Рахункова палата України провела аудит ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження акцизного податку з алкогольних напоїв до державного бюджету.

За інформацією Державної податкової служби, обсяги виробленої лікеро-горілчаної продукції у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшились майже на 11%, виноробної продукції та солодового пива зменшились на 13% і 0,5% відповідно. Водночас, за даними Держмитслужби, імпорт лікеро-горілчаної продукції зріс майже на 45%, виноробної – удвічі, пива – на понад 11%.

До держбюджету за згаданий період надійшло майже 42 млрд грн акцизного податку з алкогольних напоїв, імпортованих та вироблених в Україні. Проте його питома вага у загальній сумі податкових надходжень зменшилася з 1,9% у 2018 році до 1,6% за 9 місяців 2021 року.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, частка нелегального спиртного в Україні становить понад третину загального обсягу ринку алкоголю і більше половини ринку міцного алкоголю. Оподаткування нелегально виробленої та ввезеної лише лікеро-горілчаної продукції може поповнити держбюджет від акцизного податку розрахунково на рівні 9 млрд грн на рік.

Унаслідок неналежної роботи Мінфіну і Державної фіскальної служби (ДПС), досі не впроваджено в повному обсязі автоматизовану систему контролю «Електронна акцизна марка». Щоб вона повністю запрацювала, необхідно, зокрема, внести зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів. Мінфіну, ДПС – розробити та подати до Кабміну відповідні пропозиції.

ДФС, ДПС, Держмитслужба не забезпечили належної міжгалузевої координації з питань адміністрування акцизного податку з алкогольних напоїв, дієвого контролю за їх виробництвом та обігом. Це створило передумови для нелегального виробництва та обігу цієї продукції і, як наслідок, до ненадходження цього податку до державного бюджету, стверджують аудитори.

Фахівці Рахункової палати виявили випадки звітування про обсяги здійснених операцій виробниками, імпортерами та оптовими торговцями алкоголем, у яких не було чинної ліцензії на право проведення такої діяльності. Також були випадки незастосування терорганами ДПС штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання таких звітів та їх подання з недостовірними даними.

За результатами документальних перевірок тероргани ДПС донарахували майже 59 млн акцизного податку, з яких до бюджету сплачено 0,5%.

За 2 роки і 9 місяців борг з акцизного податку на алкоголь збільшився майже на 6%, і досяг 420 млн гривень. За рахунок списання безнадійного податкового боргу з цього податку погашено 10 млн грн, коштами сплачено близько 6 млн гривень.

Мінфін несвоєчасно затвердив порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок, тому протягом 2020 року Держмитслужба їх не планувала та не проводила. Протягом 9 місяців 2021 року тероргани Держмитслужби провели лише дві документальні перевірки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснювали операції з алкогольними напоями, за результатами яких донарахували 2,6 млн грн, з них до бюджету сплачено 0,8%.

Сообщение Щороку до держбюджету не потрапляє дев’ять мільярдів гривень від продажу алкоголю. Кошти “осідають” у тіньовиків появились сначала на Український репортер.

Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи підсумки експертизи проєкту закону “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на засіданні Рахункової палати, повідомляється на сайті відомства.

Він зазначив, що збільшити доходи у проєкті державного бюджету можливо за рахунок надходжень податку на прибуток підприємств – 19,2 млрд. грн; акцизного податку із ввезених на митну територію України тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – 11,3 млрд. грн; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – 1,2 млрд. грн; власних надходжень бюджетних установ – 1 млрд. грн.

Коментуючи фінансування державного бюджету, голова Рахункової палати підкреслив, що дефіцит становитиме 3,5% ВВП, що на 0,5 відсоткових пункта більше від встановленої у Бюджетному кодексі межі. І додав, що державні запозичення становитимуть 30,7% фінансових ресурсів держбюджету.

“Передбачене зростання дохідності державних запозичень (внутрішніх – до 11,7%, зовнішніх – 4,5%) призведе до збільшення видатків на обслуговування державного боргу”, – зазначив Пацкан.

Кабінет Міністрів на засіданні 15 вересня затвердив законопроєкт про державний бюджет України на 2022 рік. Того ж дня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт “Про Державний бюджет України на 2022 рік” (№6000).

Проєкт передбачає зростання економіки на 3,8%, інфляцію у 6,2% та курс долара 28,6 грн. за дол. Доходи передбачаються на рівні 1277 млрд. грн., видатки – 1465 млрд. грн. Дефіцит бюджету знизиться до 3,5% ВВП.

Медична галузь, як планується, отримає 197,2 млрд. грн. На освіту пропонується виділити 185,6 млрд. грн. Бюджет Пенсійного фонду – 531 млрд. грн. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення зростуть до 320,1 млрд. грн. На культуру і мистецтво видатки заплановані у розмірі 13,5 млрд. гривень. 5,95% ВВП у проєкті держбюджету-2022 направлено на сектор безпеки та оборони.

Сообщение У проєкті бюджету на 2022-й рік не врахували майже 33 міліярди резервних доходів появились сначала на Український репортер.

Їх обвинувачують у заволодінні державним майном, а саме квартирою вартістю майже 1,4 мільйона гривень.

Як інформує Спеціалізована антикорупційна прокуратура, колегія суддів ВАКС продовжила дослідження доказів сторони обвинувачення, а саме докази протиправного відчуження квартири з державної власності на користь племінника, який немає відношення до Рахункової Палати. Наступне засідання – о 9-ій годині 15 липня 2021 року.

Раніше “Український репортер” розповідав: ще п’ять років тому, в 2016-му, генпрокурор Юрій Луценко підписав підозру Роману Магуті.

Однак остаточної правової оцінки діям Романа Магути досі не дали! І це стосується одноепізодної справи! 

Спеціалізована антикорупційна направила до суду обвинувальний акт щодо Романа Магути і головного контролера – директора департаменту з питань АПК Рахункової палати України Марії Шулежко. Спочатку ці матеріали розглядав Шевченківський суд Києва.

За версією слідства, у період з січня 2014 року по березень 2015 року пан Магута, діючи в інтересах Марії Шулежко, підписавши низку службових документів, сприяв незаконному відчуженню двокімнатної службової квартири в новобудові Києва в приватну власність племінника Шулежко.

Прокурори заявили цивільний позов про стягнення з обвинувачених у солідарному порядку матеріальної шкоди – понад 1,3 мільйона гривень. Ця сума еквівалентна вартості квартири, яка вибула з державної власності.

Свого часу в Рахунковій палаті до подій навколо Романа Магути поставилися досить скептично й співчували пану Магуті та Марії Шулежко. Принаймні таке враження склалося в кореспондента “Українського репортера”.

– Роман Миколайович – чесний, справедливий і дуже інтелігентний керівник і хороший спеціаліст, – сказав нам декілька років тому Микола Новосад, начальник управління інформаційної політики Рахункової палати. – Він був занадто правильним і поміркованим, за що, напевне, й постраждав. Він не встрявав в якісь перипетії, мовчав навіть тоді, коли треба було кричати. От і досидівся в окопі. Інформаційному.

– Комусь дуже було треба переламати людину, зламати долю. Знайшли «злочинця», – обурювалися співробітники Рахункової і додають, що Роман Магута ні з ким із них не спілкується, мовляв, йому заборонили це робити.

На фото: Роман Магута

Сообщение Вищий антикорупційний суд розглядає “квартирну справу” ексголови Рахункової палати. Підозру було підписано ще 5 років тому (+відео) появились сначала на Український репортер.

Упродовж шести років на цю армію помічників було витрачено понад 206 мільйонів гривень. Торік з казни видано 36,5 мільйона гривень.

Ось фрагмент висновку аудиторів Рахункової палати України:

Як вже розповідав “Український репортер”, Рахункова палата провела аудит використання фінансів Апаратом Верховної Ради України упродовж 2013–2019 років. Фактично використано 7 702,2 млн грн із загального та спеціального фондів держбюджету.

Сообщение Стало відомо, скільки мільйонів витрачено на преміювання помічників нардепів появились сначала на Український репортер.

За даними слідства у 2018 році керівництво кількох структурних підрозділів КП забезпечило перемогу у тендері на придбання освітлювальних засобів для поточних потреб міста наближеній до них фірмі. Загальна сума контрактів – кілька десятків мільйонів гривень, частину з цих коштів було розтрачено, інформує СБУ.

Слідчі з’ясували, що під час підготовки кошторису чиновники свідомо завищили реальну ринкову вартість на лампи для вуличного освітлення. Товарознавча та судово-економічна експертизи підтвердили, що місцевому бюджету завдано збитки у особливо великих розмірах. П’ятьом посадовцям “Київміськсвітла” оголошено про підозру за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. Заходи з викриття проводилися спільно з Офісом Генерального прокурора.

Як раніше розповідав “Український репортер”, Рахункова палата декілька років тому засекретила матеріали аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на реконструкцію та реставрацію знаменитого Маріїнського палацу.

Протягом п’ятнадцяти років ремонтно-реставраційні роботи “зжерли” 1 мільярд 469 мільйонів 857 тисяч гривень. До таких висновків дійшли державні аудитори. Саме такою була вартість об’єкта у 2016 році, і порівняно з техніко-економічним обгрунтуванням вона збільшилася у 8,5 раза.

За такий проміжок часу виконали лише чверть робіт. У 2016 році головним розпорядником бюджетних коштів було безпосередньо Державне управління справами (ДУС).

Аудитори “накопали”:

“Під час виконання робіт на об’єкті порушували чинне законодавство, порушувалися проектні рішення, а також допускалося завищення вартості робіт”.

А чим завершилося розслідування? А нічим. Кримінальне провадження не порушено, принаймні про це нічого не відомо з відкритих джерел.

Чи може суспільство дізнатися про ці комбінації, про те, хто що робив-майстрував-оздоблював-фарбував? Ні! Бо матеріалам державного аудиту ефективності використання коштів на реставрацію Маріїнського палацу надали гриф “Для службового користування”.

Сообщение Світло і тінь розкрадання коштів для освітлення Києва появились сначала на Український репортер.

Йдеться про екс-очільника Рахункової палати Романа Магуту. Як розповідав “Український репортер”,  у 2016 році генпрокурор Юрій Луценко підписав підозру Роману Магуті.

Спеціалізована антикорупційна направила до суду обвинувальний акт щодо Романа Магути і головного контролера – директора департаменту з питань АПК Рахункової палати України Марії Шулежко. Спочатку ці матеріали розглядав Шевченківський суд Києва.

Зокрема, пану Магуті інкримінують зловживання владою або службовим становищем, а Марію Шулежко обвинуватили у привласненні і розтраті…

За версією слідства, у період з січня 2014 року по березень 2015 року пан Магута, діючи в інтересах Марії Шулежко, підписавши низку службових документів, сприяв незаконному відчуженню двокімнатної службової квартири в новобудові Києва в приватну власність племінника Шулежко.

Прокурори заявили цивільний позов про стягнення з обвинувачених у солідарному порядку матеріальної шкоди – понад 1,3 мільйона гривень. Ця сума еквівалентна вартості квартири, яка вибула з державної власності.

У  Рахунковій палаті до подій навколо Романа Магути поставилися досить скептично й співчувають пану Магуті та Марії Шулежко. Принаймні таке враження  склалося в кореспондента “Українського репортера”.

– Роман Миколайович – чесний, справедливий і дуже інтелігентний керівник і хороший спеціаліст, – сказав нам два роки тому Микола Новосад, начальник управління інформаційної політики Рахункової палати. – Він був занадто правильним і поміркованим, за що, напевне, й постраждав. Він не встрявав в якісь перипетії, мовчав навіть тоді, коли треба було кричати. От і досидівся в окопі. Інформаційному.

–  Комусь дуже було треба переламати людину, зламати долю. Знайшли «злочинця», – обурються співробітники Рахункової і додають, що Роман Магута ні з ким із них не спілкується, мовляв, йому заборонили це робити.

Вищий антикорупційний суд за розглянув клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту, а також низки скарг. За результатами судового розгляду колегія суддів ухвалила призначити цю справу до розгляду по суті.

На наступному засіданні, яке відбудеться о 17-ій годині. 16 грудня 2019 року, заплановано оголошення прокурором обвинувального акту, а також визначення порядку та обсягу дослідження доказів у справі.

Сообщение Екс-очільник Рахункової палати Магута відповість в Антикорупційному суді за квартирну справу появились сначала на Український репортер.

«За матеріалами наших аудитів вже розпочато 62 кримінальних провадження. І ми чекаємо зворотного зв’язку і належної реакції по інших матеріалах», – зазначив Валерій Пацкан.

Цьогоріч пріоритетними напрями в роботі аудиторів будуть насамперед охорона здоров’я і освіта, витрати на військових та внутрішньо переміщених осіб, соціальна сфера, екологія, ремонт доріг.

Від редакції “Українського репортера” додамо: суспільство має право знати про висновки аудиторів щодо перевірки використання бюджетних коштів. Наприклад, чи не пора  новому керівництву Рахункової палати розсекретити аудиторські матеріали щодо реставрації Маріїнського палацу? Вже витрачено більше півтора мільярда гривень. Читайте про це тут.

Сообщение «Ми не хочемо писати звіти «для галочки» – голова Рахункової палати Валерій Пацкан появились сначала на Український репортер.

Такого висновку дійшла Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання субвенції місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я.

Ідеться про проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», який реалізується протягом 2015–2020 років спільно з Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Він насамперед передбачає підвищення якості надання медичних послуг у регіонах – з акцентом на профілактиці серцево-судинних захворювань і раку.

Як зазначається на сайті Рахункової палати, для реалізації проекту на початку 2015 року було залучено майже $215 млн. позики від МБРР.

З цієї суми $189,53 млн. спрямовується на фінансування субпроектів у восьми областях (як субвенція з держбюджету місцевим бюджетам). Проте у 2015–2017 рр. та протягом 9 місяців 2018-го на місця було перераховано лише 1,4 млрд. грн. субвенції (27,9% позики). А передбачені заходи виконано тільки на чверть.

«Понад 72% коштів на субпроекти лишаються невикористаними на рахунку МБРР, а це майже 137 мільйонів доларів. При цьому Україна за рахунок коштів державного бюджету сплатила майже три мільйони доларів як комісію та відсотки за позикою, у тому числі за невикористані кошти», – констатував Андрій Майснер, член Рахункової палати, відповідальний за аудит.

У відомстві з’ясували й таке: «Наявні непоодинокі факти невведення в експлуатацію придбаного медичного обладнання через відсутність приміщень для його розміщення. Водночас оплата супутніх послуг – консультантів, перекладачів, проведення навчань, тренінгів та конференцій – здійснюється без затримок у часі та майже в повному обсязі».

Про виявлені первіркою факти, що містять ознаки кримінальних правопорушень, буде поінформовано Генеральну прокуратуру.

На цю тему також читайте: 

• Рахункова палата “вдарила” по Міністерству охорони здоров’я України
• Рахункова палата: план приватизації виконано лише на 20%

Сообщение Рахункова палата: сотні мільйонів, виділені на поліпшення охорони здоров’я, лежать без діла появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє «Український репортер» із посиланням на НАБУ.

Відомства заявили про наміри обмінюватися інформацією для недопущення та розкриття кримінальних корупційних правопорушень. Відповідний меморандум підписали директор НАБУ Артем Ситник і голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Згідно з меморандумом, Рахункова палата зобов’язується інформувати НАБУ про виявлені під час аудитів ознаки корупційних правопорушень. Бюро своєю чергу належним чином реагуватиме на повідомлення палати.

Окрім того, сторони домовилися проводити спільні заходи, а також спільно розробляти проекти законів та інших нормативно-правових актів.

Фото www.ac-rada.gov.ua

Про Рахункову палату також читайте: 

• Аудит реставрації Маріїнського палацу засекретили. На 102 мільйони зросли витрати
• Засекретили матеріали аудиту Маріїнського палацу

Сообщение Антикорупційне бюро і Рахункова палата домовилися про співпрацю появились сначала на Український репортер.

Він констатував, що в українців останнім часом виникає дуже багато питань та зауважень до роботи залізничного перевізника.

«Тільки цього року вдвічі підвищили ціни на квитки, але якість сервісу, на жаль, суттєво не покращилася. Водночас навколо «Укрзалізниці» постійно розгортаються скандали, не припиняються звинувачення в зловживаннях», – цитує керівника відомства сайт Рахункової палати.

Валерій Пацкан нагадав, що компанію неодноразово звинувачували в розтратах та необґрунтовано високих цінах закупівель.

«Закупівля вугілля за завищеними цінами, значні витрати на SMM-послуги, захмарні суми на сувенірну продукцію тощо. У Рахунковій палаті вже поставало питання про необхідність проведення аудиту в «Укрзалізниці». Зважаючи, що цьогорічний план аудитів уже затверджено, і до кінця року обмаль часу, обговорюється можливість перевірки цього товариства наступного року», – уточнив Валерій Пацкан.

Фото з Фейсбук-сторінки Євгена Кравцова

Сообщение Рахункова палата перевірить «Укрзалізницю», до якої в українців багато питань появились сначала на Український репортер.