Про причини стрімкого зростання цін на яйця, курятину та хліб розповів виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Здорожчав борщовий набір, а вже через місяць-півтора, за оцінкою експерта, ціни на овочі “дивуватимуть” споживача новим зростанням.

Та найбільше українців приголомшило різке зростання цін на яйця. Цей буденний продукт вже став дефіцитом. Причиною зростання цін економіст Олег Пендзин вважає зростання цін на енергоносії, а також здорожчання зерна:“ 60% яйця — це комбікорм, це кукурудза, це за минулий рік зростання ціни на світовому ринку. Яйце — це мікроклімат. Тобто це енергоносії, які виросли в ціні, які напевно будуть зростати й далі. Яйце — це заробітна платаня персоналу, що обслуговує, а з першого січня на 22% зросла мінімальна заробітна плата. Зараз собівартість яйця приблизно 2-2,50 гривні, а десяток – 25 гривень. Це пряма собівартість. Накиньте ще приблизно 5-7 % рентабельності, плюс надбавку, плюс пакування й у вас буде яйце на сьогодні – 35-40 гривень за десяток. Насправді ви маєте розуміти, що все те, що зверху накидається на виробника він це миттєво кладе у собівартість своєї продукції. Так от, власне, і далі буде зростання ціни на 5-7%”, — наголосив він.

Така сама ситуація з курятиною, яка дорожчає разом з комбікормами, продовжив Пендзин.

“Курятина, так само як і яйця, — результат промислової діяльності. Максимум 7% зростання ціни. З хлібом, ймовірно, буде щось подібне. Ось такі мої прогнози. Вже не так багато, тому що все що могло, воно вже відбулося через енергоносії”, — додав Пендзин.

Курятина продовжує займати першу позицію серед споживання українцями. Якщо споживання свинини в розрахунку на душу населення стабільно коливалося близько позначки 15 кг на рік, то курятини зросло з 23 кг до 25 кг. Яловичини ж середньостатистичний українець в середньому споживає 5,5 кг за рік. Популярність курятини пояснюється доступним економічним фактором.

Сообщение “Золоте” яєчко. В Україні різко здорожчали основні продукти і, за прогнозами експерта, дорожчатимуть й надалі появились сначала на Український репортер.

За словами експерта, ключовим показником у проєкті держбюджету є дефіцит у 270 млрд. грн.

“Це перевищення наших видатків над нашими доходами. У вас в кишені 100 грн, а хочеться витратити 130 грн. Вам треба обов’язково думати, звідки вам взяти ті 30. Воно буде називатися дірою в бюджеті, коли Міністерство фінансів і уряд не будуть знати, яким чином покрити цю різницю. Покриття – це запозичення, що нас чекають на наступний рік. Цього року в нас дефіцит після змін, які були на початку року через COVID-19, 300 млрд грн. Хочу нагадати, що в нормальні роки, коли не було пандемії, в нас дефіцит не перевищував 75-85 млрд. грн”.

Другий важливий момент, який відзначив Пендзин, це підвищення мінімальних зарплат.

“Гроші для підняття мінімальної зарплатні в бюджеті є. 47 млрд. передбачено на підняття з 1 січня до 6 тис. грн, а з 1 липня до 6,5 тис. грн. Соціальне зобов’язання, яке взяв на себе уряд, вони таким чином збираються рефінансувати”, – розповів він.

Також економіст нагадав, що середньорічний курс, який закладається в держбюджет на наступний рік – 29,1 грн за долар. За його словами, під цей курс уряд теоретично “намалював” доходи.

“Крім того, є різні речі, які стосуються соціальних виплат, питань з субсидіями – це все буде профінансовано належним чином. Але ще раз повторюю, найголовніше питання – звідки візьмуться гроші на покриття цього дефіциту”, – сказав Пендзин.

Сообщение Думка експерта. Олег Пендзин про Держбюджет 2021 року появились сначала на Український репортер.

За оцінкою експерта Економічного дискусійного клубу, за минулий рік житлово-комунальні послуги  зросли в 1,6 раза.

Середні нарахування за житлово-комунальні послуги, з урахуванням електроенергії (із розрахунку 150 кВт·год), на одного власника особового рахунку у грудні 2018 року склали 2292,8 грн., що на 489,5 грн., або 27,1% більше, ніж у попередньому місяці та майже у 1,6 рази перевищує відповідний показник грудня 2017 року.

У цьому і криється основна причина несплати частиною українців комуналки і зростання заборгованості населення.

Згідно з даними Держстату, протягом 2018 року за спожиті житлово-комунальні послуги (без електроенергії), населенню до сплати було нараховано 110,2 млрд. грн., з яких сплачено 88,8 млрд. гривень, або 80,6% від обсягу нарахувань.

Зокрема, у грудні  населення сплатило за ЖКП (без електроенергії) 10,7 млрд. гривень, що складає 58,3% до нарахованих сум (включаючи погашення боргу попередніх періодів).

За електроенергію (з урахуванням погашення боргу попередніх періодів) у останньому місяці минулого року сплачено 3,2 млрд. грн., або 120,5% до нарахованої суми.

Середні нарахування за житлово-комунальні послуги, з урахуванням електроенергії (із розрахунку 150 кВт·год), на одного власника особового рахунку у грудні 2018 року склали 2292,8 грн., що на 489,5 грн., або 27,1% більше, ніж у попередньому місяці та майже у 1,6 рази перевищує відповідний показник грудня 2017 року.

Протягом 2018 року рівень оплати населенням окремих послуг був таким:

• утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 92,2%;
• вивезення побутових відходів – 89,4%;
• централізоване постачання холодної води та водовідведення – 89,2%;
• централізоване опалення та постачання гарячої води – 83,3% ;
• постачання природного газу – 73,6%.

Станом на кінець грудня 2018 року зафіксоване зростання загального обсягу заборгованості населення за спожиті послуги, який склав 55,6 млрд. грн., що на 7,9 млрд. грн., або на 16,6% вище, ніж місяцем раніше. Порівняно з початком поточного року обсяг заборгованості зріс на 23,3 млрд. грн., або в 1,7 рази.

Станом на кінець грудня 2018 року у жодному з регіонів країни не зафіксовано стовідсоткового рівня оплати житлово-комунальних послуг. Рівень оплати житлово-комунальних послуг у 2018 році варіював від 64,5% у Луганській до 94,8% у місті Києві.

Олег ПЕНДЗИН,
економіст, експерт Економічного дискусійного клубу

Сообщение Експерт проаналізував, як українці оплачують комуналку появились сначала на Український репортер.

Ціни повзуть уверх ледве не щодня. Не є винятком і вартість ліків. Аналіз експертів Економічного дискусійного клубу цін препаратів, що входять до мінімального кошика ліків (затвердженого Кабміном 2016 року) показав, що за рік його вартість зросла в ціні приблизно на 20%.

Сьогодні набір першої допомоги в середньому обійдеться в 329 грн.

При цьому з початку року ціни стабілізувалися, а експерти фармринку і економісти говорять, що значного зростання цін на недорогі вітчизняні препарати поки не буде, але все ж вони поступово дорожчатимуть, оскільки зростають зарплати. Також багато що залежатиме від курсу долара, адже імпортуються не тільки ліки, а й компоненти для них.

Що в кошику

Сьогодні до мінімального кошика ліків, розрахованого на рік на одну людину, входять по 10 таблеток анальгіну, валідолу, валеріани, активованого вугілля, парацетамолу, фурациліну, по 30 таблеток дротаверину і корвалменту, по флакончику корвалолу і йоддіцерину (25 мл), а також зеленка, вата, бинт, лейкопластир, очні краплі і ще низка ліків, а також термометр (на 1,5 року) і меджгут (на 5 років).

У березні 2018-го такий набір коштував від 310 до 345 грн, залежно від регіону. У березні минулого року ціна за аналогічний набір складала 265 грн, тобто за рік подорожчав майже на 20%.

Моніторинг проводився у восьми регіонах, які об’єднують по 2-4 області: Східному (ціна МКЛ – 316 грн), Донецькому (329 грн), Придніпровському (339), Причорноморському (349), Подільському (310 ), Центральному (сюди входить Київ, ціна – 321 грн), Карпатському (345), Поліському (325). Як видно, найдорожче лікуватися в Карпатському регіоні – це Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та Закарпатська області, найдешевше на Поділлі – Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області.

Серед ліків найбільший розкид цін – на дротаверин: 8,88 грн за 30 таблеток (від 25,92 грн в Центральному регіоні до 34,8 грн в Придніпровському), найменший – на анальгін: 59 коп. за 10 таблеток (від 4,63 грн в Донецькому регіоні до 5,25 в Причорноморському). Ціна того чи іншого препарату визначається логістикою і попитом і не залежить від купівельної спроможності населення: кому потрібні ліки, той купить їх за будь-які гроші.

У квітні і травні значного зростання цін на ліки не буде, оскільки гривня стабілізувалася в коридорі 26-27 грн/$, але все одно вони поступово дорожчатимуть.

За даними Мінфіну, план щодо доходів держбюджету за I квартал не виконано на 6,5% через недобір ПДВ на імпорт, в тому числі на імпорт ліків. Тому вже з літа може початися плавне ослаблення гривні і зростання вартості медкошика.

Олег ПЕНДЗИН,
виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Сообщение Економіст Олег Пендзин: “Кошик здоров’я” за рік також значно подорожчав появились сначала на Український репортер.

«Я хочу нагадати, що в 2017 році було прийнято новий закон про загальне пенсійне забезпечення, до якого було прийнято ще постанову №704, яка принципово міняла структуру виплат військовослужбовцям, різко збільшуючи грошове утримання, з якого нараховується пенсія.

Тобто, за великим рахунком, підвалини для підвищення пенсій у межах уже зміненого законодавства теоретично були, – сказав Олег Пендзин в ефірі радіостанції “Голос столиці”. – Правда, якби використовувалися ті законодавчі і нормативно-правові акти, про які я сказав, то для підвищення пенсій довелося б додатково витратити близько 30 мільярдів гривень.

І я хочу нагадати, що приблизно таку суму і запросило Міністерство соціального забезпечення у Мінфіну, коли готувався проект бюджету на 2018 рік. Правда, в бюджеті було виділено 8,5 мільярда. Тому всю роботу з перерахунку пенсій було призупинено, і нас зорієнтували на те, що уряд внесе новий принциповий закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців, який врегулює цю ситуацію.

Але оскільки цей закон дуже важко проходить через погоджувальні органи в Кабміні, дискусія буде точитися, на мій погляд, ще не менше півроку. Тому, я так розумію, прем’єр-міністр вирішив нарешті виконати свої обіцянки і з 1 січня перерахувати пенсії, додавши по 1500 гривень військовослужбовцям.

Як тимчасове рішення було прийнято постанову Кабміну про даний перерахунок. Так що все законно. Єдине, що – це буде недовго і діятиме лише до моменту, поки вийде новий закон.

Моя точка зору наступна: в бюджеті немає необхідних 35 мільярдів. Підвищити зараз на півтори тисячі гривень пенсіонерам-військовослужбовцям, а їх – півмільйона, можна хіба що тимчасово.

Бо 35 мільярдів немає.

Тому в будь-якому випадку владі доведеться вносити зміни до законодавства, змінювати підходи до пенсійного забезпечення військовослужбовців. Коли сьогодні урядовці коментували своє рішення, то вони сказали, що підвищення відбуватиметься в два етапи, перший буде зараз, а другий переноситься аж на 2020 рік.

Тобто, якщо пенсії піднімуть зараз, то потім доведеться чекати нового закону, який змінить принципи нарахування, але виходити доведеться з наявних бюджетних коштів. Тому що неможливо розподілити те, чого немає.

У чому конкретно камінь спотикання в ухваленні цього законопроекту? Він у тому, що уряд хоче поміняти логіку нарахування пенсій військовослужбовцям. Поки що незрозуміло, в якому вигляді це буде подано, напевно, 25 років вислуги збережуться, але та логіка, яка зараз закладається, не влаштовує Міноборони.

Оборонне відомство категорично заперечує нову редакцію закону «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців», подавши вкрай негативний відгук на цей законопроект, який надавався йому на погодження. Тому всі ці нюанси мають бути закріплені в новому законодавстві про пенсію військовослужбовців, який поки що не погоджений центральними органами виконавчої влади. Все це, на мою думку, тягнутиметься доволі довго».

Відео на цю тему:  https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/881780218663221/

Сообщение Підвищення пенсій військовослужбовцям. Чи все так просто? появились сначала на Український репортер.