<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы наукові дослідження * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/naukovi-doslidzhennya/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/naukovi-doslidzhennya</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 03 Mar 2025 19:35:10 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=7.0</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы наукові дослідження * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/naukovi-doslidzhennya</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Щоб дожити до 100 років, варто перейняти досвід японців, радить вчений Королівського медколеджу</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/nauka/shhob-dozhyty-do-100-rokiv-varto-perejnyaty-dosvid-yapontsiv-radyt-vchenyj-korolivskogo-medychnogo-koledzhu.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/nauka/shhob-dozhyty-do-100-rokiv-varto-perejnyaty-dosvid-yapontsiv-radyt-vchenyj-korolivskogo-medychnogo-koledzhu.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 31 Jan 2022 20:01:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Схід]]></category>
		<category><![CDATA[наукові дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Японія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=163397</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дожити до 100 років Бажаєте дожити до 100 років? Копіюйте японців, говорить старший науковий співробітник Королівського медичного коледжу. Що, якби ви могли уповільнити швидкість свого старіння, продовжити здоровий середній вік до 80 років і дожити до 100 років у досить гарній формі?- запитує вчений. Нещодавні відкриття у сфері боротьби зі старінням показують, як ми можемо це зробити. Як старший науковий співробітник Королівського медичного коледжу, я присвятив цій науці більшу частину своєї 50-річної кар&#8217;єри. Я виявив, що ми можемо впливати на те, як швидко або повільно ми старіємо, і що ніколи&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/nauka/shhob-dozhyty-do-100-rokiv-varto-perejnyaty-dosvid-yapontsiv-radyt-vchenyj-korolivskogo-medychnogo-koledzhu.html">Щоб дожити до 100 років, варто перейняти досвід японців, радить вчений Королівського медколеджу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Дожити до 100 років</h2>
<p><strong>Бажаєте дожити до 100 років? Копіюйте японців, говорить старший науковий співробітник Королівського медичного коледжу.</strong></p>
<p>Що, якби ви могли уповільнити швидкість свого старіння, продовжити здоровий середній вік до 80 років і дожити до 100 років у досить гарній формі?- запитує вчений.</p>
<p>Нещодавні відкриття у сфері боротьби зі старінням показують, як ми можемо це зробити. Як старший науковий співробітник Королівського медичного коледжу, я присвятив цій науці більшу частину своєї 50-річної кар&#8217;єри. Я виявив, що ми можемо впливати на те, як швидко або повільно ми старіємо, і що ніколи не пізно внести зміни.</p>
<p>Отже, у кого ми можемо отримати найцінніші уроки? Для мене це мешканці японського острова Окінава.</p>
<p>Там люди часто здорові у свої 90 або навіть 100 років, і вп&#8217;ятеро більше жителів Окінава досягають свого століття, ніж деінде в Японії.</p>
<p>Що такого особливого в окинавцях, що допомагає їм жити так довго? По-перше, це їхня дієта з низьким вмістом жиру та солі, що складається з фруктів, овочів, тофу та морських водоростей. Але справа також і в тому, скільки вони їдять — як мінімум на 10% менше, ніж британці того ж віку.</p>
<p>Це те, що окинавці називають Hara Hachi Bu, що означає &#8220;припинити їсти, коли ви ситі на 80 відсотків&#8221; &#8211; тобто залишати п&#8217;яту частину своєї їжі на тарілці або припиняти їсти, коли ви можете сказати: &#8220;Я не голодний&#8221;, а не: «Я ситий».</p>
<p>Це менш радикальний спосіб обмеження калорій, ніж при модній дієті, але має всі переваги. У дослідженні, проведеному в США з використанням принципів Hara Hachi Bu, де калорії були обмежені на 12 відсотків протягом двох років, учасники мали менше запальних маркерів і підвищення рівня гормонів, пов&#8217;язаних зі збільшенням тривалості життя. Вони також втратили десять відсотків маси тіла.</p>
<p>Їжте повільно і зосередьтеся на їжі. Гормонам, які виділяються при травленні, потрібно десять хвилин, щоб зареєструвати почуття ситості у вашому мозку.</p>
<p>Не їжте, дивлячись телевізор, чи читаючи. Сигнал ситості про те, що ви більше не голодні, не з&#8217;явиться занадто пізно.</p>
<p>Іноді кладіть ніж та вилку на стіл і свідомо відчувайте, наскільки ви задоволені.</p>
<p>Віддавайте перевагу білкам та продуктам з високим вмістом клітковини. У середньому на перетравлення їжі людина витрачає близько 10% денних енергетичних витрат. Але цей відсоток змінюється в залежності від того, яку їжу ви їсте.<br />
На перетравлення білка йде найбільше енергії — від 20 до 30 відсотків загальної кількості калорій. Далі йдуть вуглеводи (від п&#8217;яти до десяти відсотків), потім жири (від нуля до трьох відсотків). Майже всі калорії із цукру доступні відразу.</p>
<p>Їсти треба вдень. Залиште щонайменше 12-годинну перерву між вечерею та сніданком, щоб допомогти вашій системі використовувати всю доступну глюкозу. Як тільки це буде зроблено, тіло перейде на використання жиру для отримання енергії.</p>
<h3>ПРОЙДІТЬ ТЕСТ ФЛАМІНГО</h3>
<p>Можливо, ви вже читали про користь стояння на одній нозі — простий спосіб покращити рівновагу.</p>
<p>Але чи знаєте ви, що те, як довго ви можете стояти на одній нозі, є хорошим показником того, як довго ви житимете в доброму здоров&#8217;ї?</p>
<p>Команда Кіотського університету попросила майже 1300 чоловіків та жінок віком близько 67 років стати на одну ногу з відкритими очима та утримувати рівновагу протягом 20 секунд. Потім їх перевірили на здоров&#8217;я мозку.</p>
<p>У більш ніж 30% піддослідних, у яких були проблеми з балансуванням протягом цього періоду часу, було виявлено або «мозкове захворювання дрібних судин», або крихітні крововиливи, або й те, й інше, що піддавало їх вищому ризику інсульту. деменції.</p>
<p>Щоб виконати тест, засікайте, як довго ви можете стояти на одній нозі, поклавши руки на стегна. Припиніть рахувати, коли ваша піднята ступня торкнеться підлоги чи іншої ноги, або коли вам доведеться відірвати руки від стегон, щоб утримати рівновагу.</p>
<p>Ось що вважається &#8220;нормальним&#8221; для вашого віку:</p>
<p>до 40 років: очі відкриті &#8211; 45 секунд; очі закриті – 15 секунд.</p>
<p>40-49: очі відкриті &#8211; 42 секунди; очі закриті – 13 секунд.</p>
<p>50-59: очі відкриті &#8211; 41 секунда; очі закриті – 8 секунд.</p>
<p>60-69: очі відкриті &#8211; 32 секунди; очі закриті &#8211; 4 секунди.</p>
<p>70-79: очі відкриті &#8211; 22 секунди; очі закриті – 3 секунди.</p>
<p>80-99: очі відкриті &#8211; 9 секунд; очі закриті – 2 секунди.</p>
<h3>ПРИЄДНАЙСЯ ДО ПОЗИТИВУ</h3>
<p>Натхненний дивовижним довголіттям жителів Окінава, дослідник віку Ерік Кім вивчав 7000 людей старше 65 років протягом семи років і виявив, що наявність мети в житті є ключем до здорового розумового старіння.</p>
<p>Цілеспрямовані люди більше дбають про своє здоров&#8217;я та проходять профілактичні медичні огляди, дотримуються захисних дієт та ведуть активніший спосіб життя. Вони хочуть залишатися поруч досить довго, щоб досягти своїх цілей.</p>
<p>Ми також знаємо, що думки та емоції можуть впливати на ваше здоров&#8217;я навіть на клітинному рівні, а це означає, що позитивне мислення може допомогти вам жити довше.</p>
<p>Інше дослідження показало, що позитивні люди жили на сім з половиною років довше, ніж похмурі, які також зазнавали більшого ризику хвороби Альцгеймера.</p>
<p>На Окінаві позитивне мислення відоме як «Ікігай», що перекладається як «мотивуюча сила». Це ваше почуття мети, цікавість та хвилювання з приводу життя.</p>
<h3>ЇЖТЕ СУП ІЗ ВОДОРОСЛІВ</h3>
<p>Суп місо часто готують із бурих водоростей, які є основним продуктом багатьох азіатських дієт. Він багатий на клітковину та мінерали, а також містить фукоїдан, який може зменшити запалення та покращити імунну систему.</p>
<p>Фукоїдан також, допомагає пом&#8217;якшити наслідки вірусної інфекції, коли відбувається ушкодження легень, у тому числі при коронавірусних інфекціях. Таким чином, вживання морських водоростей також може допомогти вам захистити себе від Covid-19.</p>
<p>&nbsp;</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="163397" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="1" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/nauka/shhob-dozhyty-do-100-rokiv-varto-perejnyaty-dosvid-yapontsiv-radyt-vchenyj-korolivskogo-medychnogo-koledzhu.html">Щоб дожити до 100 років, варто перейняти досвід японців, радить вчений Королівського медколеджу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/nauka/shhob-dozhyty-do-100-rokiv-varto-perejnyaty-dosvid-yapontsiv-radyt-vchenyj-korolivskogo-medychnogo-koledzhu.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Шанхайським вченим вдалося виокремити штам коронавірусу</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/shanhajskym-vchenym-vdalosya-vyokremyty-shtam-koronavirusu.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/shanhajskym-vchenym-vdalosya-vyokremyty-shtam-koronavirusu.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 13 Feb 2020 19:03:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[вірус]]></category>
		<category><![CDATA[вчені]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[коронавірус]]></category>
		<category><![CDATA[наукові дослідження]]></category>
		<category><![CDATA[Шанхай]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=114535</guid>

					<description><![CDATA[<p>Групі дослідників з Шанхаю вдалося виокремити штам коронавірусу COVID-19, спалах якого стався в китайському Ухані. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Сіньхуа. Так, шанхайським вченим вдалося виокремити штам нового виду коронавірусу зі зразка хворого пацієнта. Наразі вчені завершили секвенування та аналіз геному коронавірусу COVID-19. Зазначається, що це перший вдалий випадок виокремлення штаму цього коронавірусу в Шанхаї. Виокремлення штаму дозволить вченим дослідити варіації вірусу в режимі реального часу та провести скринінг препаратів, що пришвидшить процес дослідження коронавірусу. Читайте також: Коронавірус у Китаї вже забрав 1368 життів, а число інфікованих у&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/shanhajskym-vchenym-vdalosya-vyokremyty-shtam-koronavirusu.html">Шанхайським вченим вдалося виокремити штам коронавірусу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Групі дослідників з Шанхаю вдалося виокремити штам коронавірусу COVID-19, спалах якого стався в китайському Ухані.</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://www.rbc.ua/ukr/news/shanhae-uchenym-udalos-vydelit-shtamm-novogo-1581617192.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">РБК-Україна</a> з посиланням на Сіньхуа.</p>
<p>Так, шанхайським вченим вдалося виокремити штам нового виду коронавірусу зі зразка хворого пацієнта. Наразі вчені завершили секвенування та аналіз геному коронавірусу COVID-19.</p>
<p>Зазначається, що це перший вдалий випадок виокремлення штаму цього коронавірусу в Шанхаї. Виокремлення штаму дозволить вченим дослідити варіації вірусу в режимі реального часу та провести скринінг препаратів, що пришвидшить процес дослідження коронавірусу.</p>
<p>Читайте також:</p>
<ul>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/medical/koronavirus-u-kytayi-vzhe-zabrav-1368-zhyttiv-a-chyslo-infikovanyh-u-sviti-perevalylo-za-60-tysyach.html">Коронавірус у Китаї вже забрав 1368 життів, а число інфікованих у світі перевалило за 60 тисяч</a></li>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/medical/vcheni-pochaly-testuvannya-vaktsyny-vid-novogo-koronavirusu-na-tvarynah.html">Вчені почали тестування вакцини від нового коронавірусу на тваринах</a></li>
</ul>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="114535" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/shanhajskym-vchenym-vdalosya-vyokremyty-shtam-koronavirusu.html">Шанхайським вченим вдалося виокремити штам коронавірусу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/sdorovya/shanhajskym-vchenym-vdalosya-vyokremyty-shtam-koronavirusu.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Які наукові досягнення минулого року були найдивнішими?</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/yaki-naukovi-dosyagnennya-mynulogo-roku-buly-najdyvnishymy.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/yaki-naukovi-dosyagnennya-mynulogo-roku-buly-najdyvnishymy.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 02 Jan 2019 13:27:03 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Курйози]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[наука]]></category>
		<category><![CDATA[наукові дослідження]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=76232</guid>

					<description><![CDATA[<p>Кожен день в світі публікують результати тисяч наукових досліджень. Щоб отримати їх, вченим іноді доводиться робити досить дивні зі звичайної точки зору речі &#8211; обтягувати бочки шкурами зебр, спостерігати за дефекацією вомбатів або показувати дельфінам мультфільми. РІА Новини вибрало дивні і несподівані наукові роботи 2018 року. Загадка смугастості зебр Шведські і угорські вчені чотири місяці регулярно вимірювали температуру металевих бочок, обтягнутих шкурами зебр і коней різного забарвлення, і з&#8217;ясували, що чорні бочки нагріваються сильніше за інших, а білі залишаються найбільш холодними. І це повністю відповідає законам фізики. На підставі отриманих&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/yaki-naukovi-dosyagnennya-mynulogo-roku-buly-najdyvnishymy.html">Які наукові досягнення минулого року були найдивнішими?</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Кожен день в світі публікують результати тисяч наукових досліджень. Щоб отримати їх, вченим іноді доводиться робити досить дивні зі звичайної точки зору речі &#8211; обтягувати бочки шкурами зебр, спостерігати за дефекацією вомбатів або показувати дельфінам мультфільми. РІА Новини вибрало дивні і несподівані наукові роботи 2018 року.</strong></p>
<h3>Загадка смугастості зебр</h3>
<p>Шведські і угорські вчені чотири місяці регулярно вимірювали температуру металевих бочок, обтягнутих шкурами зебр і коней різного забарвлення, і з&#8217;ясували, що чорні бочки нагріваються сильніше за інших, а білі залишаються найбільш холодними. І це повністю відповідає законам фізики.<br />
На підставі отриманих даних дослідники прийшли до висновку, що чорно-біле забарвлення не охолоджує зебр, як вважалося раніше.</p>
<h3>Велосипеди та імпотенція</h3>
<p>Співробітники Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (США) виявили: якщо часто їздити на велосипеді, то можна травмувати промежину, що згодом призведе до до імпотенції, у чоловіків.</p>
<p>На думку вчених, в усьому винне велосипедне сидіння. У цьому дослідженні взяло участь 29 чоловіків і десять жінок, які протягом декількох днів справно крутили педалі в лабораторних умовах.</p>
<h3>Фекалії вомбата на службі людства</h3>
<p>Американські та австралійські дослідники зрозуміли, чому у вомбата «квадратні» фекалії. Цей сумчастий звірок &#8211; єдиний на Землі випорожнюється кубиками. Виявилося, що вся справа в кишечнику &#8211; завдяки різномц ступеню еластичності його стінок, екскременти здатні перетворюватися в цеглинки зі стороною в два сантиметри.</p>
<p>Автори роботи впевнені, що їх відкриття має практичну користь для промислового виробництва предметів кубічної форми з м&#8217;яких матеріалів.</p>
<h3>Дельфіни полюбили мультики</h3>
<p>Американські зоологи, показуючи на протязі декількох днів дельфінам дитячі мультфільми та документальне кіно про тварин, з&#8217;ясували, що мультики найбільше подобаються цим самцям, а рівень зацікавленості залежить від виду.</p>
<p>Так, крупнозубі дельфіни (Steno bredanensis) виявилися більшими шанувальниками блакитних екранів, ніж афаліни (Tursiops truncatus).</p>
<p>Також самці довше дивилися телевізор і реагували емоційніше, аніж самки.</p>
<h3>Хто вище мітить</h3>
<p>Дослідники з Корнельського університету (США), протягом місяця спостерігали за шістьма десятками собак різних порід і розмірів, і виявили, що маленькі пси під час сечовипускання намагаються направити струмінь вище, ніж їхні більші родичі.</p>
<p>Дрібні тварини задирають задню лапу під більшим кутом, і, відповідно, пахуча мітка, по якій пси пізнають один одного, виявляється трохи вище.</p>
<p>Вчені запропонували три ймовірних пояснення цього феномена. Коротуни хочуть обдурити родичів, перебільшивши свій розмір, і таким чином уникнути конфліктів. Або справа в анатомії &#8211; великі пси менш гнучкі, ніж маленькі, тому не здатні високо підняти лапу, навіть якщо захочуть.</p>
<h3>Восьминоги під кайфом</h3>
<p>Американські біологи перетворили декількох особин каліфорнійського восьминога (Octopus bimaculoides) в наркоманів, щоб зрозуміти, як екстазі діє на цих тварин.</p>
<p>Вчені поміщали самців в трикамерний акваріум: сам восьминіг знаходився в центральній частині, а ліворуч і праворуч від нього розташовувалися незнайомі предмети і його &#8220;родичі&#8221; (самка або самець).</p>
<p>Тверезий восьминіг більше уваги приділяв &#8220;прекрасній дамі&#8221;, однак, скуштувавши екстазі, він ставав більш комунікабельними і більше цікавився родичем однієї з ним статі.</p>
<p>Вчені припустили, що у безхребетних, як і у людей, за соціальну поведінку відповідає серотонинергична система, на яку і впливає наркотик. А значить, такий тип регуляції еволюційно більш давній, ніж вважалося раніше.</p>
<p>Ось такі дивні дослідження, виявляється, проводять у світі учені.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="76232" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/yaki-naukovi-dosyagnennya-mynulogo-roku-buly-najdyvnishymy.html">Які наукові досягнення минулого року були найдивнішими?</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/yaki-naukovi-dosyagnennya-mynulogo-roku-buly-najdyvnishymy.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
