Про це розповідає «20 хвилин».

Ольга Трофимчук разом із 13-річним сином Станіславом, чоловіком і літніми батьками мешкали на другому поверсі багатоповерхівки на Стуса. У ніч проти 19 листопада всі в домі відчували тривогу — син попереджав про можливий масований обстріл, і жінка так і не змогла заснути до четвертої ранку.

О 6:30 потужні вибухи розбудили родину. За словами Ольги, звук був таким гучним, що вона вирішила — ракета влучила просто у їхню багатоповерхівку. Вона підхопила сина, розбудила чоловіка й батьків, і всі кинулися вибігати.

«Усе було в диму. Я зрозуміла, що це наш будинок», — розповіла жінка.

Спершу родина планувала йти до укриття на території підприємства, але помітила у небі «шахеди» й вирішила змінити напрямок — рушили до укриття школи №22. Дорогою син почав кричати, що по Тернополю летять нові ракети.

Щойно вони вибігли на вулицю, пролунали нові вибухи.

«Було чути крики, вибухи, знову вибухи. Усе в диму. Я зрозуміла, що це наш будинок», — пригадує Ольга.

Її чоловік одразу кинувся назад — до своїх батьків, які не змогли вибратися самостійно. Ольга зізнається: тоді вона не вірила, що старенькі виживуть.

Коли вони повернулися до будинку, там панувала жахлива картина: чорний дим, полум’я, люди вибігали босоніж, з верхніх поверхів лунали крики про допомогу. Ольга врятувала сина від паніки, залишила його із сусідами — і побігла допомагати чоловікові витягати батьків.

Попри завали на вході, родині вдалося вибратися. Другий поверх, де вони жили, дивом вцілів.

«Бог подарував нам другий День народження», — каже жінка.

Тепер Трофимчуки живуть у знайомих. Вони втратили все, що накопичували роками, а син пережив сильний стрес. Водночас Ольга повторює: головне — що живі.

«Коли пригортаю свого сина, розумію, наскільки ми щасливі. Бо в багатьох цього шансу вже немає», — каже жінка.

Вона закликає не відкладати слів любові рідним і цінувати кожен ранок, який дарує життя. Також родина відкрила благодійну банку і просить небайдужих про допомогу, аби почати все спочатку.

Фото: 20 хвилин

Сообщение Друге день народження. Як родина з Тернополя дивом врятувалася під час ракетного удару появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє ТСН.

Вибухи лунали один за одним — близько одинадцятої години дня. Рашисти вдарили по Дніпру та передмістю чотирма «Іскандерами». Спалахнули потужні пожежі.

Це — потяг «Одеса-Запоріжжя», що саме підʼїжджав до Дніпра і віз пів тисячі людей. У вагонах вибило вікна. Є поранені серед пасажирів. Тут повибивані вікна, осколками поранено і пасажирів, пошкоджено локомотив.

Загиблі у Дніпрі та Самарі. Поранених — рахують сотнями. Серед них — десятки дітей. Найменшому постраждалому — лише півроку.

Поранена пані Любов чекає своєї черги зайти до оселі, аби взяти документи та якісь вцілілі речі. Від помешкання, де жили з двома дітьми, геть нічого не лишилося. Внаслідок ударів потрощило два гуртожитки. Сотні людей, залишились без житла і у чому були.

“Почули звук – кинулися у коридор. Я відкрила залізні вхідні двері і вибуховою хвилею мене поранило. Як залишилась живою – не знаю”, – каже жінка.

Ольга з мамою вже вдруге опинилися на вулиці. Вони переселенки з Бахмута. Кажуть, тікають від війни, але вона вперто їх наздоганяє.

Понівечено десятки приватних будинків поблизу. Люди кажуть: не встигли сховатися в безпечні місця. Ховалися у ванній кімнаті разом із дітьми, а врешті ледь змогли вибратися, розповідає пані Карина. Каже: після пережитого руки тремтять вже кілька годин.

Лікарня, амбулаторії, та понад три десятки шкіл та дитсадків понівечено внаслідок атаки. У цій гімназії троє працівників дістали поранення. Дошкільнят встигли спустити в укриття. Нині усі поверхи всипані склом.

У групі дитсадка поруч винесло шибки, а стіну просто вигнуло. Тут саме мало розпочатися заняття для малюків.

“Тут були дітки: одні були дітки на вулиці, грались в пісочку. Інші готувалися до заняття. Спустилися в укриття і почалось те, що почалось”, – кажуть у дитсадку.

Дитячі іграшки змішані зі склом та уламками стін та меблів. Та головне — постраждалих немає, каже керівниця.

Масштаби руйнувань досі встановлюють. Понівечено десятки авто, громадський транспорт, крамниці, підприємства, церкву. Кількість постраждалих і далі зростає.

Нагадаємо, вдень 24 червня у Дніпрі сталася серія вибухів. Ворог атакував балістичними ракетами обласний центр. У місті сталися «прильоти» у різних локаціях.

Внаслідок балістичного удару у Дніпрі загинуло 18 осіб. У місті Самар — дві людини. Загалом на Дніпропетровщині через вчорашню російську атаку постраждали майже 300 людей.

Сообщение Ворожа ракетна атака на Дніпро. Люди розповіли про жах, який пережили появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав в етері ТСН.

«У той час я не думав, я діяв. Я був на адреналіні, все робив. Я ніде не навчався, це був перший досвід у такому стані. Я зміг поспілкуватись з друзями, вони дуже хвилювалися», — розповів Кирило.

Мати хлопця каже, що їй дуже тяжко згадувати 13 квітня, коли російські окупанти завдали кривавого ракетного удару по Сумах.

«Ми були разом в автобусі. Тяжко згадувати вчорашній день. Ця картинка стоїть перед очима. Ми цієї ночі не змогли спати», — каже мати Кирила.

Вона розповіла, що ні для неї, ні для Кирила загрози життю немає.

«У Кирила залишилися два уламки в голові, але вони не становлять небезпеки», — додала вона.

Нагадаємо, під час ракетного удару по Сумах Кирило Ілляшенко сам зазнав уламкового поранення у шию, втім, не розгубився і кинувся рятувати тих, хто ще був живий. Хлопчик вибив скло, розблокував двері і допоміг вийти пасажирам.

Сообщение 13-річний Кирило Ілляшенко розповів, як врятував людей із “автобуса смерті” в Сумах появились сначала на Український репортер.