Творча та наукова спадщина Івана Франка, без перебільшення, грандіозна: лише друковані твори становлять 50 томів.

Упродовж своєї 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював не лише як письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, а й як літературний критик і публіцист, багатогранний учений – літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст та філософ.

Декілька цікавих фактів із життя письменника:

40 років активної творчої праці;
100 томів творчого доробку написаного українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами;
у 20 років перша поетична збірка («Баляди і розкази», 1876);
4 арешти через політичні переконання (1877, 1880, 1889 і 1892 рр.);
володів 14-ма мовами (українською, польською, німецькою, грецькою, латинською, старослов’янською, чеською, російською, французькою, англійською, болгарською, угорською, італійською, ідиш);

75 перекладів авторів античної літератури у його доробку;
мав близько 100 псевдонімів (Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Non severus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова та багато ін.);
написав більше 6000 творів: 10 поетичних збірок та 1 збірка поем; 10 творів великої прози; близько 100 творів малої прози;
переклав українською твори близько 200 авторів;
10 фільмів знято за творами Франка.

Найвідоміші твори Івана Франка

Франко – автор близько 6000 творів, серед яких 10 поетичних збірок, 1 збірка поем (усього їх 50), 10 творів великої прози і близько 100 малої, понад 3000 публіцистичних статей. Ось найвідоміші з них:

“Захар Беркут” (1883) – історична повість про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів;

“Лис Микита” (1890) – найвідоміша казка Франка про життя лісових звірів.

“Украдене щастя” (1893) – трагічна притча про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш, так само як не можна зло подолати злом;

“Перехресні стежки” (1900) – шедевр світової літератури, повість про складні відносини народу та інтелігенції Західної України;

Поема “Мойсей” (1905) – філософський твір про взаємини вождя і народу в процесі пошуку “землі обітованої”, поема про майбутнє української нації;

“Іван Вишенський” (1900) – поема, написана у 1900 році, яка розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського.

В Україні іменем Франка названо один з обласних центрів України, багато вулиць. У рідному селі великого Каменяра та у Львові відкрито літературно-меморіальні музеї Івана Франка. Постать Івана Франка увічнена у камені та металі. У багатьох населених пунктах України є пам’ятники, пам’ятні знаки та меморіальні дошки. Іван Якович Франко зображений на національній валюті номіналом 20 грн. Крім цього, з 2005 року в Україні щорічно присуджується літературна премія ім. І. Франка.

Сообщение Сьогодні – 168 років з Дня народження генія української нації Івана Франка появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила у Фейсбуку дружина Слабошпицького Світлана Короненко.

Короненко зазначила, що він помер у ніч на неділю. Про причини смерті не повідомляється.

Михайло Слабошпицький був членом та секретарем ради Національної спілки письменників України. У 2005 році став лауреатом національної премії імені Тараса Шевченка за роман-біографію “Поет із пекла”.

Автор книжок для дітей та юнацтва, прози, публіцистики й літературної критики.

Був редактором відділу критики газети “Літературна Україна”, головним редактором газети “Вісті з України”, журналу “Вавилон-XX”.

Колишній перший голова секретаріату Всесвітньої української координаційної ради (1992—1998 рр.), був членом центральної ради УНП “Собор”.

З 1995 року — виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва “Ярославів Вал”.

Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Батько кіносценариста й режисера Мирослава Слабошпицького та журналістки Іванни Слабошпицької.

Сообщение Помер письменник Михайло Слабошпицький появились сначала на Український репортер.

Крім нього, у цій номінації лауреаткою стала письменниця Оксана Забужко. Також Шевченківську премію мають отримати диригент Володимир Шейко (номінація «Музичне мистецтво»), художник-графік Василь Чебаник (номінація «Візуальне мистецтво»), режисер Роман Бондарчук (номінація «Кіномистецтво») та театральний режисер і актор Ростислав Держипільський (номінація «Театральне мистецтво»).

Результати голосування має затвердити президент Петро Порошенко.

Премію вручатимуть на початку березня.

Богдан Горинь — політичний та громадський діяч, народний депутат України 1-го та 2-го скликань, журналіст, мистецтвознавець, політолог, колишній дисидент. Рідний брат дисидента Михайла Гориня та громадсько-політичного діяча Миколи Гориня. Народився в селі Кнісело Жидачівського району на Львівщині. Закінчив філологію Львівського державного університету ім. Івана Франка, працював вчителем у львівській школі №7 та старшим науковим працівником Львівської картинної галереї.

У серпні 1965 року його арештували та засудили «за антирадянську пропаганду» на три роки концтаборів у селі Явас Мордовської АРСР к/т 11. Виступав у пресі як літературний критик і мистецтвознавець, організовував видання і поширення самвидаву. Був одним із засновників Української Гельсінської Спілки, у 1988-1990 роках очолював Львівську обласну організацію УГС. Нагороджений орденом «За заслуги» III та II ступенів.

“Український репортер” уже розповідав про творчий тріумф Богдана Гориня – презентацію його книжки “Святослав Гординський. На тлі доби”:

• Такої книжки в Україні ще не було. Творчий тріумф Богдана Гориня (+відео)

Сообщение Богдан Горинь став лауреатом Шевченківської премії появились сначала на Український репортер.