Про це повідомляє  Уповноважений із захисту державної мови у Фейсбуку.

“Рівно тиждень тому, 16 січня, набула чинності стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За ці дні до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 195 скарг та звернень громадян, найбільша кількість яких із Києва та Київської області – 74, найменша – із півдня та сходу України. Із Львівської області – 17, Одеської і Харківської областей – по 12”, – йдеться у повідомленні омбудсмена.

Більшість звернень стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-видань та сайтів інтернет-магазинів – 117 скарг. Про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 34 громадянина, щодо розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою – 25, порушення мовного законодавства в галузі освіти – 4, використання посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування недержавної мови – 3.

На телефонну лінію Секретаріату за наданням додаткової інформації та консультацій звернулося близько 50 осіб.

“Громадяни, серед іншого, просять роз’яснити, чи зобов’язані представники сфери обслуговування надавати інформацію про товари та послуги недержавною мовою на прохання споживача. Тож, звертаємо увагу, що відповідно до Закону, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, окрім державної, лише у випадку, якщо це прийнятно для обох сторін”, – вказано у повідомленні.

Нагадаємо, що з 16 січня 2021 року набула чинності стаття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Порушення таких норм означатимуть для закладів адміністративні штрафи — від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 11 900 грн). Ці зміни набудуть чинності лише у липні 2022 року.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь роз’яснив, як діяти, якщо вас не хочуть обслуговувати українською.

Читайте також:

• Про виконання мовного закону і “п’яту колону” (+відео)

Сообщение Українською, будь ласка: за тиждень надійшло близько 200 скарг через обслуговування недержавною мовою появились сначала на Український репортер.

У сторіс на своїй сторінці в Телеграм зірка опублікувала відео, на якому аргументувала свою позицію щодо нововведення. Попри те, що сама співачка у повсякденному житті розмовляє російською, вона закликає всіх українців вивчити державну мову та користуватися нею.

– А ви бачили, щоб у Франції говорили італійською, а в Італії – французькою? Чи, може, американці дуже хочуть розмовляти якоюсь іншою мовою, крім англійської? Люди, у нас повинна бути наша українська мова, – каже Оля Полякова.

Артистка не підтримує негативні коментарі користувачів щодо даного закону, адже впевнена, що тільки таким чином українці зможуть усвідомити свою національну ідентичність.

– Може, зараз це когось і дратує, але в майбутньому наші діти будуть говорити українською, і це прекрасно. Адже для того, щоб усвідомити, що ти українець, треба вивчати свою мову, треба нею говорити. Чому ми в нашій країні розмовляємо чужою мовою? – висловилась Полякова.

Сообщение Ольга Полякова підтримала закон про українську мову появились сначала на Український репортер.

Відповідно ст. 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема: підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.

Згідно з цим законом, з 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, лише на прохання клієнта його можуть обслужити іншою мовою.

Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.

Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

В разі порушень таких законодавчих норм, громадяни зможуть спрямовувати скарги до офісу мовного омбудсмена. Якщо скарга вмотивована, то закладу оголосять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, наголосив на тому, що від 16 січня 2021 року українська має бути мовою обслуговування в усіх без винятку закладах сфери обслуговування.

«У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською», – написав мовний омбудсмен у фейсбуці.

Відтак власники та керівники закладів постають перед необхідністю мати персонал, який готовий і спроможний працювати в межах закону. Чи проводили якусь роз’яснювальну роботу, чи допомагали працівникам опанувати українську в разі потреби?

Читайте також:

• Олег Сенцов: державна мова має бути одна
• Лариса Ніцой: “Припиніть наповнювати Україну чужою мовою!”
• На Ірину Фаріон подали до суду за нібито образу російськомовного населення
• Володимир Балух: Чому український народ толерантний до ворогів і різних покидьків?

Відео на цю тему:

Сообщение Від сьогодні – всі послуги українською! (+відео) появились сначала на Український репортер.