Для геологів, які вивчають саме серце нашої планети, що знаходиться на глибині понад 6 тисяч кілометрів під земною корою, мантією та зовнішнім ядром з рідкого металу, все трохи інакше. Тверде залізне внутрішнє ядро нашої планети доступне вченим тільки під час прослуховування сейсмічних хвиль, які проходять через нього під час землетрусів або, в недалекому минулому, ядерних вибухів.

Геологам знадобилися десятиліття сейсмічних досліджень, щоб зробити висновок, що “серце” нашої планети коливається, обертаючись то в один, то в інший бік поперемінно. Нове дослідження групи вчених з Пекінського університету передбачає, що “серце” нашої планети щойно перестало “битися”. Вчені зазначають, що така пауза не є провісником катастрофи, але дивовижним відкриттям.

За словами сейсмолога з Університету Південної Каліфорнії Джона Відейла, який не брав участі в дослідженні, це відкриття може допомогти дослідникам відкрити цікаві речі, які нам досі не відомі про внутрішній кордон ядра Землі.

Під час дослідження вчені з Пекінського університету в Китаї, Ї Янг та Сяодон Сонг вивчили сейсмічні дані в період 1990-х — 2000-х років, отримані під час землетрусів. Вчені виявили, що час сейсмічних хвиль суттєво змінювався протягом багатьох років — це вказує на те, що внутрішнє ядро планети рухалося, уявляючи хвилі з іншого боку. Проте вчені зауважили, що з 2009 року час сейсмічних хвиль мало змінювався, що, ймовірно, означає, що обертання внутрішнього ядра планети припинилося.

Вчені звернулися до сейсмічних даних 1960-х — 1970-х років і виявили, що “серце” Землі може коливатися протягом 70-річного періоду, змінюючи напрямок кожні 30 років. Дослідники зазначають, що внутрішнє ядро планети оберталося в одному напрямку, зупинилося, а потім почало обертатися в інший бік десь на початку 1970-х років. Вчені дійшли висновку, що зараз “серце планети” зупинилося і збирається обертатися в іншому напрямку.

За словами Сонга, вони з колегою помітили, що внутрішнє ядро обертається на схід з початку 1970-х років і робить це швидше ніж мантія. Близько 2009 року воно зупинилося і почало рух у зворотному напрямку, повільніше, ніж мантія. Вчені вважають, що якщо їх розрахунки правильні, то внутрішнє ядро продовжуватиме обертатися повільніше, ніж поверхня, десь до середини 2040-х років.

У червні 2022 року Відейл та його колега з Китайської академії наук Вей Ванг опублікували статтю, в якій використали дані, аналогічні роботі Сонга та Янга. Вони стверджують, що обертання внутрішнього ядра Землі змінюється протягом 6-річного циклу і перемикається кожні три роки. Зазначимо, що ці дані узгоджуються із даними інших незалежних дослідників.

Відейл і Ванг виявили, що день коротшає на 0,01 мілісекунд під час обертання внутрішнього ядра на захід щодо земної кори, і подовжується на 0,12 мілісекунди під час обертання на схід.

Відейл також зазначає, що наявних у них з колегами даних все ще недостатньо, щоб зрозуміти хто з них має рацію — Відейл з Вангом або Сонг з Янгом. З ним згоден і Сонг, однак він зазначає, що в них з колегою дослідженні вони використовували триваліший період часу — з 1964 по 2021 рік. Єдине, в чому зійшлися вчені, ці дві теорії не можуть несумісні.

До речі, в більш ранньому дослідженні Ляньсін Вень з Державного університету Нью-Йорка і Брюс Баффет з Каліфорнійського університету взагалі стверджували, що внутрішнє ядро Землі не обертається. Вони припускали, що межа між внутрішнім та зовнішнім ядром збільшується та стискається з часом.

А дослідники з Університету Юти Кіт Копер стверджував, що в період між 2000 і 2003 роками “серце” планети повернулося на 0,5 градуса і останнім часом зовсім не рухалося.

У результаті Відейл заявив, що всі ці теорії кардинально різні і, можливо, насправді відбувається щось більше, ніж просто одна з існуючих теорій.

За словами Відейла, щоб сейсмологам дійти якоїсь однієї супертеорії і пояснення вченим потрібно об’єднати деякі з них і виключити інші — для цього потрібно більше даних, а можливо навпаки — менше.

Відейл зазначає, що годинник на сейсмометрах, мабуть, не такий точний, як припускали вчені. Сейсмографи підпорядковані супутникам GPS і повинні бути точними до мікросекунди, проте вчені спостерігають відхилення близько сотих часток секунди. Передбачається, що ці помилки можуть бути пов’язані із програмним забезпеченням сейсмографів.

Дослідники вважають, що подальше вдосконалення технологій призведе до того, що “помилкові дані” будуть витіснені “правильними” з часом. Відейл вважає, що це станеться природним чином і вченим знадобиться ще близько 10 років, щоб насправді зрозуміти, що відбувається насправді.

Сообщение Серце планети завмерло. Вчені вважають, що внутрішнє ядро Землі перестало обертатися появились сначала на Український репортер.

Водночас велика частина інфекційної активності, за його словами, закінчується вже за чотири дні після появи симптомів, передають “Факти“.

“Якщо в когось протягом чотирьох днів були симптоми, він майже перестав бути заразним. А через тиждень наявності симптомів він більше не заразний”, – стверджує Дростен.

Водночас фахівець зробив важливе уточнення: наразі не йдеться про важкі випадки, що вимагають госпіталізації. У момент підключення таких пацієнтів до апаратів штучної вентиляції легень, найбільш ураженого вірусом органу, ризик зараження для медичного персоналу якраз дуже високий.

Дростен впевнений, що носіння захисної маски допоможе запобігти мимовільному поширенню інфекції тими, хто вже інфікований, але ще не здогадується про це, оскільки хвороба в такої особи має безсимптомний перебіг. Професор вказує на те, що особлива підступність коронавірусу полягає в тривалому інкубаційному періоді.

Новітні дослідження та математичні моделі, за словами Дростена, доводять, що 44% випадків зараження оточення відбувається до появи симптомів у носія вірусу.

Як повідомляв  раніше український лікар-педіатр Євген Комаровський, одним із найбільш поширених симптомів COVID-19 хворі називають зниження почуття смаку та нюху.

Сообщение Німецький вірусолог встановив, коли інфіковані COVID-19 є найбільш заразними появились сначала на Український репортер.

Цей доказ може стати показником для завчасного запобігання повторній появі коронавірусу та вжиття відповідних профілактичних заходів перед початком нової епідемії, заявив президент асоціації, професор Алессандро Міані, передає видання Corriere Della Sera.

“Перші докази, що стосуються присутності коронавірусу в дрібних частинках, були отримані в результаті аналізу вибірки з 34 зразків ультрадисперсних частинок PM10 в довкіллі промислових об’єктів провінції Бергамо. Вони забиралися двома різними пробовідбірними пристроями для повітря безперервно протягом трьох тижнів, з 21 лютого до 13 березня”, – пояснює координатор групи наукових досліджень Леонардо Сетте.

Отримані результати не зафіксували наявності в дрібних частинках атмосфери коронавірусу в контактному вигляді, проте в ній були виявлені сліди його РНК: це не означає, що збудник, який у них міститься, неодмінно є активним і має достатнє вірусне навантаження, щоб бути заразним. Але частинки можуть стати індикатором випадків захворювання в районах, де виявляються ці сліди, як і в стічних водах, де були виявлені сліди вірусу.

“Доказ, що РНК SARS-CoV-2 може бути присутнім в дрібних частинках в повітрі, не слугує безумовним свідченням існування третього способу зараження. Однак слід враховувати в процесі так званої другої фази необхідність підтримки низьких рівнів викиду дрібних частинок, щоб не створити ризику та не спровокувати потенційного поширення вірусу”, – говорить вірусолог і головний лікар лікарні Галеацці в Мілані Фабріціо Прельяско.

“Існує ймовірність, що частинки можуть сприяти поширенню вірусу і можуть бути способом його передання, але ми не знаємо, яке їхнє вірусне навантаження, а також яку роль вони відіграють у самому зараженні”, – підбив підсумки вірусолог.

Сообщение Італійські вчені виявили третій спосіб передачі COVID-19 появились сначала на Український репортер.