Про це повідомляє ГО “Центр протидії корупції” з посиланням на відповіді МОЗ та ОГП, ДБР

На запит, скільком прокурорам скасували рішення МСЕК щодо інвалідності, у МОЗ відповіли, що в Хмельницькій області скасували рішення 13 прокурорам, а в інших областях України – 61.

Водночас, згідно з відповіддю Державного бюро розслідувань, за півроку кримінального провадження, у якому досліджуються законність набуття інвалідностей працівниками державних і правоохоронних органах, ДБР повідомило про підозру лише 2 з 74 прокурорів з фіктивними інвалідностями – керівнику Хмельницької окружної прокуратури та керівнику Уманської окружної прокуратури Черкаської області. Лише ці двоє отримали пенсії за фейкові інвалідності на 1,5 млн. гривень.

В ЦПК запевняють, що і слідчі ДБР, і прокурори ОГП знають про результати цієї перевірки, оскільки саме вони її ініціювали, однак з 74 прокурорів, яким МОЗ скасувало інвалідності, про підозри повідомили лише двом.

Як вказує Центр протидії корупції, також жодного з них не звільнили через те, “що в ОГП не бачать підстав подати скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, говориться у публікації ЦПК”.

“Загалом, згідно з відповіддю Генпрокуратури на запит ЦПК, за власним бажанням звідти пішли три прокурори, а ще 11 звільнили з адміністративних посад. Останнє означає, що прокурор продовжив виконувати функції прокурора, позбавившись лише своєї адміністративної посади – наприклад, керівника, заступника тощо. Таким чином, більшість прокурорів з фейковими інвалідностями залишаються на своїх посадах та при своїх повноваженнях”, – говориться у публікації ЦПК.

18 лютого у МОЗ відзвітували, що за результатом перевірок у 281 випадку рішення МСЕК були скасовані: 73 скасовані рішення стосуються посадовців Державної митної служби, 67 – Державної податкової служби України, 50 – працівників органів прокуратури. Також за 232 справами прийняті нові рішення (160 особам змінено групу інвалідності та 72 особам змінено термін дії). Наразі ще 466 посадовці викликані на огляд для прийняття рішення.

Фото з відкритих джерел

Сообщение Офіс генпрокурора не звільнив жодного прокурора з фіктивною інвалідністю появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора України.

“За даними слідства, протягом лютого-травня 2022 року в ході реалізації Проєкту “Модернізація систем соціальної підтримки населення України” підозрюваний вчинив службову недбалість. Він уклав додаткову угоду до основного договору, якою безпідставно розширив кількість об’єктів договору та збільшив кількість закупівлі комп’ютерної техніки, яка не використовується працівниками міністерства”, – йдеться у повідомленні.

Повідомляються, що закупівля була здійснена без техніко-економічного обґрунтування для оснащення комп’ютерною технікою об’єднаних територіальних громад та без погодження з Міністерством цифрової трансформації України.

Це призвело до збитків Міністерства на суму 24 млн. грн. Зараз вирішується питання про обрання запобіжного заходу для підозрюваного.

За інформацією джерела УП, підозрюваним є Борис Лебедцов, який обіймав посаду заступника міністра з березня 2020 по червень 2022 року

Сообщение Ексзаступнику міністра соцполітики Борису Лебедцову оголошено підозру появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили СБУ, ОГП.

“За даними слідства, будучи викритим на спробі надання коштів правоохоронцю, підозрюваний вирішив замовити вбивство викривача у цьому кримінальному провадженні. Оскільки його свідчення викривали злочинну діяльність та підтверджували причетність до неї підозрюваного та його спільників”.

Повідомляється, що перебуваючи під вартою у Київському ЗІЗО, підозрюваний підшукував співучасників. Він повідомив про свій намір іншому ув’язненому, якому доручив знайти виконавців вбивства за гроші та надав йому анкетні дані й актуальні маршрути пересування викривача.

Також підозрюваний збирав гроші у сумі $50 тис, для чого залучив свого співучасника, який також перебував у Київському СІЗО за спробу дачі неправомірної вигоди співробітнику СБУ.

Співробітники СБУ завчасно викрили плани фігуранта, задокументували його незаконну діяльність і заблокували її на етапі підготовки до замовного вбивства.

Підозрюваному у спробі надання неправомірної вигоди – мільйон доларів США співробітнику СБУ повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні організації готування до вбивства, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

У травні у Києві затримали ділків, які пропонували 1 мільйон доларів хабара одному з офіцерів Головного слідчого управління Служби безпеки. За цю суму фігуранти хотіли щоб посадовець допоміг їм здійснити рейдерське захоплення видобувної компанії, яка володіє одним з найбільших кар’єрів на Вінниччині.

Всіх чотирьох рейдерів затримали “на гарячому” під час спроби передачі першої частини хабаря в одному із ресторанів столиці.

Сообщение У київському СІЗО фігурант намагався замовити вбивство свідка появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Слідство з’ясувало, що в декларації за 2023 рік колишній чиновник задекларував понад 60 мільйонів доларів США, 550 тисяч гривень готівки, а також дорогоцінні метали у злитках, загальною вартістю 38 мільйонів гривень. Частину цих активів, за словами декларанта, він нібито отримав у спадок від батьків.

У межах досудового розслідування провели понад 30 обшуків. Перевірки охопили житлові будинки, квартири, гаражі, транспортні засоби та інші об’єкти, що належать експосадовцю та його родичам. Під час обшуків правоохоронці вилучили готівкові кошти, золоті пам’ятні монети, дорогі годинники, вогнепальну та мисливську зброю, нагороди РФ та інші цінності.

Наразі перевіряються джерела набуття цих активів, у тому числі від родичів, які обіймають державні посади в росії.

Зібрані докази передані до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) для повної перевірки декларації. За результатами перевірки буде вирішено питання про повідомлення експосадовцю про підозру.

Сообщение Експосадовець Держказначейства задекларував понад 60 мільйонів доларів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в ДБР, Офісі генпрокурора.

“Стороні захисту надано матеріали кримінального провадження для ознайомлення, після чого обвинувальний акт буде направлено до суду, – сказали в ДБР.

“Йдеться про львівського підприємця, його сина, двох директорів та представника підприємств.

Їм інкриміновано створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах (ч.ч. 1,2 ст. 255, ч 5 ст. 190 КК України). Крім того, чотирьом підозрюваним – бізнесмену, його сину та двом директорам підприємств інкриміновано легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України)”, – повідомив Офіс генпрокурора.

Гринкевич очолив оборудки та залучив свого сина та інших осіб. Підконтрольні їм компанії уклали у 2023 році договори з Міноборони на постачання військового одягу на суму понад 1,8 млрд. грн.

Протягом 2023 року за зазначеними договорами Міноборони отримало одягу на суму майже 1,2 млрд. грн.

Поставлене майно, відповідно до висновків експертиз, не відповідало технічним вимогам договорів через свою низьку якість та не могло використовуватися за своїм цільовим призначенням. Через це збитки держави склали 1 млрд 167 млн. гривень.

ДБР затримало членів злочинної організації та повідомило їм про підозри. Їм було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Нагадаємо, що 29 грудня 2023 року працівники ДБР затримали львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, одного з найбільших постачальників Міноборони, який пропонував хабар у 500 тисяч доларів одному з керівників Головного слідчого управління Бюро за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування.

30 грудня 2023 року Гринкевичу обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю застави в розмірі 429 млн. 440 тис. гривень.

Син Гринкевича заявив, що діяльність його родини відбувалась в умовах чинного законодавства і скандал замовний.

Вдень 11 січня Державне бюро розслідувань повідомило, що в межах розслідування за фактом здійснення поставок товарів для потреб МОУ, було проведено обшуки за адресами проживання та роботи львівського бізнесмена, за адресами проживання директорів та офісів і підконтрольних йому компаній. Було розпочато процес арешту активів.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів показало перелік розшуканих активів Гринкевича та його родичів, серед них – елітна нерухомість, топавтомобілі та зброя.
17 січня слідство повідомило нову підозру Ігорю Гринкевичу, якого раніше запідозрили у дачі хабара слідчому ДБР.

Ввечері 18 січня правоохоронці оголосили в розшук Романа Гринкевича. 22 січня його затримали в Одесі.

Читайте також: 

• Бізнес на крові: Гринкевич, найбільший постачальник Міноборони, привласнив понад мільярд бюджетних коштів 
• Бізнес на крові: ДБР арештувало майно Гринкевичів і взялось за нерухомість Морозюк

Сообщение Завершено розслідування щодо Гринкевичів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив Андрій Костін.

“Вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та міжнародним злочином. Розпочато розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.

Робимо все, аби ідентифікувати і покарати всіх винуватців злочинів, які країна-агресор чинить проти України та українців”.

Раніше аналітики писали, що окупати розстріляли 9 українських військових, які здалися у полон в Курській області.

Через це омбудсмен Дмитро Лубінець направив листи до ООН та МКЧХ.

Сообщение Офіс генпрокурора розслідує розстріл девʼяти українських військовополонених на Курщині появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив Офіс генпрокурора України, не вказавши імені ексголови КСУ, однак із контексту зрозуміло, що йдеться саме про Тупицького.

Прокурори викрили організовану групу, до якої входили заступник начальника одного з райвідділів поліції Закарпатської області та співробітники Держприкордонслужби.

За даними слідства, організована група незаконно переправляла громадян України через окремі прикордонні пункти пропуску в Берегівському районі Закарпаття без проходження обов’язкового прикордонного контролю.

Своєю чергою поліцейський інформував охочих незаконно виїхати з України про спосіб перетину кордону та координував дії водіїв, які здійснювали перевезення. Так, правоохоронець особисто виїжджав до району прикордонного пункту, супроводжуючи незаконний перетин кордону, зокрема вночі.

Прикордонники ж не проводили контроль щодо осіб, яких незаконно переправляли через держкордон.

Серед осіб, які скористалися протиправною послугою, був і колишній голова Конституційного Суду України.

Учасникам організованої групи повідомлено про підозру у незаконному переправленні осіб через держкордон України. Також у межах цього кримінального провадження Тупицькому повідомлено про підозру в незаконному переправленні осіб через держкордон у співучасті з учасниками цієї організованої групи.

Слідство триває, встановлюються інші можливі співучасники злочинів серед працівників правоохоронних органів.

Нагадаємо, у вересні 2022 року в Офісі генпрокурора повідомили, що Тупицький залишив Україну, незаконно перетнувши кордон. Ексголова КСУ виїхав разом зі своєю вагітною дружиною та неповнолітніми дітьми у чужому авто, яким керувала особа з подвійним громадянством.

Того ж місяця журналісти побачили Тупицього у Відні, де на той момент він мешкав близько пів року.

Сообщение Викрили групу, яка вивезла за кордон ексголову Конституційного Суду Тупицького появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Війська рф зі ствольної артилерії завдали удару по трьох автомобілях Міжнародного комітету Червоного Хреста у с. Віролюбівка Костянтинівської територіальної громади під час роздачі гуманітарної допомоги.

Внаслідок обстрілу постраждали п’ятеро працівників Червоного Хреста.

Безпосередньо на місці атаки загинули троє чоловіків. Двоє їхніх колег зазнали осколкових поранень і мінно-вибухових травм.

За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).

Правоохоронці встановили два місця влучання артилерійських снарядів та одне місце влучання ударного безпілотника.

З місця події були вилучені уламки згаданих боєприпасів та залишки безпілотного апарата.

За результатами проведення слідчих дій, огляду місця події, експертиз і допитів свідків встановлено, що артилерійський обстріл здійснений двома осколково-фугасними артилерійськими снарядами калібру 152 мм та безпілотним баражуючим боєприпасом “Ланцет”, що перебуває лише на озброєнні Збройних сил рф.

За словами генерального прокурора Андрія Костіна, “снаряди 152 мм використовувалися у тандемі з дроном, який має лазерний дальномір-цілевказівник і самостійно виявляє та баражує ціль. Це не лише пояснює знайдені на місці події уламки БПЛА “Ланцет”, а й вказує на умисний характер атаки на транспортні засоби та персонал Міжнародного комітету Червоного Хреста”.

Враховуючи сліди пошкоджень навколишніх будівель та автомобілів, а також зафіксовані місця влучань боєприпасів, попередньо визначений напрям прильоту. За даними слідства, вогневі позиції артилерійських підрозділів, ймовірно, розташовувались у районі с. Ягідне Бахмутського району Донецької області – території, тимчасово захопленої російськими військами.

За інформацією ОГП, на території, з якої здійснений постріл, у веденні бойових дій беруть участь 1065-й артилерійський полк 98-ї повітряно-десантної дивізії та артилерійський підрозділ 200-ї окремої мотострілецької бригади (ОМБСР).

Зазначені підрозділи росіян мають на озброєнні артилерійські системи для ведення вогню снарядами калібру 152 мм та ударні безпілотники “Ланцет”.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

18 вересня з метою недопущення аналогічних фактів обстрілів та можливої загибелі людей при видачі гуманітарної допомоги рішенням Ради оборони Донецької області введена в дію заборона на переміщення представників благодійних організацій у прифронтових громадах області без відповідного погодження з обласною військовою адміністрацією.

Сообщение Україна має докази умисного обстрілу росіянами представників Червоного Хреста на Донеччині появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в Офісі генпрокурора, ДБР.

Борисову інкримінують нез’явлення на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану; ухилення від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану; використання завідомо підробленого документа.

Слідство встановило, що 2 грудня 2022 року колишній керівник Одеського ОТЦК та СП не з’явився вчасно на службу і ухилявся від її проходження до 16 грудня 2022 року.

Як підтвердження поважної причини свого нез’явлення він надав завідомо підроблений документ. Це була виписка з медичної карти денного стаціонару про нібито перебування з 2 по 16 грудня 2022 року на лікуванні у медзакладі, начебто затверджена керівництвом лікарні, без прізвища лікаря та його посади.

19 грудня 2022 року, перебуваючи на стаціонарному лікуванні у військовій частині, колишній військком ввів лікуючого лікаря в оману та обманним шляхом отримав переводний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого з рекомендацією щодо направлення на лікування за кордон.

При цьому слідчі встановили, що з грудня 2022 року по січень 2023 року Борисов відпочивав зі своєю матір’ю та дружиною у Республіці Сейшельські Острови та Королівстві Іспанія.

Наразі за дорученням прокурора слідчий повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування та надав доступ до матеріалів справи для ознайомлення.

В ОГП нагадали, що колишній одеський військком перебуває під вартою.

Що передувало: До суду скерували обвинувальний акт стосовно ексвійськкома за фактом незаконного збагачення на понад 142 млн грн. Також йому було повідомлено про підозру в організації легалізації майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах.

Як повідомлялося у ЗМІ, родина начальника одеського обласного військкомату Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомості та автівок на мільйони доларів.
Пізніше стало відомо, що стосовно Борисова провели службову перевірку, але підстав для відсторонення від посади не виявили.
Після цього президент Володимир Зеленський на засіданні Ставки доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному звільнити військкома.
У червні 2023 року Борисова звільнили з посади начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Державне бюро розслідувань порушило провадження щодо фактів зловживань Борисова, а НАЗК склало обґрунтований висновок щодо незаконного збагачення Борисова на суму 188 мільйонів гривень.

Сообщение Євген Борисов, одеський ексвійськком постане перед судом за відпочинок на Сейшелах замість служби появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Їм інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинених службовою особою із застосуванням фізичного насильства, умисних вбивств трьох осіб та замахів на умисні вбивства трьох осіб.

За даними слідства, командир роти спецпідрозділу «Беркут» та його підлеглі, перебувалии 20 лютого 2014 року близько 9 год. ранку на вулиці Інститутській в Києві в районі пішохідного мосту. Діючи погоджено з правоохоронцями спецроти Київського «Беркуту», вони застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю – помпові рушниці Форт-500, споряджені патронами з свинцевою картеччю.

Внаслідок таких дій підозрюваних загинуло троє мітингувальників, а ще троє отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості.

Ці злочини передували подальшим масовим умисним вбивствам та замахам на вбивства учасників акцій протесту, вчиненим міліціонерами так званої «чорної роти» та внутрішніх військ МВС України із застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї.

Нагадаємо, загалом зранку 20 лютого 2014 року було вбито 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Після цих подій підозрювані повернулися до міста Севастополя, де згодом перейшли на бік рф та сприяли анексії півострова.

Досудове розслідування здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.

Сообщение Справи Майдану: встановлено правоохоронців, які здійснили перші постріли по мітингувальниках появились сначала на Український репортер.