Як повідомляє Главком, відеосюжет опубліковано у Twitter телеведучого.

На підтвердження своїх слів він наводить ту обставину, що Анна Павлівна, дочка російського царя Павла I, одружилася з Віллемом II, предком нинішнього короля Нідерландів Віллема IV.

«Так, він погано говорить російською. Але він погано говорить і голландською – нічого ми справляємося», – зазначається у сюжеті.

Ще один аргумент полягає у тому, що донька російського диктатора Володимира Путіна багато років проживає в селі Воорсхотен (провінції Південна Голландія). У ролику пояснив, що «туди добровільно ніхто не поїде, за винятком хіба що тих, для кого ці місця рідні».

Телевізійники звернули увагу і на те, що у країн навіть прапори однакових кольорів і відрізняються лише розташуванням.

Жителям РФ запропонували взяти участь в онлайн-референдумі і стати однією з нідерландських провінцій. Як бонус пообіцяли, що в такому разі синам російських матерів не доведеться віддавати свої життя у безглуздій війні проти України.

Після входження до складу Нідерландів країні-агресорові доведеться змінити назву. Як варіанти запропонували: Руссбург, Рустрехт, Східна Голландія, Фрусланд або Овер-Руссел.

Ар’єна Любаха висловив своє здивування тим, що президент путін може розпоряджатися щодо проведення референдумів в іншій країні.

«Спочатку він їх бомбив, потім вивозив або вбивав проукраїнських громадян, а тепер запитує: «Чи не хочете увійти до складу Росії?» – зазначив телеведучий.

Сообщение Росії запропонували увійти до складу Нідерландів і стати Руссбургом – ініціатива телеведучого появились сначала на Український репортер.

Напередодні виборів до Нової Каледонії прибули 2000 французьких військових з бронетехнікою та військовою технікою.

Жителі тихоокеанської французької території Нової Каледонії голосують на третьому і останньому референдумі про незалежність від Франції. Водночас на островах лунають заклики скачувати голосування через пандемію.

Про це інформує The Guardian.

Зазначається, що голосування відбувається на тлі все більш напружених відносин між Парижем та його регіональними союзниками.

Франція розглядає себе як головного індо-тихоокеанського гравця завдяки заморським територіям, таким як Нова Каледонія. Водночас, у фінансуванні самостійницьких рухів звинувачують Китай, який начебто зацікавлений у незалежності островів.

Соціалістичний фронт визволення канаків (корінні жителі Меланезії — ред.) закликав громадян не брати участь у голосуванні , стверджуючи, що COVID-19 унеможливив агітацію за незалежність і пропорційність голосування.

Напередодні виборів до Нової Каледонії прибули 2000 французьких військових з бронетехнікою та військовою технікою. У день виборів заборонено продаж алкоголю, а також роздрібний продаж пального та транспортування зброї, наприклад, зброї, традиційної для полювання, та мачете для рубання дров та кокосів.

Це вже третій референдум про незалежність Нової Каледонії від Франції . У 2018 році 43% проголосували за незалежність, і ця цифра зросла до 47% під час другого голосування в 2020 році.

Сообщение У Новій Каледонії триває референдум щодо незалежності від Франції. Корінне населення закликає до бойкоту появились сначала на Український репортер.

Про можливість проведення в Україні референдуму, на який винесуть питання окупованих територій Донбасу та Криму, Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю  ТСН 10 грудня.

Я не виключаю референдум щодо Донбасу загалом, тут питання не у статусі. Це може бути щодо Донбасу, щодо Криму, загалом щодо припинення війни, – зазначив Зеленський.

За його словами, може бути так, що якась країна пропонуватиме Україні певні умови. Однак наразі цього немає.

“У мене немає ніяких секретів від суспільства. Я б з такими речами не жартував би”, – додав глава держави.

Він пообіцяв, що у випадку справді складного виклику обов’язково радитиметься з українським народом.

Сообщение Зеленський не виключив проведення референдуму щодо окупованих територій появились сначала на Український репортер.

Текст проєкту закону №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум” та пояснювальна записка до законопроєкту розміщені на сайті Верховної Ради.

За законопроєкт проголосували 255 народних депутатів. Закон підтримали тільки фракція “Слуга народу”, група “Довіра” та 9 позафракційних народних депутатів. Як свідчать дані на сайті парламенту, “за” проголосували майже всі “слуги”, присутні на засіданні (не голосували Микола Сольський та Вадим Струневич).

Перший заступник голови ВР Руслан Стефанчук пояснив, що закон дійсно пропонує можливість проведення електронного голосування на референдумах, але тільки після того, як для цього з’явиться технічна можливість. Для цього буде проголосований окремий законодавчий акт. А поки цього не станеться, референдуми проходитимуть у звичний спосіб.

Всеукраїнський референдум оголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Закон також визначає можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань.

Згідно з документом, предметом всеукраїнського референдуму може бути затвердження закону про внесення деяких змін до Конституції (йдеться про загальні засади, вибори і сам референдум, а також правосуддя, загалом 38 статей – ред.), питання загальнодержавного значення, зміна території України та втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

Разом з тим всеукраїнський референдум не допускається щодо законопроектів про податки, бюджет та амністію, а також питань, які віднесені до компетенції органів правопорядку (покарання винних, винесення вироків).

Проєкт закону також розширює коло суб’єктів процесу референдуму, як прихильників, так і опонентів питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації.

Крім того, законопроєкт визначає можливість запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань.

Всеукраїнський референдум щодо затвердження змін до Конституції призначається президентом, стосовно зміни території України – Верховною Радою.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується указом президента (на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу.

Питання всеукраїнського референдуму повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень, і відповідь на нього має бути “так” або “ні”.

Всеукраїнський референдум не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

Контроль щодо відповідності Конституції питання всеукраїнського референдуму здійснює Конституційний суд.

У фракціях так відреагували на законопроєкт:

Юлія Тимошенко з “Батьківщини” заявила, що за цим законом референдум провести не вийде через бюрократичні процедури.

Олександр Пузанов з ОПЗЖ заявив, що президентський закон звужує коло тем, щодо яких можна провести референдум, і встановлює нереальні строки – 60 днів для збору 3 млн. підписів, а також дозволяє протягом року розглядати лише одне питання на референдумі і вносити до бюлетеня лише одне питання.

Руслан Князевич з “Європейської солідарності” заявив, що президент пропонує фактично “законодавчий референдум”, тоді як не можна “підміняти парламент референдумом”. Його колега по фракції Княжицький сказав, що законопроєкт Зеленського з можливістю електронного голосування – це “інструмент гібридної війни”.

Сергій Рахманін з “Голосу” заявив, що новий закон “фактично надає можливість кнопкодавам тиснути на ядерну кнопку”. За його словами, хто завгодно з будь-якого приводу зможе змінювати, коригувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу.

Нагадаємо, що 9 червня 2020 року Зеленський подав до парламенту законопроєкт №3612 “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”.

18 червня 2020 року Верховна Рада підтримала в першому читанні президентський законопроєкт про всеукраїнський референдум із необхідністю його доопрацювання до другого читання.

Перед голосуванням група нардепів з фракції “Слуга народу” отримала команду не голосувати за закон про референдум, але глава фракції Давид Арахамія пригрозив їм виключенням. Як свідчать дані на сайті парламенту, “за” проголосували майже всі “слуги”, присутні на засіданні (не голосували Микола Сольський та Вадим Струневич).

Фотоколлаж “Української правди”

Сообщение Парламентарі підтримали президентський закон про всеукраїнський референдум. Тепер в Інтернеті можна буде змінювати Конституцію? появились сначала на Український репортер.

Це – перше із п’яти питань, яке Глава держави Володимир Зеленський оголосив 14 жовтня. Увесь список буде в опитуванні на виборчих дільницях 25 жовтня.

Нагадаємо: під час цього опитування запропонують дати відповідь на 5 питань.

Фото “Українського репортера”

Сообщение Перше питання для опитування – про довічну в’язницю для корупціонерів появились сначала на Український репортер.

Про це він заявив в інтерв’ю виданню “Фокус”, – повідомляє Цензор.Нет.

“Закон про особливий статус Донбасу потрібно буде ухвалити до Нового року, оскільки нинішній діє до кінця 2019. За півтора місяці ухвалити пакет законів про народовладдя, частина з яких потребують змін до Конституції, а потім провести всеукраїнський референдум – нереально”, – зазначив Разумков.

За його словами, щоб сказати, що доведеться міняти в наявному законі, потрібно розуміти, який результат ми отримаємо від майбутньої зустрічі глав держав в “нормандському форматі”.

“Коли вона (зустріч. – Ред.) відбудеться, ВР почне готувати законопроєкт. І це точно не буде відбуватися за зачиненими дверима. Поки ж міркування про те, яким буде новий документ – це ворожіння на кавовій гущі”, – підкреслив спікер.

Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський заявив, що парламент при публічному обговоренні з суспільством розробить і ухвалить до кінця року новий закон про особливий статус Донбасу.

Сообщение Закон про особливий статус Донбасу хочуть ухвалити до кінця року. Без референдуму появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав під час зустрічі з громадськими активістами, волонтерами і колишніми військовими, яка відбулася в Адміністрації глави держави, передає прес-служба Адміністрації президента.

“Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте. Це нормальна розмова з людьми”, – зазначив Зеленський.

За його словами, він прагне відкритості в обговоренні важливих для країни питань і не хоче ухвалювати рішення за зачиненими дверима, як це робилося раніше.

Повідомляється, що учасники зустрічі погодилися, що доцільно назвати це не референдумом, а опитуванням і діалогом з суспільством.

Нагадаємо, що 21 травня новопризначений голова Адміністрації президента Володимира Зеленського Андрій Богдан в ефірі “112-Україна” зазначив, що допускає проведення референдуму щодо мирних угод з Росією.

“Кінцеве рішення, якщо воно буде неоднозначно сприйняте суспільством… може бути винесене на референдум,  щоб сам народ, саме суспільство прийняло таке рішення чи підходять ті, чи інші домовленості”, – заявив Богдан.

Він додав, що команда президента змушена шукати компроміси.

Сообщение Зеленський пояснив, що референдум не є законодавчим, а лише способом з’ясувати думку суспільства появились сначала на Український репортер.

«Якби сьогодні проводився референдум щодо приєднання України до Північноатлантичного альянсу, 45% опитаних проголосували б за вступ, третина – проти, кожен десятий не брав  би участі в голосуванні, стільки ж не визначилися», – підсумовують соціологи.

Опитування проводилося протягом 6-14 липня, у ньому взяли участь 1200 осіб.

Традиційно найбільшу прихильність до НАТО зафіксовано в західних і центральних областях. Окрім того, зауважили дослідники, військову інтеграцію з альянсом більше підтримують громадяни з вищим рівнем освіти і доходів.

На цю тему читайте також:

• Україна вступить до НАТО через 120 років. Якщо буде поспішати

Сообщение До НАТО хочуть 45% українців появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку написала Ірина Геращенко.

При цьому вона наголосила: “Ми твердо стоїмо на позиції, що РФ має виконувати Мінські угоди. У яких, до речі, немає ніякого референдуму, а є місцеві, регіональні вибори, які мають проходити за українським законодавством, під егідою міжнародних організацій. Після демілітарізаціі регіону, роззброєння бойовиків, а не під дулами автоматів і під наглядом фсбшників і “зелених чєловєчків” з перешитими шевронами”.

“Ніяких референдумів на територіях, де чотири роки мізки громадянам промиває російська пропаганда, залякуючи людей “фашистами і хунтою”; ніяких референдумів, організованих маріонетками Кремля на окупованих Кремлем землях не буде”, – стверджує перший заступник голови ВР.

На думку Ірини Геращенко, зізнання Путіна про те, що це він і його військові організували “референдум” у Криму, українські дипломати мають використати в позовах проти РФ.

“А референдуми Путін нехай вдома організовує, в РФ. Наприклад, щодо підняття пенсійного віку. Цікаво, збере 80 чи 90 відсотків підтримки?” – додає Ірина Геращенко.

Сообщение Ірина Геращенко: “Референдуми Путін нехай у себе організовує” появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо, парламент Каталонії складається з 135 депутатів, тобто для більшості необхідно мінімум 68 місць.

Центристська партія “Громадяни”, яка підтримує єдність з Іспанією, завоювала 37 мандатів (25,4% голосів), партія “Разом за Каталонію” колишнього голови місцевого уряду Карлеса Пучдемона – 34 мандати (21% голосів).

Ще 32 мандати може отримати партія “Ліві республіканці Каталонії”, лідер якої очікує суду в тюрмі Мадрида, а вкрай ліва партія “Кандидатура народної єдності” може набрати чотири мандати.

Каталонці голосували на регіональних виборах вже втретє за останні п’ять років. Голосування призначили після референдуму про незалежність.

Таким чином, місцеві вибори не дозволили Каталонії вийти з політичної кризи, рух за відокремлення від Іспанії триватиме.

Як повідомляв “Український репортер”, 1 жовтня в Каталонії, попри заборону Конституційного суду, відбувся референдум щодо незалежності від Іспанії. Більшість з тих, хто проголосував, висловилися за відокремлення.

Україна назвала цей “референдум” нелегітимним. Європейська комісія також заявила про свою підтримку позиції іспанського уряду. Результати референдуму ЄС не визнає, оскільки голосування не відповідало іспанському законодавству та Конституції. В Єврокомісії попередили, що Каталонія опиниться за межами ЄС, якщо вийде зі складу Іспанії.

Конституційний суд Іспанії 31 жовтня скасував декларацію про незалежність Каталонії. Також державний прокурор Іспанії відкрив справу проти каталонських лідерів за звинуваченням у підбурюванні до сепаратизму. Прем’єр-міністр регіонального уряду Карлес Пучдемон і ще п’ятеро міністрів залишили Барселону і шукають притулку від судового переслідування в Бельгії.

Сенат Іспанії застосував статтю 155 Конституції країни, яка позбавила регіон автономії й усунула уряд на тій підставі, що Каталонія ставить під загрозу територіальну цілісність Іспанії. Це означає формування нового уряду і представницького органу регіону. Відновлення автономії можливе впродовж шести місяців під наглядом Мадрида і контролем федеральних силових структур.

Сообщение Прихильники незалежності Каталонії перемогли на місцевих виборах появились сначала на Український репортер.