Про це він заявив під час пресконференції.

“Ворог дійшов майже до Києва і були запеклі бої. Але тим не менше, ми деокупували цю територію. Моя особиста позиція проста: все, що вони прорвуть, і все, що вони окупують, ми все повернемо. І це буде питання не 10-20 років, і не 8-річної війни, що тривала з 2014 року. Це питання буде вирішуватись дуже швидко, але за умови, що у нас буде достатньо зброї. Як тільки у нас буде достатньо зброї, ми будемо одразу повертати ту чи іншу територію, яка тимчасово окупована”, – сказав президент.

Він зазначив, що така війна зараз в Україні і триває, саме така ситуація і на сході. “Щодня, можливо, ми можемо, на жаль, віддати через потужність тих чи інших угруповань росії якісь території, але вже вночі чи наступного дня ці міста ми повертаємо і йдемо вперед. Ми не йдемо вперед там, де ми не можемо, де нема тієї підтримки, про яку ми говоримо достатньо довго публічно з нашими партнерами”, – заявив Зеленський.

При цьому він відзначив, що останнім часом швидкість постачання необхідної Україні зброї значно збільшилась, а, отже, є всі шанси швидше деокупувати території.

“Зараз ми бачимо зміни у ставленні наших партнерів, особливо я бачу зміни у швидкості надання зброї, насамперед від США. І якщо ця швидкість буде нарощуватись так, як нам обіцяють, якщо кроки будуть збігатися зі словами, я впевнений, що ми швидше будемо докуповувати наші території”, – підкреслив Президент.

Сообщение Україна почне повертати окуповані території, як тільки отримає достатньо зброї появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє “Українська правда”, з посиланням на власні джереа, попередньо команда Зеленського планує провести його прес-конференцію 20 травня.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року рівно через рік після інавгурації президент Володимир Зеленський провів пресконференцію для журналістів.
14 травня стало відомо, що в Офісі президента планують провести широку пресконференцію Володимира Зеленського за результатами двох років перебування на посаді.

Читайте також:

• Пул і Пу. Слово & влада

Сообщение Володимир Зеленський проведе пресконференцію за підсумками двох років на президентській посаді появились сначала на Український репортер.

У порівнянні з європейськими чи американськими стандартами зарплати українців дуже низькі, заявив на пресконференції президент Володимир Зеленський.

У них 250 доларів – це мізерні зарплати. У нас це теж маленька зарплата, але не бідність,
– зазначив президент.

Так Зеленський відреагував на прогнози ЮНІСЕФ щодо бідності в Україні. Він додав, що у найближчі місяці прем’єр-міністр Денис Шмигаль представить програму збільшення мінімальних зарплат.

Сообщение Володимир Зеленський: 250 доларів – це маленька зарплата, але це не бідність появились сначала на Український репортер.

Востаннє Порошенко відповідав на питання журналістів у травні 2017 року.

Що питали президента, і що він відповідав, можна подивитися тут:

або тут:

Прес-конференція глави держави розпочалася о 15:08. Насамперед Порошенко пообіцяв, що найближчим часом у країні з’явиться новий очільник Нацбанку й оновлений склад Центрвиборчкому, буде доукомплектовано Конституційний Суд. Однак це залежить і від Верховної Ради.

Також чекає на призначення аудитора НАБУ, склад Рахункової палати й Омбудсмена. А також підтримку парламентом законопроекту про Антикорупційний суд.

Порошенко пообіцяв, що безвізовий режим – назавжди і передав вітання лідерці однієї з парламентських фракцій, яка “робить селфі з російськими послами” (Юлія Тимошенко. – Ред.).

Порошенко відкрив завісу стосовно закону про Національну безпеку. Зокрема заявив, що в Україні буде цивільний міністр оборони.

Президент визнав, що економічна ситуація в країні кепська. Російська окупація й агресія знищили 20% економіки. Більшість українців не відчувають позитивного ефекту від реформ і покращення рівня життя. Обурюється, що найбільше постраждав середній клас.

“Темпи зростання економіки надто повільні і мене як президента не влаштовують”.

Порошенко анонсував створення Нацагентства фінансової безпеки, яке займатиметься платниками податків. Законопроект щодо нього готовий, сьогодні вранці, 28 лютого, його оприлюднили. Пропонує оподатковувати лише той капітал, який виводять з України.

Перше питання – про миротворців.

Порошенко розповідає, що миротворці змусять Росію вивести війська, роззброїти незаконних бойовиків, взяти під контроль неконтрольовану нині ділянку російсько-українського кордону.

“Заморожений конфлікт – це для нас неприйнятно. Я буду робити все, щоб запровадити миротворців, бо це єдиний варіант, який може зупинити вбивство українців”. Зауважив, що миротворцями не зможуть бути країни-сусіди, найвірогідніше, має на увазі Білорусь, яка вже запропонувала надіслати на Донбас свій контингент.

Питання про Мальдіви.

Порошенко стверджує, що кордон перетинав під своїм прізвищем, зі своїм паспортом і з реєстрацією у прикордонників. Літак і готель сплачував із власного рахунку в українському банку. Все це буде відображено в декларації.

Питання про участь у майбутніх президентських виборах.

Порошенко заявляє, що рішення про участь у виборчій кампанії прийматиме, коли ця кампанія почнеться. Переконує, що соціологічні рейтинги його мало цікавлять. Ті, хто піклується про рейтинги, називаються популістами.

Питання про радикалів.

“Коли ви дивилися нацдружини на Хрещатику – чи відчували себе в безпеці? Вчора під Верховною Радою влада, поліція діяли адекватно. А провокатори – ні. Тому вони мають нести відповідальність. Але журналісти мають об’єктивно висвітлювати ці події”.

Порошенко говорить про приватні армії окремих олігархів, закликає змінити закони, щоб поліція могла діяти ефективніше.

Повторне питання про Мальдіви.

Порошенко повторює, що перетинав кордон законно, літав під своїм прізвищем, це відображено у базах прикордонників. А журналісти і не мають права доступу до особистих даних.

Глава держави додає, що у відпустку не йшов, бо президент за законом не може нікому передавати свої повноваження.

Питання про летальну зброю від США.

Порошенко розповідає про свої контакти з американськими чиновниками і “продуктивний діалог”. Перші поставки летальної зброї начебто мають розпочатися у найближчі тижні.

Повторне питання про президентські вибори.

Порошенко кокетує і каже, що точно піде на вибори – голосувати. А чи буде балотуватися – ще не вирішив. І стверджує, що досі не програв жодної виборчої кампанії. Обіцяє, що “не допустить реваншу”. А у випадку програшу залишиться жити в Україні.

Порошенка питають, як йому вдається жити добре, коли всі живуть погано?

Порошенко розповідає про порожню скарбницю і казначейський рахунок, коли він прийшов до влади. І заявляє, що став першим президентом, статки якого зменшились за час перебування при владі.

Розповідає, що олігархи нарешті почали платити податки, а в ОРДЛО живуть гірше, ніж на вільній Україні.

Бідкається, що його життя не цукор і несподівано запрошує журналістку провести з ним день.

Питання про заручників.

Порошенко говорить, що до кінця року повернуть двох бранців. Ніхто із журналістів не цікавиться, чому так мало, адже до кінця року ще 10 місяців. Через кілька запитань його прес-секретар Цеголко виправить свого патрона, що двох полонених українців повернуть до рідних до кінця цього тижня. Можливо, у п’ятницю.

Питання про дострокові парламентські вибори.

Порошенко заявляє, що у цьому немає необхідності. Він задоволений роботою Верховної Ради: коаліція працює, ухвалює закони, “може забезпечити зрушення”. Президент має право розпускати парламент, якщо він не працює 30 днів. Наголошує, що право, а не обов’язок.

Питання, хто вбив Павла Шеремета.

Президент не знає, але зробить все, щоб знайти вбивць. Порошенко обіцяє, що готовий долучити до слідства “будь-якого слідчого з будь-якої країни світу”.

Питання, чи будемо забирати з Криму бойові кораблі.

Обов’язково будемо! Але разом із Кримом.

Питання про стан двосторонніх відносин з Польщею.

Порошенко заявляє, що політики мають дивитися у майбутнє, а історики у минуле. Зауважує, що практика заборони на в’їзд є помилковою, Україна не вказує Польщі, яких героїв їй шанувати, і “ми самі розберемося, яких героїв шанувати“.

Питання про Саакашвілі.

Порошенко зрізає журналіста, що паспорт у Саакашвілі він не забирав, лише громадянство. Пригадує аванси, які роздав його давнішній студентський друг по КІМО в Одесі. Президент пригадує, що дозволив йому призначати грузинів на керівні посади в регіоні, але “результати були відсутні”.

Коли Порошенко дізнався про порушення під час оформлення громадянства, не мав іншого виходу, як забрати його. Саакашвілі він назвав нещасною людиною, оскільки він не зміг реалізувати свої ідеї.

Питання про можливий альянс “БПП” і “Народного фронту”.

Порошенко заявляє, що не збирається брати участь у парламентських виборах. Підтвердив, що цього року мав зустріч із Тимошенко, на якій обговорювали  формування ЦВК. Але говорив з цього питання з усіма керівниками фракцій.

“Громадське” питає, як Порошенко може просити гроші на Заході й одночасно відкидати рекомендації, зокрема щодо Антикорупційного суду.

Порошенко пишається, що є першим українським президентом, при якому Україна отримала 5 траншів МВФ. Це регулюється Меморандумом. Заявляє, що не дозволить, щоб нам хтось щось диктував. Нагадує, що законопроект з рекомендаціями Венеціанської комісії президент відправив до парламенту. А далі – справа Верховної Ради. Вона має право переписати його як завгодно.

Питання про Медведчука на переговорах в Мінську. 

Порошенко відповідає, що Медведчука призначив туди екс-голова СБУ, який працював у підгрупі (Євген Марчук. – Ред.).

І зауважує, що виявився Медведчук найбільш ефективним переговорником щодо звільнення заручників. Тому що рішення про звільнення приймає особисто Путін.

“Буду працювати з будь-ким, хто ефективно зможе повернути хоча б одного українського заручника додому”.

Питання про майбутню прес-конференцію Януковича (2 березня. – Ред.).

“Мені не цікаво, що скаже Янукович. Він мав чотири роки, щоб щось пояснити і покаятись, адже наробив стільки шкоди. Українців теж не цікавить”.

Питання про трасу Одеса – Рені.

Порошенко розповідає про зростання надходжень від митниці, фантастичні перспективи Одеси і необхідність добудувати трасу Одеса-Рені.

Питання про угоду з Фірташем. 

“Жодних угод із Фірташем у мене не було, а координація з Кличком була і залишається”. Питання розвивають: чи завершилася деолігархізація?

“Деолігархізація – це відлучення олігархів від політичної влади в країні”. Порошенко питає, невже Фірташ посилив свій вплив на парламент і президента? А може, Коломойський?

“Чи в “Укрнафті” немає змін, чи в “Приватбанку” немає змін? Правда, канал “1+1″? Якщо олігархічний канал мочить президента, значить зміни є”. Далі Порошенко розмірковує про Ахметова і “Роттердам+“. Приходить до того, що має бути створена біржа і конкурентний ринок енергоносіїв. Насамкінець нагадує пресі, що “Укртелеком” відібрали у Ахметова.

Останнє питання – про зміни виборчого законодавства.

“Ми маємо різко підвищити відповідальність за скупку голосів, фальсифікацію голосів на дільницях. Як обирати парламент – це справа парламенту. Він має визначитись і знайти той компроміс, який дозволить набрати конституційну більшість”. Далі президент розповідав про успіхи і проблеми децентралізації на місцевому рівні.

Сообщение “Виклики – 2018”. Порошенко дав прес-конференцію і відповів на 22 запитання (+відео) появились сначала на Український репортер.

Початок виступу Порошенка, який називається “Виклики – 2018”, о 15:00. Прес-конференція відбудеться у Києві в Мистецькому Арсеналі, на вулиці Лаврська, 12.

А прем’єр-міністр Володимир Гройсман сьогодні заявив, що планує брати участь у наступних парламентських виборах у 2019 році. Про це він сказав під час обговорення звіту уряду за 2017 рік з регіональними ЗМІ.

Голова уряду не уточнив, у складі якої політичної сили балотуватиметься до парламенту. На парламентських виборах 2014 року Гройсман пройшов до Верховної Ради за списками “Блоку Петра Порошенка”.

Лише заявив, що до наступних парламентських виборів треба ухвалити нову виборчу систему з відкритими партійними списками. Гройсман вважає, що Верховна Рада ухвалила в першому читанні “непоганий закон, який може буде доопрацьований до другого читання”.

Нагадаємо, що народні депутати на початку листопада підтримали в першому читанні “Проект Виборчого кодексу України” №3112-1 авторства Леоніда Ємця, Олександра Черненка та спікера парламенту Андрія Парубія. Цей документ передбачає скасування мажоритарної системи та вибори народних депутатів за відкритими списками, а також запровадження регіональних виборчих округів.

Сообщение Порошенко і Гройсман починають виборчу кампанію? появились сначала на Український репортер.

“Рік, що минув, став без перебільшення переламним у новітній історії України. Після віків російської окупації українці повертаються нарешті у свій європейський дім – запрацювала Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З 11 червня цього року для українців в Європейському Союзі почав діяти безвізовий режим”.

“За наші півкаденції нам є про що тут звітувати. Лише для статистики зафіксуємо: за два з половиною роки роботи Верховної Ради України VIII скликання було ухвалено 724 закони та 1379 постанов. Лише за останній рік — 339 законів та 591 постанову”.

Питання оборони та безпеки залишаються головним пріоритетом Верховної Ради:

“За два з половиною роки Радою було напрацьовано і прийнято десятки важливих рішень, які були спрямовані на реформування Збройних сил України, підвищення дисципліни та відповідальності, забезпечення правового статусу українських військових та правоохоронців, організації функціонування державних інститутів на прифронтових та деокупованих територіях, захисту прав учасників Антитерористичної операції та членів їх сімей”.

“Своєю постановою від 8 червня цього року Верховна Рада України закріпила пріоритетність членства України в НАТО. Як доводить досвід пострадянських країн, в умовах російської агресії лише євроатлантичні структури колективної безпеки є дієвим механізмом захисту національного суверенітету та територіальної цілісності.

Разом із тим, курс на вступ до НАТО — це подальша модернізація наших збройних сил, запровадження технічних та організаційних стандартів, недосяжних для агресора.

Так, вступ до НАТО – це амбітна мета. Але Угода про Асоціацію та діючий безвіз вже довели — Україна навчилася добиватися свого. Для нас немає неможливого. І ми ще побачимо прапор України перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі“.

“У зовнішній політиці для мене, як голови Верховної Ради України, головними були теми безпеки, енергетики та регіональної співпраці.

Тему енергетики ми детально обговорювали як з американськими партнерами, так і з нашими сусідами-поляками, до яких нещодавно прибув перший американський танкер зі скрапленим газом. Енергетична безпека нашої держави — основа для розвитку нашої економіки, гарантія того, що Путін більше ніколи, як у 2009-му році, не перекриє нам газовий вентиль.

Якщо згадаємо ту зиму, з газу на дрова тоді довелося перейти не одній країні в Європі. Це однозначно доводить, що безпека України, у тому числі й енергетична, невіддільна від безпеки Європи. Зараз працюємо для того, щоб дати відсіч новій російській енергетичній зброї — не тільки економічно і політично, але й воєнно небезпечному «НордСтрім-2».

Так, це не перебільшення. Воєнно небезпечному тому, що Росію більше не буде стримувати від широкомасштабного вторгнення в Україну наявність на нашій території газотранспортної системи, якою Російська Федерація постачає газ на західноєвропейський ринок. Також для Росії «Північний потік-2» — це додаткові колосальні кошти, які можуть бути спрямовані для посилення агресивних воєнних дій як у Сирії, так і в Україні. Це механізм політичного тиску Росії на країни Європейського Союзу”.

“Вважаю, що Балто-Чорноморський безпековий пояс має мати міжпарламентський вимір, і працюю у цьому напрямку. Дуже добрим прикладом є Північна Рада — спільнота парламентів країн Скандинавії, куди входять як держави, що не є членами ЄС, так і держави, що не є в НАТО. Основою нашої регіональної співпраці має бути не тільки відповідь на військові чи енергетичні виклики, але й спільна праця над інфраструктурними проектами, розвиток транзиту, у чому бачу великий потенціал концепції “Європи Карпат”».

“Ментальна деокупація України має не менше значення, ніж звільнення української землі від російських окупантів. Кордон військової окупації території України Росією обмежується Кримом та частиною Донбасу, але зона ментальної окупації Кремля все ще тягнеться до західного кордону України. Саме тому  ментальна деокупація – це, перш за все, декомунізація, знищення символіки тоталітарного радянського минулого.

Саме ця Верховна Рада заборонила нацистську і комуністичну символіку, а нещодавно  Парламент зробив наступний крок і заборонив головний символ путінської агресії та пропаганди – георгієвську стрічку. Важливим кроком стали прийняті Радою закони з очищення нашого інформаційного простору від електронної та друкованої пропаганди Кремля, замість комуністичних окупаційних назв на карту нашої країни повертаються історичні  українські, чи кримськотатарські назви.

Верховна Рада встановила обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою на телебаченні: 75 відсотків державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60 відсотків – для місцевих, а також 75 відсотків державної мови  для програм новин на телебаченні.

Український Парламент прийняв Закон, який запровадив квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою на радіо.

Протекція для української мови та пісні у ЗМІ – це могутній стимул для відродження творчого потенціалу українців, української культури”.

“Ключовим нашим завданням і метою, вважаю, має стати безпека. В найширшому розумінні, в усіх головних сферах.

Це воєнна безпека, що має бути реалізована у повномасштабній підтримці Української армії, відновлення територіальної цілісності України, набуття Україною членства у НАТО, як найсильнішої гарантії її територіальної цілісності та мирного неба для наших дітей.

Економічна безпека, що досягається шляхом розвитку національного ринку, підтримкою вітчизняного товаровиробника, партнерською співпрацею з Європейським Союзом із стратегічною метою повноправного членства в ЄС.

Енергетична безпека – насамперед через диверсифікацію поставок енергоносіїв та максимальне задіяння вітчизняного енергетичного потенціалу.

Інформаційна безпека, втілення та розвиток сучасних технологій, кібербезпека, захист українського інформаційного простору. Безпека та захист української гуманітарної сфери”.

Сообщение Спікер Андрій Парубій дає прес-конференцію. Головні тези появились сначала на Український репортер.

Приводом до зустрічі з пресою стало призначення на посаду міністра праці декана факультету юстиції Флоридського університету Александра Акоста. Його представлення зайняло менше хвилини.

Потім Трамп заявив: “Я тут для того, щоб розповісти американському народу про той неймовірний прогрес, якого вдалося добитися за 4 тижні, які минули з часу моєї інавгурації… Я не думаю, що був ще такий президент, якому вдалося так багато за такий короткий проміжок часу”.

Далі Трамп атакував пресу: “На жаль, більшість преси у Вашингтоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі працює не для людей, а для груп інтересів і тих хто нагріває руки на дуже, дуже зламаній системі. Рівень брехні преси вийшов з-під контролю”. Власне суперечкам з журналістами і була присвячена більша частина прес-конференції, яка тривала 77 хвилин. Він навіть запропонував помовчати кореспонденту з Ізраїлю.

Далі господар Білого дому заявив, що “успадкував безлад і вдома, і за кордоном”, і додав, що деякі його рішення “можуть виявитися непопулярними, однак вони необхідні з огляду на безпеку”.

Трамп відбивав питання за питанням, пов”язані з Росією і відставкою радника з національної безпеки Майкла Флінна. Коментуючи зв”язок Флінна з Москвою, Трамп став звинувачувати “безсовісних” журналістів, які мають “соромитися” своїх помилкових репортажів, заснованих на незаконних витоках інформації.

Він додав, що нічого не зробив для Росії, а всі новини про інформаційні зливи були “фейковими”. Президент США заявив, що якщо хтось і був надто м”яким по відношенню до Росії, так це команда його попередників, зокрема, Гілларі Клінтон, яка влаштувала “перезавантаження”.

“У нас була Гілларі Клінтон, яка дала Росії 20% урану нашої країни. Ви знаєте, що таке уран? Ця штука називається ядерна зброя і все таке інше. Тобто з неї можна робити різні погані речі”.

Трамп заявив, що не знає, чи вдасться йому добитися прогресу у відносинах з Росією. Адже через антиросійську кампанію в пресі Кремль може вважати, що Вашингтон “взявся за старе”.

І наостанок додав: “Я не лаюся з вами, я просто кажу вам, що ви нечесні люди”.

Підготував Олексій ЗАТВОРНИЦЬКИЙ

Сообщение “Шалена” прес-конференція Трампа: чим президент США шокував світ появились сначала на Український репортер.