«Він вчергове повідомив про своє місцезнаходження. Повідомив також про те, що протягом тривалого часу, а саме з 2017 року, проживає на території держави Ізраїлю. Крім того, останній повідомив, що є громадянином Ізраїлю, тобто на законних підставах проживає в цій країні», – сказав адвокат, пояснюючи неможливість очної участі Дубілета в судовому засіданні з обрання йому запобіжного заходу.

За його словами, у зв’язку з пандемією коронавірусу громадянам Ізраїлю зараз заборонено виїжджати в певні країни, середи яких і Україна.

15 березня НАБУ оголосило підозру трьом колишнім посадовцям «ПриватБанку» – екс-голові правління Олександру Дубілету, його заступнику та керівнику міжбанківських операцій. Їх підозрюють у розтраті 8 млрд грн.

За версією слідства, екс-голова правління «ПриватБанку»в останній день перед визнанням банку неплатоспроможним у грудні 2016 року спрямував до банківської установи, розташованої в одній з країн ЄС, листи з проханням погасити заборгованість двох великих агрокомпаній за раніше виданими акредитивами за рахунок коштів «ПриватБанку», які зберігалися на кореспондентському рахунку в цьому банку.

У НАБУ вважають, що посадовці «ПриватБанку» підробили банківські документи, внесли несанкціоновані зміни у баланс банку, у раніше створені електронні документи в електронній системі банку, аби потім приховати цей злочин.

Також наприкінці лютого цього року екс-голові правління «ПриватБанку» Дубілету, колишньому заступнику голови правління банку Володимиру Яценку і колишній очільниці одного з підрозділів банку повідомили про підозри у розтраті чужого майна на суму 136 млн грн. ВАКС обрав Яценку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у 52,2 млн грн, а колишній посадовиці «ПриватБанку» – у вигляді застави в розмірі 2,744 млн грн.

Водночас слідству не вдалося з’ясувати місце перебування екс-голови правління «ПриватБанку» Дубілета.

У грудні 2016 року «ПриватБанк» був націоналізований рішенням українського уряду. Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери «ПриватБанку» вивели понад 5,5 млрд доларів. Кредити, які видавав «ПриватБанк» юридичним особам, використовувалися для придбання активів та фінансування бізнесу ексакціонерів і груп пов’язаних із ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла приблизно 10 років.

Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій «ПриватБанку». Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Коломойський неодноразово критикував рішення про націоналізацію «ПриватБанку», називаючи його незаконним. Він намагається оскаржити його в судовому порядку. Зі свого боку, уже націоналізований «ПриватБанк» прагне відсудити в колишніх власників, як він стверджує, незаконно виведені кошти. Відповідна справа у Високому суді Англії та Уельсу буде розглядатися в березні 2022 року.

Читайте також:

• Справа Приватбанку: як ховали по кишенях 136 000 000 гривень

Сообщение Дубілет,екс-голова правління “ПриватБанку”, має громадянство Ізраїлю появились сначала на Український репортер.

Генпрокурор Ірина Венедіктова санкціонувала ще три підозри колишнім посадовим особам «Приватбанку», написала вона у Фейсбуку. Серед них – ексголова правління Олександр Дубілет, його заступник та начальник департаменту міжбанківських операцій.

Як розповідав “Український репортер”, нещодавно колишній перший заступник голови правління Приватбанку Володимир Яценко, не долетів з міста Дніпро до Відня.  Детективи НАБУ змусили пілотів посадити лайнер в аеропорту “Бориспіль”. Яценка заарештували.

Нині ж Ірина Венедіктова інформує: “8 мільярдів гривень — саме такий розмір збитків завдало керівництво тоді ще недержавного “Приватбанку” громадянам України у 2016 році, а станом на сьогодні, і державному бюджету країни. Точніше кажучи кримінально-процесуальною мовою, детективи та прокурори підозрюють голову правління у скоєнні цього злочину.

Хочу пояснити простіше про що, власне, це кримінальне провадження і в чому саме органи правопорядку підозрюють окремих топ-менеджерів “Приватбанку”.

У 2015 році НБУ за власною ініціативою здійснив перевірку 20-ти найбільших банків України і в тому числі, звісно, найбільшого – “Приватбанку”. З’ясувалося, що необхідна сума докапіталізації банку становить (на хвилиночку) 113,1 мільярдів гривень.

Якщо коротко і не вдаючись у складні подробиці, основна і базова причина “захворюваності” установи полягала в тому, що на думку фахівців з НБУ, 90% кредитного портфеля перебувало під ризиком через те, що ці кредити були видані особам, які тісно пов’язані з колишніми власниками банку.

Пізніше, 16 грудня 2016 року колишні власники банку звернулися з відповідним листом до прем’єр-міністра України з проханням прийняти позитивне рішення про придбання акцій “Приватбанку” державою.

Таким чином, голова правління, заступник голови правління-керівник казначейства банку та начальник департаменту міжбанківських операцій казначейства банку добре розуміли, що контроль над коштами банку найближчим часом буде втрачено.

В результаті виникнення злочинного плану, суть якого зводилася до розтрати коштів банку, посадові особи “Приватбанку” прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку.

Технічно керівництвом у цьому випадку було прийнято рішення про заміну боржника: замість вищезгаданих іноземних товариств віддавати борги “Приватбанку” тепер повинна була пов’язана з банком фірма Claresholm Marketing LTD.

Слідство має у своєму розпорядженні усі необхідні докази: від підписання документів минулими датами до внесення фіктивних даних у бухгалтерську документацію.

Крім епізоду, зазначеного вище, детективи та прокурори вже повідомили голову правління про підозру у розтраті грошових коштів “Приватбанку” шляхом протиправного нарахування і виплати 16 грудня 2016 року необґрунтованої додаткової премії (індексованої комісії) на користь пов’язаної з банком юридичної особи — ПрАТ “СК Інгосстрах”.

Слідчі органи вважають, що посадові особи банку, станом на дату реалізації свого злочинного плану, були добре обізнані про прийняте рішення НБУ щодо пов’язаності “Приватбанку” та “СК Інгосстрах”.

Таке рішення НБУ прийняв 13 грудня 2016 року. Детективи та прокурори мають у своєму розпорядженні докази того, що рішення кредитного комітету від 15 січня 2014-го насправді було підготовлено і, простіше кажучи, відправлено на принтер у грудні 2016-го. У даному випадку мова йде про збитки в розмірі близько 136 000 000 гривень.

Участь інших осіб, причетних до цих та інших злочинів, у рамках розслідування кримінальних проваджень з орбіти “Приватбанку” уважно досліджується відповідними правоохоронними органами. Будуть висновки – будуть нові звинувачення… ”

НАБУ зазначає:

Сообщение Справа Приватбанку: як ховали по кишенях 136 000 000 гривень появились сначала на Український репортер.

Наші ЗМІ повідомляють, що рішення на користь українського бізнесу. Йдеться про виплату 18-ом українським компаніям і одній фізичній особі компенсації від РФ у розмірі $159 мільйонів за “порушення прав українських інвесторів з 21 березня 2014 року”. Про те, що Росія сплачуватиме компенсацію, повідомляє і Investment Arbitration Reporter.

Таким чином, це перше рішення, за яким Росія має виплатити компенсацію через приєднання півострова. Про перемогу в цьому спорі заявив і “Нафтогаз України”.

Перша ластівка) pic.twitter.com/seozhSRG7R

— Група Нафтогаз (@NaftogazUK) May 10, 2018

Українські компанії ініціювали даний розгляд 19 червня 2015 року на підставі двосторонньої угоди про захист інвестицій від 27 листопада 1998 року. В якості позивача виступали фірма “Everest Estate” і ще 17 компаній, пов’язаних із групою “Приват”, а також фізична особа Олександр Дубілет (екс-голова правління “Приватбанку”). Позивачі наполягають, що РФ порушила свої зобов’язання за цією угодою і вжила заходів, які перешкоджають їхнім інвестиціям у кримські об’єкти, що призвело до експропріації цих інвестицій.

Російська сторона не визнала юрисдикцію міжнародного арбітражу і не призначала своїх представників для розгляду.

Сума в $159 млн – це лише верхівка айсбергу претензій українського бізнесу за окупацію Криму. Раніше міністр юстиції України Павло Петренко заявляв, що сума збитків через крадіжку Криму Росією оцінюється в 1 трлн 80 млрд гривень.

Позовів до РФ подали вже кілька, а низка компаній тільки збираються судитися за компенсацію. Зокрема “Укренерго” оцінила вартість втрачених активів в Криму (кримську електромережу) в $ 1 млрд. Про збитки заявляли “Приватбанк”, севастопольський “Аеропорт Бельбек”, фірма “Еверест-Істейт”. “Нафтогаз України” у вересні 2017 року погрожував, що подасть позов, оцінивши свої збитки від втрати активів у Криму в $5 млрд.

Генпрокурор України Юрій Луценко раніше навіть обіцяв виставити рахунки російським авіакомпаніям “за користування повітряним простором Криму” і морським компаніям “за користування судноплавними шляхами” півострова.

Сообщение Росія відповість за Крим. Суд у Гаазі виніс рішення за позовом українських компаній появились сначала на Український репортер.