Так, відповідно до ст. 7 закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 грудня 2022 року збільшиться прожитковий мінімум.

Він складе 2589 гривень на одну особу в розрахунку на місяць (узагальнений показник), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років – 2272 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років – 2833 гривні;
• працездатних осіб – 2684 гривень;
• осіб, які втратили працездатність – 2093 гривень.

Сообщение Прожитковий мінімум в Україні збільшується появились сначала на Український репортер.

Розмір прожиткового мінімуму повинен бути більшим, тому буде змінена методологія визначення розміру штрафів, щоб людям не довелося платити надто багато. Про це заявила міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Ми аналізували 180 законодавчих актів, у яких є прив’язка до прожиткового мінімуму та дивилися на що її можна замінити. Вирішили залишити цю прив’язку у формуванні основних нарахувань: тільки пенсія та мінімальна зарплата. А все інше прив’язуємо до базових виплат, щоб у людини не було ніяких втрат, — пояснила вона.

Міністерство соціальної політики за участі експертів розробило комплекс змін до чинного законодавства, щоб докорінно змінити нинішню ситуацію. Проекти вже підтримані урядом, їх передано до парламенту.

Вийшло чотири законопроекти. Один про методологію, другий про відв’язання, далі — про базові величини для штрафів і для соціальних виплат, доплат. Ми це все прописали, — зазначила міністр.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні загальний показник прожиткового мінімуму становить 2 тис. 294 грн, з 1 грудня він зросте до 2 тис. 393 грн. Прожитковий мінімум встановлений для різних категорій громадян:

діти до 6 років — 2 тис. 13 грн (з 1 грудня — 2 тис. 100 грн);
діти від 6 до 18 років — 2 тис. 510 грн (з 1 грудня — 2 тис. 618 грн);
працездатні особи — 2 тис. 379 грн (з 1 грудня — 2 тис. 481 грн);
особи, які втратили працездатність — 1 тис. 854 грн (з 1 грудня — 1 тис. 934 грн).

Сообщение Прожитковий мінімум в Україні рахуватимуть по-новому появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє прес-служба омбудсмена, посилаючись на доповідь Денисової на щорічному Соціальній форумі Ради ООН з прав людини в Женеві (Швейцарія).

“Не дивлячись на збільшення рівня оплати праці, в Україні спостерігається таке явище, як бідність працюючих. За оцінками експертів, кожному третьому працює не вистачає заробітної плати на задоволення необхідних життєвих потреб, а кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості”, – зазначила Денисова.

У доповіді вона зазначила, що прожитковий мінімум в Україні становить близько 75 доларів на людину в місяць, мінімальна зарплата – 176 доларів.

За її словами, в Україні на 24% зросла заборгованість з виплати зарплат, зараз борг становить 200 млн доларів.

Денисова підкреслила, що незмінно високим залишається рівень бідності серед осіб пенсійного віку, пенсію на рівні риси монетарної бідності або нижче отримують близько 80% українських пенсіонерів.

Омбудсмен зазначила, що проблема бідності в Україні посилилася в умовах пандемії коронавируса.

“Проблема бідності посилилася в умовах пандемії COVID-19 зростанням рівня бідності та безробіття, відсутністю належного соціального забезпечення осіб з інвалідністю та малозабезпечених громадян, обмеженням доступу до дистанційного онлайн-навчання більшості дітей з малозабезпечених сімей”, – сказала вона.

За її словами, небезпека поширення коронавируса провокує дискримінацію в суспільстві і стає причиною ворожнечі відносно ромів, внутрішньо переміщених осіб, представників ЛГБТ-спільноти та трудових мігрантів.

Вона висловила впевненість, що під час пандемії права людини не повинні купувати другорядне значення, а державна політика повинна бути спрямована перш за все на захист найбільш вразливих груп населення.

Сообщение Понад чверть населення України живе за межею бідності – омбудсмен появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, – інформує Урядовий портал.

“Це дозволить підвищити доходи найменш забезпечених громадян без автоматичного збільшення ставок державного мита, платежів, штрафів та інших фінансових показників. Це – важливий крок боротьби з бідністю в Україні”, – заявив Гончарук.

Голова уряду пояснив, що раніше кожне підвищення прожиткового мінімуму автоматично збільшувало державні платежі, штрафи, плату за певні види державних послуг тощо.

“Скасування цієї архаїчної радянської норми дозволить нарешті розпочати справжню боротьбу з бідністю в Україні”, – сказав Гончарук.

Нагадаємо, з 1 грудня в Україні зріс прожитковий мінімум за всіма категоріями. Відповідно, зросла і низка виплат, які прив’язані до цього показника. Зокрема, зросли і пенсії, адже мінімальна пенсія в Україні дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вона зросла на 74 гривні і становить 1638 гривень. Також зростання прожиткового мінімуму означає підвищення аліментів, виплат із безробіття, декретних, соціальної допомоги та багато іншого.

Водночас, мінімальна зарплата залишається незмінною. Наразі загальний показник прожиткового мінімуму в Україні становить 2027 грн на місяць.
Нещодавно суд зобов’язав уряд переглянути прожитковий мінімум, за позовом правозахисника.

Сообщение Прожитковий мінімум зросте удвічі – до 4200 гривень появились сначала на Український репортер.

Про це сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, представляючи план діяльності новоствореного уряду на найближчі роки під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, уряду і правоохоронних органів в Офісі Президента, повідомляє Укрінформ.

“Прожитковий мінімум, який задекларований на папері, не відповідає реальності. Очевидно, що за ці гроші людина не може нормально, достойно прожити. Тому цей мінімум буде переглянутий. Людина повинна бути забезпечена прожитковим мінімумом”, – сказав Гончарук.

Як повідомлялося у ЗМІ, з 1 липня 2019 року встановлені нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у сумі 1936 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2019 року встановлено такі показники прожиткового мінімуму на одну особу на місяць: для дітей віком до 6 років − 1699 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років − 2118 грн.; для працездатних осіб – 2007 грн.; для осіб, які втратили працездатність − 1564 грн.

Наступне підвищення прожиткового мінімуму було заплановано з 1 грудня 2019 року.

Сообщение Прем’єр-міністр анонсував перегляд прожиткового мінімуму появились сначала на Український репортер.

Про це свідчать дані Державної служби статистики, пише biz.nv.ua.

У відомстві повідомили, що у першому півріччі минулого року українці витрачали майже 40% доходів на непродовольчі товари, серед яких комуналка, одяг та лікування. Попри це, різниця між доходами найбагатших та найбідніших українців зменшилася на 4%.

За статутами ООН, людина, яка витрачає близько 5 доларів на день вже вважається такою, що є за межою бідності, розповів у коментарі Радіо НВ виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко.

Навіть мінімальна зарплата в Україні не дотягує до цих стандартів, додав експерт. За словами Устенка, така кількість бідного населення не сприяє економічному розвитку країни.

Ефективно боротися з бідністю можна тільки тоді, коли країна росте від 5% на рік

“Очевидно, що багато. Туди повинні бути включені принаймні всі категорії населення, які отримують такі ось мінімальні доходи. Безробітні швидше за все теж включені в цей показник. Якщо безробітних, – це 9%. Єдине, як можна намагатися впливати на ситуацію, – це звичайно економічне зростання не на рівні 2-3%, а те економічне зростання, яке дозволяє ефективно боротися з бідністю. А світовий досвід демонструє, що ефективно боротися з бідністю можна тільки у тому випадку, якщо країна росте від 5% на рік”, – наголосив Устенко.

Як розповів у коментарі Радіо НВ експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, свого часу у Китаї більше 60% населення жило за межею бідності, що призвело до здешевшання робочої сили. Вони вирішили відкрити свій ринок, іноземні компанії почали цим користуватися і відкривати виробництва. Завдяки цьому китайці змогли подолати цей великий розрив по бідності за 20 років, додав Киян.

“В принципі, це не є безвихідною ситуацією. Якщо країна буде підтримувати якусь чітку стратегію щодо розвитку, щодо підтримання незабезпечених верств населення, щодо виведення капіталів з тіні, щодо посилення соціального захисту населення, то тоді ця ситуація може і перейти у позитивний русло. І в даному випадку, коли буде розвиватися не тільки субсидійна частина, а коли буде розвиватися економіка, залучаючи ці верстви населення до нових робочих місць”, – зазначив Киян.

Скільки заробляють українці
З першого січня 2019 року мінімальна зарплата в Україні становить 4,2 тис. гривень. У доларовому еквіваленті вона залишається найнижчою серед усіх країн Європи. Оскільки гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі, ми досі так і не досягли рівня докризового 2013 року.

Щороку, починаючи з часів незалежності, рівень мінімальної зарплатні збільшувався на 100-150 гривень. У 2014 році українському уряду довелося заморозити мінімальні зарплати.

Гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі

Найбільшою мінімальна зарплата у валюті була у 2013 році та у еквіваленті складала 140 доларів. Проте через втрату контролю над частиною території країни, економічні труднощі та знецінення гривні вона знизилася до 102 доларів у 2014, 59 доларів у 2015 та до 58 доларів у 2016.

З істотним підвищенням мінімальної зарплати до 3,2 тис. гривень у минулому році вона становила 119 доларів у еквіваленті. На сьогодні “мінімалка” становить 3723 гривні, що еквівалентно 143 доларам.

Сообщение Більше чверті населення України перебуває за межею бідності появились сначала на Український репортер.

Зросли тарифи на електроенергію

З 1 січня електроенергія подорожчала на 9,5%. Наступне підвищення цін заплановано на 1 квітня – на 6,1%.

Загалом у 2018 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), планує підвищити оптово-ринкову ціну на електроенергію на 16,2%.

Зростання тарифів регулятор пояснює інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також подорожчанням газу (+16,7%) і вугілля (+38,3%).

Зросли прожитковий мінімум і мінімальна зарплата

З 1 січня зросли мінімальна зарплата та прожитковий мінімум.

Мінімальна зарплата зросла на 16,3% – до 3 723 грн на місяць. З цієї суми держава утримає 18% податку на прибуток і 1,5% військового збору.

Прожитковий мінімум встановлено на рівні 1700 грн. З 1 липня 2018 року його підвищать до 1777 грн, а з 1 грудня – 1853 грн.

Прожитковий мінімум з 1 січня становить:

• для дітей віком до 6 років – 1492 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років – 1860 грн;
• для працездатних осіб – 1762 грн;
• для осіб, які втратили працездатність— 1373 грн.

Зростуть і зарплати військовослужбовців, посадові оклади яких прив’язані до прожиткового мінімуму.

Порадіти можна і за вчителів, яким у держбюджеті на 2018 рік передбачено підвищення зарплат на 25%.

Нові норми пенсійної реформи

З 1 січня мінімальний страховий стаж для отримання пенсії зріс з 15 до 25 років. Упродовж наступних 10 років вимоги до страхового стажу зростатимуть на один пункт щороку, поки в 2028 році він не підніметься до 35 років.

Тобто, якщо у 2018 році українцю виповнюється 60 років, то 25 років страхового стажу буде достатньо, щоб піти наступного року на пенсію. Якщо ж виповнюється 60 років у 2023 році, то страхового стажу повинно бути уже не менше 30 років, а якщо 60 “стукне” у 2028 році або пізніше, тоді знадобиться не менше 35 років стажу.

Громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб відповідати вимогам стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років), тобто “докупити” страховий стаж.

На сьогоднішній день мінімальний страховий внесок становить 704 грн/місяць (22% від мінімальної зарплати в 3200 грн), і для докупки стажу ця сума множиться на 2. Таким чином “вартість” одного року страхового стажу становить майже 17 тис. грн.

Обмеження швидкості в містах

В Україні набрали чинності зміни до правил дорожнього руху. Відтепер максимально дозволена швидкість руху в населених пунктах становить 50 км/год.

“Просте порівняння: при швидкості 60 км/год – зупинковий шлях становить 55 метрів, а ймовірність летального результату при зіткненні із пішоходом – 82%. Натомість при швидкості 50 км/год – зупинковий шлях складе 40 метрів, а ймовірність летальних наслідків знизиться до 20%”, – пояснював нововведення очільник МВС Арсен Аваков.

На трасах і магістралях місцева влада має право встановлювати вищу швидкість. Також у конкретно визначених місцях органи місцевого самоврядування за погодженням з поліцією можуть встановлювати окремі швидкісні режими.

Нові штрафи за порушення ПДР

За перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше ніж на 50 км/год каратимуть штрафом у розмірі 3 400 грн (510 грн зараз). За залишення місця ДТП – штраф у розмірі 3 400 грн і позбавлення права керувати автомобілем на термін до шести місяців.

За управління транспортом без прав – штраф до 10 200 грн, за повторне порушення – 40 800 грн. Особи, яких позбавлено права керування, але сіли за кермо, сплачуватимуть штраф у розмірі 20 400 грн, повторно – 40 800 грн.

Акциз на сигарети зріс майже на 30%

З 1 січня акцизи на тютюнові вироби зросли на 27,8%. Експерти вже підрахували, що в 2018 році сигарети подорожчають приблизно на 7 гривень.

Щороку акцизи зростатимуть приблизно на 20% і до 2025 року будуть доведені до 90 євро за 1000 штук.
Зараз мінімальне податкове зобов’язання для тютюнових виробів в Україні становить 20 євро за 1000 штук.

Такі зміни передбачають зобов’язання нашої держави в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом у частині наближення ставок акцизного збору на тютюнові вироби до рівня ЄС. В Європі акцизи у роздрібній ціні продажу цигарок мають становити як мінімум 60%.

Водночас з 1 січня на 20% підняли акциз на коньяк, тож можна очікувати відповідного подорожчання напою.

Дешевшають електромобілі, іномарки – поки що ні

Ввезення електромобілів в Україну з 1 січня звільнили від сплати ПДВ та акцизу. Щоправда, лише на рік – до 1 січня 2019 року.

У будь-якому випадку українці зможуть купити електромобіль дешевше, ніж зараз. Зі скасуванням ПДВ вони подешевшають на 20%, крім того, не доведеться платити акциз у розмірі 109 євро.

Раніше при ввезені електромобілів потрібно було платити ще й мито у розмірі 8% від вартості авто. Його прибрали ще в 2015 році.

Водночас дешевих іномарок доведеться почекати. З 1 січня Україна досить символічно знизила мита на нові легкові автомобілі, які завозяться з Європейського Союзу.

Бензинові автомобілі:

• З об’ємом двигуна не більше 1000 см3 – 6,3% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості (у 2017 році було 8,2%);
• З об’ємом двигуна понад 1500 см3, але не більше 2 200 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна більше 2 200 см3, але не більше 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна понад 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 5%).

Дизельні автомобілі:

• З об’ємом двигуна не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості;
• З об’ємом двигуна понад 1500 см3, але не більше 2500 см3 – 7,3% від митної вартості;
• З об’ємом двигуна циліндрів двигуна понад 2500 см3 – 6,3% від митної вартості;

Угодою про асоціацію передбачено, що впродовж семи років перехідного періоду, які європейці дали українським виробникам для адаптації, ставки ввізного мита мають бути знижені до нуля. Для автомобілів з об’ємом двигуна понад 1000 см3, але не більше 1500 см3 перехідний період становить 10 років.

Крім мита, при розмитненні легкового автомобіля треба заплатити акциз, який залежить від об’єму двигуна, ПДВ (20%) і збір до Пенсійного фонду (3-5% ).

Нові правила в’їзду іноземців до України

На кордоні України з Росією з 1 січня почала діяти система контролю відбитків пальців й інших біометричних даних. Росіяни на в’їзді до нашої держави мають робити цифрову фотографію, здавати відбитки пальців “і весь комплект біометричних даних”. Ці норми не стосуються осіб до 18 років.

Всі КПП на кордоні з державою-агресором вже обладнані новітніми системами зняття біометричних даних і підключені до бази Інтерполу та Європолу.

У Держприкордонслужбі пояснюють, що для поїздки в Україну іноземцям необов’язково мати закордонний паспорт з електронним чіпом (на якому записана біометрична інформація), оскільки всі необхідні дані знімають прямо на кордоні.

Для росіян пообіцяли запровадити подвійний контроль, зобов’язавши їх заздалегідь повідомляти до МЗС України про свою поїздку.

Замовляти товари за кордоном стало складніше

З 1 січня 2018 року діють нові обмеження на безмитне ввезення товарів в Україну. Відтепер, повертаючиьс додому з-за кордону, українці зможуть ввозити товари загальною вартістю до 1000 євро літаком і 500 євро (вагою до 50 кг) іншими видами транспорту за умови, що були відсутні в країні більше 24 годин і в’їжджають не частіше одного разу за 72 години.

Якщо ці часові норми не дотримуються – ввозити товари можна на суму до 50 євро. Раніше можна було ввозити товари вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу.

А норму про “три посилки в одні руки на місяць” відклали ра рік – до 1 січня 2019 року. З-за кордону можна буде отримувати до трьох посилок на місяць, кожна вартістю до 150 євро. З четвертої посилки (скажімо, з товарами із закордонних інтернет-магазинів, наприклад, AliExpress) українцям доведеться платити податки, мито й акциз.

Текст правки, яка описує нові обмеження, в законопроекті №6776-д, яким вносять зміни до Податкового кодексу України, звучить досить дивно і дозволяє припускати, що загальна вартість товарів у трьох посилках не повинна перевищувати 150 євро: “…ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях”.

Раніше сумою в 150 євро обмежувалася вартість однієї посилки, щодня можна було отримувати по одній.

Змінилися правила виїзду до ЄС на автомобілі

З 1 січня українці, які прямують до Євросоюзу  власною автівкою, зобов’язані мати при собі талон технічного огляду, який необов’язковий у самій Україні.

Головний сервісний центр МВС склав перелік документів, які повинні мати власники авто для виїзду за кордон:

• національне посвідчення водія, яке має відповідати міжнародним вимогам, зокрема, повинно мати строк дії;
• розпізнавальний знак України на транспортному засобі;
• договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  видане на особу, яка перетинає кордон;
• державний номерний знак на автомобілі.

Індивідуальні номерні знаки транспортних засобів дійсні лише на території України, за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках, різних “Лоліт” і “Буржуїв” іноземці просто не пропустять.

У разі відсутності права власності на автомобіль, слід оформити документи для поїздки за кордон. Для цього необхідна заява власника транспортного засобу або документ, що підтверджує право на користування транспортним засобом.

Українцям, які виїжджають за кордон на автомобілі, видається свідоцтво про реєстрацію на їхнє ім’я.

Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у сервісному центрі МВС. Після подорожі таке свідоцтво про реєстрацію потрібно повернути в сервісний центр упродовж 10 днів.

Транспортні засоби, на які накладено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку), до поїздок за кордон не допускаються.

Польща змінила трудові правила для українців

З 1 січня у Польщі змінилися правила працевлаштування, у тому числі для польських компаній, які наймають на роботу громадян України. Тепер польські підприємства більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдованам і вірменам. З 1 січня 2018 року за це доведеться платити 30 злотих – це приблизно $7,5.

Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.

Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це спричинить бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.

Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.

“Укрпошта” змінює тарифи

З 1 січня граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку зросли в середньому на 16%: на пересилання поштових відправлень у межах України на 12,3% та до іноземних держав – на 43,2%.

Водночас із 1 січня “Укрпошта” знизила тарифи на деякі види посилок, щоб скласти конкуренцію приватним компаніям.

Посилка до 10 кг по області тепер коштує 20 грн (було 24). Така ж вага по Україні – 25 грн (було 33,6).

Натомість важкі посилки подорожчали: до 30 кг по області коштує 66 грн (було 38), по країні – 72 грн (було 48).

Зросли тарифи і на експрес-відправлення: 10 кг по області коштують 36 грн (раніше 30), по Україні – 48 грн (42 грн), 30 кг по області – 72 грн (48 грн раніше), в межах України – 78 грн (60 грн).

“Укртелеком” підвищив тарифи на стаціонарний зв’язок

З 1 січня 2018 року “Укртелеком” підвищив тарифи на послуги фіксованого телефонного зв’язку. Зросте вартість пакетних хвилин, в які включено місцеві розмови, дзвінки на міжмісто, мобільні телефони і SIP-телефонію.

Для абонентів, які мешкають у містах, тарифи на стаціонарний зв’язок зросли на 7,3% (близько 5 грн на місяць), а для сільських жителів – на 14,5% (близько 8 грн).

Таким чином, вартість тарифу “Домашній Безліміт” для жителів міст складає 69-73 грн на місяць, для жителів села – 61,57-67,99 грн на місяць. Тариф “Домашній Базовий” коштуватиме 62-68 грн на місяць для міста і 54,57-63 грн на місяць для села. Для порівняння, ТУТ тарифи станом на 1 жовтня 2017 року.

Вартість тарифних планів, які включають лише абонплату, і відповідають граничним тарифам, встановленим Нацкомісією з питань регулювання зв’язку та інформації, не зміниться.

Сортування сміття

З Нового року набрали чинності нові правила сортування сміття. З 1 січня забороняється зберігати його на полігонах в непереробленому вигляді. Тобто, відходи доведеться сортувати за видами матеріалів для полегшення утилізації: органіка, метал, скло, пластик, папір.

Тепер у кожному дворі мають з’явитися окремі контейнери для кожного виду сміття.

Чиновників за відсутність умов для сортування сміття жителями (наявності різних контейнерів) штрафуватимуть на 2550 грн.

Шоколад стане смачнішим

З 1 січня 2018 року в Україні почали діяти нові європейські стандарти харчових продуктів з какао та шоколаду, що загалом покращить їхню якість і безпечність для споживачів. Вони обов’язкові для виконання всіма виробниками.

• “Шоколадом” може називатися лише той продукт, який містить не менше 35% загальної кількості какао-продуктів.
• “Молочний шоколад” має містити не менше 25% какао-продуктів і не менше 14% молочних продуктів.
• “Білий шоколад” має містити не менше 20% какао-масла та понад 14% молочних продуктів.
• “Какао” – харчовий продукт, де частка какао-масла становить не менше 20%.
• “Шоколадна цукерка” з начинкою має містити не менше 25% шоколаду.
• У шоколад і продукти на його основі можна додавати цілі та подрібнені горіхи, цукати, родзинки, сухофрукти, кокосову стружку, печиво тощо.
• Під забороною ароматизатори, що імітують смак шоколаду або молока.

Якщо ж продукт не відповідає цим вимогам, він не може називатися “шоколадом” або “шоколадним” – лише “солодкий батончик” або “глазурована цукерка”.

Сообщение Що змінилося в Україні з 1 січня 2018 року появились сначала на Український репортер.

Тепер для дітей до 6 років прожитковий мінімум складає (з 1 травня 2017 року) 1 426 грн, а з 1 грудня – 1 492 грн. Відповідно, мінімальні аліменти для малюків складають 713 грн зараз і 746 грн з грудня.

Для дітей у віці 6-18 років прожитковий мінімум складає 1777 грн, а з 1 грудня – 1860 грн. Відповідно, мінімальні аліменти для дітей такого віку складають 889 грн зараз і 930 грн з грудня.

Загалом на одну дитину можна вимагати чверть, на двох дітей – одну третину, на трьох і більше дітей – половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину.

Тепер аліменти є власністю дитини, а не тих, з ким вона проживає (так було раніше).

Сообщение Кабмін збільшив розмір аліментів появились сначала на Український репортер.

“Установити у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року – 1700 гривень, з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривні”, – йдеться у документі.

Прожитковий мінімум становитиме:

для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1492 гривні, з 1 липня – 1559 гривень, з 1 грудня – 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року — 1860 гривень, з 1 липня — 1944 гривні, з 1 грудня — 2027 гривень;

для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня — 1921 гривня;

для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року — 1373 гривні, з 1 липня — 1435 гривень, з 1 грудня — 1497 гривень.

Нагадаємо, з 1 травня місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшився на 84 грн до 1 684 грн. Зокрема, прожитковий мінімум на одну особу складає тепер 1 624 грн (+ 80 грн), для дітей у віці до 6 років – 1 426 грн (+71 грн), для дітей у віці від 6 до 18 років – 1 777 грн (+88 грн), для осіб, що втратили працездатність, – 1 312 грн (+65 грн).

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Уряд пропонує Раді підвищити прожитковий мінімум появились сначала на Український репортер.

“Неофіційні доходи отримує величезна кількість українських домогосподарств. Не сплачуючи нічого в Державний бюджет країни, недоброчесні громадяни хочуть отримати допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг – субсидію – у максимальному розмірі. І така допомога донедавна їм справді надавалася.

Це не справедливо по відношенню до тих людей, які працюють офіційно, чесно сплачуючи державі податки. За обсягом субсидія, скажімо, у скромної вчительки, яка тяжкою, напруженою працею заробляє гроші і чесно сплачує податки, може бути меншою, ніж у тих, хто не декларує жодної копійки, але при цьому споживає газ, світло і т. і.”, – йдеться у повідомленні уряду.

Тепер зарахуванням двох прожиткових мінімумів – з 1 травня 2017р. – 3248 грн. – держава вирівнює соціальну справедливість між тими, хто справді потребує підтримки в оплаті житлово-комунальних послуг, і тими, хто начебто не працює, але на якісь  доходи живе.

У Кабміні наголошують, що нові правила стосуються лише працездатних осіб. Тим, хто насправді перебуває у складних життєвих обставинах, можуть встановити державну допомогу з урахуванням одного – 1624 грн, а не двох прожиткових мінімумів.

Сообщение Як нараховуватимуть субсидії безробітним – роз’яснення Кабінету Міністрів появились сначала на Український репортер.