Аналітики Коаліції RRR4U (Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group) виділили та розглянули ті пункти листа, що стосуються безпосередньо української економіки, – пише Економічна правда.

Навести лад в корпоративному управлінні державних підприємств

В топ-200 компаній є 21 держпідприємства, що оперують 990 млрд. грн. доходів, тобто третиною сукупних доходів найбільших двохсот компаній. Активи державних банків становлять понад половину активів усієї банківської системи.

Держкомпанії прямо чи опосередковано впливають на бюджет. Якщо вони ефективні, то сплачуватимуть в казну дивіденди або частину прибутку, і ці гроші спрямують на соціальні виплати, освіту та інші публічні послуги. Однак, на практиці все навпаки – вони часто генерують втрати для бюджету.

Тому важливий належний та незалежний нагляд за їх менеджментом. Частиною такого нагляду є наглядові ради – органи управління, які призначають керівників та слідкують за їх роботою.

Попередня реформа корпоративного управління передбачала такі кроки, але зупинилась на півдорозі. Оскільки вона залишала багато повноважень в руках уряду, це стало причиною руйнування корпоративного управління в НАК “Нафтогаз”, яке потім повертали під тиском міжнародних партнерів. Тож зараз важливо не повторити минулих помилок та довести реформу до кінця.

Що саме вимагають:

Ввести по сьомому члену до наглядових рад “Укренерго” та “Нафтогазу”.
Завершити законодавчий процес корпоратизації “Енергоатому” та обрати незалежну наглядову раду.
Передача “Оператора ГТС України” у власність Міністерства енергетики, прийняття нового статуту компанії та обрання нової незалежної наглядової ради.
До осені 2023 року прийняти закон про корпоративне управління ДП відповідно до рекомендацій ОЕСР.
Обрати та запровадити нову наглядову раду для новоствореного ДК “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) відповідно до стандартів ОЕСР.
Оновити антимонопольні процедури

Антимонопольний комітет (АМКУ) покликаний забезпечити конкурентне середовище, оскільки саме рівні правила гри сприяють розвитку бізнесу, створенню компаній, приходу іноземних інвесторів.

Побудова ефективної роботи АМКУ була серед основних завдань ухваленого в серпні 2023 року закону, який зокрема наблизив наше законодавство до правил ЄС. Однак всі зміни в ньому ще потрібно реалізувати, оскільки від ухвалення закону до реалізації норм поки що здійснені не всі кроки.

Що вимагають:

Не пізніше 1 січня 2024 року АМКУ повинен запровадити оновлені процедури розгляду заяв про концентрацію та проведення перевірок антиконкурентних дій, пов’язаних з порушенням антимонопольного законодавства.

Покращити управління конфіскованими активами
Чому це важливо

За рахунок конфіскованих активів відбудовуватимуть зруйновані росіянами домівки, інфраструктуру, школи та лікарні. Кошти, отримані від продажу активів спрямовуються до спеціального фонду.

Управлінням та реалізацією конфіскованого майна займається Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Саме його пропонують перезавантажити громадські організації, а тепер і США, бо поточні результати незадовільні.

Якщо шукати активи в АРМА виходить – допомагає те, що саме їй передають арештовані активи росіян та білорусів – то з управлінням проблеми. АРМА не може знайти для них управителів – у 2022 році зі 141 конкурсу на посаду успішними стали тільки 21. Є й інша низка проблем, що свідчать про неефективність агентства – банкрутство арештованих активів, проблемні конкурси на управління корпоративними правами.

“Не бачу політичної волі швидко забрати російські активи в Україні”. Інвестбанкір і власник УП Томаш Фіала

Що саме вимагають:

Посилити агентство: внести зміни до закону про АРМА, щоб забезпечити відкритий, конкурентний та заснований на заслугах відбір керівництва з обов’язковою перевіркою на доброчесність. Забезпечити проведення нового конкурсу на посаду керівника протягом одного року.

Коли: протягом року

Зробити тарифи на газ та електроенергію ринковими
Чому це важливо:

Суспільство чутливе до питання ціноутворення на енергоносії. Слабкість урядових інституцій та відсутність цілеспрямованої політики з посилення ролі споживачів на енергоринку не дозволяють ефективно протидіяти маніпуляціям та інформувати суспільство про реальні можливості для заощаджень – зокрема, через зміну постачальника та реалізацію енергоефективних заходів.

Наразі ціни для населення на електроенергію зарегульовані положенням про покладення спеціальних обов’язків на учасників електричного ринку, а ціни на газ, тарифи на послуги розподілу газу та теплопостачання “заморожені”. Тарифи на послуги передачі та розподілу електроенергії регулярно переглядаються, але все одно не покривають всіх витрат операторів мереж, які виникають і через війну, і через зростання цін.

Ринкові ціни/тарифи дозволять енергетичним компаніям не накопичувати збитки, а вкладати отриманий прибуток у нарощування видобутку газу або ремонти пошкодженої війною інфраструктури. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, дотації на утримання регульованих цін для населення у 2022 році сягнули 400 млрд грн.

Що саме вимагають:

Впровадити програму лібералізації тарифів на природний газ та електроенергію:

впровадити план дій спрямований на лібералізацію тарифів на газ та електроенергію для кращого забезпечення енергозбереження та фінансової стійкості компаній та операторів, одночасно розробити схеми цільової підтримки для вразливих споживачів;
вжити заходів для подальшої лібералізації цін на газ та електроенергію, а також підготуватися до розвитку “зеленої” енергетики та інтеграції енергосистеми між Україною та ЄС.
Коли: протягом року.

Забезпечити прозорість енергетичних ринків
Чому це важливо:

Повноцінна інтеграція з енергетичними ринками ЄС можлива лише коли Україна імплементує відповідні норми, зокрема Регламент (ЄС) №1227/2011 (REMIT). Це набір правил та практик, який спрямований на посилення контролю з боку енергетичного регулятора і запобігання маніпуляціям, зловживанням, підозрілим операціям, до яких можуть вдаватись учасники ринків.

Гравці енергоринків зобов’язані надавати НКРЕКП інформацію про торговельні операції, включаючи пропозиції (заявки), а також повинні ефективно та своєчасно розкривати інсайдерську інформацію. На тих хто маніпулюватиме очікують серйозні штрафні санкції.

Що саме вимагають:

НКРЕКП затверджує порядок, обсяг та періодичність подання інформації про торгівлю гуртовими енергетичними продуктами, пов’язаної із законодавством REMIT.

Коли: не пізніше 1 квітня 2024 року.

Забезпечити прозорість та підзвітність відбудови та публічних фінансів в цілому
Чому це важливо:

Корупція на відбудові – найбільший “червоний прапорець” для іноземних донорів, які утримують Україну на плаву. Це не лише прямі бюджетні втрати, але й цілком ймовірна втрата частини життєво важливої для нас донорської підтримки. Внутрішні ж джерела доходів сьогодні повністю спрямовані на оборону та безпеку.

Саме тому відкритість, прозорість процедур та витрачання бюджетних коштів, які надходять як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел, є надзвичайно важливими.

Система фінансового контролю та аудиту в Україні неефективна. Рахункова палата (РПУ) – орган парламентського контролю – не може контролювати витрачання коштів на місцях, а Державна аудиторська служба (ДАСУ) – орган внутрішньо-урядового аудиту, а по факту гібридний орган контролю – працює за старими підходами.

З огляду на потребу в нагляді, контролі та аудиті, США закликає уряд України запровадити реформи РПУ та ДАСУ. Також йдеться про окремий крок зі створення інституту Генеральних інспекторів при міністерствах та інших органах.

Що саме вимагають:

Посилити РПУ та ДАСУ: внести зміни до законодавства, що сприятимуть підвищенню прозорості та підзвітності під час післявоєнної відбудови шляхом посилення самостійності та професіоналізму цих двох інституцій.
Забезпечити незалежний, прозорий, конкурентний та своєчасний відбір членів правління палати. Посилити повноваження РПУ з питань аудиту органів місцевого самоврядування, державних підприємств та діяльності у сфері державних закупівель.
Переглянути та ухвалити довоєнний законопроєкт про створення інституту генеральних інспекторів у кожному ключовому міністерстві, залученому до відбудови, з повноваженнями передавати кримінальні справи до НАБУ або інших відповідних антикорупційних слідчих органів на упередження та виявляти і запобігати марнотратству, шахрайству та зловживанням у міністерствах.
Коли: протягом 1 року, посади генеральних інспекторів – за півтора року.

Перезавантажити Бюро економічної безпеки
Чому це важливо:

Бюро економічної безпеки (БЕБ) мало стати сучасним органом боротьби з економічними злочинами, який покладався б, передусім, на аналітичну функцію у виявленні та запобіганні злочинів. Бюро мало зосередитись на схемах, які завдають значних збитків бюджету та викривлюють конкуренцію в українській економіці.

Утім наразі БЕБ залишається слабким органом з несамостійним керівництвом. Його кістяк – це старі кадри податкової міліції. Як наслідок справи неефективно розслідуються, а бюджет зазнає багатомільярдних втрат.

БЕБ не виправдало сподівань. Ключовий для економіки правоохоронний орган “перезавантажують”
Що саме вимагають:

Провести відкритий, конкурентний та заснований на професійних досягненнях відбір нового керівництва та обов’язкову переатестацію персоналу БЕБ.
Створити авторитетний дисциплінарний комітет та замінити співробітників, які не відповідають етичним та професійним стандартам.
Коли: за півтора роки.

Реформувати митницю
Чому це важливо:

Інституціоналізована корупція у митній службі, яка дає значний грошовий та політичний ресурс її бенефіціарам, не дає можливості реформувати цей орган.

Державна митна служба (ДМС) критично важлива для наповнення бюджету та економічної стійкості країни. Утім справа не лише в оподаткуванні імпорту. Контрабандні потоки та імпорт із заниженням митної вартості викривлюють конкуренцію на внутрішньому ринку, шкодять українським виробникам та створюють додаткові можливості для податкових схем.

Не менш важливою є і безпекова складова, а саме контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.

Крім цього, ефективна і надійна робота митниці є також передумовою для подальшої євроінтеграції України.

Що саме вимагають:

Розробити та забезпечити реалізацію комплексної стратегії реформування митної служби. Йдеться про узгодження нормативно-правової бази із законодавством ЄС, включно з криміналізацією масштабної контрабанди, спрощення та оцифрування митних правил, а також запровадження антикорупційних інструментів.
Провести етичну та професійну атестацію осіб, що претендують на роботу в митній службі та переатестацію тих, хто працює в ній. Створити авторитетний дисциплінарний комітет і замінити співробітників, що не відповідають етичним і професійним стандартам.
Переглянути процес відбору керівництва Держмитслужби, забезпечити прозорий процес, що передбачає участь міжнародних експертів.
Реорганізувати та укомплектувати підрозділ внутрішніх розслідувань Держмитслужби.
Коли: за півтора року.

Налагодити обмін інформацією між прикордонниками України та країнами ЄС
Чому це важливо

Наразі є велика різниця між даними перетину кордонів України та країн-сусідів. За даними Державної прикордонної служби України (ДПСУ), на кінець червня 2023 року з початку повномасштабного вторгнення росії за кордон виїхало і не повернулось близько 1,8 млн. українців, не враховуючи перетин кордону з росією та білорусією. А за даними прикордонних служб країн-сусідів, на кінець червня виїхало і не повернулось близько 3,8 млн. українців.

Порівнюючи інформацію від прикордонних органів про потоки людей та товарів можна виявляти зловживання. Проте, це не єдина перевага такого обміну. Надійна статистика – це база для прийняття управлінських рішень як в державі, так і в приватних компаніях, допомагає оцінити ринки, перспективи та виклики.

Що саме вимагають:

Налагодити безпечний та надійний обмін інформацією між ДПСУ та прикордонними службами країн ЄС з метою підвищення ефективності транскордонного переміщення людей та торгівлі.
Удосконалити процеси звітування про інциденти та транспортні потоки (людей та вантажів), а також бізнес-додатки, щоб забезпечити точну статистичну звітність для громадськості.
Удосконалити процеси інформування про корупцію, зокрема, забезпечити захист громадян, які повідомляють про порушення.
Коли: за півтора року.

З повною версією аналізу запропонованих реформи можна ознайомитися тут.

Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це об’єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансовою підтримки Open Society Foundations та Міжнародного Фонду Відродження. Члени Консорціуму — Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

Сообщение Лист з Білого дому: які реформи необхідно провести в Україні? появились сначала на Український репортер.

Про це заявив радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов в етері «Свободи слова» на ICTV.

«Траншу не буде. Це нереально. Фізично і календарно ми не встигаємо. Траншу цього року не буде», — заявив він.

Водночас він наголосив, що до кінця року Україна може встигнути зустрітися з місією МВФ у нашій країні, а також досягти домовленостей на робочому рівні, що у 2020 році буде важливим кроком для України, бо це, додав Милованов, дасть позитивний сигнал для фінансових ринків.

«Це дозволить Україні залучити фінансування на той період, поки будуть продовжуватися перемовини з МВФ», — зазначив він.

Нагадаємо, що 10 червня Рада директорів МВФ погодила нову кредитну програму для України stand by розміром 5 мільярдів доларів та терміном на 1,5 роки. Кошти планують перерахувати чотирма траншами.

Майже одразу Україна отримала 2,1 мільярда доларів першого траншу. Два наступні мали надійти до кінця 2020 року на загальну суму 3,5 млрд. доларів, а четвертий транш — у 2021 році. Але зараз цей процес фактично поставлений на паузу.

Для того, щоб Україна отримувала транші, потрібно виконувати певні вимоги. Зокрема, продовжити пенсійну, медичну, освітню, антикорупційну реформи.

З останньою особливо не складається, бо Конституційний суд «убив» низку антикорупційних норм своїм рішенням.

Зокрема, 27 жовтня він на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.

Зеленський запропонував законопроєкт, який відправив би у відставку чинний склад КСУ. Проте комітет парламенту з антикорупційної політики підтримав законопроєкт спікера ВР Дмитра Разумкова щодо відновлення електронного декларування в первинному вигляді, а проєкт президента не розглянули.

Однак на цьому вирішення ситуації з Конституційним судом, про яке говорив Зеленський, фактично заморозилось (тобто, до кінця жодного рішення не довели). Тому не слід дивуватись, що траншу МВФ або хоча б місії фонду в Україні поки не буде.

Фотоколаж: Главком

Сообщение Україна не отримає у 2020 році траншу від МВФ появились сначала на Український репортер.

Віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський розповів, що  міністерство буде відповідати за “формування та забезпечення, реалізацію державної промислової політики у сферах розвитку стратегічних галузей промисловості”.

Це  дозволить “забезпечити сталий розвиток стратегічних галузей промисловості, створення нових робочих місць, збільшення надходження до державного бюджету, розвиток регіонів, позитивно вплине на ринкове середовище”.

Сообщение В Україні створили нове міністерство появились сначала на Український репортер.

Таке рішення уряд ухвалив на позачерговому засіданні 12 червня.

«Зараз існує на мапі 490 районів, їх пропонується укрупнити й створити втричі менше. Існуючий районний поділ був утворений ще в СРСР, у першій половині минулого століття. Це не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні, тому треба наводити порядок», — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він пояснив, що новий проєкт районування областей потрібен для ефективного функціонування влади.

«Для прикладу, є райони, де проживає 5 тисяч людей і є райони, де проживає 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях, дотаціях. Відповідальність у таких районах однакова, а навантаження різне», — зазначив глава уряду.

Планується формування такої кількості районів:

АР Крим — 10 районів;
Вінницька область — 5 районів;
Волинська область — 4 райони;
Дніпропетровська область — 6 районів;
Донецька область — 8 районів;
Житомирська область — 4 райони;
Закарпатська область — 5 районів;
Запорізька область — 5 районів;
Івано-Франківська область — 5 районів;
Київська область — 6 районів;
Кіровоградська область — 4 райони;
Луганська область — 8 районів;
Львівська область — 7 районів;
Миколаївська область — 4 райони;
Одеська область — 6 районів;
Полтавська область — 4 райони;
Рівненська область — 4 райони:
Сумська область — 5 районів;
Тернопільська область — 3 райони;
Харківська область — 7 районів;
Херсонська область — 3 райони;
Хмельницька область — 5 районів;
Черкаська область — 4 райони;
Чернівецька область — 3 райони.
Детальніше з проєктами карт майбутніх районів кожної області та АР Крим можна ознайомитися тут.

Сообщение Уряд хоче утричі скороти райони України – було 490, стане 129 появились сначала на Український репортер.

Гине малий, середній бізнес. Олігархат – виживе, ще й примножить статки.

Незалежні економісти прогнозують, що вітчизняна економіка й надалі буде скочуватися в глибоке провалля. Де ефективна, чітка урядова програма порятунку країни, яка була б зрозуміла кожному? Чому не бачимо щоденних дій Кабінету Міністрів України, які націлені на максимальну підтримку, порятунок малого, середнього бізнесу? Натомість уряд “годує” усіх загальними фразами на кшталт: “треба зберегти робочі місця”, “будемо кредитувати малий та середній бізнес”, “зараз працюємо над програмами”, “будемо створювати умови”.

Про це «Український репортер» писав у статті “Ми продовжимо карантин як мінімум до 11 травня”, – Денис Шмигаль”.

На цю ж тему висловився у Фейсбуку і колишній народний депутат, відомий правдоборець з Києва Юрій Левченко. Цитуємо:

«Верховна Рада буде (24 квітня. – Ред.) знову ухвалювати здебільшого неактуальні, а іноді навіть і шкідливі, рішення замість того аби працювати на мінімізацію негативу для більшості українців від вимушеного карантину. Показовим документом, який яскраво характеризує рівень “наплювательського” ставлення влади до проблем українського народу є проект Постанови «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України» внесений Урядом до Верховної Ради в розпал епідемії.

Перш за все зазначу, що ця програма є дуже декларативною. Переважна більшість документу складається із загальних фраз про «покращення», «забезпечення розвитку», «досягнення» і т. ін. Відсутність конкретики просто вражає. Фактично цей документ, виконаний у стилі «за все хороше, проти всього поганого», більше схожий не на урядову програму розвитку країни, а на якусь агітаційну листівку (до того ж не найкращої якості).
Ось приміром перший розділ урядової програми, присвячений подоланню епідемії коронавірусу та її соціально-економічних наслідків. Замість того, щоб виписати реальні механізми протидії поширенню хвороби посадовці Кабміну обмежились загальними фразами: «підготовка мережі закладів охорони здоров’я для роботи в особливих умовах, забезпечення медичних закладів необхідним медичним обладнанням, лікарськими засобами та матеріалами…», «забезпечення кризової комунікації з населенням щодо дотримання карантинних заходів та подолання епідемії» тощо.

Те ж саме стосується і питань захисту економіки в умовах епідемії. Приміром, урядовці в якості рецепту підтримки економіки пропонують вкрай туманні і багатозначні формулювання «перегляд Державного бюджету України на 2020 рік для посилення соціального захисту та підтримки економіки», «застосування фіскальних та інших інструментів для зменшення навантаження на бізнес в умовах форс-мажору».

Не набагато більше конкретики і в другому розділі урядової програми, присвяченому довгостроковим пріоритетам діяльності Кабміну. Так, приміром, у підрозділі «Розвиток малого і середнього бізнесу» йдеться про «створення сприятливих умов для розвитку та відновлення малого та середнього підприємництва» та «забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян». Утім, що таке ці «сприятливі умови», як саме уряд планує їх створювати, як і за рахунок яких коштів забезпечуватиметься «підтримка» підприємницької ініціативи врешті-решт залишається невідомим.

Трохи більше конкретики містить підрозділ про управління державним сектором економіки. В якості рецепту «ефективного управління» Кабмін Шмигаля, як і попередній уряд, пропонує «створення умов для залучення ефективних власників шляхом приватизації об’єктів державної власності». Формулювання цього блоку програми Кабміну є просто абсурдними: у назві йдеться про «ефективне управління» державними підприємствами, а насправді передбачається їх приватизація.

Новий Кабмін не є оригінальним і в баченні розвитку агропромислового сектору. Відповідний підрозділ включає в себе «реалізацію земельної реформи» і одночасно загальні фрази про підтримку фермерів, відродження села і т.ін., які за своїм змістом суперечать горезвісній «земельній реформі».

Декларативність і поверховість у повній мірі стосується і всіх інших розділів урядової програми. Замість конкретних пропозицій щодо розвитку тих чи інших сфер – нібито правильні, а водночас пусті, нічим не підкріплені гасла про «забезпечення належних умов для результативної діяльності науковців та дослідників», «забезпечення гідних умов та рівня оплати праці для медичних працівників», «створення умов для якісної та доступної дошкільної освіти», «вдосконалення системи державного управління задля ефективного використання ресурсів на утримання органів виконавчої влади» і т.д., і т.ін….

Своєрідною «родзинкою» у цьому переліку гасел і декларацій є пункт про «формування ефективного місцевого самоврядування та органів державної влади на новій територіальній основі». Так, якщо відповідальність Кабміну за ефективну роботу органів виконавчої влади не викликає сумнівів (хоч і незрозуміло, як, врешті-решт, планується підвищувати їх ефективність), то як саме Уряд планує «формувати ефективне місцеве самоврядування» залишається загадкою.

Принагідно хочу нагадати чиновникам Кабміну, що органи місцевого самоврядування є виборними, відтак ефективність їх роботи безпосередньо залежить від професійності та доброчесності тих людей, яких обрали до цих органів, але аж ніяк не від Уряду. Знову ж таки, реформа адміністративно-територіального устрою передбачає зміни до Конституції України, і невідомо чи їх ухвалять в осяжному майбутньому. Відтак постає питання: для чого урядовці записують у свою програму діяльності «нову територіальну основу», яка невідомо коли буде і чи буде взагалі.

Можна ще довго описувати всі ті недоладності, якими так щедро насичена загалом невелика за обсягом (10 сторінок) програма діяльності нового Кабміну, але підсумовуючи, лише підкреслю: насправді це не програма діяльності Уряду, а це просто набір пустих фраз, за якими дуже мало конкретики.

Відтак можна дійти висновку, що у Кабміну Шмигаля немає системного бачення розвитку України (якщо звісно не вважати таким нав’язливе бажання розпродати рештки державної власності й продовжити демонтаж державного апарату), і навіть конкретних рецептів подолання наслідків епідемії.

Отже, новий Кабмін точно не є кращим за попередній «Уряд технократів». Чи буде він гіршим, покаже час. Особливо прикро те, що від дій (та/або бездіяльності) некомпетентних та/або корумпованих урядовців страждає вся країна. Це ще раз підтверджує важливість відповідального голосування на виборах, адже саме від його результатів залежить якісний склад парламенту, а відтак і уряду».

Малюнок Андрія ПЕТРЕНКА

Сообщение Юрій Левченко: “Урядова програма подолання кризи – декларативність і поверховість” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті глави держави.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком і поставив перед урядом низку важливих завдань.

Глава держави повідомив, що розглянув звернення Олексія Гончарука про його відставку з посади Прем’єр-міністра.

«Я вирішив надати вам і вашому уряду шанс, якщо ви вирішите деякі речі, які сьогодні дуже важливі й турбують наше суспільство, – сказав Президент, звертаючись до Олексія Гончарука. – Зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно й політично».

Зокрема, уряд повинен представити Главі держави нову концепцію заробітних плат керівників міністерств, відомств, державних компаній та їхніх заступників з урахуванням ситуації в країні.

«Це повинна бути нормальна заробітна плата. Ми розуміємо, що це дуже серйозні фахівці, але я хочу мати спільну думку з вами й міністрами, що такі зарплати можуть бути сьогодні в Україні у такій ситуації, в якій перебуває наша економіка. Коли ви і ваш уряд піднімете економіку – можна буде піднімати ці заробітні плати», – наголосив Президент.

Володимир Зеленський зазначив, що з тими міністрами, які не погодяться працювати за запропоновану урядом зарплату, доведеться прощатися.

«Заробітні плати повинні бути нормальними, такими, на які можна нормально жити, й повинні відповідати статусу посадовців», – зауважив Президент.

Також Глава держави поставив Прем’єр-міністру завдання врегулювати ситуацію з преміями, які передбачаються топ-менеджерам НАК «Нафтогаз України» за отримання компенсації від ПАТ «Газпром».

«Вони повинні не тільки бути прагматичними менеджерами, а й залишатися людьми, знайти вихід з цієї ситуації. Якщо вони не почують вас, тоді вони почують людей, юристів. Чи буде повністю перезавантажено НАК «Нафтогаз». І ми з вами повинні розробити стратегію, як це тоді зробити», – зазначив Володимир Зеленський.

Крім того, Президент наголосив на важливості зміцнення уряду шляхом проведення кадрових змін.

«У мене немає жодної підстави думати про те, що хтось із них нечесна людина чи вони непрофесійні. Я пам’ятаю, яким чином ви добирали цей уряд, як ми спілкувалися з вами і з ними, як бачили їхню стратегію та їхню команду. Але ми з вами хочемо зміцнення уряду. Тому я вас дуже прошу знайти слабкі місця й замінити тих чи інших керівників міністерств, згідно з їхніми професійними даними», – сказав Глава держави.

Також Володимир Зеленський заявив про необхідність переформатувати окремі центральні органи виконавчої влади. Зокрема, йдеться про розділення функцій у низці міністерств.

«У нас було об’єднання деяких міністерств. На початку це було правильне рішення, тому що у нас професійний, кадровий голод і невеликий бюджет. Мені здається, час показав, що деякі міністерства повинні бути розділені», – наголосив він.

Володимир Зеленський також попросив очільника Кабміну налагодити роботу з народними депутатами всіх фракцій і з парламентськими комітетами.

«Ви – глибоко в економіці, в сучасних процесах, які відбуваються в уряді. Наші депутати цього не знають. І коли вони отримують законопроекти – рішучі, реформаторські, іноді непопулярні, – вони не мають часу з ними навіть ознайомитися, нормально попрацювати в комітетах. Це – ненормально», – зазначив Глава держави.

Зі свого боку Прем’єр-міністр України подякував Президенту за довіру та погодився із запропонованими змінами, які необхідно провести найближчим часом.

«Мене не лякає перспектива спробувати повернути наданий аванс, кредит довіри, який ви делегували від імені суспільства. Для мене це важливе завдання, велика честь. І ми готові виконати поставлені вами завдання», – сказав Олексій Гончарук.

Окремо Прем’єр-міністр наголосив на необхідності визначитися з рівнем заробітних плат, які отримують працівники на публічній службі.

За результатами зустрічі Олексій Гончарук пообіцяв до 4 лютого підготувати проміжний звіт про діяльність Кабміну та представити його в парламенті. Зокрема, народним депутатам презентують концепцію посиленого уряду, а також його часткового організаційного переформатування.

Сообщение Президент дав шанс уряду Гончарука: справедливі зарплати, кадрові зміни та співпраця з парламентом появились сначала на Український репортер.

Про це він розповів в інтерв’ю Українській правді. “Ми плануємо глибоку реформу податкової системи весною. Це хибна практика і як правило її бути не повинно, коли в другому півріччі ти ускладнюєш податковий режим. Тобто спростити ти теоретично можеш, але ускладнювати точно ні”, – наголошує Гончарук.

“Тому на весну ми готуємо податкову реформу, яка вступить у силу 1 січня 2021 року. Цієї осені невідкладно наше головне завдання – навести порядок з адмініструванням податків. У нас для цього є пан Милованов. Я вважаю, що він хороший менеджер і порядна людина, і я дуже на нього розраховую”, – додає він.

Також він висловився щодо податків для фізичних осіб-підприємців:

“Податкову систему треба виправляти, але починати треба не з маленьких, це точно. Тобто наявність цієї спрощеної системи, її головна проблема не в тому, що люди не платять податки”, – сказав Гончарук.

“Головна проблема у тому, що це використовується, щоб відмивати контрабанду. Коли в державі ти не можеш прослідкувати походження продукту, то ти не можеш забезпечити рівень безпеки, ти не можеш захистити споживача. Так не повинно бути. У нормальній країні IPhone на розкладці ви не купите. Ти повинен розуміти, звідки приходить товар – з різних причин, навіть для того, щоб будувати нормальні цивілізовані відносини”, – пояснив прем’єр-міністр.

“Мені зараз складно говорити про модель, яку ми запропонуємо, але ми будемо виходити з того, що спрощеною має бути вся країна. Оподаткування має бути таким простим, щоб воно не було обтяжливим ні для кого”, – підсумував він.

Сообщение Прем’єр Гончарук пообіцяв податкову реформу навесні появились сначала на Український репортер.

59 нардепів два роки тому звернулися до цього суду з проханням дати правову оцінку статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. 27 лютого 2019-го суд дійшов висновку, що ця стаття не відповідає Конституції.

Рішення Конституційного суду читайте тут

Директор НАБУ Артем Ситник, коментуючи цей висновок, стверджує, що таким чином зроблено величезний крок назад у првоеденні антикорупційної реформи.  Адже автоматично зупиняються близько півсотні кримінальних проваджень (у цьому списку є гучні прізвища). Відтак держава від недавніх фігурантів цих розслідувань може отримати хвилю позовів. Отже, всі статки чиновників-багатіїв, які були незаконними, нині легалізовано.

Відеокоментар директора НАБУ Артема Ситника:

Нардеп Сергій Лещенко вважає, що після цього Україна не побачить жодної фінансової підтримки від міжнародних організацій.

На фото: 2017 рік. Акція протесту біля Верховної Ради України

Сообщение Рішення Конституційного суду – величезний крок назад у проведенні антикорупційної реформи – НАБУ (+відео) появились сначала на Український репортер.

Він про це повідомив під час презентації дослідження Світового банку про економічний розвиток України.

Водночас для досягнення поточного рівня економічного розвитку країн Західної Європи, таких як Німеччина, знадобиться вдвічі більше часу — 100 років, – повідомляє hromadske.

За словами Мюллера, в Україні спостерігається значна концентрація капіталу в руках нечисельної групи населення. Так,  троє найбагатших українців володіють 6% ВВП країни.

«Це майже вдвічі більше, ніж в Росії та втричі більше, ніж в Польщі. Відношення доходів найбагатших людей у ВВП майже не змінювалось з 2007 року. Це обмежило доступ до економічних можливостей, здатних повністю розкрити потенціал людського капіталу», — йдеться у дослідженні Світового банку.

Там зазначають, що найбільші фактори, які стримують економічний розвиток України — завелика закредитованість, сильна залежність від світових ринків збуту сировини, занадто пізній початок реформ.

Пріоритетними реформами в Україні, на думку представників Світового банку, мають стати податкова реформа, покращення логістики, а також скасування мораторію на продаж землі. Крім цього, важливо провести судову реформу та реформу Антимонопольного комітету.

Сообщение Невтішний висновок Світового банку: Польщу Україні треба наздоганяти 50 років, країни Західної Європи – 100 появились сначала на Український репортер.

На даний час Мігель Діас-Канель посідає посаду віце-президента Куби. Його прихід на посаду – один з етапів передачі влади, який почався на Острові свободи ще кілька років тому. Раніше на Кубі прийняли постанову, яка обмежує перебування на найвищій посаді 86-річного Рауля Кастро двома п’ятирічними термінами. Пізніше аналогічне обмеження ухвалили відносно першої особи в Комуністичній партії.

Рауль Кастро поки що і надалі залишатиметься першим секретарем ЦК Компартії – головної політичної сили країни. Нагадаємо, у лютому 2008 року, після відставки за станом здоров’я брата Фіделя, його обрали на всі вищі державні посади.

Після цього на Кубі повним ходом почалися перетворення, в першу чергу в економіці.

Жителям дозволили замінити старі холодильники на нові – китайського виробництва. Їх надавали в кредит на пільгових умовах. Зняли заборону на користування мобільними телефонами. У вільному продажу з’явилася різноманітна сучасна техніка, а також DVD-плеєри. Пересічним громадянам дозволили знімати номери в готелях міжнародного класу.

Уряд заохочує створювати фермерські господарства. Селянам стали виділяти в безоплатне користування порожні земельні площі розміром до 5 га в розрахунку на сім’ю без права продажу або передачі в спадщину. Такий крок має збільшити поставки продовольства, в тому числі знаменитих кави і тютюну, і знизити ціни на харчі.

Крім того, на Кубі зняли обмеження на зростання заробітної плати – для мотивації робітників і підвищення продуктивності праці.

На Кубі випустили декрет, який спрощує оформлення у власність житла для осіб, які винаймають його впродовж 20 років.

У приватному сектора на Кубі вже зайнято півмільйона громадян. Незабаром цим середнім, дрібним і мікропідприємствам мають надати статус юридичної особи.

Зміни прийшли і в зовнішню політику. У 2015 році були відновлені дипломатичні відносини з США. У березні 2016 року на Кубі з історичним візитом побував президент США Барак Обама.

Уже новому керівнику Куби доведеться вирішувати такі завдання як підвищення рівня життя населення, скасування паралельної валюти і дозвіл громадянам вільно виїжджати за кордон.

При цьому за прикладом Китаю і В’єтнаму, буде збережено керівну роль Комуністичної партії.

Фото АР

Сообщение Кінець епохи Кастро. На Кубі обирають нового президента появились сначала на Український репортер.