Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора.

За даними слідства, у квітні 2010 року ексміністр за попередньою змовою з колишніми президентом, прем’єр-міністром, міністром юстиції та міністром закордонних справ, в порушення законодавства, без фактичного розгляду проєкту Угоди між Україною та російською федерацією з питань перебування Чорноморського флоту рф на території нашої держави відповідними органами та проведення обов’язкової правової експертизи, погодили її без зауважень.

У результаті таких дій були штучно створені передумови для збільшення чисельності військ ЧФ російської федерації на території України, їх переоснащення й модернізації та надалі – вторгнення збройних сил російської федерації і окупації ними АР Крим і міста Севастополь.

Наразі підозрюваний переховується від органів досудового розслідування за межами території України та оголошений у розшук.

Нагадаємо статтю на сайті “Український репортер” “Адмірал не тоне?”, яку було опубліковано 9 серпня 2022 року.

На інформаційну поверхню знову «виплив» адмірал. Це – ексміністр оборони України, Надзвичайний і Повноважний Посол Михайло Єжель.

Читаємо інформацію Офісу Генерального прокурора від 8 серпня 2022-го:

«Повідомлено про підозру колишньому міністру оборони України у кримінальному провадженні за обставинами вчинення ним за попередньою змовою групою осіб державної зради. За даними слідства, ексміністр оборони України, керуючи головним органом у системі центральних органів виконавчої влади і військового управління із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони, був обізнаним про загрози суверенітету, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України від підривної діяльності Російської Федерації. Водночас, у квітні 2010 року, всупереч вимог Конституції, Воєнної доктрини України, Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, а також Законів України «Про міжнародні договори», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України» погодив без зауважень Угоду між Україною та РФ, якою було продовжено на 25 років строк перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України – АР Крим і м. Севастополі.

У результаті таких дій були штучно створені передумови для збільшення чисельності військ Російської Федерації на території України, їх переоснащення й модернізації та у подальшому – вторгнення збройних сил Російської Федерації і окупації ними АР Крим і міста Севастополя…»

Зверніть увагу на високі звання Єжеля – адмірал, посол. А ще ж і ордени виблискують на мундирі: «За службу батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ст., Богдана Хмельницького III ст.. Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України — «Вогнепальна зброя», «Доблесть і честь», «Знак Пошани», «Ветеран військової служби», є і медалі: «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України».

Згадаймо і такий факт. У 1996 році Михайлові Єжелю, як найкращому випускникові оперативно-стратегічного рівня Академії Збройних сил України (нині Національний університет оборони України імені Івана Черняховського) було вручено перехідний меч королеви Великої Британії.

Адмірал виявився зрадником, манкуртом, “шісткою” путіна, за 30 срібняків продав рідну країну. Однак цього покидька досі не позбавлено українських нагород та звань. Такі не тонуть?

Колись він дуже швидко йшов до своїх начальницьких висот. Одразу ж після закінчення академії, у 1996-му, президент Кучма присвоїв Єжелю звання контр-адмірала.Відповідну й посаду підшукали – адмірал-інспектора Військово-морських сил Головної інспекції Міністерства оборони України! Того ж року Єжель уже сидлів у кріслі заступника міністра оборони України — командувача Військово-морських сил Збройних сил України.

Чомусь саме йому посміхнулася доля, а не комусь з українських офіцерів, які чесно і фахово служили у наших Військово-Морських Силах. Хоч Єжель і родом з Вінничини, але до Незалежності служив у Росії. Чомусь цей факт не брали до уваги в керівництві держави.

Читайте також: Короновані на владу і привілеї

Гору брало призначення на посади за принципами особистої відданості, прислужництва, клановості. В пошані було вміння дерибанити, проводити комбінації із зиском для правлячих тузів. А на патріотизм, доброчесність, жертовність в ім’я народу, нації верховні боси уваги не звертали. Так зароджувалася майбутня зрада, шалена гонитва за “срібняками”.

Мені вже доводилося розповідати у статті, що на дерибані Української армії тисячі крадіїв та аферистів стали мільйонерами.

Ось такий був “добір кадрів” у державі. Хто відповість за такий стрімкий кадровий злет Єжеля? Леонід Кучма? Тодішній міністр оборони України Олександр Кузьмук? Не забудемо, що у 2004 році Кузьмук нагородив прем’єра Азарова (також зрадника!) пістолетом ПСМ “за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.

Різних україноненависників було прийнято нагороджувати пістолетами, шаблями, кортиками… Особливо це було розповсюджено під час міністерської каденції генерала армії Олександра Кузьмука.  Отож не став винятком і Єжель. Просидів він у кріслі головного флотоводця  до жовтня 2003 року.

Читайте матеріал: Ось так заганяли Українську армію у безпросвіток

Особливо виділимо 2001 рік, коли 29 липня в Севастополі відбувся помпезний морський парад з нагоди… Дня ВМФ Росії. А в ньому узяли участь бойові кораблі росії та України (це ж треба було комусь придумати таку дурницю, а по суті шкідницький захід!) Парад приймали два президенти – путін і Леонід Кучма. Вони почергово побували на флагманських крейсерах – «Москві» та на українському кораблі «Гетьман Сагайдачний».

Читайте матеріал: Знову з Кучмою!

Саме тоді, 29 липня на борту «Москви» путін підписав «Морскую доктрину Российской Федерации». «Этот документ определяет национальные интересы страны, как одной из ведущих морских держав мира», – клепали язиками московитські пропагандисти.
Символічний корабель, що не кажіть. Виходить, що разом із крейсером український «Нептун» «потопив» і «Морскую доктрину Российской Федерации».

Після того, як «Москва» забулькала на дні в кремлі заявили, що будуть переглядати «Морскую доктрину…»
Певний символізм є і утому, що того дня, під час святкування у Севастополі за програмою “Морская мощь во славу России” глядачі побачили сценарний номер “День Нептуна” з військовими акцентами. А було ось що – Кучму і путіна привітав Морський цар з русалками.

Читайте матеріал: “Путін, Кучма і крейсер “Москва”

З морської води вийшли «33 богатирі» – це були бойові плавці чорноморского флоту. Про це диво московитська преса в репортажах сповіщала: «Они настроены мирно, а операцию по уничтожению условного противника сегодня провели ракетные катера и палубная авиация…» У 2022 році ця морська банда вже не була налаштована мирно – вбивала мирних українців.
Але 29 липня 2001-го Кучма і путін аплодували Морському цареві Нептуну. І ось 13 квітня 2022-го Нептун помстився путіну – розтрощив ракетами оте велике металеве «корито» імперського флоту.

Хто міг передбачити, що “Морская мощь во славу России” через 21 рік обернеться крахом «Москви»?! З висоти років диву даєшся, що тодішні наші керманичі, насамперед Кучма, погодилися на цей імперський шабаш “Морская мощь во славу России”. Пристали на лукаву пропозицію «братського флоту»?

Командувачем Військово-Морських Сил України тоді, нагадаю, був адмірал Єжель. Можливо, Єжель і проштовхнув ідею спільного параду. Настане час, коли цього негідника вищої гільдії ще судитиме український народ, адже разом зі своїми посіпаками доводив Збройні Сили до розору, здавав і продавав все що тільки можна, набиваючи калитку.

Де опинився Єжель після відставки? З червня по грудень 2007  він— радник Прем’єр-міністра України Азарова, який, на думку генерала Кузьмука, має “визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.

Після цього нова хлібна посада: з лютого 2008-го по березень 2010-го — Головний інспектор Міністерства оборони України.

А вже з березня 2010  — міністр оборони України. Що про нього тільки не говорили офіцери та генерали, які бачили стиль його керівництва, чули та здогадувалися про його оборудки та махінації. Особливо часто розповідали про афери з коштовними металами, з військовими ресурсами. А ще й про те, як винятковою довірою у міністра оборони Єжеля користувалися деякі жінки сумнівної поведінки, які навіть роздавали вказівки військовим.

24 лютого 2012 року Янукович призначив Єжеля радником Президента України. Через рік адмірал став послом України в Білорусі.

Петра Порошенка було обрано Президентом України у червні 2014-го. Увесь 2014-й рік Єжель просидів у посольському кріслі. Не звільняли. Цінний кадр, очевидно. “На вихід” наказали лише 11 травня 2015 року.

Але Єжель вже помахав Києву рукою на прощання. Він здогадувався, що під ним почала горіти земля.

У березні 2016 року військова прокуратура розпочала слідство щодо нього – йшлося про його афери під час погодження 2011 року переліку військового майна ЗСУ, що підлягало відчуженню. За даними слідства, МО України передало два важких бомбардувальники Ту-95МС приватній компанії, збитки – 24 млн грн.

Слідство має до Єжеля і такі претензії: він надавав окремі доручення, щоб у період з квітня 2011 року до березня 2012 року була здійснена оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих фірмами “Артек Спілка”, “Укрпродакорд ОР”,  “Провідна продовольча компанія ВС”, “Оптукрпром-ВР” під час надання послуг з харчування особового складу Збройних сил України, за рахунок коштів державного бюджету без подальшої компенсації на загальну суму 42 965,5 тис. гривень. І це завдало матеріальної шкоди державі на вказану суму.

Адмірала подали у розшук. 22 грудня 2018 року Солом’янський районний суд Києва задовольнив клопотання прокуратури щодо надання дозволу на його затримання у випадку перетину ним кордону України.

Відповідно до довідки Головного управління військової контррозвідки від 16 травня 2017 року, в Білорусі Єжелю надано статус біженця, і, за оперативними даними, він проживає з сім’єю в Мінську, де винаймає квартиру.

Що цікаво: Єжеля, як посла України в Білорусі, чомусь не викликали до Києва для проведення слідчих дій.

“Слідством встановлено, що Єжель, перебуваючи на території Республіки Білорусь, активно брав участь в офіційних заходах і проводив зустрічі з делегаціями, що прибувають для участі у засіданнях робочих груп Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації в Україні”, – сказано в рішенні суду.

Адмірал все ще був “на плаву”!

Згідно з інформацією Служби зовнішньої розвідки України, експосол продовжував користуватися дипломатичними привілеями та імунітетом. Єжель листом від 16 травня 2015 року повідомив Головній військовій прокуратурі, що до України не повернеться у зв’язку з загрозою його життю та відсутністю гарантій безпеки його сім’ї. Суд розпочав в заочному порядку судовий процес проти Єжеля. І де ж вирок?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Сообщение Суд вирішив арештувати адмірала-зрадника Єжеля. Але його пригрів диктатор Лукашенко появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Детектор медіа”.

Запитань, пов’язаних із політичною позицією Бурміча та його оцінками російського вторгнення, йому під час ефіру не ставили.

До повномасштабного вторгнення Бурміч був завсідником токшоу і гостьових студій телеканалів Медведчука, де не раз озвучував проросійські наративи про “зовнішнє управління”. Вже після 24 лютого в телевізійному ефірі, запис якого був знищений разом із ютуб-каналом Ukrlive, Бурміч звинувачував у вторгненні російської армії в Україну США, а про оборону України казав: “Я в данной ситуации до конца не могу понять. Чего и какой ценой, и зачем?”

Анатолій Бурміч уже після 24 лютого казав, що Росію спровокувала на вторгнення Америка.

Через ці заяви “Детектор медіа” включив Анатолія Бурміча до “Дошки ганьби” – переліку медійних персонажів, які підтримали російську агресію або поширювали проросійські наративи під час великої війни.

Із фракції ОПЗЖ Анатолій Бурміч вийшов 14 квітня.

Тим часом головний редактор “Новинарні” Дмитро Лиховій зазначив у фейсбуці, що телеканал “Перший” запросив у ефір телемарафону Вадима Крохмаля від забороненої партії Шарія.

“Анна Чередніченко, а давайте ви більше не будете брати в ефір нацмарафону у слоті Суспільного куп’янських депутатів від забороненої Партії Шарія? Вадим Крохмаль зараз може розповідати все що завгодно, але ж”, – зазначає Лиховій.

Сообщение Канал «Рада» запросив до телемарафону «Єдині новини» нардепа від «ОПЗЖ», який є фігурантом «Дошки ганьби» (+відео) появились сначала на Український репортер.

Найбільша кількість партійних осередків зареєстровані в окупованому Росією Криму. Їх там сім, повідомило YouControl.

“Це могло би бути невдалим жартом, але дані з Єдиного державного реєстру, зібрані в YouControl, свідчать про зворотнє”, – ідеться в повідомленні.

Окрім Криму, осередки партії є в інших регіонах України. Два у Миколаївській області. По одному в Києві, Одесі, окупованому Донецьку, Рахові, Полтаві, Харкові, Херсоні та Хмельницькому.

Партія, названа на честь російського диктатора, є спадкоємицею політичної сили “Русь Єдина”. Та утворилася 2003 року та виступала за економічну інтеграцію країн пострадянського простору.

Одним із її засновників став екснардеп Олександр Ременюк. 2004 року партія підтримала на президентських виборах Віктора Януковича. За рік відбувся ребрендинг політсили. Вже наступного року вона пішла на парламентські вибори як “Партія політики Путіна”. До Верховної Ради не потрапила, набравши 0,12% голосів виборців.

Після провалу на виборах партії повернули стару назву “Русь Єдина”, однак регіональні осередки так і продовжили мати ім’я російського президента.

Малюнок Андрія Петренка

Сообщение В Україні досі діють 17 осередків “партії політики путіна” появились сначала на Український репортер.

Наступним кроком після судової заборони діяльності партії “Опозиційна платформа – За життя” має стати повне відсторонення її представників від роботи парламенту. Зокрема, через прийняття законопроєкту №7424 про політичну відповідальність представників проросійських партій, обраних до Верховної Ради.

Про це заявив народний депутат з групи “Партія “За майбутнє” Сергій Рудик.

“Пропутінська ОПЗЖ заборонена. Це великий плюс. Але їхні депутати цілком комфортно себе почувають. Ходять у комітети і на сесійні засідання, підголосовують із владою (останній приклад – 27 голосів опзжистів за Стамбульську конвенцію). Думаю, що вони навіть не повидаляли зі своїх телефонів номери кремлівських кураторів. Але для нас важливо – не лише офіційно забороняти такі партії, але й повністю рубати всі щупальця путінській політичній гідрі. Тому наступним кроком має бути прийняття законопроєкту про політичну відповідальність народних депутатів від проросійських партій (№ 7424)”, – заявив Сергій Рудик.

Він зазначив, що законопроєкт №7424 покликаний повністю відсторонити представників заборонених проросійських партій від роботи українського парламенту.

“Я співавтор цього законопроекту і коротко викладу його суть. На період зупинення діяльності проросійських партій, ВР може заборонити її депутатам брати участь у пленарних засіданнях, засіданнях Погоджувальної ради, комітетів, офіційних парламентських делегацій. Тобто ми пропонуємо повністю обнулити роботу рашистської колони в парламенті. Судові рішення про заборону проросійських партій – це дуже добре. Але без кардинальних рішень парламенту із опзж-шаріями ми не попрощаємося”, – підкреслив народний депутат.

Нагадаємо, що 20 червня Восьмий апеляційний адмінсуд заборонив діяльність партії “Опозиційна платформа – За життя” та постановив передати все її майно, кошти та інші активи у власність держави. Разом із тим, колишні члени фракції ОПЗЖ продовжують працювати у Верховній Раді, вони створили дві нові депутатські групи – “Платформа за життя та мир” та “Відновлення України”.

Сообщение Сергій Рудик: суд заборонив ОПЗЖ, але тепер потрібно відсторонити проросійських депутатів від роботи в парламенті появились сначала на Український репортер.

Слідчі дії проводились у межах досудового розслідування щодо неправомірних дій службових осіб правоохоронних органів, які сприяли певним особам, у тому числі народним депутатам України, у незаконному перетині державного кордону України.

Зокрема, у народного депутата Вадима Рабіновича вилучено серед іншого три рушниці та великі суми готівки у гривнях та доларах, у народного обранця Віктора Чорного – 2 гранати (Ф-1 та РГД-5), а у депутата Олега Волошина знайшли серед іншого пістолет.

Кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинили тяжкі наслідки).

Інформація ДБР.

Сообщение Обшуки у “п’ятої колони” з ОПЗЖ. У Рабіновича та іншої шобли вилучили купу грошей, зброю та гранати появились сначала на Український репортер.

Таку думку висловив у дописі на Фейсбуку Олег Тягнибок, лідер ВО “Свобода”.

Аналізуючи нинішні американсько-московські переговори на платформі «Стратегічного діалогу з безпеки» в Женеві, Тягнибок пише: “Очевидно, що саме до цієї події Путін шантажував Захід, підтягуючи війська до українського кордону, а також – затіяв казахську спецоперацію. Що в нього на меті?

Це зрозуміло. Відбудувати імперію – совєцький союз і повернути НАТО до кордонів 1997 року, як московити ультимативно заявили США після останніх переговорів Байдена з Путіним. При чому це стосується не лише України, Грузії чи Молдови. Це стосується всього постсовєцького простору. У тому числі – виведення військ НАТО із країн Балтії. Путін показує, що домовлятися про що-небудь на території колишнього Союзу можна лише з ним. І те, що він не бажає хоча б ім’я своєї шістки Токаєва («агента Кємєла») запам’ятати – чергове тому підтвердження. Путін демонструє своє імперське самодурство навіть публічно”.

Олег Тягнибок називає причини, чому вдалася ця спецоперація Кремля у Казахстані.

“Токаєв – кадровий совєцький дипломат. Навчався у Московському інституті міжнародних відносин МЗС СССР. До розвалу московської імперії 20 років працював винятково на дипломатичних посадах. А 1992-го московське керівництво направило його в Казахстан, де він швидко злетів по кар‘єрній драбині. Така була тоді тактика КҐБ – запускати агентів у владу в колишніх республіках і вести до керівної посади.

А місяць тому в Москві знайшли елітну нерухомість Токаєва. І виявили зв’язки з ФСБ. Тому і не дивно, чому він так оперативно звернуся по «братню допомогу» до Московії, яка цього тільки і чекала. Бо сценарій таки писався у Кремлі. От вам і вся розкладка. Тепер українців мало би цікавити, скільки таких токаєвих є в українській владі. Очевидно, що багато.

Ще у часи Януковича московська агентура очолила всі силові підрозділи (усі міністри-силовики були громадянами Московії) і цілеспрямовано знищила не тільки армію, розвідку й контррозвідку, а весь напрямок протидії Кремлю. І після Революції Гідності ця агентура нікуди не ділася. Вона й далі у владі. Вона вихолостила закон про люстрацію, викинувши свободівські правки до цього закону.

І врешті саму «Свободу» очорненням і фальсифікаціями не пустила у постмайданний парламент саме із цих причин. А нині кремлівська агентура блокує свободівський закон про кримінальну відповідальність за колабораціонізм та встановлення обов’язкової перевірки для всього вищого керівництва держави на детекторі брехні на предмет можливої співпраці з московськими спецслужбами”

Читайте також:

• США і Росія завершили 8-годинні перемовини про “гарантії безпеки” в Женеві
• Казахстан: російські солдати кричали у гучномовці: “Освободите площадь, будем расстреливать”. Свідчення очевидця (+відео)

Сообщение Після подій у Казахстані українців мало би цікавити, скільки таких токаєвих є в українській владі – Олег Тягнибок появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у листі Уповноваженого на адресу голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака.

Цим законопроєктом пропонується доповнити статтю 48 Закону «Про вищу освіту» новою частиною, відповідно до якої для іноземців, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, в окремих групах, що складаються виключно з іноземних громадян та/або осіб без громадянства, навчання може здійснюватися іноземною мовою.

На засіданні освітнього Комітету планується чергова спроба ревізії закону про освіту щодо мовного питання, зазначає Тарас Кремінь.

Він стверджує, що можливість конкретного закладу вищої освіти здійснювати викладання окремих або декількох дисциплін англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу, а також забезпечення вивчення іноземцями, особами без громадянства державної мови вже передбачена чинним законодавством та не потребує внесення пропонованих авторами законопроєкту змін.

Уповноважений нагадав, що це – далеко не перша спроба внести зміни до закону про вищу освіту. «У вересні 2020 року цей законопроєкт навіть був внесений до сесійної зали, але не був проголосований. Проте його намагаються пролобіювати знову.

Цей документ – прикрита спроба повернути російську мову до освіти замість делегованого законодавством права організувати якісний навчальний процес однією з офіційних мов ЄС, що дало б можливість залучити до навчання набагато більше іноземних студентів. Саме тому в запропонованій редакції цей законопроєкт не може бути підтриманий», – стверджує Тарас Кремінь.

Малюнок Андрія Петренка

Відео на цю тему

Сообщение Новий наступ “п’ятої колони”: у Верховній Раді – черова спроба повернути російську мову до освіти появились сначала на Український репортер.

Виступаючи в ефірі телеканалу “Дом” Юлія Мендель конкретизувала свою точку зору щодо мовного питання. Її позиція викликала шквал критики і обурення в суспільстві.

Ось деякі цитати з виступу пані Мендель:

“Но нельзя ненавистью бороться за правое дело, насаждением заставить полюбить язык, а узаконенными искусственными формами из прошлого распределять патриотов на лучших и худших”, — уверена она.

“Украинский язык, как и идентичность, — это куда большее явление, чем исключительно противостояние России. И в этом наше пока ещё неосознанное богатство. А русский, точнее, украинский русский, — это часть культурного разнообразия нашей страны”.

“Россия не является монополистом на русский язык. И нам пора давно самим демонополизировать русский язык. И громко заявить, что в Украине есть украинский русский язык”, — заявила Юлия Мендель.

Розміщуємо допис у Фейсбуку на цю тему відомого дипломата і громадського діяча Данила Лубківського.

“Про украінскій рускій.

Скільки ж винахідливості треба, щоб просто не вчити українську мову і вникнути в її культуру.

Украінскій рускій. Самодєржавіє аж підскочило від винаходу – невже так можна було? Справді, навіщо віддавати Росії монополію на її мову і культуру? Це ж наше, єдине і неділиме! А «украінскій», знаєте, тільки розділяє. Ви ж погляньте, з якою ненавистю українці нав’язують свою мову і так вперто захищають її. А російська мова і культура не така. Вона завжди хотіла порозумітися. І царі пробували порозумітися, і генсеки, і валуєви, і всілякі бєлінські з солженіцинамі пробували.

А РПЦ? От навіщо Україні віддавати монополію на РПЦ? Це ж єдина і неділима «руська» церква!

А навіщо віддавати монополію на російську державність та її імперію могутню? Це ж який удар по російській пропаганді, якщо саме так поставити питання. Чи не так?

За Союзу дітей військових звільняли від навчання мовою народу, де вони жили, бо їм треба було знати лише одну мову.

Совєтскій рускій. Ось він і знову тут.

У Латвії немає латвійської російської мови. У Польщі нема. Нема такої мови в Німеччині. У Казахстані нема. Навіть у тотально зрусифікований Білорусі ніхто не додумався легітимізувати русифікацію.

Скільки ж треба мати винахідливості, щоб бути в Україні і не хотіти бути нею.

Данило ЛУБКІВСЬКИЙ

Малюнок Андрія Петренка.

У статті “Не говори мовою чужого народу. Говори мовою своєї землі. Тебе всі розуміють. А хто не розуміє – його проблеми” відомий письменник, журналіст Іван Забіяка писав: “Не говори мовою чужого народу. Говори мовою своєї землі. Тебе всі розуміють. А хто не розуміє – його проблеми… Мовне питання взагалі не повинно фігурувати, чи бути розмінною монетою ні під час виборів, ні взагалі. Мова – це повітря нації. Мова – це кров нації. Мова – це закон. І в тому числі й фізичний. (Знову адресую до своєї книжки, щоб тут не розписувати). Мовне питання ставили, а фактично – доїли на повну котушку виключно для того, щоб маніпулювати російськомовним населенням, місцевими манкуртами в Україні, загравати з сусідом…”

Відео до теми:

Коментарі із Фейсбуку:

Сообщение Юлія Мендель вважає, що необхідно гучно заявити: “в Украине есть украинский русский язык”. Коментарі патріотів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Цитуємо: “Сподіваюся, що всі ви налаштовані на те, щоб обрати найбільш гідних, і я закликаю вас до цього. Ми повинні показати, що, хоча ми і йдемо своїм шляхом, проводимо цей з’їзд, але ми запропонуємо в ці (судддівські. – Ред.) органи людей, у яких бездоганна репутація…

І в судовій системі є своя “п’ята колона”, але я впевнена, що ті люди, які забули про присягу або ті, хто вважає нашу присягу тільки фарсом, рано чи пізно підуть від нас – чи силами наших органів, або силами громадськості, але судова система з часом буде гідно виглядати серед інших державних органів і отримає належну повагу”.

Як розповідав “Український репортер”, сьогодні, 9 березня у Києві відбувається XVIII черговий  з’їзд України. Його проводять у конгрес-холі “Президент Готелю”.

Зранку громадські активісти, патріотично налаштовані співвітчизники зібралися  біля “Президент Готелю” на акцію протесту. Вони категорично проти, щоб служителі Феміди провели форум.

На з’їзді судді упродовж кількох днів планують розглянути такі питання:

– про обрання членів Вищої ради правосуддя;
– про призначення судді Конституційного Суду України;
– про обрання Ради суддів України;
– заслухати звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів та інформацію т.в.о. Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема організаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності органів судової влади.

Громадські активісти вважають, що лише після повного перезавантаження суддівської системи, обрання членів Вищої ради правосуддя на засадах доброчесності логічно було б провести такий з’їзд. Якщо цього не зробити, то ми й далі матимемо корумповану суддівську систему, з круговою порукою.

Малюнок Андрія Петренка.

Сообщение В судовій системі є своя п’ята колона появились сначала на Український репортер.

Присутні закликали Зеленського внести до Верховної Ради проєкт рішення про ліквідацію цього осередку корупції, де на догоду промосковським політикам ухвалюють будь-які абсурдні рішення.

«Окружний адміністративний суд міста Києва – це огидна корупційна антиукраїнська помийка, оскільки цей так званий суд вже не вперше виносить антидержавні рішення, – зазначив народний депутат VII та VIII скликань свободівець Андрій Іллєнко. – До речі, саме суддя Маруліна, яка ухвалила рішення про скасування перейменування проспекту Степана Бандери, раніше забороняла українським патріотам вшановувати українських державних діячів та героїв у Києві».

Націоналіст нагадав про велику кількість корупційних скандалів, про факти аудіозаписів, на яких судді ОАСК обговорюють суми хабарів, планують незаконні дії, обдумують, як за гроші «відмазувати» усіляких покидьків. «Ми закликаємо Зеленського, оскільки це його прямий обов’язок як гаранта Конституції, подати до Верховної Ради проєкт рішення про ліквідацію ОАСК та підтримати його своєю ж монобільшістю», – додав Андрій Іллєнко.

Ініціятор та натхненник зміни столичних топонімів, заступник голови ВО «Свобода» Юрій Сиротюк нагадав, як п’ять років тому націоналісти у Київраді почали логічний процес деокупації та декомунізації, законність якого була неодноразово підтверджена у судах вищих інстанцій, тож нове підкилимне рішення «Свобода» розцінює як провокацію, яка не може мати жодних правових наслідків. «Ми вже поставили крапку в цьому рішенні, коли пройшли всі інстанції і підтвердили в судах абсолютну правомірність перейменування. Ще у грудні 2019-го Шостий апеляційний адмінсуд скасував попереднє скандальне рішення ОАСК щодо перейменування проспекту Бандери, залишивши чинним рішення Київради. Тож нове свавільне рішення ОАСК щодо незаконного скасування перейменування проспекту Бандери в Києві має бути підставою до розгону путінського кодла в серці столиці – Окружного адмінсуду міста Києва, символу держзради і беззаконня», – заявив Юрій Сиротюк.

Присутні активісти скандували вимогу до президента ліквідувати цей ворожий судовий орган: «Зеленський, розпустити ОАСК», «Слава нації – смерть ворогам», «Україна – понад усе!».

«Представники п’ятої колони в мантіях нарешті мають отримати реакцію президента. Впевнені, закриття каналів Путіна-Медведчука – це добре, але ми маємо й далі вичавлювати московську гниду з нашого інформаційно-суспільного простору.

Своєю чергою, нагадаємо суддям, що усі їхні рішення відомі, всі їхні безчинства зафіксовані, тож вони обов’язково відповідатимуть згідно із законом за свої корупційні безчинства», – переконаний заступник голови ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

Пресслужба ВО “Свобода.

Читайте також:

• Голова суду Вовк викинув повістку НАБУ і втік на автівці (+відео)

Сообщение Націоналісти закликали президента ліквідувати Окружний адмінсуд Києва появились сначала на Український репортер.