Музей розмістив в соцмережі заяву з цього приводу. Цитуємо:

“Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” з часів свого створення є осередком демократії. Головне завдання нашої діяльності – служити суспільству, належно зберігаючи та достойно презентуючи українську культурну спадщину. За роки свого існування з 1993 року ми завжди були відкритим простором для представлення не лише музейної збірки, а й мистецьких творів з приватних колекцій.

26 травня 2020 року в Музеї Івана Гончара відбулася презентація для преси колекції картин родини Петра та Марини Порошенків, що буде представлена на виставці для громади після завершення карантинних обмежень у Києві.

Після презентації представники Державного бюро розслідувань вторглися до виставкової зали музею. Вони заявили, що вчинили ці дії у зв’язку “з наявністю інформації про загрозу для майна та необхідністю врятування його”. Проникнення у приміщення представниками ДБР відбулося без судового рішення та за відсутності згоди директора музею, який є матеріально відповідальним за збереження музейних цінностей, а також мистецьких творів з виставки, що на період перебігу потрапляють під облік музею. Представники ДБР заблокували вхід і перешкодили потраплянню директора до приміщення музею, зокрема до зали із виставкою.

Слідчі увірвалися до будівлі, пошкодивши дві групи вхідних дверей. Директором музею було подано заяву до Національної поліції щодо пошкодження державного майна та проникнення у приміщення без його дозволу.

Пізніше, завдяки наполегливій вимозі директора, представники ДБР впустили його до зали із виставкою.

Станом на вечір вівторка, 26.05.2020:

1. Мистецькі твори були описані, визначені речовим доказом та передані директору НЦНК “Музей Івана Гончара” Петру Івановичу Гончару як відповідальному зберігачеві. Вони будуть зберігатися в музеї до вирішення їх юридичної долі, як і зберігались до свавільного вторгнення слідчих ДБР.

2. Представниками ДБР за результатами проведеного несанкціонованого обшуку вилучені з експозиції документи, що підтверджують законне перебування колекції на території України. Вони були публічно виставлені до огляду, як правова підстава перебування цих картин в музеї.

Ми стурбовані цією ситуацію, адже вона є загрозливою не лише для культурної сфери, а й для всього українського суспільства. Музеї за жодних обставин не мають бути об’єктом правового приниження та вандалізму з боку правоохоронних органів”.

Державне бюро розслідувань також виступило із заявою з цього приводу:

Фото: Богдан Пошивайло

Сообщение “Музеї за жодних обставин не мають бути об’єктом правового приниження та вандалізму з боку правоохоронних органів”, – заява Музею Гончара появились сначала на Український репортер.

Про це пише у Фейсбуку адміністрація Музею Івана Гончара. І зазначають:

“Пізніше сталося незаконне вторгнення правоохоронних органів до споруди музею. Без рішення суду.

Представники ДБР заблокували вхід і перешкоджають потраплянню директора до приміщення музею, зокрема до зали із виставкою.

Слідчі увірвалися до будівлі, зламавши вхідні двері. Директором музею було подано заяву до поліції щодо пошкодження майна.

Нині представники ДБР знаходяться у приміщенні музею, інші представники ДБР перешкоджають потраплянню керівництва музею та журналістів до приміщення.

Вимагаємо від влади пояснення цих дій”.

Допис з Фейсбуку:

Фото з Фейсбук-сторінки Музею Івана Гончара.

Сообщение Слідчі увірвалися до національного музею, зламавши двері. Директор подав заяву до поліції появились сначала на Український репортер.

Причину свого прибуття до музею представники ДБР пояснили врученням повістки Порошенку, хоча того на цей час на території музею не було. Директор музею Петро Гончар заявив, що буде писати заяву до поліції про пошкодження майна. На території муею він звернувся до поліцейських з тим, щоб відреагували на ситуацію. Поліцейські не втручаються, відмовчуються…

На місце події прибули журналісти, народні депутати, адвокати Петра Порошенка. Співробітники ДБР не назвали депутатам, адвокатам ні своїх прізвищ, ні посад, вони силоміць проникли до приміщення, де зберігаються картини, зламавши двері. При цьому жодного документу вони не показали й директорові музею. Народних депутатів не пропускають до приміщення.

Раніше  ЗМІ повідомили, що експрезидент України Петро Порошенко не пішов сьогодні на допит до Державного бюро розслідувань у справі про незаконне переміщення через кордон культурних цінностей. Натомість, у той час, коли мав розпочатися допит, Порошенко відкривав у Музеї імені Гончара виставку картин з родинної колекції.

Нагадаємо також, що 21 травня на Youtube-каналі ДБР з’явилось відео про виклик Петра Порошенка як свідка у межах кримінального провадження щодо обставин переміщення через кордон України 43-х картин всесвітньовідомих художників.

Ситуація з візитом слідчих, оперативників та спецпризначенців Державного бюро розслідувань до Музею Івана Гончара, де відбувається виставка картин з особистої колекції Петра Порошенка, свідчить про те, що ДБР і далі безсоромно виконує замовлення на політичні переслідування опозиції.

Про це в ексклюзивному коментарі”Прямому” заявив адвокат п’ятого президента України, лідера “Європейської Солідарності” Ігор Головань.

Він розповів, що, з’явившись у музей Івана Гончара, представники ДБР відмовлялись показувати свої посвідчення і пред’являти будь-які документи, які б свідчили б про законність їхніх дій. Крім того, слідчі ДБР грубо порушили закон, не пропускаючи не тільки адвоката, але й народного депутата, який відповідно до свого статусу мав незаперечне право проконтролювати дії силовиків.

Коли у них почали вимагати документи, представники ДБР втекли з музею, але згодом повернулись у супроводі спецпризначенців ДБР.

Поліцейський не вповноважений проводити перевірку законності дій Державного бюро розслідувань.

Про це “Прямому” повідомив представник поліції.

“Поліцейський не вповноважений проводити перевірку законності дій Державного бюро розслідувань. В мене немає таких службових обов’язків. Я не вповноважений на такі дії. Я вповноважений перевірити чи дійсно тут знаходиться Державне бюро розслідувань. Якщо ви хочете заявити про їх незаконні дії ви можете мені написати про це в письмовій заяві я її завезу в райвідділ і зареєструю. Я не можу не перешкоджати діям ДБР, я не уповноважений на це”, – заявив поліцейський.

Сообщение Справа про картини. Штурм Національного музею Івана Гончара появились сначала на Український репортер.

26 жовтня колектив ансамблю запрошує усіх на святковий концерт. Цього вечора звучатимуть ліричні та обрядові пісні, зібрані в експедиціях різними регіонами України.

Гурт «Многая лєта» заснований на кафедрі народнопісенного виконавства та фольклору Ганною Коропніченко – відомою в Україні фольклористкою, етномузикологинею, дослідницею традиції Київщини та Полтавщини, екс-солісткою першого в Україні фольклорного гурту «Древо».

«Наш колектив наслідує традицію вторинного співу, який завжди вважався андеграундом. Ми намагаємося не переспівувати відомі, брендові пісні. Композиції, що прозвучать на святковому концерті в Музеї Івана Гончара – це реконструкції досі не виданих автентичних пісень», – розповідає Ганна Коропніченко.

Виконавці фольклорного гурту «Многая лєта» збирають та досліджують не лише пісні, а й співочі традиції, звичаї, обряди, танці Середньонаддніпрянщини та Середньополіщини.

Гурт неодноразово презентував українські пісні за кордоном. За десять років творчої діяльності «Многая лєта» стали учасниками багатьох конкурсів та фестивалів в Італії, Польщі, Болгарії, Чехії та Словаччині.

«Ой як же було ізпрежди віка» – таку назву має святковий концерт, і вона обрана не випадково – це перший рядок дуже рідкісної, архаїчної колядки, яку зафіксувала Ганна Коропніченко під час експедиції Київщиною у 1994 році.

Отже, як же жилося, співалося нам колись? Цю завісу привідкриє для всіх бажаючих ансамбль фольклорної та духовної музики «Многая лєта» у Музеї Івана Гончара під час святкового вечора народної музики. Вхід на концерт вільний. Ми ж бажаємо унікальному ансамблю многая літ творчості!

На афіші фрагмент з роботи ОлениЧеркасової «Дороженька».

Сообщение Таких пісень ви ще не чули. Ансамбль «Многая лєта» запрошує на свій ювілей появились сначала на Український репортер.

Настав час українським бабусям підкорювати інтернет! Так стверджують організатори на сторінці у Фейсбуку.

Відкриття архіву – 17 травня 2018 року
www.polyphonyproject.com

Підписатися на пісенний архів

Сообщение Скоро наші бабусі заспівають в інтернеті появились сначала на Український репортер.

А також вас навчать пекти смачні жайворонки та декорувати крашанки весняними листочками. І все це у затишній, теплій атмосфері ярмаркового свята.

31 березня о 14:00 в рамках ярмаркової програми відбудеться презентація порадника “Фарбування писанки. Природні барви” Ірини Михалевич, дослідниці-писанкарки з м. Олександрії Кіровоградської області. У виданні опубліковані практичні поради писанкарям-початківцям, а також рецепти приготування рослинних відварів, які нададуть писанці неповторних природних відтінків.

Ще цікавинка. Напередодні Великодня Музей Івана Гончара презентує анімаційне відео та пропонує познайомитися ближче із писанками різних історико-географічних регіонів України.

Основу ролика складають писанки, виготовлені за взірцями з особистої колекції Івана Гончара, яку він формував протягом 1950–1980 років. Відтворювали писанки співробітниці музею – майстрині Лариса Головня та Надія Білоткач. Фондова колекція писанок, зібраних Іваном Гончаром, складає 392 одиниці.

Писанка – абсолютно унікальний витвір. Вона вражає своєю витонченістю, довершеністю і багатством композиційних варіантів, орнаментальних елементів та мотивів.

Відео: Іван Терещенко, Юля Новосельцева
Музика: гурт The Doox

Сообщение В Музеї Івана Гончара навчать писати писанки (+відео) появились сначала на Український репортер.

Проект стартував у Софії Київській. Автори ідеї – Георгій Браїлівський і Рустем Скібін.

Серед організаторів – Національний музей-заповідник «Софія Київська», Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей української діаспори, Національний художній музей України, а також найвідоміші приватні фонди.

Експерти зазначають, що виставка цікава, зокрема, широким діапазоном мистецьких знаків і символів, які уособлюють Чумацький шлях давнішньої епохи . Поєднання предметів трипільської кераміки з приватної колекції Музею Олександра Фельдмана та творів сучасних художників в мистецькій галереї Музею Івана Гончара демонструє безперервний зв’язок між архаїкою та сьогоденням, а також ілюструє відображення стародавніх символів у сучасному мистецтві.

Відео-арт від Анастасії Лойко, художні декорації від Оксани Тарасевич та аромат “Степу” від провідного парфумера Олександра Перевертайла є складовою виставки і створюють відчуття присутності у відкритому просторі українського степу.

Виставка триватиме до 25 червня. Вартість квитка 50 гривень.

Фото Миколи ПАЛІТРИ

Сообщение “Чумацький шлях” знайшов дорогу до Музею Івана Гончара появились сначала на Український репортер.

Чим приваблює експозиція? В роботах Малишка – дуже тонке співставлення кольорів, виконане майстром після глибокого вивчення застосування кольору у світовому мистецтві, вважають колеги майстра.

Це — своєрідний творчий звіт за результатами пленеру “Великий перевіз” на Полтавщині, де створювали свої полотна художники.

Що відомо про митця з відкритих джерел? Зростав у селі, закінчив Дніпропетровське художнє училище і монументальне відділення Київського державного художнього інституту. Творчо працює в галузі монументального мистецтва, графіки, станкового живопису та скульптури.

І саме скульптурні роботи циклу “Лінія”, що торік експонувалися в галереї “Я” Павла Гудімова, цьогоріч висунуто на здобуття національної Шевченківської премії.

Вікіпедія пише, що Малишко свого часу входив до кола митців неофіційного мистецтва в Києві (початок 1970-х років) разом із Борисом Плаксієм, Іваном Марчуком, Феодосієм Тетяничем та іншими.

Художники проводили в своїх квартирах одноденні покази та обговорення робіт у дуже вузькому колі знайомих. У той період твори митця не експонувалися, оскільки вони не вписувалися в рамки декларованого владою «соцреалізму».

Уперше «незалежні» твори  Малишка з’явилися в Національному музеї у Львові. З 1993 року митець бере активну участь у створенні засад нової української дерев’яної скульптури, представляючи свої роботи на виставках у Німеччині, Угорщині, Австрії.

Живе і працює митець на Київщині в селі Малютянка Києво-Святошинського району.

Ось що розповів “Українському репортеру” про творчість Малишка член Національної спілки художників України Олександр Мельник:

–  З нами поруч скромно живе і натхненно працює геніальний митець – Микола Малишко. Між нас нема йому рівних за неймовірною енергетикою образів, за глибиною і водночас надсучасністю формотворення. В його особі Україна має митця найвищого світового рівня.

Треба бути свідомим того, що мистецтво живуче і функціонує, живе за будь-яких часів і обставин – стверджував Микола Малишко. Тому основний океан мистецтва нашого українського буде спокійно жити і поволі розвиватися: це я про утаємничене в цих процесах. А те, що на поверхні, то і так видно – розвиток. Так, відбувається бурхливий розвиток образотворчого мистецтва…

На фото: знайомимося з творчістю Миколи Малишка в Музеї Гончара
Скульптурні роботи Миколи Малишка (фото зі сторінки у Фейсбуку Сергія Савченка

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение Варто побачити “Колір” в Музеї Гончара появились сначала на Український репортер.

А ще будуть з капустою, грибами, м`ясом, комбіновані, із сиром, вишнями, маком. На ці кулінарні шедеври кулінарки вже використали два мішки борошна.

Кажуть, що до вечора наліплять не менше семи тисяч. Готуючи страву, жіночки і дівчата жартують, співають українських пісень “А мій милий вареничків просить”, “Чом ти не прийшов”.

Кажуть, що хлопці на фронті мають відчути, смакуючи варенички, що їх готували з особливою любов`ю. На цей день кулінарами стали медики, математики, службовці, студентки, молоді дівчата, пенсіонерки, жінки різних професій і вікових категорій. Багато учасниць принесли вже готові вареники, які приготували вдома. А увечері запашні вареники зі шкварками, з цибулькою повезуть на фронт волонтерки Юля Зуброва і Наталя Прилуцька.

https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/243762973521249/

Фото на головній сторінці: Початок “вареничного” дня 3 лютого

Попередній матеріал див. ТУТ 

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Відео Ігоря КОЗІЯНЧУКА

Сообщение На фронт поїдуть… сім тисяч вареників (+фото та відео) появились сначала на Український репортер.

А увечері їх повезуть на фронт для наших захисників.

Кореспонденти “Українського репортера” перебувають на місці події. Найближчим часом читайте про це у нашому фоторепортажі.

Сообщение Сьогодні у Музеї Івана Гончара – день вареників. Для фронту появились сначала на Український репортер.