Про це повідомила адвокатка Наталія Романик на пресконференції у Львові 13 вересня, – пише “Укрінформ”.

“Своїм завданням я бачу перекваліфікацію (статті обвинувачення) на частину другу. Станом на сьогодні його (Вʼячеслава Зінченка) підозрюють у вчиненні умисного убивства, тобто за частиною першою ст.115. Я вважаю, що є всі підстави для перекваліфікації на частину другу цієї ж статті, яка передбачає санкцію “довічне позбавлення волі”.

Романик зазначила, що їй стали відомі факти, які свідчать про те, що для перекваліфікації статті є вагомі підстави.

Вона вважає, що затриманий з високою вірогідністю дійсно винен у вбивстві Ірини Фаріон.

За словами адвокатки, поліція працює над справою “майже цілодобово”, проведено багато слідчих дій: допитів, слідчих експериментів тощо.

Романик також наголосила, що в разі визнання підозрюваного неосудним захист вимагатиме повторної психіатричної експертизи.

Нагадаємо, що увечері 19 липня 2024 року у Львові скоїли замах на колишню народну депутатку Ірину Фаріон, це сталося на вулиці Масарика. Пізніше Фаріон померла у лікарні.

25 липня у Дніпрі затримали підозрюваного у скоєнні вбивства громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон. 18-річний затриманий є мешканцем Дніпра. Під час підготовки до злочину він орендував щонайменше три квартири у Львові. Наразі слідство схиляється до думки, що стрілець – лише виконавець.

26 липня суд арештував на 2 місяці підозрюваного В’ячеслава Зінченка без альтернативи внесення застави. Після обрання запобіжного заходу молодик заявив журналістам, що не вбивав мовознавицю.

Фото: Укрінформ

Сообщение Вбивство Ірини Фаріон: захист вимагатиме для підозрюваного довічного ув’язнення появились сначала на Український репортер.

Ще двох кандидатів: Олександра Панасюка та Інну Плахтій лічильна комісія рекомендувала внести до бюлетенів для повторного таємного голосування у другому турі. Цю пропозицію підтримав з’їзд.

До бюлетенів для голосування за членів Вищої ради правосуддя було внесено 26 кандидатів.

Вісім претендентів на обрання XVIІІ з’їздом суддів України до Вищої ради правосуддя зняли свої кандидатури з розгляду делегатами, а саме – Наталія Деркач, Олександр Бойко, Тетяна Денисюк, Віктор Данко, Андрій Рябішин, Олена Журавська, Петро Паламар та Ігор Проскурняк.

ХVІІІ з’їзд суддів України проходить у Києві у “Президент Готелі” і триватиме упродовж 9-11 березня.

На обговорення з’їзду винесені питання про обрання членів Вищої ради правосуддя, про обрання Ради суддів України (РСУ), про призначення судді Конституційного Суду України.

Окрім того, планується заслухати звіт РСУ про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів та інформацію голови Державної судової адміністрації про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади.

Укрінформ.

На цю тему:

• В судовій системі є своя п’ята колона

Сообщение З’їзд суддів обрав трьох членів Вищої ради правосуддя на чотири роки появились сначала на Український репортер.

Про це оголосив слідчий суддя Володимир Бугіль, під час засідання Шевченківського районного суду Києва.

Таким чином, суддя Володимир Бугіль повністю задовольнив клопотання прокуратури і відмовив захисту Стерненка, який просив про поруки.

Рішення про арешт було оголошене у короткій формі, без мотивації. Захист підозрюваного вважає це незаконним.

Також Стерненко заявив, що згідно з рішенням суду, має відбувати арешт за місцем прописки, а це військова частина в Одесі.

При цьому, за словами активіста, прокурор просив визначити іншу адресу.

Фото: “Укрінформ”

Сообщение Суд відправив Стерненка під домашній арешт на два місяці появились сначала на Український репортер.

“Після зміни запобіжного заходу і виходу з СІЗО браслет наділи”, – сказав його адвокат Євгеній Солодко, – повідомляє Українська правда.

Екс-голова парламентської фракції “Партія регіонів” Олександр Єфремов 24 липня вийшов із СІЗО у Старобільську Луганської області.

За словами Єфремова, наразі він усі свої сили спрямує на відбілення репутації як своєї особистої, так і Партії регіонів, яка нині не існує.

Нагадаємо, що 30 липня 2016 року екс-голову фракції “Партія регіонів” Олександра Єфремова затримализа підозрою у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.
Крім посягання на територіальну цілісність і недоторканність країни Єфремова підозрюють у прямій підтримці злочинної організації “ЛНР”, а також незаконному заволодіння майном “Луганськвугілля”.
1 серпня 2016 року Єфремова взяли під варту. Наприкінці квітня 2019 року Старобільський райсуд продовжив арешт Єфремову ще на два місяці, до 22 червня. 19 червня запобіжний захід Єфремову продовжили до 17 серпня. 22 липня стало відомо, що Єфремова відпустили під домашній арешт.

Читайте також:

• Єфремов на волі: за що затримали екс-регіонала та чому вілпустили

Сообщение Олександру Єфремову одягли електронний браслет появились сначала на Український репортер.

Колишній регіонал Олександр Єфремов перебував у СІЗО три роки. Загалом термін тримання під вартою йому продовжували 17 разів, – повідомляють ICTV.

Спочатку Єфремов знаходився у київському СІЗО, а з січня 2017 року він перебував у Старобільську Луганської області.

Його затримали 30 липня 2016 року в аеропорту Києва за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України.

Того ж дня ввечері на телеканалі терористів “ЛНР” вийшло інтерв’ю з Єфремовим, в якому він відкрито заявляє про фінансування бойовиків на Донбасі.

– Я фінансую сепаратистів. Я про це кажу відкрито, але сказати, що мене почули – я не скажу, – сказав він.

У чому звинувачують?

У січні 2017 року ГПУ направила в суд обвинувальний акт щодо Єфремова. Йому приписують організацію захоплення терористами будівлі Луганської ОДА, пособництво у захопленні будівлі СБУ в Луганській області, умисні дії з метою зміни меж України, сприяння діяльності терористичної організації “ЛНР” та державну зраду.

За це йому загрожує від 15 років в’язниці до довічного терміну.

Чому відпустили?

Київський апеляційний суд 22 липня змінив запобіжний захід колишньому нардепу-регіоналу Олександру Єфремову з тримання під вартою під цілодобовий домашній арешт.

Це сталося, тому що 8 липня Верховний суд України змінив підсудність у справі про зміну запобіжного заходу Єфремову, в зв’язку з тим, що в Луганській та Харківській областях дуже мало діючих суддів, що призводить до затягування процесу на роки.

Але раніше висунуті звинувачення проти нього не зняті. Тепер він чекатиме на рішення суду не в СІЗО, а під домашнім арештом в Києві.

Сообщение Єфремов на волі: за що затримали екс-регіонала та чому вілпустили появились сначала на Український репортер.

Було запропоновано кандидатуру Володимира Говорухи, судді Київського апеляційного суду. У березні 2018 року з’їзд суддів України обрав його членом Вищої ради правосуддя.

За результатами таємного голосування за кандидатуру Володимира Говорухи проголосувало 17 членів Вищої ради правосуддя, що становить більше половини від конституційного складу.

Сообщение Головою Вищої ради правосуддя обрано Володимира Говоруху появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє прес-служба САП.

Суд частково задовольнив клопотання прокурора #САП та обрав для Максима Павицького запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Максиму Павицькому було повідомлено про підозру у вчиненні правочинів із коштами у сумі понад 89 млн. гривень, що були одержані внаслідок незаконного збагачення виконувача обов’язків Голови Державної фіскальної служби України Мирослава Продана.

За вказані кошти підозрюваним для свого товариша-високопосадовця було придбано зокрема 2 квартири у новобудові ЖК «Французький квартал» вартістю 6,7 млн. гривень, два будинки в Турецькій Республіці вартістю 78 млн. гривень, три автомобілі, з яких один Mercedes-benz GLE та два Toyota Land Cruiser, загальною вартістю 3,4 млн. гривень та будинок під Києвом.

За ч. 3 ст. 209 КК України, яка інкримінується Максиму Павицькому, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Нагадуємо, що у грудні 2018 року журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” з’ясували, що екс-керівник Державної фіскальної служби Мирослав Продан записав дороге житло, зокрема квартира в Києві, будинок під Києвом і дві вілли в турецькому Бодрумі на сестру Валентину Когут і кума Максима Павицького.
2 січня суд арештував майно Продана.

4 лютого Солом’янський райсуд Києва дозволив зняти електронний браслет з Продана, а також дозволив йому не здавати закордонний паспорт.

На цю тему читайте також:

• Продан знову хоче керувати фіскальною службою

Сообщение Суд взяв під домашній арешт кума Продана, Максима Павицького появились сначала на Український репортер.

Крейґ Коулі, якому зараз 71 рік, був засуджений у справі про вбивство в 1978 році його дівчини і її 4-річного сина. Він вийшов з ув’язнення 2017 року після того, як його помилував тодішній губернатор Джеррі Браун, – повідомляє Радіо Свобода.

Губернатор заявив, що нове розслідування і докази ДНК засвідчили невинуватість Коулі.

«Хоча ніяка сума грошей не може компенсувати те, що сталося з паном Коулі, врегулювання цієї справи є правильним для пана Коулі і нашої спільноти», – сказав представник адміністрації міста Сімі-Валлі Ерік Левіт.

Коулі мав алібі на час убивств, але пізніше слідчі встановили, що свідчення очевидця були помилковими. У справі більше нікого не арештовували.

Сообщение Помилково засуджений до 39 років тюрми американець отримає 21 мільйон компенсації появились сначала на Український репортер.

Розкриваючи деякі подробиці засідання фракції за участю голови держави, Гончаренко сказав:

«Президент просив нас підтримати законопроект як надзвичайно важливий. Фракція прийняла рішення підтримати законопроект про Антикорупційний суд… Право вето у міжнародних експертів буде».

Гончаренко також додав, що на засідання фракції завітав Арсеній Яценюк, який «переговорив із президентом».

Сообщение Міжнародні експерти матимуть право вето щодо кандидатів у судді Антикорупційного суду появились сначала на Український репортер.

В Україні хочуть відновити військові суди. Днями про це заявив Президент Порошенко. Мені ж думається: а хто їх зламав? Хто конкретно пустив під укіс систему військового правосуддя? Якщо ми говоримо про те, що нашу армію, спецслужби за вказівкою Кремля було навмисно зруйновано, то чи не пора доточити до цієї тези й тему ліквідації військових судів?

Це також була зрада? Диверсія? Підступний удар запроданців з п’ятої колони?

Ці питання мають, як на мене, швидко з’ясувати українські слідчі, направивши матеріали до суду. Але мені вже бачиться, що цієї стежкою вони не підуть, бо можливі винуватці прикриються, як завжди, колективною відповідальністю, експертними висновками, концепціями та законами і навіть пропозиціями європейської спільноти. Ніхто не сяде на лаву підсудних. А шкода.

Ударивши по військових судах, держава спричинила великий розор на цьому напрямку. У добротних, пристосованих для правосуддя приміщеннях військових судів нові господарі, здебільшого з адміністративних судів, узялися робити панські ремонти (з персональними туалетами для начальників). Звільнення військових суддів, кадрові перетасування, виплата грошових компенсацій — це та інше витягло з бюджету десятки мільйони гривень.

А у відповідь прихильники ліквідації, знай собі, торочили: “Військові суди — антиконституційний релікт минулого, який заважає стати судовій системі незалежною”.

З висоти часу бачимо, що наша Феміда й досі не стала дійсно неупередженою. Хоч ми й позбулися військових судів. Натомість цей розор спричинив великі клопоти у цивільних судах, які стали судити людей у погонах: створення таємних частин для роботи з документами, надання допуску до таємниць семи тисячам суддів, виплата працівникам судів відповідних надбавок, збільшення штатної чисельності в кожному суді. Щорічно така реформа з’їдала з бюджету приблизно 100 мільйонів гривень.

“На мушку” військові суди потрапили не відразу. До них приглядалися, час од часу робили закиди на їхню адресу, скажімо, дорікали невеликим навантаженням на суддів, начебто залежністю від армійського командування, бо ж погони носять… Контраргументи були такими: а що заважає державі збільшити таке навантаження? Доручіть військовим суддям розглядати справи щодо міліції, митників, податківців, тобто щодо усіх, хто носить погони. Не захотіли. Бо діють певні схеми, підходи, є свої інтереси…

Ще за період президентства Кучми військові суди почали шпиняти за те, що нібито розглядали не армійські справи: земельні спори, позови про розлучення. Але це було брехнею. Можливо, вона укладалася в якісь хитрі плани компрометації військового судочинства.

Чомусь “муляли” військові суди тодішньому міністру юстиції Олександру Лавриновичу, екс-керівникам Верховного суду Василю Онопенку, Василю Маляренку.

Коли гетьманську булаву узяв до рук Віктор Ющенко, то для військових судів, здавалося, настали часи якісних змін. Тим більше, що сигнали подав сам гарант Конституції. Весною 2005 року Ющенко провів робочу зустріч з очільниками Конституційного суду (Микола Селивон), Верховного суду (Василь Маляренко), Вищого господарського (Дмитро Притика). Обговорювали судову реформу.

“Ми повинні повернути усе, що було втрачено останніми роками. Це — незалежність судової гілки влади, статус, повага, законність”, – показав орієнтири Ющенко.

Овва! Але вже через рік, у травні 2006-го Президент України схвалив Концепцію судівництва, проект якої підготувала Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Правники обурювалися, що в складі цієї комісії не було жодного діючого судді.

Знаєте, який сюрприз підготували автори концепції? Геть військові суди!

Так і записали: “У судовій системі України не повинно бути такого виду судів, як військові суди. Судді військових судів мають особливий статус, зокрема перебувають на військовій службі, мають військові звання, отримують доплати за військові звання. Це суперечить принципу єдності статусу суддів, є несумісним з вимогами щодо незалежності та безсторонності судді і не відповідає європейським стандартам, як їх тлумачить Європейський суд з прав людини”.

Підписав документ глава Секретаріату Президента Олег Рибачук.

Щойно Янукович “в’їхав” на Банкову, як незалежні аналітики спрогнозували: сей донецький чоловік надасть нового імпульсу судовій реформі.

Ага, надав. “Двічі несудімий” оперативно підписав Закон «Про судоустрій і статус суддів». Військові суди у цьому документі не проглядалися ніяк. Страшний розвал котився державою: армію, силові структури, правоохоронні органи — під ніж, зрадників — до керма, скрізь треба було витлумити усе живе, дієве, ефективне. У хід ішли оманливі заяви, облуда, нісенітниці, прикривалися демократичними нормами та практикою європейського права.

Той, хто ставав на захист військових судів, піддавався огульній критиці. Там, нагорі, не хотіли навіть подумати, що додати роботи військовим суддям було напрочуд легко і просто. Скажімо, варто було внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, визначивши, що військовим місцевим судам гарнізонів, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні спори, пов’язані з військовими формуваннями, силовими структурами.

У 2009 році у Верховній Раді навіть було зареєстровано такий законопроект. Низка керівників силових відомств у листах на адресу тодішнього голови парламентського комітету з питань правосуддя Сергія Ківалова просили підтримати документ. Марна справа.

Навіть не запримітили, що такі суди діють у багатьох країнах: Великобританії, США, Польщі, Канаді, Бельгії, Франції, Іспанії…

І ніхто з державних мужів не забігав уперед: а раптом — війна? Ми гарячково будемо перелицьовувати цивільний суд на військовий?

Чому, чому стільки помилок в державному будівництві? Чому стільки зради? У нас постійно одне й те ж: ліквідовуємо — відновлюємо… До безкінечності.

Нехай би суд хоч раз публічно (іменем України) покарав когось за такі кульбіти.

Сообщение За ліквідацію військових судів — на нари! появились сначала на Український репортер.