Про це у Телеграмі повідомляє пресслужба НБУ.

“На відео зображений презентаційний виріб «Пантелеймон Куліш», виготовлений у 2008 році для демонстрації технологічних можливостей Банкнотно-монетного двору Національного банку України”, – йдеться у повідомленні.

У Нацбанку пояснили, що цей виріб є друкованою продукцією БМД НБУ, але не є банкнотою – він не містить позначення номіналу та назви грошової одиниці України “гривня”, а отже, не може бути введений в обіг як платіжний засіб і не планується для цього.

Крім того, презентаційний виріб випускався виключно в сувенірних буклетах для рекламних цілей і містить написи “Презентаційна” та “Не може бути використано як засіб платежу”.

“Водночас зауважимо, що на сьогодні Національний банк не розробляє дизайн банкноти номіналом 5000 гривень. Якщо надалі рішення щодо оновлення номінального ряду банкнот національної валюти України буде змінено, НБУ поінформує про це громадськість”, – наголосили в установі.

Сообщение Нацбанк повідомив, що сталося з “банкнотами” номіналом 5000 гривень появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив заступник голови НБУ Дмитро Олійник під час засідання Тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки, присвяченого корупційній схемі у сфері енергетики, передає Укрінформ.

«Якщо коротко відповісти, на жаль, немає унікального реєстру, по якому можна було б звірити штрих-коди, номери і співставити, звідки ці купюри з’явились в Україні. Можливо, така інформація є у Федеральної резервної системи, але точно на території України такого реєстру не існує», – наголосив Олійник.

За його словами, наразі в Україні імпортують долари та євро вісім банків. Деякі використовують валюту лише для власного користування, інші – продають банкам та іншим учасникам фінансового ринку. Загалом йдеться про мільярди, зокрема доларів. Виокремити, звідки потрапили на український ринок окремі мільйони, як підкреслив представник Нацбанку, неможливо.

«…Дізнатись, де конкретно цей мільйон був, чи він був у банку, чи він був на «сірому» ринку, чи він був у інвестиційних компаній чи «обмінках», зараз достеменно сказати неможливо без наявності системи реєстрації», – сказав Олійник.

Він додав, що наразі регулятор почав збирати інформацію по системі, щоб узагальнити, як банки між собою торгують валютою, і хто використовує її виключно для власних цілей.

Читайте також: Мішки з грошима, аудіозаписи й нові деталі скандальної корупції в енергетиці

Як повідомлялося, НАБУ переходить до фінансового боку розслідування операції «Мідас», під час якого за допомогою Державної служби фінансового моніторингу з’ясовуватиме рух коштів фігурантів розслідування.

10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.

Читайте також: Справа “Мідас”: запобіжні заходи обрали ще трьом фігурантам

Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.

Сообщение Операція “Мідас”: Нацбанку невідомо, як мільйони доларів потрапили до України появились сначала на Український репортер.

У правій верхній частині на зворотному боці банкнот номіналом 20 гривень розміщено патріотичне гасло: “СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!”.
Відповідно всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року, зображення та описи яких розміщені на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Про це повідомляє НБУ.

Модифікованими банкнотами номіналом 20 гривень Національний банк з 21 серпня 2025 року підкріплюватиме банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам та на заміну зношених, пошкоджених та вилучених з готівкового обігу банкнот.

Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти.

Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки.

Нагадаємо, що у серпні 2024 року, до 33-ї річниці незалежності України, Національний банк випустив модифіковані банкноти національної валюти, доповнивши їх дизайн гаслом сучасної України: “СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!”.

У обіг введенні модифіковані банкноти: 8 серпня 2024 року – номіналами 500 та 1000 гривень; із 23 серпня 2024 року – номіналом 50 гривень; із 21 серпня 2025 року – номіналом 20 гривень.

Модифіковані банкноти номіналами 100 та 200 гривень випускатимуться у наступних роках.

Сообщение НБУ випускає банкноти з патріотичним гаслом появились сначала на Український репортер.

Рівень підроблення банкнот національної валюти торік зазнав помірного зростання порівняно з надзвичайно низькими показниками 2022–2023 років. Водночас ситуація залишається контрольованою та не становить загрози для економіки країни.

Так, за підсумками 2024 року на 1 мільйон справжніх банкнот гривні припадало близько 5,1 підроблених. Тоді як у 2021 році цей показник був вищим і становив близько 7,1 фальшивих.

Для порівняння: згідно з інформацією Європейського центрального банку аналогічний показник у країнах ЄС у 2023 році був більш ніж утричі вищим і становив приблизно 16 підроблених банкнот євро (у 2021 році – майже вдвічі вищий за український, 12 підроблених банкнот євро. Дані за 2024 рік ЄЦБ ще не оприлюднив).

Про це пише Нацбанк України.

Помірне збільшення рівня підроблення банкнот гривні у 2024 році сталося через зростання активності зловмисників, що пояснюється певною їх адаптацією до реалій воєнного стану та бажанням перевірити ефективність банківської та правоохоронної систем у протидії таким фальшивкам.

Найчастіше у 2024 році з обігу вилучалися банкноти двох номіналів: 500 гривень (78% від загальної кількості вилучених підробок) та 200 гривень (18%).

Інші вилучені з обігу підроблені банкноти номіналами 1, 5, 10, 20, 50, 100 та 1000 гривень становили лише 4%.

Торік (як і у 2021–2023 роках) найбільше підробляли банкноти гривні старого зразка. За результатами 2024-го підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 5,5% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно кількість підроблених банкнот гривні нового зразка на один мільйон справжніх банкнот в обігу становила торік лише 0,3 шт. Здебільшого ці фальшивки мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян і касових працівників закладів торгівлі.

Це зумовлено тим, що банкноти національної валюти сучасного покоління, зокрема номіналами 100, 200, 500 та 1000 гривень, які НБУ увів у обіг у 2015–2020 роках, мають удосконалений дизайн та посилену систему захисту і не поступаються за дизайном та захистом банкнотам євро серії “Європа” та банкнотам доларів США серії “Нова генерація”.

Банкноти гривні сучасного покоління мають оновлений дизайн, для їх захисту використано спеціальний банкнотний папір, а для банкнот високих номіналів, які зловмисники найчастіше намагаються підробити, – сучасні оптично-змінні елементи захисту: “віконна” захисна стрічка та елемент SPARK з кінетичними ефектами руху фонового зображення та зміни кольору відповідно. Громадянам їх легко перевірити, а зловмисникам практично неможливо відтворити.

Про підроблення іноземної валюти

Серед вилучених з обігу у 2024-му підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США – 93% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. На банкноти євро торік припадало лише 7% вилучених підроблених банкнот іноземної валюти.

Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів: 100 та 50 доларів США (90% та 9% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США); 200, 100 та 50 євро (35%, 25% та 21% від загальної кількості вилучених підроблених євро відповідно).

У разі виникнення сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот гривні й іноземної валюти громадяни можуть звертатися до банків, які передають ці банкноти для проведення досліджень Національному банку.

За результатами таких досліджень, що здійснюються безоплатно, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними. Банкноти іноземної валюти, визнані справжніми, незалежно від ступеня зношення чи пошкодження, повертаються ініціатору дослідження.

Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їхньої вартості.

Довідково.
Справжність банкноти гривні перевіряється в такі способи:
1) на дотик – перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку;
2) проти світла візуально перевіряються:
• наявність водяних знаків (багатотоновий водяний знак – зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти, та світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака національної грошової одиниці України – гривні);
• наявність наскрізного елемента (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла;
• наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла можна побачити в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, напису “ГРН” та зображення малого Державного Герба України (тризуба);

3) змінюючи кут нахилу банкноти, візуально перевіряються:
• зображення, виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору (на банкнотах середніх та високих номіналів зразка 2003–2007 років і нових банкнотах номіналами 20 гривень зразка 2018 року та 50 гривень зразка 2019 року) і мають кінетичний ефект поступового переходу одного кольору в інший (елемент SPARK міститься на банкнотах номіналами 100, 200, 500 та 1000 гривень зразка 2014–2019 років);
• “віконна” (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору (на банкнотах номіналом 100 гривень зразка 2014 року коричневого кольору, 200 гривень зразка 2019 року – синього, номіналом 500 гривень зразка 2015 року – темно-сірого, 1000 гривень зразка 2019 року – пурпурного), що містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (в банкнот номіналами 100–500 гривень), зображення малого Державного Герба України (в банкноти номіналом 1000 гривень). Під час зміни кута нахилу банкнот спостерігається яскраво виражений кінетичний ефект зміни напрямку руху фонових зображень стрічки;
• латентне зображення цифрового позначення номіналу, видиме під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темне на світлому фоні під час розглядання банкноти з довгого боку, світле та темному фоні – з короткого боку).

Детальний опис усіх банкнот національної валюти, що перебувають у обігу, та їхніх захисних елементів розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

Водночас ознайомитися із системою захисту банкнот доларів США та євро, що перебувають у обігу, громадяни можуть на сайті Бюро гравіювання та друку Міністерства фінансів США та Європейського центрального банку відповідно.

Сообщение Нацбанк заявив, що в Україні найчастіше підробляли 500 гривень і 100 доларів появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться в повідомленні НБУ.

Монети буде вироблено зі срібла 999 проби загальним тиражем наборів до 10 тис. штук.

«Дві монети номіналом 10 гривень і 10 злотих входитимуть до одного комплекту, а їхній дизайн утворює композиційне ціле у формі серця. Вага кожної монети становитиме 31,1 г. Половину комплектів буде продано в Польщі, а половину — в Україні», — йдеться у повідомленні.

Колекційні монети, над створенням яких працював український художник Володимир Таран, випустять 24 серпня.

У Польщі монети можна буде придбати в касах регіональних відділень національного банку та в інтернет-магазині «Колекціонер».

В Україні ж їх розповсюджуватимуть через офіційні банки-дистриб’ютори та через інтернет-магазин НБУ.

Польський регулятор зазначив, що планує передати виручені з продажу наборів колекційних монет «Дружба та братство — найбільше багатство» кошти у вигляді безповоротної гуманітарної фінансової допомоги Україні.

Цей випуск є другою спільною ініціативою Нацбанків України та Польщі. Зокрема, попередній спільний випуск відбувся 2012 року, з нагоди фінальної частини чемпіонату Європи в Україні та Польщі, тоді банки також випустили срібні колекційні монети у вигляді набору.

Сообщение Українці з поляками випустять срібні монети про дружбу появились сначала на Український репортер.

Як повідомили у НБУ в понеділок, 26 грудня, системно важливі банки за ініціативи НБУ об’єдналися для створенням спільної банківської мережі під назвою POWER BANKING. Відділення, що входять до неї, працюватимуть та надаватимуть клієнтам банківські послуги навіть у критичній ситуації під час повного знеструмлення.

Відділення спільної мережі забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, мають посилену інкасацію готівки та додатковий персонал.

Наразі мережа об’єднує всі 14 системно важливих банків, відділення яких стали її основою, та залучає інших учасників банківського ринку. Понад тисяча відділень в усіх регіонах країни додатково оснащені для роботи під час блекауту. Близько 80% із них – це відділення системно важливих банків.

В умовах блекауту у відділеннях мережі буде доступна можливість отримати готівку в банкоматах чи в касі, здійснити платежі чи переказ коштів, обміняти валюту та отримати консультації менеджерів з фінансових питань. Крім того, у відділеннях мережі POWER BANKING запроваджено банкоматний національний роумінг. Завдяки цьому українці зможуть у банкоматі будь-якого банку мережі зняти збільшену суму готівки, достатню для задоволення поточних потреб та формування певного запасу.

Мапа відділень мережі POWER BANKING регулярно оновлюється на окремій веб-сторінці НБУ:
https://power.bank.gov.ua/

Сообщение В Україні створили спільну мережу банків на випадок блекауту появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат Ярослав Железняк.

“Отже, щоб довго не думали щодо термінів і кандидатів: новим головою НБУ стане Андрій Пишний”, – написав нардеп.

Він додав, що кандидатуру Пишного внесуть одразу після голосування ВР про затвердження заяви про відставку нинішнього голови НБУ Кирила Шевченка найближчим часом.

“Призначення відбудеться також уже цього тижня. Підказка: в день голосування бюджету в першому читанні”, – стверджує народний депутат.

Сообщение Новим Головою Національного банку України стане екс-голова правління Ощадбанку Андрій Пишний появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє НБУ.

“Образи на монеті пов’язані не тільки з піснею, а й з українськими військовими. І це найкращим чином символізує те важливе значення, яке вони відіграють в нашій державі. Тому на знак глибокої подяки до наших захисників і захисниць, за їхню боротьбу за незалежність нашої України ми випускаємо в обіг цю монету”, — сказав під час презентації монет заступник голова НБУ Олексій Шабан.

Автор дизайну — київський художник Дмитро Кривонос. Скульптори — Святослав Іваненко, Володимир Атаманчук.

На аверсі монет зображено захисників різних поколінь: козак, січовий стрілець і сучасний воїн ЗСУ підіймають калину, крона якої нагадує карту України.

На реверсі у центрі зображено гілку з листком і ягодами калини.

Монету номіналом 5 гривень виготовлено з нейзильберу, тираж – до 250 000 шт. (у тому числі – до 75 000 шт. у 2022 році, в сувенірній упаковці).

Монету номіналом 10 гривень виготовлено зі срібла 925 проби. Її тираж до 5 000 шт. (у тому числі – до 2 500 шт. у 2022 році).

Також Національний банк 13 липня представив нову пам’ятну монету, присвячену Військово-Морським Силам ЗСУ.

Сообщение “Ой у лузі червона калина”: Нацбанк презентував пам’ятні монети появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у постанові №7 Національного банку України від 22 січня 2021 року про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг.

Положення вступають в силу через три місяці з дня опублікування постанови, тобто 27 квітня 2021 року.

Документ затверджує додаткові вимоги до банківських договорів для розкриття повної інформації про послуги. Йдеться про вимоги до договорів про споживчий кредит, вклад (депозит), а також відкриття та ведення поточного рахунку.

Так, банки будуть зобов’язані надавати у договорі повний опис послуги. Зокрема, у договорі вкладу (депозиту) банки повинні будуть вказувати конкретну дату повернення вкладу та інформацію про наявність у банку права продовжити термін його дії тощо.

У договорі споживчого кредиту банк повинен вказувати вартість додаткових послуг, умови, за яких можлива зміна процентної ставки чи інших платежів.

Тексти договорів при цьому мають бути викладені розміром не менше 11 друкарських пунктів.

Банкам також буде заборонено включати у договори недобросовісні норми, які обмежують права споживачів подати скаргу чи позов до суду. Банкам також буде заборонено без інформування споживача змінювати умови договору, а також вимагати від споживача сплатити за ще не отримані за договором послуги тощо.

Водночас нові вимоги не поширюватимуться на публічну частину договорів приєднання про надання послуг (оферту). Вони поширюються на договори, які безпосередньо підписує споживач, зокрема і на індивідуальну частину договорів приєднання про надання послуг. Водночас публічна частина договору не може суперечити індивідуальній частині договору, до якої встановлено вимоги.

Нагадаємо, 22 січня НБУ зобов’язав банки розкривати повну інформацію про фінансові послуги у договорах та друкувати їх великим шрифтом.

Сообщение Заборона дрібного шрифту та неповного опису послуги: в Україні почали діяти нові вимоги до банківських договорів появились сначала на Український репортер.

Про рішення стало відомо з постанови суду.

Справу між Нацбанком та підприємством розглядають вже вдруге. ТОВ «Промислова інноваційна компанія» є власником 71% акцій «Радикал Банку».

У 2015 році НБУ визнав банк неплатоспроможним, однак його власники заявляють, що рішення було неправомірним. У грудні 2016 року постанову НБУ визнали протиправною та скасували, зокрема, рішенням Вищого адмінсуду.

Нацбанк уже намагався припинити провадження про стягнення коштів, посилаючись на «антиколомойський» закон про банки. У клопотанні регулятор вказав на новий порядок компенсації шкоди, однак суд на його позицію не пристав.

«Сім’єю» Януковича називають фінансовий клан колишнього президента України Віктора Януковича, до якого входили його найближчі родичі та колеги. Серед них — обоє синів експрезидента, колишній в.о. прем’єр-міністра Сергій Арбузов, колишні очільники МВС та реформованого Міністерства доходів та зборів України — Віталій Захарченко та Олександр Клименко — та інші.

«Радикал Банк» був створений у 2009 році на базі київської філії харківського «Зембанка». Найбільша частка його акцій (43,4%) належала депутату Київської обласної ради Андрію Пасічнику. За документами, які знайшли в Межигір’ї після виїзду з України Януковича в лютому 2014 року, «Радикал Банк» також був пов’язаний із президентом-утікачем.

Сообщение Нацбанк програв суд компанії, пов’язаній із “сім’єю” Януковича і має виплатити їй 130 мільйонів появились сначала на Український репортер.