«Поезія нескорених» – це не просто літературно-мистецька подія, це зустріч українців з різних куточків рідної землі, для яких слово стало духовною силою у боротьбі з російським ворогом. Приїхали родини з Маріуполя, Харкова, Олешок, Стрия, Львівщини, Вінниччини, Черкащини, Чернівеччини, Сумщини, Чернігівщини, Херсонщини, Київщини, Житомирщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Дніпропетровщини, Рівненщини, Волині – з кожного куточка нашої України.

Кожен вірш звучав заради життя і наших захисників-Героїв, які тримали і тримають небо над Україною.
Відкрив мистецьку імпрезу народний артист України, голова Київської «Просвіти» Кирило Стеценко і виконав Гімн України на скрипці. Цей момент був настільки проникливим, що, здається, навіть стіни музею дихали гордістю за Україну.

Ольга Киця ознайомила гостей заходу з книгою, в якій у віршах, оповіданнях, нарисах, есеях – її почуття, думки, історії життєдіяльності захисників і захисниць, їхні емоції та їхніх рідних і близьких, трагедії міст, а також надія, віра в перемогу і невичерпна любов до рідної землі.

Книжка «Нескорені. Шляхами поколінь», як і дві попередні («Нескорені», «Нескорені. Лицарі сьогодення»), ілюстрована художніми роботами надзвичайно талановитого українського художника, просвітянина Володимира Реброва, його мистецька виставка «Коли зникають фарби» теж демонструється в Національному музеї літератури України в Києві.

Під час події звучали пісні у виконанні заслуженого діяча мистецтв України Юрія Васильківського («Патріотична Україна», «Росава»), наймолодшої учасниці Дарії Комаренко – вихованки вокальної студії «Дивограй» Козацького ліцею №283, учениці дитячої школи мистецтв імені Сержа Лифаря. Емоційним і вражаючим був виступ актора, барда, поета та члена Київського «Просвіти» Дмитра Лінартовича («Волонтерка»). Його емоційна подача та сила слова нікого не залишили байдужим. А Василь Живосил-Лютий – кобзар, бандурист, композитор, учасник бойових дій, патріот, автор і виконавець багатьох пісень– у своїх піснях відобразив справжню силу українського духу!

Дуже хвилюючими були розповіді історій тих родин, які втратили на війні своїх дітей і батьків. З невимовним душевним болем вони ділилися спогадами про загиблих:
Неля Шастун – мама двох відважних синів Микити та ІгоряШастунів, захисників полку «Азов», Ігор, на жаль, загинув у Маріуполі, а Микита пройшов крізь пекло: тримав оборону на «Азовсталі», пережив теракт в Оленівці, полон… і, слава Богу, повернувся додому;

Лілія Авер’янова – мама українського військового льотчика, майора (посмертно) Андрія Пільщикова «Джуса», яка поділилася історією своєї родини. Вона розповіла про свого сина – легендарного «Привида Києва», ім’я якого знає весь світ;

Людмила Мурашко – мама Героя, майора, командира авіаційної ланки Данила Мурашка;

Тая Ніконець – мама захисника полку «Азов», Героя Михайла Ніконця;

Алла Шовенко – мама Максима Шовенка. Це родина з міста Олешки, яка дуже любила свого неймовірно відважного сина, і він відповів їм тією ж любов’ю;

Оксана Голубенко – мама Руслана Голубенка, який героїчно загинув, захищаючи Україну, зі сльозами на очах розповідала, які людські цінності їхня родина передала своєму синові. Плакали всі…

Ірина Вазерцева – письменниця, прочитала вірш Ольги Киці і поділилася спогадами про Героя Руслана, якого знала особисто, та розповіла про свого однокласника Сергія Галайка, якому авторка книжки присвятила вірш.

Валентина Гребеник– мама Максима Гребеника, військовослужбовця 79-ї ОДШБ, була разом із сестрою Героя і племінниками. Вона поділилася щемливими спогадами про відважного захисника України, який був побратимом брата Ольги Киці, який нині захищає рідну землю на передньому краї;

З Чернівецької області приїхала мама стрільця-гранатометника, мужнього Героя Дмитра Чайки – Оксана Чайка, яка з гордістю розповідала про свого незламного сина-Героя;

Родина Коваленків приїхала з Сумщини, щоби розповісти про сина-патріота Віталія Кулика, який віддав життя за Україну;

Майя Озерова та її родина із Львівщини поділилася теплими, але водночас болючими спогадами про тата – підполковника Миколу Озерова, який героїчно загинув за Україну;

Ольга Захарчук – мама Героя Олександра Юрченка, приїхала з Черкащини, щоби розповісти про свого загиблого сина-Героя;

З Житомирщини приїхала родина Михайла Нагорного. Пані Наталя Нагорна тримала на руках маленьку внучку Соломійку, яку тато так і не встиг обійняти по-батьківськи… Цей момент був надзвичайно щемливим для всіх…

На події були мами Небесних Янголів – Ніна Петренко, Тетяна Коваленко та інші. На жаль, рідні деяких Героїв не змогли приїхати, але їхні історії описані в книзі Ольги Киці, тому вона розповіла про Володимира Крижанівського, Оксану Коротку, Владислава Паленичку та тих, чиї імена назавжди вписані в історію нашої боротьби за волю і незалежність України.

Київська «Просвіта» щиро дякує поетесі Ользі Киці та художнику Володимиру Реброву за високу громадянську позицію, збереження пам’яті про українських захисників у поезії і в картинах як правдивий художній літопис боротьби українців за свою землю, мову, віру, волю і незалежність.

Ми разом несемо правду про несправедливу загарбницьку війну і, плекаючи віру в Перемогу, бережемо памʼять про Героїв, які віддали життя за Україну!

Кожна сторінка книжки Ольги Киці «Нескорені. Шляхами поколінь» і патріотичної фотокниги Володимира Реброва «Війна очима українського художника»– це голос нескорених, який лунає крізь час і простір, щоб сказати:
Нездоланні, незламні, єдині –
ми народ, що постане з руїн.
Ми нескорені, ми — Україна,
з нами сила усіх поколінь.

Ольга ХОДАЦЬКА,
заступниця голови Київської «Просвіти»,
членкиня НСЖ України

Сообщение Голос нескорених крізь час і простір появились сначала на Український репортер.