Про це пише «Главком».

У розділі «Країни-сусіди росії» залишилися короткі згадки лише про Фінляндію та Норвегію, з якими росія межує на північному заході. При цьому в ній нічого не йдеться про інших сусідів росії в Європі: Естонію, Латвію та Литву, а також про Польщу та Україну.

Якщо у виданні 2021 року школярам розповідали про визначні пам’ятки Гельсінкі, де «вражає насамперед чистота», про «місто музеїв» Мюнхен та Париж, де є міст, «названий на честь російського царя», то тепер учням пропонується познайомитися з особливостями столиці білорусі – Мінськом. «Народ Білорусії зберігає пам’ять про Велику Вітчизняну війну, присвячену одному з найбільших і найзначніших музеїв – Музею історії Великої Вітчизняної війни в Мінську», – йдеться в оновленому виданні.

Акценти у підручнику було зміщено у бік «дружніх» країн і на Сході. Так, наприклад, у ньому повідомляється про «величезний внесок у розвиток всього людства» Китаю і розповідається про Північну Корею, з якою у росії «найкоротший кордон». Водночас вирізаним виявився також фрагмент, у якому йшлося про «дивовижне» сусідство зі США.

Сообщение московія прибрала із шкільних підручників згадки про Україну та Європу появились сначала на Український репортер.

Про це пише «Суспільне».

Зокрема такі карти з умовними позначками України без окупованого півострова знайшли у матеріалі підручників «Історія України» для 9 класу та «Історія України» (рівень стандарту) для 10 класу закладів загальної середньої освіти автора Струкевича О. К.

Наразі на вимогу ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» видавництво переробило позначку. Оновлені електронні варіанти підручників опублікували сайті електронної бібліотеки Інститут (тут і тут).

Видавництво «Грамота» також підготувало правки для друкованих варіантів підручників. Нові зразки умовних позначень вклеять у вже надруковані книжки ㅡ їх розішлють до департаментів (управлінь) освіти та науки облдержадміністрацій та КМДА.

У МОН назвали помилку видавництва «прикрою» та зазначили, що наразі тривають комплексні експертизи якості шкільної літератури. Там кажуть, що проблеми якості навчальної літератури накопичувалися впродовж попередніх років. Зараз у МОН обговорюють можливість апробації підручників перед запровадженням у заклади освіти.

Нагадаємо,що за останній час в Україні виявили купу помилок та неточностей у шкільних підручниках.

У МОН заявили, що переглянуть свою систему експертизи шкільних підручників та запропонували підвищити рівень відповідальності видавництв, які за кошти державного бюджету публікують шкільні посібники.

Читайте також:

• І знову ляпи: у підручнику для третьокласників рекламують “Моршинську” мінералку

Сообщение У підручниках історії для 9-10 класів мапа України без Криму. Чи не пора притягнути видавництво до відповідальності? появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Громадське, майже третину 9-ої сторінки підручника з української мови займає реклама мінеральної води.

Школярам пропонують завдання: розглянути етикету та відповісти на 5 запитань — як називається ця вода, чи містить вона газ, чи можна її вживати та інші.

На попередній, 8-ій сторінці, теж є публікація із ознаками прихованої реклами. Це завдання, у якому згадується «Львівська копальня кави», яку називають «найвідомішою кав’ярнею у Львові». Окрім цього, є фотографія із логотипом цієї кав’ярні.

Компанія «Моршинська» на запит hromadske відповіла, що «не розглядає дітей молодшого шкільного віку як аудиторію для реклами» і не сприяла цій публікації в підручнику. Також компанія зазначила, що через те, що етикетку використано в «освітніх цілях», вона не може заборонити Міністерству освіти використовувати свій бренд.

Журналісти також направили запити у «Львівську копальню кави», Міністерство освіти і видавництво «Оріон», яке створило підручник.

Ще одна цікава історія трапилася з українським підручникам з всесвітньої історії. Там знайшли фотографію із сумним канадським актором Кіану Рівзом. Знімок «Обід на хмарочосі» зробили під час будівництва RCA Building у Рокфеллерівському центрі в Нью-Йорку у 1932 році (Рівз народився у 1964-му). На фото 11 робітників, які сидять на балці та обідають на висоті у понад 200 метрів.

Підручник випустили у 2018 році, автор книжки — Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та директор музею «Пам’ять єврейського народу і Голокосту в Україні». Він пояснив, що канадського актора спеціально залишили на фото 1932 року, щоб перевірити уважність учнів.

У МОН, своєю чергою, пообіцяли боротися з ляпами у шкільних підручниках.

Сообщение І знову ляпи: у підручнику для третьокласників рекламують “Моршинську” мінералку появились сначала на Український репортер.

На ляп у тексті у Фейсбуку вказав Володимир Людмирський, опублікувавши відповідне фото.

«Багато в Україні міст — великих і маленьких, молодих і старовинних. Одним із таких старовинних міст є Київ — столиця України. Це давнє місто, засноване ще в 19 столітті. Софійвський собор, Києво-Печерська лавра — пам’ятки тих часів», — зазначено в підручнику.

Зазначимо, що Ольга Хорошковська — докторка педагогічних наук, співробітниця Інституту педагогіки і володарка державних премій в сфері освіти, лауреатка Державної премії України в галузі освіти.

Професорка відома завдяки синові Валерію — бізнесмену і колишньому топ-чиновнику. Свого часу Валерій Хорошковський очолював Мінфін, СБУ, Митну службу, а у 2020 році розглядався як кандидат у прем’єр-міністри.

Коментар із соцмереж:

Назар Приходько:
“Все життя живу у Києві, народився тут, до школи пішов, універ закінчив, одружився, доця народилась і весь цей час я знав, що Києву більше 1500 років…
А от укладачка підручника історії, доктор педагогічних наук з декількома Державними преміями Ольга Хорошковська (мама Валерія) – стверджує, що місто Київ засноване у 19-му столітті.
Ні, це не друкарська помилка, бо навіть якщо прибрати одиницю, Київ все одно засновано набагато раніше ніж у 9-му столітті.
А ще, як бачите, Лавра і Софійський собор теж «пам‘ятки тих часів»… Отака у нас «прогресивна» система освіти…”

Нагадаємо, що у підручнику з англійської мови для учнів 3-го класу, авторкою якого є Оксана Карпюк, знайшли безліч граматичних помилок.

Сообщение У підручнику для першокласників написали, що Київ заснований у 19 столітті появились сначала на Український репортер.

«З року в рік Міністерство освіти неякісно проводить кампанію з друкування нових підручників. Ще гірше вирішується проблема з електронними навчальними посібниками», – сказав він.

Аудитори виявили, що у 2018 році 48 мільйонів гривень витратили з бюджету на створення Національної освітньої електронної платформи, яка має забезпечити доступ до електронних підручників учнів та вчителів. «Проте вона не використовується. І це в умовах, коли зростає важливість онлайн-освіти, коли діти вимушені залишатися вдома», – додав він.

Щодо ситуації з паперовими підручниками: у 2019 році Міністерство освіти отримало 681 мільйон гривень на видання підручників та їхню доставку в області, з яких використано 97%. Голова Рахункової палати нагадав, що закупівлями займається державний Інститут модернізації змісту освіти, який уклав договори на видання підручників та посібників на суму 593 мільйони гривень.

«Як засвідчив аудит, понад 250 мільйонів гривень витрат – тобто майже половина – не мали економічного обґрунтування», – стверджує керівник Рахункової палати.

Крім того, за його словами, через нестачу коштів МОН не забезпечує у запланованих обсягах потреби шкіл. Торік через менші від запланованих видатки вийшло друком на чверть менше видань підручників і на 43% тиражів. Як наслідок – майже 400 тисяч учнів мали проблеми із забезпеченням підручниками у 2019/2020 навчальному роц.

Валерій Пацкан також підкреслив, що Інститут модернізації змісту освіти неналежно контролював питання доставки підручників.

Зокрема, 6 мільйонів підручників (понад 43%) у 2019 році доставлені після початку навчального року. Загалом до шкіл навчальна література надходила із затримкою від 16 до 149 календарних днів.

«Окрім того, школи отримували підручники нерівномірно. За даними Інституту модернізації змісту освіти, учні окремих класів на 100% забезпечені підручниками, що друкувалися в 2019 році. Проте у розрізі областей та найменувань видань розподіл нерівномірний – від 22% до 783%. Простіше кажучи, деякі школи могли отримати по одному підручнику на п’ять учнів, а інші – майже вісім на одного», – говорить Валерій Пацкан.

Фото: Укрінформ

Сообщение Рахункова палата розкритикувала діяльність Міністерства освіти і науки появились сначала на Український репортер.