Як стало відомо Суспільному, у номінації “Література” – два переможці: Маріанна Кіяновська з книгою поезій “Бабин Яр. Голосами” і Тараса Прохасько зі збіркою есеїв “Так, але…”.

Вірші Маріанни Кіяновської — це своєрідні монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків, глибоко психологічні та складні змістовно. До сприйняття цих творів потрібно бути готовими — емоційно та інформаційно. У книзі використані, зокрема, ескізи Ади Рибачук і Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру.

Збірка есеїв “Так, але…” Тараса Прохасько стала книгою року-2019 BBC (номінація “Есеїстика”). Це історії, які з перших сторінок формують цілісну тему – як важливо відчувати і чути, це оповіді про родину та спогади. Письменник з любов’ю і трепетом описує Карпати і Західну Україну.

У номінації “Публіцистика, журналістика” лауреаткою стала воєнна кореспондентка Євгенія Подобна з книгою “Дівчата зрізають коси”. Це спогади 25 жінок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

Відомий український етно-хаос гурт “ДахаБраха” (Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко) з альбомом “Шлях” (2016) здобув перемогу в номінації “Музичне мистецтво”. Самі автори зазначили, що альбом створювався в дуже складний час для України. “Ми хочемо присвятити його тим, хто віддав своє життя за нашу свободу, тим, хто продовжує стояти на її сторожі і тим, хто йде непростим шляхом вільної людини, не втрачаючи надії”, – йдеться в анотації.

У номінації “Візуальні мистецтва” переміг мистецький проєкт “Карусель” Олександра Глядєлова. Автор поєднує світлини, зроблені в різний час і за різних обставин – у дитячих інтернатах, місцях позбавлення волі, в’язничних лікарнях, включно з кадрами воєнної української реальності, в єдине полотно (коло). Візуальна послідовність перетворюється на цілісне нерозривне полотно колективної біографії. Художник виявляє основи людського в складності історичності як головної умови існування людини серед інших представників біологічного світу.

Опера-реквієм “Йов” (“Iyov”, створена в 2015 році) Влада Троїцького, Романа Григоріва та Іллі Разумейка — лауреатка в номінації “Театральне мистецтво”. “Йов” поєднує риси античної грецької драми, барокової опери, ораторії, реквієму та риси постмодерного театру. Музика опери поєднує мінімалізм і авангард, неокласицизм і рок.

Голова комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров у коментарі Суспільному пояснив, що цього року не вручатимуть премію в номінації “Кіномистецтво”, оскільки, на думку членів комітету, представлені номінанти — фільм “Какофонія Донбасу” Ігоря Мінаєва та документальний фільм “Будинок “Слово” Тараса Томенка — не відповідають за масштабом суті премії.

Стосовно двох лауреатів у номінації “Література” він зазначив, що такий прецедент уже був минулого року.

“Ми намагаємося зробити премію такою, яка б визначала перспективні тренди. Всі цьогорічні лауреати — енергетичні та сучасні, новаторські, відповідають баченню Тараса Шевченка як брендоутворюючого фактора”, – сказав Юрій Макаров.

За його словами, роботи-переможці мають бути цікаві насамперед молодим українцям. “Це своєрідний компас, як має розвиватися культура”, – вважає голова комітету.

Як відомо, шефредактор Суспільного Юрій Макаров очолив комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, згідно із указом президента від 19 грудня 2019 року.

Сообщение Стали відомі лауреати Шевченківської премії-2020 появились сначала на Український репортер.

“Шевченківська премія є, безумовно, спадком радянських часів, але в сучасних умовах, за відсутності достатньої кількості та якості інструментів оцінки, саморефлексії, формування ієрархії у мистецькому середовищі тощо, ця премія може сприяти оздоровленню креативних практик у країні”, – сказав голова Комітету з національної премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров, – повідомляє Укрінформ.

Генеральний директор Довженко-Центру Іван Козленко зазначив, що Шевченківська премія довгий час залишалася символом незмінності пострадянських культурних практик, що оберталися навколо ідеології, а не мистецтва. За його словами, нарешті прийшов час реформувати і її як важливий державний інститут, і символічним є те, що перезапуск премії відбувається у новоствореному Музеї кіно.

“Виставка сучасних митців-номінантів на здобуття Шевченківської премії в категорії візуальне мистецтво відбувається в Довженко-Центрі – інституції, з перезапуску котрої п’ять років розпочався процес реформування державних культурних інституцій”, – сказав він.

Заступниця міністра культури, молоді та спорту Ірина Подоляк зазначила, що потрібно робити так, аби впродовж року люди обговорювали переможців Шевченківської премії, щоб ті мали виставки, концерти та зустрічі. За її словами, люди, які отримали Шевченківську премію, мають ставати “українськими селебріті”.

В рамках виставки будуть представлені проєкти “Імперія снів” Сергія Браткова, “Карусель” Олександра Глядєлова та “(не)означені” Нікіти Кадана.

Ідея створення виставки належить членам Комітету премії Владі Ралко, Тетяні Кочубінській, Михайлові Рашковейцькому.

Виставка працюватиме до 4 березня.

Сообщение У Києві відкрилася виставка номінантів Шевченківської премії 2020 року появились сначала на Український репортер.

Крім нього, у цій номінації лауреаткою стала письменниця Оксана Забужко. Також Шевченківську премію мають отримати диригент Володимир Шейко (номінація «Музичне мистецтво»), художник-графік Василь Чебаник (номінація «Візуальне мистецтво»), режисер Роман Бондарчук (номінація «Кіномистецтво») та театральний режисер і актор Ростислав Держипільський (номінація «Театральне мистецтво»).

Результати голосування має затвердити президент Петро Порошенко.

Премію вручатимуть на початку березня.

Богдан Горинь — політичний та громадський діяч, народний депутат України 1-го та 2-го скликань, журналіст, мистецтвознавець, політолог, колишній дисидент. Рідний брат дисидента Михайла Гориня та громадсько-політичного діяча Миколи Гориня. Народився в селі Кнісело Жидачівського району на Львівщині. Закінчив філологію Львівського державного університету ім. Івана Франка, працював вчителем у львівській школі №7 та старшим науковим працівником Львівської картинної галереї.

У серпні 1965 року його арештували та засудили «за антирадянську пропаганду» на три роки концтаборів у селі Явас Мордовської АРСР к/т 11. Виступав у пресі як літературний критик і мистецтвознавець, організовував видання і поширення самвидаву. Був одним із засновників Української Гельсінської Спілки, у 1988-1990 роках очолював Львівську обласну організацію УГС. Нагороджений орденом «За заслуги» III та II ступенів.

“Український репортер” уже розповідав про творчий тріумф Богдана Гориня – презентацію його книжки “Святослав Гординський. На тлі доби”:

• Такої книжки в Україні ще не було. Творчий тріумф Богдана Гориня (+відео)

Сообщение Богдан Горинь став лауреатом Шевченківської премії появились сначала на Український репортер.