На тілі чоловіка вчені знайшли зображення дикого бика і гривастого барана.

У жінки було два малюнки на руці: S-подібний візерунок і лінія, яка, швидше за все, символізувала зброю або церемоніальний жезл. Вчені відзначають, що S-подібний візерунок також наносили на посуд і прикраси додинастичного періоду. Дослідники припускають, що такі татуювання вказували на статус або досягнення.

Гебелейнські мумії у 1896 році знайшов британський археолог Уолліс Бадж у пустелі неподалік  міста Гебелейн. У похованні було шість тіл. Через сухий клімат тіла муміфікувалися природним шляхом і добре збереглися. Однак вченим вдалося визначити стать лише двох мумій – саме на них і знайшли татуювання. Відома і причина смерті чоловіка: він помер від удару ножем у спину, йому було 18-21 рік.

Гебелейнські мумії у Британському музеї перебувають уже майже століття, але на татуювання ніхто не звертав уваги. Адже при звичайному освітленні на тілах було видно лише слабкі чорні мітки. Нещодавно вчені провели комп’ютерну томографію, радіовуглецеве датування й інфрачервону термографію. Дані методи дозволили ідентифікувати татуювання як художні, тобто, такі, що зображають реальні об’єкти, а не абстрактні чи ритуальні символи.

Речовину, якою були зроблені татуювання, не вдалося визначити, вчені припускають, що це могла бути сажа. Таким чином, вчені визначили, що художні татуювання з’явилися на тисячу років раніше, ніж вважали раніше.

Сообщение Найдавнішому татуюванню 5000 років. Його знайшли на мумії в Британському музеї появились сначала на Український репортер.

– Сергію Володимировичу, розкажіть, будь ласка, про останню сенсацію заповідника – єгипетську мумію та інші давні старожитності, нещодавно знайдені і презентовані широкому загалу? 

– Слово “знайдені” потрібно взяти в лапки. Бо єгипетські старожитності були давно відомі і зберігалися у фондах заповідника. Але менеджери Міністерства культури вирішили зробити піар-акцію, щоб привернути до них увагу.

– Які саме єгипетські старожитності зберігаються в заповіднику ?

– Людська мумія, якій приблизно 3 тисячі років, але потрібно ще з’ясувати, чоловічої вона чи жіночої статі. Для цього необхідно провести спеціальний аналіз і дослідження. У нас є також мумія нільського крокодила довжиною 1метр 60 сантиметрів – одна з найбільших у Європі.

Це дуже рідкісний екземпляр, адже великих за розміром крокодилів було надзвичайно складно муміфікувати. Є також дві кришки від саркофагів, велика кількість предметів – зразків старожитностей Давнього Єгипту.

– Цікаво все ж таки дізнатися, звідки всі ці речі взялися у заповіднику?

– Достеменно невідомо. Це питання ще досліджується. Але чітко вдалося встановити, що 1948 року на території заповідника діяв Музей історії релігії, в якому експонувалася мумія крокодила. Потім було створено Музей атеїзму, в якому демонстрували єгипетську мумію в саркофазі. Існує кілька різних гіпотез щодо того, як вони потрапили до заповідника.

Одна свідчить про те, що єгипетські старожитності привезли до Києва у другій половині XIX століття і вони перебували у приватних колекціях, а потім їх було передано музею. За іншою версією, їх придбали до музейного закладу, який нині є Національним художнім музеєм.

– Якою була мета піар-акції – збільшити кількість відвідувачів?

– Ні. Справа у тому, що єгипетські старожитності потребують вивчення і реставрації. За радянських часів мумії демонстрували з метою атеїстичної пропаганди, щоб довести: лаврські преподобні – це не диво. Мумію навіть наполовину розбинтували, вона і зараз перебуває в такому стані.

– Навіщо?

– Для порівняння. Її навіть поставили поряд із мумією поміщика Лизогуба, яку знайшли у 1925 році під час розкопок склепу в місті Седневі Чернігівської області. І тільки після 1991 року, коли змінився духовний вектор України і ми повернулися до православної релігії, єгипетські старожитності були передані у фонди.

– Такі речі, мабуть, не так легко зберігати, потрібні якісь особливі умови?

– Безумовно. Наші фахівці їх знепилювали, слідкували за температурним режимом. Але в Британії, приміром, мумії зберігаються в кращих умовах – під спеціальними куленепробивними скляними ковпаками, заповненими інертним газом. Вартість такого задоволення – мільйон доларів. Поки що для нас це недоступний варіант.

– Реставрація єгипетських старожитностей відбуватиметься в Україні чи за кордоном?

– В нашому заповіднику є чудова школа реставраторів, які працюють з іконами. Для того, щоб вони могли працювати з муміями, їм потрібний інший досвід. 6 червня ми проводимо конференцію реставраторів, на якій будуть присутні і закордонні фахівці. Сподіваємося, що зможемо провести відповідні консультації і спланувати подальші кроки.

– Чи зацікавилися муміями українські фахівці історичної науки?

– Так, звичайно. Зокрема, українських єгиптолог Микола Олександрович Тарасенко має намір найближчим часом розпочати вивчення саркофагів. А представники медичної галузі запропонували долучитися до вивчення мумії. Всі факти потрібно перевірити. Адже за радянських часів було стільки підробок, стільки замін одних речей іншими, що їхню справжність потрібно ще підтверджувати.

– Сергію Володимировичу, в заповіднику відкрилася виставка “Князі Острозькі: європейський вимір української історії”. Який головний задум цього виставкового проекту?

– Це ще один крок назустріч втіленню головної ідеї – відтворити надгробок Костянтину Острозькому, який перебував в Успенському соборі до його зруйнування. На виставці представлено макет майбутнього пам’ятника, зробленого в одну п’яту справжньої величини.

Він абсолютно відповідає старовинному оригіналу, фотографії якого нам вдалося відшукати серед старих документів заповідника. З точки зору науковця, це безцінна знахідка, яку теж можна побачити в експозиції. До цього проекту і збору коштів активно долучився уряд Литви, а нині і Польщі.

– Виставку присвячено цілій династії князів Острозьких?

– Так. Князі Острозькі – представники давнього славетного роду України, які відігравали визначну роль в історичних процесах, що відбувалися у Східній та Центральній Європі у XV – першій половині XVII століття. В Дальніх печерах зберігаються мощі Федора Даниловича Острозького, учасника Грюнвальдської битви, який уперше отримав у володіння місто Острог.

На схилі життя він відійшов від мирських справ і в Лаврі прийняв постриг. Окремі розділи виставки присвячені його сину – великому гетьману литовському Костянтину Острозькому, який за своє життя виграв 35 великих битв, а програв тільки 2, а також онуку, який має подвійне ім’я – Костянтин-Василь Острозький, відомий діяч культури і освіти. На жаль, були часи, коли їхні імена намагалися не згадувати.

– Чому?

– Причиною слугувала подія, яка відбулася 1514 року, коли військо під керівництвом Костянтина Острозького вщент розбило московське військо під Оршею. В той час московіти прагнули проникнути в Західну Європу, але Острозький їх зупинив.

Як через 100 років перемогою в Хотинській битві зупинили турків Сагайдачний з Ходкевичем. Тому виставка і називається “Європейський вимір” і засвідчує внесок українців у європейську історію. А за радянських часів підкреслювали, що Острозький був магнатом, володарем маєтків, який грабував селян, тому його ім’я було знівельоване і забуте.

– Які рідкісні речі можна побачити серед виставкових експонатів?

– Дуже цікавими є фотокопія картини “Битва під Оршею” 1514 року, оригінал якої зберігається в Національному музеї Варшави, зброя та предмети побуту XVI століття із колекції Музею Шереметьєвих, цінні архівні документи, рідкісні видання “Острозької Біблії”, “Пом’янника” із фондів Історичної бібліотеки та багато інших речей.

Зокрема, на виставці можна побачити зображення рідкісної медалі Василя Острозького, відомої лише в одному екземплярі. Її знайшли 1898 року разом зі скарбом на другому поверсі Успенського собору. Загалом скарб налічував десять тисяч унікальних монет і був оцінений у 200 000 карбованців золотом. Ермітажу його було продано за 60 000.

– На які сенсаційні відкриття і події можемо сподіватися найближчим часом? 

– Хочемо відродити славу українського гетьмана Івана Мазепи, показати всю велич цього діяча і зняти з нього ідеологічне тавро, накладене російським царатом. У перспективі плануємо відкрити музей в Мазепинській вежі, яку потрібно відреставрувати, а до кінця цього року в одній із експозицій зробити невеличку виставку “Іван Мазепа і Києво-Печерська лавра”.

– А які археологічні дослідження плануєте?

– В монастирському саду є низка цікавих об’єктів, які ми намагаємося відшукати. Зокрема, років 15–20 тому на території заповідника було знайдено поховання скіфського часу (V ст. нашої ери). Тож ми плануємо вивчення цієї давньої місцевості. Ще один проект, який нині на стадії обговорення, – це реставрація церкви Спаса на Берестові, яка вимагає величезної уваги.

Храм дуже цікавий, відбудований Петром Могилою, в ньому збереглися фрески XII століття, а також дуже цінні фрески XVIII століття. Крім реставрації потрібно зробити водовідвід навколо церкви. На початку 2000-х років були проведені певні реставраційні роботи, але водовідводи виявилися малими за об’ємом, і вода продовжувала накопичуватися. Нині знайшовся спонсор, готовий вкласти кошти з метою осушення старовинних церковних фундаментів.

Марина ХОВРАХ
Фото Олексія ІВАНОВА

“Український репортер” розповідав про це також тут

Сообщение Що стало відомо про єгипетську мумію у Лаврі появились сначала на Український репортер.

Єгипет – майже ідеальна країна для вивчення людського геному. Давня історія того краю, безліч артефактів і записів, тісні контакти єгиптян з сусідніми народами зможуть розповісти про зміну людського ДНК, появу або зникнення певних генів.

Вчені з’ясували – давні єгиптяни мали найтісніші зв’язки з народами Леванту, Малої Азії й Європи. У сучасних єгиптян стало на 8% більше генів населення півдня Африки. Вчені вважають, що насамперед за рахунок работоргівлі й транспортного значення Ніла.

Втім, єгипетські мумії – не ідеальний варіант для вивчення ДНК через спеку, високу вологу та хімічні речовини для муміфікації. Крім того, у більшості виймали мозок. Кращі результати дають тварини з вічної мерзлоти. Наприклад, мумія Еці, знайдена 1991 року в льодовику на півночі Італії, віком 5300 років. Поруч її реконструкція. Генетично це житель сучасних Сардинії й Альп.

Головна перевага єгипетських мумій – кількість. Лише в квітні археологи знайшли в Єгипті шість нових саркофагів з муміями. Свого часу їх дуже багато вивезли за кордон.

Так, у Києво-Печерській лаврі у квітні відшукались артефакти, привезені археологами у другій половині XIX століття. Спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, в радянські часи перебували у Музеї атеїзму в Києво-Печерський лаврі.

Київська колекція артефактів Давнього Єгипту складається з жіночої мумії, мумії нільського крокодила, дерев’яного саркофага і двох кришок, вкритих поліхромним розписом. Вчені встановили, що ці саркофаги відносяться до періоду Нового царства Давнього Єгипту (1085-656 рр. до нашої ери).

А 8 червня у Києві відбудеться прем’єра “Мумії” (The Mummy) з Томом Крузом у головній ролі, знятої Алексом Куртцманом. Фільм є перезапуском саги про Мумію і початком кіновсесвіту монстрів від Universal.

Фото Marion Lafogler/EURAC, espreso.tv

Сообщение Вчені зламали ДНК єгипетських мумій. Фараони допоможуть краще зрозуміти історію людства появились сначала на Український репортер.

Колекція артефактів Давнього Єгипту складається:

• мумія жінки;
• мумія нільського крокодила;
• дерев’яний саркофаг, вкритий поліхромним розписом;
• дві кришки саркофага з поліхромним розписом.

Вчені встановили, що ці саркофаги відносяться до періоду Нового царства Давнього Єгипту (1085-656 рр. до нашої ери).

Ці експонати привезли до Києва у другій половині XIX століття. Спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, а в радянські часи перебували у Музеї атеїзму, який розташовувався у Києво-Печерський лаврі.

Фото Міністерство культури, espreso.tv

Сообщение Давньоєгипетські мумії, знайдені в Лаврі, вперше показали публіці (+фото) появились сначала на Український репортер.

“Йдеться навіть про кілька надзвичайно цікавих експонатів, які потрапили до Києва ще на межі ХІХ – ХХ століть. Як з’ясувалося, спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, потім перебували у Музеї атеїзму, який тоді розташовувався у Києво-Печерський лаврі”, – повдомляє Мінкульт.

Кілька десятків років ці унікальні предмети припадали пилом у фондосховищі і були віднайдені лише на початку 2017 року. Нині колекція старожитностей Давнього Єгипту складається з двох мумій, двох розписаних саркофагів та кількох канопів – поховальних посудин для внутрішніх органів.

Представлення колекції старожитностей Давнього Єгипту відбудеться 5 травня у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 25).

Сообщение У Києво-Печерській лаврі знайшли забуту єгипетську мумію появились сначала на Український репортер.