Його позивний  –  «Редут». Легендарний “Редут”! З 28 серпня по 4 жовтня 2014 року  він, тоді ще у званні полковника, командував обороною Донецького аеропорту. Під час надзвичайно запеклих і жорстоких боїв за українську твердиню – донецьке летовище – уся країна почула про незламність наших «кіборгів». Восени 2014-го «Редута» було поранено.

Ще раніше, у червні 2014-го полковник Олександр Трепак разом зі своїми воїнами не дав ворогові захопити Центральну артилерійську базу озброєння у Бахмуті, а також соляну шахту на околиці цього ж міста, у якій наша країна зберігала величезні запаси стрілецької зброї.

23 березня 2016 року Олександра Трепака призначили командиром 3-го Окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго.  А через деякий час він став начальником штабу – заступником командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ.

З Олександром Сергійовичем ми, кореспонденти «Українського репортера», познайомилися на початку жовтня 2020-го, коли разом з батьками полеглого воїна-добровольця Святослава Горбенка побували в музейно-меморіальному комплексі 3-го полку. «Редут» зі своїми бойовими побратимами започаткували добру традицію – на невеличкому меморіальному полі, що біля музейного комплексу, рідні полеглих захисників сіють пшеницю. А коли настають жнива, то збирають символічний врожай.

На наше запитання що допомогло «кіборгам» вистояти під час оборони Донецького аеропорту “Редут” відповів так:

– Вважаю, що у кожному із нас ніби озвалося щось предковічне, наче із сивої давнини: «Хлопці, вам треба тут стояти!» І оте напутнє ніби вчувалося: «Ми не можемо вам скрізь допомогти, але тут разом з вами тримаємо цю твердиню». Напевно, тоді кожен із воїнів відчував ці невидимі ниточки духовного зв’язку… Ми розуміли: нам треба тут СТОЯТИ! Пліч-о-пліч, один біля одного. Про інше навіть не думалося.

Згадуються і такі слова “Редута” про “кіборгів”:

-Хоч я на той час і був полковником, але тоді, у цих хлопців я навчився у першу чергу бути українцем. Можливо, мені потрібно було для цього 40 років прожити, дослужитися до звання “полковник”, щоб зустріти їх у терміналі Донецького аеропорту, щоб ми дали зрозуміти один одному хто ми такі, що це – наша земля і що ми маємо робити. А чи молодий ти, чи – старий, чи маєш досвід чи ні, у тих умовах не мало ніякого значення. Найголовніше, щоб ти був по духу біля цієї землі, щоб розумів, де – твої побратими, а де – ворог. Все просто. І наші хлопці стояли… Вони стояли на своєму місці, не відходили…

Тоді, у 2020-му, ми розмовляли з Олександром Сергійовичем про наше військо, про воїнів. “Редут” говорив, що Україні надзвичайно важливо готувати саме воїнів. Мотивованих і надійних. Тобто тих, хто постійно і самовіддано опановує військове мистецтво перемагати ворога, хто прагне стати справді успішним і незламним. Якщо країна буде готувати саме таких воїнів, то це буде нація воїнів, запамяталися слова легендарного командира.

Сьогодні – 2024-й. Люта війна з російськими загарбниками. Колись сказане “Редутом” – “хлопці, вам треба тут стояти!»  –  знову ніби озвалося в душі кожного воїна. Як заклик-прохання українського народу до своїх оборонців. Стояти на своїй землі! Як завжди, пліч-о-пліч, один біля одного.

Леонід ФРОСЕВИЧ, Світлана ФРОСЕВИЧ

З інтерв’ю  “Редута” журналістам Леоніду та Світлані Фросевич”.

Фото на головній: 2020 рік. Командир 3-го полку Олександр Трепак прощається з Бойовим прапором частини у зв’язку з переведенням до іншого місця служби.

Фото 3-го полку.

Сообщение Легендарного “Редута” призначено командувачем Сил спеціальних операцій ЗСУ (+відео) появились сначала на Український репортер.

Під час дуже запеклих боїв за українську твердиню – донецьке летовище – уся країна почула про незламність наших «кіборгів». Восени 2014-го «Редута» було поранено.

Ще раніше, у червні 2014-го полковник Олександр Трепак разом зі своїми воїнами не дав ворогові захопити Центральну артилерійську базу озброєння у Бахмуті, а також соляну шахту на околиці цього ж міста, у якій українська армія зберігає величезні запаси стрілецької зброї.

23 березня 2016 року Олександра Трепака призначили командиром 3-го Окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Він є Героєм України, кавалером двох орденів Богдана Хмельницького. Сьогодні Олександр Трепак – начальник штабу – заступнику командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ.

З полковником Олександром Трепаком ми, кореспонденти «Українського репортера» познайомилися на початку жовтня 2020-го, коли разом з батьками полеглого воїна-добровольця Святослава Горбенка побували в музейно-меморіальному комплексі 3-го полку.

«Редут» разом зі своїми побратимами започаткували добру традицію – на невеличкому меморіальному полі, що біля музейного комплексу, рідні полеглих захисників сіють пшеницю. А коли настають жнива, то збирають символічний врожай. Цьогоріч, 1 жовтня цю традицію продовжили батьки Святослава Горбенка – Сергій Олександрович і Леся Вікторівна, у присутності командування частини, воїнів-“кіборгів” посіяли озиму пшеничку на честь сина Святка.

На наше запитання що допомогло «кіборгам» вистояти у цій борні полковник Олександр Трепак відповів так:

– Вважаю, що у кожному із нас ніби озвалося щось предковічне, наче із сивої давнини: «Хлопці, вам треба тут стояти!» І оте напутнє ніби вчувалося: «Ми не можемо вам скрізь допомогти, але тут разом з вами тримаємо цю твердиню». Напевно, тоді кожен із воїнів відчував ці невидимі ниточки духовного зв’язку… Ми розуміли: нам треба тут СТОЯТИ! Пліч-о-пліч, один біля одного. Про інше навіть не думалося.

Нам упам’ятку і такі слова “Редута” про “кіборгів”:

-Хоч я на той час і був полковником, але тоді, у цих хлопців я навчився у першу чергу бути українцем. Можливо, мені потрібно було для цього 40 років прожити, дослужитися до звання “полковник”, щоб зустріти їх у терміналі Донецького аеропорту, щоб ми дали зрозуміти один одному хто ми такі, що це – наша земля і що ми маємо робити. А чи молодий ти, чи – старий, чи маєш досвід чи ні, у тих умовах не мало ніякого значення. Найголовніше, щоб ти був по духу біля цієї землі, щоб розумів, де – твої побратими, а де – ворог. Все просто. І наші хлопці стояли… Вони стояли на своєму місці, не відходили…

6 грудня звання бригадного генерала Президент України також присвоїв:

полковнику Дмитрові Герезі – командувачу сил підтримки ЗСУ;
полковнику Дмитрові Делятицькому – начальнику штабу – заступнику командувача морської піхоти ВМС ЗСУ;
полковнику Михайлові Драпатому – заступнику командувача Об’єднаних сил;
полковнику Олександрові Кириленку – заступнику начальника Генштабу ЗСУ;
полковнику Вікторові Кучеренку – заступнику начальника об’єднаного штабу командування Об’єднаних сил ЗСУ;
полковнику Дмитрові Романову – начальнику штабу – заступнику командувача військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ;
полковнику Олександрові Трепаку – начальнику штабу – заступнику командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Також присвоєно звання генерал-майора бригадному генералу Владиславові Клочкову – начальнику Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

Фото на головній: 2020 рік. Командир 3-го полку Олександр Трепак прощається з Бойовим прапором частини у зв’язку з переведенням до іншого місця служби.

Фото 3-го полку.

Сообщение Керівник оборони Донецького аеропорту полковник Олександр Трепак (“Редут”) став бригадним генералом (+відео) появились сначала на Український репортер.

На цю щемку й особливу церемонію приїхали захисники Вітчизни, легендарний командир оборони Донецького аеропорту, Герой України, полковник Олександр Трепак (“Редут”), однодумці родини Горбенків. Завдяки сприянню й допомозі “Редута” на території цієї приватної садиби замайоріло синьо-жовте знамено.

Святослав Горбенко був одним із хоробрих “кіборгів”, які під командуванням “Редута” билися з лютим ворогом в Донецькому аеропорту.

Доброволець “Скельд”, боєць 1-ої штурмової роти 5-го батальйону ДУК “Правий сектор”, разом з побратимами показали усім нам, зрештою усьому світові, які вони, українські воїни, що означає для них рідна земля і чому наш народ ніколи не зможе перемогти будь-яка орда.

На запитання що допомогло «кіборгам» вистояти у цій борні полковник Олександр Трепак відповів так: «Вважаю, що у кожному із нас ніби озвалося щось предковічне, наче із сивої давнини:

«Хлопці, вам треба тут стояти!» І оте напутнє ніби вчувалося: «Ми не можемо вам скрізь допомогти, але тут разом з вами тримаємо цю твердиню». Напевно, тоді кожен із воїнів відчував ці невидимі ниточки невидимого духовного зв’язку… Ми розуміли: нам треба тут СТОЯТИ! Пліч-о-пліч, один біля одного. Про інше навіть не думалося».

І досі упам’ятку слова “Редута” про “кіборгів”:

“Хоч я на той час і був полковником, але тоді, у цих хлопців я навчився у першу чергу бути українцем. Можливо, мені потрібно було для цього 40 років прожити, дослужитися до звання “полковник”, щоб зустріти їх у терміналі Донецького аеропорту, щоб ми дали зрозуміти один одному хто ми такі, що це – наша земля і що ми маємо робити. А чи молодий ти, чи – старий, чи маєш досвід чи ні, у тих умовах не мало ніякого значення. Найголовніше, щоб ти був по духу біля цієї землі, щоб розумів, де – твої побратими, а де – ворог. Все просто. І наші хлопці стояли… Вони стояли на своєму місці, не відходили…”

“Скельд” є прикладом жертовного служіння своєму непероможному народові, своїй нації.  Сьогодні, 23 серпня, у День Державного прапора України гості подружжя Горбенків у дружньому колі розмірковували і про майбутню перемогу над російськими загарбниками, і про те, що необхідно зробити аби це сталося, і про те, що відчувають воїни у моменти смертельної небезпеки під час двобою з московитським ворогом.

Зринуло і питання гуманності щодо полонених ворогів, про те, як мають реагувати на це і воїни, і суспільство. Ніякого прощення катам і вбивцям! Говорили щиро, без зайвого пафосу, висловлювали те, що на серці.

Сергій Олександрович Горбенко, батько Святослава, сказав, висловивши тверде припущення: якби син сьогодні був серед нас, то, певно, він служив би у  3-му Окремому полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, яким донедавна командував полковник Олександр Трепак.

Святослав мріяв про армію, закінчив військову кафедру (йому присвоєно звання “молодший лейтенант”, посмертно). Батьки хлопця кажуть, що перед ним відкривалася блискуча кар’єра науковця, він знав кілька іноземних мов, навчався у трьох вузах. В Інституті філології Національного університету імені Тараса Шевченка Святослав опановував японську мову. Не судилося…

Дуже шкода, що від нас йдуть такі люди. Одвічна шана полеглим героям.

Про Святослава Горбенка також читайте:

• У Кропивницькому на символічному полі пам’яті героїв зібрали урожай (+відео)

Сообщение На подвір’ї оселі, де мешкають батьки воїна-добровольця “Скельда”, було піднято Державний прапор України появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє інформагенція Міноборони «АрміяInform».

Копію встановили у Парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького; у церемонії відкриття взяли участь жителі міста та ветерани війни на Донбасі. Вежу спроєктував і виготовив працівник парку, коваль Михайло Талама.

«Артоб’єкт заввишки у півтора метра, із лампадкою всередині. А навколо — інформаційний куб, на якому розміщені спогади учасників боїв за ДАП, QR-коди із посиланнями на відео оборони летовища, загальна інформація про 242 дні звитяги українських воїнів», — йдеться у повідомленні.

Ця інсталяція в парку стала четвертою, що присвячена подіям війни на Донбасі. Першою була копія літака Іл-76, збитого бойовиками, також тут є інсталяції про події в Зеленопіллі та Іловайську.

19-20 січня 2015 року бойовики підірвали термінал Донецького аеропорту протикорабельними бомбами. Частина українських військових, які тримали оборону 242 дні, загинула під завалами від потужного удару, когось застрелили в бою, когось — у полоні. Досі ніхто не береться назвати точну кількість загиблих. Усі, хто обороняв аеропорт, хто загинув і хто залишився живим, увійшли в історію, як «кіборги». А втім, питанням для багатьох — як військових, так і для цивільних — досі залишається: чи варто було обороняти «коробку зі скла», якою на той момент уже був аеропорт. Питання також у тому, чому не укріплювали об’єкт, доки позиції українських військових були сильними.

Про оборону Донецького аеропорту український режисер Ахтем Сеітаблаєв зняв фільм «Кіборги».

Читайте також:

• Батьки полеглого героя-кіборга посіяли пшеницю на меморіальному полі в 3-му полку спецпризначення

Сообщение У Львові на честь «кіборгів» встановили копію вежі Донецького аеропорту (+відео) появились сначала на Український репортер.