Про це він сказав в інтерв’ю виданням медіагрупи Funke, яке цитує агентство DPA.

Лінеманн заявив, що в Німеччині “шестизначна кількість людей принципово не бажає працювати”, а отже, їх не можна стимулювати шукати роботи скороченням соціальних виплат. “Необхідно повністю скасувати підтримку базового доходу”, – вважає він.

Політик ХДС у цьому контексті також згадав про українських біженців, які отримують пільги.

“Ми повинні обговорити, чому в багатьох європейських країнах працюють понад 50% українців, але в Німеччині – лише 25%”, – вважає він.

На думку Лінеманна, йдеться про відсутність стимулів з боку федерального уряду, аби спонукати біженців з України шукати роботу: “Українці також захищають нашу свободу. Але якщо є вигода, то вона пов’язана з чимось натомість. Це стосується і працевлаштування”.

Як пише DPA, федеральний уряд Німеччини хоче запровадити суворіші правила, щоб заохотити більше одержувачів соціальних виплат до роботи. Серед іншого, відмову від роботи та нелегальне працевлаштування пропонують карати скороченням допомоги.

За офіційними даними, серед понад мільйона українців у Німеччині людьми працездатного віку є понад 800 тисяч, з них працюють приблизно чверть.

Минулого місяця голова баварської опозиційної партії ХСС у Бундестазі Александер Добріндт закликав висилати безробітних українських біженців з Німеччини, що розкритикували партії федеральної коаліції.

Сообщение У Німеччині хочуть скасувати допомогу українцям, які не працюють появились сначала на Український репортер.

Про це 4 січня проінформувала канцелярія польського президента, повідомляє “Європейська правда”.

Згідно зі змінами, громадяни України та ще п’яти країн зможуть працювати у Польщі не 6 місяців, як це було раніше, а 2 роки без дозволу на роботу, а на підставі декларації про доручення роботи.

Дотепер декларація про доручення роботи іноземцю дозволяла працевлаштування в Польщі протягом шести місяців на рік, отримання наступної декларації вимагало піврічної перерви.

Нові норми також передбачають спрощення процедури отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання та оцифрування цього процесу.

Від іноземця при поданні заяви на “карту перебування” більше не вимагатимуть наявність задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу. Замість цього вистачить інформації про те, що заробіток закордонного працівника не менший від мінімальної заробітної плати у Польщі.

Підтвердити своє соціальне забезпечення громадянин України зможе, надавши лише договір працевлаштування з вказаною заробітною платою.

Крім того, до переліку обставин, які не вимагають від іноземця видачі нового дозволу на проживання та роботу, внесено зміну посади при збільшенні зарплати.

Нові правила почнуть діяти за 14 днів після їхньої публікації в урядовому віснику, орієнтовно у другій половині січня.

Сообщение Для українців спростили умови працевлаштування у Польщі появились сначала на Український репортер.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуку.

«Довічника (а точніше довічницю) я на роботу у Мін’юст таки узяв. Працює нормально. Роботодавець і працівник задоволені», – написав міністр підбиваючи підсумки двох років своєї роботи на посаді.

Однак він не уточнив, яку саме роботу виконує працівниця і про кого із довічно ув’язнених йде мова.

Міністр висловив переконання, що «працювати треба усім працездатним», а довічно засудженим це треба й для ресоціалізації.

«Ресоціалізація – головна мета, задля якої витрачаються мільярди гривень платників податків. Заради нашої з вами безпеки», – підсумував він.

За словами помічниці “слуги народу”, мова про Катерину Щуку, яка у 2016 році стала першою в Україні засудженою до довічного ув’язнення, яка вийшла заміж, – повідомляє Фокус.

У 2016 році Катерина (дівоче прізвище — Костіна) стала першою в історії України жінкою, яка, відбуваючи довічне ув’язнення, вийшла заміж. Її чоловіком став Юрій Щука, чиє прізвище вона і взяла. На той момент засудженій було 33 роки, її чоловікові — 27. Одруження відбулося прямо в Качанівській виправній колонії Харкова, де жінка відбувала покарання.

Катерину Щуку засудили у 2010 році за співучасть у подвійному вбивстві. Пізніше жінка заявляла, що була причетна до інциденту побічно, проте під час судових розглядів взяла на себе провину за свого тодішнього коханого, після чого й отримала такий вирок.

У вересні 2020 року міністр висловив думку, що засуджені до довічного ув’язнення, цілком могли б працювати операторами call-center Міністерства юстиції.

Сообщение Голова Мін’юсту Денис Малюська влаштував на роботу довічно засуджену за подвійне вбивство появились сначала на Український репортер.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю “Українському радіо”.

“Сьогодні криза в світі зробила працівників з України надзвичайно затребуваними. І сьогодні компанії з Європи, зокрема представники урядових організацій, звертаються до України з проханням допомогти з людьми для посилення в різних сферах економіки в Європі. Україна сьогодні стала в сильну переговорну позицію щодо своїх людей і ми вперше отримали можливість забезпечити людям нормальні цивілізовані умови роботи в Європі. Це страхування, офіційна оплата праці, проживання, лікування, зокрема в разі захворювання на коронавірус. Ми ведемо переговори про те, що контракти повинні бути не менше як на 3 місяці, тому що для України важливо зупинити так званий туризм, коли людина їздить на два тижні туди-назад”, – підкреслив він.

За словами Шмигаля, через такий “туризм” в Україні дуже швидко станеться спалах коронавірус, тому слід подбати не тільки про людей, які поїдуть на заробітки, а й про тих, хто залишиться в Україні.

“Світова криза чинитиме тиск на економіку України. Згідно макропрогнозам, які розраховані Міністерством економіки, падіння ВВП складе мінус 4,8%. Це досить глибока просадка для української економіки. У своїй передвиборчій програмі партія “Слуга народу” задекларувала повернення всіх заробітчан з Європи і світу в Україну та створення тут робочих місць. Ми працюємо над створенням великої кількості робочих місць. Це важливо не тільки для людей, які повернулися із заробітків, а й для тих людей, які втратили роботу в Україні через карантин. Йдеться про потребу в створенні не менше 500 тис. робочих місць”, – додав глава уряду.

Окремо Шмигаль уточнив, що про “космічні зарплати” висококваліфікованих працівників не йдеться.

“Але це будуть зарплати, які дадуть можливість українським сім’ям забезпечити себе на цей час економічної кризи”, – резюмував він.

Нагадаємо, раніше Україна тимчасово заборонила своїм громадянам виїзд за кордон на сезонні роботи. Голова МЗС України Дмитро Кулеба визнав, що країни Євросоюзу надсилають запити на відправку сезонних працівників, зазначивши, що влада нашої країни керується “перш за все міркуваннями безпеки і здоров’я наших громадян”. Кулеба висловив думку, що на тлі пандемії “поки нелогічним виглядає паралельно організовувати масові чартери на вивезення українців у країни, де теж триває епідемія з тим або іншим ступенем інтенсивності”.

Сообщение Прем’єр-міністр назвав умови виїзду заробітчан до Європи появились сначала на Український репортер.

Про це розповів директор Центру Віктор Білич, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, близько двох тисяч безробітних, які обіймали високі посади – в міністерствах (97 осіб), Управлінні справами Апарату Верховної Ради України (111 осіб), офісі Генерального прокурора України (175 осіб), Національному банку України (32), Державній фіскальній службі (63 особи) та інших.

Серед безробітних – 4 народні депутати України попереднього скликання, перший заступник та заступник міністра, три голови районних державних адміністрацій, 247 керівників підприємств, 132 прокурори, 3 судді.

Роботодавці подали на біржу праці у Києві понад 8 700 вакансій, крім того, ще близько 8 тисяч вакансій є з інших джерел.

За даними «Українського репортера», у Київському міському центрі зайнятості пропонують вакансії комірника – 15 тисяч гривень, прибиральника – 6 тисяч, економіста-фінансиста – 10 тисяч 631 гривня, менеджера торгівлі – 19 тисяч, керуючого відділенням банку – 40 тисяч гривень, оператора котельні – 5 тисяч, сторожа – 5 тисяч, столяра – 10 тисяч, бетоняра – 10 тисяч, медсестри – 550 гривень… Є чимало інших пропозицій.

Цікаво, на які посади хотіли би працевлаштуватися колишні прокурори, заступники міністрів, екс-депутати, які, очевидно, мають у власності елітні автомобілі, яхти, розкішні дачі, чиї діти навчаються за кордоном?

Можливо, підуть працювати комірниками, бетонярами, сторожами? І навіщо їм ця біржа? У них же є мільйони “під подушкою”.

Фото «Українського репортера»

Сообщение Дві тисячі колишніх топ-чиновників зареєструвалися на біржі праці появились сначала на Український репортер.

Про це в інтерв‘ю “Укрінформу” повідомив міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек.

“Поточна щорічна потужність – 21 тисяча осіб. Уряд Чехії розглядає можливість розширення квоти до 40 тисяч осіб щорічно, однак остаточне рішення ще не прийнято”, – поінформував міністр.

Саму програму він назвав унікальною та надзвичайно успішною, яка дає змогу претендентам з України подавати заявки на отримання дозволу на проживання у зв’язку з працевлаштуванням.

Він відзначив, що завдяки постійному економічному зростанню Чехії на ринку праці існує високий попит на кваліфікованих працівників, який неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів. Це відкриває можливість для українських працівників, які є кваліфікованими та працелюбними, набути досвіду роботи в різних компаніях Чеської Республіки.

Щодо власне співпраці, то минулого року двосторонній товарообіг збільшився більш ніж на 15%. За словами глави МЗС, “деякі інвестори відкривають для себе український ринок як альтернативу російському, з якого вони вирішили піти”. У цілому Петршичек очікує, що присутність чеського бізнесу в Україні буде більш значною у наступні роки.

Сообщение У Чехії готові подвоїти квоту на працевлаштування українців появились сначала на Український репортер.

Відомство звернулося до міністра науки й освіти з пропозицією внести зміни до національного закону про вищу освіту, які привели б процедуру підтвердження диплома про вищу медичну освіту відповідно до європейських норм. Серед обов’язкових вимог до іноземних працівників – вільне володіння польською мовою.

Зараз не громадяни країн-членів Євросоюзу мають проходити складну процедуру підтвердження (нострифікації) диплому медика. Право на це мають 8 медичних університетів, кожен з яких має власні екзаменаційні питання. Торік польський іспит на медика спробували здати 245 іноземців.

Водночас Польща не може піти на взаємне визнання медичної кваліфікації з Україною, оскільки це суперечить правилам ЄС і означатиме, що українські дипломи визнають у всіх країнах-членах ЄС.

За даними Міністерства охорони здоров’я Польщі, зараз майже 500 осіб подали заявки на право займатися медициною в Польщі. В основному це поляки, які закінчили медичні ВУЗи в Україні і хотіли б почати практикувати на батьківщині.

Зараз у Польщі лише 2,3 лікаря на 1 000 людей населення, тоді ж як середній показник по Європі – 3,5. Місцеві лікарі масово виїжджають на роботу закордон. Торік Вища медична палата Польщі видала 747 сертифікатів, необхідних лікарям для роботи в інших країнах ЄС.

Українці сьогодні є найчисельнішою національною групою, яка практикує медицину в Польщі. Зараз там працюють лікарями 314 наших співвітчизників, це 36% від загальної кількості медиків-іноземців.

Нагадаємо, з 1 січня 2018 року в Польщі набули чинності нові правила працевлаштування іноземців.

Про масову еміграцію медиків з України читайте тут:

У найближчі два роки з України можуть виїхати ще 50 тисяч лікарів

Сообщение Польща може спростити працевлаштування медиків з України появились сначала на Український репортер.

Таку ж цифру – 2 млн українських заробітчан – наприкінці лютого називала і міністр з питань гуманітарної допомоги та біженців Беата Кемпа. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України.

Наші чиновники наводять значно менші дані. У січні посол України в Польщі Андрій Дещиця говорив про один мільйон українців.

Рушій економіки Польщі та джерело валюти

За підсумками 3-го кварталу 2017 року, 307,8 тисячі українців платили внески до польського фонду соціального страхування – тобто мали офіційне працевлаштування. Це на 78% більше, ніж роком раніше (172 тисячі). Тобто польські работодавці почали виводити нелегалів з тіні, що дає українцям на чужині певний правовий і соціальний захист.

За словами польських чиновників, кількість українських заробітчан у Польщі зростає, але темпи дещо сповільнилися, оскільки пік був у 2016-2017 роках.

За прогнозами Національного банку Польщі, до кінця 2020 року місцевий ринок праці щорічно прийматиме 200-300 тисяч трудових мігрантів з України. Щоправда, цей прогноз дуже умовний, адже залежатиме від візової політики країн ЄС і внутрішньої ситуації в Україні.

Національний банк України також визнає, що трудова міграція з України залишиться високою в наступні 2-3 роки. І саме заробітчани є одним з основних джерел надходжень валюти в країну. Зокрема, переказали додому за перше півріччя 2017-го 2,3 млрд євро.

Більш детальні цифри називає Нацбанк Польщі. У 3-му кварталі 2017 року українці переказали на батьківщину 3,2 млрд злотих, це майже 770 млн євро. Обсяг переказів у 2016 році оцінюють у 8 млрд злотих, або ж $2,22 млрд.

Польща змінила трудові правила для українців

Нагадаємо, що з 1 січня у Польщі змінилися правила працевлаштування, у тому числі для польських компаній, які наймають на роботу громадян України. Тепер польські підприємства більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдованам і вірменам. З 1 січня 2018 року за це доведеться платити 30 злотих – це приблизно $7,5.

Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.

Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період до восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це спричинить бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.

Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.

Поляки рушили на Захід

Українські заробітчани зараз просто необхідні Польщі, яка “знекровлена” масовою трудовою міграцією власних громадян і відчуває кадровий дефіцит. У пошуках високих зарплат і кращої долі сотні тисяч молодих поляків їдуть до інших країн Західної Європи. Так, до 2004-го, коли для поляків тільки відкрився європейський ринок праці, за кордоном перебували майже 800 тисяч громадян. До 2013 року ця цифра зросла до 2,2 млн.

Поляки вже є найбільшою групою мігрантів у Великій Британії – за останніми даними, там мешкають 845 тисяч людей, народжених у Польщі. Для прикладу, до Німеччини перебралися 700 тисяч поляків,  Ірландії – 110 тисяч,  Норвегії – 100 тисяч.

Ростислав Цуркан

Сообщение У найми до пана. Поляки тікають до Західної Європи, а українці займають їхні робочі місця появились сначала на Український репортер.

На сьогодні в Україні існує реліктове законодавство щодо посередництва у працевлаштуванні українців за кордоном, метою якого був захист громадян від торгівлі людьми. Тоді за кордон виїжджали тисячі людей у пошуках роботи. На той момент правоохоронні органи навіть моніторили Інтернет та друковані ЗМІ, шукаючи тих, хто пропонує роботу українцям за кордоном без відповідної ліцензії.

Ця дамба була розрахована на невисокі хвилі міграції. Коли ж за кордон поїхали мільйони, то існуюча системи захисту наших громадян у вигляді ліцензування посередництва на працевлаштування українців за кордоном надто застаріла. Мільйони українців знаходять роботу за кордоном, минаючи українські агентства. Тому слід привести законодавство до існуючих реалій.

Логіка держави у збереженні старої системи лежить на поверхні: державні й правоохоронні органи не можна ні в чому звинуватити. Ні в чому, окрім бездіяльності. Але люди, які керують країною, повинні перейти від захисту самих себе до захисту громадян.

Популярними для українців за кордоном є допоміжні роботи в різних галузях, на будівництві, догляд за домом. До 2014 року до п’ятірки країн, які користувалися популярністю серед трудових мігрантів із України, входили Росія, Польща, Італія, Чехія та Іспанія. Після розв’язання Росією війни та отримання безвізового режиму наші громадяни обрали країни ЄС. Коли держава ще могла порахувати без сторонньої допомоги кількість трудових мігрантів, то їхня загальна кількість становила 1,2 млн чоловік. Сьогодні наших громадян за кордоном від 3 до 8 млн. Навіть за відсутності перепису населення в країні все ж таки можна припустити, що цифри будуть ще більшими.

І таке зростання кількості людей, які шукають кращої долі за кордоном, пояснюється тим, що в Україні збільшується безробіття. За останніми даними, наведеними Державною службою статистики, рівень безробіття на жовтень 2017 року становив 9,4%. Показник зріс за рік на 0,2%. Для порівняння, в Євросоюзі людей, які не можуть знайти роботу, 7,3%, що на 12% менше, ніж рік тому. Тож зовсім не дивно, що Держстат фіксує зменшення доходів у домогосподарствах від підприємницької діяльності. Головні посадовці країни постійно акцентують увагу на зростанні мінімальної та середньої заробітної плати, але відмовчуються стосовно створення нових робочих місць.

Директор департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук розповів про очікування збільшення кількості мігрантів у найближчі 2–3 роки. А директор консульського департаменту МЗС Андрій Сибіга у 2016 році заявив про 5 мільйонів українців, які легально працюють за кордоном, що вже тоді становило 5–8% від загальної кількості працездатних осіб в Україні.

Тому треба закріпити в законодавстві те, що вже є практикою. Запросити компанії з Європейського Союзу, які займаються посередництвом у працевлаштуванні у своїх країнах, відкривати у нас представництва. Дозволити їм це робити за спрощеною процедурою.

Якщо Україна не змогла захистити своїх громадян у власній країні, то слід захистити їх за кордоном. Ці люди є рушійною силою, яка здатна зробити реформи в нашій країні, а також захищати інтереси нашої держави в країнах проживання. Сьогодні стало відомо, що головна інспекція праці Польщі відкрила інформаційну телефонну лінію для трудових мігрантів з України. Польща це зробила, а Україна?

Сообщение Думка експерта: необхідно спростити роботу агентств із працевлаштування українців за кордоном появились сначала на Український репортер.

Також за 10 місяців поточного року держава надала професійне навчання для 153 тисяч безробітних. 200 тисяч людей залучалися до громадських та інших тимчасових робіт.

З початку року в Державну службу зайнятості звернулися 169 тисяч (+11%) роботодавців, які повідомили про 904 тисячі вакансій (+12%).

Сообщение Офіційно: в Україні 282 тисячі безробітних появились сначала на Український репортер.