Про це він говорив під час свого традиційного вечірнього звернення у суботу, 1 липня.

“М’яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом. Ми не можемо і не будемо сприймати спокійно такі рішення”, – наголосив президент.

Зеленський повідомив, що уряду доручено представити рішення у відповідь та пообіцяв, що такі рішення будуть.

Раніше повідомлялося, що, за рішенням НКРЕКП, в Україні від 1 липня зростуть тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. В середньому платіжки за воду зростуть на близько 60 грн.

Нагадаємо, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав зростання тарифів на воду неприйнятним та доручив міністру енергетики і міністерству інфраструктури провести додаткові консультації з НКРЕКП щодо можливості перегляду рішення щодо підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.

Сообщение Володимир Зеленський назвав ганебним рішення підвищити тарифи на воду появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у документах НКРЕКП.

Найменше підвищення буде у Дніпровської ТЕЦ (5,5%), найбільше — у столичного ТОВ «Євро-реконструкція» (на 49,7%).

Серед найбільших підвищень також Новороздільська та Новояворівська ТЕЦ (обидві ТОВ «Нафтогаз Тепло», на 37,1% і 34,1%), Білоцерківська ТЕЦ (33,2%), а також дві когенераційні установки КП «Міськтепловодоенергія» (на 33,5%, це Кам’янець-Подільський) і КП «Хмельницьктеплокомуненерго» (на 29,3%).

Після підвищення середньозважений тариф для постачань тепла населенню для цих 23 компаній складатиме 1121,71 грн/Гкал. Найвищим тариф буде у Сєвєродонецької ТЕЦ — 1471,54 грн/Гкал, найнижчий — у ТЕЦ-2 Есхар з Харківщини (653,99 грн/Гкал).

Насамперед слід розуміти, що тарифний регулятор не просто взяв з нічого і підвищив тарифи — до нього звернулись вказані постачальники з проханням зробити це, щоби вони могли отримувати більше грошей, бо не вистачає. НКРЕКП після розгляду вирішив: так, треба підвищити.

Таке рішення пояснюють суттєвим зниженням обсягів виробництва теплової енергії, зростанням зарплати працівників вказаних установ, зростанням цін на паливно-енергетичні ресурси, зростанням витрат на послуги розподілу природного газу, а також збільшенням інших операційних витрат.

Якщо простими словами: споживання теплової енергії населенням зменшується, тобто в цілому платять за нього менше, а ТЕЦ потрібно підвищувати зарплату працівникам (бо вона зростає в цілому у галузі «Промисловість») і більше витрачати грошей та операційні витрати. Доходу менше, витрат — більше. Що робимо? Підвищуємо тарифи.

Сообщение Що рік прийдешній нам готує? Підвищення тарифів на тепло для населення появились сначала на Український репортер.

У серпні 2018 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, скасувала формулу ціноутворення на електроенергію “Роттердам+”.

Проект постанови оприлюднено на офіційному сайті НКРЕКП.

Згідно з документом, з початку дії нового ринку електроенергії визнаються такими, що втратили силу, цілий ряд нормативних документів, які раніше регламентували роботу української енергетики.

У переліку документів, які скасували, постанова НКРЕКП №289 від 03.03.2016 року “Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії”, більш відома під назвою “Роттердам+”.

Дане рішення НКРЕКП пояснює необхідністю впорядкування нормативної бази діяльності на ринку електричної енергії України та для забезпечення своєчасної підготовки учасників ринку електричної енергії України до роботи нового ринку електричної енергії.

Починаючи з 2016-го року вартість електроенергії, що виробляється ТЕС України, регулюється за формулою “Роттердам+”, – повідомляє Економічна правда.

Вона була запроваджена у зв’язку зі втратою контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну на Сході.

Після окупації Донбасу більшість шахт із антрацитовим вугіллям, на якому працює більшість ТЕС, опинилася на непідконтрольній території.

Тому, щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, було ухвалено рішення купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах, куди доставляють вугілля з ПАР та Південної Америки.

Формула була затверджена НКРЕКП. У Нацкомісії тоді заявляли, що така методика розрахунку має усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони бойових дій та дозволить Україні накопичувати достатньо вугілля до зими.

Відповідно до методики, вартість палива визначалася за формулою “ціна вугілля у портах Амстердам — Роттердам — Антверпен + вартість його доставки в Україну”.

Формула “Роттердам+” застосовується як для ТЕС, що спалюють антрацитову (дефіцитну) групу вугілля, так і для станцій, що спалюють газову групу вугілля.

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче.

Сообщение Від сьогодні припинила дію формула “Роттердам+” появились сначала на Український репортер.

У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КС вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції, – повідомляє “Дзеркало тижня“.

Нагадаємо, що НКРЕКП утворив президент Петро Порошенко указом від 27 серпня 2014 року № 694. Пізніше – 22 вересня 2016 року – Верховна Рада прийняла Закон “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент.

КС визнав, що утворивши НКРЕКП своїм указом, президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження президента вичерпно визначені Конституцією, яка не передбачає його права утворювати такі органи.

Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.

Крім того, КС вирішив, що визначений законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції. За своїми функціями, завданнями і повноваженням НКРЕКП по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів.

З цього питання КС висловлював свою позицію ще у 2000 році у справі щодо конституційності Закону “Про природні монополії”.

Слід зазначити, що діяльність НКРЕКП у період президентсва Порошенка була пов’язана з багатьма скандалами.

Її звинувачували у прийняття рішень в інтересах тодішнього президента, його оточення та певних олігархічних груп, зокрема запровадження формули “Роттердам+” (затверджена НКРЕКП у березні 2016 року), яка дозволяла “викачувати” кошти з держбюджету і мала наслідком запровадження високих тарифів для населення та промисловості.

Примітним є те, що справа про неконституційність Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” перебувала на розгляді КС з 2017 року.

Упродовж 2018-2019 років, коли головою КС був Станіслав Шевчук, розгляд цієї справи було фактично заблоковано. Багато хто вважав, що у такий спосіб КС підігрує президенту Порошенку. Дійшло до того, що ряд суддів КС відкрито звинуватили тодішнього голову КС Шевчука у маніпулюванні розглядом цієї справи.

Так у листі до своїх колег від 13 березня 2019 року судді КС М.Мельник, С.Сас та І.Сліденко вказали, що з розглядом цієї справи Шевчук вдався до відвертих маніпуляцій та штучного затягування її розгляду, у результаті чого ця справа не розглядалася КС понад рік (починаючи з 7 лютого 2018 року – Шевчука обрали головою КС 21 лютого 2018 року).

Розгляд цієї справи не відбувався попри те, що суддею-доповідачем у цій справі ще 23 лютого 2018 р. було підготовлено доопрацьований проект рішення, який було роздано суддям. Однак справа головою КС не включалась до порядку денного засідань, або включалась і знімалась з розгляду за його ж пропозицією чи з інших з надуманих підстав.

Це дало підстави суддям Мельнику, Сасу та Сліденку зробити висновок про штучне гальмування розгляду вказаної справи, а також для обґрунтованого припущення щодо наявності у голови КС Шевчука особистої заінтересованості у такому гальмуванні.

Нагадаємо, що 14 травня КС звільнив Шевчука з посади судді КС за грубі і систематичні порушення Конституції та законів, що є несумісним зі статусом судді КС та виявило його невідповідність займаній посаді.

Сообщение Конституційний суд визнав створення Нацкомісії з тарифів неконституційним появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє «Український репортер», запит стосується погодження позапланових перевірок 20 операторів газорозподільних мереж (облгазів).

Голова комісії Оксана Кривенко зазначила у Фейсбуку, що це зроблено «на підставі численних звернень громадян через донарахування їм обсягів природного газу». Мається на увазі, що наприкінці минулого року постачальники порозсилали побутовим споживачам платіжки із завищеними обсягами начебто використаного газу.

«Порушників може очікувати максимальний штраф 850 тисяч гривень», – уточнила Оксана Кривенко.

Малюнок Олега СМАЛЯ

На цю тему також читайте: 

• В Україні заговорили про “розкуркулення” облгазів
• Хоч газуй, хоч не газуй, а кишені вивертай!

Сообщение Зажерливість облгазів зацікавила державного регулятора появились сначала на Український репортер.

За централізоване водопостачання та водовідведення кияни платитимуть 15,78 грн. (у т. ч. ПДВ 2,63 грн.) за 1 куб. м, зокрема:

8,292 грн. (ПДВ 1,382 грн.) за водопостачання;

7,488 грн. (ПДВ 1,248 грн.) за водовідведення;

Тариф на послугу централізованого постачання холодної води, водовідведення (із використанням внутрішньобудинкових систем) встановлено в розмірі 16,716 грн. (у т. ч. ПДВ 2,786 грн.), із них:

8,784 грн. (ПДВ 1,464 грн.) за 1 куб. м водопостачання;

7,932 грн. (ПДВ 1,322 грн.) за 1 куб. м водовідведення.

Сообщение Скільки кияни платитимуть за воду появились сначала на Український репортер.

Як інформує КМДА, від 1 серпня 2018 р. для «Київтеплоенерго» планується встановити такі тарифи:

• відпуск електричної енергії – 182,91 коп./кВт∙год.;
• виробництво теплової енергії для надання населенню послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води – 784,58 грн./Гкал;
• виробництво теплової енергії для надання релігійним організаціям послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води – 477,19 грн./Гкал;
• виробництво теплової енергії для надання послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів – 1187,20 грн./Гкал;
• виробництво теплової енергії для потреб інших споживачів – 1186,56 грн./Гкал.

Сообщение НКРЕКП пояснила, яких тарифів на тепло можна чекати із серпня появились сначала на Український репортер.

Нові тарифи для “Київобленерго” “будуть враховувати зміну нормативної бази в частині відходу від економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії та переходу до прогнозованих (фактичних) технологічних витрат”, йдеться в постанові НКРЕКП.

З 1 по 31 березня 2018 року тарифи становитимуть:

на розподіл електричної енергії:

• на 1 класі — 18,27 грн/МВт-год;
• на 2 класі — 145,60 грн/МВт-год.

на постачання електроенергії:

• для споживачів 1 групи — 6,55 грн/МВт-год;
• для споживачів 2 групи — 32,74 грн/МВт-год;

З 1 квітня 2018 року тарифи становитимуть:

на розподіл електричної енергії:

• на 1 класі — 19,30 грн/МВт-год;
• на 2 класі — 152,35 грн/МВт-год.

на постачання електроенергії:

• для споживачів 1 групи — 6,68 грн/МВт-год;
• для споживачів 2 групи — 33,41 грн/МВт-год.

У регуляторі наголошують, що зміна методологічного підходу розрахунку тарифів не призведе до зростання тарифів “Київобленерго” на постачання електроенергії населенню.

Нагадаємо, що з 1 січня електроенергія подорожчала на 9,5%. Наступне підвищення тарифів заплановано з 1 квітня – на 6,1%. Це пов’язано з тим, що НКРЕКП збільшить тарифи компаній у сфері постачання та розподілу електроенергії. У більшості розподільних компаній тарифи зростуть на 20%, єдиною компанією, тарифи якої знизяться, є “Енергія-Новояворівськ”.

Зокрема:

• тариф у сфері розподілу електроенергії “ДТЕК Високовольтні мережі” зросте на 103%;
• тариф “Київенерго” на постачання і розподіл електроенергії підвищений на 35-90%  залежно від класу споживачів.

Причиною збільшення тарифів НКРЕКП називає зростання операційних витрат і збільшення фонду заробітної плати обленерго. Загалом у 2018 році НКРЕКП планує підвищити оптово-ринкову ціну на електроенергію на 16,2%.

Сообщение Електроенергія для жителів Київщини навесні дорожчатиме двічі. Коли і на скільки появились сначала на Український репортер.

Зокрема:

• тариф у сфері розподілу електроенергії “ДТЕК Високовольтні мережі” зросте на 103%;
• тариф “Київенерго” на постачання і розподіл електроенергії підвищений на 35-90%  залежно від класу споживачів.

Причиною збільшення тарифів НКРЕКП називає зростання операційних витрат і збільшення фонду заробітної плати обленерго.

Нагадаємо, з 1 січня електроенергія подорожчала на 9,5%. Наступне підвищення цін заплановано на 1 квітня – на 6,1%.

Загалом у 2018 році НКРЕКП планує підвищити оптово-ринкову ціну на електроенергію на 16,2%.

Зростання тарифів регулятор пояснює інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також подорожчанням газу (+16,7%) і вугілля (+38,3%).

Нагадаємо, у березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення прогнозованої вартості оптово-роздрібної ціни на енергетичне вугілля для українських теплоелектростанцій, яка отримала назву “Роттердам +”. Вона визначається за такою формулою: API2 + фрахт. АPI2 – зведений індекс цін на вугілля в регіоні ARA (Амстердам, Роттердам, Антверпен) за попередні 12 місяців, а також витрати на його доставку в порт.

Експерти наголошують на тому, що тариф API2 вже включає в себе витрати на транспортування. Водночас неважливо, звідки на ТЕС завозиться вугілля – хоч імпортне, хоч із окупованих територій. Тому додаткові “витрати на транспортування” просто кладуть собі в кишеню великі енергокомпанії, а споживачі необґрунтовано переплачують за електроенергію.

Нагадаємо, група ДТЕК Ріната Ахметова контролює близько 80% теплової електрогенерації в Україні.

У серпні 2017 року Фонд державного майна продав на аукціоні 25% акцій ПАТ “Київенерго” (759,63 млн грн), 25% акцій ПАТ “ДТЕК Донецькобленерго” (143,8 млн грн), 25% акцій ПАТ “ДТЕК Західенерго” (417,163 млн грн), 25% акцій ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” (728,236 млн грн) і 25% акцій ПАТ “ДТЕК Дніпрообленерго” (1,004 млрд грн). Акції енергокомпаній придбала компанія Ornex, що входить до групи СКМ олігарха Ріната Ахметова. Таким чином структури Ахметова тепер контролюють 97,3% акцій “Київенерго” і 96% акцій “ДТЕК Західенерго”, до складу якої входять Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС і Добротвірська ТЕС, а також сервісні підприємства Галременерго, Львівенергоспецремонт, Львівенергоавтотранс, Западенергопоставка.

У червні-жовтні 2018 року Фонд державного майна України планує продати:

• ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (78,29%).
• ПАТ “МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО” (70%);
• ПАТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО” (60,248%);
• АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО” (65,001%);
• ПАТ “ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО” (70,009%);
• ВАТ “ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО” (50,999%);
• ПАТ “ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО” (46%).

З повним списком підприємств на приватизацію можна ознайомитися тут.

Як нас нахабно дурять на електроенергії

Сообщение З 1 квітня зростуть тарифи обленерго появились сначала на Український репортер.

Влада, олігархічні ЗМІ та різного роду наймана «експертня» не припиняють нахабно втовкмачувати у голови обивателів брехливу «дезу» про те, що тарифи на електроенергію для населення, мовляв, є занадто низькими та такими, що не покривають якусь таємничу «економічно обґрунтовану собівартість».

Аби пересвідчитися у тому, що це брехня, достатньо ознайомитися з даними Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та Держпідприємства «Енергоринок», викладеними на офіційних сайтах цих установ.

Утім, говорити про економічну обґрунтованість тарифів взагалі неможливо через відсутність у відкритому доступі даних про реальну собівартість кіловат-години енергії, виробленої на атомних, теплових та гідростанціях. У наявності є лише «балаканина» різного роду експертів того чи іншого ступеня заангажованості. Зрозуміло, що публікувати правдиві дані про собівартість енергії різних виробників ніхто не збирається, оскільки дуже багато інтересів ховається у тих цифрах.

Але деякі дані на офіційних сайтах згаданих установ тики містяться, і вже їхній простий аналіз говорить про те, як нас нахабно дурять.

Нагадаємо, що з 1 березня 2017 року відбулося чергове, начебто поки останнє підвищення тарифів на електроенергію для населення. Це був останній етап започаткованого ще Яценюком підвищення на виконання зобов’язань, узятих Україною відповідно до угоди з МВФ щодо кредитної програми EFF.

Відтак, з 1 березня 2017 року тарифи на електроенергію зросли до 90 коп. за 1 кВт-г за умови споживання до 100 кВт-г на місяць та аж 1,68 грн за 1 кВт-г за умови споживання більше. Не вдаючись до зайвий подробиць, зазначимо, що у пільгову норму 100 кВт-г на домогосподарство з двох осіб плюс по 25 кВт-г на кожного наступного члена сім’ї у місяць примудряються вписатися далеко не всі, особливо в осінньо-зимовий період, а тому доводиться платити грабіжницькі 1,68 грн за 1 кВт-г.

Коротко зауважимо також, що статистика тих, хто вкладається у пільгову норму, та тих, хто не вкладається, відсутня, їхнє співвідношення невідоме, і це дає можливість енергопостачальним фірмам наживатися на пересортуванні. Але це окреме питання. Вказані цифри можна знайти на сайті НКРЕКП.

Що почому на енергобазарі

А тепер заглянемо на сайт ДП «Енергоринок» і побачимо цікаві речі.

У першій декаді січня 2017 року державне підприємство НАЕК «Енергоатом» виробило 2 451 089 МВт-г енергії, або 55,13% від загального обсягу виробництва. Теплові станції, 9 із яких контролюються Донбаською паливно-енергетичною компанією (ДПЕК), яку пов’язують з олігархом Ахметовим, виробили відповідно 1 274 594 МВт-г, або 28,67% обсягів. При цьому теплові станції продавали в енергоринок свою продукцію по 1,342 грн за 1 кВт-г, а атомні станції – всього по 46,865 коп. за 1 кВт-г.

На той час середня ціна продажу енергії в енергоринок складала 87,871 коп. за 1 кВт-г, а тариф для населення складав 71 коп. та 1,68 грн за 1 кВт-г.

В останній декаді березня 2017 року атомники поставили на енергоринок 2 732 105 МВт-г енергії, або майже 64% загального обсягу за ціною 46,861 коп. за 1 кВт-г. У той же час тепловики «дали країні і народу» усього 780 307 МВт-г енергії, або 18,26% обсягу, але за ціною аж 2,079 грн за 1 кВт-г!

Середня ціна продажу енергії в енергоринок склала 95,516 коп. за 1 кВт-г. Тобто за рахунок величезного штучного зростання ціни теплових кіловатів середню ціну догнали майже до 1 гривні за 1 кВт-г.

Таке стрімке зростання закупівельної ціни енергії, виробленої тепловими станціями, 70% яких контролюється структурами Ахметова, викликало у ЗМІ скандал. До того ж закінчився зимовий період максимального споживання. Відтак, закупівельну ціну дещо знизили, але не так, щоби надто.

За даними сайту ДП «Енергоринок», з 11 по 20 травня 2017 року атомники продали у ринок 2 320 569 МВт-г, або 65,16% загального обсягу за ціною 48,234 коп. за 1 кВт-г. Державні гідроелектростанції дали країні 316 471 МВт-г, або 8,89% обсягу за ціною 46,392 коп. за 1 кВт-г.

У той же час тепловики поставили на ринок усього 705 812 МВт-г, або 19,82%, але за ціною 1,8504 грн за 1 кВт-г. Звісно, це не березневі 2 гривні, але теж дуже багато!

Середня ціна продажу в ринок склала 90,023 коп. за 1 кВт-г.

Що насправді відбувається

З початку 2017 року виробництво енергії тепловими станціями різко впало, що можна пояснити пресловутою блокадою Донбасу. А ціни на тепловий кіловат різко злетіли – якщо порівнювати з 2016 роком, то просто фантастично, нехай навіть навесні їх дещо і понизили. У той же час ціна атомного кіловата практично не змінювалася, залишаючись у рази менше, ніж у тепловиків.

Таким чином, теплова енергетика, передусім ДТЕК, паразитує не лише на населенні й промисловості, але і на державній атомній та гідроенергетиці.

Цікава особливість. За часів Януковича поставки енергії атомними станціями в енергосистему штучно обмежували шляхом так званих «диспетчерських обмежень», аби зачистити ринок для тепловиків, енергія яких і тоді була значно дорожчою за енергію атомних станцій, але не так сильно. У пікові моменти теплові та атомні станції виробляли тоді енергії приблизно однаково, а іноді тепловики навіть виривалися уперед. Тепер же спостерігається зворотне явище. Виробництво енергії суттєво скоротилося через падіння попиту з причини падіння виробництва взагалі. Зараз тепловики навіть не намагаються наздогнати і перегнати атомників, та це тепловикам і не під силу, зокрема і через події на Донбасі. Навпаки, обсяги «теплових кіловатів» різко впали. Але був узятий курс на роздування ціни «теплового кіловата», аби компенсувати втрачене через падіння виробництва.

НКРЕКП, яку до недавнього часу очолював висуванець комерційних структур Порошенка Дмитро Вовк, починаючи з весни 2016 року неухильно підвищувала закупівельні ціни на «теплові кіловати», а на вугілля для тепловиків були встановлені так звані ротердамські ціни. Як бачимо, це призвело до абсурдно високих цін на енергію теплових станцій.

Це дозволило ДТЕК, яка наприкінці 2015 року перебувала у величезних збитках та боргах, не лише розрахуватися з боргами, але й отримати чималий прибуток. Оскільки у певний момент структури, що пов’язують з Порошенком, придбали акції ДТЕК, тож і вони, і Порошенко добряче нажилися і продовжують наживатися за рахунок громадян, державної атомної та гідроенергетики. Сам Ахметов, попри війну та розруху, лишається незмінним фігурантом списку Forbes.

Головним джерелом покриття збитків та боргів ДТЕК, а потім отримання прибутку, стало встановлення все тією ж НКРЕКП величезних закупівельних цін на енергію теплових станцій. Стартувавши у 2016 році приблизно з 80 копійок за 1 кВт-г, що вже тоді було значно дорожче ціни енергії атомних станцій, закупівельна ціна «теплового кіловата» вже у березні 2017 року перевищила небачені 2 гривні, але, щоправда, як вказано вище, згодом трихи знизилася.

Тож ще раз наголосимо, що енергосистема України працює передусім на Ахметова, Порошенка та компанію. На них же працюють решта підприємств та громадяни країни, які сплачують за спожиту електроенергію.

Зрештою про те, як нас дурять

Як зазначено вище, навіть мінімальний тариф для населення у розмірі 90 копійок за 1 кВт-г є близьким до середньої ціни продажу енергії в енергоринок, не кажучи вже про максимальний тариф у 1,68 грн. Звісно, треба ще враховувати вартість розподілу енергії та її поставку споживачам енергокомпаніями. Але звернемо увагу на той факт, що більше як 74% енергії виробляється державними атомними та гідростанціями, закупівельна ціна яких навіть не дотягує до 50 копійок.

Очевидно, що ці станції не лише з надлишком забезпечують потреби населення, але і дають енергію для промисловості та інших юридичних осіб, які платять за електрику значно більше населення. До речі, атомні станції недовантажені і могли б давати ще більше енергії.

Усю картину псує теплова енергетика, в якій 70%, повторимо, контролюють структури Ахметова.

Відмовитися від теплової генерації також не можна, оскільки атомні станції є надто інерційними, а тому їхнє використання для маневрування у межах добових коливань споживання призведе до величезних проблем, перш за все у сенсі ядерної безпеки.

У ролі маневрових потужностей використовується теплова генерація, хоча і це далеко не кращий варіант через зношення і без того зношених теплових генераторів. Набагато краще маневрувати гідро- та гідроакумулюючими станціями, але їхніх потужностей не вистачає, а надто цим ніхто не переймається. Таким чином, теплова генерація виробляє все менше енергії, відіграючи хоч і дуже важливу, але допоміжну роль. Та своєю надвисокою вартістю на догоду Ахметову і Порошенку витягує середню вартість електроенергії у системі різко вгору, що дозволяє названим персонажам наживатися на усій країні, зокрема на населенні.

Наведені цифри показують, що у рамках нині встановлених тарифів та цін на електроенергію різних виробників, населення більше, ніж треба, сплачує за ту саму «економічно обґрунтовану» вартість, довкола якої стільки галасу. (У питання обґрунтованості закупівельних цін на енергію атомних та гідростанцій вдаватися не будемо.) В усякому разі, за встановлених зараз тарифів продаж енергії населенню є доволі прибутковим. Про те, як наживаються олігархи, сказано вище.

У цьому сенсі брехнею і цинізмом є заява НКРЕКП у лютому 2017 року про те, що згадуване березневе підвищення тарифів для населення, мовляв, все одно не забезпечить «економічно обґрунтований» рівень, який станом на січень 2017 року в НКРЕКП оцінили аж у 2,31 грн за 1 кВт-г.

Коли ж вони нарешті нажеруться?!

Олександр КАРПЕЦЬ

ТИМ ЧАСОМ

Президент Петро Порошенко під час відвідування Трипільської ТЕС підписав Закон «Про ринок електричної енергії», прийнятий Верховною Радою 13 квітня.

«Закон є доленосним, антикорупційним. Не буде більше ніхто встановлювати ціну на електроенергію, вугілля, співвідношення — те, що на певному етапі було виправдано у вигляді формули, — скасовуємо. І ринок, прозорий і ефективний, буде визначати ціну, і буде перемагати той, хто найбільш ефективно працює», — підкреслив Петро Порошенко.

Президент нагадав, що Закон був розроблений спільно з європейським Енергетичним Співтовариством, схвалений ЄС та американськими партнерами, і підтриманий світовими антикорупційними організаціями. Про інформує офіційний сайт Президента.

«Ми продовжуємо наводити порядок в Україні. Тому сьогодні тут, а не в кабінеті, разом з вами, я прийняв рішення про підписання цього Закону, і започаткування процесу створення ринку електричної енергії», — зазначив Петро Порошенко, підкресливши, що при підготовці цього документу була виконана величезна робота. Він додав: «Результат цієї роботи – це абсолютно нові революційні правила функціонування ринку електричної енергії — прозорого і ефективного».

За словами Президента, нині почнеться кропітка робота про запровадження норм та технологій, визначених Законом. Він зазначив, що в Україні створюється модель ринку, за якою працюють країни Європейського Союзу. Зокрема, документ передбачає запровадження бірж електроенергії. За його словами, мета Закону – входження України до спільної енергетичної системи Європейського Союзу.

Глава держави підкреслив, що Закон має три важливі ознаки: «Перше, він повністю відповідає європейським стандартам та аналогам. Друге, цей Закон запроваджує конкурентний ринок, конкуренцію на ринку, і це робить конкурентною не лише енергетичну галузь – хто дешевше виробив, той перший продав, а й робить конкурентною українську промисловість та економіку. Третє, він прозорий – створює дієвий запобіжник проявам корупції на ринку електроенергії». Президент підкреслив, що це є ще одним підтвердженням рішучої налаштованості боротьби з корупцією.

Петро Порошенко зазначив, що Уряд спільно з Нацкомісією мають якомога швидше сформувати план заходів з імплементації Закону. Президент додав, що всі плани заходів щодо реформування енергетичної галузі в найкоротший термін мають бути винесені на розгляд Ради національної безпеки та оборони та Національної ради реформ.

Президент наголосив, що попереду ще залишається багато роботи, зокрема, має бути розроблений законопроект “Про Фонд енергоефективності”. За його словами, партнери України – ЄС та США – готові надати фінансову підтримку для запровадження системи енергоефективності. Петро Порошенко нагадав, що у 2014 році, коли його обрали Президентом, українська економіка була серед десяти найменш енергетично ефективних економік світу. «Чим більше споживали газу, тим більше коштів йшло можновладцям. Ми вже сьогодні скоротили на 30% енергоспоживання і будемо продовжувати робити це далі», — наголосив Президент.

Сообщение Як нас нахабно дурять на електроенергії появились сначала на Український репортер.