“НАБУ і САП викрили організовану групу, причетну до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом.

За даними НАБУ, у 2018 році “Че Гевара” (за даними УП, під цим прізвиськом у розслідуванні фігурує колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова “Нафтогазу” Олексій Чернишов) увійшов у склад засновників TОВ BLOОM Development.

Влітку 2019 року це товариство придбало у Козинської сільради на Київщині понад 4 га землі, яка й стала основою для майбутнього будівництва.

В листопаді того ж року році “Че Гевару” призначають головою Київської ОДА. Через статус держслужбовця свою частку в статутному капіталі товариства він передає своїй дружині.

В березні 2020 року “Че Гевара” очолює Міністерство розвитку громад та територій, а вже у травні 2020 року зароджуються концепції будівництва приватних резиденцій “Династія” на землях, які перебувають у власності та частково в оренді TОВ BLOОM Development, засновником якого є дружина Чегівари.

Для реалізації проекту “Че Гевара” з підконтрольних йому осіб формує команду проєкту “Династія”

Дослівно НАБУ: “Вартість земельних ділянок в Козині, на яких планували будівництво династії, за оцінками самих же учасників проєкту, складала на той час від 4 000 до 20 000 доларів США за одну сотку землі.

Водночас резиденції мали зводитись на ділянках загальною площею понад 8 га, вартість яких могла перевищувати 6 млн доларів США.

НАБУ і САП увечері 11 травня проводять слідчі дії з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Сообщение Єрмаку повідомили про підозру появились сначала на Український репортер.

За даними слідства, службовці через посередника, адвоката, вимагали у підприємця 110 тисяч доларів за укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії. Осіб затримано на гарячому під час одержання другого траншу у сумі 55 тисяч доларів. Тривають першочергові слідчі дії. Про це повідомляє НАБУ.

Фото: НАБУ/САП

Сообщение На хабарі викрили співробітників СБУ появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Transparency International Ukraine.

Видання з посиланням на пресслужбу Вищого антикорупційного суду пише, що за Тимошенко внесли всю суму застави, визначену судом, – 33 мільйони гривень.

Раніше ЗМІ повідомляли, що частину цих коштів – понад 12 мільйонів гривень – внесли 20 січня. З них 5 млн грн вніс Сергій Віталійович Рабчук, 8,65 млн грн – Оксана Володимирівна Фетісова, які пов’язані з одним з головних спонсорів “Батьківщини”, нардепом Костянтином Бондарєвим.

21 січня Тимошенко заявила, що подасть заяву до правоохоронних органів на дії детективів Національного антикорупційного бюро і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Нагадаємо, що увечері 13 січня НАБУ і САП повідомили, шо викрили керівника однієї з фракцій у Верховній Раді на корупції, водночас джерела УП повідомляли, що йдеться про Юлію Тимошенко.

Антикорупційні органи заявили, що керівника однієї з депутатських фракцій викрили на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування “за” або “проти” конкретних законопроєктів. Попередня кваліфікація справи: ч. 4 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК України.

14 січня Тимошенко підтвердила проведення обшуків в офісіпартії, але заявила, що відкидає усі звинувачення. Згодом вона заявила, що обшуки в її офісі розпочалися о 21:30 13 січня, коли вона перебувала у приміщенні сама, що антикорупційники приїхали на 5 автобусах, без рішення суду, не дали їй викликати адвоката і обшукали також кабінет нардепа політсили Сергія Власенка, який був закритий.

НАБУ і САП офіційно повідомили про оголошення підозри керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам на постійній основі.

На записах, які оприлюднило Національне антикорупційне бюро, нібито лідерка фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко обговорює із невідомим народним депутатом систему оплати за конкретні голосування у Верховній Раді.

Перед засіданням ВАКС Тимошенко заявила, що плівки, оприлюднені НАБУ, сфальсифіковані, бо такої розмови “не було ніколи в її житті”.
Згодом Тимошенко заявила, що ніколи не пропонувала депутатам гроші за голосування і ніколи цього не робитиме.

Сообщение За Тимошенко внесли 33 мільйони гривень застави появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив директор НАБУ Семен Кривонос.

Очільник НАБУ підтвердив, що під час слідчих дій у справі колишнього очільника ОП було вилучено певні речі, на які судом уже накладено арешт. Зокрема, йдеться про цифрові носії інформації, що можуть мати значення для слідства.

Кривонос уточнив, що детективи не проводили обшуки безпосередньо за місцем роботи посадовця в Офісі президента, проте слідчі заходи здійснювалися в інших локаціях. При цьому очільник Бюро відмовився розголошувати деталі щодо вмісту вилучених файлів, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

Питання щодо статусу Андрія Єрмака виникло на тлі розслідування справи «Мідас» та оприлюднених раніше так званих «плівок Міндіча».

Згідно з заявами народних депутатів та інформацією САП, у матеріалах справи фігурує особа під кодовим ім’ям «Алі-Баба», яка нібито давала вказівки щодо переслідування детективів НАБУ та втручання в роботу антикорупційних органів.

Семен Кривонос під час засідання ТСК не став коментувати місцеперебування колишнього посадовця та обшуки у його оточення, наголосивши, що ці відомості є предметом приватного життя та таємницею слідства.

Нагадаємо, що Андрій Єрмак подав у відставку 28 листопада 2025 року, безпосередньо після проведення обшуків у його помешканні. Зеленський тоді офіційно прийняв заяву, пояснивши це рішення бажанням уникнути спекуляцій навколо роботи Офісу президента.

Сам Єрмак заперечував будь-які порушення закону, заявив про повну співпрацю зі слідством та повідомив, що вирушає на фронт. Наразі НАБУ продовжує вивчати вилучені докази, проте офіційних звинувачень або вручення підозри колишньому топпосадовцю досі не відбулося.

Сообщение Андрій Єрмак досі не отримав підозри – директор НАБУ появились сначала на Український репортер.

Як повідомили у САП, 27 грудня 2025 року за дорученням заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурори САП вручили підозру п’ятьом народним депутатам України. Їхні дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідування перевіряються факти можливого створення та діяльності з 2021 року організованої групи, до складу якої входили народні депутати України, з метою систематичного одержання неправомірної вигоди за прийняття / неприйняття відповідних законопроєктів.

За даними НАБУ, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України та службові особи апарату Верховної Ради України. Діяльність групи координував один із народних депутатів.

Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроєктів у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp. Там давалися вказівки щодо того, як потрібно голосувати: “за” чи “проти”.

Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти.

“Зазначимо, що сума неправомірної вигоди визначалась “показником ефективності голосувань”, який залежав від кількості підтриманих кожним конкретним народним депутатом України проєктів постанов та законів, а також їх присутності на пленарних засіданнях.

Розмір неправомірної вигоди становив від 2 000 до 20 000 доларів США. При цьому щонайменше з вересня 2022 року по листопад 2022 року розмір неправомірної вигоди складав 2 000 доларів США, а щонайменше із серпня 2025 року – вже 5 000 доларів США”.

У САП додали, що розподіляли кошти, як правило, щочетверга на початку наступного місяця за підсумками виконання завдань.

“За результатами проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано одержання з листопада по грудень поточного року учасником вказаної організованої групи – народним депутатом України неправомірної вигоди в сумі не менше ніж 145 000 доларів США із забезпеченням подальшого її розподілу серед інших народних депутатів України.

На сьогодні всім підозрюваним депутатам вручено клопотання про застосування запобіжних заходів”.

Зранку 27 грудня НАБУ і САП повідомили, що за результатами операції під прикриттям викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді України.

Згодом у НАБУ заявили, що Співробітники Управління державної охорони чинили спротив працівникам Бюро під час здійснення слідчих дій у комітетах Верховної Ради. Пізніше детективи змогли зайти до будівлі комітетів Ради.

В Управлінні державної охорони заявили, що його працівники перевіряли осіб, яких співробітники НАБУ взяли у якості понятих до урядового кварталу, а після перевірки пропустили тих і інших на територію.

За даними джерел УП, в рамках викриття НАБУ і САП організованої злочинної групи підозри вже отримали народні депутати від “Слуги народу” Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль.

Малюнок Андрія Петренка

Сообщение Правоохорнці повідомили про підозру п’ятьом народним депутатам через хабарі за “потрібне” голосування появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на слова посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука.

Корнійчук розповів, що Міністерство закордонних справ попросило надати приміщення посольства для проведення слідчих дій. Про яку саме справу йдеться, посольству не повідомляли.

Дипломат також зазначив, що точної дати приїзду слідчих ще немає. Він додав, що її вже двічі переносили.

За інформацією джерел “Української правди” у правоохоронних органах слідчі дії стосуватимуться справи колишнього народного депутата Георгія Логвинського

Національне антикорупційне бюро у липні 2023 року заочно повідомило про підозру екснардепу від Народного фронту Георгію Логвинському, якого підозрюють у виведенні 54 млн грн з держбюджету через компанію “Золотий мандарин ойл”.

Йдеться про так звану “справу Золотого мандарину”. У ній НАБУ розслідує можливе зловживання владою посадовцями Міністерства юстиції та розтрату 54 мільйонів гривень. За даними слідства, кошти виводились через компанію “Золотий мандарин ойл”, яку пов’язують з колишнім нардепом Георгієм Логвинським.

Вищий антикорупційний суд ще на початку 2025 року розглянув клопотання прокурора САП про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного, колишнього народного депутата Георгія Логвинського, який також є позаштатним радником Київського міського голови Віталія Кличка.

Клопотання прокурора (вже вдруге) було відхилено. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржувала попередню відмову в апеляції. Апеляційна палата відправила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Загалом питання надання дозволу на спеціальне досудове розслідування щодо Логвинського вирішується з грудня 2023 року. Зокрема такий дозвіл може забезпечити можливість заочно завершити розслідування у справі і в майбутньому направити її до ВАКС.

Нагадаємо, що влітку 2023 року НАБУ і САП заочно повідомили колишньому народному депутату України Георгію Логвинському про підозру в організації заволодіння та легалізації 54 мільйонів гривень з держбюджету. За версією слідства, він організував схему, внаслідок якої Міністерство юстиції безпідставно переказало понад 54 мільйони гривень пов’язаній із ним фірмі «Золотий Мандарин Ойл». Крім Логвинського, підозри в цій справі отримали ще шестеро осіб.

Логвинський тривалий час ховається від правосуддя. Віталій Кличко запросив Георгія Логвинського до своєї команди для надання юридичних порад. Його неодноразово викликали до Вищого антикорупційного суду, проте радник мера з питань юстиції так і не з’явився.

На світлині: Георгій Логвинський. Фото з відкритих джерел

Сообщение На території посольства України в Ізраїлі проведуть слідчі дії появились сначала на Український репортер.

Тривають першочергові слідчі дії, повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

За даними джерел «УП», задокументовано, як депутатка разом із спільниками вимагала з підприємця 250 тисяч доларів США.

В медіа висловили припущення, що йдеться про депутатку Анну Скороход. Згодом парламентарка підтвердила у Фейсбуку, що у її помешканні проводять слідчі дії.

«Мені нічого приховувати, моя діяльність – на долоні» – зазначила Скороход. Вона вбачає у цій події спробу заблокувати її «політичну діяльність через принципову позицію».

Сообщение Народну депутатку Cкороход підозрюють в отриманні хабаря появились сначала на Український репортер.

Після гучних обшуків 28 листопада Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) так і не висунули Андрієві Єрмаку жодних кримінальних підозр. Втім, навіть така причетність до сканадального розслідування коштувала йому посади очільника офісу президента, та статусу правої руки Володимира Зеленського.

НАБУ, яке ще в п’ятницю обіцяло повідомити деталі слідчих дій у Єрмака, цього тижня відмовляється від будь-яких коментарів. Неофіційно джерела DW в антикорупційній правоохоронній вертикалі лише підтверджують: обшуки відбулись у рамках нового етапу операції “Мідас”. І тепер уже екскерівник ОП – найвища за рангом ціль НАБУ не тільки в цій справі, а й за всю десятирічну історію бюро.

У кримінальному розслідуванні, яке керівництво НАБУ називає наймасштабнішим з часів створення антикорупційної вертикалі ще вісім підозрюваних. Семеро з них, за версією слідчих, входили в злочину організацію Тимура Міндіча – друга та бізнес-партнера Володимира Зеленського в “Кварталі 95”. За твердженням правоохоронців, користуючись зв’язками та впливом Міндіча у енергетиці та оборонці, група тягнула багатомільйонні “відкати” з підрядників НАЕК “Енергоатом”, а також відмивала ще більші суми у спеціальній “пральні”. Восьмий підозрюваний – віцепрем’єр Олексій Чернишов начебто отримував з цієї пральні незаконні доходи.

Впродовж останніх двох тижнів прокурори САП оприлюднили у Вищому антикорупційному суді стенограми сотень розмов підозрюваних між собою та з іншими посадовцями та бізнесменами, що мали свідчити про скоординованість та надзвичайну впливовість зловмисників. Двом із них – самому Міндічу та його соратнику Олександру Цукерману – вдалося завчасно покинути країну, слідство оголосило їх у розшук, а РНБО обклало санкціями.

Іншим ВАКС та його апеляційна палата призначили двомісячні арешти, погодившись із обґрунтованістю підозр слідчих. Однак станом на 28 листопада лише двоє підозрюваних лишаються під арештом – четверо ж, у тому числі й Олексій Чернишов, вийшли під застави, що загалом перевищили 3,5 мільйона євро.

DW ретельно вивчило матеріали слідства, оголошені в судових засіданнях, та вислухала аргументи самих підозрюваних і розповідає докладну історію “Міндічгейту”.

“Енергоатом”: шлагбаум від неформального куратора
Двоє підозрюваних, що лишаються під вартою, – це “Тенор” і “Рокет” з раніше оприлюднених правоохоронцями аудіозаписів. Тобто виконавчий директор “Енергоатому” з безпеки Дмитро Басов та адвокат Ігор Миронюк. Останнього НАБУ називає ексрадником Германа Галущенко- нині відстороненого міністра юстиції, а донедавна й енергетики – та неформальним куратором атомної галузі. Необмежений вплив на концерн, на думку слідства, дозволив Миронюку та Басову створити для його підрядників та постачальників корупційний “шлагбаум”.

“Енергоатом”, чиї річні закупівлі сягають 11 мільярдів гривень, мав можливість місяцями не платити постачальникам”Енергоатом”.
Цю схему, як і діяльність всієї злочинної організації, детективи документують від вечора 15 січня 2025 – коли фіндиректорка “Енергоатому” Людмила Смілянець доповідала Миронюку про фінансовий стан та постачальників концерну у помешканні на Печерську. Прокурор САП Сергій Савицький 11 листопада зачитував у суді стенограму розмови – не знаючи контексту важко зрозуміти її зміст, втім, у кількох місцях Миронюк доволі однозначно наказує призупинити платежі окремим контрагентам. Смілянець у відповідь обурюється: мовляв, перестала розуміти, в яких компаніях є інтерес Миронюка, а в яких нема.

Зрештою, слідство фокусується на Андрії Оверченко, підприємці родом з Енергодару, чия компанія “Еласт Атом” від 2019 року постачає на українські АЕС гумові ущільнювачі. За даними системи YouControl, у минулому постачальник неодноразово вибивав з “Енергоатому” заборгованість по контрактах через суд. Однак у серпні 2024 це втратило сенс – уряд включив концерн до переліку підприємств, з яких заборонено стягувати борги судовим виконавцям. “Енергоатом” перестав платити компанії Оверченко на початку лютого і за три з половиною місяці заборгував їй 11,66 мільйона гривень за поставлену продукцію.

Хто, коли і за яких обставин вимагав у “Еласт Атому” відкат, та хто зрештою його заплатив? Слідство досі не змогло це встановити. Однак 14 травня Дмитро Басов нібито сам приніс гроші до іншого помешкання Миронюка, де також була встановлена прослушка. “Я вам зараз розрахую швидко… Так, це я даю вам, це сюди, це сюди. Раз, два, три, чотири, п’ять, п’ятдесят три. Це Оверченка…”, – цитував Басова прокурор Іван Дячук 12 листопада, стверджуючи, що мова йде про 53 тисячі доларів США.

Через цю історію слідство інкримінує Басову та Миронюку одержання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, погрожуючи позбавленням волі на строк до 12 років. Однак відкати вимагали і від інших постачальників, вважають у САП. “Історія там – 15. З усіма, з ким ми спілкуємося, в усіх однаково, у всіх 15”, – запевняв Дмитро Басов під час тої самої розмови 14 травня. На думку слідства, йдеться саме про розмір хабаря у відсотках від суми контрактів, які мали сплатити постачальники.

На іншій зустрічі 9 липня вони з Миронюком ділили готівку між собою та іншими менеджерами “Енергоатому”. “Цей конверт – будівництво, 105. Це військові. Це Лукашевич (ймовірно Сергій Лукашевич, директор департаменту зв’язків з громадськістю. – Ред.) – 5. 5 – Пушкарь (ймовірно, Сергій Пушкар, ексдиректор з правового забезпечення, нині член НКРЕКП. – Ред.), штука – Коля, 10 – ваше. 3 – Мельничук”, – рахував Миронюк тисячі доларів, вважають слідчі. Однак вони досі не отримали достатньо підтверджень того, що перелічені люди дійсно отримували хабарі, пояснив DW прокурор Савицький після завершення засідання.

Від обговорення конкретних стенограм захисники атомників у суді обачно ухились – адже прокуратура не надала оригінали аудіозаписів. Натомість наполягали: ані Басов, ані Миронюк не мали такого авторитету і повноважень, аби впливати на тендерні процеси “Енергоатому” чи графіки оплат постачальникам.

Слідство вважає: колишні міністр енергетики Герман Галущенко (л) та президент “Енергоатому” Петро Котін (п) не могли не знати про “шлагбаум” для постачальників компанії, але офіційних підозр їм поки що не висунуто.
“Якщо прокуратура говорить про неправомірну вигоду, то це злочин службової особи – для того, щоб був склад злочину, необхідно довести, що Басов, займаючи таку-то посаду, маючи такі-то владні повноваження, вчинив такі-то дії в інтересах того-то, або не вчинив в інтересах того-то, за що отримав таку-то неправомірну виводу”, – повчав прокурора адвокат Віталій Наум 12 листопада. Його підзахисний Дмитро Басов запевнив суд, що серед усіх підозрюваних знайомий лише з Миронюком.

Миронюку ж взагалі не можна закидати статтю про хабарництво – оскільки той не є службовою особою, заявляв суду його адвокат Олександр Готін. Дані НАБУ про те, що під час описаних подій він буцім-то був радником міністра енергетики Германа Галущенка спростувало і міненерго. Сам Миронюк лише коротко заперечив висунуті йому підозри і не відповідав на подальші питання суду та журналістів.

Однак у НАБУ вже є щонайменше два свідки, які підтверджують, що він був чи не найголовнішою людиною, як в “Енергоатомі”, так і в міністерстві енергетики. Один із них – Володимир Кудрицький, екскерівник (2020-2024) іншої державної енергетичної компанії НЕК “Укренерго”, звільнений після затяжного конфлікту з Галущенком. Наприкінці жовтня 2025 року ДБР оголосило Кудрицькому про підозру у шахрайському заволодінні коштами НЕК через контракт на будівництво огорожі однієї з підстанцій. Печерський райсуд Києва постановив взяти його під варту, але він вийшов під заставу у 13,7 мільйона гривень.

Слідчим НАБУ Кудрицький розповідав: Миронюк брав участь у багатьох нарадах міністерства енергетики, на яких поводився “зверхньо, як керівник”. “Мені доводилось чути про те, що в “Енергоатомі” беруть хабарі за оплату вже виконаних робіт. Тобто, “Енергоатом” казав підрядникам на ринку, що грошей не вистачає на всіх, відповідно вони вимагали хабарів за те, щоб пріоритетно, в першу чергу платити тим, хто ці хабарі надавав”, – цитував екскерівника “Укренерго” прокурор Савицький 12 листопада.

Ім’я іншого свідка він не розголошував, пославшись на те, що той перебуває під захистом правоохоронців. Анонімний свідок стверджував: Миронюк і Басов фактично повністю контролювали діяльність “Енергоатому”, до того ж повідомляв про обставини функціонування системи відкатів, яка, за його словами, всередині компанії називалась “шлагбаум”.

Миронюк міг також істотно впливати і на правоохоронні органи, вважає слідство. Від жовтня він неодноразового відвідував головний офіс Держбюро розслідувань, розповідав прокурор Савицький. На одній зі стенограм, яку він читав у суді 12 листопада, “атомники” згадують про домовленість, за якою “дбр-івці забирають собі 5 відсотків”, на іншій обговорюють директора ДБР Олексія Сухачова, який, на їхню думку, є “достатньо скромним” і “не випендрюється”.

Після оприлюднення цих розмов ДБР розпочало кримінальне розслідування за статтями про хабарництво та перевищення службових повноважень власними співробітниками. Однак за тиждень відзвітувало: внутрішні перевірки не підтвердили ані вплив сторонніх осіб на працівників бюро, ані його причетність до витоку інформації про операцію “Мідас”.

Під час обшуку в одній з квартир Миронюка НАБУ виявили цілий стос досьє на власних співробітників та антикорупційних активістів. Детективи винуватять у витоку одного з найвищих керівників антикорупційної вертикалі – заступника керівника САП Андрія Синюка. В жовтні Миронюк і Басов нібито спокусили його за посередництва ще одного співробітника “Енергоатому” – Станіслава Гущесова, який перед цим багато років прослужив у генеральній прокуратурі. Синюк, хоч і не був безпосередньо залучений в “операцію “Мідас”, неодноразово проглядав її матеріали в реєстрі досудових розслідувань, і міг передавати дані розслідування підозрюваним.

Внутрішнє розслідування щодо Синюка триває, йому досі не оголошували про офіційну підозру. Однак сам він поспішив звільнитися з посади за власним бажанням “для уникнення будь-яких спекуляцій”.

Інша частина діяльності “злочинної організації Міндіча” була сконцентрована на легалізації коштів набутих злочинними шляхом через так званий “бек-офіс”, що працював як традиційний конвертаційний центр – переводив готівкові кошти в безготівкові та навпаки за допомогою крипторахунків та підставних компаній. Розміщувався цей “бек-офіс” у невипадковому місці – в квартирі на Софіївській площі, що належала родині Леоніда Деркача, колись могутнього очільника СБУ часів Кучми, який помер у січні 2022 року.

Не менший вплив на українську політику мав і його син Андрій Деркач, який теж починав свій кар’єрний шлях у СБУ. Однак зараз спецслужба обвинувачує Деркача-молодшого у держзраді на користь рф – від осені 2024 року він представляє Астраханську область у Раді Федерації. В українському парламенті Андрій Деркач беззмінно засідав від 1998 року, майже весь цей час Ігор Миронюк був його офіційним радником, в тому числі й під час керівництва “Енергоатомом” у 2006-2010 роках.

Однак керівником “бек-офісу” НАБУ називає не Миронюка, а Олександра Цукермана, бізнесмена, мецената та власника бьюті-клініки DMC. За версією слідства, Цукерман залучив до злочинної організації бухгалтера Ігора Фурсенка та двох співучасниць: Лесю Устименко та Людмилу Зоріну, разом вони “відмили ” близько 100 мільйонів доларів. Цукерман покинув Україну за кілька тижнів до оголошення про підозру, інші троє вийшли під застави у 95, 25 та 12 мільйонів гривень відповідно.

НАБУ не тільки прослуховувало “бек-офіс”, а й пильно стежило за його співробітниками. В результаті у суді прокурори представили 11 епізодів легалізації на загальну суму лише близько 8 мільйонів.

У восьми з них впродовж лютого-травня гроші – загалом понад 6 млн доларів – у “бек-офіс” передавав Ігор Миронюк. Джерело походження цих коштів, як з’ясувалось у суді, слідству невідоме. Однак САП називало їх “набутими злочинним шляхом” з огляду на те, що законних джерел для таких сум у Миронюка просто не було.

Адвокати Миронюка та співробітників “бек-офісу” звертали увагу – жодного разу слідство не зафіксувало факт передачі готівки. Лише в одному випадку йшлося про зустріч Ігора Фурсенка з кур’єром у лютому – на оприлюднених у суді знімках він ніс до дверей дві сумки, в яких начебто було 874 тисячі доларів. Втім, інший подібний випадок вони обговорювали з Цукерманом за місяць. “Я забрав лимон і в цій же коробці віддав 1,6. Але 1,6 нести – це таке собі задоволення”, – хвастався мільйонами доларів Фурсенко, як вважає слідство. Сам підозрюваний стверджував, що передавав у коробках вино, торгівлею яким займається вже багато років.

Майже в усіх епізодах дійсно йдеться про вражаючи суми – від півмільйона доларів і більше. Однак в одному випадку НАБУ описує відносно дріб’язкову операцію: в лютому Миронюк попросив Фурсенка зробити послугу його подрузі Наталії Ш. – переказати 39,3 тисячі доларів її матері у США. За звичайну для “бек-офісу” таксу у 5 відсотків співробітники здійснили переказ за допомогою криптовалюти.

Особливу увага правоохоронців до цього епізоду пояснюється тим, що він може підпасти під юрисдикцію американських слідчих органів, ймовірно ФБР. Як пояснив DW прокурор Сергій Савицький, слідство не квапилось звертатися за міжнародною допомогою у цій справі через побоювання витоку інформацією.

Цими ж побоюваннями у НАБУ пояснюють і зволікання з формальним відкриттям розслідування. Адвокати усіх без винятку підозрюваних звертали увагу: офіційно кримінальна справа розпочата лише в серпні, а значить правоохоронці до того місяцями стежили за підозрюваними і фіксували злочини з порушенням закону.

Ще три випадки ймовірної легалізації грошей стосуються колишнього віце-прем’єра, міністра національної єдності, розвитку громад та територій Олексія Чернишова. Сам він хоч і не був членом злочинної організації, але, на думку слідства, отримував у “бек-офісі” чималі суми.

Перший епізод нібито мав місце 11 лютого: керівник “бек-офісу” Олександр Цукерман у цей день дав доручення своїй підлеглій Лесі Устиновій підготувати для людини із псевдонімом “Че Гевара” 300 тисяч доларів. Цукерман окремо наголошував: “красивих купюр” (тобто випущених після 2013 року) для “Че Гевари” шкода.

Коли ввечері того дня Чернишов сам прийшов до “бек-офісу” на засідання певного “інтелектуального клубу”, йому передали 200 тисяч доларів, 96 тисяч євро та ще 27,3 тисячі доларів, які Цукерман, за його словами, зняв у “зрозумілій касі”. “Я це зрозумів і я це ціную. Я чую це”, – відповідає людина із голосом, схожим на голос Олексія Чернишова на записах, оприлюднених НАБУ.

На інших записах, від 3 березня, Цукерман обговорював зі співробітниками “бек-офісу” прохання від “Че Гевари” “дати йому 500” – на думку слідства мова йшла про півмільйона доларів ймовірно призначених для фінансування якогось будівництва. Це прохання Цукерман обговорив також з Тимуром Міндічем, зрештою той розпорядився виплатити гроші. Їх Чернишову передали наступного дня “невстановлені люди за невстановлених обставин” – ввечері Цукерман розповідає про це як про факт бухгалтеру Фурсенку.

Третій епізод стався ще за два місяці: 8 травня Фурсенко та Цукерман знову обговорювали необхідність “віддати Че Геварі 500”. Того ж дня Цукерман і “Че Гевара” обговорили спосіб передачі грошей – останній пропонує зробити це “якось інакше”, наприклад через лікаря, до якого заїде “професор, доктор наук”.

Слідство вважає, що йдеться про дружину тоді ще віце-прем’єра Світлану Чернишову – 10 травня після розмови з чоловіком вона заїхала до бьюті-клініки DMC, що належить Цукерману, та телефоном домовилась з ним про зустріч. На цій зустрічі, як вважає слідство Цукерман і передав їй півмільйона доларів – учасники злочинного угруповання згадають про це на пізніших записах.

Олексій Чернишов та його адвокати в суді називали підозру НАБУ необґрунтованою. Колишній віце-прем’єр стверджував, що ніхто та ніколи не називав його прізвиськом “Че Гевара” та не впізнавав свій голос на оприлюднених НАБУ записах. Водночас у розмові з журналістами він визнав знайомство з Олександром Цукерманом та згадував, що дійсно відвідував певний “інтелектуальний клуб”, однак не вдавався в подробиці таких засідань.

Його адвокат Олександр Тананакін переконував суд: НАБУ не надало конкретних доказів отримання Чернишовим готівки у березні та у травні. Візит Світлани Чернишової до клініки він пояснював тим, що вона є постійною пацієнткою медзакладу. Зрештою адвокати наполягли на долученні до справи матеріалів іншого розслідування, в якому Олексія Чернишова підозрюють у отриманні неправомірної вигоди за передачу приватному забудовнику державної земельної ділянки. У телефоні ексвіцепрем’єра не знайшли переписок із співробітниками “бек-офісу” в березні та травні, йшлося у відповіді на запит судді Ногачевського.

Чи не найзапекліше адвокати усіх затриманих критикували наміри слідства об’єднати їх клієнтів у злочинну організацію. Така сувора кваліфікація, на їхню думку, була надана виключно заради того, щоб посадити підозрюваних за ґрати. Натомість слідство стверджувало: зловмисники були об’єднані в ієрархічну законспіровану структуру, використовували псевдоніми та зашифровані канали зв’язку, до того ж постійно обговорювали між собою незаконну діяльність.

Тимур Міндіч, якого НАБУ і САП ставлять на чолі організації, ймовірно ніколи не з’являвся у “бек-офісі” чи квартирах Ігора Миронюка. Натомість детективи прослуховували його власну квартиру на верхніх поверхах будинку біля Маріїнського парку, в якому певний час мешкав президент Володимир Зеленський. Через це помешкання Міндіч, ймовірно, і отримав свій псевдонім – “Карлсон”.

1 грудня прокурор Савицький нарешті оголосив у суді деталі підозри проти Міндіча – за підсумками його заочно помістили під варту і збираються оголосити в міжнародний розшук. Оприлюднені у попередніх слуханнях стенограми розмов також мали б підтверджувати ключову роль Міндіча: з Цукерманом Мінідіч обговорює справи в “Енергоатомі” та інші аспекти бізнесу, пов’язаного з енергетикою, а також влаштовує зустріч тоді ще міністра Германа Галущенка з президентом Володимиром Зеленським.

У згаданій квартирі Міндіча стояла прихована камера з мікрофоном, випливає з матеріалів слідства. Ймовірно власник помешкання виявив її всередині літа, принаймні розмов звідти пізніше липня правоохоронці досі не зачитували. “Не хочеться підозру отримувати”, – нібито говорить “Карлсон” на одному з останніх записів від 30 червня, коли разом із Цукерманом вони обговорюють перші обшуки в Олексія Чернишова.

Минулого тижня низка Telegram-каналів оприлюднили копію підозри, яку Міндічу переслали попри втечу за кордон. Однак 1 грудня з’ясувалося: НАБУ і САП інкримінує Тимуру Міндічу ще один злочин – “незаконний вплив” на тоді ще міністра оборони Рустема Умєрова, що карається максимум двома роками позбавлення волі, порівняно з 13 роками за керівництво злочинною організацією.

Цю частину підозри суд розглядав у закритому режимі. Однак з документу, що раніше був оприлюднений низкою Telegram-каналів випливає: йдеться про лобіювання інтересів фірми “Мілікон ЮА”, яка в лютому уклала із Державним оператором тилу (ДОТ) міноборони контракт на постачання 10 тисяч бронежилетів на загальну суму 217,5 мільйона гривень. Втім, перша ж партія, що надійшла у квітні не відповідала заявленим вимогам, тож поставки призупинили, і ДОТ почав нараховувати постачальнику пеню.

Державні реєстри не дають змогу простежити достеменний зв’язок між “Мілікон ЮА” та Міндічем. Втім, сам він нібито переконував Умєрова, що в цей контракт було вкладено “половину його грошей”. 8 липня, приймаючи міністра оборони у себе вдома, Міндіч умовляв його прийняти бронежилети або “це п**ц якийсь буде”. Як випливає із документа, Рустем Умєров не пристав на вмовляння і контракт зрештою було розірвано.

Минулого тижня Рустем Умєров нарешті дав свідчення детективам НАБУ. Вони не обернулись для нього на якусь кримінальну відповідальність.

Антикорупційні правоохоронці стверджують: розслідування “Міндічгейту” не збавляє оберти – детективи вивчають сотні документів, виявлених під час обшуків. Ймовірно, це задача не з легких. Так, на одній із оприлюднених стенограм розмов Олександр Цукерман вихваляється: мовляв, розшифрувати файли “бек-офісу” може тільки він сам.

Директор НАБУ Семен Кривонос заявляє: слідство просувалося б значно швидше, якби не саботаж окремих державних органів. Зокрема, Державної служби фінансового моніторингу, яка, за його словами, ігнорує запити детективів про рух коштів “пральні”. По рахунках фігурантів розслідування не виявлено жодних підозрілих операцій, відповідав керівник Держфінмоніторингу Філіп Пронін на засіданні профільної комісії парламенту.

На неофіційних зустрічах керівництво НАБУ натякало: саботаж розслідування “Мінідічгейту” координується у найвищих кабінетах влади. Ярослав Железняк, очільник парламентської ТСК з опозиційної фракції “Голос”, який називає себе заявником у цій кримінальній справі, відверто звинувачував у цьому Андрія Єрмака. Мовляв, той теж був залучений до корупційних схем Тимура Міндіча, неодноразово відвідував його квартиру і фігурує у розмовах підозрюваних під псевдонімом “Алі Баба”.

НАБУ відмовляється коментувати цю інформацію. На оприлюднених у ВАКС стенограмах не згадується ані прізвище ексглави ОП, ані персонаж арабських казок. Втім, є невеличка підказка, яка може пояснити його роль у оборудках, що нині є предметом розслідування.

Мова йде про будівництво, на яке начебто збирав гроші у “бек-офісі” Олексій Чернишов – ймовірно, говорячи про нього, підозрювані мали на увазі ділянку у елітному селі Козин під Києвом. Журналісти Bihus.Info ще влітку з’ясували: компанія “Блум девелопмент”, що належала Олексію Чернишову до переходу на державна службу, зводить на цій ділянці елітний котеджний комплекс. Ярослав Железняк на своєму Youtube-каналі стверджує: власником одного із будинків, зведених за кошти від корупційних оборудок, був саме Андрій Єрмак, тобто мова може йти про його незаконне збагачення чи недостовірне декларування майна. Колишній очільник ОП, який за шість років став чи ненайвпливовішою людиною в країні, минулого тижня оголосив, що “готовий до будь-яких репресій”.

Сообщение НАБУ та САП – про Міндічгейт та інші подробиці слідства появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Українська правда” з місця події

Журналістам УП вдалося зафільмувати, як на територію урядового кварталу зайшли близько 10 співробітників НАБУ і САП.

“Українська правда” намагається отримати коментарі в НАБУ.

Пізніше НАБУ і САП підтвердили, що проводять обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос висловив переконання, що під час розслідування справа “Мідас” про корупцію в енергетичній сфері буде розширюватися і що ще будуть нові підозри.

Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.

Оголошено в розшук фігурантів справи “Мідас” Тимура Міндіча та Олександра Цукермана

Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі.

Корупція у Енергоатомі: названі імена усіх, кому НАБУ вручило підозори за справою Міндіча

11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у “Енергоатомі”, які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту “Схеми”, підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюденх НАБУ аудіозаписах називають “Карлсон” – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (“Тенор”), Олександр Цукермана (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України.

Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць “бек-офісу” з відмивання коштів навколо “Енергоатому”, Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.

За Устименко та Зоріну, фігуранток “плівок Міндіча” внесла застави фірма зі статутним капіталом в тисячу гривень

13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії “Квартал-95” і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.

19 листопада Верховна Рада підтримала постанову про звільнення Германа Галущенка, який фігурує у справі про корупційні схеми в енергетиці, з посади міністра юстиції України. Сам посадовець зазначав перед тим, що за посаду “не тримається”, але водночас має намір “захищати себе в юридичній площині й доводити свою позицію”.

Читайте також:

У фігуранта справи про розкрадання в енергетиці знайшли досьє на працівників НАБУ

Операція “Мідас”: Нацбанку невідомо, як мільйони доларів потрапили до України

“Плівки Міндіча”. Велика сімка нагадала Україні ключову умову руху до НАТО

Фото Української правди

Сообщение НАБУ і САП проводять обшуки у Єрмака появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті Міністерства внутрішніх справ України.

Зазначається, що Міндіч та Цукерман зникли 20 листопада цього року.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч, який, за даними джерел журналістів у правоохоронних органах, виїхав з України вночі 10 листопада, справу не коментував.

РНБО наклала на них обох санкції.

Фото: Главком

Сообщение НАБУ оголосило в розшук Міндіча та Цукермана появились сначала на Український репортер.