За проект береться ТОВ “Основа-Солсиф”.Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на результати тендеру від 16 грудня у системі “Прозорро”.

Це підприємство повинно спроектувати нове будівництво Музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 у Печерському районі до квітня 2023 року. Передбачається три стадії проектування: ескізний проект, проект і робоча документація.

“Характеристики відповідатимуть проектній пропозиції “Штурм пагорба” переможця Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу. Зазначається, що архітектурне бюро “Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten GmbH” (Німеччина), яке виграло конкурс, передало всі майнові авторські права замовнику.

Музей буде монолітним блоком із гвинтовими пандусами. Він матиме чотири надземних і два підземних поверхи. Структура будівлі буде павільйонною із зовнішніми стрункими пілястрами на масивній базі. Один вхід вестиме з алеї, а інший на останньому поверсі – із зовнішньої рампи будинку.

Також передбачене місце для вуличних публічних масових заходів та оглядовий водний басейн між музеєм та майбутнім “Меморіальним садом” з боку Міжнародного центру культури і мистецтв.

Безпосередньо в будівлі музею мають бути виставкові зали, Дім Свободи, кінолекторій, дослідницький центр, фойє, сховища, майстерні, крамниця, кафе, гардероби, адміністрація, технічний блок, підземний паркінг.

Очікувана вартість закупівлі становила 55 мільйонів гривень, ціна угоди з ТОВ “Основа-Солсиф” виявилася на 10% нижчою.

Єдиним конкурентом “Основи-Солсиф” було львівське ТОВ “Енерго Інжиніринг” Артема Максимова, яким керує Інна Гончаренко. На відміну від переможця, ця компанія не знижувала ціну.

Столична “Основа-Солсиф” належить броварському ТОВ “Основа”, котрим володіють директор обох фірм Юрій Карпенко, Віктор Карпенко, Вячеслав Орлов, Лариса Байбара, Алла Кондратович, Семен Новофастовський та Лідія Миронова.

Ця “Основа” відома як будівельник “Меморіалу жертв Голодомору”.

З моменту заснування “Прозорро” у 2016 році “Основа-Солсиф” отримала підрядів на 2,98 млн грн., а “Основа” – на 1,80 млрд грн.

Це вже друга держзакупівля щодо будівництва музею. У першому тендері з такою ж очікуваною вартістю – 55 млн грн. – узяло участь п’ять компаній. Аукціон виграло ТОВ “Українські архітектурні технології” із ціною 33,89 млн грн., що на третину дешевше від очікуваної суми.

Але замовник скасував той тендер, оскільки уряд перерозподілив і зменшив видатки за програмою “Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури”.

Фото на головній сторінці: проект майбутнього музею.

Сообщение Cтало відомо, за скільки мільйонів спроектують Музей Революції Гідності появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у Телеграм.

“Саме цього Дня ми можемо нарешті оголосити про початок проектувально-будівельних робіт та будівництво Музею Революції Гідності цього року”.

Він повідомив, що вдалося домовитися про використання проекту переможців архітектурного конкурсу – німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH.

Ткаченко нагадав, що 17 лютого Кабмін погодив 5-річний план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

А Рада проголосувала за постанову, якою підтверджує Революцію Гідності “одним з ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи”.

У період з 18 лютого по 20 лютого 2014 року у центральній частині міста Києва неопізнаними силовиками було вбито сотню учасників Євромайдану. На честь їхньої самопожертви з’явився термін “Небесна сотня”. Українські правоохоронці розслідують кримінальну справу щодо цих розстрілів та участі в них спецпідрозділу міліції “Беркут”.

Читайте також:

• У Києві відбулася хода пам’яті до роковин розстрілів Небесної Сотні

Сообщение Міністр культури анонсував початок будівництва музею Революції Гідності появились сначала на Український репортер.

Про це він сам написав у Фейсбуку.

“Забрав вилучений слідчими при обшуку зовнішній диск, відповів на два інформаційні запити. У Нацполіції було ще чимало роз’яснювальних запитань.

Запропонував відразу викликати на допит і пояснити під протокол”.

Його викликали на 15:00 27 листопада.

Нагадаємо, що 19 листопада до Музею Революції Гідності із обшуком прийшли правоохоронці.Слідчі дії проводила Нацполіція під процесуальним керівництвом столичної прокуратури. Співробітники СБУ були залучені слідчими для оперативного супроводу.

Правоохоронці підозрюють керівництво Музею Революції Гідності і приватне підприємство у зловживанні службовим становищем при використанні бюджетних коштів у розмірі 100 мільйонів гривень.

Гендиректор музею Революції гідності Ігор Пошивайло заявив, що ситуація з арештом ділянки, відведеної під будівництво меморіалу Героїв Небесної сотні, “зробила заручниками” музей і генпідрядника. Він запевнив, що кошти, виділені на будівництво Меморіалу Героїв Небесної сотні, були перераховані підрядникам для закупівлі матеріалів. За даними слідства, аванс склав 80%.

У липні 2018 року Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури видав припис про заборону будівництва “Музею Революції Гідності” на Інститутській.

Сообщение Директора Музею Революції Гідності викликали на допит появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє прес-служба Музею Революції Гідності у Фейсбуку.

“А в нас нова перевірка. Кажуть, “експертиза будівництва музею”! Не меморіалу, якого стосується слідство, а музею, навіть проєктування якого не розпочиналося”, – написали у прес-службі.

“Можемо підказати слідчим, де предмет їхнього інтересу, але не будемо заважати демонструвати свою “професійність”, – додали в закладі.

У поліції поки що ніяк не коментували нову перевірку в музеї.

Нагадаємо, що вранці 19 листопада СБУ і Нацполіція прийшли з обшуком до Національного музею Революції Гідності.

В СБУ причиною обшуку назвали підозри у розкраданні коштів щодо посадовців меморіального комплексу. У поліції заявили, що розслідують збитки у 4 млн. грн. в Національному музеї Революції Гідності.

Сообщение До Музею Революції Гідності прийшли з новою перевіркою появились сначала на Український репортер.

Про це сказала речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець у коментарі “Українській правді“.

За її словами, обшуки 19 листопада проводяться на підставі ухвали Голосіївського районного суду Києва у межах розслідування кримінального провадження, розпочатого за ч. 2 ст. 364 КК України щодо можливих зловживань при розрахунках з підрядними організаціями, які мали провести роботи з будівництва Музею Революції Гідності.

Жодного стосунку до історичних подій Євромайдану обшуки не мають, правоохоронці перевіряють законність використання бюджетних коштів, – сказала вона.

У ході досудового розслідування було встановлено, що в грудні 2018 року між Національним Меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності та приватним товариством було укладено договір генпідряду на виконання будівельних робіт та перераховано на його рахунок авансовий платіж у розмірі близько 111,6 мільйона гривень, що становило 80% суми договору генпідряду.

Строк виконання робіт був визначений з грудня 2018 року по серпень 2019 року. У той же час у вказаний період генпідрядником не було проведено жодних робіт, навіть підготовчих.

Залишок коштів по об’єкту на казначейському рахунку підрядника станом на березень 2020 року становив 9,8 млн. грн.

“З метою фіксації обставин можливого вчинення кримінального правопорушення та отримання інших речових доказів, які мають істотне значення для слідства, проводяться одночасні обшуки за місцем реєстрації музею та представників підрядних організацій та проживання їхніх керівників”, – сказала Максимець.

Нагадаємо, що 19 листопада на Facebook-сторінці Музею Революції Гідності з’явилося повідомлення, що до них із обшуком прийшли правоохоронці.

Обшуки проводить Головне управління Національної поліції у місті Києві, під процесуальним керівництвом столичної прокуратури. Співробітники СБУ залучені слідчими для оперативного супроводу.

Сообщение Силовики у Музеї Революції Гідності шукають, куди поділись 100 мільйонів гривень появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на Фейсбук-сторінці музею.

“У нас обшук! У ці хвилини саме відкрили і проводимо міжнародний науковий форум, готуємо заходи до річниці Революції Гідності, тому… деталі згодом”.

Представниця музею Ольга Сало в коментарі “Радіо Свобода” повідомила, що правоохоронців зацікавили документи щодо будівництва меморіалу. «Прийшли з обшуками, наразі вилучають документи, які стосуються будівництва меморіалу, наскільки ми розуміємо. Це слідче управління з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності», – розповіла Сало.

Водночас речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська в коментарі Радіо Свобода заявила, що не має інформації про обшук.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності – музейна науково-дослідна, культурно-освітня та науково-методична державна інституція, що належить до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.

Нагадаємо, що 20 лютого 2018 року оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановано на лютий 2019 року. Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу накладений арешт.

Сообщение У Музеї Революції гідності – обшуки появились сначала на Український репортер.

Представники Музею відразу повідомили про інцидент у себе на сайті й того ж таки дня надіслали звернення в поліцію.

Дякуємо громадянам за співпереживання, а Національній поліції – за швидке реагування на ситуацію.

7 квітня співробітники Шевченківського управління поліції оприлюднили відео, яке засвідчує, що стенди могло бути зірвано поривчастим вітром. На кадрах видно падіння стенда за відсутності людей. Однак невідомо, чи хто-небудь робив щось зі стендами перед тим.

Пошкодження пам’яток і вуличних виставок через природні причини стається надто рідко, в той час як версія про зловмисні дії людей вкладається у низку інших фактів.

Працівники Музею постійно виявляють і по змозі усувають очевидні зумисні пошкодження місць пам’яті про Революцію Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні та деінде. Неодноразово доводилося поновлювати навіть портрети героїв, які зникали з народного меморіалу, вочевидь, не через вітер.

Розписування та інші, явно зумисні пошкодження портретів, меморіалу, інформаційних стендів на алеї, виставок Музею трапляються часто, проте рідко вдається знайти винуватців.

Пригадується лише один випадок, коли вдалося знайти руйнівника. Чоловіка, який 2017 року розбив пам’ятні плити на алеї, затримали очевидці й передали поліції. Проте це не єдиний приклад відвертого вандалізму. Біля входу в колишній Жовтневий палац невстановлені особи розбили меморіальну плиту Героя Небесної Сотні Володимира Мельничука. Згодом на початку вулиці Михайла Грушевського в різний час понищено пам’ятні меморіальні знаки Сергія Нігояна, Олександра Бадери, Романа Сеника.

Резонансним став учинок власника салону, який свідомо замалював знакові історичні графіті “Ікони революції” на фасаді будівлі по вулиці Михайла Грушевського, 4.

Прояви вандалізму спостерігаються дотепер. 2019 року Музей поновив чотири інформаційні стенди “Місця Революції Гідності” на оглядовому майданчику ТЦ “Глобус” – від попередніх залишилися лишень уламки та каркас. У березні 2020-го пошкоджено нововстановлений стенд на алеї Героїв Небесної Сотні, який інформує про її меморіальне значення. Наприкінці того ж самого місяця хтось розмалював асфальт і стовпи на алеї аерозолем.

Десятки спроб нищення на Хрещатику пережили й вуличні виставки Українського інституту національної пам’яті: банери рвали, різали та розписували.

Майже щомісяця дізнаємося з новин про зумисне паплюження меморіальних знаків і пам’ятників Героям Небесної Сотні й АТО/ООС у різних регіонах країни.

З огляду на такий стан речей увага працівників Музею особливо загострюється щодо кожного нового випадку плюндрування пам’яті. Тому ще додамо цікаву деталь: усі три зірвані планшети теперішньої виставки “Століття нескорених” було розміщено із внутрішнього боку кола стендів, найменш помітного для перехожих. Це також схиляє до припущення про “непогодну” причину руйнування. Хочеться вірити, що це справді не так…

Увага ЗМІ та громадян навіть в умовах карантину та пов’язаних із ним викликів, а також оперативність правоохоронців свідчать, що пам’ять про Майдан для українців – актуальна та значуща.

Інф. Національного музею Революції Гідності

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Про “Очі”, що тримали Майдан
• Майдан наших надій і сподівань. Дещо про підсумки Революції Гідності (+фото)

Сообщение Пошкодження виставки на Майдані Незалежності: хочеться вірити у версію поліції появились сначала на Український репортер.

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об’єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам.

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам’яті, забезпечивши зокрема:

• Об’єктивне, повне і своєчасне розслідування “справ Майдану” і притягнення винних у злочинах до відповідальності.
Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

• Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.
Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

• Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.
Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою
Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності
Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки “Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані”
Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка “Євромайдан SOS”
Олена Правило, голова ради ГО “Конгрес Активістів Культури”
Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО “ВО Самооборона Майдану”
Ігор Гурик, голова ГО “Родини Небесної Сотні”
Юлія Цепун, заступниця голови БФ “Майдан Гідності”
Олександр Тимошенко, голова ГО “Нескорений Майдан – 18.02”
Андрій Гук, голова ради ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”
Василь Рожко, член правління ГО “Музей Майдану”, голова ГО “Тустань”
Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху
Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України
Соломія Фаріон, голова ГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”
Максим Каширець, голова ГО “ВМР “Національний Альянс”
Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Фундація Регіональних Ініціатив”
Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”
Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні
Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України
Олександр Приступа, голова ГО “Майдан” (м.Володимир-Волинський)
Олена Мусієнко, член правління “Демократія в дії”
Юлія Чаплінська, журналістка радіо “Культура”
Олександра Головчанська, доцент, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК “Мистецький арсенал”
Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка.

Фото Леоніда Фросевича

Повний список підписантів можна бачити на сайті Музею.

Сообщение До президента звернулися представники Музею Революції Гідності та громадськості появились сначала на Український репортер.

Про це він написав на своїй сторінці Instagram.

“На місці загибелі Героїв Небесної Сотні з’явиться Музей Революції Гідності. І це дуже важливо. Проте будьмо відверті: для вшанування пам’яті кожного загиблого музею недостатньо. Ми повинні відстоювати та захищати ідеали, за які віддали життя наші громадяни. І, звичайно, нам потрібні результати розслідування справ Майдану. Родини загиблих та все суспільство мають обов’язково отримати відповіді, а винні – покарання”, – написав Зеленський.

Нагадаємо, сьогодні Президент України Володимир Зеленський і його дружина Олена вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. Президентське подружжя встановило лампадки біля пам’ятного Хреста на місці їхньої загибелі.

Сообщение Президент: на місці загибелі Героїв Небесної Сотні буде музей появились сначала на Український репортер.

Це зроблено з огляду на те, що стаття 240 Кримінального процесуального кодексу не передбачає можливості прокурора або слідчого встановлювати будь-які заборони при проведенні процесуальної дії – слідчого експерименту.

Постанова Анжели Стрижевської оскарженню не підлягає, наголошує Генпрокуратура.

При цьому Генеральна прокуратура повідомляє, що скасування незаконної постанови не перешкоджає проведенню слідчого експерименту в кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому триває ще з 2013 року.

На цю тему читайте також:

• Будівництво Музею Революції Гідності затягується через слідчі експерименти

Сообщение Генпрокуратура визнала, що незаконно заборонила будівництво Музею Революції Гідності появились сначала на Український репортер.