Відповідну постанову підтримали на освітньому Комітеті Верховної Ради.

Про це повідомила секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа у Фейсбуку.

Згідно з постановою, випускники, які найкраще складуть тестування, отримають грошову винагороду у розмірі 100 тис. гривень.

“Гарна новина для всіх, хто готується до ЗНО! Підтримали на освітньому Комітеті Постанову: 30 випускників, які найкраще складуть ЗНО, отримають грошову винагороду, по 100 тис. грн.

Для цього сума балів з чотирьох предметів має бути 790 і більше, у тому числі один предмет на 200 балів”, – розповіла Наталія Піпа.

Вона також зауважила, що справедливою умовою отримання такої виплати є вступ до українського закладу вищої освіти.

“Держава має стимулювати дітей до кращого навчання – в Україні!”, – додала Піпа.

Раніше Кабінет Міністрів схвалив проєкт Указу президента України про грошові виплати за високі результати у тестуванні.

Проєктом документа було передбачено заснування 20 щорічних премій у розмірі 5 тис. гривень, які будуть виплачуватися одноразово.

Призначатися премії повинні відповідно до результатів учасників, які набрали 200 балів із двох і більше навчальних предметів.

Нагадаємо, що на Закарпатті уже існує подібна ініціатива, коли випускники отримують грошові винагороди за відмінне ЗНО та ДПА.

У Мукачеві у 2021 році за 200 балів з одного предмету на ЗНО 5 школярів зможуть отримати 50 тисяч гривень.

А 50 учнів отримають по 15 тисяч гривень за високі результати у формі ДПА.

Крім того, цьогоріч всі випускники отримають 1000 гривень після завершення навчання у школі.

Сообщение Школярі зможуть отримувати по 100 тисяч премії за високі результати ЗНО появились сначала на Український репортер.

Номінанти театральної премії «Київська пектораль-2018»:

«За кращу драматичну виставу»
1. Вільям Шекспір «Коріолан», режисер Дмитро Богомазов (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

2. Інсценізація Юрія Одинокого за романом Федора Достоєвського «Ідіот», режисер Юрій Одинокий (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Ігор Федірко за повістю Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», режисер Ігор Федірко (Київський академічний театр ляльок)

«За кращу музичну виставу»
1. Джеррі Бок «Скрипаль на даху», режисер Богдан Струтинський (Київський національний академічний театр оперети)

2. На музику Астора Пьяццолли та інших композиторів «Історії у стилі танго», лібретто, хореографія, постановка – Артем Шошин (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва)

3. Ліна Костенко «Маруся Чурай», режисер Сергій Павлюк (Київський національний академічний театр оперети)

«За кращу дитячу виставу»
1. Юрій Шевченко «Король Дроздобород» (за мотивами казки братів Грімм), режисер Дмитро Тодорюк (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва)

2. Ян Екхольм «Людвіг ХІV», режисер Анастасія Вервейко (Київський академічний театр юного глядача на Липках)

3. Марина Богомаз «Крап-ля», режисер Марина Богомаз (Київський академічний театр ляльок)

«За кращу камерну виставу (виставу малої сцени)»
1. Ларс Нурен «Війна», режисер Давид Петросян (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

2. Авґуст Стріндберґ «Фрекен Юлія», режисер Іван Уривський (Київський академічний театр «Золоті Ворота»)

3. За п’єсами підлітків «Схід-Захід», режисер Влада Бєлозоренко (Київський театр «Актор»)

«За кращу режисерську роботу»
1. Дмитро Богомазов, вистава Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

2. Юрій Одинокий, вистава за романом Федора Достоєвського «Ідіот» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Іван Уривський, вистава Авґуст Стріндберґ «Фрекен Юлія» (Київський академічний театр «Золоті Ворота»)

«За краще виконання чоловічої ролі»
1. Олександр Печериця, за роль Мишкіна Лева Миколайовича, у виставі за романом Федора Достоєвського «Ідіот» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

2. Дмитро Рибалевський, за роль Кая Марція (Коріолана), у виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Дмитро Олійник, за роль Яна, у виставі Авґуст Стріндберґ «Фрекен Юлія» (Київський академічний театр «Золоті Ворота»)

«За краще виконання жіночої ролі»
1. Олена Хохлаткіна, за роль Памели, у виставі Джон Патрик «Дорога Памела» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

2. Анжеліка Савченко, за роль Барашкової Настасьї Пилипівни, у виставі за романом Федора Достоєвського «Ідіот» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Олеся Жураківська, за роль Матері, у виставі за п’єсами підлітків «Схід-Захід» (Київський театр «Актор»)

«За краще виконання чоловічої ролі другого плану»
1. Остап Ступка, за роль Сіцінія Велута, у виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

2. Іван Шаран, за роль Юнія Брута, у виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Віталій Ажнов, за роль Кота, у виставі за п’єсами підлітків «Схід-Захід» (Київський театр «Актор»

«За краще виконання жіночої ролі другого плану»
1. Катерина Рубашкіна, за роль Вчительки, у виставі Павло Ар’є “Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня…” (Київський академічний драматичний театр на Подолі)

2. Наталія Сумська, за роль Волумнії (матері Коріолана), у виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Яна Татарова, за роль Годельї, у виставі Джеррі Бок «Скрипаль на даху» (Київський національний академічний театр оперети)

«За краще пластичне вирішення вистави»
1. Павло Івлюшкін у виставі Авґуст Стріндберґ «Фрекен Юлія» (Київський академічний театр «Золоті Ворота»)

2. Ольга Семьошкіна, у виставі за романом Федора Достоєвського «Ідіот» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Тетяна Чичук, у виставі за повістю Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (Київський академічний театр ляльок)

«За кращу сценографію»
1. Микола Данько, у виставі за повістю Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (Київський академічний театр ляльок)

2. Петро Богомазов, у виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Сергій Рідванецький, у виставі Ліна Костенко «Маруся Чурай» (Київський національний академічний театр оперети)

«За кращу музичну концепцію вистави»
1. Юліана Хоменко та Марія Кучма (композитор) у виставі Ян Екхольм «Людвіг ХІV» (Київський академічний театр юного глядача на Липках)

2. Олександр Кохановський (композитор), у виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка)

3. Денис Мартинову виставі Ясміна Рєза «Бог Різанини» (Київський академічний театр на Печерську)

«За кращий акторський дебют»
1. Вероніка Шостак, за роль Валентини, у виставі Іван Вирипаєв «Валентинів день» (Український малий драматичний театр)

2. Станіслав Весельський, за роль Дракона, у виставі Юрій Винничук «Місце для дракона» (Український малий драматичний театр)

3. Ігор Качур, за роль Дмитра, у виставі Сергій Анцелевич, Віктор Красовський, Дмитро Богославський «Патріс» (Київський театр «Актор»)

«За кращий режисерський дебют»
1. Марія Лук’янова, вистава Іван Вирипаєв «Валентинів день» (Український малий драматичний театр)

2. Анастасія Вервейко, вистава Ян Екхольм «Людвіг ХІV» (Київський академічний театр юного глядача на Липках)

3. Олександр Жила, вистава Джон Стерджес «7 розгніваних джентльменів» (Київський театр «Актор»)

Вперше «Київську пектораль» було вручено 27 березня 1993 року. Відтоді премія щорічно вручається, як правило, саме у цей день або напередодні Міжнародного дня театру.

За роки існування премії понад 200 імен занесено в списки її лауреатів. Лауреатами театральної премії «Київська пектораль» свого часу стали: Богдан Ступка, Ада Роговцева, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Олексій Богданович, Валерія Заклунна, Євгенія Мірошниченко та багато інших видатних митців сцени.

Номінанти та лауреати в основних 14-ти номінаціях премії визначаються на підставі висновків експертів, яких запрошує Оргкомітет за рейтинговими пропозиціями театрів.

Вперше «Київську пектораль» було вручено 27 березня 1993 року.

Сообщение Оголошено номінантів на телепремію «Київська пектораль» появились сначала на Український репортер.

Як пише New Scientist, премія присуджена їй “за піонерські досягнення в геометричних диференціальних рівняннях в приватних похідних, калібрувальній теорії поля і інтегрованих системах і за фундаментальний вплив її робіт на математичний аналіз, геометрію та математичну фізику”, – повідомляє Еспресо.

Абелівську премію часто називають “Нобелівською премією з математики”. На відміну від, наприклад, Філдсовської медалі вона вручається щороку з 2003 року. Розмір премії – шість мільйонів крон. У 2018 році премію отримав канадський математик Роберт Ленглендс.

“Карен Уленбек отримує Абелівську премію 2019 року за свої фундаментальні роботи по геометричному аналізу і калібрувальній теорії поля, які докорінно змінили математичний ландшафт. Її теорії зробили революцію в нашому розумінні мінімальних поверхонь, наприклад, тих, що утворюють мильні бульбашки, і більш загальних проблем мінімізації високої розмірності”, – сказав голова Абелівська комітету Ганс Мюнт-Каас.

Уленбек, яка народилася в 1942 році, вчилася в університеті штату Мічиган, Нью-Йоркському університеті і Брандейскому університеті в штаті Массачусетс. Їй довелося попрацювати в Массачусетському технологічному інституті, Каліфорнійському університеті в Берклі та Університеті штату Іллінойс. Зараз вона працює в Університеті штату Техас в Остіні і в Прінстонському університеті.

Оргкомітет премії відзначає, що Уленбек, крім іншого, стала другою жінкою в історії після Еммі Нетер, яка виступила з пленарною доповіддю на Міжнародному конгресі математиків в Кіото в 1990 році. Уленбек активно займається просуванням молодих математиків і виступає за гендерну рівність в математиці і науці в цілому.

Сообщение Абелівську премію вперше в історії присудили жінці появились сначала на Український репортер.

Сообщение “То це повний маразм” – прем’єр Гройсман про премії керівникам “Нафтогазу” появились сначала на Український репортер.

Про висунення обидвох журналістів повідомила заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, – передає “Укрінформ“.

Це премія Гільєрмо Кано. Цим жестом в Україні висловлюють підтримку засудженим журналістам.

“Ми не знаємо, чи вони отримають цю нагороду, але навіть номінації цих журналістів – це така ознака нашої підтримки цих людей, які сьогодні перебувають у неволі”, – додала Джапарова.

Нагадаємо, що українського журналіста, політв’язня Романа Сущенка затримали та арештували у Москві 30 вересня 2016 року.

Росія звинуватила його у шпигунстві на користь України. Московський суд засудив Романа Сущенка до 12 років колонії суворого режиму, згодом цей вирок визнав законним Верховний суд РФ. Покарання бранець відбуває у колонії  селища Утробіно Кіровської області Росії.

Микола Семена – український і кримський журналіст. Окупанти засудили його за те, що він не визнає анексію Криму Росією.

У вересні 2017 року російський суд у Сімферополі призначив Семені покарання у вигляді двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки й забороною займатися публічною діяльністю три роки. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Довідково: Премія свободи преси ЮНЕСКО має ще одну назву – премія імені Гільєрмо Кано.

Її заснували у 1997 році та вручають щорічно.

Нагорода вшановує особу, організацію або установу, які зробили видатний внесок у захисті та сприянні свободи преси в будь-якій точці світу, особливо коли це було досягнуто перед обличчям небезпеки. Премія названа на честь Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який був убитий перед офісом газети, у якій працював, 17 грудня 1986 року.

Сообщение Ув’язнених журналістів Сущенка і Семену номінували на премію ЮНЕСКО появились сначала на Український репортер.

Саме в Сан-Франциско 12 січня 1876 року народився Джон Ґріффіт Чейні, котрого увесь світ тепер знає, як видатного американського письменника та громадського діяча Джека Лондона. А найбільше він прославився, як автор пригодницьких романів і оповідань. Його знають, поважають та люблять діти і дорослі в усіх країнах світу.

Приємно, що серед нагороджених, знаних письменників із різних країн, є й наші співвітчизники.

Отже, цьогорічними лауреатами почесної відзнаки за визначну літературну діяльність, за поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України, стали:

Василь Слапчук (Україна);
Олег Гончаренко (Україна);
Богдан Сушинський (Україна)
Галимкаір Мутанов (Казахстан);
Марсель Салімов (Російська Федерація, Башкортостан).

Видатного, всесвітньо відомого башкирського письменника, сатирика Марселя Салімова, справжнього друга України, відзначено, зокрема, за його оригінальну, талановиту «Книгу, якої ще ніхто не писав» («The Book Which Has Never Been Written Before»), котра успішно вийшла англійською мовою у Великобританії, в Лондоні.

Також нагороджено Міжнародну організацію «Співдружність діячів літератури та мистецтва «Глорія» (керівник – Олена Ананьєва, голова оргкомітету – Олег Дрямін; Німеччина – Україна) – за розвиток міжнародних зв’язків та літературних традицій, примноження духовного потенціалу суспільства.

Щиро вітаємо цьогорічних лауреатів високої міжнародної нагороди.
Нагадаємо, що торік лауреатами Міжнародної літературної премії імені Джека Лондона стали українці Тетяна та Сергій Дзюби – за книгу «Selected Poems» (США, Нью-Йорк; англійською та українською мовами).

Ярослав САВЧИН,
письменник, перекладач

Сообщение Названо лауреатів премії імені Джека Лондона за 2019 рік появились сначала на Український репортер.

у номінації «Література» – Кононович Леонід Григорович, Лазуткін Дмитро Михайлович, Мотрич (Мигаль) Катерина Вакулівна, Роздобудько Ірен Віталіївна, Татчин Сергій Олександрович;

у номінації «Публіцистика, журналістика» – Горинь Богдан Миколайович, Забужко Оксана Степанівна, Портников Віталій Едуардович, Тимошик Микола Степанович;

у номінації «Музичне мистецтво» – Вацек Олександр Олександрович (диригент), Громов Євген Володимирович (піаніст), Компаніченко Тарас Вікторович(виконавець), Шейко Володимир Олександрович (диригент);

у номінації «Візуальне мистецтво» – Бевза Петро Олександрович (художник), Бородай Олександр Андрійович (художник), Чебаник Василь Якович (графік);

у номінації «Кіномистецтво» – Бондарчук Роман Леонідович (режисер);

у номінації «Театральне мистецтво» – Держипільський Ростислав Любомирович (режисер); Кужельний Олексій Павлович (режисер); Самуіл Олександр Григорович (диригент-постановник), автори лібрето Георгій Ковтун і Марина Черкашина-Губаренко;

Більш детальну інформацію про літературно-мистецькі твори, допущені до третього туру конкурсу на здобуття Національної премії 2019 року та їхніх авторів, можна отримати на сайті Шевченківського комітету у розділі «Список поданих творів».

Фінальний тур голосувань відбудеться 19 лютого 2019 року

Шевченківська премія – найвища державна нагорода України в галузі культури і мистецтва. Рішення про присудження премії ухвалює президент України на основі пропозицій Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Премія присуджується у п’яти номінаціях: літературі, публіцистиці, журналістиці; музичному мистецтві; театральному мистецтві; кіномистецтві; візуальному мистецтві.

Нагадаємо, що у  2018 році Шевченківську премію з літератури отримала письменниця Емма Андієвська.

Сообщение Шевченківська премія: оголошено короткий список номінантів появились сначала на Український репортер.

Традиційно захід пройшов в Лос-Анджелесі в Ray Dolby Ballroom – з шиком і розкішшю, адже не дарма церемонію вважають репетицією «Оскара» і називають «гуманітарним «Оскаром».

Кожен раз церемонія збирає безліч знаменитостей, серед яких цьогоріч були Емма Стоун, Леді Гага, Рейчел Вайс, Емі Адамс і багато інших. Однак однією з найяскравіших гостей була Ніколь Кідман.

Для виходу в світ актриса вибрала розкішне блискуче плаття. Наряд був повністю розшитий розсипом з блискіток і паєток і Ніколь блищала в прямому сенсі слова.

Волосся знаменитість зібрала в елегантну зачіску, а макіяж зробила в пастельних тонах. Завершували образ блискучі туфлі і невеликі прикраси, – повідомляє newsyou.info.

Сообщение Ніколь Кідман затьмарила всіх появились сначала на Український репортер.

“Національне агентство встановило, що Ігор Сапожко, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та усвідомлюючи існування приватного інтересу в реалізації своїх повноважень, не повідомив Національне агентство про реальний конфлікт інтересів, підписавши розпорядження про встановлення надбавок до посадового окладу Броварського міського голови”, – повідомляє НАЗК.

За неповідомлення про наявність у нього конфлікту інтересів Сапожку загрожує штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за прийняття рішень в умовах такого конфлікту інтересів – штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сообщение НАЗК штрафує мера Броварів Сапожка за виписування собі премій появились сначала на Український репортер.

Олег Юнаков є правнуком знаменитого київського архітектора, автора проектів понад п’яти тисяч будинків та споруд, чимало з яких стали яскравими пам’ятниками архітектури.

В Національному музеї літератури директор видавництва “Український пріоритет”, письменник Володимир Шовкошитний вручив премію імені Миколи Гоголя «Тріумф» представникові Олега Юнакова київському професору Євгенію Рейцену.

На фото: Олег Юнаков спілкується з шанувальниками таланту Йосипа Каракіса

Відеосюжет про вручення премії імені Гоголя дивіться тут

Фото із сайту berlogos.ru

На цю тему читайте також тут:

• Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2018 рік

Сообщение Українець з Америки Олег Юнаков став лауреатом премії імені Гоголя (+відео) появились сначала на Український репортер.