Йдеться про Ігоря Коломойського.

Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент Голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю.

Про це повідомляє НАБУ.

Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.

Наразі серед підозрюваних:

колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи;
колишній голова Правління ПриватБанку;
колишній заступник керівника напрямку – директор Департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком;
ексзаступниця голови Правління ПриватБанку – директорка казначейства;
ексначальниця Департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПриватБанку;
ексзаступниця керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПриватБанку.

Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду.

Нагадаємо, в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн дол. США (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.

Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів.

Читайте також: Коломойський за незаконно виведені з “ПриватБанку” кошти придбав у США тринадцять заводів

Сообщение Завершили розслідування “мільярдної” справи щодо Коломойського появились сначала на Український репортер.

Міністерству юстиції України, яке здійснювало захист інтересів України в особі Кабінету Міністрів, та Приватбанку вдалося відстояти інтереси України та не дати безпідставно стягнути з держави кошти.

Суд касаційної інстанції задовольнив касаційні скарги Кабінету Міністрів України і Приватбанку. Відповідне судове рішення скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову у справі за позовом компаній, наближених до Суркісів (Камерін Інвестментс ЛЛП, Саннекс Інвестментс ЛЛП, Таплемон Інвестментс ЛЛП, Берліні Комершіал ЛЛП, Луміл Інвестментс ЛЛП, Софінам Інвестментс), до ПАТ «Приватбанк» та Міністерства фінансів України про зобов’язання виконання умов депозитних договорів.

У постанові суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у справі, яка переглядається, застосовані заходи забезпечення позову є фактично тотожними заявленим позовним вимогам про зобов’язання виконувати умови відповідних депозитних договорів та накладають на відповідачів більші зобов’язання, ніж це було би здійснено при вирішенні спору по суті у разі його задоволення.

Застосування таких заходів забезпечення позову, йдеться у рішенні, в будь-якому випадку є неможливим, оскільки таке забезпечення призводить до фактичного вирішення позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.

Метою судових позовів було стягнення з держави майже 350 млн доларів США на підставі застосування судом заходів забезпечення позову, тобто без ухвалення рішення по суті спору, без розгляду справи.

Також позивачі намагались в будь-який спосіб вживати всіх заходів щодо якнайшвидшого виконання ухвали суду про забезпечення позову. Підтвердженням цьому слугує встановлення Печерським райсудом Києва порядку виконання своєї ж ухвали про забезпечення позову.

Однак, завдячуючи чітким, зваженим і послідовним діям Мін’юсту та Приватбанку, вдалось захистити інтереси держави та недопустити безпідставне стягнення значної суми коштів.

Інформація Міністерства юстиції України.

Читайте також: “Окопи” українських мільйонерів у Монако. Блискіт і розкіш товстосумів (+відео)

Сообщение Родині Суркісів не дозволили стягнути з держави 350 мільйонів доларів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив «Главком» із посиланням на дані судового реєстру.

Це сталося під час зміни запобіжного заходу Коломойському і збільшення розміру застави з 509,9 млн грн до 3,89 млрд грн. Нагадаємо, що олігарха підозрюють у шахрайстві та відмиванні доходів.

У поданому клопотанні до суду заступник керівника другого відділу детективів Бюро економічної безпеки наголосив, що підозрюваний олігарх може незаконно виїхати за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Суд погодився з цим твердженням. У разі доведення причетності Ігоря Коломойського до інкримінованого злочину йому загрожує до 12 років тюрми.

«Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Крім того, Коломойський має громадянство Держави Ізраїль, що надає йому право безперешкодно переміщатися за межі території України. Вищевказані обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду», — йдеться у судовій ухвалі.

Олігарха утримують в ізоляторі СБУ, що на провулку Аскольдів, 3А. Термін його арешту визначено до 31 жовтня 2023 року.

Напередодні Служба безпеки України вже втретє повідомила Ігорю Коломойському про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України.

За даними слідства, у період з 2013-го по 2014 рік Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн. Для цього фігурант створив злочинне угруповання, яке складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером.

2 вересня СБУ повідомила власнику «1+1 media» Ігорю Коломойському про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: про шахрайство та легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Того ж дня Шевченківський районний суд Києва обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців з альтернативою внесення застави понад 509 мільйонів гривень.

Читайте також: Коломойський за незаконно виведені з “ПриватБанку” кошти придбав у США тринадцять заводів

За даними правоохоронців, протягом 2013–2020 років Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень, виводячи їх за кордон та використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.

Ще в лютому 2023 року Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки провели обшук вдома у Коломойського у Дніпрі через підозру в махінаціях навколо «Укртатнафти» та «Укрнафти».

Читайте також: ПриватБанк, олігарх Коломойський, держава. Що відбувається?

Того ж дня СБУ викрила колишній менеджмент цих акціонерних товариств у привласненні 40 мільярдів гривень в інтересах фактичних власників і бенефіціарів обох компаній. Як відомо, міноритарними акціонерами ПАТ «Укрнафта» були кіпрські офшорні компанії Littop Enterprises, Bridgemont Ventures, Bordo Management, кінцевими бенефіціарами яких є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

7 вересня детективи НАБУ повідомили Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.

Сообщение Суд підтвердив, що олігарх Коломойський має ізраїльський паспорт появились сначала на Український репортер.

Про це “Українській правді” повідомили у пресслужбі ПриватБанку.

Журналісти УП зафіксували на Лазурному березі Франції на службовому авто члена правління державного ПриватБанку Ігоря Лебединця. На розслідування відреагував голова НБУ Андрій Пишний.

Про це йдеться у розслідуванні журналіста УП Михайла Ткача “Батальйон “Монако” 2. Українські елітні біженці на Лазурному узбережжі”.

Журналісти помітили автомобіль Toyota Land Cruiser на виїзді з Сен-Жан-Кап-Ферра (округ Ніцца). За даними УП, автівка зареєстрована на державний банк ПриватБанк.

Заява Лебединця про звільнення за власним бажанням набрала чинності з 28 жовтня.

У фінустанові розповіли, що наглядова рада АТ КБ “ПриватБанк” провела внутрішню перевірку фактів та обставин, пов’язаних із використанням Лебединцем транспортного засобу банку під час його відпустки за кордоном, про що йшлося у розслідуванні УП.

“При проведенні перевірки наглядова рада ПриватБанку діяла відповідно до принципів і норм Кодексу корпоративного управління та Кодексу етики банку, в яких наголошується, що всі працівники повинні уникати порушень, а також не допускати створення враження порушень як під час виконання обов’язків, так і в повсякденному житті, і завжди діяти в інтересах банку”, – додали в фінустанові.

Сообщение Батальйон “Монако”: з ПриватБанку звільнили першого заступника голови правління Лебединця появились сначала на Український репортер.

«Він вчергове повідомив про своє місцезнаходження. Повідомив також про те, що протягом тривалого часу, а саме з 2017 року, проживає на території держави Ізраїлю. Крім того, останній повідомив, що є громадянином Ізраїлю, тобто на законних підставах проживає в цій країні», – сказав адвокат, пояснюючи неможливість очної участі Дубілета в судовому засіданні з обрання йому запобіжного заходу.

За його словами, у зв’язку з пандемією коронавірусу громадянам Ізраїлю зараз заборонено виїжджати в певні країни, середи яких і Україна.

15 березня НАБУ оголосило підозру трьом колишнім посадовцям «ПриватБанку» – екс-голові правління Олександру Дубілету, його заступнику та керівнику міжбанківських операцій. Їх підозрюють у розтраті 8 млрд грн.

За версією слідства, екс-голова правління «ПриватБанку»в останній день перед визнанням банку неплатоспроможним у грудні 2016 року спрямував до банківської установи, розташованої в одній з країн ЄС, листи з проханням погасити заборгованість двох великих агрокомпаній за раніше виданими акредитивами за рахунок коштів «ПриватБанку», які зберігалися на кореспондентському рахунку в цьому банку.

У НАБУ вважають, що посадовці «ПриватБанку» підробили банківські документи, внесли несанкціоновані зміни у баланс банку, у раніше створені електронні документи в електронній системі банку, аби потім приховати цей злочин.

Також наприкінці лютого цього року екс-голові правління «ПриватБанку» Дубілету, колишньому заступнику голови правління банку Володимиру Яценку і колишній очільниці одного з підрозділів банку повідомили про підозри у розтраті чужого майна на суму 136 млн грн. ВАКС обрав Яценку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у 52,2 млн грн, а колишній посадовиці «ПриватБанку» – у вигляді застави в розмірі 2,744 млн грн.

Водночас слідству не вдалося з’ясувати місце перебування екс-голови правління «ПриватБанку» Дубілета.

У грудні 2016 року «ПриватБанк» був націоналізований рішенням українського уряду. Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери «ПриватБанку» вивели понад 5,5 млрд доларів. Кредити, які видавав «ПриватБанк» юридичним особам, використовувалися для придбання активів та фінансування бізнесу ексакціонерів і груп пов’язаних із ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла приблизно 10 років.

Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій «ПриватБанку». Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Коломойський неодноразово критикував рішення про націоналізацію «ПриватБанку», називаючи його незаконним. Він намагається оскаржити його в судовому порядку. Зі свого боку, уже націоналізований «ПриватБанк» прагне відсудити в колишніх власників, як він стверджує, незаконно виведені кошти. Відповідна справа у Високому суді Англії та Уельсу буде розглядатися в березні 2022 року.

Читайте також:

• Справа Приватбанку: як ховали по кишенях 136 000 000 гривень

Сообщение Дубілет,екс-голова правління “ПриватБанку”, має громадянство Ізраїлю появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у розслідуванні газети американського Піттсбурга Pittsburgh Post-Gazette, яке провели на основі судових документів, звітів федеральних розслідувальних органів, розмов зі співробітниками численних підприємств тощо.

Зокрема, Коломойський заволодів сталеливарним заводом Warren Steel Holdings LLC в Огайо, а це зараз один із ключових об’єктів, які розслідує Міністерство юстиції США.

Також олігарх купив п’ять офісних висоток у середмісті Клівленда, два офісні парки, престижний готель на 484 кімнати з видом на набережну та завод із закритими віконницями «Моторола» з двома вертодромами.

Журналісти вказують, що вибухи та деякі порушення безпеки на заводах вказують на вплив фінансових злочинів, таких як відмивання грошей, на звичайних працівників.

Зокрема, вони згадують вибух у 2010 році, коли на одному з заводів був важко поранений млинар Браян Шаффер. Травмування призвело до трьох операцій на спині та чотирьох — на шиї, і зараз він має інвалідність.

Розслідувачі пишуть, що федеральні інспектори з безпеки виявили серйозні порушення на цьому об’єкті, в той час, як фахівці з охорони навколишнього середовища штату вказували на значні проблеми з небезпечними відходами, які залишалися там роками.

Газета Pittsburgh Post-Gazette звертає увагу, що дії Коломойського розслідує департамент юстиції США та правоохоронні органи України.

У грудні 2016 року «ПриватБанк» був націоналізований рішенням українського уряду. Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери «ПриватБанку» вивели понад 5,5 мільярда доларів. Кредити, які видавав «ПриватБанк» юридичним особам, використовувалися для придбання активів та фінансування бізнесу ексакціонерів і груп пов’язаних із ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла приблизно 10 років.

Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій «ПриватБанку». Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Коломойський неодноразово критикував рішення про націоналізацію «ПриватБанку», називаючи його незаконним. Він намагається оскаржити його в судовому порядку. Зі свого боку, уже націоналізований «ПриватБанк» прагне відсудити в колишніх власників, як він стверджує, незаконно виведені кошти. Відповідна справа у Високому суді Англії та Уельсу буде розглядатися в березні 2022 року.

А поки що націоналізований «ПриватБанк», якому належить 20% усього банківського ринку України, уже найближчим часом хочуть виставити на продаж. Він може зацікавити інвесторів зі США та ЄС.

Читайте також:

• Президент Зеленський має недвозначно порвати з Коломойським – погляд із Вашингтона

Сообщение Коломойський за незаконно виведені з “ПриватБанку” кошти придбав у США тринадцять заводів появились сначала на Український репортер.

Генпрокурор Ірина Венедіктова санкціонувала ще три підозри колишнім посадовим особам «Приватбанку», написала вона у Фейсбуку. Серед них – ексголова правління Олександр Дубілет, його заступник та начальник департаменту міжбанківських операцій.

Як розповідав “Український репортер”, нещодавно колишній перший заступник голови правління Приватбанку Володимир Яценко, не долетів з міста Дніпро до Відня.  Детективи НАБУ змусили пілотів посадити лайнер в аеропорту “Бориспіль”. Яценка заарештували.

Нині ж Ірина Венедіктова інформує: “8 мільярдів гривень — саме такий розмір збитків завдало керівництво тоді ще недержавного “Приватбанку” громадянам України у 2016 році, а станом на сьогодні, і державному бюджету країни. Точніше кажучи кримінально-процесуальною мовою, детективи та прокурори підозрюють голову правління у скоєнні цього злочину.

Хочу пояснити простіше про що, власне, це кримінальне провадження і в чому саме органи правопорядку підозрюють окремих топ-менеджерів “Приватбанку”.

У 2015 році НБУ за власною ініціативою здійснив перевірку 20-ти найбільших банків України і в тому числі, звісно, найбільшого – “Приватбанку”. З’ясувалося, що необхідна сума докапіталізації банку становить (на хвилиночку) 113,1 мільярдів гривень.

Якщо коротко і не вдаючись у складні подробиці, основна і базова причина “захворюваності” установи полягала в тому, що на думку фахівців з НБУ, 90% кредитного портфеля перебувало під ризиком через те, що ці кредити були видані особам, які тісно пов’язані з колишніми власниками банку.

Пізніше, 16 грудня 2016 року колишні власники банку звернулися з відповідним листом до прем’єр-міністра України з проханням прийняти позитивне рішення про придбання акцій “Приватбанку” державою.

Таким чином, голова правління, заступник голови правління-керівник казначейства банку та начальник департаменту міжбанківських операцій казначейства банку добре розуміли, що контроль над коштами банку найближчим часом буде втрачено.

В результаті виникнення злочинного плану, суть якого зводилася до розтрати коштів банку, посадові особи “Приватбанку” прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку.

Технічно керівництвом у цьому випадку було прийнято рішення про заміну боржника: замість вищезгаданих іноземних товариств віддавати борги “Приватбанку” тепер повинна була пов’язана з банком фірма Claresholm Marketing LTD.

Слідство має у своєму розпорядженні усі необхідні докази: від підписання документів минулими датами до внесення фіктивних даних у бухгалтерську документацію.

Крім епізоду, зазначеного вище, детективи та прокурори вже повідомили голову правління про підозру у розтраті грошових коштів “Приватбанку” шляхом протиправного нарахування і виплати 16 грудня 2016 року необґрунтованої додаткової премії (індексованої комісії) на користь пов’язаної з банком юридичної особи — ПрАТ “СК Інгосстрах”.

Слідчі органи вважають, що посадові особи банку, станом на дату реалізації свого злочинного плану, були добре обізнані про прийняте рішення НБУ щодо пов’язаності “Приватбанку” та “СК Інгосстрах”.

Таке рішення НБУ прийняв 13 грудня 2016 року. Детективи та прокурори мають у своєму розпорядженні докази того, що рішення кредитного комітету від 15 січня 2014-го насправді було підготовлено і, простіше кажучи, відправлено на принтер у грудні 2016-го. У даному випадку мова йде про збитки в розмірі близько 136 000 000 гривень.

Участь інших осіб, причетних до цих та інших злочинів, у рамках розслідування кримінальних проваджень з орбіти “Приватбанку” уважно досліджується відповідними правоохоронними органами. Будуть висновки – будуть нові звинувачення… ”

НАБУ зазначає:

Сообщение Справа Приватбанку: як ховали по кишенях 136 000 000 гривень появились сначала на Український репортер.

Про це розповідав “Український репортер”.

НАБУ звернулося до Державіаслужби – і літак приземлився в аеропорту «Бориспіль», де розпочато проведення невідкладних слідчих дій.

Генпрокурор погодила Яценку повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ось що відомо з розповіді НАБУ. 22 лютого 2021 року детективи Національного бюро за процесуального керівництва прокурорів САП повідомили трьом колишнім посадовцям ПАТ КБ «ПриватБанк» про підозру у розтраті понад 136,89 млн грн. Підозри експосадовцям «ПриватБанку» підписала Генеральний прокурор.

Серед підозрюваних:

• колишній голова правління ПАТ КБ «ПриватБанк» (ч.5 ст. 191, ч.1 та ч.2 ст. 366 КК України);
• колишній перший заступник голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» (ч.5 ст. 191 КК України);
• колишня керівниця одного з підрозділів ПАТ КБ «ПриватБанк», яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов’язаній страховій компанії  (ч.5 ст. 191, ч.1 та ч.2 ст. 366 КК України).

Слідство встановило, що підозрювані у грудні 2016 року за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 млн грн на користь страхової компанії, пов’язаної з  кінцевими бенефіціарами «ПриватБанку».

22 лютого 2021 року, за оперативною інформацією, перший ексзаступник голови правління  планував покинути Україну на приватному літаку у напрямку Відня, вилетівши з Дніпра. Завдяки зусиллям керівника групи детективів та Директора НАБУ, які звернулися до Державіаслужби, літак здійснив посадку в аеропорту «Бориспіль», після чого правоохоронці розпочали слідчі дії — експосадовця затримали в порядку ст. 208 КПК України.

Ексголові правління та посадовиці банку про підозру повідомлено у порядку ст. 135, ст. 278 КПК України, а саме — надіслано поштою, оскільки місцезнаходження підозрюваних не встановлено.

Наведений епізод — один із низки, які досліджують детективи НАБУ, відколи восени 2019 року підслідність у всіх кримінальних провадженнях щодо «ПриватБанку» визначена за детективами НАБУ. Розслідування у всіх цих епізодах триває.

В медіа вже назвали прізвища підозрюваних. Це – ексголова правління ПАТ КБ «ПриватБанк» Олександр Дубілет, колишня керівниця одного з підрозділів ПриватБанку, яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов’язаній страховій компанії, Олена Бичихіна, а також Володимир Яценко.

Тим часом Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила у Фейсбуці, що Яценку якимсь чином стало відомо про плани правоохоронців і, очевидно, про те, що готується його арешт. Цитуємо: “Ми з вами вже звикли до того, що іноді чіткі плани правоохоронців «зливаються», що стане темою, я впевнена, окремого розслідування цього разу. Коло осіб, що були проінформовані про кількість підозр, підписаних мною, дуже вузьке. Це не завадило пану, який в той час працював першим заступником Голови правління «Приватбанку», в якийсь дивовижний спосіб замовити чартерний рейс до Відня, перебуваючи в Дніпрі. Завдячуючи нашим спільним діям, літак здійснив посадку в Борисполі”.

У ЗМІ промайнула інформація, що літак Hawker 800XP з бортовим номером UR-WRR, на якому Яценко намагався дати драла, обслуговує авіакомпанія Windrose ( “Роза Вітрів”).

А власником цього літачка в держреєстрі вказана кіпрська компанія Viskona Investments Ltd. Згідно з даними flightradar24, літак вилетів з Дніпра о 10:05 в напрямку західного кордону, проте раптом розвернувся у Хмельницькій області і згодом приземлився на бориспільському летовищі.

Журналіст Сергій Лещенко пише: “Для втечі з України Яценко використовував літак Коломойського.  Олігарх вирішив заховати свого топменеджера у Відні, надавши борт, який числиться за його авіакомпанією.  Це літак Raytheon Hawker 800XP, бортовий номер: UR-WRR, належить WindRose ( “Роза вітрів”). Співвласником цієї компанії є Коломойський через кіпрську компанію Bregenzer Limited, яка володіє половиною активів авіакомпанії”.

На цю тему:

• ПриватБанк, олігарх Коломойський, держава. Що відбувається?
• Олігарх Коломойський знаходиться під слідством федерального великого журі США

Сообщение Як намагався втекти з України заступник олігарха Коломойського. Справа Приватбанку появились сначала на Український репортер.

НАБУ звернулося до Державіаслужби – і літак здійснив посадку в аеропорту «Бориспіль», де розпочато проведення невідкладних слідчих дій.

Генпрокурор погодила Яценку повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

“Яценко є одним з фігурантів справи щодо оскаржування націоналізації ПриватБанку. До націоналізації він володів 0,3236% акцій банку”, – пише НВ.

Сообщение “Справа” Приватбанку: літак з мільйонером на борту примусово посадили в аеропорту “Бориспіль” появились сначала на Український репортер.

Прокурори висунули нові звинувачення проти колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Суть – незаконне привласнення ними коштів банку для купівлі нерухомості у штаті Огайо.

Як повідомляє Reuters, раніше схожі обвинувачення Мін’юст США виносив щодо нерухомості у штатах Кентукі та Техас.

Ігор Коломойський заперечує звинувачення прокуратури. Боголюбов відмовчується.

За даними прократури,  з 2008 по 2016 роки Коломойський та Боголюбов незаконно отримували позики у банку, “відмивали” кошти через офшори Приватбанку на Кіпрі та переказували у США.

Вартість нерухомості у трьох штатах оцінюють у понад 60 мільйонів доларів.

На цю тему:

• Олігарх Коломойський знаходиться під слідством федерального великого журі США

Сообщение Навколо олігарха Коломойського усе тугіше затягується зашморг американської юстиції появились сначала на Український репортер.