Про це заявив очільник Держкіно Пилип Іллєнко у своєму відеозверненні.

Сообщение Голова Держкіно Іллєнко подав заяву про відставку (+відео) появились сначала на Український репортер.

Він закликає, не повторювати помилок попередників. “Серіал «Свати» – це ваша «ліпецька фабрика». І хай вас не вводить в оману високий рейтинг, адже і цукерки «Рошен» із насолодою поїдала вся Україна” – говорить Іллєнко.

Він стверджує, що до ефіру “1+1” “Свати” “повернулися в результаті рішення Окружного адміністративного суду Києва, яким були скасовані накази Держкіно, Міністерства культури і Служби безпеки України”. У 2017 році російського актора Федора Добронравова внесли в “чорний список” в Україні – й дозвіл на прокат фільму було скасовано.

Іллєнко повідомив: “Кілька днів тому до Держкіно звернулися представники каналу “1+1” з проханням щодо видачі прокатного посвідчення на другий сезон серіалу “Свати”, який нещодавно проходив оцінку експертної комісії”.

“Тоді висновок був негативний, але вони наразі перемонтували серіал – і Держкіно змушене діяти згідно з чинним законодавством”, – сказав він.

“Я глибоко переконаний, що питання “Сватів” виходить за межі юридичного аспекту, воно лежить в площині моральній і політичній”, – заявив Іллєнко.

Він звернувся до Зеленського: “Пане Володимире, Ви вже не є продюсером серіалу “Свати”, не є його виробником – сьогодні Ви є президентом України”.

“Я вважаю, що саме Ви маєте ухвалити рішення щодо подальшої долі цього серіалу і показати, що для Вас є пріоритетом – повернення цього продукту в ефір чи очищення інформаційного простору України від українофобів, що нехтують національним суверенітетом і територіальною цілісністю нашої держави”, – заявив Іллєнко.

“Ми, згідно з законом, видамо прокатне посвідчення – і присутність цього серіалу в прокаті “Плюсів” буде наочно й щоденно всім демонструвати, у чому для Вас пріоритет”, – вважає Іллєнко.

Сообщение Голова Держкіно Іллєнко закликає Зеленського не допустити показу “Сватів” (+відео) появились сначала на Український репортер.

У рамках фестивалю і відбулася світова прем’єра стрічки.

Разом з нагородою «Штангіст» отримав право поборотись за «Оскар» 2020-го року.

Голова Держкіно Пилип Іллєнко привітав команду фільму «Штангіст» і наголосив: «У різних програмах цьогорічного Варшавського кінофестивалю брали участь чотири українські стрічки, усі вони створені за підтримки Держкіно України. Це дуже широке представлення нашого кіно у рамках одного із найпрестижніших кінофестивалів світу. Кожна така участь і кожна нагорода впливають на розвиток українського кіно і на покращення культурного іміджу нашої країни».

Нагадуємо, що 34-ий Варшавський міжнародний кінофестиваль проходив з 12 по 21 жовтня.

Окрім фільму «Штангіст», який у своїй програмі здобув Ґран-прі, у конкурсній програмі документального кіно була представлена картина «Какофонія Донбасу» режисера Ігоря Мінаєва, а у позаконкурсних програмах показали містичну драму «Ефір» Кшиштофа Зануссі та дебютну картину Марисі Нікітюк «Коли падають дерева».

Перелік усіх переможців – на сайті фестивалю: https://wff.pl/pl/news/awards-of-34-wff

Інф. Держкіно
Фото: molodist.com

Сообщение Український “Штангіст” зачарував Варшаву появились сначала на Український репортер.

На його переконання, нещодавнє висловлювання прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про неприпустимість впливу на українське кіно з метою підмінити історичну правду є не цензурою, а нормальною вимогою в рамках договірних відносин між державою і кіновиробником.

Про це Іллєнко  сказав в ефірі “5 каналу”.

“В даному випадку, я думаю, все-таки, коли мова йде про вимогу привести проект у відповідність з тим концептом, який був підтриманий, який виграв конкурс, то це не цензура, а нормальна вимога в рамках договірних відносин”, – важає Іллєнко.

Аргументує свою позицію: уряд виділив кошти на фільм з якимись елементами і хоче в результаті побачити ці елементи в фільмі. Водночас, за словами Іллєнка, влада не впливає на творчий процес виробництва фільму, зокрема, не говорить, як знімати ту чи іншу сцену.

Нагадаємо, що зі сценарію було видалено усі згадки про Віктора Медведчука, який виступав захисником у процесі над поетом.

Заяви про можливу судову заборону кінострічки через  прізвище “Медведчук” Іллєнко назвав прямим тиском на творців і акторів.

Тим часом син Василя Стуса – Дмитро – відмовився співпрацювати з творцями фільму про батька, оскільки йому категорично не сподобався сценарій стрічки.

Про це він заявив у коментарі “Громадському”.

Також Дмитро Стус додав, що автори фільму порушили усі домовленості щодо стрічки.

“Приблизно рік тому, може менше, вони до мене звертались (для консультацій – ред.), я попросив сценарій, після прочитання сценарію я відмовився з ними співпрацювати, на цьому все…. Неприйнятний сценарій – ні з етичних міркувань, ні з естетичних”, – сказав Дмитро Стус.

На фото: Пилип Іллєнко
Фото із сайту rbc.uastrong

На цю тему також читайте:

• Цензура дісталася кінострічки про Стуса. Прем’єр Гройсман відреагував жорстко
• Культура Знімальна група фільму “Стус” виступила з офіційною заявою

Сообщение Влада не впливає на творчий процес зйомок кінострічки про Стуса – Пилип Іллєнко появились сначала на Український репортер.

Проект «Зарваниця» став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Режисерами та авторами сценарію є Rōman Himey і Yarema Malashchuk. Продюсує картину Valeria Sochyvets. Сума державної підтримки фільму є 100% і становить 1 млн 16 тис. 131 грн.

Зарваниця – паломницький центр, розташований на роздоріжжі католицького та православного світу, який поєднує в собі традиції західного і східного пілігримства. Тисячі християн щороку долають важкий шлях крізь міста і села, аби віддати шану місцю, де в XIII столітті з’явилася Діва Марія.

Чи станеться диво з тими, хто провів сім днів у подорожі повної віри, іронії та втоми; з тими, хто звільнився від рутини?

Завершення виробництва фільму заплановане на лютий 2019-го року, інформує Держкіно.

Фото із сайту ugcc.kiev.ua

Сообщение Кінострічка «Зарваниця» одержить від держави мільйон гривень появились сначала на Український репортер.

«Ця стрічка тільки відкриває ширший проект. Це документальний фільм, а в планах Державного агентства України з питань кіно – фінансування повнометражного ігрового фільму, режисером якого теж буде Тарас Томенко. І цей фільм також називатиметься «Будинок «Слово». Ми, в принципі, готові це робити… Сподіваємося, що наступного року кінострічку запустимо у виробництво», – сказав Пилип Іллєнко на прес-конференції у Харкові в п’ятницю, передає Цензор.НЕТ

Він повідомив, що після національної прем’єри документального фільму в Харкові, а потім у ще кількох містах, стрічка надійде в широкий прокат.

«Перед національною прем’єрою документального фільму «Будинок «Слово» в Харкові ми відвідали сам будинок, – написав Пилип Іллєнко на своїй сторінці у Фейсбук. – Я ніколи не був тут раніше, і ось в день 80-х роковин розстрілу його мешканців у Сандармоху побачив дім таким. Енергія цих людей відчутно вирує навколо…»

Повнометражний документальний фільм «Будинок «Слово» розповідає про історію винищення української інтелігенції – письменників, які жили під одним дахом у будинку «Слово» в Харкові, а потім, у 30-і роки минулого століття, були розстріляні.

Основним місцем зйомок став зведений у 20-х роках минулого століття кооперативом літераторів будинок «Слово» на вул. Культури, 9. Його заселили 1930 року, а 3 роки по тому почалася хвиля репресій проти діячів, і до 1938 року були репресовані мешканці сорока квартир із шістдесяти трьох помешкань письменницького будинку. Багатьох із них розстріляли. Зйомки проходили також у театрі ім. Шевченка, де колись був «Березіль» Леся Курбаса, та в Літературному музеї.

Режисер кінострічки – Тарас Томенко. Автори сценарію – Тарас Томенко, українська поетеса Любов Якимчук і літературознавець Ярина Цимбал.

У соцмережах уже почалося обговорення стрічки. «Фільм «Будинок «Слово» режисера Тараса Томенка і справді крутий. Дуже гарна документальна робота без жодного живого актора в кадрі. Круто, що це фільм не про трагедію, а про нескореність. Нам усім треба врахувати уроки «розстріляного відродження», аби все це ніколи не повторилося знову», – написав у Фейсбуку Cyrill Lukash.

Сообщение Фільм про «розстріляне відродження» фінансуватиме Держкіно появились сначала на Український репортер.

– Останнім часом українці спостерігають стрімкий розвиток вітчизняного кіно. Скільки кінострічок нині у виробництві?

– Трошки менше 90 кінопроектів, з них 50 – повнометражні ігрові та анімаційні фільми, решта – короткометражки та документальні кінострічки.

– Це фільми, які знімаються за підтримки Держкіно?

– Так. Знімаються й інші фільми, але їх одиниці.

– Скільки кінопрем’єр очікуємо найближчим часом?

– Починаючи з 24 серпня, відбудеться з десяток кінопрем’єр. Майже щотижня відбуватимуться прем’єрні покази українських фільмів. Першим вийде фільм «Червоний» Зази Буадзе, потім українсько-італійська комедійна кінострічка «Ізі», у жовтні – «Сторожова застава» і «Мир вашому дому», в листопаді – «Межа», в грудні – «Кіборги». Останнім часом наші кінострічки беруть участь у престижних кінофестивалях, але для нас, я думаю, важливіше виводити наші фільми в український прокат.

– Чи є серед них фільми для дітей?

– Скоріше вони для сімейного перегляду. Адже саме батьки вирішують, піти чи не піти дитині в кіно і що дивитися по телевізору. Але сьогодні для батьків проблематично знайти україномовний контент – цікаві художні та мультиплікаційні фільми.

– Скільки грошей дає держава на кіно цього року?

– Якщо порівнювати з минулим роком, то сума збільшилась удвічі. Це і дозволяє більше знімати вітчизняних фільмів, щоб заповнити той кінопростір, який раніше був зайнятий російськими фільмами і серіалами. Зміни законодавства дозволять із наступного року збільшити кількість й українських серіалів.

Однак фінансують кіно дуже непропорційно. Головні кошти спрямовуються на кіновиробництво, і тільки один відсоток іде на підтримку промоції. А для виходу фільму у прокат також потрібні серйозні вкладення.

Кінематографічний ринок в Україні дуже малий і без державної підтримки не може розвиватися. Вартість квитка в кіно низька, а вартість виробництва дорога. Приміром, у Польщі квиток до звичайного кінотеатру коштує близько 9 доларів. Ми ж не можемо підняти ціни на квитки, адже люди зовсім перестануть ходити в кіно. У нас дуже низька відвідуваність кінотеатрів. Українець ходить в кіно в середньому один раз на два роки, а в Європі – двічі на рік. Але українське кіно може в перспективі вийти на самоокупність, особливо якщо буде покінчено з піратством.

– А які перспективи має кіностудія Довженка? Що знімають?

– Кіностудія знімає як власний продакшн фільм «Щоденник Симона Петлюри» режисера Олеся Янчука, який за сумісництвом є ще і директором кіностудії. Нещодавно завершили дитячий фільм «Казка про гроші», який теж з’явиться в прокаті найближчим часом. Кіностудія потребує реформування і приватних інвестицій. Для того, щоб вона надалі розвивалась, як сучасний кіновиробничий комплекс. Адже на кіностудії Довженка, де я виріс, нічого не змінилося з часів мого дитинства. Тому сьогодні їй, на жаль, важко конкурувати з приватними компаніями. Павільйони кіностудії окуповані телебаченням, і кіно тут не так часто знімають, як хотілося б.

Марина ХОВРАХ

Інтерв`ю з Дмитром Лінартовичем читати тут

Сообщение Пилип Іллєнко: «Українське кіно може вийти на самоокупність, особливо якщо буде покінчено з піратством” появились сначала на Український репортер.

Проект фільму «Будинок “Слово”» став одним із переможців 7-го конкурсного відбору Держкіно, отримавши державну фінансову підтримку – 800 тисяч гривень. Загальна вартість виробництва стрічки становить 1 мільйон 200 тисяч гривень. Стрічку створювала компанія “FRESH PRODUCTION GROUP” за сценарієм Любові Якимчук і Тараса Томенка – режисера фільму.

За словами творців картини, фільм є своєрідною подорожжю у просторі – самим будинком «Слово», який став свідком драматичних подій, та у часі – шляхом відтворення історичної правди.

Фільм розповідає про житловий будинок Харкова на вулиці Культури, 9, яка тоді називалася вулицею Червоних письменників. Його звели наприкінці 20-х років минулого століття, спеціально для українських літераторів. Тож архітектор Митрофан Дашкевич навіть форму будинку продумав: С – перша літера у назві помешкання для письменників «Слово».

Але два роки життя у цьому «особливому» будиночку із власним бомбосховищем для українських літераторів обернулося на жах. Тих письменників, які, на погляд радянської влади, не так «реалістично» змальовували нове робітниче життя, органи НКВС з будинку вивозили назавжди. За свідченнями Івана Багряного, який частенько ходив до друзів у цей будинок, самі мешканці назвали його «крематорієм» або ж «будинком попереднього ув’язнення».

У дев’яностих роках Сергій Жадан, вражений трагедіями, що розгорнулися в цьому будинку, починаючи з 1932 року, у вірші «Кінець української силабо-тоніки» влучно змальовує стан, в якому перебували Хвильовий, Підмогильний, Куліш, Курбас та й усі мешканці без винятку.

“Їх виводили
швидко заганяючи з вулиці
в нутрощі чорних автомобілів
так що деякий час вони ще дихали тим киснем
киснем будинку тамуючи його в шлунку
намагаючись не випускати з себе ні краплі свободи
ні краплі істерики”.

Отримавши схвальну оцінку від Держкіно, автор фільму написав на своїй сторінці у Фейсбуку: «Дякую комісії за високу оцінку нашої роботи. Попереду фестивалі, дуже сподіваюсь на прокат стрічки в кінотеатрах. Основне завдання – щоб якомога більше глядачів побачили нашу картину”.

А голова Держкіно Пилип Іллєнко, вітаючи усіх, хто працював над стрічкою, зазначив: «Автори провели грандіозну роботу з архівами – багато матеріалів будуть оприлюднені вперше, а також органічно поєднали їх з кадрами сучасності, запропонувавши одночасно цікаве історичне дослідження та майстерне художнє висловлювання».

Підготувала Марина ХОВРАХ

Сообщение В Україні зняли документальний фільм про будинок ув’язнення «Слово» появились сначала на Український репортер.