Про це повідомляє ТСН.

Правоохоронці викрили злочинну організацію, до якої входили ексзаступник міністра охорони здоров’я та ще 10 лікарів – їх підозрюють у порушенні закону про трансплантацію людських органів. Як повідомило LB.ua із посиланням на власні джерела, цим ексзаступником міністра виявився Михайло Загрійчук.

Загрійчук був заступником очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, а зараз він працює заввідділом трансплантації та хірургії органів черевної порожнини в Інституті серця, очолюваному Борисом Тодуровим.

Хто ще отримав підозри?
Повідомляється, що спільниками ексзаступника міністра є 10 лікарів Державної Установи “Інститут серця МОЗ України”, Комунального підприємства “Волинська обласна клінічна лікарня” та комунального некомерційного підприємства “Центральна міська клінічна лікарня” Києва.

Усім 11 медикам вже оголошено підозру. Їх підозрюють в організації схеми “незаконного вилучення анатомічних матеріалів у людей, які перебувають у безпорадному стані та іншій залежності від правопорушників, з метою їх подальшої трансплантації”.

Сам Загрійчук у коментарі “Суспільному” зауважив, що справді фігурує у зазначеній справі. Він підтвердив, що отримав підозру:

“Так, така історія була. Ніхто нікого не посадив”.

Правоохоронці ж відкрили кримінальне провадження за статтями про:

порушення порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини,
створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній;
несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

За даними обізнаних зі справою джерел LB.ua, слідство підозрює, що група медиків продавала чергу на трансплантацію, і що в цьому були замішані трансплант-координатори, які отримували кошти за махінації з чергою. Все це робили нібито заради того, щоб саме Інститут серця отримував органи для пересадок:

“Якщо черга посувається, це точно не безкоштовно для того, заради кого її посували”.

Тобто йдеться про втручання до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Робота цієї системи організована автоматично. За різними медичними критеріями вона підбирає донора та пацієнта, який може отримати донорський орган і автоматично визначає, кого донорський орган може врятувати. Підбір донора та реципієнта відбувається в різних лікарнях, аби запобігти маніпуляціям зі списком пацієнтів і донорів. На сайті Українського центру трансплант-координації про цю систему пишуть таке:

“Єдина державна інформаційна система трансплантації – це сучасна автоматизована інформаційна система, яка забезпечує здійснення об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини і визначення пар “донор-реципієнт”. Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь-яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар “донор-реципієнт”. Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками. Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо. Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відстежувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів. Доступ до ЄДІСТ має обмежене число працівників СДУ “Український центр трансплант-координації” та трансплант-координатори центрів, які мають частковий доступ до інформації”.

Однак за інформацією джерел “Суспільного” у медичній спільноті, деякі лікарні, які беруть участь у пілотному проєкті з трансплантації органів, могли регулювати список донорів і пацієнтів у ручному режимі, оскільки мали доступ до роботи цієї системи.

Генеральний директор Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль у коментарі “Суспільному” пояснив, що працівники правоохоронних органів зверталися до центру трансплант-координації у квітні 2024 року. Він розповів, що несанкціонованого доступу до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації не було і правоохоронці це також знають. На запитання “Суспільного”, чи могли змінювати дані в ЄДІСТ санкціоновано, Коваль відповів таким чином:

“Кожен користувач вносить певні зміни в ЄДІСТ, але претензії до роботи ЄДІСТ наразі немає”.

В Інституті серця справу не коментують
Обидва співрозмовники LB.ua також повідомили, що слідчі довго вели цю справу, використовували технічні засоби для прослуховування. У приймальні Тодурова виданню відмовилися коментувати справу і порадили звертатися до правоохоронних органів.

Трансплантція призупинена?!
Водночас через гучну справу почалися проблеми із трансплантацією. Медики з різних лікарень України анонімно повідомили “Суспільному”, що у звʼязку із врученням підозр у цій справі, щонайменше два тижні деякі заклади не виконують трансплантацій від трупних донорів. Зокрема, це стосується комунального підприємства “Волинська обласна клінічна лікарня” та “Обласна клінічна лікарня імені Гербачевського” Житомирської обласної ради. Без змін виконуються лише пересадки від родинних донорів. Станом на момент запису випуску жодних офіційних коментарів від правоохоронців не було.

Сообщение Скандал з трансплантацією: затримано екзаступника МОЗ Михайла Загрійчука і 10 лікарів появились сначала на Український репортер.

Про це в коментарі агенції розповів директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова Олександр Усенко.

«Якщо цього закону не відтермінують – а цього не зроблено – то я не маю права працювати. З 1 січня вся трансплантація – поза законом», – пояснив медик, додавши, що черга на трансплантацію в інституті розписана на чотири місяці наперед.

«Ми не будемо робити цих операцій. Ми готові, але ми не маємо права за законом це робити», – констатував Олександр Усенко.

Проблема полягає в тому, що Мінохорони здоров’я не розробило підзаконних актів для введення в дію Закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Тобто, уточнює УНН, тільки-но закон набере чинності, і рідна і трупна трансплантація в Україні стане неможливою через відсутність необхідних нормативно-правових документів.

Сообщение З 1 січня в Україні зупиняться всі операції пересадки органів, застерігає фахівець появились сначала на Український репортер.

“У світовій медичній практиці трансплантація від померлого донора відбувається на підставі принципів вираження волі потенційного донора. Їх поділяють на презумпцію згоди та презумпцію незгоди. В першому випадку особа за свого життя подає заяву про її небажання стати донором у разі смерті. За відсутності такої заяви вважається, що згоду стати донором надано за умовчанням. За презумпцією незгоди – навпаки, особа має документально оформити свою згоду стати донором після смерті.

Проектом Закону передбачається, що кожна повнолітня дієздатна особа може дати письмову згоду стати донором органів та/або анатомічних матеріалів після своєї смерті. Після дачі дозволу на таку особу оформлюється картка потенційного донора державного зразка. Затвердження порядку надання згоди, єдиного зразка та порядку оформлення картки потенційного донора, внесення до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації відомостей про осіб, які надали таку згоду, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Відомості про надання такої згоди вважатимуться конфіденційною інформацією. Також законопроектом передбачається, що заява про надання дозволу на трансплантацію може бути відкликана“, – йдеться у пояснювальній записці.

Потрібна людині для одужання пересадка органів чи ні вирішуватиме консиліум лікарів.

Усіх пацієнтів, які чекають на пересадку органів, заносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

Трансплантація буде безкоштовною (крім гемопоетичних стовбурових клітин). Фінансово трансплантацію забезпечує держава та інші джерела, не заборонені законодавством.

Якщо живим донором є близький родич або член сім’ї пацієнта (родинне донорство), рішення щодо трансплантації ухвалює консиліумом лікарів за результатами визначення імунологічної сумісності донора та реципієнта.

Якщо транплантувати мають матеріали від донора-трупа, донора-людину, яка отримає орган, визначає Єдина державна інформсистема трансплантації.

Порядок застосування перехресного донорства (між пацієнтами, які чекають на пересадку, і які включені до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації) затверджує Кабмін.

Пару донор-отримувач шукають під час кожного внесення відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів людини до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації в автоматичному режимі з урахуванням таких показників:

• імунологічна сумісність пари донор-реципієнт;
• статус екстреності трансплантації (за медичними показаннями);
• наближеність медзакладу, де вилучають анатомічні матеріалів людини для трансплантації, до медзакладу, де можуть провести трансплантацію (з урахуванням способу транспортування анатомічних матеріалів та оптимальних строків їх зберігання);
• першочерговість проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали (окремо для трансплантації органів, тканин та клітин);
• збереження за неповнолітнім реципієнтом після досягнення ним повноліття черговості на отримання анатомічного матеріалу для трансплантації;
• антропометричні дані.

Коли складається пара донор-отримувач, відповідальна особа негайно повідомляє про це:

• трансплант-координатору медзакладу, до списку очікування якого включено пацієнта-отримувача;
• трансплант-координатору медзакладу, де є донор-труп або анатомічний матеріал.

Коли пара визначена:

• її не можна змінювати, крім випадків перехресного донорства.
• Коли пара утворилася, рішення про можливість трансплантації ухвалює консиліум лікарів медзакладу, до списку очікування якого включено пацієнта-отримувача.

Якщо існує загороза життю людини, пересадку органів здійснюють без її згоди, згоди батьків дитини чи інших законних представників.

Якщо ж пацієнт відмовляється, щоб йому зробили пересадку, лікар має право запропонувати йому написати письмову заяву про відмову. Якщо пацієнт не хоче її писати, лікар у присутності свідків складає відповідний акт.

Якщо батьки відмовляються від пересадки своїй дитині, якій ще не виповнилося 14 років або яка визнана недієздатною, або якщо їхня відмова може призвести до фатальних для дитини наслідків, керівник медзакладу негайно повідомляє про це органи опіки. І тоді чиновники впродовж однієї доби з моменту звернення ухвалюють рішення щодо трансплантації (його можна оскаржити в суді).

Живим донором може бути лише повнолітня дієздатна людина. Вилучати в неї анатомічні матеріали можна лише, якщо це родинне або перехресне донорство.

Вилучати матеріали, які можуть самовідтворюватися (зокрема, гемопоетичні стовбурові клітини), можна у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

Не можна вилучати анатомічні матеріали у живих осіб, які:

• сидять у в’язницях чи місцях попереднього ув’язнення;
• є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
• страждають на тяжкі психічні розлади;
• мають захворювання, що можуть передатися людині-отримувачу чи зашкодити її здоров’ю (лише за згоди);
• надали раніше орган або частину органу для трансплантації;
• є вагітними.

Ухвалений парламентом законопроект пепредбачає створення нової посади трансплант-координатор. Він повинен:

• шукати потенційного донора;
• перевіряти в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації дані про прижиттєво надану потенційним донором згоду на посмертне донорство;
• отримувати згоду вилучати з тіла потенційного донора анатомічних матеріалів для трансплантації чи виготовлення біоімплантатів;
• вносити дані до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
• організовувати вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини;
• співпрацювати з медзакладами, які мають стосунок до трансплантації;
• інформувати у визначених законодавством випадках судово-медичну експертну службу, адміністрацію медзакладу та правоохоронні органи про отриману згоду на вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа.

Трансплант-координатор не може бути в складі консиліуму лікарів, який констатує смерть мозку людини, брати участь у вилученні анатомічного матеріалу та проведенні трансплантації, або представляти інтереси людини, яка отримає органи.

Трансплант-координатор повинен мати вищу медичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня.

Таким чином, найголовніше в законопроекті “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині” це те, що вилучити анатомічні матеріали (органи, їхні частини, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали) можна лише в тому разі, якщо людина за життя дала на це згоду.

З одного боку, це добре, адже в іншому разі в Україні заможні іноземці могли б задешево купувати “запчастини” для себе.
З іншого боку, документ забороняє вилучати органи та інші анатомічні матеріали, наприклад, у жертв ДТП.

На цю тему читайте також

Десять років із чужим серцем

Сообщение Рада ухвалила закон про трансплантацію. Чому жертви ДТП не підуть “на запчастини” появились сначала на Український репортер.