Так стверджує президент Спілки «Бойове братерство України», екскерівник Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

Право величати себе патріотом треба виборювати в боях з російськими загарбниками.

У Києві Павло Жебрівський презентував читачам свої нові книги «Роздуми» та «Погляд на національну ідею”.

Фото на головній сторінці: “Український репортер”

Читайте також:

• Павло Жебрівський: “Без формування єдиної української політичної нації говорити про поступ країни неможливо” (+відео)

Сообщение Право називатися патріотом треба виборювати в боях з російськими окупантами – Павло Жебрівський появились сначала на Український репортер.

Дуже дивна історія. У нас нема командувачів на надзвичайно важливих фронтах – культурному і духовному. Може, іноземців ще запросять? Навіщо тоді всі вищі заклади освіти і культури пишуть наукові праці, захищають дисертації? Виявляється, що нікого нема. Може, нам всенародно пошукати в країні таких людей?

Якщо ми хочемо мати майбутнє в нашій країні, запит повинен бути на високопрофесійних патріотів України.

Марина Соченко, Заслужений діяч мистецтв України, членкиня Національної спілки художників України.

Читайте також:

• Художниця Марина Соченко показала, якою є наша Україна (+відео)

Сообщение Марина Соченко: “Може, нам всенародно пошукати в Україні кандидатів на посади міністрів?” появились сначала на Український репортер.

Про це глава держави сказав у інтерв’ю The Times of Israel, опублікованому в неділю, 19 січня, – повідомляє Новинарня.

“Питання в тому, як люди з різною історією, з різними поглядами можуть жити разом на практиці. Це дуже складне і делікатне питання. Є герої, яких вшановують на заході і в центрі України, і є інші українці, у яких є свої герої і які думають інакше. І я розумію різні почуття. І саме тому я сказав кілька разів, дуже чітко: коли у нас складна історія, побудуймо спільну історію. Знайдімо тих людей, чиї імена не викликають суперечностей у нашому сьогоденні та майбутньому. Назвемо пам’ятники і вулиці на честь людей, чиї імена не провокують конфлікту”, – сказав президент.

Зеленський наголосив, що нині в українців є свої сучасні герої – люди, які зробили історію, науковці, ті, хто освоює космос, видатні спортсмени, багато письменників, люди, яких поважають в усіх частинах України. “Тримаймо політику якнайдалі від цієї теми“, – закликав він.

Сообщение Зеленський пропонує відмовитися від героїзації постатей, що “провокують конфлікт” появились сначала на Український репортер.

У перебігу опитування, проведеного «Рейтингом» у серпні, лише 13% респондентів заявили про відсутність патріотичних почуттів, 5% не змогли визначитися.

В усіх макрорегіонах кількість патріотично настроєних громадян перевищує 75%: на Заході – 85%, у Центрі – 84%, на Півдні – 79%, на Сході – 76%.

Якби сьогодні довелося голосувати за незалежність України, її проголошення підтримали б майже 80% опитаних (у 2012 році таких було 62%). 13% висловилися проти, 7% вагалися з відповіддю.

Традиційно незалежність найактивніше обстоюють у західних областях – 93%. У Центрі цей показник сановить 82%, на Півдні – 72%, на Сході – 63%.

Найбільше супротивників незалежності дослідження виявило серед громадян «старшого покоління, бідніших верств населення та осіб із нижчим рівнем освіти».

Сообщение В Україні порахували патріотів появились сначала на Український репортер.

Із 21 заявки, поданої 14 організаціями, профільна комісія відібрала 15 від дев’яти конкурсантів. Саме ці проекти задаватимуть патріотичний тон на Київщині, причому втілюватимуться вони за бюджетні кошти – загалом 1 млн. грн.

Громадська ініціатива – річ життєво потрібна для нормального розвитку демократичного суспільства. Всіляко схвалюючи прогресивні ідеї та усвідомлюючи безумовну важливість прищеплення юному поколінню чуття національної гордості, зазирнімо в перелік переможців. Який, до речі, затверджено підписом начальника управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Київської ОДА Марини Попатенко.

Проста логіка підказує, що назви проектів мають стисло, але максимально точно передавати їх зміст. З цього погляду військово-патріотичні ігри «Юний розвідник» та «Вояцький дух» не викликають особливих запитань. Так само, як і історико-краєзнавча експедиція «Закриті сторінки історії» чи, скажімо обласний військово-патріотичний збір «Курс молодого бійця». Тут усе більш-менш традиційно, а отже зрозуміло.

А от що може критися за назвою «Корінь нації – мандрівка Україною крізь віки»? Це тим більше цікаво, оскільки цей проект – один із двох, які дістануть найбільшу бюджетну підмогу (по 99 тис. грн.). Слід визнати,  мудрувата назва спрацювала й напевно заінтригувала конкурсну комісію, бо «Корінь нації» заручився найактивнішою її підтримкою – 93,64%.

Понад 90 тис. грн. бюджетних вливань здобули також проекти «Ми громадяни України» (92 тис. 800 грн., 77,5% підтримки комісії) та «Нове покоління ростимо разом» (92 тис. 650 грн., 72,92%). Що й казати – назви, з якими годі сперечатися. Промовисті, а головне – влучні. А ну ж бо спробуй заперечити, що ми не громадяни України. І як не заохотити майже сотнею тисяч не своїх гривень тих, хто разом ростить нове покоління!

Очевидно, елемент інтриги – як і у випадку з «Коренем нації» – став вирішальним при затвердженні проекту, який посів друге місце симпатій конкурсної комісії. Отже, 89,09% підтримки та 88 тис. 72 грн. здобуває «Табір Медіа-Патріотів 2.0». Власне, чому б і ні? Загадково, сучасно, патріотично.

Лишається надія, що за цими назвами ховаються насправді гідні й корисні заходи. Принаймні хочеться сподіватися, що наші з вами гроші не вбухають в обридливу показуху, від якої на слові «націоналізм» діти позіхатимуть.

Тарас Шабля

Сообщение За які гроші прищеплюватимуть патріотизм на Київщині появились сначала на Український репортер.

Загалом у головному кошторисі країни на підтримку вітчизняного кінематографу виділено 1 млрд грн. З них Мінкульт отримає 500 млн грн на виробництво “фільмів патріотичного спрямування”.

З рекомендацій Мінкульту випливає, що для того, щоб отримати державні гроші, кіномитці мають знімати стрічки:

• про видатних співвітчизників;
• про боротьбу і борців за національну незалежність;
• про Голодомор, тоталітарний режим і депортації;
• про українських воїнів, які захищають Україну на Донбасі;
• про російську агресію проти України;
• популяризують Україну, її культуру та здобутки в світі.

Сообщение На патріотичні фільми Мінкульт витратить півмільярда гривень появились сначала на Український репортер.

«Чи забороняли у “Шахтарі” висловлювати свою позицію стосовно подій в Україні? Так. Нам казали: «Можете висловлювати свою позицію, але не переборщуйте».

Якщо хтось висловлювався, то його притримували: «Ти май свою думку, але не треба цього виносити на люди». Казали, що це не наша справа. В принципі, так і є – це не наша справа, нехай там політики розбираються», – розповів Кобін.

Кобін лише зайвий раз підтвердив, що «Шахтар» та український патріотизм – речі далеко не сумісні. Пригадується, як гравці цього клубу, футболісти збірної України Тарас Степаненко та Максим Малишев, публічно не визнали війну в Україні війною. Вони назвали це конфліктом, відтак зазнали серйозної критики з боку патріотів.

Більше того, Малишев неодноразово їздив не лише до окупованого Донецька, а й до Москви, після чого публікував фото на своїй сторінці в Інстаграмі. Справедливо буде зауважити, що у Максима в Донецьку залишилися жити батьки та родичі. Логічно, що футболіст їздив у гості – це нормально.

Але навіщо виносити фото на широкий загал, провокуючи таким чином більшість свідомих людей нашої країни? Ще й будучи гравцем національної збірної.

Ще один випадок, який яскраво характеризує «патріотизм» «Шахтаря», трапився з Віктором Коваленком. Перебуваючи у складі національної команди, футболіст разом із партерами по збірній відвідав шпиталь, у якому лікувалися воїни АТО. Віктор зробив світлину та опублікував патріотичний пост на своїй сторінці у соціальній мережі. Однак після розмови з генеральним директором клубу Сергієм Палкіним, Коваленко свій пост видалив. Тиск з боку керівництва? Очевидно.

До слова, подейкують, аби «приструнити» своїх футболістів та їхню діяльність у соціальних мережах, у «Шахтарі» найняли PR-агентство. Його головне завдання – розповідати футболістам, як поводитися в соціальних мережах, що «лайкати» і що «репостити». Причому це стосується не лише основи «гірників», а й усіх команд клубу: молодіжних, юнацьких. Ідея контролю гравців та їхніх акаунтів належить директору департаменту маркетингу та комунікацій «Шахтаря» Юрію Свірідову. Символічно, що така «геніальна» ідея з’явилася саме після «інциденту» з Віктором Коваленком.

«Шахтар» – чемпіон та кращий клуб України. Здавалося б, він, навпаки, повинен стати взірцем та прикладом для інших. Через агресію Росії та війну клуб втратив багато: стадіон, базу, можливість грати за підтримки власних вболівальників тощо. Тут би стати «Шахтарю» своєрідним «рупором», і не лише в Україні, а й у Європі. Але ні, у клубі вирішили інакше.

Більше того, протягом  двох років війни в «Шахтарі» та на його пропагандистських каналах «Футбол-1» та «Футбол-2» тему російської агресії обминали мовчанкою. Натомість днями крутили сюжети про гуманітарну допомогу Ахметова «нуждающимся Донбасса».

І лише після того, як сепари-бойовики в березні цього року зайшли на «Донбас-Арену» та на базу клубу в Кирашах, у Ахметова оговтались. Пролунали заяви у стилі: «От нелюди», «ми їм цього ніколи не пробачимо». А два роки до того куди ви дивилися? А потім у клубі скаржаться, що не гратимуть у Львові, бо їх там не люблять. Цікаво, а за що любити? Особливо жителям Західної України,  які намагаються звільнити такий милий комусь Донецьк.

Ярослав ТИМОШИК

Сообщение У «Шахтарі» – цензура на висловлювання про війну появились сначала на Український репортер.