За словами президента Альянсу та групи компаній WinExperts Віктора Лещинського, до фахової розмови запросили представників експертних, проектних та будівельних організацій, органів виконавчої влади, профільних громадських об’єднань, депутатів.

«Такі заходи є дуже важливими. Тому ми їх проводимо кілька разів на рік. Вища рада експертів будгалузі намагається об’єднатися для поліпшення якості роботи експертизи, самого будівництва та економії бюджетних коштів. Експертне середовище вже стало потужним рупором того, аби країна і замовник отримували більш якісний продукт», – вважає Віктор Лещинський.

Також він додав, що всі напрацювання Альянсу своєчасно реалізовуються через державні органи влади. Наприклад, сьогодні подання документації проходить через систему «Дія». І це максимально усунуло людський фактор при винесенні рішення співробітниками Державної інспекції архітектури та містобудування в дозвільній документації у сфері будівництва. Крім того, експертні організації теж не можуть фальсифікувати звіти, оскільки всі підписи експертів перевели в цифровий формат.

У своїх виступах учасники заходу приділили увагу й важливому питанню щодо контролю та якості виконання будівельних робіт, які реалізовуються за державний бюджет та роль експертного середовища в цьому процесі.

Керівниця напрямку Open Data ГО «CoSTUkraine» Тетяна Лутай ознайомила присутніх з аналітичними матеріалами за 1-3 квартали 2021 року будівництва в дорожній галузі України.

Про важливі рішення Верховного Суду та актуальну судову практику щодо обов’язковості призначення експертизи розповів провідний науковий співробітник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук Артем Самородов:

«Держава та вищі судові органи визнають важливість фахової експертної думки в справах, які раніше були поза увагою експертної спільноти. Таким чином маємо посилення ролі представників експертної та будівельної галузей у вирішенні широкого кола питань. Тож подібні заходи є визначальними для координації спільних зусиль у розбудові міцної держави та професійних організацій».

Президент Української асоціації проектних організацій Вадим Олійник зупинився на питанні зміни законодавства (зміни в КАС України, законопроект №6422 щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, для суспільних потреб).

А заступник голови профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Олег Борисов озвучив основні тенденції розвитку галузі в 2021 році, зокрема в експертизі будівельних проектів.

Учасники засідання підбили підсумки роботи за 2021 рік, обмінялися думками щодо майбутнього галузі, а також запланували напрямки діяльності на рік.

Юрій Іванов

Сообщение Вища Рада експертних організацій будгалузі обговорила питання якості, економії бюджетних коштів і плани на майбутнє появились сначала на Український репортер.

Форум організовує Національний експертно-будівельний альянс України.

«Цей захід проводимо, адже наразі відбуваються законодавчі перетворення, пов’язані із реформою децентралізації. А відповідно змінюються і механізми втілення просторового розвитку та земельних відносин в Україні», – говорить президент НЕБАУ Віктор Лещинський.

До участі в заході запросили представників Офісу Президента, народних депутатів України, керівництво міністерств, обласних державних адміністрацій, Держгеокадастру, інституту проектування міст «Діпромісто», ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД», представників Національної Спілки архітекторів України, Асоціації міст України, об’єднаних територіальних громад, архітекторів, будівельників, керівників експертних організацій.

На форумі планують презентувати Консорціум «Всеукраїнське агентство розвитку громад і територій».

«У зв’язку із закінченням адміністративної реформи та багатьма змінами в законодавчому полі, ми вирішили об’єднати зусилля в Консорціум. До увійшли фахівці екологічної, містобудівної, проектної, землевпорядної сфер та охорони культурної спадщини. Усе це потрібно для того, аби системно реалізувати реформи на місцях», – зазначив Віктор Лещинський (на фото).

Також він додав: якщо ж конкретизувати та розширити питання про майбутню діяльність Консорціуму, то головна його мета – надавати послуги технічного консультування в межах проектів розвитку інфраструктури та будівництва.

В тому числі в сфері розвитку громад та територій, створення документації та об’єктів будівництва, послуг технічного нагляду за будівництвом тощо.

Після завершення форуму відбудеться концерт за участі артистів, який присвятили Дню будівельника.

А хедлайнером святкування стане відома українська співачка Наталія Валевська. Шоу-програма здивує та подарує незабутні емоції. Потім на гостей чекатиме святковий фуршет.

Юрій Іванов

Сообщение У Києві масштабно проведуть Всеукраїнський містобудівний форум та День будівельника появились сначала на Український репортер.

А роботи на цьому шляху дуже багато, адже з роками негативні тенденції у сфері дозвільної, проєктної документації та експертизи накопичувалися, перетворюючи систему на таке собі корупційне болото, яке засмоктує, приваблюючи рвачів, любителів шахер-махеру, кидаючи тінь на діяльність сумлінних працівників галузі (мовляв, усі такі).

Тому й не дивує зниження якості документації, експертних висновків, нехтування встановленими процедурами та нормами. На руку різним любителям наживи ще й певна законодавча неврегульованість цієї проблематики, відсутність чітких процедур та механізмів.

Отже, Україна постала ще перед одним серйозним викликом – так званою «чорною експертизою», яка є загрозою для життя і здоров’я мільйонів громадян. Що це за явище? У нашій кураїні «розплодилися» десятки контор на кшталт «Роги і копита», які гордовито величають себе «експертними організаціями» із солідним кадровим потенціалом , а насправді це – заробітчани-рвачі, чия робота спрямована на одне – швидко «клепати» позитивні експертні висновки за будь-яких умов.

Узяти гроші в замовника, а там хоч трава не рости. Їм байдуже, що вони демпінгують на ринку експертних послуг, кидаючи тінь на тих, хто трудиться над реальною проєктною документацією, зрештою, хто поважає і свою працю, і дбає про заслужений авторитет. Справжні експерти, на відміну від «чорних», знають ціну своїй роботі і вони не продаються за «тридцять мідяків».

Під час обговорення теми пролунав такий факт.

Фірма «Перша приватна експертиза» зі Львова, розглянувши міфічний пакет документів щодо реконструкції триповерхового дитсадка з надбудовою, наданий «замовником», оперативно підготувала позитивний експертний висновок, одержавши за свої послуги 20 тисяч 900 гривень.

До цієї фірми звернулися журналісти, які придумали легенду – нібито вони є замовниками реконструкції дитячого закладу. Надали для вивчення міфічний пакет документів – мінімальний, зазначимо, неповний: пояснювальну записку, анкету. І львівські експерти клюнули на швидкі гроші. Ось він, заробіток будь-якою ціною! Журналісти викрили цю «липу». (Читайте статтю на цю тему “Журналісти вивели на чисту воду “сірих” експертів у будівництві (+відео”)

Репортери провели ґрунтовне і незаангажоване розслідування «експертної» діяльності львівської фірми, на сайті «Український репортер» розміщено відеосюжет про те, як ці «фахівці» оцінювали й перевіряли документацію на предмет безпеки дітей. Мусимо говорити про типову ситуацію. Подібне є майже в усіх регіонах.

Якщо не вжити системних і принципових заходів щодо наведення порядку в цій сфері, то нас чекає біда. «Чорні експерти» із різних міст України – як скажений принтер, очевидно, вони наштампували тисячі й тисячі позитивних експертних висновків.

Дійшло до того, що деякі такі «чорні експерти» об’єдналися у своєрідні кол-центри і освоюють усі проєктні групи, пропонуючи прорахувати 50 відсотків від вартості по ДСТУ, швидко підписати онлайн угоду, і після отримання коштів наступного дня «новою поштою» надіслати позитивний звіт. В таких кол-центрах «трудяться» декілька співробітників, які і «штампують» позитивні висновки, маючи під рукою десятки печаток на всі випадки. Прямо тобі конвеєр. Злочинний! Підробляють і підписи.

-На кожне порушення, на кожний «трафік» штампування «позитивних висновків» повинна бути жорстка реакція, бо таку фальсифікацію можна порівняти з трафіком злочинних дій, які загрожують безпеці мільйонів українців. Це ще й спричинює певну недовіру в інвесторів до нашої країни, у якій сьогодні відбуваються суттєві інфраструктурні зміни, триває «Велике будівництво», – говорить президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський, акцентуючи увагу ще й на такому аспекті. Замовники експертизи мають розуміти, що йдеться перш за все про справжню і фахову експертну оцінку, а не про отримання папірця з тієї чи іншої «шарашкіної» контори, яка має на меті тільки збагатитися, отримавши якісь кошти і потім накивати п’ятами, ховаючись від правоохоронців.

Віктор Лещинський упевнений: у цій сфері експертної діяльності обов’язково буде наведено лад. Найближчим часом вже настануть позитивні зміни, і цьогоріч матимемо алгоритм фахової діяльності на цьому ринку.

Прикметно, що Національний експертно-будівельний альянс України був ініціатором переведення експертизи в електронний вигляд, незабаром з’явиться і електронна база експертних висновків (це створить відповідні бар’єри перед фальсифікаторами). Лише з особистою флешкою експерт зможе підписувати експертні документи, ставити на них печатку.

Ця новація стане великим позитивом, говорить учасник «круглого столу» в УНІАН Олександр Аліксійчук, народний депутат України, голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва, парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

На його думку, Міністерство розвитку громад та територій України вже зробило низку позитивних дій щодо наведення ладу в цій сфері, щоб вона була прозорою, відкритою, щоб усі послуги у сфері будівництва, дозвільної документації проходили публічно і винятково в електронному форматі. Бюрократична система не повинна впливати на цей ринок.

Редакція «Український репортер» прослідкує, чи буде ефективним і принциповим реагування керівництва Міністерства розвитку громад та територій України на журналістське розслідування діяльності ТОВ «Перша приватна експертиза». Ми розповімо суспільству, якими були дії відомства.

Відрадно, що експертна спільнота заявляє, що зможе навести лад шляхом саморегулювання, очистивши таким чином ринок від «чорних експертів», звичайно, держава не повинна бути пасивним спостерігачем.

-Це є нормальною світовою практикою, – наголошує Віктор Лещинський. -Найбільш якісний інструмент контролю – ринок, він регулює свою діяльність, водночас держава повинна сприяти і допомагати. А конкурентне середовище на ринку дасть можливість очистити сферу від нечесних ділків.

Немає сумнівів у тому, що невдовзі ми побачимо базу даних, у якій будуть зазначені експертні організації. І цей перелік буде подано відповідно до кваліфікаційних вимог, сформований за такими ознаками як чесність, прозорість.

Ділові та суттєі пропозиції Віктора Петровича підтримали учасники розмови за «круглим столом», серед яких були і голова адвокатського об’єднання «Конкордіа» Олексій Сак, і директор ТОВ «Перша будівельна експертиза» Юрій Підлісний, і будівельний експерт Максим Бут.

До речі, Віктор Лещинський повідомив, що Національний експертно-будівельний альянс України на своїх інтернет-майданчиках, в соціальних мережах створює інформаційний Форум для обговорень, виступів, оприлюднення фактів, коментарів… На цих сторінках замовники, клієнти, проектувальники зможуть залишати також і відгуки. Це буде один із дієвих інструментів, які допоможуть ринку позбавитися від «чорних експертів».

Віктор Лещинський у своєму виступі розповів також конкретніше про те, якою йому бачиться система саморегулювання в експертному середовищі. Йдеться про делегування певних повноважень тій чи іншій авторитетній громадській організації в експертній сфері, яка буде вести реєстр, включати або виключати з нього ті чи інші організації з урахуванням відповідних критеріїв.

У такому форматі мають бути зацікавлені і фахівці, і громадськість, головне, щоб саморегулююча організація була не кишеньковою структурою, а відкритою, прозорою і обов’язково працювала задля блага народу України.

Керівник проектів ГО «Разом проти корупції» Михайло Серебряков у своєму виступі підтримав пропозиції Віктора Лещинського про суттєве посилення саморегулювання в експертному середовищі. Він говорить, що інші важелі і механізми, наприклад, звернення до судових інстанцій, не будуть дієвими, більш того це затягнеться надовго.

Навіть якщо державні органи стануть на шлях лише позбавлення ліцензій нечесних експертів, то це не змінить суттєво ситуацію. Адже ділки швидко можуть зареєструвати нову фірму й одержати сертифікат. Зрештою, каральні заходи здатні спричинити заодно й так зване «вимивання» професійних, сумлінних фахівців з галузі. Лише саморегулювання дозволить навести порядок, упевнений Михайло Серебряков.

Між іншим, парламент готує законодавчі зміни в будівельній галузі, з урахуванням реформування ДАБі, розповів Олександр Аліксійчук.

Було б доречно, щоб народні обранці, в тому числі Олександр Аліксійчук, звернулися з депутатськими запитами до Міністерства розвитку громад та територій України щодо дій, які буде вживати профільне відомство.

Словом, усією українською спільнотою нам потрібно дати бій «чорним експертам». І чим швидше це буде, тим краще для і безпечніше для всіх громадян.

Сообщение “Чорна експертиза” в будівництві: пряма загроза для життя мільйонів українців. Як з нею боротися і що пропонують фахівці появились сначала на Український репортер.

Під час заходу, який організовує Національний експертно-будівельний альянс України, планується обговорити проблеми неякісної експертизи, демпінгом та недобросовісної поведінки деяких учасників експертного середовища.

Нині в Україні склалась негативна тенденція у сфері дозвільної документації та експертизи в будівництві. Спостерігається значне зниження якості проєктної документації, її експертизи, нехтування встановленими процедурами та нормами.

Типовими, на жаль, є процеси «перекидання» повноважень та відповідальності у сфері видачі дозвільної документації, постійні корупційні скандали, перманентна неврегульованість та відсутність чітких процедур та механізмів.

До речі: успіх урядової програми «Велике будівництво» багато в чому залежить і від якісної експертизи проєктної документації. Як приклад, «чорна» експертиза призводить до реалізації неякісного проєкту будівництва, а відповідно – до погіршення якості і безпеки об’єктів, які де-факто не відповідають ДБН, ДСТУ та можуть бути небезпечними для користувачів.

Тому і втрачається довіра інвесторів до України, адже саме за інвестиційні кошти здійснюється більшість великих інфраструктурних проєктів. Як наслідок, неякісна інфраструктура веде до зниження привабливості інвестування в інші галузі та гальмує розвиток країни.

До участі запрошуються народні депутати України, представники Мінрегіону, професійний об’єднань, громадських організацій, експертних організацій, інші представники ринку та ЗМІ.

СПІКЕРИ:

1. Віктор Лещинський, президент Національного експертно-будівельного альянсу України;

2. Олександр Аліксійчук, народний депутат України, голова підкомітету з питань захисту інвестицій в об’єкти будівництва, комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

3. Юрій Рубан, президент Гільдії проектувальників в будівництві;

4. Михайло Серебряков, керівник проектів ГО «Разом проти корупції»;

5. Юрій Підлісний, директор ТОВ «Перша будівельна експертиза»;

6. Максим Бут, будівельний експерт.

Сообщение Чорна експертиза в будівництві: пряма загроза для життя мільйонів українців. Як з нею боротися? появились сначала на Український репортер.

Його спільно організували та провели Національний експертно-будівельний альянс України та Альянс реставраторів історичних будівель України.

На початку заходу до присутніх звернувся президент НЕБАУ Віктор Лещинський, акцентувавши на важливості цієї тематики в контексті реалізації програми «Велика реставрація». Адже протягом трьох років мають відреставрувати близько 150 культурних пам’яток по всій країні.

«Для успішної реалізації програми треба залучити фахових спеціалістів із необхідними знаннями щодо технології виконання реставраційних робіт. Їхня компетентність та дотримання технологій вплине на подальший результат реставрації, якість, вигляд будівлі та навіть термін її експлуатації», – зауважив Віктор Лещинський.

Далі про тонкощі професії реставратора розповіли заступник директора компанії «Реставратори старого Києва» Ольга Співак, інженер-проектувальник, фахівець з розробки технологій реставраційних робіт Ольга Тихонова, директор реставраційно-технологічного центру, інженер-проектувальник, фахівець з розробки технологій реставраційних робіт Аліса Святина, реставратор Марія Борисенко та співзасновник художньо-реставраційної майстерні «Gurin Brothers» Данило Гурін.

Також фахівці відповіли на запитання аудиторії, обговорили низу важливих питань щодо технології реставраційних робіт, її застосування в проєктній документації, проблематики відповідності сучасних та історичних матеріалів.

Приділили увагу і питанням ліцензування фахівців та як подолати кадровий дефіцит у сфері реставраційних робіт, висловлювали свої думки і бачення щодо перспектив подальшого розвитку реставраційної школи в цілому.

За словами директора компанії «Реставратори старого Києва», президента Альянсу реставраторів історичних будівель Миколи Віхарєва, дискусія виявилася дуже насичена, в тому числі завдяки цікавим питанням від глядачів.

«Ця жива розмова давно була необхідна, адже галузь має вибиратись із занепаду. Спеціалісти в регіонах потребують професійної підтримки. Ми ж маємо конкретні механізми вирішення цих питань. Україна надзвичайно багата на історично цінну нерухомість і збереження цього величезного скарбу – цілком реальне завдання. Тепер бачимо, як саме за це взятися, послідовно і результативно», – підкреслив він.

Роман Білокінь.

Сообщение Фахівці обговорили злободенні проблеми реставраційної галузі появились сначала на Український репортер.

Співорганізатором став Національний експертно-будівельний альянс України за підтримки Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини і консалингової компанії “Дреберіс”.

Навіть незважаючи на пандемію Україна сьогодні сподівається на нові західні інвестиції, запрошуючи іноземних бізнесменів вкладати кошти в нашу економіку. Особлива надія – на країни, які стабільно і посильно допомагають нам вивести економіку на світовий рівень, зробити галузі конкурентноздатними. Серед них і Німеччина. Принагідно нагадаємо, що кількість представництв німецьких фірм в Україні сьогодні близько 250, а кількість німецьких фірм та спільних підприємств – близько 950, до того ж тенденція зростає. Загалом же в Україні працюють понад 1200 фірм з участю німецького капіталу.

Що сьогодні може запропонувати своїм іноземним діловим партнерам будівельна галузь України?  Які тенденції та тренди панують на цьому ринку? Ці важливі питання висвітлив у змістовній грунтовній презентації виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України Oлександр Пєтушков (на фото).

Зокрема пан Олександр наголосив на важливості поглиблення співпраці між українськими та німецькими компаніями саме в період пандемії, адже, незважаючи ні на що, економіка повинна розвиватися. Також він порадив українським компаніям скористатися такою можливістю, яку дають українсько-німецькі дні співпраці, та налагодити контакти з майбутніми партнерами.

Відрадно, що низка потужних компаній зацікавилися цим форумом, розповівши про великі можливості своїх підприємств у будівельній галузі. Це і  VDMA (Асоціація німецького машинобудування), і «Walter Föckersperger GmbH», і «Matteco GmbH», і «Meesenburg, і «Betterground», і «Haver Niagara GmbH», і «Vollert Anlagenbau» та інші фірми.

Український ринок – це великий шанс для іноземних інвесторів, зазначив у своєму виступі генеральний директор міжнародної консалингової компанії “Дреберіс” Володимир Мотиль. Сьогодні у галузі відбуваються вельми позитивні процеси, які повинні сприяти західним інвестиціям. Зокрема продовжується процес імплементації будівельних норм і стандартів до європейських.

Дуже важливо, що одним із найбільших інвесторів в інфраструктурні об’єкти в Україні є Європейський банк реконструкції та розвитку. На теренах Україні ця знана фінансово-кредитна інституція діє з 1991 року, за цей період в економіку нашої країни інвестовано близько 14,5 мільярда євро.  Як розповіла у виступі на форумі старший банкір ЄБРР Юлія Романенко, щорічно банк інвестує в українську економіку мільярд євро. Є позитивними підсумки і 2020 року: було підписано 36 проєктів на мільярд євро. До речі, приватний сектор від загальної суми інвестицій склав близько 70 відсотків від загального портфеля інвестицій.

Пані Юлія докладно зупинилася на підтримці Європейським банком реконструкції та розвитку муніципальних проєктів (а їх нині 35 у 19-ти великих містах наших містах).  Найбільший обсяг інвестицій спрямовується у розвиток громадського транспорту. Далі йдуть теплозберігання, сміттєпереробна сфера, енергоефективність і водопостачання.

Звичайно, західні фінансові інституції зацікавлені  у тому, щоб в Україні був сприятливий “клімат” для вкладання коштів – без корупційних ризиків, без гальмування роботи підприємств, за спрощеними дозвільними процедурами. Яка ситуація сьогодні? На цьому акцентував увагу у своїй презентації виконавчий директор Національного експертно-будівельного альянсу України Oлександр Пєтушков.

За його словами, основною метою реформи будівельної галузі є мінімізація корупції у будівництві. Цьому сприятиме в тому числі “Е-система”, зокрема упорядкування та публічний доступ до даних в електронному форматі: Єдина державна е-система у будівництві, включно з е-кабінетом забудовника.

Зрештою, ініціатива теж може мінімізувати корупційні прояви, прибравши людський чинник, а також пришвидшити отримання потрібних документів у будівельній сфері.

Одним із ключових завдань також є ефективний захист інвесторів. Йдеться в першу чергу про удосконалення законодавчого регулювання та унормування відповідальності забудовника перед інвесторами у нерухомість.

Так, вітчизняна будівельна галузь прагне стати європейською. Тому посилено впроваджує європейські норми в будівельну галузь (ось ще одна визначальна ознака часу).  Олександр Пєтушков конкретизував ситуацію на цьому напрямку. Отож йдеться про:

• прийняття та реалізацію Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods);
• практичне втілення положень Регламенту (ЄС) № 305/2011 (Регулювання будівельних виробів), який вже імплементований до українського законодавства;
• запровадження нових, науково обґрунтованих методів встановлення вимог до будівельних об’єктів (перехід на параметричний та цільовий метод нормування у будівництві);
• формування ринкових принципів оцінки ризиків інвестиційної діяльності в будівництві, що включає взаємодію з міжнародними страховими організаціями;
• комплексне оновлення нормативних актів технічного характеру у будівництві за новими методами.

Протягом наступних п’яти років буде актуалізовано чинну нормативну базу в цілому шляхом перегляду не менше 75% державних будівельних норм (щорічно орієнтовно по 15%), в яких будуть запроваджені параметричні вимоги до об’єктів будівництва шляхом встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об’єкта нормування, а також усунені правові норми та корупційні чинники.

Ніхто не стверджує, що Україні буде легко торувати шлях до Європи. До того ж і пандемія вносить свої корективи. Торік внутрішні проблеми й пандемія коронавірусу обвалили динаміку житлового будівництва у нашій країні. На цьому фоні розпочата у березні 2020 року програма «Велике будівництво» змогла “витягнути” показники інфраструктури й меншою мірою – нежитлового будівництва.

У підсумку в минулому році обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 4% (в 2019-му – на 23,6%). Галузь змогла вийти в «плюс» лише наприкінці року лише завдяки інфраструктурі, зростання в якій становило одразу 14,8% (у 2019-му – 27,7%) – до 120,6 млрд грн., наголосив у своїй презентації Олександр Пєтушков.

А драйвером інфраструктури стало «Велике будівництво» і, зокрема, витрати на автошляхи, де обсяг будівельних робіт склав 61,8 млрд грн.

Лідерами серед регіонів України стали:
✅м.Київ
✅Одеська
✅Дніпропетровська
✅Харківська
✅Львівська
✅Київська
✅Вінницька області
(обсяги по цих областях склали близько 70,5%).

Найбільші темпи зростання протягом року продемонстрували Хмельницька, Одеська та Донецька області.

Які ще ключові чинники впливають на галузь? Наприклад іпотека. Порівняно з країнами Європи в Україні досить висока відсоткова ставка за кредитом (в середньому 15% у гривні). Наприклад, у сусідній Польщі такий показник на рівні 3−4%. Тому купівля житла в іпотеку в Україні не користується попитом серед населення.

Важливо, що у 2020 році ставки за кредитом зменшили до 10%. Проте часто такий відсоток пропонується лише на перший рік, а на другий та подальші роки він зростає до 15%. Тому сьогодні та в майбутньому переважатиме участь покупців у партнерських програмах, що пропонує забудовник спільно з тим чи іншим банком, наголошують експерти.

Так, іпотека з низькою ставкою мотивувала б населення до активного вкладання коштів у нерухомість. Однак, крім цього, необхідні законодавчі й деякі інші зміни, наприклад, зменшення першого внеску, який сьогодні, залежно від банку, варіюється в межах 20−40%.

Як відомо, з березня 2021 року в країні має запрацювати держпрограма «Доступна іпотека» зі ставкою до 7%. Також до червня в Кабміні обіцяють впровадити нову програму фінансового лізингу та іпотеки вже під 5%.

Будемо оптимістами: Україна чекає появи на ринку нових західних інвесторів, обіцяє їм максимум сприяння. Днями офіційний портал Кабінету Міністрів  повідомив, що 28 квітня Уряд прийняв розроблену Мінрегіоном постанову, якою затверджується Перелік категорій будівельної продукції.

Це перший акт Кабінету Міністрів України, направлений на практичну реалізацію положень Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує в Україні положення Регламенту (ЄС) №305/2011 Європейського Парламенту і Ради та встановлює гармонізовані з європейськими умови розміщення будівельної продукції на національному ринку.

«Зроблено перший крок у напрямку практичної імплементації європейських умов розміщення на ринку будівельної продукції України, яким створено умови для впровадження на ринку нової, інноваційної будівельної продукції, а також забезпечено недопущення на український ринок неякісних, фальсифікованих будівельних матеріалів та виробів», – сказав міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Нагадаємо, відповідно до Закону, прийнятого Верховною Радою України у вересні 2020 року, від 1 січня 2023 року будівельна продукція може розміщуватись на ринку лише за умови проведення контролю виробництва на підприємстві, складання декларації та нанесення відповідного маркування. Цим виробник або імпортер/розповсюджувач продукції бере на себе відповідальність щодо її якості та безпечності для споживачів.

Методи та критерії оцінки показників якості будівельної продукції, а також необхідні відомості технічного характеру щодо контролю виробництва на підприємстві визначаються у регламентних технічних специфікаціях, зокрема національних стандартах, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам.

Водночас для будівельної продукції, зокрема, нової, інноваційної, для якої відсутні відповідні стандарти, законом передбачено процедуру оцінки технічної прийнятності продукції.

До речі. У галузі будівництва зайнято 312,3 тис. осіб (3,6 % від загальної кількості зайнятих працівників у суб’єктах господарювання за усіма видами економічної діяльності). Для порівняння: в країнах ЄС цей показник коливається від 4,5 % до 6,5 %.

Фото: Укравтодор

Сообщение Будівельний ринок України показав нові можливості для німецьких компаній появились сначала на Український репортер.