За даними слідства, експосадовець був серед осіб, які відвідували так звану «пральню» — місце, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Контролювалася «пральня» керівником злочинної організації, викритої НАБУ і САП.

НАБУ повідомляє, що детективи задокументували передачу підозрюваному та його довіреній особі понад 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро готівкою.

Дивіться відеорозслідування НАБУ: Операція «Мідас»: ЧЕ ГЕВАРА

Фігуранти розслідування НАБУ під прикриттям посадовців відмивали десятки мільйонів доларів з оператора української атомної енергетики “Енергоатом”.

За даними НАБУ, схема відмивання коштів доволі примітивно та цинічно: якщо приватний бізнес хотів працювати (продавати товари чи надавати послуги) з “Енергоатомом”, то він мав заплатити від 10% до 15% відкату. Відмовляєшся – не отримуєш оплату та “вилітаєш” зі списку постачальників.

Організатором схеми був бізнесмен, співвласник “Кварталу-95” та колишній партнер президента Зеленського Тимур Міндіч (фігурує у матеріалах НАБУ під прізвиськом “Карлсон”), який буквально за декілька годин до обшуків НАБУ встиг виїхати з країни.

Також обшуки 10 листопада пройшли у вже колишнього міністра енергетики Германа Галущенка (на записах НАБУ фігурує під прізвиськом “Професор” або “Гера”), який за даними співрозмовників “Економічної правди” досі зберігає свій вплив на енергетику країни через чинну міністерку енергетики Світлану Гринчук.

За інформацією НАБУ, діяльність офісу з “відмивання коштів”, яку очолював чоловік на прізвисько “Шугармен”, контролював фігурант розслідування під прізвиськом “Карлсон”.

Правоохоронці задокументували, як учасники корупційної схеми в енергетиці передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру України, якого у внутрішньому спілкуванні називали Че Гевара.

Читайте також: Мішки з грошима, аудіозаписи й нові деталі скандальної корупції в енергетиці

Що відомо про біографію Чернишова?

Як розповідав раніше “Український репортер”, Чернишов – 1977 року народження, родом з Харкова. .

З 1994-го по 1999 роки навчався в Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» за спеціальністю «Економіка підприємства». З 1996-го по 2002 рік за спеціальністю «Правознавство» здобував освіту в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого.

В 1998 році продовжив кар’єру в IT галузі, в компанії Telesens, яка розробляла системні програмні продукти для телекомунікаційного бізнесу як дочірня структура німецької «Telesens AG» (Кельн, Німеччина). В 2002 році разом із партнерами придбав українську частину групи, яка стала самостійною компанією.

На початку 2000-х інтерес Чернишова до комерційної нерухомості та девелопменту призвів до реалізації кількох успішних проектів в Харкові, після чого починається співробітництво із концерном АВЕК. В 2004 році Чернишов – віце-президент з розвитку, з листопада 2005 – президент концерну і групи АВЕК. З 2008 по 2013 — голова наглядової ради концерну і групи АВЕК.

В 2012 році заснував інвестиційно-девелоперську компанію Eastgate Development.

Масштабним інфраструктурним проектом 2013 року, в якому Олексій Чернишов виступив ініціатором та партнером, є «Київська Бізнес Гавань». Ідея проекту полягала в створенні на лівому березі Києва (Троєщина) індустріального виробничого кластеру на території 330 гектарів, що мало сприяти вирішенню таких питань як створення додаткових робочих місць, зміни показників трудової міграції між правим та лівим берегами міста.

В 2014 році він заснував Kyiv Vision Foundation – організацію, яка займається залученням інвестицій.

У 2019 році Чернишова було призначено головою Київської обласної держадміністрації. Невдовзі після призначення він заявив: “Ще однією нашою задачею є перемога над корупцією, тому ніяких реверансів не буде».

Фото: “Український репортер”

Сообщение Колишньому віцепрем’єр-міністру Чернишову повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє САП.

Посадовця підозрюють у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди.

Засідання суду розпочалося о 09:13.

Зазначається, що сторона захисту просила, щоб засідання було в закритому режимі. Адвокати це пояснювали безпековими причинами. Мовляв, у залі можуть бути розголошені маршрути пересування, деталі спілкування Чернишова, а це може становити певну небезпеку для особи, яка перебуває на високій посаді.

Проте суд не задовільнив клопотання захисту.

Згідно з інформацією, 23 червня міністру народності Олексію Чернишову оголосили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Він став шостим підозрюваним у справі про корупційну оборудку у будівельній сфері. Йдеться про його діяльність на посту міністра розвитку громад і територій (березень 2020 – листопад 2022 рік).

НАБУ і САП просять обрати Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 млн грн. Без тримання під вартою.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулися до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення від посади чинного віцепрем’єра Чернишова.

Крім цього, вони просять покласти на підозрюваного низку зобов’язань, зокрема:

– з’являтися за викликом до детектива, прокурора або суду;

– повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;

– не залишати межі населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– передати на зберігання паспорти для виїзду за кордон;

– утримуватися від контактів з іншими підозрюваними та свідками у справі;

– носити електронний браслет контролю.

Як пояснили прокурори, такі заходи відповідають встановленим у справі ризикам і судовій практиці ВАКС у подібних випадках. При цьому було враховано, що Чернишов повернувся в Україну та прибув до НАБУ на виклик.

У разі, якщо суд задовольнить клопотання, підозрюваний буде зобов’язаний внести визначену суму застави протягом п’яти днів. Якщо він не виконає ці вимоги або порушить умови запобіжного заходу, прокурори зможуть просити про його заміну на більш жорсткий.

Про підозру детективи НАБУ повідомили Чернишову одразу після його повернення в Україну. У підозрі йдеться про зловживання службовим становищем та одержанні віцепрем’єром-міністром національного єднання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Ця історія стосується землі. За даними НАБУ, забудовник та його довірена особа розробили схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу.

Міністр, як вважають у НАБУ, створив умови для передачі земельної ділянки в управління зазначеному держпідприємству, державний секретар надав дозвіл на вчинення значного господарського зобов’язання, а директорка держпідприємства у незаконний спосіб уклала з “потрібною” будівельною компанією інвестиційні договори.

Сообщение Чернишову обирають запобіжний захід появились сначала на Український репортер.

Йдеться про суттєве спрощення процесу впровадження енергоефективних заходів у житлових та громадських будівлях та співпраці з Фондом енергоефективності. Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов цю новину прокоментував так:

«Завдяки поширенню проєктів термомодернізації Україна зможе швидше досягти енергетичної безпеки та економічного розвитку після перемоги. Термомодернізація існуючих та будівництво нових, сучасних та енергоефективних будівель — це інструменти, які дозволять декарбонізувати національний фонд будівель України. Для цього нам необхідно забезпечувати високий рівень вимог до енергоефективності, робити проєкти з термомодернізації повсюдними, а інструменти державної підтримки — зручнішими. Саме на це спрямований прийнятий законопроєкт».

Документ передбачає:

впровадження систем енергетичного менеджменту в будівлях державного сектору;
запровадження комплексного підходу щодо формування політики у сфері енергетичної ефективності будівель за рахунок стратегії термомодернізації будівель в Україні та створення національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель;
можливість поетапного фінансування Фондом енергоефективності проєктів термомодернізації, що дозволить співвласникам багатоповерхівок впроваджувати енергоефективні заходи покроково;
можливість залучення Фонду до відбудови пошкоджених та зруйнованих будівель;
включення у грантові виплати Фонду енергоефективності частки супутніх з енергоефективними заходами робіт, які є необхідною та невід’ємною частиною реалізації проєкту термомодернізації та інше.

Законопроєкт, розроблений Мінрегіоном спільно з міжнародними партнерами, народними депутатами та експертами, вносить зміни до Законів України «Про енергетичну ефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деякі інші Закони, які регулюють сферу енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог та кращого досвіду країн Європейського Союзу.

Сообщение В Україні всі будинки хочуть зробити теплими. Рада ухвалила новий закон появились сначала на Український репортер.

Київрада просить визнати протиправним та нечинним рішення облради від 9 вересня 2021 року № 114-05-VIII «Про затвердження схеми планування території Київської області».

Розглядатиме справу суддя В. Кузьменко 21 лютого 2022 року о 15:00.

Торік, у вересні депутати Київради на сесії проголосували за звернення щодо правоохоронців з приводу рішення облради про зміну меж столиці. У новій схемі планування території, яку затвердида обласна рада на підставі доркументації обласної державної адміністрації, до області відійшла частина Святошинського району — Біличанський ліс навколо селища Коцюбинське.

На думку незалежних природозахисників, крім Біличанського лісу, було розширено межі області також за рахунок низки інших заповідних об’єктів, які розташовані на околицях Києва. Зокрема, у Голосіївському районі “взято” частини таких заказників, як «Острів Жуків», «Острови Ольжин і Козачий», «Лівий берег озера Конча».

У Деснянського району – заказник «Урочище Бобровня» і частину заказника «Острів Муромець». А в Святошинському районі – заказник «Романівське болото».

Інформація до роздумів: коли особисто зустрічаються на офіційному рівні Віталій Кличко і керівник столичної області, то чуємо про чудові взаємини області та міста. Так, у 2019 році мер столиці Кличко під час цієї зустрічі з тодішнім головою КОДА Чернишовим говорив, що Київщина та столиця – єдиний організм, який повинен працювати як злагоджений механізм:

«Людям не цікаво, де область закінчується, а де починається. Для них важливо — розв’язати проблему. Я хочу, щоб ми не вирішували, де в нас стоятимуть паркани між Києвом та областю, а займалися реальними справами», – говорив тоді Кличко.

Не залишився осторонь компліментів і тодішній керівник області Олексій Чернишов (нині міністр розвитку громад та територій) – він наголосив на необхідності плідної співпраці задля підвищення рівня комфорту мешканців київського регіону та підкреслив, що впродовж останнього тижня обидві адміністрації доклали багато зусиль задля реанімування взаємин.

Запитується: а чому ж сьогодні отих “зусиль” двох керманичів не видно? Невже це було пустослів’я? Сьогодні місто і область пішли в судовий бій.

Згадаємо також, що говорив 7 жовтня 2018 року тодішній голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган в розмові з тележурналістом Матвієм Ганапольським:

«Головною проблемою Київської області є Київ… Дуже радий, що вперше за всю історію Незалежної України в губернатора Київської області і мера Києва чудові стосунки. Зазвичай, до цього часи це завжди була неконструктивна конкуренція».

Ще висловлювання Горгана про “чудові стосунки”:

«Ми з Віталієм Кличком розмовляємо однією мовою, бо це перший мер, який не сприймає довкілля, як конкуренцію, передмістя як проблему. Вперше бачимо конкретну парадигму вирішення проблеми, як сформувати столичну агломерацію. І рухаємося разом. Кличко йде на поступки в багатьох питаннях, які для попередніх міських голів були каменем спотикання і вони не хотіли поступатися…».

Які гарні слова: “конкретна парадигма вирішення проблеми”. Де сьогодні ця “парадигма”? В безкомпромісних судових баталіях?

Сообщение В лютому розпочнеться судовий “бій” за межі між Київрадою і Київською обласною радою появились сначала на Український репортер.

Зокрема в центрі уваги були в  тому числі й міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов та олігарх Ігор Коломойський.

За інформацією джерел ZN.UA,  Чернишов десь півгодини розмовляв з Коломойським.  Видання нагадує, що “основним кар’єрним лоббістом Чернишова є Тимур Міндіч, один із найближчих партнерів Коломойського, а також близький товариш першого помічника президента Сергія Шефіра, зруштою і самого Володимира Зеленського”.

За даними ZN.UA, сьогодні Чернишов є кандидатом №1 на пост префекта/глави Київської міської державної адміністрації. Але це може статися лише після прийняття нового закону про столицю.

Фото КОДА

На цю тему:

• Зеленський просить Кабмін звільнити Кличка

Сообщение Під час футболу міністр Чернишов спілкувався з олігархом Коломойським – ЗМІ появились сначала на Український репортер.

Наприклад, деякі експертні контори за 20 900 гривень можуть дозволити будувати і реконструювати дитсадок біля… кладовища. «Сіра експертиза» в будівництві вже стає ганебним явищем, тому і б’ють на сполох ЗМІ, громадські активісти, фахівці будівельної галузі. Як очистити ринок експертних послуг від такої «халтури»? Адже зведені будинки без якісної і правдивої експертизи становлять потенційну небезпеку для мешканців.

В цивілізованих країнах цю проблему вирішили головним чином завдяки саморегулюванню в експертному середовищі, яке потурбувалося про міцні бар’єри перед тими, кого приваблюють нечесні заробітки.

В Україні також йде до того, що висока репутація, позитивний імідж, фаховість стануть визначальними у цій сфері. Водночас своє рішуче і принципове слово повинно сказати і профільне відомство – Міністерство розвитку громад та територій України.

Держава має у своєму розпорядженні такий потужний важіль впливу на любителів різної «липи», як санкції, в тому числі позбавлення ліцензій. Чому цей механізм застосовується вряди годи? Чи відреагує, скажімо, міністерство на чергову «липу» – підписання позитивного експертного висновку щодо реконструкції дитячого садочка?

Це було майже класичне журналістське розслідування. Журналісти придумали легенду, що буцімто одна із селищних рад Київської області (умовно – Димер) шукає організації, які напишуть позитивний експертний звіт про те, що з реконструкцією дитсадка все гаразд. Репортери узяли абсолютно усі дані про цю споруду так би мовити зі стелі. Її не існує! Вигадали й адресу. А по «документах» дитсадок є, розташований по вулиці, що навпроти… цвинтаря.

За легендою на селищу раду зненацька «звалилися» бюджетні кошти, їх треба швидко освоїти. Але проєкт реконструкції дитсадка ще не готовий. Без позитивного експертного висновку справа не буде рухатися.

«Замовники», а насправді журналісти, звернулися до низки експертних організацій, поцікавившись чи не згодні вони надати позитивний висновок. І одержали відмову.

Тим не менш знайшлася фірма, що пішла назустріч «замовникам». У «Першій приватній експертизі», головний офіс якої знаходиться у Львові, узялися за справу. Експертам було надіслано міфічний пакет документів щодо реконструкції триповерхового дитсадка з надбудовою, площа якого 2,5 тисячі (!) квадратних метрів. Відповідно до угоди між сторонами послуги експертів було оцінено у 20 тисяч 900 гривень. І за короткий проміжок часу «замовники» одержали позитивний експертний висновок.

Наголосимо: йдеться про надзвичайно важливу споруду для дітей! В експертному звіті, як зазначають журналісти, не було жодного слова про енергоефективність, модернізацію будівлі. Експерти взагалі не звернули увагу на низку важливих аспектів цієї «документації», скажімо на облаштування каналізації, опалення. Зрештою, вони не бачили і жодних креслень, рішень щодо реконструкції, містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку. Оперували лише заповненою анкетою, пояснювальною запискою, надані «замовником».

Ось так було і «склепано» позитивний висновок (з печатками, підписами ексепртів!) щодо умовної реконструкції дитсадка. Чи багато подібних «сірих» експертних організацій, творців “липи”? Можливо, їх не більше п’яти відсотків, припускають фахівці будівельної галузі. Але ж є вони, є. Діють!

Після такого сенсаційного журналістського розслідування Міністерство розвитку громад та територій України, яке очолює Олексій Чернишов, повинно зробити принципові і жорсткі висновки, задіявши передбачений законодавством механізм впливу і реагування. Держава не повинна відсиджуватися в кущах, проявляючи гуманність до творців «липи».

Павло Мірошниченко

Сообщение Журналісти вивели на чисту воду “сірих” експертів у будівництві (+відео) появились сначала на Український репортер.

Нещодавно під час пресконференції з нагоди ста днів перебування на посаді голова КОДА Олексій Чернишов розповів журналістам, що з метою ощадного використання бюджетних коштів обласна влада скасувала закупівлю автомобілів на 5 мільйонів гривень, яку було ініційовано за попереднього керівництва облдержадміністрації.

Нагадаємо, що попередником Чернишова на цій посаді був Михайло Бно-Айріян, якого призначив президент Володимир Зеленський. Бно-Айріян написав заяву про відставку, навіть не пропрацювавши і ста днів.

Задумка придбати автівки для КОДА з’явилася ще за періоду керівництва областю Михайлом Бно-Айріяном. Як розповідав «Український репортер», пан Михайло обґрунтовував необхідність закупівлі машин винятково службовою необхідністю, аргументуючи відсутністю справної техніки в автопарку КОДА. Він навіть показав журналістам на подвір’ї КОДА декілька старих, поламаних автівок. Тим не менш, в суспільстві стали «гуляти» чутки про нібито придбання автівок преміа-класу для чиновників КОДА, що насправді не відповідало дійсності. Голова КОДА Михайло Бно-Айріян для службових поїздок орендував приватну легківку.

Нинішній керманич області вважає, що чиновники не повинні їздити на розкішних службових автомобілях. В кулуарах КОДА, після пресконференції, він говорив, що їздить у справах на власній автівці. З нього, мовляв, беруть приклад і заступники голови облдержадміністрації.

Вельми цікавий поворот, погодьтеся. Чи будуть ці витрати відображені у деклараціях чиновників? І чи немає у такому підході до справи певних колізій? І як довго триватиме ця особлива практика?

Проаналізуймо, чи усі в команді Олексія Чернишова можуть собі дозволити постійно використовувати власні автомобілі для робочих поїздок районами області. Що у приватних гаражах керівництва столичного регіону? Як відомо, в голови КОДА є 5 заступників, плюс – перший заступник.

Безпосередньо Для Олексія Чернишова, очевидно, не є проблемним це питання. Адже має Land Rover, 2018 року випуску, а також Mersedes-Benz S500, 2010 року.

У першого заступника Олександра Склярова – мотоцикл Harley Davidson, V-ROD, 2003 року випуску. А також Mercedes-Benz, GL 350 BlueTEC 4M, 2014 року випуску.

Заступник Андрій Лісовик: у дружини є Mercedes-Benz, C280, 2008 року випуску.

Заступник Василь Володін: у дружини – HYUNDAI-SONATA, 2011 року.

Заступник Олег Торкунов має Ситроен С4 Пікассо, 2014 року.

Заступник Євген Калінін: в гаражі – HONDA ACCORD, 2013 року.

Заступник Дмитро Назаренко їздить на позашляховику SPORTAGE, 2016 року, у дружини – КАМАЗ,1987 року.

На фото: на цих автівках їздили чиновники середнього рівня КОДА.

Фото “Українського репортера”

Сообщение Керівництво Київщини їздить по районах області на власному транспорті появились сначала на Український репортер.

Як розповів голова КОДА Олексій Чернишов, сьогодні тут трудиться понад 700 чиновників. Структура є досить громіздкою і великою. Тому нова владна команда запланувала “перетворити цю бюрократичну машину в зручний офіс надання послуг”, щоб він став більш гнучким та ефективним.

За даними «Українського репортера», у Київському міському центрі зайнятості пропонують вакансії комірника – 15 тисяч гривень, прибиральника – 6 тисяч, економіста-фінансиста – 10 тисяч 631 гривня, менеджера торгівлі – 19 тисяч, керуючого відділенням банку – 40 тисяч гривень, оператора котельні – 5 тисяч, сторожа – 5 тисяч, столяра – 10 тисяч, бетоняра – 10 тисяч, медсестри – 550 гривень… Є чимало інших пропозицій.

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Голова Київської обладміністрації Чернишов збирається до Гостомеля
• Керівник Київщини Чернишов поставив амбітне завдання – перемогти корупцію

Сообщение На біржу праці готуються йти десятки чиновників Київської облдержадміністрації появились сначала на Український репортер.

Йдеться про нову автотрасу, яка з’єднає дві стратегічні магістралі: М05 (Київ-Одеса) і М06 (Київ-Чоп), перерозподіливши таким чином транспортний потік між ними. Ця нова гілка проляже на відстані 25-30 кілометрів від Києва. Сьогодні триває оновлення проєктної документації, її погодження.

Водночас залишається відкритим гостре питання, чи буде цьогоріч повноцінне завершення кільцевої дороги навколо Борисполя, яка також є одним із елементів Великої кільцевої.

Як розповідав «Український репортер», торік прокуратура Київської області заявила 10 позовних заяв про повернення до державної власності 37,6 га земель, розміщених у межах генерального напрямку проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва. Вартість цих ділянок складає близько 110 мільйонів гривень.

Ще у лютому 2008 року Уряд прийняв розпорядження, схваливши генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги. Органам державної влади та місцевого самоврядування було заборонено передавати в оренду або відчужувати земельні ділянки та об’єкти у зоні відведення земель для будівництва дороги.

Однак чиновники Держгеокадастру та райдержадміністрацій систематично приймали рішення про надання таких земель у власність та користування окремим громадянам та юридичним особам.

Тому й було розпочато кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовцями, які приймали “земельні” рішення.

На жаль, досі невідомо скільки ж ділянок вилучено, кого покарано за цей дерибан. Повна тиша. Тим часом навколо Борисполя, в межах ділянок, де заплановано спорудження кільцевої магістралі, триває будівництво приватних будинків, комерційних павільйонів, торговельних комплексів. Яким чином тут проляже майбутнє шосе? Тепер держава має викуповувати ці гектари? Чи відклали будівництво автошляху навколо Борисполя на десятки років?

Голова облдержадміністрації Олексій Чернишов не виключає, що траєкторію кільцевої дороги навколо Борисполя може бути і дещо змінено.

Як розповідав “Український репортер”, Велика кільцева автодорога навколо Києва (ВКАД) – це магістраль, яка проляже на відстані 20 км від столиці – через Українку, Глеваху, Немішаєве, Старі Петрівці, Велику Димерку, Бровари і Бориспіль.

Її проєкт уже давно підготував Інститут «Київдормістпроект», будівництво дороги навіть було закладено в Державну програму розвитку автомобільних доріг на 2007-2011 рр. Загальна протяжність “кільця” має скласти 213 кілометрів (65 км вже існуючих доріг і 148 км нових магістралей). Кільцева передбачає 78 шляхопроводів, 22 дворівневі розв’язки, зведення двох мостів через Дніпро (в районі Українки і Старих Петрівці), а також мосту через Десну.

За цим планом, нову Велику кільцеву будуватимуть у три етапи. Спочатку робитимуть ділянку на лівому березі Дніпра – від Великої Димерки до Українки. Цей етап будівництва передбачає зведення нового мосту через Дніпро.

Друга черга будівництва з’єднає Українку, Глеваху і Немішаєве.

Третя черга будівництва піде від Немішаєвого до Старих Петрівців. Там доведеться збудувати другий міст через Дніпро і перекинути ще один міст через Десенку. Дорогу дотягнуть до Великої Димерки.

Водночас дещо інший план будівництва Великої кільцевої автодороги склав “Укравтодор”.

Перша черга – від автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі до автодороги Київ-Ковель-Ягодин довжиною 150 км на півдні Києва, включаючи Південний мостовий перехід (через Дніпро в районі між селом Плюти і містом Українка на правому березі та південніше села Проців на лівому березі).

Друга черга – від автодороги Київ-Ковель-Ягодин до автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі довжиною 64,2 км на півночі міста, включаючи Північний мостовий перехід (через Київське водосховище північніше села Старі Петрівці на правому березі та на північ від села Новосілки на лівому березі) та мостовий перехід через Десну ( в районі сіл Пухівка та Новосілки).

У проекті Генерального плану Києва пропонується змінити трасування Великої кільцевої автодороги навколо Києва в східній частині та віднести будівництво північного обходу Києва на віддалену перспективу.

Існуюча автомобільна дорога від Бориспільського шосе в районі села Щасливе до обходу міста Бровари стане східною лівобережною частиною ВКАД навколо Києва.

Нині із запланованої ВКАД збудовано лише північно-східну ділянку – від Броварів до Чернігівської траси, а також невелику ділянку південного півкільця – від Ковельської траси до Борисполя.

Таким чином, Велика кільцева має проходити такими районами і кордонами населених пунктів Київської області:

 Вишгородський район – околиці сіл Новосілки і Старі Петрівці;
 Бородянський район – околиці сіл Озера, Блиставиця, Микуличі і Діброва;
 Макарівський район – околиці сіл Миколаївка, Мар’янівка, Березівка, Новосілки і Ясногородка;
 Києво-Святошинський район – околиці сіл Хмільна, Любимівка, Бузова, Неграші та Княжичі;
 Васильківський район – околиці сіл Бобриця, Іванковичі, Зелений Бор, Рославичі, Гвоздів, Мархалівка і смт Глеваха;
 Обухівський район – околиці сіл Великі Дмитровичі, Таценки, Плюти і Старі Безрадичі;
 Бориспільський район – околиці міста Борисполя, сіл Проців, Вороньків, Глибоке, Іваньков, Несторівка, Велика Олександрівка, Безуглівка і Сеньківка;
 Броварський район – околиці міста Бровари, сіл Княжичі, Требухів, Дмитрова, Красилівка, Рожівка, Пухівка, Рожни, Велика Димерка.

Будівництво ВКАД астрономічно дорого коштує. У проєктній документації від 2011 року кошторис проекту складав 43,2 млрд грн.

Фото: “Український репортер”

Сообщение На Київщині збудують нову дорогу, яка з’єднає Одеську і Житомирську магістралі появились сначала на Український репортер.

Заплановано полагодити близько двохсот кілометрів автошляхів загального користування місцевого значення, розповів під час пресконференції голова Київської обласної держадміністрації Олексій Чернишов.

Особливістю нинішньої дорожньої кампанії буде відхід від традиційної і неефективної практики ямкового ремонту, зроблено ставку на будівництво нових шляхів. Зокрема обіцяють прокласти 40 кілометрів нових доріг до опорних шкіл, лікарень, соціальних закладів.

Ми ж нагадаємо, що раніше у керівників Київської облдержадміністрації було чимало претензій до шляховиків. Зокрема, торік Олександр Терещук направив главі Уряду Володимиру Гройсману шість (!) подань про звільнення з посади очільника Служби автомобільних доріг у Київській області Володимира Козака. У відповідь – мовчання.

Ось що розповідав тоді голова КОДА Олександр Терещук кореспондентові «Українського репортера»:

-Я написав прем’єр-міністру шість подань про звільнення Козака, а також направив їх міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, керівнику Укравтодору пану Новаку. Просив – звільніть Володимира Козака, бо він не ремонтує дороги, нічого не хоче робити, використавши лише 5 відсотків коштів із тих, що має його Служба. Сьогодні – ями на дорогах…

Терещук навіть встановив термін для завершення ямкового ремонту доріг місцевого значення – до 23 квітня 2019 року.

«Кошти держава виділила, тендери проведено, дороги мають ремонтуватись. Я проїхав по районах і на власні очі побачив, як це відбувається. Якість ремонту – жахлива, підрядники – явні фірми-«прокладки». Робота Служби автодоріг області гірше, ніж незадовільна».
Голова Київської облдерджадміністрації Михайло Бно-Айріян, який змінив Терещука на цій посаді, був задоволений роботою Служби автомобільних доріг.

Фахівці Північного офісу Держаудитслужби провели ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Київській області за період з 1 березня 2018 року по 31 березня 2019-го та ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби за період з 1 березня 2015-го по 28 лютого 2018 року.

Як господарювали шляховики? Встановлено фінансових порушень на загальну суму майже 29 мільйонів гривень, в тому числі порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів, на суму майже 487 тисяч гривень.

Є і конкретні фірми, які “поліпшували” дороги. Підрядні організації ДП «Київське обласне дорожнє управління» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПрАТ «Коммунтранс» завищили вартість фактично виконаних робіт з експлуатаційного утримання доріг, збитки Служби становлять майже 487 тисяч гривень.

Фото: «Український репортер»

Сообщение Київщина відмовляється від ямкового ремонту доріг появились сначала на Український репортер.