Текст законопроєкту доступний на сайті Верховної Ради.

Законопроєкт має назву “Про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”.

В Офісі президента пояснили, що на цей крок президент пішов “на знак подяки польському народові за солідарність і підтримку України в умовах повномасштабної збройної агресії Росії та з урахуванням принципу взаємності”.

Законопроєкт передбачає встановлення прав і гарантій для громадян Польщі, які перебувають в Україні, аналогічних до встановлених в ухваленому 12 березня 2022 року польському законі “Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни”.

У розробленому за ініціативою президента законопроєкті передбачається, зокрема, надання громадянам Польщі та членам їхніх родин можливості легального перебування на території України протягом 18 місяців з дати ухвалення закону.

Поляки також отримають право на працевлаштування, здійснення господарської діяльності, навчання в закладах освіти, медичне обслуговування на території України та окремі соціальні виплати згідно з українським законодавством.

Президент Польщі Анджей Дуда раніше у понеділок повідомив, що Володимир Зеленський у понеділок вніс до парламенту законопроєкт про особливий статус поляків в Україні.

Примітно, що Зеленський зробив це у день, коли Польща вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії.

У травні президент Зеленський анонсував законопроєкт про розширені можливості для громадян Польщі в Україні, щоб віддячити за те, як Польща прийняла українців, які рятуються від війни.

Сообщение Володимир Зеленський пропонує полякам особливий статус на знак вдячності за підтримку України появились сначала на Український репортер.

Про це Шольц сказав на спільному із Зеленським брифінгу в Києві.

“Президент Зеленський і я були однієї думки, що Нормандський формат поруч із перемовинами США, Росії та ОБСЄ є важливим форматом для перемовин з Росією. Президент мене запевнив у тому, що Україна надасть проєкти законів щодо “особливого статусу” і щодо місцевих виборів для дискусії”, — сказав канцлер.

За його словами, Німеччина і Франція посилили зусилля у нормандському форматі, і в результаті цього відбулись перемовини політичних радників у Парижі й Берліні. За словами Шольца, цей переговорний процес “вартий будь-яких зусиль”.

Нагадаємо, що Верховна рада продовжила на рік до 31 грудня 2022 року строк дії особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

10 лютого у Берліні відбулася зустріч радників лідерів Нормандської четвірки. Перемовини тривали майже дев’ять годин, за результатами представники української й російської сторони дали дві окремі пресконференції з майже протилежними заявами. Зокрема, представник української сторони голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що радники домовилися розблокувати роботу Тристоронньої контактної групи та продовжити діалог. Натомість представник РФ Дмитро Козак сказав, що сторонам не вдалося “подолати різну інтерпретацію Мінських домовленостей”, а Україна залишалася “непохитною”.

Починаючи з листопада 2021 року, на кордоні України та Росії зосереджуються російські війська. За даними Києва та західних країн, чисельність підрозділів РФ сягає від 115 до 130 тисяч.

США вважають загрозу нападу РФ на Україну реальною. За даними The New York Times, Росія сконцентрувала біля кордонів України приблизно 70 відсотків військового угруповання, яке може здійснити вторгнення на українську територію.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та міністр оборони Олексій Резніков запевнили, що українська армія готова дати відсіч Росії у разі вторгнення.

12 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона аналізує інформацію розвідки щодо загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну найближчим часом.

На думку Служби безпеки, український інформаційний простір зазнає потужного інформаційного впливу з метою нагнітання паніки в суспільстві та сіяння зневіри у здатності держави захистити своїх громадян.

Сообщение Шольц: Україна надасть проєкти законів про “особливий статус” та місцеві вибори в ОРДЛО появились сначала на Український репортер.

Під час засідання парламенту 15 грудня “за” проголосувало 304 народні депутати, “проти” цього законопроєкту голосували “Батьківщина” та “Голос”, – повідомляє Українська правда.

Законопроєкт №4467 авторства нардепів фракції “Слуга народу” на чолі з керівником Давидом Арахамією та главою партії Олександром Корнієнком, був зареєстрований у Раді 7 грудня.

Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт необхідно прийняти у зв’язку з тим, що 31 грудня 2020 року спливає термін запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Відзначається, що законопроєкт спрямований на “створення додаткових часових можливостей для реалізації відповідних законодавчих умов, спрямованих на мирне врегулювання ситуації” на Донбасі.

У фракції “Слуга народу” заявили, що дане рішення треба прийняти, щоб продовжувався переговорно-дипломатичний шлях врегулювання ситуації на Донбасі.

Фракції “Європейської солідарності”, депутатської групи “За майбутнє” наголосили, що хочуть почути від президента Володимира Зеленського конкретний план дій щодо вирішення ситуації Донбасі, бо “не можна просто щоразу переносити дату і нічого не робити”.

Нагадаємо, що законопроєкт про особливий порядок самоврядування на Донбасі ухвалений 16 вересня 2014 року терміном на 3 роки і потім його тричі продовжували на рік (у народі його назвали законом про особливий статус ОРДЛО).

Сообщение Верховна Рада ще на рік продовжила особливий статус Донбасу появились сначала на Український репортер.