Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки України.

Натомість структуру навчального року, зокрема фактичну дату завершення навчальних занять і початку канікул, визначатиме педагогічна рада закладу освіти.

Хто вирішує, коли закінчується навчальний рік і починаються канікули?

Це питання входить до компетенції самих освітніх закладів. Рішення ухвалює педагогічна рада, яка враховує:

навчальне навантаження;
безпеку в регіоні;
потреби та стан учнів;
готовність учителів.

“Тому дати завершення навчання, проведення останнього дзвоника і тривалість літніх канікул можуть відрізнятися в різних закладах освіти”, – зазначили у МОН.

Сообщение Новий навчальний рік: Уряд затвердив дати початку та завершення занять у школах появились сначала на Український репортер.

Освіта є одним з ключових аспектів розвитку будь-якої країни, а для України, яка переживає складний період війни та відновлення, вона набуває ще більшого значення. У 2024 році українська освітня система зіткнулася з новими викликами та можливостями, що стали результатом адаптації до змінюваних умов.

В умовах глобальних і внутрішніх кризових ситуацій освітня сфера продовжує трансформуватися, активно впроваджуються інноваційні підходи та технології для забезпечення доступу до якісної освіти. Важливими кроками в цьому напрямку стали як урядові ініціативи, так і інноваційні проєкти, що допомагають зберігати освітні стандарти та знижувати наслідки війни для учнів і вчителів.

За традицією Асоціація інноваційної та цифрової освіти (AIDE) підбиває підсумки знакових подій у сфері освіти 2024 року, що минає.

МОЖЛИВІСТЬ РОКУ

В цьому році розпочалась реформа профільної старшої школи, яка передбачає, що після 9 класу учні зможуть обрати одне із двох спрямувань — академічне або професійне.

Академічне спрямування дасть змогу навчатися в ліцеях за обраним профілем, де учні зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з обраним профілем.

Професійне спрямування передбачає вступ у професійний коледж чи заклад фахової передвищої освіти.

ПОДІЯ РОКУ

9 грудня відбулось відкриття Українського освітнього хабу в США, який запрацював у Чикаго, де з початку війни проживає понад 30 000 українців. В хабі для дітей та дорослих проводять навчання з українознавчих предметів, корисних навичок тощо. Наступний хаб буде відкрито у Нью-Йорку.

Місія Мережі українських освітніх хабів, яка вже налічує 70 центрів, в країнах ЄС, Великій Британії, Японії, США та Україні, — береження та розвиток людського капіталу України.

ІНІЦІАТИВА РОКУ

МОН у співпраці з віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим запустило комплексну політику «Школа офлайн», що має на меті повернути 300 тисяч українських учнів до очного навчання, надавши доступ до безпечної очної освіти, а також дозволить підвищити якість дистанційного навчання, якщо вихід офлайн неможливий.

«Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти — доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику «Школа офлайн», — зазначає Михайло Федоров.

ПРОЄКТ РОКУ

Калькулятор фейків — це інноваційний інструмент, який дозволяє українцям, швидко та точно виявити фейкові новини, а також навчитися відрізняти правдиву та хибну інформацію самостійно.

Цей проєкт реалізований за сприяння Міністерства культури та стратегічних комунікацій України і вже за декілька місяців їм скористалось понад 300 000 українців.

ПРИЗНАЧЕННЯ РОКУ

У вересні була призначена на посаду заступника міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, яка відповідає за шкільну освіту — найскладнішу та найоб’ємнішу ланку системи освіти. З 2023 року вона була радницею Михайла Федорова, віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій та координувала освітні стратегічні проєкти.

Перед Надією стоять серйозні виклики: завершення реформи нової української школи, подолання освітніх втрат, забезпечення доступу до офлайн освіти усіх учнів тощо.

ПЕРСПЕКТИВА РОКУ

Глобальна ініціатива культурної та ментальної трансформації українців, яка дозволить громадянам нашої країни: сформувати нульову толерантність до корупції, знати свої права, підвищити власні навички з медіаграмотності та критичного мислення, вільно опанувати іноземні мови, використовувати тільки легальний аудіо та відео контент, бути політично обізнаними тощо.
Першим етапом цієї ініціативи стало запровадження у школах всіх областей України масштабного освітнього проєкту про права дитини за підтримки Офісу Омбудсмена України (Уповноваженого Верховної Ради з прав людини) та Ради Європи.

ІННОВАЦІЯ РОКУ

В цьому році в Україні запрацювала Убер-школа, що розпочала свою роботу з Херсонської області, оскільки там проживають понад 10 000 учнів з 1 по 11 клас, які вже три роки не мають повноцінного доступу до навчання і багато пропустили через те, що чимало дітей у своїх громадах перебували тривалий час в окупації.

Цю інновацію підтримав Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Херсонська обласна державна адміністрація, яка дозволяє, завдяки спеціальній технології, учням та їх батькам безплатно замовляти онлайн у зручний для себе день та час індивідуальні консультації з кращими викладачами з різних предметів і навіть для учнів молодшої школи та проводити такі заняття без використання сторонніх сервісів, на кшталт Zoom та інших.

ВИКЛИК РОКУ

Через тривалість війни, освітні втрати, на жаль, продовжують бути актуальним викликом для тих, хто навчається та для тих, хто навчає.

Як свідчать результати опитування ЮНІСЕФ, проведеного через U-Report, близько 60% підлітків та молоді прагнуть надолужити втрачені через війну знання.

Для цього була створена Екосистема надолуження освітніх втрат на основі Штучного інтелекту, яка успішно застосовується у Херсонський, Миколаївський, Одеський та Дніпропетровській областях за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), міжнародної організації «Helpcode» та Міністерства освіти і науки України.

Також щорічно проводиться Форум «Від викликів до можливостей» щодо подолання освітніх втрат, який збирає всі зацікавлені організації, що опікуються цим питанням.

ДОПОМОГА РОКУ

В Україні запрацював перший мобільний центр раннього розвитку — спеціальний автобус обладнаний усім необхідним для занять з дітьми дошкільного віку. Цей автобус обслуговує дітей Херсонської області.

В рамках проєкту «Fun Academy on Wheels» такі мобільні дитячі садочки найближчим часом планують постачати і в інші регіони України. Проєкт ініціювали тридцять фінських компаній.

РЕЗУЛЬТАТ РОКУ

Як реакція на виклики війни, МОН разом з міжнародними партнерами відкривають Цифрові освітні центри, що дозволяють учням 1-11 класів, які проживають близько до лінії фронту та не мають можливості ходити до школи, навчатись у безпечних приміщеннях з використанням найсучаснішого обладнання та освітніх технологій.

«46 Центрів з понад 100, які фінансує ЮНІСЕФ, сьогодні працюють у Херсонській, Одеській та Миколаївський областях. Вони охоплять понад 34 000 учнів. За даними дослідження Державної служби якості освіти результати навчання дітей, які відвідують ці центри, вище за тих дітей, які поки що не охоплені ними», – розповідає Анатолій Ігнатович, координатор освітніх проєктів ЮНІСЕФ.

Рейтинг створено Асоціацією інноваційної та цифрової освіти.

Сообщение Назвали головні події української освіти у 2024 році появились сначала на Український репортер.

З початку війни до США виїхало понад півмільйона українців, а загалом за даними офіційної статистики у цій країні проживає майже мільйон наших співгромадян.

Задля того, щоб українці у США відчували постійний зв’язок з Україною, з літа 2024 року для них запрацював в дистанційному режимі Український освітній хаб, а відтепер – і в очному форматі у Чикаго.

Ініціатива створення мережі Українських освітніх хабів, як швидке та ефективне реагування на виїзд восьми мільйонів українців (переважно жінок з дітьми) належить Асоціації інноваційної та цифрової освіти, спільно з Міністерством освіти і науки України. Наразі 70 таких хабів успішно працюють у країнах ЄС, Великий Британії, США, Японії та Україні.

«Збереження людського капіталу України — важливий пріоритет Міністерства освіти і науки України. Навчання за українознавчим компонентом та можливість перезараховувати оцінки з навчальних закладів за кордоном дозволяють дітям зберігати зв’язок з українською культурою та мовою, а також навчатись в українських школах без подвійного навантаження. Важливим аспектом є співпраця з громадськими організаціями, які підтримують українську ідентичність за кордоном», — зазначила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Чикаго з 2022 року прийняло другу за чисельністю після Нью-Йорка кількість українців. Тому саме в цьому місті і було вирішено відкрити перший в США Українських освітній хаб. Він розташований у міському коледжі Чикаго за адресою: Wilbur Wright College Humboldt Park, 1645 N California Ave, Chicago, IL 60647, недалеко від району «Ukrainian Village», де традиційно проживає велика кількість українців.

У США партнером цього хабу виступила Національна асоціація системи вищої освіти (NASH), яка об’єднує понад 70% всіх американських університетів. Колін Тоуз, засновниця та директорка NASH, зазначає: «Таке історичне партнерство між системою освіти США, урядовими структурами, NASH та Асоціацією інноваційної та цифрової освіти є суттєвим внеском у збереження людського капіталу України. Діяльність Українського освітнього хабу – це ключ до єдності українців, які приїхали до США і я сподіваюся, що Хаб надасть таку можливість для них».

Асоціація інноваційної та цифрової освіти забезпечить координацію діяльності хабу, розробку освітніх матеріалів та навчального контенту, залучить сертифікованих тренерів, надасть власні 34 освітні платформи для користування учасникам хабу, а також реалізує широку інформаційну кампанію для залучення якомога більшої кількості українців використати можливості, які надає Український освітній хаб в США.

«Ми хочемо подякувати всім, хто допоміг відкрити Українських освітній хаб спочатку онлайн, а тепер і в очному форматі у США. Перш за все – Національній асоціації системи вищої освіти, міністру освіти США (2009 – 2015) Арні Дункану та Walder Foundition. Наразі хаб, допомагає та навчає як новоприбулих українців, так і тих, хто проживає у Чикаго вже певний час. Успішно реалізуються освітні заходи, а також програми психосоціальної підтримки для дітей і дорослих, які об’єднані концепцією навчання впродовж життя (lifelong learning)», – розповідає виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти, координаторка мережі Українських освітніх хабів Марія Богуслав.

Участь у відкритті Українського освітнього хабу в Чикаго взяли офіційні представники штату Іллінойс, мерії міста Чикаго, української діаспори та партнерів хабу, що свідчить про значну увагу до цієї події.

З лютого 2022 року мережа українських освітніх хабів надала послуги понад 500 000 українцям у різних країнах світу и внутрішньопереміщеним особам, адже в Україні також працюють такі хаби у форматі цифрових освітніх центрів. Вже у 2025 році планується відкрити приміщення Українського освітнього хабу в інших містах США, де масово проживають українці, зокрема у Нью-Йорку.

Пресслужба Асоціації інноваційної та цифрової освіти.

Сообщение Перший Український освітній хаб запрацював у США появились сначала на Український репортер.

Багато громад у південній частині України були звільнені від окупації, але наразі знаходяться близько до лінії фронту та постійно страждають від атак. Ситуація у Херсонській області ще більш напружена, адже регіон зазнає бомбардувань щодня – в таких умовах на Херсонщині проживає близько 10 000 учнів, яким потрібно забезпечити належне навчання та доступ до освіти. В решті областей це питання також набуває актуальності через можливі блекаути.

«Держава продовжує активно працювати над забезпеченням безпечного та доступного навчання для наших дітей. Ми докладаємо всіх зусиль для відновлення очного навчання в регіонах, де це можливо, водночас розглядаючи нові формати організації освітнього процесу для безпеки учнів.

Цифрові освітні центри це найкраща наразі альтернатива для дітей, якщо немає можливості навчатись у школах», – зазначає заступниця Міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

З початку 2024 року у трьох південних областях (Херсонська, Миколаївська та Одеська) успішно працюють 16 Цифрових освітніх центрів (DLC – Digital Learning Centres), а з нового навчального року запрацювали ще 30.

«Цифрові освітні центри розташовані перш за все у тих громадах, де немає очного навчання. Це або звільнені громади або ті, які знаходяться близько до лінії активних бойових дій. Також освітніми просторами охоплені певні райони обласних центрів, наприклад, Одеси та Миколаєва, в яких деякі школи також не працюють офлайн повністю або частково через відсутність або не достатню кількість місць в укриттях. Наш партнер – Асоціація інноваційної та цифрової освіти імплементує 46 Центрів з понад 100, які фінансує ЮНІСЕФ по країні. За даними дослідження Державної служби якості освіти результати навчання дітей, які відвідують ці центри вищі за результати дітей, які поки що не охоплені ними», – розповідає Анатолій Ігнатович, координатор освітніх проєктів ЮНІСЕФ.

В Цифрових освітніх центрах діти можуть навчатись та відпочивати з користю за допомогою найсучасніших інноваційних технологій: Штучного Інтелекту, віртуальної реальності, кейсових уроків, Майнкрафт тощо.

«Наша команда за дуже короткий час запустила 46 центрів: від ремонтів, постачання сучасного обладнання до організації процесу надолуження освітніх втрат за моделлю «перегорнутого класу», яка змінює парадигму змісту освіти, коли саме дитина є у центрі процесу навчання та сама опрацьовує інформацію завдяки гейміфікованим технологіям, а вчитель виконує роль надійного помічника, ментора, якого учень чи учениця запитує за власним рішенням. Таким чином, дітям та підліткам не тільки стає цікавий сам процес навчання, яким вони самі управляють, а також у них розвиваються важливі для життя навички тайм-менеджменту, самостійного прийняття рішень тощо», – пояснює Виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти, координаторка Мережі Українських Освітніх Хабів Марія Богуслав.

У листопаді для координаторів нових 30 Цифрових освітніх центрів провели триденний тренінг з питань управління просторами.

«Для Херсонської області дуже важливо мати таку інфраструктуру для дітей, як Цифрові освітні центри, оскільки в нашій області учні вчаться онлайн вже третій рік поспіль, перший з яких, багато дітей, на жаль, змушені були провести в окупації. Такі центри мають велику популярність не тільки у дітей, але і у дорослих, адже іноді – це єдиний безпечний простір з усіма умовами для спілкування у громадах», – голова Херсонської обласної державної адміністрації Олександр Прокудін.

Результат роботи Цифрових освітніх центрів привернув увагу також і можновладців, які вже відвідали освітні простори: Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, представники ЮНІСЕФ, керівники Херсонської, Миколаївської та Одеської областей і департаментів освіти, міські голови, а також керівники громад, в яких знаходяться освітні простори.

Вищезазначені активності відбуваються в межах проєкту «Створення цифрових освітніх центрів (DLC) та надання послуг з психосоціальної підтримки для дітей та молоді», який реалізує Асоціація інноваційної та цифрової освіти спільно з ЮНІСЕФ за фінансової підтримки уряду Японії.

Пресслужба Асоціації інноваційної та цифрової освіти.

Сообщение На півдні України масово запрацювали інноваційні освітні простори для дітей появились сначала на Український репортер.

Начальниця відділу культури, молоді і спорту Гостомельської селищної ради Катерина Павленко провела для делегації творчу зустріч-екскурсію в селі Мощун, розповіла історію створення меморіалу, який ініціювала родина загиблого тут Бадрі Лолашвілі.
Педагоги і просвітяни відзначили, що меморіал – місце Пам’яті, Болю і Сили, мають відвідати всі українці, особливо вчителі, які нині, в умовах війни, ретельно дбають про формування духовно-моральних і національних цінностей учнівської молоді, якій відроджувати державу.

Столичні освітяни були приємно вражені вагомою культурно-просвітницькою роботою, яка ведеться у колись зруйнованому ворогом (2022 р.), а нині відновленому Будинку культури в Мощуні (директор –Сергій Мустафа). Тут звучить пісня (гурт «Заграва», керівник – заслужена артистка України Світлана Мустафа) і художнє слово, демонструється виставка картин місцевого художника Павла Шарка, полотна Олександра Лихошерста із с. Горенка, яке теж дуже постраждало під час окупації, та роботи учасників осіннього пленеру «Мощун– незагоєна рана». Село відновлюється і живе. Це наша сучасна історія, про яку потрібно обов’язково говорити зі здобувачами освіти і яку необхідно вивчати. Це підкреслює українська поетеса Ліна Костенко:
А ми живі, нам треба поспішати…
…Зробити щось, лишити по собі…

Під час творчої зустрічі з працівниками закладу культури с. Мощун педагоги прочитали вірші О. Ходацької «Втомлений Янгол», «Голоси мирних», «Живе і буде жити Україна» ів ідзначили високу організацію праці, настрій, емпатію, ідеї, проєкти, виставки, професіоналізм –все те, що нині необхідно яскравій особистості, що спрямовує свої знання і вміння на відродження України.

Приємно вразив присутніх неймовірний Будинок культури в с. Озера (директорка – Тетяна Апанасенко), сучасна бібліотека, інноваційний виставковий зал, виставка старовинного українського одягу та реманенту, а головне –взаємозв’язок поколінь: бабусі плетуть маскувальні сітки, мами ліплять вареники, а діти читають книжки (!) Це те, на чому сьогодні треба акцентувати увагу освітянам і просвітянам.

Особлива окраса зраненого війною міста-героя Гостомель –мурали:«Очі» і «Мрія»(автори –Ірина Романченко і Сергій Радьога) та суперсучасний стадіон, стіни якого розписані дітьми, які на ньому тренуються, а це значить, що молодь зайнята корисними справами, веде здоровий спосіб життя, а місто відроджується і живе.

А картинна галерея «Сила громади» (ініціаторка–Ірина Романченко)– це мистецький простір, де відображена вся історія міста-героя від початку повномасштабного вторгнення до сьогодні, це розгорнута книга виживання жителів Гостомеля під час окупації і нинішній період відновлення. Тут учителям треба проводити уроки мистецтва, історії, української літератури, громадянської освіти тощо.

Начальниця відділу культури, молоді і спорту Гостомельської селищної ради Катерина Павленко, закохана у справу свого життя, наголосила на тому, що всі ключові проблеми і виклики вирішуються, якщо є злагоджена командна робота, віра у свої сили і мрія, а мрія у нас одна – Перемога.

Екскурсія була пізнавальною, емоційно насиченою, натхненною і хвилюючою, адже всі пройнялися тим болем, що довелось відчути людям тут під час окупації, їхньою силою волі і жагою до життя, умінням швидко приймати рішення, ініціювати нові ідеї, залучати до співпраці громадськість, допомагати ЗСУ, відроджувати своє місто та Україну в цілому, дбати про морально-духовний розвиток молоді. А це ті проблеми, які стоять і перед педагогами, і перед просвітянами, і перед працівниками закладів культури. Разом ми – велика сила, яка здатна перемогти ворога.

Ольга ХОДАЦЬКА,
заступниця голови Київської «Просвіти»

Сообщение Столичні освітяни відвідали меморіал “Янголи Перемоги” у селі Мощун на Київщині появились сначала на Український репортер.

Повномасштабна війна в Україні вплинула на всі сфери життя, у тому числі й освітню: зруйновані заклади освіти, стрес дітей, їхніх батьків, опікунів та вчителів, неможливість навчатись у безпечних та комфортних умовах через постійні повітряні тривоги та періодичні відключення світла – все це стало реальністю після 24 лютого 2022 року та увійшло до нашого життя.

Для надання доступу до освіти в умовах війни Міністерство освіти і науки України разом із міжнародними партнерами розбудовують мережу Цифрових освітніх центрів (DLC).

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Асоціація інноваційної та цифрової освіти вже відкрили шістнадцять таких центрів (DLC) у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Головне завдання – забезпечення навчання 16 000 школярів, які не мають повноцінного доступу до офлайн навчання у прифронтових та деокупованих громадах.

У Цифрових освітніх центрах учні зможуть безплатно:

за допомогою Штучного Інтелекту визначити, які предмети та теми зі шкільної програми їм потрібно надолужити;

навчатись за допомогою інтерактивних кейсових уроків;

проходити практичні та лабораторні роботи, використовуючи технології віртуальної (VR) та доповненої (AR) реальності;
отримувати індивідуальні консультації (надолужувати освітні втрати) через спеціальний застосунок (так звана Убер-Школа);
набувати навички, що мають найбільший попит у XXI столітті, завдяки “Урокам для успішного життя”;
розважатись з користю зі спеціальною освітньою програмою “Minecraft”;
визначити свій рівень володіння та опанувати українську та англійську мови;
отримати психоемоційну підтримку;
сформувати Паспорт здібностей до 1 000+ сучасних професій за допомогою сертифікованого профорієнтаційного адаптивного тестування, визначити професію своєї мрії та побудувати індивідуальну траєкторію подальшого навчання та кар’єри.

“Мета Цифрових освітніх центрів – забезпечення безперервного навчання дітей та підлітків, надолуження освітніх втрат, надання можливості брати участь у заходах неформальної освіти, психоемоційна підтримка дітей і підлітків, їхніх батьків та вчителів, надання можливостей для соціалізації та взаємодії, а також підвищення професійних компетентностей учителів. Пріоритет надано деокупованим територіям та громадам, які наближені до бойових дій”, – сказав заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

“У кожній громаді, де працює DLC, впродовж року навчатимуться учні 1-11 класів – першочергово ті, хто має обмежений доступ до освіти та потребує додаткової підтримки у навчанні та психоемоційної підтримки, наприклад, діти з інвалідністю або внутрішньо переміщені діти. Загалом планується охопити 16 000 школярів”, – повідомив Анатолій Ігнатович, координатор освітніх проєктів ЮНІСЕФ.

Координатором Цифрових освітніх центрів у цих трьох областях є Асоціація інноваційної та цифрової освіти, яка за підтримки Міністерства освіти і науки України з початку війни успішно розвиває мережу українських освітніх хабів, як в Україні, так і в країнах ЄС та Великій Британії.

“Наша команда прагне не просто відкрити такі центри, а зробити з них справжні освітні хаби для дітей, підлітків та їхніх батьків у громадах, які найбільше потерпають від війни, де б їм було цікаво та корисно, а мешканці громад захотіли б приходити знову і знову”, – розповідає виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богуслав.

За матеріалами пресрелізу.

Сообщение Українські учні навчатимуться за допомогою Штучного інтелекту, VR-технологій, Minecraft та Убер-Школи появились сначала на Український репортер.

У проєкті, здійсненому за підтримки Українського культурного фонду, автори поєднали традиційні педагогічні інструменти роботи над художніми творами та новітні технології і створили комікси/мальописи до 20 художніх творів класичної української літератури (7, 9-11 клас) так, щоб не тільки за допомогою скетчів і малюнків відтворити сюжетний ланцюжок твору, а зацікавити читача, поєднати події художнього твору із сучасністю, висвітливши культурно-історичну епоху України.

Команда проєкту «Українська література в коміксах»: Надія Грачова – керівниця проєкту, очільниця ГО “Простір інноваційних рішень і технологій” та багатьох кроссекторальних проєктів у креативних індустріях; Ольга Ходацька – авторка сценаріїв до коміксів, докторка філософії у галузі освітніх, педагогічних наук, вчителька української мови і літератури гімназії-інтернату № 13 м. Київ; Олена Черкун – креативна дизайнерка.

Організатором презентації була київська “Просвіта”, а співорганізаторами стали Національний музей літератури України, Центральна бібліотека Солом’янського району імені Григорія Сковороди, гімназія-інтернат № 13.

У своєму виступі Ольга Ходацька проаналізувала сюжет різних за жанрами художніх творів українських авторів, відтворений у коміксах: афоризми Г. Сковороди, кіноповість О. Довженка “Україна в огні”, новелу В. Стефаника “Камінний хрест”, соціально-побутову драму І. Котляревського “Наталка Полтавка”, вірш П. Тичини “Я утверждаюсь” та інші.

Народний артист України, скрипаль і композитор, голова київської “Просвіти” зачарував присутніх “Шаленою коломийкою”.

Під час презентації також звучали пісні на слова Григорія Сковороди та на вірші Ольги Ходацької, пролунали й інші популярні композиції.

На світлині: докторка філософії Ольга Ходацька – авторка сценаріїв до коміксів.

Сообщение Команда проєкту «Українська література в коміксах» розповіла про новації появились сначала на Український репортер.

“УКультура” – це інноваційний освітній портал, що має на меті поширення знань про українську культуру від професійних дослідників та дослідниць. Гасло проєкту – «з любов’ю, без шароварщини та кліше».

Платформа надає безплатний доступ до відеолекцій, відеоінтервʼю та бібліотеки. В захопливих і змістовних лекціях та інтервʼю провідних знавців та знавчинь української культури розкриваються найрізноманітніші аспекти її історії та сучасності. Лекції з історії української культури, що розміщені на платформі, на цей момент є єдиним в Україні курсом у цифровому форматі, який відповідає загальній програмі та вимогам МОНУ і може використовуватися як альтернативний підручник для вищих навчальних закладів.

У відеолекціях, інтерв’ю, статтях, вміщених на платформі, провідні українські й закордонні археологи, економісти, історики, культурологи, митці, критики та багато інших фахівців діляться знаннями й досвідом, перетворюючи інформацію у сенси. Сайт “УКультура” щотижня оновлюється та презентує нові концептуальні розмови на різні теми про українську культуру.

Проєкт “УКультура” був заснований професоркою НаАУКМА Ларисою Довгою, а незмінним консультантом та науковим редактором проєкту є професорка НаУКМА, всесвітньо відома історикиня Наталія Яковенко.

“УКультура” розповідає про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, шукає відповідь на питання – як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення”, – розповідає Наталія Яковенко.

Портал “УКультура” створений як для викладачів, які шукають актуальні матеріали і методи викладання, так і для студентів, які втомилися від нудних підручників та сумнівних матеріалів у мережі, для фахівців у сфері культури, які прагнуть ділитися досвідом та знаннями, врешті для всіх, хто хоче познайомитися з українською культурою та пізнати її глибше.

На платформі вже викладено 16 лекцій та 17 інтервʼю, в яких охоплена різна проблематика: Ярослав Володарець-Урбанович розповідає про ювелірні вироби антів, Аґнєшка Ґронек – про українську художню культуру доби Ренесансу, Олексій Сокирко – про подорожі в контексті української культури XVII–XVIII століть, Максим Яременко – про життя та звичаї українських студентів ранньомодерного періоду, Наталія Яковенко про «політичне хуліганство» як спосіб спротиву радянській системі, Світлана Стоян – про засади функціонування артринку, а Юлія Федів про те, що таке культурний менеджмент і навіщо це Україні.

“Культурою є цінності, закарбовані у свідомості спільноти, є те, що людство створило продуктивного та креативного. Проєкт “УКультура” присвячений саме нашим здобуткам, тому, що відбувалося в Україні, тому, що тут з’явилося, тому, чим ми можемо поділитися з людством, як своїми важливими надбаннями”, – описує проєкт засновниця “УКультури” професорка НаУКМА Лариса Довга.

Освітній проєкт “УКультура” був створений на гроші приватних благодійників. Його автори вважають, що в скрутний для держави час бюджетні гроші краще направляти на українське військо задля перемоги.

Проєкт підтриманий низкою фондів: Міжнародним благодійним фондом відродження Києво-Могилянської академії, Українським Інститутом, Фондом відродження та фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, завдяки чому вдалося запустити польськомовну сторінку платформи, орієнтовану не тільки на українську аудиторію, а насамперед на те, щоб ознайомити з українською культурою іноземців.

«Також наша команда дякує за підтримку проєкту українській компанії Dovgiy Family Office, які повірили у нас з перших днів існування проєкту, продовжують підтримувати УКультуру і сьогодні», – додає Лариса Михайлівна.

Крім того, проєкт має велике соціальне значення, адже в ньому врахований аспект інклюзивності – портал містить матеріали у трьох форматах: початковий – це «Дивитися» – містить відеолекції; «Слухати» – для тих хто не бачить, в який додано начитані диктором тексти, котрі у відеоформаті представлено у вигляді слайдів, а також «Читати» – для тих, хто не чує.

Задля інформування іноземної аудиторії про Україну та її культуру, а також з метою боротьби з антиукраїнською пропагандою у світі автори проєкту перекладають матеріали іншими мовами. Вони вважають, що надзвичайно важливо, щоб іноземці знали про Україну не тільки через війну, а й тому, що українці є носіями давньої та самобутньої культури. Восени 2023 року було заявлено про вихід проєкту на польську аудиторію – здійснено переклад та озвучення усіх лекцій польською мовою. До запуску також готується й англійська версія сайту.

Автор фото -ukma.edu.ua

Сообщение Розпочала роботу інноваційна освітня платформа про українську культуру появились сначала на Український репортер.

Про це пише nv

Фіналістів оголосив британський актор, комік, письменник і активіст Стівен Фрай.

До топ 10 увійшли також вчителі з Канади, Індії, Гани, Чилі, ПАР, США, Франції, Великої Британії і Пакистану.

«Вперше український учитель потрапив до світової десятки найкращих вчителів! Сім років ми розвивали рух Global Teacher Prize в Україні, і за цей час наші вчителі не раз потрапляли до списку 50 найкращих. Але десятка фіналістів — це зірковий рівень, освітній авангард. Це люди, з якими спілкуватимуться світові лідери, без яких не обходиться жодна важлива освітня подія, люди, які мають позитивний вплив на освіту і від яких надихатимуться сотні тисяч педагогів по всій планеті. І власне, якщо ми хочемо, щоб Україна була розвиненою європейською державою, з високим рівнем життя, це той рівень визнання, який ми як суспільство маємо забезпечити учительській професії. Бо українські вчителі на це заслуговують!», — зазначила голова спілки Освіторія й засновниця премії Global Teacher Prize Ukraine Зоя Литвин.

Артур Пройдаков народився в місті Кадіївка (наразі це окупована частина Луганської області). У листопаді 2014 року був змушений покинути дім через війну. Певний час працював на Сумщині в державній школі в місті Ромни, а потім — у школі MIDGARD у Києві.

Після повномасштабного вторгнення організував курси з української мови для переселенців, проводив уроки в рамках Всеукраїнського розкладу, розповідав у закордонних та українських медіа про агресію росії і значення вчительської роботи в умовах таких викликів. Автор уроків у Всеукраїнській школі онлайн. Розвиває українську освіту як учитель в школі Mriy Diy, а також як виконавчий директор в освітній фундації MriyDiy. Крім того, є одним з експертів безоплатної освітньої онлайн-платформи iLearn від ГС Освіторія, яка допомагає випускникам готуватися до ЗНО/НМТ і вступати до омріяних вишів.

Ім’я найкращого вчителя планети 2023 року оголосять 8 листопада на церемонії нагородження Global Teacher Prize, яка відбудеться у межах 42-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі в штаб-квартирі ЮНЕСКО.

Сообщение До десятки найкращих вчителів світу потрапив українець появились сначала на Український репортер.

Сьогодні, в умовах героїчного спротиву російським окупантам, особливої ваги набуває усвідомлення українцями національного «Я» та достеменне ознайомлення світової спільноти з істинними цінностями, що їх сповідує й виборює впродовж століть наш народ. Відтак роль художнього слова в цьому сенсі надзвичайно важлива, надто коли йдеться про навчання та виховання сучасного покоління школярів, на долю яких випало воєнне лихоліття, – максимально мотивувати інтерес учнівської молоді до мистецьких джерел, до кращих зразків української літератури, які розкривають нашу ідентичність, історію, культуру, формують особистість, здатну до самоствердження, саморозвитку.

Результати проєкту представляли керівниця проєкту – аспірантка Надія Грачова. Вона окреслила його мету і завдання, наголосила на потребі інноваційності формату подання програмового матеріалу в умовах змішаної форми навчання під час війни, а також контролю, корекції та закріплення знань зі шкільного курсу з української літератури. Надія повідомила, що онлайн-каталог україномовний та англомовний, а також про те, що він буде у вільному доступі для всіх зацікавлених на сайті «Українська література в коміксах».

Авторка сценаріїв до онлайн-каталогу, докторка філософії, вчителька української мови і літератури столичної гімназії-інтернату № 13 Ольга Ходацька закцентувала увагу присутніх на принципах відбору художніх творів до каталогу, поінформувала про розроблені нею тести для кожного твору і цікаві факти про письменників у рубриці: «Про це не розкажуть у школі», розміщені на сайті проєкту. Вона звернула увагу аудиторії на результативності каталогу «Українська література в коміксах» завдяки злагодженій роботі його авторів.

Креативна дизайнерка проєкту Олена Черкун окреслила специфіку створення скетчевих ілюстрацій, які послідовно розкривають сюжетну канву твору, розповіла про підбір кольорів, одягу для письменників і героїв творів і головне – показ спеціальних елементів, що пов’язують художній твір із сьогоденням.

Із вітальним словом виступила проєктна менеджерка Українського культурного фонду Марія Мельник. Вона відзначила роль проєкту «Українська література в коміксах» для розвитку національної свідомості та формування української ідентичності сучасної учнівської молоді.

Рецензентка проєкту Галина Райбедюк, професорка кафедри української мови та літератури Ізмаїльського гуманітарного університету, наголосила на тому, що підготовлена з особливою ретельністю й дослідницькою скрупульозністю, базована переважно на особистому досвіді авторів, методична праця демонструє оновлення сучасної методики навчання української літератури, засвідчує її звільнення від стереотипів. У виступі рецензентки йшлося, насамперед, про затребуваність презентованого проєкту, його активну апробацію в різних освітньо-виховних заходах, що проводились зі студентами-філологами Ізмаїльського вишу та вчителями-словесниками Українського Придунав’я.

Рецензентка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту імені Івана Зязюна НАПН України Мирослава Вовк відзначила, що створений культурно-мистецький продукт (онлайн-каталог) є вагомим інформаційним джерелом для читачів – дітей, дорослих, вчителів, які цікавляться національною спадщиною. У перспективі результати проєкту, за словами рецензентки, стануть якісним контентом для презентування унікальності українського літературного мистецтва, культурного відродження держави в післявоєнний час, відтак сприятимуть єднанню світової спільноти проти російської військової та культурної експансії.

Доктор педагогічних наук Наталія Філіпчук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти інституту імені Івана Зязюна відзначила креативний підхід авторів до створення презентованого каталогу. Вона підкреслила унікальність інноваційного освітнього проєкту для здобувачів освіти і творчих учителів-практиків.

Презентація відбувалася у форматі офлайн/онлайн. Її учасниками були магістранти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, викладачі та студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, київські вчителі-практики.

Отже, щасливої дороги каталогу «Українська література в коміксах» до читача!

Надія Грачова, керівниця проєкту УКФ «Українська література в коміксах».
Ольга Ходацька, доктор філософії, авторка сценаріїв до онлайн-каталогу.

Сообщение Відбулася презентація проєкту “Українська література в коміксах” появились сначала на Український репортер.