Існуюча процедура атестації та експертизи цілителів не дозволяє МОЗ видати жодному з них дозвільні документи, оскільки неможливо гарантувати безпечність використовуваних ними методів для пацієнтів. Всі раніше видані дозволи на заняття цілительством створюють потенційну небезпеку для громадян України, оскільки такі дозволи жодним чином не гарантують безпеку пацієнтів при їх зверненні до цілителів”, – заявляє МОЗ.

У законодавстві поняття народної медицини визначено як “методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації”. У відомстві наголошують, що застосовувати це визначення на практиці неможливо.

По-перше, законодавством не передбачено критеріїв підтвердження досвіду багатьох поколінь та усталеності в народних традиціях. Це можуть зробити лише спеціалісти-етнологи чи культурологи.

По-друге, будь-які методи оздоровлення, діагностики та лікування мають бути безпечними та дієвими для пацієнтів. Народні методи не входять до арсеналу сучасної доказової медицини, а отже, їхні безпека та ефективність ніким і ніколи не перевірялися суворими науковими експериментами.

Процедура “експертизи” цілителів,  наразі передбачена законодавством, визначає, що цілитель має обґрунтувати метод лікування, який він хоче застосовувати. Водночас переважна більшість методів альтернативної та народної медицини базуються на ідеях, що суперечать сучасній науковій картині світу та медичній науці.

Для перевірки методів альтернативної медицини необхідно проводити наукові та клінічні дослідження, які зазвичай тривають роками і дорого коштують.