Україна взяла на себе зобов’язання узгодити своє медіазаконодавство із європейським, зокрема, з Директивою ЄС № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги. НСЖУ підтримує якомога швидше виконання цього зобов’язання й готова всіляко сприяти. Це не викликає дискусій чи протиріч серед українських медійників, а, навпаки, має беззастережну підтримку.

Однак розроблений ще задовго до війни законопроєкт «Про медіа», який не обмежується регулюванням аудіовізуальних медіапослуг, містить багато контраверсійних новацій, тож викликав хвилю обурення в українських журналістів. Проти ухвалення цього законопроєккту публічно виступили понад 100 редакцій медіа і зібрали підписи під відповідною заявою.

3і 170 сторінок законопроєкту «Про медіа» зобов’язання перед ЄС щодо аудіовізуальних послуг викладені лише в двох розділах, а основний масив тексту описує нові сумнівні норми регуляції роботи журналістів і ЗМІ в Україні.

Найбільші заперечення викликають намагання розширити повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на сферу друкованих та онлайн-видань. Навіть країни ЄС ще не виробили усталені стандарти регулювання онлайн-видань! У жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ.

А законопроєкт «Про медіа» хоче надати українському державному органу право їх штрафувати, судитися з ними і закривати.

Критикують законопроєкт «Про медіа» і експерти Ради Європи.

Свобода слова – це одна з фундаментальних свобод, яка відрізняє Україну від агресивної диктаторської росії. Обмеження свободи слова через законопроєкт «Про медіа» не сприймуть ані українські медійники, ані волелюбне суспільство.

За чотири місяці змінилася наша країна, наше суспільство і наші медіа. Підтримувати законопроєкт, розроблений в обставинах мирного часу за два роки до війни – це демонструвати абсолютне нерозуміння змін і перебувати в ілюзії, начебто Україна може повернутися до ситуації 23 лютого 2022.

Час показує, що багато положень українського законодавства нині, в часи війни з росією і вступу до ЄС, вже не відповідає потребам країни, її громадян, системи масового інформування та забезпечення права українців на інформацію.

Україна стоїть перед потребою кардинальних змін у багатьох галузях законодавства, в тому числі – законодавства про ЗМІ та інформацію. Це велика і копітка робота. Навряд чи варто братися за неї, коли ще триває війна і ворог захоплює все нові території попри безприкладний героїзм українських воїнів. Це робота на майбутнє.

Наша мета – будувати нове медіасередовище та створювати нове медіазаконодавство, яке відповідає новій ситуації в інформаційному просторі. Тому тепер на часі намагатися не погіршити ті законодавчі норми, які витримали випробування часом і, так чи інакше, все ж забезпечують свободу слова громадянам та свободу ЗМІ в Україні. Тому ми проти поспішного прийняття законопроєкту «Про медіа». Логіка подій говорить про те, що після війни і вступу до ЄС нам потрібно буде розробити цілком нове законодавство про ЗМІ та інформацію, про свободу ЗМІ й забезпечення права громадян на інформацію.

Тому ухвалення законопроєкту «Про медіа» в нинішньому вигляді (досі публічно представленою є версія законопроєкту дворічної давнини – 2693-д від 02.07.2020) викличе хвилю критики України від європейських експертів і впливових медіаорганізацій, може порушити одностайну підтримку України. Це буде крок від Європи, а не до Європи.

НСЖУ закликає владу зняти з розгляду законопроєкт «Про медіа» і розробити окремий законопроєкт про аудіовізуальні медіапослуги на виконання зобов’язань кандидата в члени ЄС. Або законопроєкт «Про медіа» можна скоротити до двох розділів, які регулюють аудіовізуальні медіапослуги.

Водночас, НСЖУ готова до діалогу й участі в обговореннях нового медійного законодавства.

Віримо у мудрість української влади, яка разом із народом і ЗСУ п’ятий місяць боронить країну від російської навали. Зараз не час для сумнівних рішень і чварів, що розколюють суспільство. Наша сила – в єдності для оборони країни і протистоянні ворогу на всіх фронтах, як військовому, так і медійному.

Слава Україні! Слава Збройним силам України!

Прийнято Секретаріатом Національної спілки журналістів України.

(Голова НСЖУ – Сергій Томіленко, Перша секретар НСЖУ – Ліна Кущ, до складу Секретаріату НСЖУ входять 18 авторитетних національних та регіональних медіадіячів. НСЖУ – найбільша журналістська організація України – об’єднує понад 18 тисяч членів. НСЖУ є членом Європейської та Міжнародної федерацій журналістів.)

Сообщение Національна спілка журналістів України виступила з принциповою заявою появились сначала на Український репортер.

Під час зустрічі Національну премію на захист свободи слова-2021 отримує Білоруська асоціація журналістів. А також, через 5 років після присудження, кримський журналіст Микола Семена отримує відзнаку – європейську премію імені Павла Шеремета. (Ще 28 листопада 2016 р. у м. Брюсселі (Королівство Бельгія) кримського журналіста Миколу Семену нагородили європейською премією імені Павла Шеремета.

Вручення премії відбулося в рамках восьмої щорічної асамблеї Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Оскільки на той момент Микола Михайлович перебував у російському полоні, то нагороду отримали тоді представники “Радіо.Свобода”, зокрема, керівник проєкту “Крим.Реалії” Володимир Притула.

Про це повідомив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

На фото : європейська відзнака імені Павла Шеремета-2016, яка досі зберігалася у Празі в офісі Радіо Свобода.

Сообщение Журналіст Микола Семена отримав європейську премію імені Павла Шеремета появились сначала на Український репортер.

Як йдеться в матеріалі “Радіо Свобода” “Мецгеру не сподобалось одне із запитань журналіста-розслідувача Кирила Овсяного, після чого він наказав охороні «забрати камери» та «дістати із них касети».

Співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем» Олександра Мазура, відібрали у нього дві камери, забрали картки, на які здійснювався запис та видалили записане відео.”

Щодо підстави для зустрічі з фінансистом редакція  зазначає: “Журналіст Кирило Овсяний під час заздалегідь запланованого інтерв’ю поставив запитання керівнику державного банку, щоб отримати його позицію для розслідування, публікація якого запланована на один з найближчих випусків програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода на телеканалі UA:Перший).

Євгену Мецгеру не сподобалось запитання журналіста, після чого охоронці спробували зупинити запис на одній з камер Радіо Свобода, «скрутили» оператора, відібрали у нього флешку із записаним відео з другої камери, та винесли усю техніку з кабінету на годину.

Весь цей час знімальна група залишалась заблокована у кабінеті голови правління банку у його присутності.

У кабінеті, окрім самого Мецгера, також був присутній директор департаменту інформаційної політики «Укрексімбанку» Володимир Пікалов, охоронець та ще один працівник банку, який застосував фізичну силу до оператора «Схем».

Вони оглянули одяг оператора на предмет наявності інших записувальних пристроїв та із погрозами забороняли знімати події на телефон. Оператору та журналісту фізично перешкоджали залишати приміщення.

Через годину знімальній групі повернули техніку, але відео усього інтерв’ю та самого нападу було видалене.

Журналіст зміг записати те, що відбувалось, на аудіо.

«Ігоре, забирай у них камери! Виставте їх (камери – ред.) за двері. І ось цю теж. Касети повитягуйте», – чутно на записі голос голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера, який звертається до підлеглих.

Журналісти та представники редакції, які прибули на місце події, викликали поліцію і написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності”.

Поліція Києва повідомляє: правоохоронці проводять необхідні слідчі дії для об’єктивного та неупередженого досудового розслідування.

Інспектори відділу дізнання Голосіївського управління поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Як повідомляє Національна спілка журналістів України, за статистикою Офісу Генерального прокурора, станом на 29 вересня у провадженні перебували 285 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень стосовно журналістів.

Водночас з початку 2021 в Україні збільшилася результативність розслідувань злочинів, скоєних проти журналістів.

Про це заявив 4 жовтня керівник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексій Бонюк під час круглого столу «Роль прокурорів у справах про злочини проти журналістів» у Національній спілці журналістів України.

Читайте також:

• Пул і Пу. Слово & влада

Сообщение На знімальну групу «Схем» напали, забрали техніку та видалили відео під час інтерв’ю з головою «Укрексімбанку» появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє НСЖУ.

Понад 150 учасників – журналісти, медіа та журналістські організації – змагалися за перемогу в 14 номінаціях, в тому числі – в чотирьох спецномінаціях: «Журналісти проти епідемії», «Всупереч обставинам: історії й долі», «Україна єдина» та «Кращий журналістський матеріал про захисників України».

Роботи учасників оцінювало фахове журі у складі голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, директора телекомпанії «Ільдана», секретаря НСЖУ Валентини Душок, секретаря НСЖУ Зої Шарикової, президента Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» Людмили Мех, заслуженого журналіста України Віри Черемних та заслуженого журналіста України Миколи Семени. Внесок до роботи журі також зробили секретарі НСЖУ Володимир Данилюк і Віталій Голубєв. Координатором проведення конкурсу виступила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.

«Під час оцінювання журі звертало увагу на всебічне висвітлення суспільно важливих тем, нестандартний підхід, вплив того чи іншого матеріалу або ЗМІ. Серед багатьох заявок вирізнялися ті роботи, де журналісти показували не лише проблеми, а й рішення, де автори розповідали про ситуацію через історії звичайних людей. Це допомагає подати складні теми та привернути увагу аудиторії. Щорічний творчий конкурс НСЖУ – це можливості для всіх журналістів і всіх медіа, від загальноукраїнських до локальних. Щиро вітаю наших переможців!» – відзначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.

Творчий конкурс НСЖУ традиційно проводиться напередодні Дня журналіста у червні, але з огляду на ювілей Незалежності України, у 2021-му році підсумки оприлюднюються напередодні 24 серпня.

«Журналісти важливі. Це гасло НСЖУ яскраво підтверджують професійні та змістовні роботи наших колег з Києва та регіонів, журналістські акції та спецпроекти. Щирі вітання всім переможцям та кожному учаснику Конкурсу! З Днем Незалежності!», – коментує підсумки творчого журналістського змагання голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Церемонія вручення нагород та обміну досвідом кращих журналістів пройде у вересні цього року.

Журналіст року

Переможці:

Тетяна Калиновська, головний редактор газети «Черкаський край» (Черкаська область) (за серію резонансних матеріалів на захист прав журналістів та свободи слова, серед яких – «Чи назвуть убивцю журналіста Вадима Комарова?»)

Олена Никифоренко, радіожурналістка АТ НСТУ “Полтавська регіональна дирекція «Лтава» (Полтавська область) (радіопрограма БУДНІ)

Олена Єрмоленко, кореспондентка газети «Моноліт» (Покровськ Донецької області), позаштатна авторка загальноукраїнських та регіональних онлайн-медіа (інформаційне агентство ЛIГАБiзнесIнформ, «Донецкие новости») (серед кращих робіт – спецпроект видання ЛІГА – «Саня-Коронавірус. Звідки беруться безхатьки та як вони виживають під час карантину»)

Кращий журналістський матеріал

Переможці:

Назарій Вівчарик, «Український тиждень» (Київ). Черкаго: у полоні яких стереотипів живуть Черкаси і область?

Марина Кривда, газета «Голос України» (Київ). Щасливе майбутнє настане там, де встановлено чесні взаємини… (рубрика «30 років Незалежності»).

Світлана Листюк, Перша електронна газета (Кропивницький). Хто продає копії ордену “Народний Герой” і чому його вручили жінці у Кропивницькому

Леонід Фросевич, «Український репортер» (Київ). Повернення “барона” зброї. Журналістське розслідування крізь призму війни з Росією

Заохочувальні дипломи:

Анатолій Васевич, телеканал «Центральний» (Полтава). Анонімні алкоголіки допомагають засудженим

Володимир Шак, газета «МИГ» (Запоріжжя). Как инженер из Приазовья создавал автомобиль «Мерседес»

Костянтин Гарбарчук, газета «Вісник+К» (Луцьк). Мама віддала нирку синові – Народному Герою України

Журналістська акція

Переможці:

Проєкт «Україна молода: 30-й рік Незалежності» газети «Україна молода» (Київ), головний редактор Михайло Дорошенко.

Книжкове видання та серія публікацій «Журналісти і незалежність», автор – Юрій Бондар (Київ)

Заохочувальні дипломи:

Студентський проєкт «Поміж текстом: журналісти для журналістів» кафедри журналістики Факультету філології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (Івано-Франківська область), керівниця проекту Ганна Пристай.

Краща регіональна, обласна газета

Переможці:

Газета «Деснянка» (Чернігівська область), головний редактор Лариса Галета

Краща районна (міська, міськрайонна) газета

Переможці:

Газета «Сільська новина» (Луганська область), головний редактор Марина Животкова

Газета «Решетилівщина.UA» (Полтавська область), головний редактор Віта Шафорост

Заохочувальні дипломи:

Газета «Сарненські новини» (Рівненська область), головний редактор Світлана Ляшко

Газета «Новий день» (Запорізька область», головний редактор Діляра Кудусова.

Краще регіональне інтернет-медіа

ІзбірКом (Одеська область), редактор Валерій Болган

ІА «Трибуна-Бровари» (Київська область), редактор Ірина Ющенко

Краще регіональне радіо

Переможці:

«Українське радіо. Луцьк» (Волинська область), редакторка Оксана Кривцун

Заохочувальні дипломи:

КП ТРО «На хвилі Корсуня» (Черкаська область), керівниця Галина Добровольська-Рибалкіна

«Радіо Слово» (Львівська область), керівниця Тетяна Шеремета

Кращий регіональний телеканал

Переможці:

Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» (Івано-Франківська область), керівники Ігор Дебенко, Юлія Юзьків

Краща обласна журналістська організація

Переможці:

Запорізька обласна організація Національної спілки журналістів України, голова – Наталія Кузьменко

Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України, голова – Ярослав Климович

Краща первинна журналістська організація

Переможці:

Криворізька первинна організація Національної спілки журналістів України (Дніпропетровська область), голова Людмила Тіміргалєєва

Заохочувальні дипломи:

Первинна журналістська організація Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів), секретар первинної організації Наталія Войтович

Первинна журналістська організація журналу Памятки України (Київ), секретар осередку – Валентин Кондратюк

Спецномінації

Журналісти проти епідемії

Переможці:

Олена Романова, телеканал «Інтер» (Київ). Особливості національного карантину. Франція: послаблення обмежень

СарниNews.City (Рівненська область), редактор Тетяна Колядич. Спецпроекти «Супергерої в білому» і «Професійний рестарт»

Заохочувальні дипломи:

Наталія Пітішкіна, Мелітополь.City (Запорізька область). Коронавирус постучался в дом малышки Пелагеи Нестеренко с муковисцидозом. И отступил!

Газета «Порто-Франко» (Одеська область), серія з 33-ох публікацій

Ілона Шевченко, Суспільне:Карпати (Івано-Франківська область). На передовій у боротьбі з COVID-19. Розповідають медики реанімації франківської лікарні

Ліліана Хомишин, BBC News Україна (Київ). «Біди наробили свята і туристи». Коронавірус лютує у Західній Україні

Ірина Гайова, Сусіди сіті (Чернігівська область) «Перевірено на собі. Журналістка зі Сновська на Чернігівщині лікувалася від ковіду три місяці»

Всупереч обставинам: історії й долі

Переможці:

Лариса Маслова, газета «Край Кам’янецький» (Хмельницька область). По вулиці по головній – з оркестром

Заохочувальні дипломи:

Марина Волинець, онлайн-видання Вкорінь (Чернігівська область). Мати з п’ятьма дітьми може залишитись без даху над головою

Галина Добош (“Західний кур’єр, Вісті Калущини” Івано-Франківська обл.) “Праця як молитва” (30 постатей випускників Івано-Франківського медичного фахового коледжу)

Олександр Вівчарик, онлайн-видання «Прочерк» (Черкаська область). Кам’яні серця

Валентина Близнюк , газета “Вільний голос, Івано-Франківська обл.Цикл матеріалів про долі українців, які зазнали утисків від радянської влади

Україна єдина

Переможці:

Микола Іващенко, ZMINA (Київ). Як Росія переслідує політв’язнів

Захочувальні дипломи:

ПІК. Прикарпатська інформаційна корпорація (Івано-Франківська область), керівниця Оксана Камінська. Цикл матеріалів на тему «Івано-Франківщина та Донеччина будують мости для спіпраці».

Кращий журналістський матеріал про захисників України

Юлія Токарук, ОТБ «Галичина» (Івано-Франківська область). І тільки спогади залишаться у серці…

Андрій Агеєв, «АрміяІнформ» (Київ). Старшина «взяв на себе» понад 20 осколків, рятуючи журналіста на передовій.

Заохочувальні дипломи:

Людмила Пархоменко, Деснянська правда (Чернігів). «Валентин Буряченко: «Честю для себе вважаю писати правду!»

Валентина Хвас, газета «Нове життя» (Волинська область): Він України син…

Тетяна Біденко, КЗ «Радіо «Голос Петрівщини» Петрівської селищної ради Олександрійського району (Кіровоградська область). Рубрика «Герої нашого часу».

Спеціальні Подяки учасникам Конкурсу:

Олександр Пасічник, газета «Зоря» (Лиман Донецької обл.), головний редактор

Віталій Кохан (Сумська обл), автор матеріалу Олена Абаєва – активна людина, яка не опускає руки

Ганна Набокова, журналістка-міжнародниця, Франція

Ігор Філіпенко, інформаційна агенція CBN – Центральноукраїнське бюро

Газета «Запорізька правда», головний редактор Наталія Зворигіна

Первинна журналістська організація НСЖУ Волинської філії АТ «НСТУ», голова первинної організації Олена Собець

Видання Сусіди сіті (Чернігівська обл)

Видання 20 хвилин, Житомир.

Сообщение Серед переможців творчого конкурсу Національної спілки журналістів – редактор “Українського репортера” Леонід Фросевич появились сначала на Український репортер.

Це видання є проявом солідарності з білоруськими журналістами, які зазнають репресій лише за те, що вони виконують свій професійний обов’язок – інформують про акції протесту, які відбуваються в їх країні.

Книга підготовлена у Варшаві у співпраці з українськими та білоруськими журналістами. Її редактором є голова Національної спілки журналістів України, член виконкому Європейської Федерації Журналістів Сергій Томіленко.

Авторами репортажів та інтерв’ю є білоруські журналісти: Катерина Андреєва, Ольга Івашенко, Ігор Ілляш та український журналіст Назарій Вівчарик. У 20 історіях вони показали, що переживають зараз журналісти, які працюють у Білорусі: затримання, катування та тиск.

Героями представлених історій є журналісти незалежних білоруських ЗМІ, в тому числі Белсат, Єврорадіо, Наша Нива, Радіо Свобода, портал Tut.by.

Вже заголовки розділів у книзі викликають жах і показують, наскільки немислимо важкі умови зараз у білоруських журналістів: «Вони роздягали до гола та били ногами в живіт», «Мене посадили в камеру для тортур», «Я думав, що збирався на протест, а опинився на війні», «Коли в мене потрапила куля, я сказала “ой” і побігла далі».

«Наша зброя – це слово. Ми будемо захищати журналістів, не будемо мовчати про те, що відбувається в Білорусі, вимагатимемо поваги до своїх прав і до своєї роботи», – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко під час презентації.

«Ми хочемо, щоб інформація про переслідування журналістів у Білорусі поширювалася якомога ширше і була почута у всьому світі», – заявив керівник польської асоціації журналістів Кшиштоф Сковронський.

На думку директорки Центру моніторингу свободи преси ДжолантиХайдаш ця книга є важливим виданням, яке документує порушення принципу свободи слова в Білорусі.

Для того, щоб книга охопила якомога ширшу аудиторію у всьому світі, вона вийшла п’ятьма мовами: українською, російською. англійською, польською та білоруською.

Ознайомитися із книгою «Я журналіст. Чому ви мене б’єте?»
можна за цим посиланням.

Інф. НСЖУ

Сообщение «Наша зброя – слово» – презентовано книжку про події в Білорусі «Я журналіст. Чому ви мене б’єте?» появились сначала на Український репортер.

16 вересня – відкриття меморіальної дошки Георгію Гонгадзе на фасаді центрального офісу Національної спілки журналістів України у столиці на вулиці Хрещатик, 27-а. Виготовлення дошки ініціювала Київська міська рада. Автор меморіальної дошки – скульптор Василь Маркуш; робота погоджена з родиною журналіста, зокрема, із Мирославою Гонгадзе.

Також 16 вересня о 21:40 на суспільному каналі «UA: Перший» відбудеться прем’єра фільму «Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди».

На 17 вересня пам’ятні заходи заплановані в Одесі та Полтаві. Одеські журналісти планують зібратися біля могили вбитого у 1997 році редактора газети «Вечірня Одеса» Бориса Дерев’янка та вшанувати пам’ять загиблих колег. Полтавські журналісти, проводять вшанування пам’яті та покладання квітів біля пам’ятного знаку на Алеї журналістів по вулиці Ватутіна.

18 вересня колеги з Івано-Франківщини зберуться на Алеї пам’яті журналістів Прикарпаття, неподалік Івано-Франківська, для відкриття другої меморіальної дошки пам’яті журналістів Прикарпаття. Також в ефірі регіональних теле- та радіомовників будуть розміщені сюжети, присвячені Дню пам’яті українських журналістів. У цей же день журналісти Черкащини зберуться біля могили Вадима Комарова на Першому міському кладовищі Черкас, згадати добрим словом, покласти квіти, запалити свічки на місці його спочинку та могилах незабутніх колег. А у Корсунь-Шевченківському Черкаської області журналісти зберуться на акцію вшанування коло могили закатованого у 2014 році Василя Сергієнка.

Спілчани Дніпропетровської області запланували панахиди за померлими та загиблими представниками преси, покладання квітів до пам’ятних дошок та могил видатних журналістів області. Також, в офісі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ відкрито фотовиставку «Життя – як фотоспалах…» пам’яті Анатолія Красножона.

Колеги із Запорізької області проводять естафету пам’яті запорізьких журналістів. Заходи проходять протягом тижня. Під час їх проведення журналісти в своїх творчих колективах згадують про запорізьких журналістів, про Георгія Гонгадзе, говорять про відповідальність і відданість професії, про обов’язок говорити суспільству і людям правду. Розпочинає цей захід колектив найтиражнішої в області незалежної газети «МИГ». Аналогічні акції проводять колективи газет «Таврія» з Токмака, «Рідний край» (Більмацький район), естафету пам’яті приймають Оріхів, Мелітополь, інші журналістські колективи.

Член правління Харківської обласної організації Національної спілки журналістів України Людмила Морозова, разом із колегами до 20-річниці вбивства Георгія Гонгадзе опублікували у відкритому доступі двосерійний документальний фільм «Дві материнські сльози на дві держави» у якому мати Георгія Леся Гонгадзе розповідає материнську правду про життєвий шлях Гіві, а також акцентує увагу на виснажливих процедурах поховання, експертиз, розслідувань.

Інформація Національної спілки журналістів України.

Читайте також:

• Пул і Пу. Слово & влада
• Мер Кличко і буковки. До дня журналіста

Сообщение В Україні – тиждень вшанування журналістів, які загинули при виконанні професійних обов’язків появились сначала на Український репортер.

Про це написав голова НСЖУ Сергій Томіленко у Фейсбуку.

У цьогорічний Всесвітній день свободи преси українські журналісти та ЗМІ, як і наші колеги у інших країнах, тривожимося насамперед про загрози, які нашій професії принесла епідемія коронавірусу.

Як уберегти своє здоров’я, своїх колег та рідних, продовжуючи виконувати професійний обов’язок? Як забезпечити аудиторію оперативною та перевіреною інформацією, так важливою у часи надзвичайної ситуації? Як вижити самим редакціям ЗМІ, яких уже «косить» вірус, що спричинив і надзвичайну економічну кризу?

Та підстави тривожитися за захист своїх прав, свободи слова та незалежності у українських журналістів є не лише через нові виклики, що постали у ці два місяці карантину.

Всесвітній день свободи преси, як зазначає Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, є приводом, «щоб зробити паузу та висловити подяку журналістам та медіа-професіоналам за їхню неоціненну працю задля загального блага. Ми повинні визнати, що вони жертвують собою та своїми сім’ями заради нас».

Але 3 Травня – це і нагода визначити «ворогів преси».

«Ворогами» можуть бути конкретні посадовці (наприклад, 10 років тому президента Віктора Януковича було визнано «Ворогом преси №1 у 2010 році»), а можуть бути і явища чи негативні фактори. Все, що демонструє очевидну ворожість, зорієнтованість на послаблення журналістської професії.

Отже, сім фігурантів, з яких Національна спілка журналістів України укладає власний

АНТИРЕЙТИНГ «ВОРОГИ ПРЕСИ – 2020»:

1. Фізична агресія

Минулого року в «Індексі фізичної безпеки журналістів України» зафіксували 75 випадків застосування сили до працівників ЗМІ. У 2018 році їх було 86, а з початку 2020 року — майже 30.

2. Системна безкарність

Томіленко зауважив, що справи щодо нападів на журналістів або не доходять до суду, або тягнуться роками, або злочинці відбуваються легким переляком. За його словами, у листопаді 2019 року уперше за 10 років відбулися спеціальні парламентські слухання з фізичної безпеки журналістів.

«Від моменту слухань керівництво МВС та Національної поліції суттєво змінили підхід до реагування на повідомлення про перешкоджання журналістській діяльності. І принаймні зараз порушення проваджень за «журналістськими» статтями Кримінального кодексу відбуваються оперативно», — зазначив він.

3. Колишній міністр молоді та спорту Володимир Бородянський

«Автор скандального законопроекту, який передбачав кримінальну відповідальність для журналістів та запровадження державних органів цензури, — очевидний фаворит Антирейтингу «Ворогів преси»», — написав Томіленко.

Попри те, що Бородянського відправили у відставку, його наміри втручання у журналістську діяльність, під виглядом «боротьби з дезінформацією», спричинили тривалий негативний ефект у вигляді критики міжнародних організацій, і у вигляді тотальної недовіри журналістів до інформаційної політики уряду та Міністерства культури.

4. Політизація теми свободи слова

«Багатьма новими політиками в Україні свобода слова оцінюється як технологія, а не демократичне благо. І захищати вони хочуть «свою» владу та повноваження, а не «чиюсь» свободу. Як результат, у нинішньому парламенті суттєво послаблені можливості ефективного захисту прав журналістів та ЗМІ», — прокоментував Томіленко.

5. Байдужість

«Топ-чиновники, захоплені перемогами цифрових технологій, відверто зізнаються, що журналісти їм не потрібні. Цей сигнал підхоплюють чиновники на місцях. Відповідно, ігноруються журналістські запити і розслідування», — зауважив голова НСЖУ.

За його словами, таким чином «формується окрема реальність: журналісти та їхня аудиторія (тобто, більшість українців) окремо і окремо – безвідповідальні політики».

6. Економічні злидні

В Україні ЗМІ є або дотаційними, або бідними. Журналісти у регіонах отримують низьку зарплату – 4-6 тисяч гривень, поширеним є безробіття.

7. Дезінформація

Недостовірна інформація, маніпуляції або поверхова і непрофесійна журналістика. Дезінформація підриває довіру до ЗМІ і журналістів та негативно впливає на суспільне життя. Але боротьбу з фейками, яку мають вести уряди, в авторитарних країнах чи незрілих демократіях, таких як Україна, чиновники використовують для боротьби із незручними журналістами.

Всесвітній День свободи преси зустрічаємо в умовах пандемії та карантину. COVID19 посилює «ворогів преси» та вимагає від журналістів згуртованості та сили волі для виживання професії та себе у ній.

Як зазначає Міжнародна федерація журналістів, «З самого початку пандемії журналісти довели важливу роль для суспільства — обробляючи нескінченний потік даних, пояснюючи наукові терміни і, що найважливіше, контролюючи дії політиків, ставлячи їм незручні питання та викриваючи інституційні невдачі. Завдяки їхньому запалу, журналістика, як суспільне благо, продовжувала процвітати, забезпечуючи основу нашої демократії».

Шановні колеги! З Днем свободи преси! Ганьба – ворогам! Подяка усім журналістам та медіа-професіоналам, що працюють на захисті правди та справедливості, – написав Томіленко.

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Триває гібридна війна з українською пресою
• Лектори від Путіна приїхали вчити українських журналістів

Сообщение Національна спілка журналістів назвала “Ворогів преси-2020” появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у листі АМК до Національної спілки журналістів України та до Кабінету Міністрів.

Як повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко, за останні роки відбувається різке скорочення рівня доступу громадян України до друкованих засобів масової інформації.

Серед головних причин – скорочення тиражів друкованих видань, які доставляють за передплатою. І керівництво НСЖУ, і редактори національних та місцевих газет переконані, що ключовим фактором скорочення тиражів є не втрата інтересу споживачів до друкованих видань, а агресивна політика “Укрпошти”, яка полягає у закритті поштових відділень на селі, постійному підвищенні тарифів на свої послуги, скороченні листонош, зміні в односторонньому порядку маршрутів і графіку доставки періодики.

У Антимонопольному комітеті України коментують, що “зазначені дії “Укрпошти” можуть свідчити про ознаки порушення законодавства про захит економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку”.

Читайте також:

• Газети в Україні вмирають катастрофічними темпами. І це під час війни з Росією
• Триває гібридна війна з українською пресою

Сообщение Україна без газет і журналів. Перевіряють “Укрпошту” появились сначала на Український репортер.