У МОН розробили законопроект, в якому вказано відповідні пропозиції щодо скорочення кількості навчальних закладів. У документі сказано, що з найбільш розвинених коледжів та підрозділів вишів планується створити самостійні навчальні заклади, або приєднати їх до місцевих вишів.

Зазначається, що більшість закладів пропонують такі самі спеціальності, як і місцеві університети, не маючи розвиненої технічної та матеріальної інфраструктури, тому не можуть забезпечити якісну освіту.

На сьогодні більшість університетів та вищих навчальних закладів знаходяться під керівництвом Міністерства освіти, але є й підпорядковані іншим державним органам, наприклад, Міністерству фінансів, Державній службі статистики, Національній академії педагогічних наук тощо. Для покращення системи освіти всі вузи хочуть передати до керівництва одного центрального органу.

Установам вищої освіти та науковим установам, які не мають акредитованих магістерських програм з філософії, хочуть дозволити надавати підготовку докторів філософії, використовуючи елементи освітньо-наукових програм інших дослідницьких організацій або вишів відповідно до встановленого законодавства порядку.

Ліцензії вишів, які не відповідатимуть вищевказаним вимогам, будуть анульовані з 1 липня 2025 року.

Сообщение В Україні закриють частину університетів та коледжів появились сначала на Український репортер.

Як повідомляється на сайті  Київської міської держадміністрації, вони стосуватимуться дитсадків, шкіл, училищ, університетів, а також позашкільних закладів та інклюзивно-ресурсних центрів.

Зокрема, батькам заборонять відвідувати заклади освіти, якщо вони не матимуть сертифіката про вакцинацію або негативного ПЛР-тесту.

Батьківські консультації/збори мають проводитися онлайн при всіх рівнях епідеміологічної безпеки.

Заборонено для “зеленого” рівня:

проведення масових заходів без одягнутих усіма учасниками захисних масок,

вхід групами та масове перебування в закладі батьків,

індивідуальне відвідування закладів батьками,

вхід і перебування у закладі людей, які не є учасниками освітнього процесу, без документа про повний курс вакцинації або негативного тесту на СOVID-19 (дійсний 72 години).

Заборонено для “жовтого” та “помаранчевого” рівнів:

відвідувати заклади освіти та проводити в них масові заходи, якщо у більш ніж 20% персоналу відсутній документ про повний курс вакцинації,

відвідувати заклади, коли на самоізоляції через контакт із хворим з СOVID-19 перебуває більше як 50% здобувачів освіти та персоналу,

проодити масові заходи за участю здобувачів освіти з більш ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів),

відвідувати заклади людям, які не є учасниками освітнього процесу,

перебувати групами батькам,

індивідуально відвідувати заклад батькам без документа про повний курс вакцинації або негативного тесту на СOVID-19 (дійсний 72 години),

освітній процес може бути організовано у змішаному форматі (дистанційно та в закладі освіти).

Заборонено для “червоного” рівня:

відвідувати заклади освіти незалежно від форм власності, окрім:

закладів дошкільної освіти, спеціальних закладів освіти,

учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти,

здобувачів, які беруть участь у атестації,

осіб, які беруть участь у заходах з оцінювання якості освіти.

Це можливо за умови, якщо у більш ніж 80% персоналу закладу буде документ про повний курс вакцинації.

Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку» на час запровадження протиепідемічних заходів за необхідності надаватиме допомогу з проведення дезінфекції приміщень.

Нагадаємо, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 855 продовжено адаптивний карантин та режим надзвичайної ситуації в Україні до 1 жовтня 2021 року. Наразі на території всієї країни встановлено «зелений» рівень епідемічної небезпеки.

Фото УП

Сообщение Перше вересня. Як працюватимуть столичні дитсадки, школи та університети появились сначала на Український репортер.

Є області, які з року в рік втрачають молодь, а є ті, що, навпаки, приваблюють величезну кількість кадрів.

Куди і звідки їдуть, і що це означає для системи вищої освіти в Україні? За даними дослідження, областями, які найбільше втрачають своїх абітурієнтів, є Київська (без урахування Києва), Донецька, Хмельницька, Житомирська та Чернігівська, – пише uainfo.

Кожна з цих областей у 2018 році втратила 57-90% від загальної кількості вступників своєї області.

Серед найбільш популярних – столичні вузи, а також  навчальні заклади Львівської, Харківської, Одеської, Дніпропетровської та Чернівецької областей.

Отже, саме ці п’ять областей приваблюють абітурієнтів із сусідніх областей, а університети інших втрачають своїх потенційних студентів.

Чому так відбувається, пояснює директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний: – Ми маємо ту ж саму систему державного замовлення, яка існує ще з радянських часів, а це стримує розвиток, тому що університет отримує кошти за кількість студентів, а не за якість освіти. Мені здається, що це особливо негативно може відображатися в університетах тих міст, які не входять до популярних напрямків студентів.

Виходить, що у цих університетів не залишається вибору, окрім як набрати людей з низькими балами на бюджет.Інший вихід – набирати людей на дешевий (порівняно з “провідними” університетами) контракт, щоб забезпечити існування університету.

Втім, студент чи студентка, обираючи університет, керуються певними критеріями відбору. Наприклад, зважають, хто з ними буде навчатися. Бачачи, що до університету їхнього рідного міста вступають люди з низькими балами ЗНО, вони замисляться, чи не подати документи до університету у сусідній області, де навчаються люди з кращими показниками?

Інший чинник, на який звертають увагу майбутні студенти –  економічний розвиток області або певного міста, де вони навчатимуться. Адже кожен абітурієнт обирає не лише університет, але й місто, у якому він буде жити, які можливості може запропонувати це місто у питаннях доступу до житла, роботи.

Відтак більш економічно розвинена область буде перетягувати на себе абітурієнтів. Хоча молодь може їхати в сусідню область з міркувань близькості до рідного міста. Наприклад, за даними дослідження до Київської області прибуває найменше студентів із Західної України, можна припустити, тому що там є два доволі потужні центри – Львів і Чернівці.

Також все залежить від обраної спеціальності. У деяких регіональних вузів може бути можливість стати привабливими за рахунок потужних дисциплін. Наприклад, на факультет річкового транспорту більш вірогідно поїдуть навчатися до Одеси, аніж до Києва.

Досі проблема в тому, що багато вишів не знають як відповідати на запити абітурієнтів і як їх заохочувати. Якщо ВНЗ таких міст як Київ, Харків, Львів, Одеса мають багаторічні позитивні показники за кількістю та якістю вступників, а також величезний символічний капітал, то що робити іншим?

З одного боку, вони змушені набирати ту кількість абітурієнтів, яку мають набрати. З іншого, вони таким чином втрачають конкурентоспроможність. Саме тому, цим університетам варто визначитися зі своїми сильними сторонами, або ж створити їх для забезпечення більш якісних умов для освіти, які допоможуть привабити кращих абітурієнтів.

Про фінансові аспекти навчання “Український репортер” розповідав у матеріалі: 

• Аудитори побачили захмарні ціни у вузах

Сообщение Чому деякі українські університети втрачають абітурієнтів. Цікаве дослідження появились сначала на Український репортер.

Як сказано у пояснювальній записці, законопроект розроблений з метою поліпшення доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.

Документ закріплює право на освіту осіб з особливими освітніми потребами і надає їм можливість отримувати освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі безоплатно в державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від “встановлення інвалідності”. Він запроваджує дистанційну та індивідуальну форми навчання, визначає поняття “особа з особливими освітніми потребами”, “інклюзивне навчання”.

Крім того, законопроект дає можливість особам з особливими освітніми потребами отримувати психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу, для таких осіб будуть створені інклюзивні та спеціальні групи (класи) у загальноосвітніх навчальних закладах.

Сообщение Рада підтримала закон про доступ дітей з особливими потребами до загальної освіти появились сначала на Український репортер.