Про це у Фейсбуку повідомив генеральний директор Клінічної лікарні швидкої допомоги Львова Олег Самчук.

“Серце пересадили 13-річному хлопцеві з Волині з села Зарудці. Він хворів від липня. Останній місяць дитина була в реанімації Волинського ОДТМО, останні два тижні – у нас”, – написав Самчук.

Він наголосив, що стан хлопця був критичним, і рахунок ішов на дні.

“Орган йому пересаджував Борис Тодуров з Гаврилом Ковтуном та лікуючим лікарем дитини Віталієм Петровим”, – уточнив директор лікарні.

Крім того, було проведено операцію пересадки легень 56-річному львів’янину. За словами медика, чоловік понад десять років мав хронічну хворобу легень, останні чотири майже не виходив з квартири, був киснезалежним.

Без нових легень він прожив би не більше кількох місяців.

Трансплантацію виконали українські кардіохірурги Ігор Гуменний, Роман Домашич та торакальний хірург Юрій Король з допомогою польських колег.

“Це ще один величезний крок на шляху до трансплантаційної незалежності. Наші громадяни тепер не мусять їхати на таке лікування за кордон, це уже доступно в Україні. Тепер потрібно зробити так, щоб цих операцій були сотні в рік, і кожен українець, який потребує донорського органу, його отримав”, – підсумував Самчук.

Сообщение У Львові, вперше в Україні, пересадили серце дитині появились сначала на Український репортер.

Майже два місяці Леонід Кравчук перебував у реанімації після операції на серці.

Перший президент України Леонід Кравчук перебуває у Німеччині на реабілітації після операції на серці, яку йому проводили в Київському центрі серця ще наприкінці червня.

Як повідомляє  ТСН, майже два місяці Кравчук перебував у реанімації, на апараті штучної вентиляції легень. Його стан українські лікарі оцінювали як складний.

Як повідомляють джерела ТСН, під час реабілітації в Німеччині Леонід Кравчук отямився і дихає самостійно. Терміни реабілітації поки невідомі.

Нагадаємо, що цього року перший президент вперше за тридцять років через стан здоров’я пропустив урочистості з нагоди Дня Незалежності.

Сообщение Стан здоров’я Леоніда Кравчука у німецькій клініці покращився появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила прессекретарка Кравчука Оксана Сибірцева, передає hromadske.

За її словами, стан здоров’я першого президента не поліпшився після операції: “Дуже повільна динаміка покращення”.

Кравчука підключили до апарату штучної вентиляції легень.

Нагадаємо, що наприкінці червня стало відомо, що Кравчук переніс операцію на серці. Тоді стан його здоров’я не коментували.

Читайте також: 

• Леонід Кравчук: “Полякам треба подивитися більше на себе, аніж на українців”

Сообщение Леонід Кравчук після операції на серці перебуває в реанімації появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив у Фейсбуку головний лікар Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Львова Олег Самчук.

В Україні за останні 15 років провели лише дві аналогічні операції в Ковельській районній лікарні Волинської області.

«Ми це зробили! У Львові впродовж останньої доби трансплантовано серце і дві нирки! Остання операція скінчилася буквально кілька годин тому… Особлива подяка — рідним загиблого чоловіка. Ваше непросте рішення стало порятунком для одразу трьох людей» — зазначив Самчук.

За його словами, донором, органи якого використали для трансплантації, став 58-річний львів’янин, який впав з висоти й отримав несумісні з життям травми.

Після марних спроб врятувати пацієнта лікарі констатували у чоловіка смерть мозку, що є прямим показом до трансплантації, а його мама і сестра дали згоду на забір органів, аби ті подарували можливість жити іншим людям.

«Нове» серце отримав 57-річний житель Коростеня, якого п’ять років тому вразив інфаркт. Його серце втратило пружність і вже не могло качати кров. Іншого виходу, окрім пересадження, чоловік не мав. Операцію львівські хірурги провели спільно з командою Інституту серця на чолі з Борисом Тодуровим.

Нирки отримали двоє чоловіків — один зі Львова, другий із Тернопільщини. Операції розпочалися після опівночі й тривали до восьмої ранку.

«Операції з пересадження в Україні — це шанс на життя для сотень і тисяч людей. І ми хочемо дати цей шанс. Ми хочемо, аби українці більше не їхали за кордон, а оперувалися у себе вдома, щоб кожен, хто потребує органу, його отримав. І ми будемо докладати максимум зусиль, аби наблизити цей час», — додав Самчук.

Операції з трансплантації органів в Україні стали можливими з квітня 2019 року, відколи набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Він, зокрема, регулює пересадку органів від померлої людини.

Сообщение Львівські хірурги вперше провели операцію з пересадки серця появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє УНН з посиланням на “Grandpx”.

Процедуру з пересадки стовбурових клітин в серце проведе фахівець з серцево-судинних захворювань Філіп Менаше, який в минулому році лікував легенду “Формули-1”.

“Мета полягає в тому, щоб відновити нервову систему Міхаеля”, – сказав Манаше.

За словами нейрохірурга Аччіарі, колишній пілот “Феррарі” страждає атрофією м’язів і остеопорозом, а майбутня операція для Шумахера може стати непередбачуваною.

“За останні 20 років наука досягла величезних успіхів у галузі лікування стовбуровими клітинами. Але це не змінює того факту, що ми все ще мало знаємо про людський мозок”, – сказав Аччіарі.

Нагадаємо, що 51-річний Шумахер отримав серйозні травми головного мозку під час падіння на лижах наприкінці 2013 року.

З Вікіпедії. Шумахер – семиразовий чемпіон світу, володар численних рекордів «Формули-1», один з найуспішніших пілотів. У пресі його часто називають «Червоним бароном», або просто «Шумі». Шумахер отримав прізвисько «Червоний барон» через віддалену зовнішню схожість, червоний колір боліда «Ferrari» і власну непереможність. У Першу світову війну «Червоним бароном» звали найкращого аса війни — барона Манфреда фон Ріхтгофена, який літав на аероплані червоного кольору.

Сообщение Супергонщику Шумахеру проведуть складну операцію на серці появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку написав представник Львівської міської Ради Ігор Зінкевич.

Таку операцію провели вперше в Україні! Зараз пацієнтка почуває себе добре, її перевели з відділення інтенсивної терапії на стаціонарне лікування. Операцію провела команда клініки хірургії серця та магістральних судин військового госпіталю на чолі з відомим львівським кардіохірургом Володимиром Морозом.

Лікуванням займалася команда високопрофесійних медиків: кардіохірург В’ячеслав Зінченко, завідувач відділення інтенсивної терапії Андрій Родзоняк, анестезіологи Зеновій Куртяк і Юрій Якимович, перфузіолог Андрій Курило, лікар-інтерн Сергій Іванина, та працівники відділення серцево-судинної хірургії.

Зазначається, пацієнтка, віком 65 років, була госпіталізована у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону у відділення хірургії серця та магістральних судин з діагнозом: ревматична хвороба серця, комбінована важка вада мітрального клапана з перевагою стенозу, важкою недостатністю аортального клапана, гігантським лівим передсердям з компресією навколишніх структур.

Для порятунку життя жінки лікарі прийняли рішення негайного хірургічного втручання. Лікарі провели операцію по аутотрансплантації серця з об’єморедукуючою пластикою лівого передсердя, та заміною мітрального та аортального клапанів. До цього часу такі операції не проводили в Україні. Зараз пацієнтка почуває себе добре, її перевели з відділення інтенсивної терапії на стаціонарне лікування.

Сообщение У Львові вперше в Україні 65-річній пацієнтці зробили трансплантацію її ж серця появились сначала на Український репортер.

Про це в коментарі агенції розповів директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова Олександр Усенко.

«Якщо цього закону не відтермінують – а цього не зроблено – то я не маю права працювати. З 1 січня вся трансплантація – поза законом», – пояснив медик, додавши, що черга на трансплантацію в інституті розписана на чотири місяці наперед.

«Ми не будемо робити цих операцій. Ми готові, але ми не маємо права за законом це робити», – констатував Олександр Усенко.

Проблема полягає в тому, що Мінохорони здоров’я не розробило підзаконних актів для введення в дію Закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

Тобто, уточнює УНН, тільки-но закон набере чинності, і рідна і трупна трансплантація в Україні стане неможливою через відсутність необхідних нормативно-правових документів.

Сообщение З 1 січня в Україні зупиняться всі операції пересадки органів, застерігає фахівець появились сначала на Український репортер.

Механічне серце – високотехнологічна розробка німецької компанії “Berlin Heart”, що забезпечує пацієнту повну циркуляторну підтримку в той час, коли рідне серце на це не здатне. Його імплантують в грудну клітину пацієнта, а живиться серце через електричний кабель від зовнішнього блоку живлення. Титановий моторчик з турбіною, що постійно обертається у магнітному полі та за допомогою силіконових і графітових трубочок під’єднаний до верхівки лівого шлуночка та аорти, здатний тривалий час підтримувати життя пацієнта, даючи йому можливість дочекатися донорської трансплантації серця. Про це розповідають фахівці Інститут серця на офіційній сторінці медзакладу.

Перші два механічних серця були також імплантовані в Інституті серця у 2016 році. Незважаючи на досить широке застосування цієї технології в розвинутих країнах, для України такі операції поки що є унікальними.

Цього разу пацієнт – 46-річний Василь Павлюк з Тернопільщини. Імплантація штучного серця врятувала йому життя, адже без цієї операції жити йому залишалось кілька днів, і на операційний стіл його доставили у критичному стані.  Вісім років тому він перехворів запаленням серцевого м’яза і це позначилося на його здоров’ї.

Вдалу операцію здійснила команда Інституту серця під керівництвом директора Інституту, професора Бориса Тодурова спільно з професором з кардіохірургічної клініки Софії (Болгарія) Дімітром Пєтковим. До команди хірургів увійшли також головний анестезіолог Інституту Микола Гончаренко, завідувач кафедрою Олександр Дружина та інші фахівці.

Борис Тодуров: “Це непроста операція, я б сказав, що це – космічні технології. Імплантувати механічний пристрій і домогтися, щоб він працював, як друге серце, і створював додатковий кров’яний потік досить складно. Тут повинна бути злагоджена робота хірургів, кардіологів, реаніматологів, інженерів, техніків і перфузіологів – це командна робота, де кожен її учасник повинен бути надійною ланкою”.

Одна з пацієнток Бориса Тодурова, яка перенесла таку ж імплантацію механічного серця у 2016 році, Людмила Филяренко прожила з механічним серцем 9 місяців доти, доки їй не пересадили донорський орган в Білорусі. Загалом у світі є люди, які живуть з цим приладом до 10 років і більше.

Перші дві імплантації в Інституті серця проводили два роки тому. Люди з таким серцем змушені носити з собою сумочку з електроживленням. Механічне серце може працювати 12 років. Його вартість – 120 тисяч євро.

Фото із сайту Інституту серця

На цю тему також читайте:

• 15 років з чужим, але щасливим серцем (+фото, відео)

Сообщение Тернополянин став третім українцем з механічним серцем появились сначала на Український репортер.

Сталлоне після виходу з лікарні не став коментувати стан здоров’я свого друга. Лише заявив, що той швидко йде на поправку і висловив упевненість, що “з Арні все буде гаразд”. Щоправда, висловив сумнів у тому, що Шварценеггер може кинути шкідливу звичку, яка згубно впливає на його здоров’я – куріння сигар.

30 березня 70-річний Шварценеггер переніс експериментальну операцію на серці. Йому замінили легеневий клапан, з яким він жив з 1997 року. Представник актора спростував чутки, що операція була на відкритому серці – процедура була плановою і проводилася з допомогою катетера. Кардіохірурги запевняють, що все пройшло успішно і незабаром суперзірку випишуть з лікарні.

Це вже друга операція на серці  Шварценеггера. Першу він переніс у 1997 році, тоді йому замінили аортальний клапан.

Нагадаємо, що Арнольд Шварценеггер народився в Австрії, однак у 21 рік перебрався до США. Спочатку він реалізував себе як бодібілдер, 7 разів завоювавши титул «Містер Олімпія» – найпрестежніший у цьому виді спорту.

Паралельно почав зніматися у кіно. В 1970 році на екрани вийшов його перший фільм “Геркулес в Нью-Йорку”, а успіх прийшов після “Конана-варвара” (1982). Вершиною його акторської кар’єри безперечно є “Термінатор-2” (1991). У фільмографії Шварценеггера понад 30 ролей, останнім фільмом стали “Наслідки”, які вийшли в 2017 році.

Паралельно з кіно Шварценеггер займався бізнесом. Уже в 30 років він став мільйонером. Сьогодні його статки оцінюються в $100-200 млн.

Незважаючи на те, що він народився в Австрії, у жовтні 2003 року його обрали губернатором штату Каліфорнія і переобрали на цю посаду в 2006 році. Шварценеггер є членом Республіканської партії.

Його успіхам в тому числі багато в чому сприяв вдалий шлюб з Марією Шрайвер, племінницею президента США Джона Кеннеді. Пара має чотирьох дітей, але в 2011 році розлучилася, коли стало відомо, що актор має сина від іншої жінки.

Сообщение “Мотор” підводить “Залізного Арні”. Шварценеггер одужує після операції на серці появились сначала на Український репортер.

– 2017 рік був для інституту дуже важким, – розповідає Василь Лазоришинець. – Особливо його початок, коли нам дали 27 відсотків коштів на заробітну плату, 28 відсотків – на комунальні платежі і лише 2 відсотки на медикаменти. Виживали за рахунок того, що були ще якісь залишки з минулого року. Тих грошей, які виділили на медикаменти, не вистачало навіть на те, аби закупити наркотики, кисень та лікувальні гази, без яких неможливо виконувати операції.

Щоправда, з часом ситуація змінилася, і нині завдяки тому, що пішов пілотний проект, матеріальне навантаження на пацієнтів дещо знизилося. Якщо раніше вони на 80 відсотків закуповували медикаменти та вироби медичного призначення, то нині десь на 65–70 відсотків. Точно зможу сказати вже за підсумками року.

– Яку кількість пацієнтів прийняли, скількох прооперували?

– За 11 місяців уже прийняли 32,5 тисячі пацієнтів через поліклініку (торік було 29 тисяч, тобто на понад 3 тисячі більше). В стаціонарі провели 4200 операцій. За аналогічний період 2016-го було на 100 операцій більше. Але, враховуючи те, що за листопад зробили на 75 операцій більше, гадаю, показники будуть на рівні минулого року: десь близько 4500.

– Наскільки успішними були хірургічні втручання?

– Щодо післяопераційної летальності, то цифри однакові два роки поспіль –1,3 відсотка. Порівняно із зарубіжними показниками. У наших зарубіжних колег цей показник становить 2,5–3 відсотки.

– Як же за такого недофінансування в першому півріччі вдалося не знизити ні кількості, ні якості операцій?

– Викручувалися як могли, мали заборгованість із виплати зарплати. Легше стало лише після того, як внесли зміни у держбюджет і на початку серпня виділили додаткові кошти Академії медичних наук, а отже й нам. До того ж уже запрацював пілотний проект, і це також допомогло вибратися з глухого кута. На 2018 рік на проект вже закладено 600 мільйонів гривень для 4 інститутів. Це не зовсім те, на що ми розраховували, але практично удвічі більше, ніж у 2017 році.

– Нагадайте нашим читачам суть проекту і розкажіть, на кого він поширюється.

– Суть проекту полягає в тому, що частині пацієнтів медичні послуги надаватимуться за рахунок державного бюджету в чотирьох інститутах столиці. Це – діти до 18 років, вагітні, інваліди 1 групи, учасники АТО.

Безоплатними будуть й екстрені оперативні втручання та ексклюзивні, тобто ті, які виконуються тільки висококваліфікованими фахівцями.

Своїм внутрішнім наказом у тестовому режимі ми розпочали проект з 1 липня і записуємо пацієнтів у чергу. Фактично ж він стартував з 23 жовтня, коли інститут уклав угоду з Академією медичних наук – розпорядником коштів. Попит був надзвичайно високим: все, що нам надали, використали протягом листопада. Безкоштовні клапани розлетілися за 3 тижні.

– У пільговиків є надія. А як даватимуть собі раду інші хворі?

– Система діє така (і на це налаштовано стратегію нашого інституту вже багато років поспіль): ми допомагали готувати кадри і відкривати кардіологічні центри по всій Україні, де виконуються прості оперативні втручання та нескладні екстрені. Нині в Україні функціонують 39 таких кардіохірургічних центрів (лише цього року відкрили 7), які за 2016 рік виконали майже 18,5 тисячі операцій.

– Тобто вони перекривають потребу?

– Шкода, але можливості з потребами не співставні. За європейськими мірками треба виконувати 140 тисяч операцій на рік. Коронографій по всій Україні торік було проведено 27 тисяч, а необхідно майже 250 тисяч.

Тож не дивно, що в структурі летальності серцево-судинні та нейроваскулярні захворювання становлять 68 відсотків. А це означає: щороку Україна втрачає 400–410 тисяч своїх громадян. У Франції, Японії, США ця цифра ледь сягає 29–31 відсотка.

ХТО, ЗА ЩО І СКІЛЬКИ ПЛАТИТЬ?

– Від яких недуг рятують хворих у вашому інституті?

– Ми є лідерами з хірургічного лікування аневризмів аорти, ішемічної хвороби серця (аорто-коронарне шунтування на працюючому серці), з хірургічного лікування інфекційного ендокардиту, складних порушень ритму серця, ендоваскулярного лікування вроджених вад серця. Без зайвої скромності скажу, що за результатами по всіх цих напрямках ми є кращими не лише в Україні, а й за рубежем.

– Наскільки доступними є такі операції для пересічних українців?

– Складне запитання. Нині діють тарифи, розраховані ще у листопаді 2015 року, тобто за тим курсом долара і без врахування зростаючих зарплат, комунальних платежів, амортизації медичного обладнання, вартості медикаментів і виробів медичного призначення (останні два складають 80 відсотків медичної послуги). За наполяганням МОЗу ми останнім часом їх чотири рази перераховували, але врешті нам запропонували незрозумілу методику, за якою медикаменти і вироби медичного призначення туди не увійшли й оплачуються пацієнтами. Тобто все залишилося так, як і було.

– Яка ж сума необхідна для операції на серці?

– Наведу кілька цифр: собівартість коронарного шунтування, протезування клапана –100–120 тисяч гривень, вроджені вади серця оперуємо за бюджетні кошти до 18 років, після повноліття – за 30–40 тисяч. Скажете, що з нинішніми доходами українців це досить дорого, і матимете рацію. Але ще раз наголошую – це лише собівартість операції. За кордоном вона значно дорожча: в США у 20 разів, у Німеччині – в 10.

– Є якийсь вихід із цієї ситуації?

– Передусім МОЗ має затвердити нормальну методику розрахунків, які відповідають дійсності, і не ховати голову в пісок. Інакше проблему не зрушити з місця, і ні експеримент, ні реформа не запрацюють. Нині в касу інституту пацієнт не може внести кошти за операцію, навіть якщо вони в нього є. Це – кримінальна справа. Тож діє такий порядок: людина отримує список, у якому перераховано все, що потрібно для операції, йде в аптеку і купує медикаменти та вироби медичного призначення.

– Медична реформа щось змінить?

– Якщо вона запрацює так, як обіцяють, все буде гаразд. Адже згідно з її положеннями медзаклади мають право отримувати кошти з державної скарбниці та з бюджетів органів місцевого самоврядування чи територіальних громад. Якщо всі субвенції будуть видані на першому і другому рівні, то, коли пацієнт прийде до нас, ми оплачуватимемо вже на третинному рівні. Має діяти формула: гроші йдуть за пацієнтом.

– Це якщо хворого до вас довезуть. Але ж парамедик може й не встановити точного діагнозу, а швидка допомога, кажуть, не виїздитиме на виклик до людей із високим тиском…

– Коли викликають швидку допомогу, то дуже важко визначити – тиск це чи ішемічна хвороба. Точний діагноз може встановити лише фахівець після проведення певних досліджень, приміром, ЕКГ, коронографії. Тож, я думаю, тут мають спрацювати вже згадувані нами кардіоцентри, які відкриваються по всій країні. Вони повинні посприяти тому, щоб пацієнти мали якомога ширший доступ до медичних послуг.

– Ще одна «страшилка», пов’язана з реформою: пацієнта має доправляти до лікарні не карета швидкої допомоги, а він самотужки повинен добиратися туди своїм транспортом.

– Я не думаю, що так буде. Приміром, у Києві врешті-решт навели лад у департаменті охорони здоров’я і почали використовувати потенціал Академії медичних наук. Закріпили окремі райони за медзакладами, які надаватимуть допомогу їхнім мешканцям. Скажімо, ми обслуговуємо Голосіївський та Подільський райони цілодобово. Приймаємо до 10 швидких щоденно і рятуємо по 3–4 життя.

– Звісно, у Києві проблем не буде. А як у регіонах?

– Там мають чітко діяти протоколи, які визначають алгоритм дій: викликали швидку – відвезли до медзакладу. І немає значення, хто це зробить: парамедик чи лікар. Така процедура визнана у світі, й нічого нового вигадувати не треба.

ВИЖИВАЄ ХТО ЯК МОЖЕ

– Тож як не крути, а все упирається в кошти, точніше – у їхній брак. Можливо, ви знаєте, як можна заробити грошей медзакладам, аби утриматися на плаву?

– У нас легальні способи заробітку – оренда приміщень, яка дає змогу оплачувати комунальні послуги. Але ми ще маємо такий тягар, як гуртожиток для медсестер, на утримання якого потрібні значні суми. Звісно, виручає й гуманітарна допомога з-за кордону, приміром, від американських компаній. Потужно працюють і наші благодійники. Ось 6 грудня була благодійна вечеря, під час якої зібрали 2,4 мільйона гривень спеціально для ендоваскулярної хірургії. За ці кошти зможемо пролікувати десь близько 40 дітей за інноваційними технологіями, які є надто дорогими.

Ще один благодійний захід, який недавно провела Маша Єфросиніна, зібрав кошти на кардіостимулятори, дефібрилятори маленьким дітям. Вже визначено 4 прізвища малюків, яких пролікуємо. Такі прилади коштують досить дорого: десь 100–140 тисяч гривень.

– А як із технічним оснащенням інституту?

– За останні 3 роки не було закладено жодної копійки на техніку, але слава Богу, що вона у нас була. Маємо єдиний в Україні працюючий комп’ютерний томограф, який дає 640 зрізів у секунду. Можемо робити спеціальні кардіопрограми. Є МРТ потужністю у півтора тесла (нещодавно полагодили). Зараз вийшла з ладу трубка на КТ, але скоро і цей прилад запустимо. У розпорядженні наших фахівців – добре обладнані операційні та лабораторії.

– Проблеми з кадрами маєте? Адже навіть приватні клініки, в яких із грошима значно краще, нещодавно скаржилися президентові на брак персоналу.

– За нинішньої складної ситуації справжньою перемогою є те, що втримали трудовий колектив, сформований на глибоких амосовських традиціях. І навіть ті лікарі, які свого часу поїхали за кордон на заробітки, щиро зізнаються, що їм бракує інститутської атмосфери. Не перебільшу, якщо скажу, що маємо такий колектив, якому може позаздрити не лише найкраща вітчизняна, а й навіть європейська клініка: 52 кандидати наук, 24 доктори і професори, 3 академіки, 1членкор Національної академії наук.

– Ви згадали про амосовські традиції. Нещодавно в інституті пройшли амосовські читання. Що це таке?

– Зібрання науковців, започатковані до 100-річчя з дня народження фундатора нашого інституту Миколи Амосова. У грудні 2017 року ми провели вже четверті амосовські читання, на які щоразу запрошуємо видатних людей – іноземців і наших співвітчизників, які виступають із цікавими доповідями. Цього разу виступили академіки Комісаренко, Чехун, Трахтенберг. Була й моя доповідь про один із найпрогресивніших напрямків діяльності нашого інституту – акушерську кардіологію, яка має стати стратегією сучасної охорони здоров’я.

На моє тверде переконання – без медичної науки ніколи не буде високопрофесійної медицини. Аби не бути голослівним, наведу лише один приклад: на цьогорічному з’їзді Всесвітньої асоціації кардіохірургів від нашого інституту було 16 доповідей. А всього на високих міжнародних форумах ми зробили близько 50 доповідей. Постійно поповнюємо свої знання на стажуваннях за кордоном і застосовуємо їх на практиці та ділимося досвідом з колегами.

Розмову вів Олександр ВИГОВСЬКИЙ

Фото надано Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова

На цю тему читайте також тут:

• Директор Інституту серця розповів Порошенку, чому виїжджають лікарі і що чекає медицину (+відео)
• Директор Інституту серця Тодуров виступив проти шефині української медицини Супрун
• У Києві виконали унікальний “ремонт” серця

Сообщение Скільки коштує операція на серці. Що говорить директор інституту Амосова Василь Лазоришинець появились сначала на Український репортер.