Про це йдеться в колонці The Atlantic, з посиланням на витік матеріалів з офісу Сергія Кирієнка — колишнього прем’єр-міністра рф, а нині високопоставленого чиновника в адміністрації путіна.

За даними, у презентаціях описано, як російській аудиторії можуть пояснювати завершення війни. Зокрема, кремль нібито планує подати це як “перемогу”, назвати російську армію “найбоєздатнішою у світі”, а незначні територіальні здобутки представити як великий успіх.

Також у такому сценарії росіянам можуть заявити, що Європа зазнала потужного економічного удару, від якого не оговтається, а Україна нібито незабаром розпадеться.

Очільник ГУР Кирило Буданов, як зазначають жуналісти, вважає, що можливе обмеження Telegram у росії може бути частиною підготовки до зміни інформаційної лінії. За його словами, це потрібно для того, щоб у потрібний момент у російському інформаційному просторі залишилася лише одна офіційна позиція.

Водночас Буданов, за даними автора, все ще припускає, що переговори, ініційовані адміністрацією Дональда Трампа, можуть привести до припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту вже цього року.

На цьому тлі президент Володимир Зеленський звернувся до путіна з листом, запропонувавши негайне припинення вогню та особисті переговори між лідерами. путін публічно відкинув цю ідею, заявивши, що не бачить “сенсу” у такій зустрічі.

Журналісти наголошують, що у росії все ще залишаються й інші варіанти. путін може продовжити удари по українських містах, спробувати зруйнувати енергосистему, оголосити нову мобілізацію або й далі намагатися прорвати українську оборону ціною великих втрат.

Окремо автор припускає, що розвиток дронових технологій може поступово змінити сам характер лінії фронту. Через масове застосування безпілотників “прозора зона” між військами може розширитися до десятків кілометрів і фактично перетворитися на демілітаризовану смугу.

З часом така лінія може стати тимчасовим кордоном, який не визнаватиме жодна зі сторін, але який буде складно перетнути або посунути.

Такий сценарій не став би очевидною перемогою для України. Водночас він був би серйозною поразкою для путіна, адже його головна мета — знищити Україну як державу — так і не була б досягнута.

Нагадаємо, путін останніми днями заявив про «можливе завершення війни в Україні», що викликало хвилю інтерпретацій і запитань щодо реальних намірів москви.

Водночас, як зазначає газета The Guardian, такі заяви можуть бути радше реакцією на сукупність проблем рф на фронті, в економіці та політиці, ніж сигналом готовності до реального миру.

Президент України Володимир Зеленський заявив про розкол серед російських еліт щодо подальшого ведення війни. За його словами, частина оточення путіна виступає за продовження бойових дій, тоді як інші прагнуть їх припинення.

Провідні військові аналітики та незалежні моніторингові місії доходять спільного висновку: російські війська втрачають доктринальний контроль над територіями, а ініціатива поступово переходить до рук Сил оборони України. Зокрема, зафіксовано суттєве уповільнення наступального темпу ворога на тлі розширення зони українських контрнаступальних дій.

Сообщение У кремлі таємно готуються до закінчення війни. путіну шукають “переможний” вихід появились сначала на Український репортер.

Чого слід очікувати та на що розраховувати, TСН розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.) Ігор Романенко.

На думку експерта, вже зараз розпочалася наступальна весняно-літня кампанія рф на фронті. Наступальні дії ворога мають на меті реалізацію двох концепцій.

«Перша це — захоплення чотирьох областей України в рамках незаконно зміненої конституції рф. Друга — формування буферних та санітарних зон, до яких путін додав ще й безпекові зони. Все це противник може реалізувати лише за умов додавання додаткових ресурсів, передусім особового складу, а з цим у росіян є значні проблеми», — розповідає експерт.

Наразі з чотирьох областей росіянам вдалося захопити лише Луганську, хоча наші військові ще продовжують утримувати певний відсоток території області. А ворог вкотре рапортує про її остаточне захоплення.

«На Херсонський напрямок у росіян не вистачає ресурсу, і це очевидно, враховуючи інтенсивність боїв, які там ведуться. Щодо Дніпропетровської та Запорізької областей, то у степовій зоні противнику було простіше просуватися вперед, і вони просувалися. Але наші війська за перший квартал цього року організували проведення контратак і відбили частку захоплених населених пунктів на Дніпропетровщині», — розповідає генерал-лейтенант.

Щодо апетитів Путіна, то він прагне захопити Запоріжжя та область.

«Про це свідчить навіть те, що противник знімав ресурси з важливого Покровського напрямку і перекидав їх на Запорізький. Завдяки цьому їм вдалося захопити Гуляйполе. Але наступ противника там був зупинений нашими штурмовими полками. Оріхівський напрямок стабілізовано: наші відбили Степногірськ та зупинили просування бойових дій», — розповідає Ігор Романенко.

Пріоритетним напрямком для путіна, за словами експерта, залишається Донецька область. Рашистам вдалося захопити Покровськ та Мирноград, але з лютого тривають бої на півночі цих міст за населені пункти Родинське та Гришине, які були центрами логістичного забезпечення наших угруповань військ.

«Якщо противнику вдасться остаточно захопити ці населені пункти, то це дозволить окупантам переключитися на Костянтинівку та Дружківку, а потім на північ до більш потужних міст-фортець — Слов’янськ та Краматорськ. Костянтинівка вже оточена з трьох боків, а на її околицях тривають запеклі бої, застосовується артилерія та авіація, а дрони розбивають місто. Фактично воно перетворюється на другий Покровськ. Щодо Дружківки, то її розташування менш зручне для оборони, бо населений пункт знаходиться, умовно кажучи, „у ямі“. Тож ключовою для оборони залишається Костянтинівка, і тут лише питання часу, скільки зможуть втримувати її наші воїни», — пояснює генерал-лейтенант.

Рашисти ведуть підготовчі бої від вже захопленого Сіверська до Лимана та Ямполя, для того щоб у подальшому просуватися з північно-східного напрямку на Слов’янськ та Краматорськ.

«Відомо, що путін ставить завдання взяти ці міста до кінця року, а з ними всю Донецьку область. Тому літо дійсно може бути складним на цій ділянці фронту, якщо противник, підкреслюю, знайде для цього ресурси. А от чи справдиться план путіна — питання», — підкреслює Ігор Романенко.

Експерт додає: щоб реалізувати плани у весняно-літній кампанії, рашистам потрібні додаткові ресурси, і передусім люди, бо техніка та озброєння у них є.

«З грудня минулого року загарбники втрачають більше солдатів, ніж постачають до військ. Така ж тенденція спостерігалася увесь перший квартал 2026. За квітень втрати росіян за добу перевалюють за 1100 осіб. Якщо такі темпи збережуться, то за місяць втрати ворога складуть понад 30–35 тисяч осіб», — каже військовий експерт.

Поки противнику не вдається змінити ситуацію, і він втрачає дуже багато особового складу.

«путін підключає до війни контрактників, які готові воювати за гроші. На жаль, через війну на Близькому Сході, яка спричинила ріст цін на російську нафту, рф заробляє багато грошей. За оцінками аналітиків, за місяць вони заробили на нафті понад 10 мільярдів доларів. Окрім пошуку найманців за гроші, путінські генерали вимушені проводити приховану мобілізацію. Підприємствам в рф приходять рознарядки, скільки людей потрібно відправити на фронт, а також на вищі навчальні заклади — вони мають надати певну кількість студентів, а це майбутні оператори дронів. Також можлива і відкрита мобілізація, але путін на це поки не йде, бо боїться бунту в росії. Саме тому там закривають соціальні мережі, аби не допустити соціального вибуху серед „глибинного народу“, — зауважує експерт.

Прогноз на кінець року: коли закінчиться війна в Україні
На думку Ігоря Романенка, якщо такі тенденції у росії триватимуть і далі, плюс економічна криза, яка може розпочатися на початку літа, то до кінця 2026 року є варіант щодо призупинення ведення війни.

«А саме можливий перехід на окремих напрямках до оборони або ж зупинення ведення бойових дій. Рашисти можуть це аргументувати тим, що їм на п’ятий рік пора завершувати СВО (спеціальну військову операцію), бо ж назва — лише пропаганда. Спецоперація була у Венесуелі, а те, що відбувається в Україні — це широкомасштабна війна», — каже військовий експерт.

За його словами, можливий і третій варіант — це організація проявів гібридної війни проти країн північно-східної Європи, для того щоб дестабілізувати ситуацію в НАТО.

«Президент США вже й так добряче дестабілізував ситуацію в альянсі своїми заявами, а путін може ще й перевірити їх на міцність. Цим зараз серйозно стурбовані країни Балтії, які активно переймають досвід України щодо боротьби та захисту. Такі країни, як Фінляндія, Швеція, Норвегія, менше Польща, можуть піддаватися російській агресії вже цього року. Я маю на увазі окремі об’єкти цих країн, острови, той же Сувальський коридор. Окупанти дійсно формують такі плани», — зазначає експерт.

Ігор Романенко підкреслює, що три плани путіна пов’язані між собою, але залежать від найголовнішого — чи знайде росія людський ресурс для їх виконання.

Щодо ситуації на фронтах станом на зараз, то експерт зауважує, що погодні умови сприяють противнику для можливих наступальних дій.

«рашисти накопичують сили у лісосмугах та посадках. Зелень на деревах цьому сприяє, бо одна справа бити дронами по чистій місцевості, а зовсім інша — коли у посадці можна замаскувати солдатів та техніку. Тому можливо, що ворог намагатиметься просуватися вперед, використовуючи тактику малих груп. путін ставить завдання активізувати наступ до травня під сакральну дату, щоб захопити ще бодай щось. Максимум він відтягне дедлайн до осені. Основна ціль для російського диктатора — це Донецька область», — каже Ігор Романенко.

За словами експерта, у разі захоплення, наприклад, Донеччини, путін теоретично може піти на паузу у війні, бо потрібно «розсьорбувати» гору інших проблем, які є у росії.

«Але наше керівництво не збирається просто так здавати території. Тож, якщо боротьба триватиме, то війна може продовжуватися ще цей і наступний рік. Так, про можливі трьохсторонні переговори всі говорять, називають різні місця, але ж путін стоїть на своєму та заявляє: „здайте нам Донецьку область, тоді будуть якісь результати“. А Трамп розуміє, що варіант зустрітися втрьох без особливих змін у війні — нічого не дасть. Тому ідея заслати двох „великих“ дипломатів Кушнера та Віткоффа до України навряд чи щось змінить. Як і ідея проводити референдум щодо здачі територій не матиме результату. Та й наш президент навряд чи на це піде», — зазначає Ігор Романенко.

Експерт підкреслює, що варіант закінчення війни можливий за рахунок двох чинників — сили та впливу з боку України. Але якщо росіяни зберуть достатньо сил — вони будуть реалізовувати один із згаданих варіантів.

На думку експерта, рашисти продовжуватимуть масовані ракетні та дронові обстріли України, щоб спонукати нас до закінчення війни на їхніх умовах. Повітряний терор триватиме і далі.

«Він залишається як один із механізмів впливу. Цілі, ті ж самі. Це — Київ та важливі інфраструктурні об’єкти в інших містах. росіяни і не припиняли від зими бити по енергетичних об’єктах та критичній інфраструктурі. Також завдають ударів по житлових будинках, аби посилити морально-психологічний тиск. путіну треба, щоб у нас збільшилася кількість людей, які вимагатимуть віддати Донбас, щоб зупинити війну. Це основна ціль цих ударів — моральне виснаження людей від війни», — підкреслює експерт.

Також, на думку експерта, росіяни кинуть значні зусилля на те, щоб унеможливити або підірвати процес мобілізації в Україні.

«Цим процесом у нас повинна займатися поліція, а не ТЦК. Якщо людина не оновила дані, переховується і тікає — вона порушник закону. Її має знайти і затримати поліція, а не ТЦК. На жаль, цього поки у нас змінювати не хочуть. Тому нам варто не тільки боротися з ворогом, а ще й виконувати стратегічні цілі, які залишаються невирішеними: справедлива мобілізація, переведення економіки на військові рейки і зміни законодавства до умов ведення війни», — підсумовує Ігор Романенко.

Сообщение Три плани путіна на 2026 рік. На Україну чекає важка весна і літо – прогноз експерта появились сначала на Український репортер.

Про це вона сказала на своєму ютуб-каналі.

Тарологиня вважає, що мирну угоду дійсно буде укладено, але вона буде невигідна Україні.

«Дійсно цього року може бути мирна угода. Не мир, а мирна угода. Це різні речі. Але навіть пів року не пройде, як ми з вами відчуємо такі не дуже гарні наслідки, якщо це станеться. Тобто ми побачимо, що з цими тварюками просто неможливо укладати жодні угоди», — сказала вона.

Яна Пасинкова зазначила, що війна в Україні може тривати ще рік.

Астрологія, тарологія, нумерологія, ворожіння, пророцтво, мольфарство, екстрасенсорика не є науками і передбачення не завжди збуваються на 100%. Інформація досить часто має розважальний характер, тому сприймати її потрібно не серйозно, а лише як ймовірність подій, творцем яких може стати кожна людина, якщо матиме сили духу та натхнення змінити своє життя на краще.

Сообщение Коли закінчиться війна? Прогнози переможниці “Битви екстрасенсів” появились сначала на Український репортер.

Про це вона сказала на своєму ютуб-каналі.

Яна Пасинкова зазначила, що активний мирний процес може розпочатися уже у квітні.

«Після четвертого місяця, це у нас квітень, будуть поїздки, тому що хтось знайде або місце, або знову ж таки якісь гарантії безпеки. Нове місце буде для зустрічей і нова буде делегація, а то то вже ближче до літа вся ця історія, з приходом тепла така активізація прямо в цьому процесі. Будемо слідкувати», — передбачила тарологиня.

Астрологія, тарологія, нумерологія, ворожіння, пророцтво, мольфарство, екстрасенсорика не є науками і передбачення не завжди збуваються на 100%. Інформація досить часто має розважальний характер, тому сприймати її потрібно не серйозно, а лише як ймовірність подій, творцем яких може стати кожна людина, якщо матиме сили духу та натхнення змінити своє життя на краще.

Сообщение Переможниця “Битви екстрасенсів” розповіла, коли почнуться переговори про закінчення війни появились сначала на Український репортер.

Про це вона сказала у коментарі ютуб-каналу «Астрофеномен».

Розалія Романова зауважила, що рашисти дійсно намагатимуться окупувати Покровськ, проте це буде складно зробити. Тарологиня також передбачила ймовірність мирних переговорів.

«Карта миру. Ця карта говорить про те, що насправді те, що у листопаді можуть бути суттєві домовленості про мир — це правда. Тобто скоріше мир в Україні настане, ніж окупанти захоплять Покровськ», — сказала Розалія Романова.

Астрологія, тарологія, нумерологія, ворожіння, пророцтво, мольфарство, екстрасенсорика не є науками і передбачення не завжди збуваються на 100%. Інформація досить часто має розважальний характер, тому сприймати її потрібно не серйозно, а лише як ймовірність подій, творцем яких може стати кожна людина, якщо матиме сили духу та натхнення змінити своє життя на краще.

Сообщение Коли закінчиться війна в Україні? Астрологиня здивувала прогнозом появились сначала на Український репортер.

Таку думку висловив командир підрозділу розвідки ЗСУ Денис Ярославський в інтерв’ю youtube-каналу «Відверто».

«Третя світова війна не за горами. Британці у топових військових кабінетах прогнозують початок Третьої світової війни на 28-ий рік. І виїжджай, не виїжджай, а вся Східна Європа буде у вогні, коли почнеться Третя світова війна. Країни Балтії, Польща зіштовхнуться з тим, що зараз зіштовхнулись ми. росія не зупиниться», — вважає військовий.

Сообщение “Третя світова не за горами”? Військовий назвав ймовірну дату появились сначала на Український репортер.

Дипломат, керівник Центру досліджень росії, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко розповів Главреду, що змінила зустріч Трампа і Зеленського у Вашингтоні, які карти, здатні змінити хід війни, з’явилися у Зеленського, чи змусять Україну поступитися територіями, чому вже за кілька місяців війна може бути заморожена, які гарантії безпеки отримає наша країна, а також чому путіна з’їдять свої ж, а росія розвалиться.

Перед зустріччю Зеленського, Трампа та європейських лідерів у Вашингтоні  у всіх нас були насторожені очікування: чи не повториться така сама ситуація, що й наприкінці лютого цього року, коли в Овальному кабінеті вибухнув скандал. На щастя, і тональність, і атмосфера, і підсумки цієї зустрічі дають підстави для оптимізму щодо підтримки української позиції, причому не лише європейськими партнерами України, але й США.

Якщо порівняти зустрічі Трампа і Зеленського в лютому і серпні, то еволюція Трампа стає дуже і дуже помітною. Якщо в лютому він розповідав про якісь карти, яких немає в руках Зеленського, про те, що росія дуже велика і її неможливо перемогти, то тепер він став більш обережним і розуміє неможливість вирішити такі проблеми нахрапом та необхідність урахування при цьому інтересів не лише України, але й європейських країн, бо від європейської безпеки певною мірою залежить і безпека США.

Трамп еволюціонував за останні місяці, став більш обережним і почав розуміти необхідність урахування інтересів України та Європи, зазначив Огризко

До заяв Трампа про неможливість повернення Криму і вступу України до НАТО варто ставитися спокійно, ба більше, я би просто пропустив їх повз вуха. Людина має право на власну думку. Нехай собі Трамп вважає на здоров’я, що Україна не буде в НАТО. Адже мине час, і те, що вважалося неможливим, стане можливим.

Мене значно більше цікавлять ті практичні питання, про які йшлося на цій зустрічі у Вашингтоні. Передусім вперше у практичній площині заговорили про гарантії безпеки для України. Восени минулого року Зеленський презентував свій План перемоги, де питання про гарантії було центральним. Але тоді на нього подивилися так, наче Зеленський впав із дуба чи прилетів з Марса, і сказали, що жодних гарантій бути не може. І тема гарантій безпеки зникла з порядку денного. Аж раптом за пару днів до зустрічі у Вашингтоні це питання знову постало. Чому? Тому що адміністрація Трампа зрозуміла, що без гарантій безпеки розмови про мир – це просто політична фантазія, бо мир без гарантій неможливий. Та й ні Європа, ні Україна не приймуть такого підходу, тому що гарантії росії, написані на папірці і нічим не підкріплені, є просто нікчемним і нічого не вартим папірцем. Ми вже мали такі папірці у вигляді Будапештського меморандуму, двостороннього договору України та росії про непорушність кордонів від 1997 року та Мінських угод – нам більше прикладів не потрібно.

Тому перехід до практичного наповнення цих гарантій є дуже серйозним позитивним зрушенням. Зауважте, Трамп призначив Рубіо, який зараз виконує функцію державного секретаря та секретаря Ради національної безпеки США, координатором підготовки цих гарантій. А це означає, що всі пропозиції, які будуть передані, координуватимуться Сполученими Штатами Америки. Трамп не сказав, що американські війська з’являться на території України, але першим пунктом структури цих гарантій є саме присутність військ членів НАТО на українській території. Можливо, США забезпечать оборону українського неба, можливі різні варіанти, але це важливий елемент гарантій, бо це означає, що будь-яка ракета, яка летітиме в бік України, буде збита американськими засобами протиповітряної оборони.

Якщо озвучені ідеї підуть у роботу (а начебто так і буде, бо йдеться про найближчі 15 днів, які стануть вирішальними для України в контексті безпеки), все це перетвориться на конкретну програма дій. Якщо все це буде узгоджено і підтверджено, путін може розповідати, чи то він за, чи то він проти, але його це не буде стосуватися.

Також в рамках цієї зустрічі була низка інших важливих моментів. Найголовніший із них – це консолідація Європи. Присутність у Вашингтоні Урсули фон дер Ляйен як представниці Євросоюзу і Рютте як представника НАТО, а також лідерів ключових європейських країн – це важливо. Це справжня коаліція країн, які чітко показують, що всі російські забаганки Путін може залишити собі.

Мене вразило, що “уставшая лошадь”, яка продовжує виконувати функції начебто міністра закордонних справ, проіржала, що росія ніколи не хотіла ні Криму, ні Донбасу, ні “Новоросії”, а лише прагнула захистити права “русских” в Україні. Це якийсь фантастичний кульбіт! Не знаю, наскільки потрібно бути безпринципним, щоб спочатку говорити про “першопричини української кризи”, а тепер запевняти, що нічого подібного у них навіть у думках не було, і це просто була допомога російськомовним, щоб вони могли говорити російською.

Зараз відбуваються дуже важливі процеси. Можливо, Трамп говорить усе те, що він виголошує, щоби заспокоїти путіна, який дуже хвилюється через те, що відбувається в політичній і військовій площинах. Попри всі просування російських окупаційних військ на сто метрів за тиждень з’явилася вкрай обнадійлива інформація про те, що в України з’являються серйозні засоби впливу на глибокий тил росії. Йдеться про ракету “Фламінго”, яка летить на 3 тисячі кілометрів і має бойову частину вагою 1-1,5 тонни.

Якщо буде запущено серійне виробництво “Фламінго”, і ця ракета почне застосовуватися, то за пару місяців від російської оборонки залишаться тільки рога і копита та спогади, що ця оборонка колись була. А якщо росіяни воюватимуть лопатами та граблями, далеко вони не просунуться.

Відтак, ця заява Лаврова сигналізує про серйозну зміну в підходах путіна і його злочинної зграї – тепер там замислилися: мабуть, треба закінчувати. І тепер головною метою для Путіна буде намагання зберегти те, чого в нього немає, тобто обличчя.

Поки що ми не знаємо, яким саме практичним змістом будуть наповнені гарантії безпеки для України, що вони собою являтимуть. Тому виникає питання, чи не може під прикриттям цих гарантій готуватися певна пастка для нас у вигляді чергового “Мінська” або Будапештського меморандуму? Адже навіть путін чомусь погодився з тим, що Україні необхідно надати гарантії безпеки. В чому тут підступ і хитрість кремля?

путін хоче, щоб гарантії безпеки Україні в тому числі надали росія і Китай. Але нехай забуде про це раз і назавжди, бо нам їхні гарантії абсолютно не потрібні. Адже той, хто надає гарантії, може перевіряти, спостерігати, втручатися у справи, тобто брати участь у тому, що відбувається. Нам цей варіант треба відрізати одразу. Ні росія, ні Китай – ніхто, крім західних країн, навіть на гарматний постріл не повинен бути допущений до списку гарантів. росія і Китай уже були нашими гарантами, і ми бачили, чим це закінчилося. Досить.

Тепер щодо того, що може ховатися в гарантіях безпеки. Зараз без України та європейців неможливо протягнути рішення, які будуть неприйнятними і невигідними для нас. Зрештою, ми самі беремо участь у підготовці цих гарантій і маємо право ветувати те, що нас не влаштовує. Ми можемо вимагати не загальних положень, а конкретних прописаних дій. Наприклад, що в разі нападу росії буде робити британський контингент, який перебуватиме на відстані 100 км від лінії розмежування? Палити цигарки, дивиться на небо, читати The Sunday Times чи автоматично включиться в боротьбу, висунеться вперед і братиме участь у бойових діях? Це і буде конкретика. Або інший приклад: що в цей момент робитимуть сили, які закривають українське небо? Сидітимуть без діла в літаках чи здіймуться в повітря і почнуть атакувати агресора з неба? Тобто це цілий комплекс заходів, яких, до речі, немає у 5 статті Вашингтонського договору.

На думку Огризка, тепер головною метою для путіна буде намагання зберегти те, чого в нього немає, тобто обличчя
До речі, саме тому наші європейські партнери з країн НАТО в непублічних розмовах часто зізнаються, що вони бояться, бо не розуміють, що записано в 5 статті. Адже якщо її почитати, то виходить, що навіть дві цистерни з дизелем від членів НАТО будуть вважатися допомогою. Тому для багатьох ця тема є дуже актуальною. Свого часу я пропонував, щоб наші європейські партнери поставили питання про розробку розуміння 5 статті Вашингтонського договору, тобто щоб група аналітиків із військової сфери, розвідки та дипломатії зібралася й розробила параметри, що насправді означає 5 стаття.

Якщо, не доведи Господи, в гарантіях безпеки Україні знову будуть загальні речі типу “за все хорошее, против всего плохого” й не буде визначення, що означає “все плохое”, з такими гарантіями ми далеко не заїдемо.

Якщо відштовхуватися від того, що ми почули під час саміту на Алясці (маю на увазі вимоги путіна вивести українські війська з Донбасу і визнати суверенітет росії над Кримом), а також досить обтічні фрази, які пролунали у Вашингтоні про території, який ми можемо робити висновок – чи будуть Україну змушувати до територіальних поступок росії? До яких саме? Чи вдалося Зеленському, який показував Трампу карту України, пояснити, де саме має проходити російсько-український кордон?

Кордон, яким був, таким і залишається. Ми за жодних обставин не можемо і не будемо визнавати окуповані території російськими. Це не в прерогативі ні Зеленського, ні парламенту, ні уряду, ні всіх разом узятих. Це питання в прерогативі українського народу, який тільки на референдумі може сказати, що він відмовляється від якихось територій.

Цього разу Зеленський приїхав до Трампа не тільки з географічною картою, але й з картами в руках. Перша карта – нова українська ракета “Фламінго” (дай Боже, щоб вона літала точно, швидко, і щоб таких ракет було у нас багато). Друга карта – це єдина позиція Євросоюзу та лідерів цього союзу, а також присутність на зустрічі Рютте. Тож цього разу під час зустрічі у Вашингтоні карт у Трампа було менше, ніж у Зеленського. І ці дві карти ключові: вони зараз можуть і повинні змінити хід війни, причому не на користь росії.

Розуміючи це, Трамп, вибачте, “зіскочив із теми” і тепер говорить, що його мета – посадити Зеленського та путіна за стіл переговорів, бо він не може домовлятися за них, і якщо Зеленський і путін домовляться, далі відбудеться тристороння зустріч із Трампом. На щастя, Мерц і Макрон тут одразу зауважили, що без них таких перемовин не може бути, бо йдеться про європейську безпеку. Тому буде не тристороння, в чотиристороння або багатостороння зустріч, тому що не можна говорити про Європу без Європи. Все правильно. І Трамп одразу починає відтанцьовувати назад, говорячи, що було б чудово швидко все вирішити, але якщо не складеться, то що він тут може зробити.

Саме тому Зеленський так легко погоджується на двосторонню зустріч із путіним. До речі, зараз виглядає так, начебто цю зустріч запропонував путін, та насправді це була ініціатива Зеленського – він ще в Стамбулі заявив про свою готовність до участі у двосторонній зустрічі з путіним.

Путін у цій ситуації почуватиметься дуже погано. Ще пару днів тому російська пропаганда трубила на весь світ, що відбулася зустріч двох наддержав, що Трамп і путін поділять світ і розкажуть усім, як треба жити. А тепер Трамп каже, щоб росія спускалася на землю зі своїх фантазій, на рівень практичної дипломатії, і говорила з Україною на рівних. росія тут – не той, хто диктує, в той, хто обговорюватиме і думатиме про пошук компромісу.

Також багато залежить від того, де відбудеться ця зустріч. Зараз обговорюється Швейцарія як найбільш оптимальний варіант. Тим більше, швейцарський уряд заявляє, що він дозволить приїхати військовому злочинцю на свою територію і не буде його заарештувати. Хоча, як на мене, найкращим місцем для зустрічі Зеленського і путіна була б Гаага, де військовий злочинець путін перебував там, де має перебувати, тобто за ґратами. Так колись і буде. Не будемо забігати наперед, але путін сяде за ґрати.

Тож якщо путін ризикне, їхня зустріч із Зеленським відбудеться. Що буде її підсумком? путін і Зеленський певний час пробудуть в одній кімнаті, а потім вийдуть і розкажуть, що інша сторона є неадекватною та не хоче йти на компроміси. Відтак підсумки цієї зустрічі можна спрогнозувати прямо зараз.

Після цього Трамп скаже, що умиває руки, бо він уже зупинив шість воєн – цього достатньо, щоб його номінували на Нобелівську премію миру. Нам він скаже робити далі що захочемо, але додасть, що США більше продавати зброю Україні не будуть, а продаватимуть її НАТО, і що Альянс робитиме з цією зброєю – це його справа. Та насправді нам, Україні, більше нічого від Штатів не треба, хіба що ще розвідувальні дані.

Під час потенційної розмови Зеленського з путіним, путін буде говорити, що хоче це, це і це. На що Зеленський йому скаже, що це, це і це – українське, тому Путін зі своїми “хотелками” може їхати назад.

На думку Огризка, Зеленський не може навіть пообіцяти територіальні поступки росії, бо це має вирішувати український народ на референдумі.

Це – процес: спочатку треба закінчити війну, адже тільки в мирний час можливий референдум, де українці можуть ухвалити відповідне рішення. Відтак, першим кроком у будь-якому випадку має бути завершення бойових дій, потім скасування воєнного стану, але при цьому потрібні гарантії, що путін не нападе. Поки ми організуємо оборону, запросимо наших західних партнерів, наситимо все, що потрібно, відповідними збройними силами, мине не один день. Лише після цього ми зможемо говорити про те, що президент може винести питання на всеукраїнський референдум. Від моменту оголошення референдуму до його проведення пройде півроку, а це вже щонайменше 9-10 місяців. То про що ми говоримо? Які швидкі угоди?

Та найголовніше – інше. Хіба ми, українці, напишемо в бюлетені, що погоджуємося віддати свою територію росії? Переконаний, що 99,9% українців напише “ні”. Тож усе це настільки фантастичні сценарії, що про них говорити просто не доводиться.

Найбільш реалістичний варіант полягає в заморожуванні війни на нинішній лінії розмежування, після чого кожна сторона триматиме за спиною ножа, який вона в майбутньому захоче встромити в тіло противника. На жаль, така цинічна історія. Подивіться на Азербайджан, який тримав “ніж за спиною” 35 років, а потім встромив у тіло противника та зрештою відновив свою територіальну цілісність. Але в нас усе буде набагато швидше, оскільки у путіна немає 35 років, по-перше, його власного життя, а, по-друге, його режим стільки не проживе. Щойно путін ослабне, його з’їдять свої ж, а потім режим швидко розвалиться, а з ним і все, що поки що називається “російською федерацією”.

Якщо зараз путін усіма силами буде відмовлятися від припинення вогню, якщо у нас з’являться нові потужні засоби ураження, і якщо упродовж найближчих місяців ми зможемо поламати російську військову та енергетичну інфраструктуру, то у путіна вже за кілька місяців не буде можливості вести війну. При цьому він знатиме, що ми не скорочуємо чисельність своєї армії, а, навпаки, зміцнюємо її разом з американськими та європейськими партнерами. Адже Зеленський у Вашингтоні зробив дуже грамотний тактичний хід, коли сказав Трампу: “Ти хочеш заробляти? Ось тобі пакет на 100 мільярдів доларів. Давай, ми готові купувати за європейські гроші твою зброю”.

Звичайно, було б вищим пілотажем, якби ці 100 мільярдів були не європейськими, а замороженими російськими активами, які зараз перебувають у європейців. Тож нам важливо переконати європейців не витрачати їхні власні гроші, які будуть корисними для їхніх внутрішніх потреб, а згадати, що в їхніх банках лежить купа російських грошей, тому краще знайти 1001 юридичну підставу, щоб усе це було конфісковано в росії і передано американцям в обмін на ту зброю, яка потрібна Україні. От і все.

Такі процеси показали би путіну, що він один. Ну, добре, з Китаєм. А коли путін один проти всього цивілізованого світу, навіть при тому, що США наче й підтримують його, але все одно стають на бік цивілізованих країн, шансів на продовження війни у нього. А якщо так, то у нас з’являються зовсім інші можливості для переговорів і примусу росії до того, що нам потрібно. Адже якщо зараз ми вийдемо на стратегічний паритет з росією у питаннях озброєння, нам навіть ядерна зброя не буде потрібна, бо конвенційною зброєю ми зможемо знищити все, що треба. Тактична ядерна зброя – це дуже страшно, але якщо в одну точку летить 5-10 “Фламінго”, то за потужністю вибуху вони мало чим будуть відрізнятися від застосування тактичної ядерної зброї.

Тому зараз ми підійшли до дуже важливого моменту, коли перелам у війни може мати дуже швидкі наслідки. І тому у путіна навіть без ножа за нашою спиною може з’явитися розуміння, що краще відповзти назад, відновити зруйноване і заплатити контрибуцію, ніж побачити на власні очі, як його режим паде під його ж ногами.

Якщо на шальках терезів будуть два варіанти – або відповзти назад, пояснивши через пропаганду рабам, що росія домоглася всього, чого хотіла, і перемогла, щоб у такий спосіб зберегти себе й режим на певний час, або вперто йти вперед, спостерігаючи за крахом власного режиму, коли сам путін під цими уламками загине, то навіть такі божевільні, як путін, у секунду просвітлення зрозуміють, який вибір зробити. Або оточення делікатно, але твердо скаже путіну, що якщо він хоче бути самогубцем, це його проблеми, і він може стрибнути з високого поверху вниз головою, але вони не мають наміру гинути разом із ним.

Насправді є кілька варіантів. Але оточення путіна діятиме, якщо зрозуміє, що навколо росії стискається кільце, а водночас спостерігається “розквіт” російської економіки, через який невдовзі в росії запровадять картки на продукти першої необхідності, зокрема, на бензин. Як зазначають російські економісти, це прямий шлях до встановлення фіксованих цін, а це – “госплан СССР”, і ми знаємо, чим закінчив СРСР. А все, що відбувається в росії і з росією зараз, цілком можна порівнювати з тим, що відбувалося з СРСР перед розвалом.

Сообщение Думка експерта: в України з’явилися два козирі, здатні змінити хід війни появились сначала на Український репортер.

Про це пише Reuters з посиланням на джерела

За даними джерел агентства, знайомих з обговореннями в кремлі, “рішучість путіна продовжувати рух вперед (щодо захоплення української території – ред.) зумовлена його вірою в перемогу росії та скептицизмом щодо того, що чергові санкції США матимуть значний вплив після послідовних хвиль економічних санкцій протягом 3,5 років війни”.

З одного боку, зазначає агентство з посиланням на два джерела, путін, не хоче розгнівати Трампа і розуміє, що може втратити шанс покращити відносини з Вашингтоном і Заходом, але його військові цілі мають перевагу.

“Мета путіна — повністю захопити Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, які росія вважає своїми, а потім вести переговори про мирну угоду”, – повідомило агентству одне з джерел.

Одне з джерел зазначило, що поточний переговорний процес, у якому російська та українська сторони зустрічалися тричі з травня, був спробою москви переконати Трампа, що путін не відкидає мир, хоча й переговори були позбавлені реального змісту, окрім обговорення гуманітарного обміну.

“Росія заявляє, що серйозно налаштована досягти довгострокового миру в ході переговорів, але цей процес складний, оскільки позиції обох сторін настільки різні. путін минулого тижня назвав переговори позитивними”, – нагадує Reuters.

Також одне з джерел агентства повідомило, що путін особисто стурбований нещодавнім погіршенням зв’язків зі США. “путін все ще сподівається, що росія знову зможе потоваришувати з Америкою та торгувати із Заходом, і “він стурбований” роздратуванням Трампа”, – повідомив неназваний співбесідник агентства.

Але з огляду на просування росіян на полі бою і на те, що Україна перебуває під сильним військовим тиском, путін не вважає, що зараз час припиняти війну, сказало джерело, додавши, що ні росіяни, ні армія не зрозуміють, якщо правитель рф зараз зупиниться.

Він цінує стосунки з Трампом і не хоче його гнівити, проте “у нього просто є головний пріоритет – путін не може дозволити собі припинити війну лише тому, що цього хоче Трамп”, сказало друге російське джерело.

Ще одне джерело, знайоме з думкою кремля, підтвердило, що росія хоче захопити всі чотири регіони України та не бачить логіки в зупинці війни під час літнього наступу.

Раніше Трамп заявив, що США почнуть вводити мита та інші заходи проти росії через 10 днів, якщо москва не продемонструє прогресу в припиненні війни в Україні.

Заступник голови російської Ради безпеки дмитрій медведєв на це заявив, що Трамп “грає в гру ультиматумів з росією”. Тоді ж він сказав, що “кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни” та уточнив, що не між росією та Україною, а з “його власною країною”.

4 серпня Трамп заявив, що його спецпосланець з питань Близького Сходу Стів Віткофф, імовірно, відвідає росію в середу або четвер.

Сообщение путін навряд чи погодиться на ультиматум Трампа щодо припинення війни в Україні появились сначала на Український репортер.

Про це сказав генерал Сухопутних сил США у відставці та колишній командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Веслі Кларк сказав в інтерв’ю «Еспресо», відповідаючи на запитання, коли закінчиться війна в Україні.

«Ви ставите надзвичайно складні запитання. Насамперед хочу сказати, що ми глибоко захоплюємося силою і стійкістю українського народу, який уже понад три роки витримує цю війну, не маючи чіткого уявлення про її завершення. У Другій світовій війні Німеччина напала на Польщу в 1939 році, і війна тривала шість років. Вона завершилася лише тоді, коли військовий потенціал нацистської Німеччини був повністю знищений, а країна окупована», — сказав він.

Кларк зазначив, що не передбачає розвитку подій, що призвів би до окупації росії, однак вважає, що цей конфлікт триватиме доти, доки український народ зберігатиме мужність, волю й можливість чинити опір. І цей опір має бути підкріплений значно жорсткішими економічними заходами проти росії та її союзників.

«Це має супроводжуватися значним нарощуванням оборонного виробництва на Заході та мобілізацією додаткових сил НАТО. путін продовжуватиме цю війну доти, доки вважатиме, що здатен перемогти. Це ключовий чинник, що визначає розвиток кожного сценарію», — наголосив він.

Генерал США пояснив, який сигнал має надіслати путіну міжнародна спільнота.

«Поки путін не буде переконаний у неминучості поразки, війна не припиниться. Саме тому міжнародна спільнота зобов’язана надіслати путіну чіткий і рішучий сигнал: ви не досягнете успіху, вас буде витіснено з України, і чим раніше ви припините агресію, тим меншими будуть наслідки для вас особисто і для росії. Такий безкомпромісний меседж має прозвучати, щоб зупинити війну. Усі сценарії зводяться до одного — намірів і волі путіна», — каже він.

Веслі Кларк переконаний, що якщо президент Трамп справді зможе мобілізувати ту дипломатичну силу, на яку розраховує, може з’явитися реальна можливість завершити війну успішно. «Однак для цього потрібне сильне, єдине лідерство з боку країн Заходу, насамперед Сполучених Штатів, аби переконати путіна в тому, що він втягнув росію у фатальну авантюру з руйнівними наслідками як для країни, так і для нього особисто, і що настав час зупинитися. У цьому й полягає головна умова припинення конфлікту», — резюмував він.

Нагадаємо, раніше президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив: упродовж 10–12 днів очільник путін має погодитися на припинення вогню в Україні, інакше США запровадять санкції.

1 серпня путін заявив, що готовий закінчити війну проти України, але на умовах, які він озвучив у червні 2024 року.

Сообщение Генерал США назвав ключову умову для закінчення війни в Україні появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

Американські аналітики вкотре наголосили на тому, що своєчасна і достатня військова допомога країн Заходу, а це як наслідок – суттєві поразки росії на полі бою, – можуть змусити Путіна відмовитися від перемоги України військовим шляхом та сісти за стіл переговорів.

“Такі поразки не відбудуться за кілька тижнів і, ймовірно, вимагатимуть кількох місяців або цілих воєнних кампаній. Це стане можливим за умови, що Захід погодиться належним чином озброїти та підтримати Сили оборони, щоб вони могли результативно проводити такі операції”, – вважають в ISW.

Зауважимо, що оголошений президентом США Дональдом Трампом 50-денний термін для російського “фюрера” вимогою сісти за стіл переговорів, в ISW називають прикладом одного з факторів тиску на очільника Кремля.

Окрім того, в Інституті згадали слова міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, який під час засідання Контактної групи з питань оборони України заявив, що країни ініціативи повинні скористатися погрозою Трампа запровадити “жорсткі” 100-відсоткові вторинні мита щодо торговельних партнерів росії у разі відсутності мирного припинення війни проти України впродовж 50 днів – від 14 липня.

Нагадаємо, нові санкції ЄС тиснуть на кремль. Втім, російські чиновники продовжують хибно стверджувати, що нібито обмеження не впливають на російську економіку. Мовляв, москва вже отримала імунітет та адаптувалася до життя в умовах обмежувальних заходів.

Тим часом видання Sky News писало про те, що реакція кремля на заяви президента США Дональда Трампа щодо озброєння України та 50-денний ультиматум була “досить стриманою”. Цілком ймовірно, що в москві “розглядають різні варіанти”.

Сообщение Існує єдиний сценарій, що змусить путіна здатися: аналітики ISW назвали умову появились сначала на Український репортер.