Єлизавета II була однією з монархів, що правили найдовше в історії. Вона зійшла на престол 6 лютого 1952 року, у день смерті її батька короля Георга VI та правила понад 70 років.

Вона була коронована у червні 1953 року у Вестмінстерському абатстві, а її коронацію показали по телевізору. Це була перша коронація британського монарха, яка транслювалася по телебаченню.

Вона була одружена з принцом грецьким і данським Філіпом (після їхнього весілля, він носив титул герцога Единбурзького), у них у шлюбі народилося четверо дітей — троє синів — Чарльз, Ендрю та Едвард і дочка Анна.

Все своє життя королева була яскравою, вона віддавала перевагу такому гардеробу, який би робив її помітною в натовпі.

Сьогодні королівська родина Британії згадує Єлизавету II у приватному порядку, жодних публічних заходів на цей день не заплановано.

Читайте також: 

• Маленькі українці виступили на різдвяному концерті принцеси Уельської, присвяченому пам’яті Єлизавети ІІ

Сообщение Три роки без королеви Єлизавети II появились сначала на Український репортер.

З того моменту, як Андрій Кузьменко прийняв рішення писати власні пісні, українська культура отримала неперевершеного музиканта, співака, автора пісень, продюсера і актора. А ще непоганого письменника, хоча він сам ніколи себе ним не визнавав. Взагалі вважав себе далекою від ідеалу людиною.

Він народився сонячного літнього дня у Самборі, що на Львівщині.

У дитинстві мав романтичну, як йому здавалося, мрію стати водієм сміттєвоза, та, на щастя для нас, не так сталося, як гадалося. Музична професія матері Андрія, а відтак і співоче середовище, не могли не вплинути на майбутню зірку. Він вступив до музичної школи і вчився грі на фортепіано. Ще у школі створив свій перший гурт «Ланцюгова реакція». Це була специфічна музика – панк. Кузьма підкорив свою школу і став фаворитом міста. Ну, а згодом, через кілька років, уже з новими відомими нам творчими проектами став популярним на всю Україну. Йому пасувала роль не лише співака, а й ведучого, актора. Харизма й гумор швидко завойовували симпатії глядачів. Але життя його обірвала страшна автокатастрофа, що сталася 2 лютого 2015 року.

Він був для всіх нас людиною, яка співала про філософію життя та правду. Цей чоловік із львівським шармом у голосі, із дьогтем правди та всепереможним гумором співав про нелегку дійсність відверто й без вуалі. Так само він писав і свої книги. Його творчість – філософська і правдива. То хіба не варто більше дізнатися про того, чиї пісні знають і співають усі?

Мати співака — вчителька музики, батько — інженер. Формування особистості проходило під впливом матері. Він часто згадував, як з першого класу мати «гумовим тапочком заганяла його в музичну школу», яку він закінчив по класу фортепіано. Як згадував Кузьма, в дитинстві він мріяв стати водієм сміттєвоза.

У 1979 році, коли Андрію було 10 років, він вперше почув пісню The Beatles — Lady Madonna, яка і стало першим поштовхом до меломанії.

У 1983 році Кузьма познайомився з творчістю шотландської групи The Exploited, яка захопила його і назавжди змусила полюбити панк-музику.

За словами Кузьми, музика The Exploited ввімкнула у ньому зовсім іншу людину. Після цього він став танцювати, ходити на дискотеки і поширювати панк серед молоді. Так з’явилася група Ланцюгова реакція. Для репетицій групи використовувався актовий зал школи, де навчався Андрій.

У 1985 році він закінчив школу і намагався вступити у Львівський медінститут.

У 1986 році Кузьма познайомився з Володимиром Шкондою, який був гітаристом. Спочатку вони тільки слухали музику, а пізніше почали її грати. Цю групу Кузьма називав першим етапом появи Скрябіна.

У 1987 році він написав пісні Lucky Now, Brother, Так То Вже Є. Спочатку майже всі пісні Кузьма писав англійською мовою, а потім перекладав їх на українську.

Точкою відліку для групи Скрябін стало прийняте 29 червня 1989 року спільне рішення учасників групи записати композицію Feel the Pain та її україномовний варіант — Чуєш біль.

Зоряний час

У 2000 році Кузьма став ведучим власного хіт-параду Гаряча сімка, який проіснував до 2002 року.

У той же час у 2000 році Андрій Кузьма посварився з іншим учасником групи — Ростиславом Домишевським, що стало причиною чуток про розпад Скрябіна. Тим не менш, саме з 2000 року популярність Андрія почала стрімко зростати.

У 2003 році Кузьма став ведучим програми Шанс і Шейканемо разом зі співачкою Наталею Могилевською.

У 2006 році була видана книга Кузьми — автобіографія Я, Побєда і Берлін, яка стала неймовірно популярною і була перевидана кілька разів.

У 2008 році Кузьма створив гурт Пающіє труси, а у 2009 році став першим учителем гурту DZIDZIO.

Всього в гурту Скрябін налічується до 30 альбомів.

Одна з пісень, що найбільше полюбилася українцям, – про маму:

«Мам, ти мене вибач, що я став дорослий,
І вже минула сорок третя осінь,
Як я побачив перший раз свій дім.

Мам, а можна я до тебе завтра приїду
І ми на кухні не одну годину
Собі на різні теми “посидим”?».

За дев’ять днів до загибелі музикант випустив пісню “Кінець фільму”, яка, на жаль, виявилася пророчою. . Після рокової ДТП слухачі звернули увагу на слова, які викликають мурахи шкірою. Складається таке враження, ніби музикант відчував, що станеться аварія. Особливо пророчими стали ці рядки композиції:

А зараз вже кінець траси.
Машину у гараж, квасить.
А зараз вже кінець книжки.
Сюжет закінчився.
І не повториться більше.

«У своїх піснях він і далі з нами, тому ми щороку будемо слухати і згадувати свого друга», – ділилися враженнями друзі та організатори вечора пам’яті.

Нагадаємо, що за роки своєї творчості Андрій Кузьменко написав понад 300 пісень, а гурт «Скрябін» за свою 28-річну біографію провів понад дві тисячі концертів.

Сообщение Кузьмі Скрябіну сьогодні було б 57 років появились сначала на Український репортер.

Білл Клінтон, Джордж Буш, Барак Обама, Дональд Трамп і Джо Байден — були присутні на похороні у четвер, 9-го січня.

У США цей день оголошено Національним днем жалоби, уряд країни не працює, – повідомляє Голос Америки.

Картер, який помер минулого тижня у віці 100 років, ставши найстаршим колишнім президентом в історії країни.

Чинний президент Джо Байден у промові назвав Картера побожним християнином, “добрим і вірним слугою Бога та американського народу”. Він додав, що Картер жив “хорошим життям, повним мети та сенсу, характеру”.

“Зробити важливою кожну хвилину життя, — сказав Байден про Картера, — ось визначення хорошого життя”.

Крім чинного президента, посмертні промови виголосили Джейсон Картер, онук колишнього президента, та Стюарт Айзенстат, давній друг і радник Картера в Білому домі.

У Капітолії лідер більшості в Сенаті Джон Тун під час богослужіння ввечері у вівторок описав Картера так: “Ветеран Військово-морського флоту, вирощувач арахісу, губернатор Джорджії. І президент Сполучених Штатів. Учитель недільної школи. Лауреат Нобелівської премії. Прихильник миру та прав людини. І в першу чергу вірний слуга свого Творця і ближнього”.

Поп-співаки Гарт Брукс і Тріша Їрвуд виконали пісню Джона Леннона “Imagine”.

Після церемонії прощання тіло доставили назад до його рідного штату Джорджія, де він буде похований на сімейній ділянці поруч із Розалінн Картер – дружиною, з якою він прожив 77 років. Вона померла наприкінці 2023 року.

З вівторка віддати останню шану Картеру, тіло якого було виставлено у Капітолії у труні, накритій державним прапором США, змогли тисячі людей. З 1852 року таким чином було вшановано лише близько 50 американців.

Картер починав життя скромним фермером, який вирощував арахіс, та з часом очолив Білий дім з 1977 по 1981 рік. У той бурхливий період США намагалися оговтатися від політичного скандалу Вотергейт його попередника, президента Ніксона, та військової поразки у В’єтнамі.

Демократ Картер домігся мирної угоди між Єгиптом та Ізраїлем. Він програв вибори 1980 року республіканцю Рональду Рейгану, але пізніше став відомим миротворцем.

У 2002 році він отримав Нобелівську премію миру за тривалі зусилля з мирного врегулювання світових конфліктів.

Девід Сміт, професор Школи миру та вирішення конфліктів Картера при Університеті Джорджа Мейсона, сказав, що колишній президент, очевидно, вплинув на його кар’єру. Він сказав Голосу Америки, що приїхав до Капітолію, щоб вшанувати цю людину, а також вшанувати справи Картера.

“Він вплинув на життя багатьох людей, – сказав Сміт. – Його робота з просування меншин, призначення жінок суддями, захист навколишнього середовища, захист прав людини — усе це дуже важливо для мене”.

Віцепрезидентка Камала Гарріс високо оцінила політику Картера, сказавши, що він був першим президентом Сполучених Штатів, який мав всеосяжну енергетичну політику, включно з першою федеральною підтримкою екологічно чистої енергії.

“Він також прийняв понад десяток основних законодавчих актів щодо захисту навколишнього середовища та більш ніж подвоїв розмір національних парків Америки”, – сказала Гарріс.

Законодавці розповіли Голосу Америки, що для них означає постать Картера.

Конгресвумен Алма Адамс, демократка від Північної Кароліни, сказала, що Картер був “справжньою моральною людиною”.

“Він викладав у недільній школі — я теж, – сказала вона, посміхаючись. – Але я думаю, що [справа] в тому, що він піклувався про всіх людей. Він був народним президентом”.

Член Конгресу Ральф Норман, республіканець від Південної Кароліни, сказав Голосу Америки, що хоча він і не є політичним однодумцем з Картером, але “президент Картер був хорошою людиною, яка служила своїй країні”.

“Він любив Америку. Я не погоджувався з усіма його поглядами, але ви не могли не погодитися з його патріотизмом. Він справді любив свою країну”, – каже Норман.

Сообщение Усі п’ять президентів США вшанували пам’ять 39-го президента Джиммі Картера у Вашингтонському соборі появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Львівській міській раді.

Вулиця розташована у Галицькому районі, пролягає від вулиці Матейка до стику вулиць Устияновича та Бібліотечної.

«У нашій історії є люди, які карбують нашу незалежність. У багатьох із нас є свій спогад про Ірину Дмитрівну, який назавжди залишиться з нами. В когось він пов’язаний з випадковим знайомством, в когось – з якоюсь історією, в когось – з певним рішенням, в когось – з натхненням. Ті, хто не знали пані Ірину, можуть познайомитися через їі твори, через різні мультимедійні засоби та пам’ятати. Я високо ціную, що мав змогу знати Ірину Дмитрівну особисто. Я дякую та пишаюсь її донькою Софією, котра продовжує справу своєї матері. Та дякую кожному, хто сьогодні прийшов на відкриття вулиці», – сказав перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Донька Ірини Фаріон Софія Особа подякувала всім, хто долучився до відкриття вулиці.

«Вічна пам’ять мамі! Вічна шана кожному Герою України, який зараз, в час такої великої жорстокої війни, тримає наше небо. Також подяка всім, хто підтримує нашу родину та тим, хто долучився до відкриття вулиці Ірини Фаріон», – сказала донька Ірини Фаріон, дружина полеглого захисника Софія Особа.

Урочистості завершилися колядою у виконанні Муніципального хору «Гомін». Оскільки, за словами дочки, Ірина Фаріон дуже любила різдвяні традиції.

Сообщение У Львові відкрили вулицю Ірини Фаріон появились сначала на Український репортер.

Експозиція мала назву «Коди пам’яті. Ціна національної ідентичності», повідомляє Громадське радіо.

Ідея проведення заходу належить керівниці Рівненського обласного центру народної творчості Ірині Рачковській. До акції долучились і родичі загиблих бійців.

За словами Рачковської, в експозиції загалом було представлено 22 вишиванки з різних громад області. Сорочки надали рідні полеглих воїнів.

«Таким чином ми хотіли продемонструвати наші коди, сенси та жагу до Перемоги через культуру пам’яті. Таку виставку провели уперше, проте я б хотіла, щоб такі експозиції проводились і в інших регіонах», — розповіла ініціаторка заходу.

Насамперед виставка демонструє пам’ять про полеглих воїнів, зауважила мати загиблого добровольця Богдана Семенчука Алла Семенчук.

«Вишиванка — це наше національне вбрання. Це одяг вільних людей. Такими були й наші воїни. Безперечно, такі заходи — важливі. Адже це пам’ять про наших воїнів, які віддали життя за нас, за наше майбутнє», — сказала жінка.

Експозиція вишиванок полеглих героїв тривала до вечора. Ніхто з тих, хто її побачив, не залишився байдужим.

Всі фото: Денис Грищук, Громадське радіо

Сообщение У Рівному презентували вишиванки загиблих Героїв появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Для кладовища виділять дві ділянки у Гатненській громаді Фастівського району Київської області.

«Створення такого кладовища має дуже велике значення для нашої країни. Ми завжди маємо пам’ятати тих, хто віддав життя за Україну у війні за нашу свободу та незалежність», — сказав Шмигаль.

На цьому кладовищі ховатимуть українських героїв, які ціною власного життя боронили незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Раніше в Міністерстві культури пропонували розмістити кладовище на виїзді з Києва, у Биківнянському лісі. Там уже створено Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», де поховані жертви радянських репресій.

Однак у заповіднику сказали, що на території Биківнянського лісу неможливо побудувати меморіальне кладовище в найкоротші терміни. Частина лісу, в якій планували розмістити меморіальне кладовище, не повністю досліджена, тож там можуть бути невиявлені поховання, пояснюють у заповіднику.

Тож тепер меморіальне кладовище планують створити на території Гатненської громади Фастівського району Київської області. В уряді стверджували, що проєктування кладовища мають завершити до 30 липня 2025 року.

Сообщение Уряд визначив місце для Національного військового меморіального кладовища появились сначала на Український репортер.

Майже 27 років ув’язнення, концтаборів і заслання, 72 доби у камері смертників, щохвилини очікуючи виконання смертного вироку, – ціна, яку він заплатив за незалежність України, повідомляє Укрінформ.

У роки Радянського Союзу Лук’яненко був організатором таких партій і рухів, як Українська робітничо-селянська спілка, українська Гельсінська спілка (1976) та перша альтернатива КПРС – Українська республіканська партія (вона була першою офіційно зареєстрованою партією в Україні). Співавтор Декларації про державний суверенітет України. Автор Акта проголошення України незалежною державою у серпні 1991-го.

Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Герой України (з врученням ордена Держави, 19 квітня 2005).

Лук’яненко був кандидатом на посаду Президента України на виборах 1 грудня 1991 року і посів третє місце після Леоніда Кравчука та В’ячеслава Чорновола.

Як розповідає колишній головний редактор “Вечірнього Києва”, письменник Віталій Карпенко, “чи не найбільшим ворогом України Лук’яненко вважав президента Леоніда Кучму. Принаймні, на його думку, той завдав найбільшого зла українському суспільству за дві каденції свого правління.

Найвідоміший виступ Лук’яненка з цього приводу на пленарному засіданні третього Всесвітнього форуму українців у Національному палаці «Україна». Йому не хотіли надавати слова, та зал несамовито вимагав цього. І лише коли Кучма покинув президію, Лук’яненко прорвався на трибуну і виголосив свою гнівну, експресивну та добре аргументовану промову, яка викликала тривалу овацію.

Ставлення Лукяненка до президента Кучми засвідчує такий факт. 2003 року, напередодні 75-літнього ювілею Левка Григоровича, на засіданні Ради старійшин зайшла мова, щоб ініціювати представлення його до нагородження зіркою Героя України. Присутні були одностайні: хто-хто, а Левко Григорович усім своїм життям-подвигом заслужив це звання. Та чи зможе переступити Кучма через глибоку неприязнь до свого рішучого опонента? Ситуацію розрядив сам голова Ради старійшин:

–Друзі, – мовив він, звертаючись до нас, – дуже дякую вам за високу оцінку моєї праці для України. Та облиште цю затію: я ніколи не прийму жодної нагороди з рук Кучми…”

Сообщение Сьогодні день пам’яті Левка Лук’яненка появились сначала на Український репортер.

Андрій Кизило народився в Умані Черкаської області, з династії військовослужбовців. Змалку хотів стати військовим, як його дід і батько. Навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, випускник факультету бойового застосування військ 2014 року.

У травні 2014 року зарахований до складу 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква). З липня 2014 року брав участь у бойових діях в Донецькій області. Став командиром роти в 21 рік. Учасник боїв за село Петрівське Волноваського району (14 лютого 2015 року) та село Новоласпа Бойківського району (10 серпня 2015 року). Понад півтора року особовий склад роти під командуванням старшого лейтенанта Кизила тримав оборону в полях у районі міста Волноваха.

У 2015 році Андрій (позивний “Орел”) був визнаний найкращим командиром роти в секторі «М». Згодом призначений заступником командира 1-го механізованого батальйону 72 ОМБр. Орел був “мозком” батальйону.

Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з угрупованнями російських окупаційних військ в промисловій зоні міста Авдіївка.

У Героя залишилися дружина Оксана та 8-місячний син Артем.

Указом Президента України № 21/2017 від 1 лютого 2017 року, “за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, Андрію Кизилу присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Пам’ятаємо!

Читайте також:

• Герої не вмирають, вони йдуть на небеса
• Андрію Кизилу присвоєно звання Героя України (посмертно)
• Як оголений нерв. Відомі львівські співаки презентують кліп “Настав час” (+відео)

Сообщение Пам’ятаємо: Герой України Андрій Кизило, позивний “Орел”. Він назавжди залишиться 24-річним появились сначала на Український репортер.

Дияконував у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві та разом із єпископами відвідував багато парафій Київщини, Вінниччини, Житомирщини, Чернігівщини та Черкащини. Останні роки свого життя покійний диякон служив у Київській архиєпархії УГКЦ.

Він своїм басовим шовковистим співом умів так тримати простір для Святої літургії, очолюваної Патріархом, що молитви, ніби, мали свій особливий ліфт у небо.

Найбільше, чим диякон Михайло заторкнув серце багатьох із нас, є те, що він умів любити, мав, так би мовити, велику душу. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Заупокійної Літургії з Чином похорону протодиякона Михайла Продиуса.

«Щоразу після Літургії він підходив по благословення і хотів почути, чи в чомусь, бува, не помилився [під час служіння Літургії. — Ред.]. Він так хотів, щоб служіння навколо Божої престолу було найдосконалішим», — розповів Глава Церкви.

Під час проповіді Предстоятель відзначив, що сьогодні Христова Церква поминає всіх від віку спочилих християн. «Але в нашому Патріаршому соборі сьогодні особливий біль, особлива скорбота, — сказав проповідник. — Ми зібралися, щоб в те сопричастя святих провести в останню путь нашого співбрата — дорогого і громогласного диякона Михайла».

У такі миті, каже він, коли смерть вириває людину із життя, із спільноти Церкви тут, на землі, із родини, по-особливому відкривається оця безодня небуття. Перед обличчям смерті людина ставить собі найтяжчі запитання. Дивлячись на тіло покійного, на скорботну родину, на всіх нас, ми запитуємо: чому саме він, чому саме так? Родина переживає питання: як далі жити?

«У такі хвилини людська мудрість замовкає. Людська істота бунтує проти смерті, тому що Господь Бог нас створив для життя. У такі хвилини ми відчуваємо, що задум нашого Творця про людину є чимось більшим від смерті», — переконує Блаженніший Святослав.

Блаженніший Святослав пригадав, що вперше зустрів диякона Михайла ще як семінарист Львівської духовної семінарії у Львові, коли після своїх свячень він почав дияконувати.

«Тільки-но він заспівав: „В мирі Господу помолімся“, — семінаристи одразу пробудилися. Маленька капличка, у якій молилося понад триста осіб, загриміла. Голос, яким він возносив молитву до Господа Бога, будив, збирав, проголошував слово Божої слави, Божої істини», — додав Предстоятель.

«Він назавжди увійде в історію нашої Церкви як диякон трьох патріархів: Івана Мирослава Любачівського, Любомира Гузара і мій диякон, із яким я молився ось уже десять років. Він назавжди увійде в історію Української Греко-Католицької Церкви в Києві. Диякон Михайло став символом Патріаршого собору. Сьогодні всім нам його справді бракуватиме», — відзначив Глава Церкви.

Народився Михайло Продиус на Львівщині, у селі Бринці. Сиротами залишилися дружина Катерина, син Тарас, дочка Христина, а також мама Михайлина. Нехай Господь прийме душу покійного до свого Царства. Висловлюєму щирі співчуття рідним і близьким.

Вічная пам’ять.

Сообщение Відійшов на небеса багатолітній патріарший протодиякон Михайло Продиус появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє видання Кіцмань.City.

Зазначається, що Фрозина Грицюк пішла з життя 27 лютого, а 2 березня відбудеться її похорон, на який очікують приїзд родичів з інших областей.

“Фрозина Грицюк тривалий час опікувалася музеєм-садибою, охоче розповідала журналістам та гостям музею цікаві історії з життя відомого брата, була активною патріотичною людиною. Цієї весни їй мало б виповнитися 90 років”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначає видання, у хаті, де тепер створено музей, Іван Миколайчук жив з батьками та ще з 10-ма братами і сестрами.

“Якось Фрозина Грицюк розповідала: “Я була старша, то, звідки б він не приїхав, завжди йшов порадитися, поговорити. Не раз жартома казав: “Хоч вона мене критикує, але все-одно я її найбільше люблю”, – зазначається у повідомленні.

Сообщение Пішла з життя старша сестра видатного кіномитця Івана Миколайчука появились сначала на Український репортер.