Відповідне рішення прийняв Кабінет міністрів України на засіданні 21 липня, повідомив нардеп Ярослав Железняк. Уряд схвалив пропозицію Національного банку (НБУ) щодо втручання держави у процес виведення системного банку з ринку. Саме перехід у власність держави дозволить не закривати “Сенс” та захистити вкладників.

Загалом пропозиція передати “Сенс Банк” державі стала можливою після ухвалення законопроекту № 9107-1, який дозволяє націоналізувати системні банки підсанкціонованих власників. При цьому передача на користь держави відбувається за 1 гривню, а підсанкційний власник банку Михайло Фрідман отримає компенсацію лише тоді, коли Росія відшкодує Україні завдані внаслідок агресивної війни збитки, пише “Обозреватель”.

“З 21 липня у банку вже працює тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). При цьому послуги “Сенсу” для фізичних осіб надаються у звичайному режимі. Також без обмежень приймаються платежі юридичних осіб.

Як попереджали в НБУ, після ухвалення рішення Кабміном тимчасова адміністрація працюватиме не більше двох днів. У банку будуть проведені технічні процедури та прийняті кадрові рішення, а після цього “Сенс” повноцінно перетворитися з приватного на державний банк – під управлінням Міністерства фінансів.

Новим головою Сенс Банку після націоналізації може стати Дмитро Кузьмін. Відомо, що його дружина працює у банківському нагляді, а сам він протягом кількох місяців очолював Універсал Банк у 2016-му. “Ніякого відкритого конкурсу не було, не зрозуміло, за якими критеріями його обирали. Востаннє він працював у банківській сфері ще у 2016-му. Як керівник він ні риба ні м’ясо”, – розповіли співрозмовники OBOZREVATEL.

Свої кошти в “Сенс Банку” розмістили 2,9 млн клієнтів”.

Сообщение Розпочалася націоналізація “Сенс Банку” появились сначала на Український репортер.

«Вилучені активи набули статусу військового майна, і їх управління передано Міністерству оборони. Після завершення воєнного стану згідно з нормами законів зазначені активи можуть бути повернені власникам або (відбудеться) відповідне відшкодування їхньої вартості», – сказав Данілов.

Читайте також:

• Державні зрадники як явище, або Звідки беруться манкурти

Сообщение У власність держави передали активи стратегічних підприємств появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба Бюро економічної безпеки.

За результатами перевірок підприємств російської федерації та республіки білорусь, що транспортують обладнання залізницею, співробітники Бюро економічної безпеки виявили у Черкаській області 400 вагонів залізничного рухомого складу, які є власністю таких підприємств.

Також у зоні митного контролю, одного з міст області, виявлено залізничний вагон із електрообладнанням (12 тягових електродвигунів та 12 якорів тягових двигунів), що належить білоруському підприємству.

“Наразі здійснюється оцінка вартості залізничного рухомого складу та електрообладнання.

Перелік виявлених товарно-матеріальних цінностей направлено до Укрзалізниці та військово-цивільної адміністрації Черкаської області для ухвалення рішення щодо подальшої націоналізації”, – йдеться у повідомленні.

Сообщение На Черкащині націоналізують 400 російських і білоруських вагонів появились сначала на Український репортер.

“Зважаючи на події, які відбуваються на Сході України, на анексію території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя… необхідно забороняти господарську діяльність та передавати у власність України майно держави-агресора чи юридичної або фізичної особи, які порушили відповідні права та інтереси України та її громадян. Проте на законодавчому рівні запровадження саме таких секторальних санкцій не врегульовано”, – йдеться у пояснювальній записці.

Автор законопроекту пропонує запровадити два нові види санкцій:

• заборона роботи компаній, які прямо або опосередковано належать резидентам “країни-агресора” або навіть самій державі;
• передачу у власність держави майна “країни-агресора” або юридичної або фізичної особи, “які порушили відповідні права і інтереси України”.

Також Зварич пропонує дозволити вносити в санкційні списки українських громадян і українські юридичні особи.

З початку російської агресії українська влада запровадила кілька пакетів санкцій проти російських компаній і фізичних осіб, які причетні до окупації Криму й Донбасу.

З травня 2017 року на території України заблоковано доступ до російських соцмереж і пропагандиських телеканалів. З 16 березня 2017 року російським банкам з державною часткою власності заборонено виводити гроші з України, у цих банках заборонено розміщувати кошти державних підприємств, установ, організацій та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави.

У квітні 2018 року президент Петро Порошенко пообіцяв, що незабаром Україна продублює санкції проти російських олігархів, які запровадив Мінфін США. Водночас Порошенко пообіцяв внести до Верховної Ради законопроект про одностороннє припинення дії окремих положень Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ. Будуть анульовані ті положення, які не сумісні з нашими національними інтересами та реалізацією права на самооборону.

Сообщение До Верховної Ради внесли законопроект про націоналізацію російських компаній появились сначала на Український репортер.

Насамперед аудит діяльності банку встановив, що його кредитні кошти використовувались для придбання активів і фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

Механізми, які використовувалися для маскування джерел і реального призначення кредитів, мають риси скоординованої схеми відмивання коштів. Обсяг операцій та швидкість їх проведення (упродовж кількох хвилин між операціями), відсутність обґрунтованого економічного зв’язку між особою, що погашає кредит, та початковим позичальником, а також широке використання офшорних компаній свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів.

Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ “Приватбанк”. Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів і сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах колишніх власників.

Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб. Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами, тобто існувало так зване “циклічне перекредитування”. Тіньова структура забезпечувала здійснення транзакцій з метою приховати джерело та справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку. Банк залучав кошти українських і закордонних вкладників для підтримання схеми циклічного перекредитування.

Для того, щоб якомога довше приховувати ризики, що виникали при кредитуванні “своїх”, ПАТ “Приватбанк” неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану.

До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфелю було надано структурам і особам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. 92% загального обсягу виданих кредитів надано на користь лише 50 позичальників. Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфелю було консолідовано в позики 36 позичальникам. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше на $5,5 млрд.

У прес-релізі НБУ повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов’язанням України перед МВФ, передбаченим у Меморандумі, “провести економічне розслідування операцій ПАТ “Приватбанк” для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації”.

Сам Ігор Коломойський результати аудиту Kroll прокоментував так:

“Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював у інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він мав би працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою?

Гора народила мишу. Явно непродумані і непідготовлені “вичавки” зі звіту Kroll, який не відповідає на жодне питання – це піар-прикриття. Цим нас відволікають від “операції Лоліта”, або ж від того, як Гонтарева вкрала і відмила півтора мільярда з компанії ICU“.

Націоналізація “Приватбанку” і війна з Коломойським

Нагадаємо, у грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ прийняв рішення про націоналізацію “Приватбанку”. Держава провела докапіталізацію банку на суму 116,8 млрд грн.

Після звернення до ГПУ колишнього голови правління банку Олександра Шлапака було арештовано ліквідне майно “Приватбанку” та пов’язаних з ним структур – понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ “Приватофіс”.

Шлапак повідомляв, що екс-керівництво “Приватбанку” перед націоналізацією проводило незаконні операції, завдяки яким державі завдали збитків в особливо великих розмірах. Зокрема, дало кредит пов’язаним з банком компаніям Claresholm Marketing Ltd ($389 млн і 60 млн євро) і ТОВ “Новафарм” (3,2 млрд грн), а компанії ПАТ СК “Інгосстрах” нарахували індексовану винагороду в розмірі 136 млн грн.

У матеріалах кримінальної справи про розкрадання коштів із банку йдеться, що службові особи ПАТ КБ “Приватбанк” упродовж 2014 року привласнили 19 млрд грн, виділені на рефінансування “Приватбанку”.

За клопотанням Генеральної прокуратури Печерський райсуд Києва заарештував майно “Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату”, “Нікопольського заводу феросплавів”, “Марганецького гірничо-збагачувального комбінату” та “Дніпроазоту”.

“Приватбанк” розпочав судовий процес у Високому Суді Лондона проти своїх колишніх власників та керівників – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

У грудні Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або перебувають під їхнім контролем.

Наказ про арешт активів видали на підставі наданих суду доказів, що екс-власники вивели з банку майже $2 млрд шляхом проведення низки незаконних операцій, в результаті яких кошти переводилися на компанії, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем.

Сам Коломойський і його менеджери звинувачують керівництво Нацбанку в свідомому доведенні “Приватбанку” до націоналізації і подали десятки позовів.

Сообщение Аудит Kroll: У “Приватбанку” “нашахраювали” на $5,5 млрд появились сначала на Український репортер.

Наказ про арешт активів було видано на підставі наданих суду детальних доказів, які доводять, що пани Коломойський та Боголюбов вивели з банку майже 2 млрд дол. США шляхом проведення низки незаконних операцій, в результаті яких кошти переводилися на компанії, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем. Шляхом цього судового процесу ПриватБанк планує повернути кошти, сума яких, разом із процентами, складає понад 2,5 млрд дол. США.

ПАТ КБ “ПриватБанк” розпочав судовий процес у Високому Суді Лондона проти своїх колишніх власників та керівників – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

“Приватбанк впевнений, що англійський суд чесно та об’єктивно розгляне його позов, а банк досягне успіху та зможе повернути кошти, які були незаконно виведені з нього”, – йдеться у повідомленні тепер уже державного “Приватбанку”. Мінфін також вітає наказ Лондонського суду.

“Ми вітаємо це позитивне рішення Англійського суду. На сьогодні держава фактично витратила майже 140 млрд грн на докапіталізацію Приватбанку через те, що раніше з нього були виведені гроші, або надані недостатньо забезпечені кредити, які ніхто не повертає. Ці 140 млрд грн – це гроші кожного громадянина, кожного платника податків, і вони обов’язково мають бути повернуті в державний бюджет. Незважаючи на деякі спроби зриву юридичного процесу та захисту інтересів Банку, команда юристів, що працює над цією справою, зробила професійну роботу та досягла результату”, – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.”

Ігор Коломойський так прокоментував на “1+1” рішення Високого суду Англії: “Це тимчасовий арешт на час розгляду справи у суді”.

Нагадаємо, у грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ прийняв рішення про націоналізацію “Приватбанку”. Держава провела докапіталізацію банку на суму 116,8 млрд грн.

Після звернення до ГПУ колишнього голови правління банку Олександра Шлапака було арештовано ліквідне майно “Приватбанку” та пов’язаних з ним структур – понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ “Приватофіс”.

Шлапак повідомляв, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції, завдяки яким державі завдали збитків в особливо великих розмірах. Зокрема, дало кредит пов’язаним з банком компаніям Claresholm Marketing Ltd ($389 млн і 60 млн євро) і ТОВ “Новафарм” (3,2 млрд грн), а компанії ПАТ СК “Інгосстрах” нарахували індексовану винагороду в розмірі 136 млн грн.

У матеріалах кримінальної справи про розкрадання коштів із банку йдеться, що службові особи ПАТ КБ “Приватбанк” упродовж 2014 року привласнили 19 млрд грн, виділені на рефінансування “Приватбанку”.

За клопотанням Генеральної прокуратури Печерський райсуд Києва заарештував майно “Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату”, “Нікопольського заводу феросплавів”, “Марганецького гірничо-збагачувального комбінату” та “Дніпроазоту”.

Сам Коломойський і його менеджери звинувачують керівництво Нацбанку в свідомому доведенні “Приватбанку” до націоналізації і подали десятки позовів.

Судячи з усього, Коломойський і Боголюбов передбачали негативний результат судового розгляду і заздалегідь придбали громадянство Кіпру. У Коломойського, нагадаємо, є також ізраїльське підданство.

Сообщение Високий Суд Англії наказав арештувати всі активи Коломойського і Боголюбова появились сначала на Український репортер.

Ігор Суркіс тримав у “Приватбанку” 151 млн грн, Поліна Ковалик – 514,1 млн грн, Григорій Суркіс – 163,1 млн грн, Марина Суркіс – 174,5 млн грн, Рахміль Суркіс – 44,8 млн грн.

У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд столиці відкрив провадження за позовом членів сім’ї Суркісів, які просили скасувати рішення НБУ №105 від 13 грудня 2016 року, яким вони визнавались інсайдерами “Приватбанку”, і повернути їм гроші. Також вони вимагали $266,2 тис. і 8 тис. євро ненарахованих відсотків за депозитами. Тепер її задовольнили.

Нацбанк уже подав касаційну скаргу на рішення Київського апеляційного адміністративного суду у Вищий адміністративний суд. НБУ стверджує, що Ігор Суркіс та Ігор Коломойський – ділові партнери, адже обидва є акціонерами компаній ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1 + 1”, ТОВ “Гравіс-Кіно”, ПрАТ “Телекомпанія “ТЕТ”, “Запорізького заводу феросплавів” і “Нікопольського заводу феросплавів”. І заявляє, що Суркіси – інсайдери “Привату”.

8 листопада колишній співвласник “Приватбанку” Геннадій Боголюбов звернувся до уряду України з відкритим листом, у якому також вимагає повернути свої гроші в банку.

Раніше позови до НБУ, ФГВФО, Кабміну, Мінфіну, Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку та “Приватбанку” подав екс-губернатор Дніпропетровщини і співвласник групи “Приват” Ігор Коломойський. Він заперечує визнання “Приватбанку” неплатоспроможним і вимагає скасувати його націоналізацію.

У рамках розслідування кримінальної справи про розкрадання коштів із “Приватбанку” НБУ і ГПУ намагаються конфіскувати активи, які належать олігарху. Сам Коломойський і його менеджери звинувачують керівництво Нацбанку в свідомому доведенні “Приватбанку” до націоналізації.

Сообщение Війна за мільярди “Приватбанку”. Великі вкладники через суд повертають гроші появились сначала на Український репортер.

За його словами, після звернення голови (уже колишнього. – Ред.) правління банку Олександра Шлапака, було арештовано ліквідне майно Приватбанку та пов’язаних з ним структур – понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ “Приватофіс”. ГПУ вивчає документи, допитує членів кредитного комітету Приватбанку і працівників Нацбанку, які мали стежити за Приватбанком.

“Готуються підозри”, – повідомив Луценко.

У зверненні до Генпрокурора Шлапак повідомляв, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції, завдяки яким державі завдали збитків в особливо великих розмірах. Зокрема, дало кредит пов’язаним з банком компаніям Claresholm Marketing Ltd ($389 млн і 60 млн євро) і ТОВ “Новафарм” (3,2 млрд грн), а компанії ПАТ СК “Інгосстрах” нарахували індексовану винагороду в розмірі 136 млн грн.

Нагадаємо, 1 липня строк добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників ПАТ “Приватбанк”, повідомляє НБУ. Тобто зараз можна стверджувати, що колишні власники не виконали взяті на себе зобов’язання.

Таким чином, держава та ПАТ “Приватбанк” перейшли до юридичної процедури стягнення боргів, тож мова йде більшою мірою про примусове стягнення.

Сообщение ГПУ та НАБУ розслідують кілька справ щодо Приватбанку. Арештували майно появились сначала на Український репортер.

Громадський штаб торгової блокади Донбасу звернувся до українців із пропозицією і проханням підтримати націоналізацію підприємств, які належать Російській Федерації.

Хоча відразу виникає думка, що це лише відповідна реакція на дії «вождів» терористичних ДНР і ЛНР щодо українських компаній на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а заодно і в Криму. Проте ця пропозиція має вагоме суспільне значення.

Практична реалізація заклику про націоналізацію російських підприємств в Україні, що пролунав із вуст другого командира добровольчого батальйону «Донбас» Анатолія Виногродського, може стати початком антиолігархічної революції в країні.

По-перше, активісти зі штабу блокади, спираючись на перші результати своєї діяльності, розширюють спектр завдань, які вирішуються, переводячи їх із локального рівня (звільнення всіх військовополонених й ухвалення спеціального закону про ОРДЛО) до загальнодержавного.

По-друге, ветерани добровольчих батальйонів й учасники АТО заявляють про свою політичну суб’єктність.

За великим рахунком, наша держава мала б націоналізувати російську власність у відповідь на дії кримського керівництва ще в 2014–2015 роках. Принаймні, відразу ж після офіційного включення півострова до складу РФ.

Однак центральна влада зайняла страусину позицію, обмежившись лише чиновницькою допомогою Коломойському та іншим українським бізнесменам у подачі й просуванні їхніх позовів у Гаазький трибунал з комерційних питань та Європейський суд з прав людини з приводу незаконної націоналізації 480 підприємств і організацій.

Серед них величезні активи «Чорноморнафтогазу», «вишки Бойка», кримські відділення «Ощадбанку» і «Укрексімбанку», фінансові, енергетичні, промислові та сільськогосподарські підприємства Коломойського, Ахметова, Порошенка й інших вітчизняних великих і дрібних бізнесменів.

За словами міністра юстиції Павла Петренка, Україна оцінює збитки, нанесені в результаті окупації Криму Росією, в $ 100 мільярдів.

Безумовно, обраний юридичний шлях більш цивілізований з точки зору західних стандартів. Однак саме м’якотілість української влади, на мою думку, породила спокусу націоналізувати підприємства вітчизняних олігархів так званим керівництвом ДНР і ЛНР.

Звичайно ж, розмінюватися на націоналізацію дрібних російських фірм і компаній не варто. Для формування гідного міжнародного іміджу Української держави наша влада повинна націоналізувати стратегічні й великі російські підприємства. Перш за все пакети українських енергокомпаній, що належать російським олігархам Олександру Бабакову і Григоришину.

Як відомо, перший із них володіє дев’ятьма обленерго – в херсонській, одеській, кіровоградській, київській, житомирській, рівненській і чернівецькій компаніях у нього контрольний пакет акцій. У миколаївській і хмельницькій Бабаков має невеликі пакети.

Григоришин теж володіє дев’ятьма обленерго, тільки контрольних пакетів у нього всього два – в луганській і вінницькій компаніях. Решта сім контролюються спільно з іншими акціонерами, в тому числі й з Ігорем Коломойським. Це Запорізьке, Харківське, Полтавське, Сумське, Чернігівське, Черкаське і Тернопільське обленерго.

Однак замість націоналізації російських активів в Україні влада продовжує продавати деякі наші стратегічні компанії бізнес-представникам Кремля. Як стало відомо днями, Антимонопольний комітет 7 березня дозволив російській компанії «VS Energy», мажоритарним власником якої є депутат Держдуми РФ Олександр Бабаков, викупити 50% пакета акцій «Чернівціобленерго».

Націоналізація підприємств – досить складний акт. Але її ключовою ланкою є призначення свого ефективного менеджменту. Ідеальним варіантом була б передача націоналізованих російських активів українським олігархам – як компенсація за втрачені ними підприємства в Криму, ДНР і ЛНР. Та через побоювання помсти з боку Путіна доведеться обмежитися чиновницьким менеджментом.

Правда, принаймні останні 15 років влада через своїх придворних експертів втовкмачувала українському суспільству думку, що держава не може бути ефективним власником і менеджером. Однак націоналізація «Приватбанку» Коломойського і Боголюбова в грудні 2016 року свідчить, що в форс-мажорній ситуації влада вважає це єдиним доцільним варіантом.

Та і є в Україні досвід повернення в держвласність великих російських промислових підприємств – Запорізького алюмінієвого заводу. Як відомо, він був відібраний влітку 2015 року за рішенням судів у російської компанії РусАл Дерипаски за невиконання приватизаційних зобов’язань.

Багато хто, напевно, засудить саму думку: з метою компенсації втрат в Криму, а аткож на окупованих територіях так званих ДНР і ЛНР передати в управління і тим більше у власність українським олігархам націоналізовані російські підприємства.

Але цей крок, по-перше, продемонстрував би якщо не солідарність, то хоча б співчуття з боку наших громадян щодо понесених ними збитків. Не можна ж наших товстосумів лише демонізувати. А по-друге, став би додатковим моральним виправданням для націоналізації або реприватизації українських активів вітчизняних олігархів, придбаних приватизаційно-корупційним шляхом за останні 20 років.

Націоналізація російських активів в Україні має відбуватися на основі спеціально ухваленого Верховною Радою закону і рішень Кабінету Міністрів. Практично її повинен здійснювати Фонд держмайна. Це відомство має припинити спроби задешево продати українські стратегічні активи в кризових економічних умовах і зрештою зайнятися більш відповідною для сьогоднішньої ситуації справою.

Поки що важко сказати, чи зможуть штаб блокади і громадські активісти змусити нашу владу націоналізувати великі російські компанії в Україні у відповідь на відповідні дії ДНР і ЛНР. Але ветерани добровольчих батальйонів і учасники АТО на редутах в Кривому Торці, Новотроїцькому, Бахмуті, Золотому та інших місцях своє завдання-мінімум виконали: влада запровадила тимчасову державну блокаду залізничних і автомобільних шляхів, щоб припинити торгівлю з окупованими територіями Донецької і Луганської областей.

Крім того, Національний банк змушений був запровадити на рік санкції щодо публічного акціонерного товариства “Сбербанк України” та інших російських банків для запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов’язаних з ними осіб.

Перехід до наступного етапу української гібридної революції залежить від підтримки дій штабу цивільної блокади ОРДЛО нашим суспільством.

Володимир ЛАРЦЕВ, екс-радник голови Фонду держмайна,
директор Центру антиолігархічної політики

Сообщение Дещо про торговельну блокаду, олігархів та націоналізацію появились сначала на Український репортер.

Про економіку і ВВП

Сьогодні є підстави вважати, що в Україні почалося реальне відновлення економіки, вважає Петро Порошенко.

“Зараз вже є підстави говорити про те, що почалося реальне відновлення економіки і є можливість починати перехід від тактики виживання до нашої спільної державної стратегії розвитку”, – сказав президент.

За його словами, в Україні оживає промислова галузь, зростання економіки за 2016 рік склало 2,8%.

“Втім промислове зростання припинилося ще за 3 роки до агресії, в 2011 році, і я поки що не знаю, чи ми остаточно перевернули на позитив цю багатолітню негативну тенденцію, тим більше, що наслідки так званої блокади Донбасу, цього справжнього удару під дих Україні в першу чергу дадуться взнаки саме цій галузі – промисловості”, — сказав Порошенко.

Він нагадав, що в березні 2015 року облікова ставка НБУ сягала 30%, а тепер вона удвічі менша – 14%.

“Це ще забагато для нормального кредитування економіки, але тенденція є обнадійливою”, — додав Президент.

Про золотовалютні резерви

На сьогоднішній день обсяг золотовалютних резервів в Україні становить $15,5 мільярда, повідомив Президент України.

“Золотовалютні резерви танули неначе сніг навесні, і на лютий 2015 року всохли практично до 5 мільярдів доларів. Сьогодні вони становлять 15,5 мільярдів доларів. Саме туди, в першу чергу, пішли кошти, отримані від міжнародних фінансових організацій і 100 відсотків коштів МВФ”, — заявив Порошенко.

Він зазначив, що “безвідповідальні політикани” постійно наголошують, що ці гроші проїли, або використані не за призначенням, що є “суцільною, тотальною і безвідповідальною брехнею”.

Про інфляцію

Порошенко розраховує, що інфляція в 2017 році не перевищить 10 відсотків.

“Інфляція, тягар високих цін – то, що людей зараз хвилює найбільше. Цього року, вона буде вимірюватися, сподіваюся, вже однозначною цифрою – менше 10%. До 2019 року, це наша спільна задача, ми маємо вийти на показник інфляції близько 5-річної”, – сказав Президент і нагадав, що позаминулого року інфляція становила 43 відсотки.

Нагадаємо, що в 2016-му інфляція становила 12,4%, а в 2015 році -43,3%. Держбюджет-2017 передбачає інфляцію на рівні 8,1%.

Про транш МВФ і блокаду

Президент звинуватив у відтермінуванні траншу МВФ (виділення траншу Україні перенесли на невизначений термін, щоб порахувати наслідки блокади) організаторів блокади. Він зазначив, що планує провести нараду із головою НБУ, прем’єр-міністром і міністром фінансів.

“Один з її учасників запропонував відрядити до Вашингтона в якості спецпредставника Андрія Івановича (Садового) з Семенченком, Юлію Володимирівну (Тимошенко) із Парасюком… Якщо Самопоміч організувала блокаду, то хай би і виправляла наслідки”, – сказав Порошенко.

Він назвав організаторів блокади майстрами піару, які дурили суспільство.

“Але вони дурили суспільство. Яка блокада, коли там дірка в кордоні, у тому числі з Росією у сотні кілометрів. Насправді все це виявилося спецоперацією, щоб виштовхати окуповані райони Донбасу в Російську Федерацію”, – сказав Порошенко.

Про видатки на оборону

Видатки на оборону і безпеку вже зараз перевищують 5% ВВП і не виключено, що цю частку доведеться збільшувати, прогнозує Президент України.

“Головною є російська військова загроза, і вона походить не лише з окупованих районів Донбасу, вона нависає по всій лінії кордону з Росією. І правильною відповіддю на цей виклик є лише одна. Якщо на початок 2014 року витрати на оборону становили 1 відсоток ВВП, то у 2016 році нашими спільними зусиллями ми довели ці витрати до 3,2 відсотка ВВП і не виключено, що цю частку доведеться збільшувати ще”, – сказав Порошенко.

Про націоналізацію “Приватбанку”

“Філігранною” назвав Президент України націоналізацію ПриватБанку. Він висловив впевненість, що банк стабільно працюватиме в майбутньому.

“В інтересах десятків мільйонів ми провели філігранну і бездоганну націоналізацію ПриватБанку, забезпечили і далі, впевнений, будемо забезпечувати його стабільну роботу, хоча це не знімає необхідності і відповідальності за чітке інформування суспільства, де гроші вкладників”, — сказав Порошенко.

Про службу фінансових розслідувань

Президент України виступає за ліквідацію податкової поліції і якнайшвидший початок роботи служби фінансових розслідувань. Відповідний законопроект після доопрацювання голова держави готовий подати до Верховної Ради як невідкладний.

“Вже кілька десятків років триває дискусія про долю податкової поліції. Зараз спроби знайти компроміси поки що зашли в глухий кут. Упевнений, що треба приймати рішення і ставити крапку. Моя пряма політична воля полягає в тому, що цю структуру, податкову поліцію, слід ліквідувати. Її роботу мають виконувати не м’язисті хлопці в масках, а “ботани” в білих комірцях через аналітичну роботу. Тому тут потрібні більше не силові, а аналітичні здібності. Не „маски шоу“, а ефективна робота”, – сказав Порошенко.

Про дострокові парламентські вибори

Президент України виступає проти проведення дострокових парламентських виборів Порошенко вважає, що це було доречно після Революції гідності, коли у Раді були регіонали і комуністи.

“Передвиборча компанія поставила б на паузу всі реформи мінімум на рік, а далі склад нової Ради виявся б настільки пістрявим і роздрібненим, що годі було б сподіватися на створення бодай якоїсь коаліції. Ось чому я категорично проти перевиборів, яких найголосніше вимагає так звана “широка опозиція”. А кістяк її – дві партії які 8 років тому тільки якимось дивом не створили широку коаліцію, які з 2006 року по 2014 рік були біля державного керма, за якими ми і досі прибираємо”, — сказав Порошенко.

Сообщение Економіка від Порошенка. Президент про інфляцію, ВВП і транш від МВФ появились сначала на Український репортер.