Про це свідчить розслідування ініціативи BYPOL, – пише Українська правда.

“Пару місяців тому з нами зв’язалося наше джерело, колишній співробітник служби безпеки, якому ми довіряємо. Так, джерело повідомило, що Павла Шеремета було вбито за наказом президента білорусі олександра лукашенка, а винними були офіцери спецпідрозділу КДБ “Альфа”.

В BYPOL стверджують, що журналіст був особистим ворогом лукашенка.

Неприязнь між ними почалась ще у 1997 році, коли журналіст висвітлював контрабанду та неохоронюваність на білорусько-литовському кордоні.

Також джерело із силових структур надало ексклюзивну інформацію про можливу причетність спецпідрозділів КДБ білорусі до цієї справи.

Так, співрозмовник назвав одного з можливих учасників злочину. Це В’ячеслав Сидоракін. Його ім’я звучало у фільмі “Операція Манкурти. Частина 2”. Сидоракін допомагав офіцеру КДБ втекти з білорусі з архівом секретних документів.

Також у розслідуванні звучить імʼя Юрія Гаркача – ще одного працівника білоруського спецпідрозділу “Альфа” КДБ, якого засудили у 2022 році за незаконні дії зі зброєю на 4 роки позбавлення волі.

Навесні 2012 року голова КДБ білорусі Вадим Зайцев призначив своїм помічником з особливих завдань офіцера спецпідрозділу КДБ “Альфа” Юрія Гаркача. Горкач звітував безпосередньо лише йому. З гаража “Альфи” їм виділили службовий автомобіль – чорний BMW X5. Йому також виділили окремий кабінет у центральній будівлі штабу КДБ з доступом до оперативної бази даних.

На базі підрозділу “Альфа” Гаркач створив спеціальний відділ для виконання особливих завдань голови КДБ. Сидоракіна, як очікується, завербували до цього відділу разом зі снайпером “Альфи” Олександром Зайцевим, сином голови КДБ білорусі.

Група Гаркача мала здійснювати службові відрядження для виконання особливих завдань за кордоном. Гроші на це виділялися через перше головне управління зовнішньої розвідки КДБ білорусі.

Для юридичних консультацій з виконання доручень Гаркачу допоміг довірений слідчий КДБ, який умів зберігати таємниці, Іван Санько, який на той час дружив з Вадимом Зайцевим.

Десь у травні-червні 2012 року Зайцев дав Гаркачу 15 тисяч доларів готівкою за виконання завдання з поїздки до росії на BMW X5 у складі групи з п’яти осіб до москви. Вони повернулися з росії через кілька днів. Теоретично група могла поїхати на розвідку щодо Шеремета. З 2012 до 2015 рр. Шеремет фактично жив на дві країни – рф та Україну.

Гаркач їздив в Україну з 30 серпня по 13 вересня 2013 року, Санько – з 20 серпня по 2 вересня 2012 року та з 4 по 15 серпня 2013 року, Зайцев з 4 по 27 липня 2012 року та з 29 вересня по 3 жовтня 2013 року. Сидоракін їздив в Україну тричі у 2016 році: з 13 по 17 березня, з 13 по 17 квітня та з 9 по 12 червня.

В ініціативі підкреслюють, що чоловік, якого помітили вночі неподалік від авто Шеремета візуально схожий на Сидоракіна, а жінка поруч з ним на Тетяну Козлову, яка з 2000 р. також служила у спецпідрозділі “Алмаз” МВС білорусі. Хоча з 2012 року офіційно жінка кордону з Україною не перетинала.

BYPOL – ініціатива, створена колишніми міліціонерами, які не підтримують режим Лукашенка. У своєму розслідуванні вони спираються на документи, свідчення свідків та відкриті джерела.

Один із керівників “Української правди” Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

У 2017 році журналісти випустили власне розслідування, у якому встановили, що під будинком, де жив Шеремет, у ніч, коли під машину заклали вибухівку, перебували підозрілі автіки. Водієм однієї з них був колишній співробітник СБУ Ігор Устименко. Крім того, працівники Служби безпеки “почистили” один із серверів з відео поблизу будинку Шеремета.

Ймовірні замовники вбивства названі не були. Розслідування щодо них виокремлене в іншу справу і триває.

Читайте також: 

• Від Генпрокуратури вимагають розслідувати вбивство Шеремета як теракт (+відео)

Сообщение До вбивста Шеремета причетні лукашенко і КДБ – джерела появились сначала на Український репортер.

Колеги та друзі Шеремета прийшли у вівторок зранку на перехрестя вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького, де рівно 5 років тому в цей час стався вибух.

Люди принесли плакат “Політична справа Павла Шеремета”.

За 5 років слідство не встановило замовників вбивства журналіста. Справу щодо тих, кого МВС вважає виконавцями, розглядає суд.

Запитання “Хто вбив Павла?” досі залишається відкритим.

Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваниху вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і триває. Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.

Читайте також:

• Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання

Сообщение П’ять років тому загинув Павло Шеремет. У Києві вшановують пам’ять журналіста появились сначала на Український репортер.

Цю інформацію оприлюднив 20 травня під час пресконференції Володимир Зеленський.

Він розповів, що листується з Дугарь, а потім показав листування одному з журналістів.

Зеленський пояснив, що це листування не є випадковим. “Якби я вірив, що ця дівчина має відношення до вбивства, я б не переписувався”, – сказав він.

На своїй Фейсбук-сторінці Яна Дугарь, підтвердила, що справді листується з президентом.

Дугарь пише, що “свого часу довго шукала можливість знайти доступ до президента і зрештою його знайшла”. За її словами, “листування між двома і більше людьми – нормально…. Мені важливо було донести свою історію, бачення і переживання від того, що відбувається зі мною, Kiyan Kuzmenko Julia та Андрій Антоненко“.

Дугарь попросила поставитись з розумінням до приватності її спілкування з Володимиром Зеленським. І наголосила: “Головний бій за правду – попереду”.

Нагадаємо:

Під час відомого брифінгу 12 грудня 2019 року в МВС суспільство було  проінформовано про затримання осіб, яких підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На брифінг прибули президент Володимир Зеленський, генпрокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Суспільству розповіли, що вбивство журналіста Павла Шеремета “розкрито”. Затримано групу: лідера гурту Riffmaster, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко і медсестру військового батальйону, волонтерку Яну Дугарь. Серед фігурантів справи назвали також «Пуму» і «Бучу» – відомих учасників АТО, волонтерів. Усіх їх – без судового вироку! – назвали причетними…

Сообщение Яна Дугарь прокоментувала приватне листування з Володимиром Зеленським появились сначала на Український репортер.

По периметру будівлі суду знаходиться кордон поліції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Активісти вимагають продовжувати судовий розгляд цієї справи, попри те, що за їх інформацією, відсутній один з присяжних у справі.

Активісти скандують «Аваков-чорт», «Свободу Ріфмастеру», «Свободу політв’язням», тримають у руках плакати із надписом «Вимагаємо реформи судової системи», тощо.

На цьому засіданні суд мав продовжувати досліджувати письмові матеріали у справі. Також, за інформацією активістів, адвокати Антоненка мали на цьому засіданні подавати до суду клопотання про зміну йому запобіжного заходу.

За інформацією спільноти Free Riff у Фейсбуці, заплановане раніше судове засідання у цій справі було скасоване головуючою суддею у цій справі Оксаною Голуб.

На минулому засіданні суд дослідив низку документів, зокрема, – різноманітні листи, серед яких — листи про надання інформації, запити, клопотання про проведення обшуків, супровідні листи, також присутні переглядали різні відеозаписи, тощо.

Укрінформ.

Фото на головній Дарини Коломієць, “Суспільне”.

На цю тему:

• Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання
• Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова

Сообщение “Справа Шеремета”: протистояння активістів і поліції біля Шевченківського суду появились сначала на Український репортер.

4 січня білоруська опозиція передала “Українській правді” записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ “Альфа” в офісі Зайцева в Мінську.

Говорять про те, яким способом вбити Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Зійшлися на тому, щоб його підірвати. Це вбивство мало б стати публічним сигналом.

Ці “плівки” стали надбанням гласності завдяки колишньому співробітникові підрозділу спецпризначення Ігорю Макару. Він каже, що почув на записах прізвище свого товариша Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО. Останній виїхав із Білорусі у 2001 році та почав критикувати режим Лукашенка. Книгу Алкаєва у 2007 році видав  Павло Шеремет.

Макар розповів, що спочатку передав записи американським спецслужбам. А сьогодні він подбав, щоб надбанням гласності став епізод із замовленням вбивства Шеремета.

“Цей запис я оприлюднив зараз, передав для публікації на EUobserver. Там були зроблені усі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Також пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза”, – сказав Макар.

Він погодився свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Також повідомив, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року.

Зокрема, в коментарі “Суспільному” розповів:

“Ми робили усе, щоби дати розголос, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи (українським правоохоронцям ‒  ред.) приблизно в грудні.

За його словами, особа, що зробила запис тих розмов та з якою розмовляє глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев, також готова свідчити у справі. Сьогодні цей анонімний ексспівробітник КДБ, як його називає Макар, перебуває в Євросоюзі.

Потрапили ці матеріали до колишнього співробітника білоруського загону спецпризначення ще у 2012 році від анонімних джерел з КДБ Білорусі.

Відразу після новини про таємні записи Національна поліція України оприлюднила таку інформацію:

“У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році.

Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину.

Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.

На даний момент слідство Нацполіції отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій.

Нагадуємо, що справу стосовно виконавців підриву Павла Шеремета передано до суду, щодо замовників виділене окреме кримінальне провадження, розслідування в якому триває”.

(На цю тему: “Ветерани АТО “Пума” і “Буча” подали позов до Авакова”.)

Так званий білоруський “касетний скандал” спричинив хвилі коментарів, версій, аналітичних оцінок і прогнозів. Дуже слушні запитання поставив на сторінці у Фейсбуку відомий журналіст Сергій Руденко. Зокрема, його цікавить:

“1.Хто писав голову КДБ Білорусі Зайцева? Чи не ті ж специ, що і Кучму у 2000 році?

2.Чи оголосить МВС України підозру Зайцеву, а МЗС може викличе посла Білорусі для вручення ноти протесту?

3.Що тепер буде зі справою Антоненка, Дугар і Кузьменко? З’явилися нові обставини, пов’язані із вбивством Шеремета. А відтак – слідство має дослідити обставини можливої пречетності КГБ Білорусі до ліквідації Шеремета.

4.Запис у кабінеті голови КГБ був зроблений у 2012 році. Шеремета вбили у 2016-му. 2019 року Зеленський своєю присутністю на брифінгу МВС фактично завізував причетність Антоненка, Дугар і Кузьменко у причетності до вбивства журналіста. 2021 року оприлюднено запис.

5.Чи означає це те, що журналіста могли вбити росіяни, які повністю загнали Лукашенка в кут, а Зеленського поставили у дуже незручну позу? Якщо це зробили білоруси, то чи знали про це українські спецслужби? Якщо ж не знали – то чому?

6.Публікація записів по Шеремету вимагає чітких пояснень керівників МВС і СБУ. Бажано за участю Зеленського”.

Виступили із заявою захисники Андрія Антоненка, який разом з Юлією Кузьменко, Яною Дугар є обвинуваченими у справі про вбивство Шеремета. Цитуємо юристів Дмитра Кругового, Віталія Галенченка і Станіслава Кулика (цей документ розміщено на сайті sense.ua):

1. Інформація, яка оприлюднена Ігорем Макаром щодо готування політичного вбивства Павла Шеремета КДБ Білорусі, потребує ретельної перевірки. Сподіваємося це зроблять компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори. Сторона захисту вже веде роботу в цьому напрямку.
2. Нагадуємо, що «білоруський слід» з урахуванням політичної позиції Павла Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня — в день першої інавгурації Олександра Лукашенка в 1994 році — дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує. У разі, якщо інформація підтвердиться, це повністю руйнує безумну версію сторони обвинувачення про невідомих осіб, які під час обрання виконавців з низькими моральними якостями зосередилися на «волонтерських групах населення». Під час вступної промови адвоката Кругового захист заявляв, що версії обвинувачення цілком схожі на поведінку схопленого за руку шулера — воно послідовно висуває суперечливі і подекуди кумедні теорії, аби виправдати власне шахрайство.
3. Ретельно вивчивши усі представлені слідством «докази», захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася. Ба більше, про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі під час своїх пропагандистських заяв і виступів перед законодавцями і під час телевізійних шоу, всіма силами намагаючись відвести громадськість в сторону від цієї версії. Лунали слова і Росія, і ПТСР,і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь — жодної згадки. Це не може не наштовхувати на думку, що у разі, якщо причетність білоруських спецслужб до цього вбивства підтвердиться, то виникне питання чи не свідомо керівники МВС і Нацполіції покривали як замовників так і виконавців, вказуючи на завідомо непричетних осіб і на хибні версії мотиву, подібно тому, як це робилося на початку розслідування вбивства Катерини Гандзюк.
4. Національна поліція України і представники МВС сьогодні розповсюдили неправдиві відомості про те, що нібито «білоруська версія» замовників вбивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому п. Антоненко, п. Дугарь, п. Кузьменко. Проте, це очевидна дезінформація. По-перше, у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв‘язок обвинувачених з будь-якими  спецслужбами, у тому числі іноземними. По-друге, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Це аж ніяк не узгоджується з версією, оприлюдненою сьогодні в Брюсселі”.

Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року в центрі Києва – авто, яким він керував, було підірвано.

Читайте також:

• Або покажіть залізобетонні докази, або відпускайте обвинувачених, – Сенцов про справу Шеремета

Сообщение Таємні записи з КДБ Білорусі про вбивство журналіста Шеремета викликали нові запитання появились сначала на Український репортер.

12 грудня 2019 року поліція повідомила про затримання трьох підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.

Юлія Кузьменко таким чином вісім місяців перебувала в СІЗО. Суди абсолютно не брали до уваги заяви адвокатів, а також самої Кузьменко про безпідставне затримання, про фальшування матеріалів справи. Сьогодні  обвинувачена в суді згадала про репресії часів СРСР і сказала, що її разом із іншими фігурантами справи переслідують для дискредитації волонтерського та ветеранського руху. Прокурор просив не скасовувати арешт. Сказав, що ризики “перешкоджання слідству” нібито продовжують існувати через те, що триває слідство стосовно замовників вбивства і вони ще не встановлені.

Торік Юлія Кузьменко написала із СІЗО:

“Вчорашній день, напевно, почався звичайно. Я була на роботі, у мене було 3 дитини в операційній. Найнеприємніше – це зараз постфактум розуміти, що коли я ще перебувала в операційній, в цей момент уже готувався брифінг. Я вже стала вбивцею… Я вперше про Шеремета почула у день, по-моєму, його вбивства. Я сиділа на роботі, відкрила Фейсбук, прочитала, що вбили Шеремета. Я тоді ще полізла читати, хто це… Я не знаю, як закінчиться моє життя, але вчора закінчили мою кар’єру. У мене тисячі пацієнтів… Що повинні думати батьки дітей, яких я оперувала, що хірург був вбивця? Кому вони віддавали своїх дітей? ”

Сьогодні рішення про зміну запобіжного заходу ухвалила колегія суддів Юрія Сливи, Тетяни Фрич і Володимира Мельника. Підозрювана не може залишати межі Гнідина Київської області, де вона прописана, а також не має спілкуватись з фігурантами справи та зобов’язана з’являтись до правоохоронців на їхні вимоги.

У цій справі продовжує залишатися під вартою Андрій Кузьменко.

Громадськість упродовж тривалого періоду проводить акції протесту, вимагаючи звільнення з-під варти Кузьменко, Антоненка, а раніше – і Яни Дугарь, крититикуючи владу за упередженість слідства, за те, що не бажають розшукувати справжніх винуватців цього злочину. Зокрема, 10 серпня під стінами Офісу Генпрокурора активісти влаштували гучний і принциповий пікет проти дій очільниці відомства Венедиктової.

Також нагадаємо, що 12 грудня 2019-го в МВС було проведено екстрений брифінг щодо затримання осіб, яких підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. На брифінг прибули президент Володимир Зеленський, генпрокурор Руслан Рябошапка, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Суспільству розповіли, що вбивство журналіста Павла Шеремета “розкрито”. Затримано групу: лідера гурту Riffmaster, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, дитячу лікарку та волонтерку Юлію Кузьменко і медсестру військового батальйону, волонтерку Яну Дугарь. Серед фігурантів справи назвали також «Пуму» і «Бучу» – відомих учасників АТО, волонтерів. Усіх їх – без судового вироку! – назвали причетними… Між тим, подружжю Грищенків ніхто підозри щодо вбивства Шеремета не пред’являв. Однак в багатьох ЗМІ їхні прізвища відразу ж після брифінгу стали фігурувати в контексті підозрюваних. Якщо влада сказала про “причетність”, то й покотилося страшне колесо облудних звинувачень на різних інформресурсах. І “розпинали”…  “Український репортер” в багатьох статтях на цю тему ставив питання руба: чи не з 1937-го котиться це “колесо” репресій? І як його зупинити? Де стіна закону і права?

Захисниця України, волонтерка Інна Грищенко (фронтовий позивний «Пума») два місяці і 18 днів провела в одиночній камері київського ізолятора тимчасового тримання. Її чоловік – Владислав Грищенко (також захисник України!) – досі за гратами. Без судового вироку. На три, а то й на п’ять штихів закопують в землю одвічний принцип гуманізму. Тому забудьте, що сей основоположний правничий постулат торжествує у тій чи іншій справі беззаперечно, твердо, як аксіома.

В Печерському суді люди бачили, як під час розгляду клопотань у справі Інни Грищенко суддя час од часу писав комусь есемески в телефоні, прикривши його томиком матеріалів. І робив вигляд начебто уважно слухає, з’ясовує, вивчає, прагнучи прийняти справедливе, зважене, обґрунтоване і мотивоване рішення. Через деякий час інша суддя у цій же справі (того ж Печерського) винесла ухвалу, в якій зовсім не зазначила, які ж ризики існують, що Грищенко може ухилятися від слідства, втекти, впливати на свідків. А навіщо? Простіше повторити, пробубоніти прокурорський документ про те, що «ризики при обранні запобіжного заходу продовжують залишатися», а потім, потупивши очі в підлогу, залишити суддівську залу. Фраза про «ризики» повторюється від суду до суду, перекочовує з ухвали до ухвали. (Подібний суддівський стиль спостерігали і під час розгляду клопотань щодо Юлії Кузьменко, Андрія Антоненка, Яни Дугарь. І постійно прокурори белькотали про “ризики”…). Уся ця братія (разом узята) просто знущається з українського народу. І знущаються вже три десятиліття! Але ж терпець в народу колись увірветься.

Які ризики втечі чи перешкоджання слідчим діям, дозвольте поцікавитися? Наприклад, «Пума» була на передовій, під обстрілами, життям ризикувала заради України, бойових побратимів. Невже вона буде уникати викликів на допит до слідства? Навпаки – Інна заявила в суді, що дає згоду навіть на відеофіксацію під контролем поліції свого перебування під домашнім арештом. Однак їй все одно не ймуть віри. Це ж як треба не поважати захисницю України, як треба не любити свій хоробрий, войовничий народ, щоб прошварготіти: «Залишити під вартою»!

А ми ж знаємо, як восени 2014-го “легендарна” суддя Печерського суду Світлана Волкова звільнила із СІЗО екс-командира “Беркута” Дмитра Садовника, якого обгрунтовано підозрюють у розстрілі 39 Героїв Небесної Сотні. Катюга Садовник відразу ж втік до Московії. Волкову лише звільнили з посади, а потім вона благополучно поновилася на роботі. Це і є справедливість по-українському?! Ні, це якийсь суддівський “космос”!

«Пума» на Майдані була із Садовником по різні сторони барикади. Сьогодні цей злочинець – в шоколаді, мабуть “розганяє” мітингувальні майдани в Білорусі. Інна місяці провела в камері-одиночці. Ось такі жахливі контрасти.

Українці звикають до цих контрастів, хоч в душі лають, клянуть цей слідчий каток, який «утюжить» людські долі. Але що вдіяти можуть? Тебе не чують. Глухо як у танку. Але українці твердо знають і вірять: вони все одно переможуть зло. Такий народ не здолати!

Очевидно, рано чи пізно Європейський суд з прав людини скаже своє слово про цю справу. Але було б справедливо, щоб в СІЗО опинилися усі ті, хто фальшував цю справу. Чомусь є така надія, що наш народ прослідкує за цим…

Леонід Фросевич

Читайте про це:

• Справа «Пуми» і «Бучі»: несподіваний поворот (+відео)
• “Пума” і слідчі жорна. Несподіване рішення Апеляційного суду (+відео)
• Пума на волі. Як це було (+відео, фото)

Сообщение Справа про вбивство Шеремета: лікарка Юлія Кузьменко – на волі! появились сначала на Український репортер.

Як розповідає “Українська правда”, “до центру Києва на вулицю Івана Франка привезли підозрювану Кузьменко. Вона повинна пройти тим шляхом, яким пройшли імовірні організатори вибуху автомобіля Шеремета. Із нею також повинен був бути підозрюваний Андрій Антоненко, проте його адвокати не встигли прибути на місце і він начебто відмовився від проходження експерименту.

Про сам експеримент раніше написав адвокат Масі Найєм, зазначивши, що він відбувається з порушенням Кримінального Процесуального Кодексу”.

Юлія Кузьменко та її адвокат заперечують висунуті звинувачення, заявляючи про сфальшованість матеріалів цієї справи, розповідав раніше “Український репортер”.

Відео “Громадського” про слідчий експеримент:

Сообщение Справа про вбивство Шеремета: з Юлією Кузьменко провели слідчий експеримент (+відео) появились сначала на Український репортер.

Як відомо, правоохоронці повідомили про розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета.

Сьогодні, 13 грудня, на початку судового засідання адвокат Юлії Кузьменко Владислав Добош заявив відвід судді Сергію Вовку, пославшись на його нібито упереджене ставлення до фігурантів справи Шеремета.

Юлія Кузьменко заперечує причетність до злочину:

“Вчорашній день, напевно, почався звичайно. Я була на роботі, у мене було 3 дитини в операційній. Найнеприємніше – це зараз постфактум розуміти, що коли я ще перебувала в операційній, в цей момент уже готувався брифінг. Я вже стала вбивцею… Я вперше про Шеремета почула у день, по-моєму, його вбивства. Я сиділа на роботі, відкрила Фейсбук, прочитала, що вбили Шеремета. Я тоді ще полізла читати, хто це… Я не знаю, як закінчиться моє життя, але вчора закінчили мою кар’єру. У мене тисячі пацієнтів… Що повинні думати батьки дітей, яких я оперувала, що хірург був вбивця? Кому вони віддавали своїх дітей? ”

Як зазначає “Українська правда”, “Кузьменко розкритикувала експертизи, за якими слідчі встановили її нібито причетність. Зокрема, жінка обурилась, що опис її та вбивці склали і співставили за нечіткими записами відеокамер. Підозрювана зазначила, що “навіть в 19 столітті система антропометрії складалася з дуже багатьох показників”.

Коментуючи іншу експертизу, яка порівняла ходу Кузьменко та вбивці на записах, підозрювана сказала, що хода може змінюватись, якщо людина несе щось важке. На думку Кузьменко, вибухівка МОН-50, яку несла вбивця Шеремета, важить близько 5 кілограмів. Тому, на думку підозрюваної, неправильно було порівнювати ходу вбивці з кадрами, де Кузьменко не несла тяжких сумок. Водночас, волонтерка каже, що в день убивства була на роботі. Хоча того дня вона виклала у Фейсбук фото, написавши у коментарях, що перебуває у відпустці”.

Іншу підозрювану  у причетності до вбивства журналіста – Яну Дугарь – сьогодні суд відправив під цілодобовий домашній арешт строком до 8 лютого 2020 року.

Дугарь зобов’язана прибувати до прокурора та суду за першою вимогою, утриматись від спілкування з підозрюваними та свідками, здати на зберігання у органи державної влади свій паспорт/паспорти для виїзду за кордон.

Прокуратура клопотала про запобіжний захід для Дугарь у вигляді цілодобового домашнього арешту.

За версією слідства, організатором злочину був АТОвець Андрій Антоненко.

Мотивом злочину прокурор назвав “ультранаціоналастичні погляди” Антоненка, який “хотів привернути увагу до певних політичних переконань”.

Захищали у суді Дугарь адвокати Віталій Коломієць і Микола Ореховський. За версією слідства, Дугарь нібито фотографувала відеокамери біля будинку Шеремета за кілька днів до вбивства. Поліція називає її “розвідницею”.

Адвокати дівчини наполягали на тому, що з 16 червня до 13 липня 2019 року Дугарь не було в Україні, про що свідчать відмітки у її закордонному паспорті та авіаквитки. За словами адвоката, слідчі для фотоекспертизи використовували фото нібито Дугарь, яке зробили 11 липня 2019 року, але в цей час її не могли зафіксувати в Україні.

Також, адвокати заявили, що з 03.06.16 по 26.09.16 року перебувала на території військової частини військового госпіталю.

Сообщение Вбивство Павла Шеремета: волонтерка і лікарка Юлія Кузьменко заперечує причетність до злочину появились сначала на Український репортер.

Про це він повідомив у Фейсбуку.

“В мене дома поліція, буде обшук”, – написав Акастьолов.

У коментарях під дописом Акастьолов зазначив, що слідчі приходили у справі вбивства журналіста Павла Шеремета і додав, що під час обшуку був присутній адвокат.

Євген Акастьолов був одним з сотників Майдану, керував обороною на вул. Інститутській взимку 2014 року. За даними видання “Обозреватель”, Акастьолов є другом Юлії Кузьменко, яку підозрюють у причетності до вбивства Шеремета. Чоловік є власником парку “Лазалка” та фірми “Альпіна парк”, що виробляє мотузкові парки.

Нагадаємо, 12 грудня Національна поліція затримала підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета.
У вбивстві журналіста підозрюють музиканта і військового Андрія Антоненка (Riffmaster), дитячого хірурга Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь.

Ще двоє людей – подружжя ветеранів АТО Інна та Владислав Грищенки – є фігурантами справи про вбивство Павла Шеремета, але затримані в іншій справі – щодо замаху на життя людини на Івано-Франківщині.

Відео “Українського репортера” із зали суду щодо продовження досудового слідства у кримінальному провадженні щодо Інни та Владислава Грищенко:

Сообщение Вбивство Шеремета: поліція вночі прийшла з обшуками до активіста і волонтера Акастьолова появились сначала на Український репортер.

“Українська правда” позитивно сприймає той факт, що “слідство триває, та про цю справу не забули”. Пишуть, що озвучена версія слідства шокувала редакцію. Але зараз “УП” ставиться до викладеної інформації обережно. І ось чому.

“У нас виникло декілька запитань, відповідей на які ми не почули під час брифінгу:

1. Хто може бути замовником цього вбивства? Версія про те, що такий злочин могла самостійно організувати група волонтерів задля дестабілізації ситуації, викликає багато питань.

2. Незрозумілими для нас залишаються мотиви замовників та виконавців. Мети, що була озвучена під час брифінгу – дестабілізації політичної ситуації в Україні – не було досягнуто.

3. Хто був зацікавлений у дестабілізації ситуації в країні на той час? Навіщо волонтерам, що підтримували армію у складні часи, потрібна дестабілізація ситуації всередині країни? Чи слідство припускає, що група волонтерів могла діяти в інтересах Росії?”

Редакція “Української правди” заявляє, що не хоче, щоб “у цій справі мали місце будь-які маніпуляції”. Тому “УП” звертається до всіх: якщо вам відомі додаткові факти про людей, прізвища яких були сьогодні озвучені у якості підозрюваних, просимо надати їх редакції “Української правди”.

Фото: www.svoboda.org

Відео “Українського репортера”:

Сообщение “Українська правда” звернулася до читачів у зв’язку розкриттям вбивства Шеремета появились сначала на Український репортер.