Як зазначають організатори, «назва експозиції апелює до слів мандрівного філософа і мислителя Григорія Сковороди – він розглядав видимий світ як лише зовнішню оболонку глибших, прихованих смислів. Ця ідея стає ключем до прочитання творчості митця, для якого живопис є способом дослідження внутрішньої структури реальності».

«Основу виставки становить абстрактний олійний живопис. У цих роботах художник працює з кольором, фактурою та ритмом як із самодостатньою мовою, де площина полотна перетворюється на поле інтелектуального й інтуїтивного пошуку. Простір тут водночас конструюється: перспектива може ламатися, розчинятися або виникати заново, створюючи ефекти багатовимірності. Поруч з абстрактними композиціями з’являються поетичні жіночі силуети в стилі ню.

У цих образах художник закодовує універсальні символи – взаємодію чоловічого й жіночого начал, духовного й тілесного, земного та небесного».

Мені цікаво було почути роздуми про експозицію мистецтвознавця Алли Маричевської.

-Ось одна із картин «Три стадії», у якій, можливо, і закодовано ці універсальні символи, зрештою, і сам процес пізнання світу. Образ трьох яблук… Оголена жінка. Перед безоднею? Лише одне з яблук є цілим. Одне із них надкушене. І – огризок… Три етапи нашого пізнання світу… Пізнання добра і зла. Усвідомлення самого себе. І що нам треба зрозуміти у цьому складному світі, аби збагнути, що нас чекає, як утриматися на руйнівних хвилях, на яку твердиню можемо стати, – говорить Алла Володимирівна.

Розмірковуючи про творчість Шепенькова, зауважимо, що його картини спонукають нас бачити світ глибшим, не одноманітним і аж ніяк не прямолінійним. Абстракція якраз і допомагає у цьому пізнанні.

На думку Алли Маричевської, у низці робіт митця простежується оптична, об’ємна абстракція. Це дозволяє побачити і глибину…

Шепеньков особливий і тим, що у картинах зумів поєднати фігуратив з абстракцією. І зробив це за допомогою певних акцентів. Скажімо, бачимо на картині фактурне крило ангела. Воно дуже гармонійно поєднується з абстракцією!

У творах закладено ще й певну багатовимірність, і у ній кожен пізнає щось своє, невидиме.

Роботи Шепенькова вражають. Наприклад, гарною кольористикою. Тут художник також показує себе великим майстром. Ось подивіться бодай на його картину про абстрактний дощ. Хіба ж не цікаво?! У живописця дивовижне відчуття кольору та композиції, відзначає Алла Володимирівна.

Шепеньков майстерно володіє технікою колажування, аплікації, використовуючи природні матеріали, в тому числі етно, тканину. На деяких картинах видно фрагменти домотканної міні-верети, яка доповнює тему, показує наш, український, світ. Бо це наш всесвіт, особливий, неповторний, різноманітний.

Погляд зупиняється на картині, одним із незвичних елемнтів якої є… цвяхи – рівні, зігнуті, криві. Причому, не намальовані, а реальні, це матеріал, з яким працює автор. Ось вам і приховані смисли, глибинність. Зринає думка, що цвяхи – як люди. Хтось згинається на дорозі життя та під впливом обставин, а хтось – ні, тримає голову високо. А ще хтось в різні сторони дивиться.

На певні міркування наштовхує картина «Середовище» (2019 рік), на якій зображено глуху стіну ніби з цеглинок, видно й чотири кола різного діаметру. Але є і маленький отвір. Можливо, вихід з глухого кута. Тим не менш, однозначного трактування цієї теми, схоже, немає, тут можна поставити багато знаків запитання. Отож це «Середовище» треба розшифрувати…

Олександр Шепеньков – філософський митець, якому колись стало тісно в школі реалізму. Тому й став шукати свій погляд на все, на те, що прорефлексоване вже життям і досвідом, щоб знайти свій стиль, щоб бути впізнаваним. Зрештою, щоб серед всього знаного, відомого, вибрати саме те, що ніхто так ще не бачив і не подавав у творах.

-Скажімо, тема людського життя представлена у картинах митця не просто якимсь певним моментом, а показано життя як тривалість. Як тривалість у часі і в просторі, – розмірковує Алла Маричевська.

Дивлячись на полотна художника, все глибше замислюєшся над сутністю життя, поринаєш у глибини всесвіту, прагнучи пізнати невидиме.

«Мистецтву завжди потрібні ідея та сенс… Будь-яка держава починається з творчого підйому. Коли мистецтво починає щось нове, то твориться і нація», – стверджує Олександр Шепеньков.

Довідково. Олександр Шепеньков народився 1962 року в Черкасах. Закінчив Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «Академічний живопис», проте вже понад десять років його роботи натхненні не класичною технікою та реалізмом, а абстрактними сюжетами. Поряд із живописом митець працює з асамбляжем, рециклінгом, скульптурою, звертається до естетики кітчу та наївного мистецтва.

Адреса галереї «АВС-арт»: Київ, вулиця Глибочицька, 32-В, 3-й поверх.
Виставка триватиме до 18 квітня.

Леонід Фросевич

Фото на головній сторінці: художник Олександр Шепеньков

Фото із Фейсбук-сторінки артгалереї «Склад №5»

Сообщение Ефекти багатовимірності у творчості художника Олександра Шепенькова появились сначала на Український репортер.