Саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками протестів упродовж зими 2013-2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної сотні.

Про це пише Укрінформ.

Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному Майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.

Читайте також:

• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

105-ом Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали”

До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Читайте також: Річниця Майдану: нам усе ще потрібен ремонт совісті

Сьогодні, 20 лютого на Майдані Незалежності, навколо монумента Незалежності, о 12:00 відкриється виставка «40 подій Майдану», о 17:00 розпочнеться меморіально-мистецька акція «Територія Гідності», присвячена Героям Небесної сотні.

О 18-й годині відбудеться хода пам’яті на вшанування Небесної сотні, початок – на Алеї Героїв Небесної сотні.

Читайте також: Про “Очі”, що тримали Майдан

Сообщение Сьогодні – День Героїв Небесної сотні. Честь і шана борцям за волю України! (+фото) появились сначала на Український репортер.

Запалено лампадки, горять свічечки, і – квіти. Багато квітів. Спільна молитва священників. Возносимо до Всевишнього щирі слова подяки і скорботи. Молимося і в тутешньому храмі Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників.

Десятки паперових янголів люди розвішують на гілках дерев, які були свідками розстрілів беззбройних протестувальників.

Згадуємо Майдан, коли мільйони співвітчизників вийшли на вулиці та площі, щоб сказати: ми – не бидло, ми хочемо жити так, як у цивілізованому світі, ми проти російського феодального ярма.

За це віддали життя кращі сини та доньки нашого народу. Стаємо на коліна перед Небесною Сотнею, низько схиляємо голови перед тими, кого покалічила банда Януковича. Нам болить, що триває люта війна з рашистською ордою, що на фронті гинуть наші воїни, що під ударами російських ракет – мирні міста та села. Україна хоробро б’ється за свою волю, за незалежність.

Читайте також: Про “Очі”, що тримали Майдан

Українці вийшли на Майдан, бо прагнули справедливості, щоб ніхто й ніколи не зазіхав на їхні свободи, щоб за жодних обставин не бути під гнітом московського кремля.

Майдан переконливо довів, що воля для українців – святе, що дух боротьби за незалежність закладено в генах нашого незламного, героїчного і жертовного народу.

Читайте про Героїв Небесної Сотні:

• Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Нагадаємо: саме в ці дні під час Революції гідності у 2014 році протистояння між українським народом і тодішнім режимом Януковича сягнуло свого піка. Із 18-го по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померли ще понад 20 протестувальників.

Небесна сотня – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.

Читайте також: Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” (+відео)

Назва «Небесна сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року.

105-ом Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Цьогоріч пам’ять Героїв Небесної сотні вшановуємо з гаслом: «Герої першої перемоги у битві, що триває». Це гасло є суголосним із ключовою тезою двох попередніх років, з якою відзначали День Героїв Небесної сотні: «Небесна сотня – перші герої російсько-української війни».

Графічним символом інформаційної кампанії стало зображення майданівців із дерев’яними щитами у момент боротьби. Композиція відсилає до одного з найвідоміших символів перемоги у Другій світовій війні – світлини встановлення прапора на Іодзімі.

Фото на головній: “Український репортер”

Читайте також:

• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Сообщение Сьогодні вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні (+фото) появились сначала на Український репортер.

Про це в інтерв’ю «Лівому берегу» розповів керівник департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський.

Загалом уникли відповідальності 89 обвинувачуваних у злочинах проти майданівців. Основна причина — завершення строків давності справи, а 30 суддів та прокурорів, які обвинувачені у злочинах проти майданівців, досі працюють на своїх посадах.

Серед слідчих, які брали участь у злочинах проти майданівців, засудили лише одного, хоча справи відкриті щодо десятків слідчих.

Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднали в одну велику «справу Майдану», а загалом за весь час розслідування до суду скерували обвинувальні акти щодо 468 людей. Законної сили набули вироки щодо 63 фігурантів.

Головні епізоди «справи Майдану» стосуються розгону студентів у ніч проти 30 листопада 2013 року, незаконних дій силовиків під час акцій протесту 1 грудня та спроби розігнати Майдан у ніч проти 11 грудня, а також убивств активістів протягом січня-лютого у 2014 році.

Станом на лютий 2024 року термін 69 справ Майдану закінчився, що дає право обвинуваченим просити про їх закриття. Наразі через це вже закрили сім таких справ.

Нещодавно Дніпровський райсуд Києва виправдав правоохоронців, яких обвинувачували в незаконному притягненні до кримінальної відповідальності та ініціюванні тримання під вартою 72-річного учасника Революції Гідності Миколи Пасічника з Вінничини.

Правоохоронці в ході розслідування справ Майдану оголосили підозру 540 особам, з них вироки отримали 76 осіб.

Читайте також: 

Справи Майдану: встановлено правоохоронців, які здійснили перші постріли по мітингувальниках 

Майданівці обурені закриттям справи щодо ексглави КМДА Попова

Сообщение Справи Майдану: не притягнуто до відповідальності жодного суддю чи прокурора появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Їм інкриміновано перевищення влади та службових повноважень, незаконне перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинених службовою особою із застосуванням фізичного насильства, умисних вбивств трьох осіб та замахів на умисні вбивства трьох осіб.

За даними слідства, командир роти спецпідрозділу «Беркут» та його підлеглі, перебувалии 20 лютого 2014 року близько 9 год. ранку на вулиці Інститутській в Києві в районі пішохідного мосту. Діючи погоджено з правоохоронцями спецроти Київського «Беркуту», вони застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю – помпові рушниці Форт-500, споряджені патронами з свинцевою картеччю.

Внаслідок таких дій підозрюваних загинуло троє мітингувальників, а ще троє отримали вогнепальні поранення різного ступеня тяжкості.

Ці злочини передували подальшим масовим умисним вбивствам та замахам на вбивства учасників акцій протесту, вчиненим міліціонерами так званої «чорної роти» та внутрішніх військ МВС України із застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї.

Нагадаємо, загалом зранку 20 лютого 2014 року було вбито 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Після цих подій підозрювані повернулися до міста Севастополя, де згодом перейшли на бік рф та сприяли анексії півострова.

Досудове розслідування здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.

Сообщение Справи Майдану: встановлено правоохоронців, які здійснили перші постріли по мітингувальниках появились сначала на Український репортер.

Народження назви “Небесна Сотня” літописці Революції Гідності датують 21-22 лютого 2014 року. Вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності й виникла за аналогією з бойовими підрозділами Самооборони Майдану – сотнями. 21 лютого були написані вірші поетес Людмили Максимлюк та Тетяни Домашенко, у яких використане словосполучення «Небесна Сотня». А наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах.

Загалом протистояння учасників Революції Гідності тривало понад три місяці. Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 р., коли від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького.

Президентським указом від 11 лютого 2015 року встановлено День Героїв Небесної Сотні, який ми відзначаємо щороку 20 лютого, вшановуючи подвиг учасників Революції Гідності. 20 лютого 2014 р. стало найкривавішим днем в історії Революції Гідності – того дня загинуло найбільше протестувальників – 48 захисників Майдану.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Цей день став своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем, маркером нашого європейського вибору. За все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну – людські життя.

Героями Небесної Сотні стали люди різних національностей, віросповідань, освіти, віку. Серед них – громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв – Назарію Войтовичу – було 17 років; найстаршому – Іванові Наконечному – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – троє жінок: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців.

Останній з лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення внаслідок вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Слідство у справах Майдану не завершене, а тому список загиблих Героїв Небесної Сотні може поповнитися.

105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Цьогорічна програма заходів із вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні передбачає проведення виставок, екскурсій, медіамарафону, ходи пам’яті, панахиди, концерту пам’яті “10 років незламності”.

Заходи відбуватимуться під гаслом: “Залишаємося гідними своїх героїв!”.

Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу України та гідність її народу. Завдяки їм сьогодні Україна є вільною демократичною державою. Наш обов’язок – зберегти свободу та пам’ять про тих, хто загинув заради неї. Це найкраща подяка Героям.

Герої не вмирають!

Читайте також: 

• Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу 
• Про “Очі”, що тримали Майдан 
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності

Фото Українського репортера

Сообщение Десята річниця Революції Гідності: Україна вшановує Героїв Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Суспільне.

Аби вшанувати полеглих, до Михайлівського собору прийшли родини Героїв Небесної Сотні, учасники Революції Гідності, ветерани.

Після молебню учасники акції пішли ходою пам’яті до алеї Героїв Небесної Сотні, аби покласти квіти та залишити запалені лампадки.

Нагадаємо, що наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву Революція гідності. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.

ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС “Беркут”.

Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Віктору Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем’єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему та іншим. Більшість з них нині переховується в росії.

Сукупно у всіх містах України розслідується більше ніж 4,7 тис. злочинів проти учасників Революції Гідності.

28 грудня 2019 року апеляційний суд Києва звільнив з-під варти підозрюваних у розстрілах на Майдані ексберкутівців. Олега Янішевського, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна випустили із СІЗО, а Сергію Тамтурі та Олександру Маринченку скасували домашній арешт.

29 грудня 2020 року Янішевського, Зінченка, Аброськіна, Тамтуру та Маринченка, обміняли в рамках обміну полоненими. Пізніше двоє, Тамтура і Маринченко, повернулися до Києва.

Європейський суд з прав людини 21 січня 2021 року виніс рішення стосовно кількох справ щодо подій Революції гідності та визнав порушення прав та насильство щодо учасників протестів.

У червні 2022 року ДБР завершило досудове розслідування щодо 8 “тітушок”, причетних до викрадень та вбивств активістів Євромайдану.

5 липня 2022 року сторони справи 5 ексберкутівців, перейшли до дебатів. За словами прокурора у справі Ігоря Земскова, до кінця липня відбуватимуться дебати, далі суд заслухає потерпілих, а з вересня почнуть слухати адвокатів обвинувачених. І зокрема самих обвинувачених — за їхнім бажанням.

Печерський районний суд Києва 5 грудня 2022 року засудив до 8 років за ґратами колишнього працівника батальйону міліції особливого призначення “Беркут” ГУ МВС України в Харківській області. Це перший вирок у “Справах Майдану” за процедурою спеціального судового провадження.

15 вересня 2023 року колишнього співробітника столичного спецпідрозділу “Беркут” засудили до семи років позбавлення волі за побиття і незаконне затримання активістів Євромайдану. Окрім того, суд позбавив ексберкутівця права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки.

6 листопада 2023 року прокурори скерували до суду обвинувачення стосовно п’яти колишніх міліціонерів роти спецпризначення “Беркут”. Їм інкримінують застосування зброї для розгону учасників акції протесту на Майдані у лютому 2014 року. “Беркутівців” судитимуть заочно, оскільки нині вони переховуються в Росії.

17 січня цього року до суду скерували обвинувальний акт стосовно дев’яти співробітників “чорної роти Беркуту” через розстріли протестувальників 20 лютого 2014 року в Києві. Правоохоронці встановили, що цього дня на столичній вулиці Інститутській обвинувачені виконали незаконний наказ та скоїли у співучасті з іншими правоохоронцями низку особливо тяжких злочинів.

105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Читайте також: 

• Про “Очі”, що тримали Майдан

Сообщение Десята річниця Революції гідності: у Києві вшанували Героїв Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє NV.

Їхній маршрут пролягав від Лядських воріт до вулиці Михайла Грушевського. Учасники маршу запалили лампадки та вшанували пам’ять перших загиблих у січні 2014 року. Вони поклали квіти до меморіальних дощок, присвячених Сергію Нігояну, Михайлові Жизневському, Романові Сенику, Олександрові Бадері.

Історія Євромайдану почалася з акції протесту 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в центрі Києва. Люди вийшли на вулиці через зміну зовнішньополітичного курсу експрезидента втікача Віктора Януковича.

Силове протистояння на Майдані почалося з подій в ніч проти 30 листопада, коли Беркут жорстоко розігнав протестувальників. Вони нібито заважали встановленню різдвяної ялинки.

22 січня 2014 року на очах протестувальників загинули перші учасники Майдану — 20-річний Сергій Нігоян і 25-річний Михайло Жизневський. 18−20 лютого протистояння на Майдані досягло свого піка. Цими днями в центрі Києва вбили понад 100 учасників протестів. 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної сотні.

Фото НВ

Сообщение У Києві відбулася хода пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у ДБР.

В організації розгону та розстрілів учасників Майдану 18-20 лютого 2014 року обвинувачуються члени злочинної групи – колишні високопосадовці:

президент України;
міністр внутрішніх справ;
заступник міністра внутрішніх справ;
голова СБУ;
перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру;
міністр оборони;
начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ МВС;
в.о. начальника ГУ МВС у Києві;
заступник начальника ГУ МВС України – начальник міліції громадської безпеки;
командир ПМОП “Беркут” при ГУ МВС у Києві.
Що з’ясувало слідство у справі Майдану

Як повідомили в ДБР, встановлено, що 18-20 лютого 2014 року обвинувачені віддавали накази та ухвалювали відповідні рішення щодо застосування правоохоронцями без відповідних на те підстав і з порушенням законів спецзасобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії, розгону демонстрантів у центрі Києва та припинення акцій протесту.

Також колишні українські посадовці організували штурм Майдану під виглядом “антитерористичної операції”, а вранці 20 лютого 2014 року наказали розстрілювати мітингувальників. У ДБР зазначили, що це відбувалося з перевищенням влади, службових повноважень і без жодних законних підстав.

“Такі дії колишнього Президента та екскерівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центральній частині Києва, зокрема до смерті 67 цивільних осіб. Всього постраждало 887 осіб і 132 правоохоронці. Завдано майнових збитків на суму понад 16 мільйонів гривень”, – йдеться в заяві бюро.

Там нагадали, що аби уникнути відповідальності, експосадовці втекли з України, тому досудове розслідування проводилося за спеціальною процедурою, а слідчий суддя обрав щодо них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В ДБР зазначили, що це кримінальне провадження об’єднує 1019 епізодів злочинного перешкоджання акціям протесту та налічує 1878 томів зібраних матеріалів.

Протягом 2023 року до суду було скеровано 28 обвинувальних актів щодо 55 осіб.

Зокрема, найближчим часом перед судом постануть і безпосередні виконавці розстрілів активістів Майдану. Так, ДБР завершило розслідування щодо 13 колишніх правоохоронців.

“20 лютого 2014 року в самому серці столиці міліціонери спецроти виконали наказ вищого керівництва і почали стріляти в мирних учасників мітингу. Тоді загинуло 48 громадян, а 90 отримали поранення. На сьогодні колишні працівники міліції обвинувачуються у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, умисному вбивстві та викрадені табельної зброї”, – йдеться в повідомленні.

В бюро додали, що обвинувачені переховуються в росії, але це не звільняє їх від відповідальності. Винні обов’язково будуть покарані.

Окрім того, 2023 року за результатами розслідування злочинів, вчинених у зв’язку з масовими протестами 2013-2014 років, було повідомлено про підозру 66 особам. Серед них:

колишній начальник Управління громадської безпеки ГУ МВС у Києві – за незаконне перешкоджання проведенню зборів з перевищенням влади;
колишній командир РМОП “Беркут”, ГУ МВС у Севастополі – за державну зраду та посягання на територіальну цілісність держави;
колишній суддя Шевченківського райсуду Києва – за завідомо незаконне тримання під вартою в інших особистих інтересах шляхом винесення незаконних ухвал про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно трьох осіб, винесені 03.12.2013 р., і в такий спосіб перешкоджання організації та проведенню протестних акцій;
цивільна особа – за організацію у складі злочинної організації викрадення в ніч проти 21 січня 2014 року учасників акцій протесту “Євромайдану” Луценка І.В. і Вербицького Ю.Т., їхнього катування та умисного вбивства останнього;
колишні голова СБУ, перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру при СБУ та начальник Департаменту захисту національної державності СБУ – за державну зраду шляхом надання представникам іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, а також 20 співробітників ФСБ РФ за пособництво у вчиненні державної зради, а також вчиненні службовою особою дій, спрямованих на розпалювання національної, релігійної ворожнечі та ненависті.

В ДБР зазначили, що оскільки частина обвинувачених переховується в окупованих Криму та Севастополі, їх буде взято під варту і передано до суду одразу після звільнення цих територій.

Нагадаємо, 21 листопада 10 років тому почалася Революція гідності після заяви експрезидента Віктора Януковича про призупинення кроків до євроінтеграції України. В лютому 2014 року відбувся штурм Майдану та масові вбивства учасників протестів у середмісті Києва. Як розповідав екскерівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, Янукович планував використати протистояння, щоб оголосити АТО для зачищення Майдану. Тодішня влада так і зробила.

До слова, у вересні Офіс генпрокурора повідомив, що в Україні судитимуть Януковича та експрем’єра Миколу Азарова за підписання “Харківських угод” на користь росії.

Сообщение Розслідування справ Майдану: у ДБР заявили про фінішну пряму та назвали обвинувачених появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба ДБР.

“Злочини проти основ Національної безпеки не мають терміну давності. Тим більше, коли йдеться про трагічні події, які стали фундаментом новітньої історії країни”, – йдеться у повідомленні.

Нині обвинувальний акт вже направлено до суду. У вчиненні цих злочинів обвинувачуються члени злочинної групи – колишні високопосадовці:

президент України;
міністр внутрішніх справ України;
заступник Міністра внутрішніх справ України;
голова СБУ;
Перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру;
Міністр оборони України;
начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві;
заступник начальника ГУМВС України – начальник міліції громадської безпеки;
командир ПМОП “Беркут” при ГУМВС України в м. Києві.

Встановлено, що вони 18-20 лютого 2014 року віддавали накази та ухвалювали відповідні рішення щодо застосування працівниками правоохоронних органів без відповідних на те підстав і з порушенням норм чинного законодавства спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів у центрі столиці та припинення акцій протесту.

Читайте також: Майдан довів, що воля для українців – це святе, що дух боротьби за Правду – в генах незламного народу

Також посадовці організували штурм Майдану під виглядом “антитерористичної операції”, а вранці 20 лютого наказали розстрілювати мітингувальників. Це робилося з перевищенням влади, службових повноважень, без жодних законних підстав.

Такі дії колишнього президента та екскерівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центральній частині Києва, зокрема до смерті 67 цивільних осіб. Всього постраждали 887 осіб та 132 правоохоронці. Завдано майнових збитків на суму понад 16 мільйонів гривень.

Для уникнення відповідальності колишні посадовці втекли з України, відтак досудове розслідування здійснювалось за спеціальною процедурою, а слідчим суддею відносно них обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

“Це кримінальне провадження об’єднує в собі 1019 епізодів злочинного перешкоджання акціям протесту та налічує 1878 томів зібраних матеріалів”, – кажуть правоохоронці.

Колишні президент та керівники силового блоку обвинувачуються в організації вчинення з 18 по 20 лютого 2014 року у складі злочинної групи незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення працівниками правоохоронних органів влади та службових повноважень, умисних вбивств та закінчених замахів на вбивства, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також організації терористичного акту.

Читайте також: Ми хочемо кари для убивць майданівців, а її все немає

Досудовим розслідуванням також встановлено, що колишні голова СБУ та командувач внутрішніх військ МВС України після розпаду СРСР проходили військову службу у збройних силах російської федерації, та, як наслідок, набули громадянство рф, отримали допуск і доступ до військової й державної таємниці рф, склали присягу на вірність її народу та перебували на усіх видах забезпечення у збройних силах рф.

“Віддаючи накази на застосування насильства щодо мітингувальників, вони діяли в інтересах російської федерації, якій давали присягу”, – кажуть у ДБР.

Зважаючи на те, що частина обвинувачених переховується на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, останніх буде взято під варту і передано суду одразу після звільнення цих територій Збройними Силами України, кажуть у ДБР.

Максимальне покарання за названі злочини передбачене у вигляді довічного позбавлення волі.

Сообщение Розстріл Небесної сотні: ДБР завершило найбільше розслідування справи Майдану появились сначала на Український репортер.

“Сьогодні у нас, родин Героїв Небесної Сотні, болить душа і пече серце, бо нема справедливості, бо винні у вбивствах майданівців, замовники цих злочинів досі не покарані”. Так вважає Тетяна Бондарчук із Старокостянтинова, вдова Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука. З Тетяною Володимирівною розмовляємо у Києві, на Алеї Героїв Небесної Сотні.

– Що, на вашу думку, заважає покарати вбивць?

– Мабуть, потрібні воля і бажання це зробити. Знаємо, що багатьох причетних до тих страшних подій затримували. А потім випускали. Скажімо, тодішнього заступника командира роти “Беркута” Дмитра Садовника суддя Світлана Волкова відпустила під домашній арешт. Цьому не завадило, що його обвинувачено у причетності до вбивства 39 майданівців! Сім’ї загиблих звернулися до апеляційного суду, щоб повернути Садовника за ґрати, але обвинувачений вже втік. І таких випадків багато. На превеликий жаль, у судах – продажні судді, ті, що служили Януковичу, вони й далі при посадах. Це – наша біда. Судову систему треба змінити. Сюди мають прийти чесні люди, які будуть зацікавлені у цьому розслідуванні. А сьогодні у нас болить душа і пече серце, бо нема справедливості, бо винні у вбивствах майданівців, а також замовники цих злочинів досі не покарані. Повинні понести покарання і судді, які відпускали на волю вбивць, дали їм можливість переховуватися в Росії.

– Ви прийшли сьогодні на Алею Героїв Небесної Сотні. Просимо вас згадати, яким він був, Сергій Михайлович Бондарчук?

– Мій чоловік за фахом учитель фізики та астрономії. Працював у Старокостянтинівській гімназії. Він був дивовижним вчителем. Вечорами, хоча його ніхто і не зобов’язував, йшов до школи, аби показати дітям зорі. Він надзвичайно любив дітей, свою професію. І не зміг бути байдужим до того, коли “Беркут” побив студентів. Він одразу поїхав сюди, до Києва. Відтоді його серце було на Майдані. Він був одним з організаторів протестних рухів у нашому рідному місті, весь час їздив на Майдан. Загинув на Інститутській, отримавши смертельне поранення, коли виносив з-під обстрілів побратимів. Коли йому в медпункті Жовтневого палацу надавали першу медичну допомогу, лікарі ще не знали, що пошкоджені всі внутрішні органи. Його намагалися врятувати, але… Згодом медики згадували, що Сергій весь час намагався встати, казав, що йому треба виносити поранених хлопців. Помер у швидкій… Оскільки він був сильною, здоровою людиною, без шкідливих звичок, займався спортом, то після поранення ще майже годину протримався.

Він мріяв про щасливу Україну, був переконаний в необхідності змін. На уроках показував дітям зорі у старенький шкільний телескоп, а тепер, я вірю, що він десь там, між зірками, і вже з неба вболіває за долю нашої неньки України. Я дуже хочу, щоб усі ці жертви не були даремними, щоб ми жили інакше, щоб швидше закінчилася ця кровопролитна війна, щоб настав мир. І щоб Україна дійсно стала однією з найкращих, найзаможніших, найрозвинутіших країн. Це була мрія і мого чоловіка.

– За яких обставин вас колись звела доля з Сергієм Михайловичем?

– Ми разом навчалися у Кам’янець-Подільському педінституті, на третьому курсі одружилися, були студентським подружжям. Тримаючись за руки, ми йшли до читальної зали бібліотеки, де він вчив свої фізику і математику, а я — лінгвістику. Ми були надзвичайно щасливими. Прожили разом 33 роки, практично не розлучалися. Коли чоловік загинув, то у мене ніби серце вирвали, бо він був моєю половинкою. Наш син мешкає у Києві, а я щодня повертаюся з роботи до порожньої хати. Важко, дуже важко. Але не здаюся, їжджу в зону АТО, допомагаю воїнам, виступаю перед ними із материнським словом, намагаюся їх підтримувати. Разом з однодумцями збираємо допомогу для фронту, ліпимо вареники, плетемо маскувальні сітки, шкарпетки…

– Ваш чоловік спостерігав зі своїми учнями за зорями. Вони не забувають свого вчителя?

– Багато хто з них на фронті, з деякими я нещодавно зустрічалася там, на сході. Звичайно, вони згадують Сергія Михайловича. Багато колишніх його учнів мешкають у Києві, приходять вшанувати пам’ять на Алею Героїв Небесної Сотні. Сергій Михайлович був ще й активним громадським діячем, тому на Майдані опинився не випадково – був переконаним націоналістом. Мріяв побачити Україну щасливою.
Я в усьому його підтримувала. Мене запитують, чи я не намагалася його зупинити, не пустити. А ви знаєте, я також хотіла їхати з ним. У січні ми були разом на Майдані, я допомагала в Жовтневому палаці, чоловік будував барикади, я повністю розділяла його погляди. На усіх протестних акціях, на усіх мітингах разом з ним була і я. Всі роки разом… І ось нас розділили. 19 лютого він востаннє поїхав до Києва, я збиралася з ним, вже написала заяву про відпустку за власний рахунок, але Сергій сказав, що поїде сам, бо стає небезпечно, і на Майдані будуть тільки чоловіки.
***
Тужлива пісня “Пливе кача” і далі розриває наші душі… Болить. На Майдані ми втратили кращих синів і дочок. Україна пишається своїми Героями.

На фото: Тетяна Бондарчук: “Мій чоловік мріяв побачити Україну щасливою”.

Фото Євгенія МАЙОРОВА

На цю тему читайте також тут:

• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Сообщение Тетяна Бондарчук: “Коли чоловік загинув на Майдані, то у мене ніби серце вирвали” появились сначала на Український репортер.