Організаторами цьогорічної міжнародної наукової конференції традиційно є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інформаційно-бібліотечна рада НАН України, Асоціація бібліотек України, Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук. А от тема для обговорення ще не стала традиційною, хоча потребу максимального впровадження цифрових технологій невідкладно диктує час.

Тож мету організатори кворуму поставили перед собою сучасну й амбітну: об’єднати зусилля науковців і практиків у розв’язанні актуальних питань комунікації бібліотек у цифрову епоху, визначити гострі проблеми в бібліотечній сфері та оприлюднити результати наукових пошуків, розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення цифровізації сучасних бібліотек.

Ці завдання влучно й образно сформулював у своїй доповіді «Бібліотеки в цифровому середовищі: курс на індивідуальний інтегрований сервіс» академік Національної академії наук України, багаторічний, а нині почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського О.С Онищенко.

Орієнтація на «життя в цифрі» уже стала для бібліотечної сфери стратегічно важливим вибором, відзначив він. Проте бібліотеку цифрової епохи не слід уявляти однобічно – тільки як збір, обробку, використання електронних ресурсів, місце виходу в Інтернет. Поряд із цифровою інформаційною продукцією, яка, безумовно, масштабно розширюватиметься, у ній збережуться і матимуть попит рукописи, книги, газети, журнали та інші «постояльці» традиційних бібліотечних фондів. Бібліотека, яка хоче відповідати вимогам плюралістичного суспільства, має поєднувати, гармонізувати в собі всі види інформаційних ресурсів на всіх видах носіїв інформації. Її майбутнє забезпечить багатовидове ресурсне багатство, де, безумовно, цифрова інформація переважатиме. У цифровому середовищі бібліотека зможе повноцінно функціонувати, якщо вона сама буде цифровізованим цілим, а бібліотекар стане інформацієзнавцем.

При цьому, на думку О.С. Онищенка, бібліотечний сервіс дедалі більше зосереджуватиметься навколо задоволення індивідуальних інформаційних потреб читачів. Адже завдяки цифровим технологіям бібліотека може вибрати не лише зі своїх фондів, а й з усіх доступних джерел в інтернет-просторі потрібні читачеві конкретні відомості з конкретної теми у вигляді згрупованого матеріалу і доставити їх у будь-яку точку світу на будь-який мобільний пристрій замовника.

Зі знанням справи, але й з глибокою стурбованістю говорили про проблеми цифровізації в бібліотечній сфері генеральний директор Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого Н.І. Вилегжаніна, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України В.А. Вергунов, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського Л.Д. Березівська, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки України О.О. Москаленко.

Особливою за інформативною та емоційною наповненістю стали презентація й перегляд на конференції документального фільму «Куди дув вітер» німецького режисера Андре Зінгера, представленого Посольством Республіки Казахстан в Україні. У передмові до презентації перший секретар Посольства Республіки Казахстан в Україні Гульнара Турсинбаєва підкреслила роль держави і науки у збереженні довкілля та важливість інформаційної місії в цьому бібліотек. Фільм, у якому йдеться про жахливі наслідки випробування ядерної зброї на Семипалатинському полігоні в Казахстані для мирного населення, надзвичайно співзвучний з відчуттями українців, які пережили Чорнобильську трагедію й досі відчувають її страшне відлуння.

Міжнародна конференція продовжує свою роботу.

Фото Укрінформ.

Сообщение Бібліотеки країни: завдання й виклики цифрової епохи появились сначала на Український репортер.

Організатори заходу – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інформаційно-бібліотечна рада НАН України, Асоціація бібліотек України, Рада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук.

У своєму слові-зверненні до учасників і гостей щодо історії та сьогодення Національної  бібліотеки України імені В. І. Вернадського генеральний директор бібліотеки, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Любов Андріївна Дубровіна відзначила, що бібліотека народжувалась у 1918 році разом з українською державою й за століття витримала нелегкі випробування часом. Як і при заснуванні, вона має нині статус національної і носить ім’я видатного вченого Володимира Івановича Вернадського.

Бібліотека й сьогодні є закладом з найбільшим у країні культурним фондом рукописної й книжкової спадщини і науковою установою з величезним науковим фондом світової та української літератури,низкою важливих інститутів і підрозділів, а також з часів незалежності вона виконує функції, властиві бібліотеці Конгресу США, здійснюючи аналітичне забезпечення органів державної влади та управління.

Тож сто пройдених літ дають підстави впевнено виходити на новий виток розвитку, наголосила Любов Дубровіна.

Привітання від президії Національної академії наук України та президента НАНУ Бориса Євгеновича Патона оголосив віце-президент НАНУ Сергій Іванович Пирожков. Прозвучали ґрунтовні вітання (власне, міні-доповіді) від радника Президії Національної академії наук України, почесного генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, академіка НАН України Олексія Семеновича Онищенка, директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук, академіка НААН України Віктора Анатолійовича Вергунова, вченого секретаря Національного контактного пункту «Дослідницькі інфраструктури» Програми ЄС «Горизонт-2020» Марини Ярославівни Гороховатської, голови департаменту IETInspecAnalyticsу Європі, на Близькому Сході та Африці Майка Петерсена.

А ще, як і годиться на святі, було безліч привітань від колег і друзів НБУВ: щирі й сердечні, хвилюючі й веселі, навіть театралізовані – від дивовижних наймолодших читачів з Національної бібліотеки України для дітей, одягнених у яскраві казкові костюми. І, звичайно ж, з чудовими подарунками й безліччю квітів.

В рамках міжнародної конференції було презентовано книгу австрійського фотографа-графіка Петера Лаглера «Чорнобиль. Я піду і буду жити – або залишуся і помру», а також фотопроект цього ж майстра «Будинок риби та шоколаду».

Фото з відкритих джерел

Сообщение Національна бібліотека: після ста років – новий виток появились сначала на Український репортер.