До встановлення рекорду долучилися майже 1600 учасників, серед яких — військові, школярі, студентська молодь, депутати обласної ради, начальник Львівської ОВА Максим Козицький та в.о. голови Львівської облради Юрій Холод.

Під керівництвом понад 30 досвідчених майстрів писанкарства кожен учасник опанував традиційну техніку розпису. Для багатьох присутніх це був перший досвід створення власної писанки — давнього символу української культури та незламності життя.

«Сьогоднішній захід – це насамперед про єднання людей навколо спільної мети. Це неймовірна енергія та дух. Кожна писанка – це не просто мистецтво, це традиції нашого дому, бабусь, територій, де ми народилися. Шануймо традиції та передаваймо їх з покоління в покоління», — наголосив Юрій Холод під час урочистостей.

Окрім культурної складової, захід мав важливу благодійну мету. Під час встановлення рекорду тривав збір коштів на лікування 7-річного Богдана Ільківа з Бродів, який бореться з м’язовою дистрофією Дюшена.

Організаторами акції виступили ГО «Захист Держави», Львівська обласна рада, Студентська рада Львова, Львівський будинок офіцерів, Львівський палац мистецтв та дизайн-бюро HÖRD.

Встановлений рекорд став не лише демонстрацією багатства українських традицій, а й прикладом консолідації громади задля підтримки національної ідентичності та допомоги тим, хто цього потребує.

Сообщение Понад 1700 писанок одночасно: у Львові встановили новий рекорд України появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики.

Фестиваль зібрав майстрів зі всієї України, які провели майстер-класи з писанкарства для молоді. Створені писанки передадуть захисникам на фронт за допомоги Міжнародного штабу допомоги українцям.

“Традиційна писанка була, є і буде. Як Національна спілка ми зробимо ще багато витворів, а також будемо навчати молодь — від дитсадків до студентських кіл”, наголосила майстриня-писанкарка, співавторка подання до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України “Українська писанка: традиція і мистецтво” Зоя Сташук.

Під час події генеральна директорка Книги Світових Рекордів Ганна Крисюк оголосила про встановлення Рекорду з наймасовішого розпису писанок майстрами різних регіонів України.

“Протягом 5 годин 530 учасників виготовили 800 писанок. Рекорд України встановлено!”, — сказала вона.

Також під час фестивалю український шеф-кухар Євген Клопотенко провів майстер-клас, де показав, як зібрати Великодній кошик.

“В нашій організації є пріоритет: збирати кошти на продуктові набори для українців в прифронтових зонах та популяризувати культурну спадщину України, бо це нас ідентифікує у світі як націю. Цей захід саме про популяризацію нематеріальної спадщини — писанкарства”, зазначила співорганізаторка заходу, співзасновниця ГО «Інститут культури України» Марина Соботюк.

Вона додала, що “традиції живуть, допоки їх передають молоді, і оскільки на заході була переважно молодь, це означає, що традиції писанкарства будуть передані з покоління в покоління”.

“Напередодні Великодня, нас об’єднала традиція писанкарства. Ми маємо знаходити світлі події, які нас згуртовують та додають життєвих сил для того, щоби ми могли боротися з ворогом, а також творити.

Я дякую всім майстрам, які знаходять в собі натхнення і вкладають душу в це мистецтво. З вами ми впевнені, що традиція писанкарства не лише буде збережена, а передана майбутнім поколінням українців”, – сказав . о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Він вручив подяки майстрам писанкарства за їхній внесок у збереження традиції.
Також Карандєєв нагадав, що Україна спільно з Естонією подала номінацію “Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць” для включення до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

Він подякував уряду Естонії за підтримку, а також висловив сподівання, що незабаром організація визнає українську писанку спадщиною людства.

Сообщение У Києві майстри різних регіонів встановили новий рекорд наймасовішого розпису писанок появились сначала на Український репортер.

Під час фестивалю майстри зі всієї України презентуватимуть традиційні писанки своїх регіонів та проведуть майстер-класи з писанкарства. Також заплановано встановлення Світового рекорду з масового розпису писанок і тематичний благодійний аукціон від зірок шоубізнесу, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політки.

Створені писанки передадуть захисникам на фронт за допомоги Міжнародного штабу допомоги українцям.

Організаторами заходу є Міністерство культури та інформаційної політики України у співпраці з ГО «Інститут культури України» та UNIT.CITY.

Адреса: м. Київ, вул. Дорогожицька, 3

Сообщение У Києві стартує фестиваль української писанки появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку в Фейсбуці.

«Колеги з Королівського Монетного двору Канади (Royal Canadian Mint / Monnaie royale canadienne) відкарбували пам’ятну монету у вигляді української писанки, зобразивши на ній давні трипільські орнаменти, могутні символи українського народу», – йдеться в інформації.

Тираж цієї монети налічує 7500 одиниць. Вона виготовлена з чистого срібла, має номінал у 20 канадських доларів та коштує 139,95 канадських доларів (близько 4 тис. грн).

На аверсі монети зображена Королева Єлизавета II, на реверсі – малюнок у трипільському стилі з написом “Canada-2023”.

Трипільські орнаменти з земляними кольорами та мотивами жнив на монеті символізують зв’язок землі та сонця, безперервність, гармонію та єднання з природою, зазначається на сайті Монетного двору.

Усі кошти від продажу пам’ятних монет будуть спрямовані на гуманітарну допомогу Україні.

Як повідомлялося, Королівський Монетний двір Канади випустив золоту монету в формі писанки з зображенням соняшників.

Фото: Канадський монетий двір

Сообщение Канада виготовила монету у вигляді української писанки з трипільським орнаментом появились сначала на Український репортер.

Саме цей проект монументу виграв конкурс невипадково – Веґревіль розташований у центральній частині провінції Альберта у Канаді за 130 км на схід від Едмонтона. 40 відсотків населення міста має українське коріння. Українська мова – друга за вживаністю після англійської.
У Веґревілі щороку на початку липня відбувається фестиваль “Писанка”, що представляє українську народну культуру, заснований у 1973 році, – повідомляє Diaspora.ua.

Пам’ятник дуже цiкавий. 9-метрове яйце обертається на штоку, вказуючи напрямок вiтру. Розписана писанка з математичною точнiстю. Двовимiрнi прямолiнiйнi трикутники, шестикутники та ромби допомiг iдеально розташувати на тривимiрному й округлому яйцi професор інформатики Університеті штату Юта Рон Реш. Адже декілька місцевих архітекторів відмовилися від пропозицій розроблення проектної документації через головну причину — форма яйця не піддається математичним розрахункам!

У концепції та плануванні “Писанки” було використано 9 “новаторств” в галузі математики, техніки та архітектури. У проекті використані найсучасніші методи комп’ютерної графіки та були залучені студенти Джим Блінн та Роберт МакДермотт. Відтак вони втрьох із математичною точністю розкреслили, як каркас яйця має покритися 2208 пластинками (рівносторонніми трикутниками) та 524 зірками шестигранної форми. Важко повiрити, але тримаються цi фiгури на алюмiнiєвих шпицях!

Складовими дизайну писанки стали 5 різних символів. Золоті зірки на полюсах символізують життя і добробут; трикутні зірки — Трійцю та відданість вірі предків; дві сріблясті смуги — символ вічності.

Сообщение Найбільша писанка у світі знаходиться у Канаді появились сначала на Український репортер.

Милуватися символами свята містяни зможуть на Театральному майдані та вулиці Лесі Українки.

Усього, за словами організаторів, буде встановлено близько десятка конструкцій. На писанках зображені візерунки різних регіонів України.
Подібні арт-об’єкти не лише привертають увагу до традицій, роблять нашу буденність кращою та цікавішою.

Сообщение У центрі Луцька почали встановлювати Великодні писанки появились сначала на Український репортер.

За словами директора музейно-виставкового центру Артура Єфремова, цього року на площі Героїв замість шести традиційних писанок буде десять, – пише Типовий Франківськ.

Чотири писанки докупили в однієї з київських фірм. Розписуватимуть великодні вироби калуські митці. Як і раніше, орнаменти писанок обиратимуть такі, які притаманні Івано-Франківщині та Львівщині. У тиждень перед Великоднем яйця-гіганти виставлять на площу.

Нагадуємо, що ідея з писанками належить калуській художниці Вікторії Гетьманській, яка розписувала схожі вироби для конкурсу, що відбувався у Києві. Матеріал виробів – скловолокно, покрите полімером.

Сообщение На Прикарпатті з’явиться десять велетенських великодніх писанок появились сначала на Український репортер.

Королівський канадський монетний двір повідомив про випуск монети в формі української писанки. Це п’ята писанка в канадській колекції, але вперше вона повністю виконана з золота.

Про це йдеться на сайті Королівського канадського монетного двору, пише То є Львів.

Автор дизайну монети – канадець українського походження Дейв Мельничук, який є членом Українського музею Канади в Торонто.

На реверсі монети зображено дерев’яний український храм. На лицьовій стороні зображена її Величність Королева Єлизавета II Сузанна Блант.

Монета виготовлена з 58,5 грамів чистого золота і має номінал в 250 канадських доларів, однак її викупна ціна – 5000 доларів.

Золота українська писанка має істотно менший тираж, ніж її срібні попередники. Повідомляється про випуск всього 250 золотих писанок.

Додамо, що писанка у формі 2019 року – це перша золота монета такого роду. Вона відрізняється нашою найскладнішою і складнішою конструкцією, з дуже дрібно вигравірованими деталями, які доповнюють потужне благословення, надане всім канадцям, і особливо його одержувачу.

Сообщение У Канаді випустили золоту монету у формі української писанки появились сначала на Український репортер.

Веселі, розмальовані різноманітними орнаментами і барвами, квітами, вербовими гілочками… Патріотичні зайці усі в вишиванках. У кожного – свій візерунок. Багатьом дітям сподобався кумедний, передбачливий зайчик у шубці. Мабуть, вирішив застерегтися від погодніх несподіванок.

До речі, тут можна буде прогулятися під шестиметровою світлодіодною альтанкою з писанок, а насолодитися оглядом великоднього Києва допоможе колесо огляду, яке вже встановили на площі.

Також влаштують виставку гігантських кованих писанок, проводитимуть цікаві майстер-класи, де можна буде самому спробувати розписати великоднє яєчко.

Крім фестивалю писанок киян та гостей столиці чекає великодній ярмарок у Володимирському проїзді з різноманітними смаколиками та продуктами до святкового столу. Неподалік, у сквер пройде фестиваль квітів «Писанковий рай».

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Київ розквітнув писанковою веселкою появились сначала на Український репортер.

А також вас навчать пекти смачні жайворонки та декорувати крашанки весняними листочками. І все це у затишній, теплій атмосфері ярмаркового свята.

31 березня о 14:00 в рамках ярмаркової програми відбудеться презентація порадника “Фарбування писанки. Природні барви” Ірини Михалевич, дослідниці-писанкарки з м. Олександрії Кіровоградської області. У виданні опубліковані практичні поради писанкарям-початківцям, а також рецепти приготування рослинних відварів, які нададуть писанці неповторних природних відтінків.

Ще цікавинка. Напередодні Великодня Музей Івана Гончара презентує анімаційне відео та пропонує познайомитися ближче із писанками різних історико-географічних регіонів України.

Основу ролика складають писанки, виготовлені за взірцями з особистої колекції Івана Гончара, яку він формував протягом 1950–1980 років. Відтворювали писанки співробітниці музею – майстрині Лариса Головня та Надія Білоткач. Фондова колекція писанок, зібраних Іваном Гончаром, складає 392 одиниці.

Писанка – абсолютно унікальний витвір. Вона вражає своєю витонченістю, довершеністю і багатством композиційних варіантів, орнаментальних елементів та мотивів.

Відео: Іван Терещенко, Юля Новосельцева
Музика: гурт The Doox

Сообщение В Музеї Івана Гончара навчать писати писанки (+відео) появились сначала на Український репортер.