Про це повідомляє Sky News.

Формат «коаліції охочих» обрано невипадково: він дозволяє членам НАТО діяти групою, але не під егідою Альянсу чи ЄС, що дає змогу обійти вето таких країн, як Угорщина чи Словаччина.

Видання проаналізувало, хто з партнерів готовий до рішучих дій, а хто зайняв обережну позицію.

Хто «ЗА»: Велика Британія, Франція, Іспанія, Туреччина
Велика Британія та Франція є лідерами процесу. Після зустрічі європейських лідерів 6 січня офіційний Лондон охарактеризував ініціативу як «багатонаціональні сили».

Іспанія також висловила готовність. Прем’єр-міністр Педро Санчес заявив: «Ми готові зміцнювати мир присутністю іспанських збройних сил. Якщо ми робили це в інших частинах світу, чому б нам не зробити це в Європі?».

Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО, готова долучитися до місії на морі. Міністр закордонних справ Хакан Фідан зазначив, що турецький флот може взяти на себе відповідальність за безпеку в Чорному морі.

Хто вагається: Фінляндія, Канада, Австралія
Позиція Фінляндії залишається невизначеною. Хоча голова МЗС раніше заявляв про «однозначну» участь, прем’єр-міністр виключив участь у бойових діях, а президент Александр Стубб після зустрічі 6 січня зазначив, що роль країни ще належить визначити.

Канада та Австралія декларують підтримку та відкритість до пропозицій, але наразі не підтвердили готовність відправляти «чоботи на землю».

Хто проти розміщення військ в Україні
Низка ключових партнерів України готова допомагати фінансово та логістично, але не солдатами на українській землі.

Німеччина. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що його країна може приєднатися до моніторингу режиму припинення вогню, але з території сусідніх країн НАТО.

«Німеччина продовжить робити свій внесок політично, фінансово та військово. Це може, наприклад, включати розгортання сил в Україні на сусідній території НАТО після припинення вогню» — сказав Мерц.

Польща. Прем’єр Дональд Туск наголосив, що Варшава відіграватиме ключову роль у логістиці та організації, але відправка польських військ безпосередньо в Україну не передбачається.

Італія. Прем’єр-міністр Джорджія Мелоні підтвердила підтримку безпеки України, але вкотре заявила, що Рим не розміщуватиме своїх військових на українській землі.

Сусідня Румунія не планує відправляти своїх військових до України. Втім, Бухарест готовий зробити свій внесок, посилюючи безпеку в Чорному морі.

Бельгія. Прем’єр-міністр Барт де Вевер наголосив, що країна візьме на себе частку забезпечення миру після завершення бойових дій, надавши авіаційні, морські спроможності, а також забезпечить заходи у сфері підготовки кадрів.

Сообщение Які країни погодилися відправити миротворців в Україну, а хто відмовився? появились сначала на Український репортер.

«Україна готова говорити про все, що працює», — наголосила посадовиця.

Як пише Politico, такі заяви можуть свідчити про відображення нової позиції для України, позаяк вступ країни до НАТО навряд чи відбудеться, допоки триватиме війна з росією.

Стефанішина дорікнула Німеччині за її негативне ставлення до ідеї розміщення західних військ в Україні, заявивши, що «дуже важко працювати з країною, яка не має жодних підстав для такої негативної позиції».

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський припустив, що «може подумати» над можливістю розміщення в Україні військ європейських країн як миротворців. Однак до того треба конкретно розуміти, коли Україна стане членом НАТО.

Нагадаємо, раніше ЗМІ писаЛИ, що Макрон та Польща обговорюють миротворчу місію для України. Також ми писали, доки Україна зможе воювати без допомоги США.

Сообщение Україна готова до розміщення західних військ на своїй території появились сначала на Український репортер.

З такими закликами Президент України Петро Порошенко звернувся на прес-конференції до віце-президента Єврокомісії Федеріки Моґеріні, яка відповідає за зовнішню політику ЄС.

Водночас Порошенко висловив переконання, що Європейський Союз солідарний з Україною і пліч-о-пліч з нашою державою протистоятиме будь-яким проявам російської агресії. Яскравим свідченням цього альянсу проти загарбницької політики Москви є сьогоднішнє рішення Ради ЄС ще на півроку подовжити санкції проти РФ за підрив суверенітету та територіальної цілісності України.

“Всупереч цинічній брехні російської дезінформаційної машини санкції діють. І добре скоординовані санкції Європейського Союзу, США та України лише посилюватимуться до повного припинення російської агресії проти України та відновлення територіальної цілісності нашої держави, включно з Кримом”, – заявив Порошенко.

Моґеріні зауважила, що санкції Євросоюзу проти РФ пов’язані з імплементацією Мінських угод і залишатимуться, поки домовленості не будуть виконані.

Президент України повідомив, що левову частину зустрічі з Федерікою Моґеріні приділили узгодженню подальших спільних дій щодо встановлення миру на Донбасі та реагуванню на фейкові вибори Президента Росії на території тимчасово окупованого Криму та Севастополя.

“У контексті російських президентських “виборів” наступної неділі я чітко заявив, що Україна не визнає фейкові президентські вибори на тимчасово окупованих територіях і запровадить санкції проти осіб, причетних до організації виборчого процесу”, – заявив гарант.

Сообщение Порошенко вимагає від ЄС дати летальну зброю та підтримати миротворчу місію ООН на Донбасі (+відео) появились сначала на Український репортер.

Причина – проросійські бойовики не дотримуються домовленостей про припинення вогню. Вони двічі обстрілювали українські позиції після опівночі 5  березня, коли на Донбасі мав запанувати режим повного і безстрокового припинення вогню, про який 2 березня  домовились на зустрічі Контактної групи у Мінську. Нагадаємо, востанннє про режим тиші на Донбасі домовлялися з 23 грудня 2017 року.

Україна заявила, що Збройні сили готові до встановлення та дотримання нового перемир’я, про таку ж готовність запевняли і сепаратисти Донеччини та Луганщини.

Терористи хочуть зірвати режим тиші з допомогою провокацій. Так, під окупованим Донецьком вони наважились обстріляти депутата Держдуми Росії Олексія Журавльова. Інцидент стався сьогодні, 5 березня.

Журавльов розповів, що привіз гуманітарну допомогу на позиції одного з батальйонів сепаратистів, коли їх обстріляли з міномета. Ніхто не постраждав, однак знищений один з автомобілів. У провокації терористи, звичайно ж, звинуватили ЗСУ.

Підготовка до миротворчої місії ООН

Тим часом Швеція заявила, що готова взяти участь у миротворчій місії на Донбасі, якщо буде відповідне рішення Ради Безпеки ООН. Про це сьогодні повідомив у Києві міністр оборони скандинавської країни Петер Хультквіст.

Він не став викладати свої думки щодо формату такої місії, лише наголосив, що  вона має бути створеною за всіма міжнародними правилами. Нагадаємо, раніше про готовність долучитися до миротворчої місії ООН на Донбасі заявляли Білорусь та Фінляндія. При цьому президент Порошенко відкинув ідею про миротворців з Білорусі. Він зазначив, що згідно з принципом миротворчих операцій, у них, як правило, не беруть участі сусідні країни.

Нагадаємо, Росія пропонує, щоб миротворчий контингент розміщувався лише на лінії розмежування. Водночас Україна та США наполягають, щоб “блакитні шоломи” перебували на всій окупованій території, у тому числі на кордоні з Росією.

У свою чергу спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер вважає, миротворча місія на Донбасі має створити перехідний період передачі контролю на окупованому Донбасі спочатку від Росії до ООН, а потім до України. Після повного розгортання миротворчих сил упродовж півроку можуть бути створенні умови для проведення виборів на тимчасово непідконтрольних територіях.

Волкер наголосив, що створені та підтримувані Росією псевдодержави “ДНР” і “ЛНР” мають бути ліквідовані. За його словами, вони не відповідають Конституції України і не вписуються у формат Мінських угод, спрямованих на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Фото REUTERS

Сообщение Перемир’я на Донбасі хочуть зірвати. Терористи обстріляли депутата Держдуми РФ появились сначала на Український репортер.