Про це повідомив представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук.

Нагадаємо, Тарас Кремінь очолив інституцію Уповноваженого із захисту державної мови у 2020 році. Він став другим мовним омбудсменом після Тетяни Монахової, яка пішла з посади через пів року від обрання.

Наразі триває конкурс на посаду наступного Уповноваженого із захисту державної мови, який уже встиг стати скандальним.

За процедурою, очільника інституції призначає уряд, а кандидатів подають Мін’юст, Міністерство культури і стратегічних комунікацій та Уповноважений із захисту прав людини.

Так серед претендентів опинилися посадовець уряду Павло Полянський та фольклористки Олена Івановська і Ірина Коваль-Фучило. Активісти розкритикували їхні кандидатури через те, що вони нібито не відповідають вимогам закону, адже не мають досвіду правозахисної діяльності або захисту державної мови.

Згодом Ірина Коваль-Фучило відмовилася від участі в конкурсі. Як повідомляли джерела УП, замість неї Мін’юст запропонував кандидатуру актора Олександра Завальського.

Новий претендент наразився на шквал критики в соцмережах через роботу на фінансованому Московським патріархатом каналі “Глас” та “некомпетентність”.

Низка митців, науковців і спортсменів виступили з публічною заявою, в якій закликали призначити Тараса Кременя на посаду повторно. За це також виступали мовні активісти.

А днями група народних депутатів звернулася до Уповноваженого із захисту прав людини Дмитра Лубінця з проханням висунути Тараса Кременя кандидатом на мовного омбудсмена.

Як повідомляє “Еспресо”, під час брифінгу 2 липня омбудсмен заявив, що не може цього зробити, адже вже подав свого претендента у визначений законом термін – за два місяці до закінчення повноважень чинного Уповноваженого.

“При всій повазі до чинного омбудсмена, я в межах своїх повноважень і на підставі критеріїв виконав норму законодавства і у встановленому порядку подав кандидатуру Івановської”, – сказав Дмитро Лубінець.

Сообщение Уряд звільнив Тараса Кременя з посади мовного омбудсмена появились сначала на Український репортер.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

Кремінь нагадав, що ухвалений у 2020 році мовний закон передбачає відтермінування окремих статей до певного моменту. Так, обслуговування українською стало обов’язковим із 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Адміністративна відповідальність за порушення норм закону про мову настала з 16 липня 2022 року. Таким чином закон про мову повністю запрацював лише через 5 років.

“Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу”, – сказав Кремінь.

Відповідаючи на уточнювальне запитання про те, що таке “наступальна українізація”, мовний омбудсмен сказав: “Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України”.

“Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання”, – уточнив він.

За його словами, “лагідна українізація” була лише першим етапом виконання мовного закону.

Сообщение Тарас Кремінь оголосив про початок “наступальної українізації” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови України Тарас Кремінь в ефірі Українського радіо.

“Ця статистика є незначною. За останні два роки у 100 разів зменшилася кількість здобувачів освіти, які навчалися російською мовою або вивчали російську як окремий предмет. На всю Україну зараз залишається трохи менше тисячі таких учнів у кількох областях”, – сказав Кремінь.

Він додав, що держава не бореться з російською мовою, а намагається утверджувати українську, аби вона була в кожному куточку України.

Раніше Кремінь розповів, що діти в школі активніше використовують державну мову, однак за її межами цей відсоток є значно меншим.

Сообщение Кремінь: у школах Харківської та Дніпропетровської областей учні досі вивчають російську мову появились сначала на Український репортер.

Про це омбудсмен повідомив на своїй сторінці у Facebook у четвер, 2 травня.

Під час свого онлайн виступу на Міжнародній конференції в Лондоні, присвяченій мовам та культурам у час війни, Кремінь заявив про необхідність переходу від лагідної до наступальної українізації.

“Українська мова перебуває під прицілом російських злочинців. Погрози та вбивства людей, спалені бібліотеки і школи, знищені пам’ятники жертвам Голодомору та учасникам бойових дій, заміна вивісок і завезення пропагандистської літератури – серед прикладів лінгвоциду”, — підкреслив омбудсмен.

Читайте також: Музикант Живосил Лютий творчо відповів путінським “скрєпам” (+відео)

Він стверджує, що наступальна українізація зміцнить національну безпеку, захистить територіальну цілісність країни, сприятиме майбутньому України та гарантуватиме права її громадян.

“Утверджуючи українську мову, ми посилюємо національну безпеку та захищаємо територіальну цілісність, дбаємо про майбутнє держави і відстоюємо право кожного громадянина. Дух свободи, відваги, єдності та боротьби наближає перемогу України”, — заявив Тарас Кремінь.

Нагадаємо, мовний омбудсмен Тарас Кремінь розповів, що у трьох українських школах російську мову викладають як окремий предмет. За його словами, торік російську викладали в 192 закладах освіти.

Сообщение Мовний омбудсмен анонсував перехід від “лагідної” до “наступальної” українізації появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили в Офісі мовного омбудсмена.

Зокрема, Кремінь звернувся до телеканалів “Рада”, “24 канал”, “5 канал”, “Прямий”, “Еспресо”, “Ми – Україна”, Національної суспільної телерадіокомпанії України та медіагруп “1+1 Media”, “Starlight Media”, “Inter Mеdia Group”.

Мовний омбудсмен наголошує на використанні виключно української мови або дубляжу, озвучення чи перекладу українською мовою реплік учасників програм, які розмовляють російською.

Уповноважений нагадав про рішення Конституційного суду від 14 липня 2021 року, за яким використання двомовності у публічному просторі не тільки порушує права українців на інформацію державною мовою, а й “спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад”.

“Зараз чинне законодавство України дозволяє використання недержавної мови в прямому телеефірі україномовних програм. Але, враховуючи збройну агресію рф проти України, історичне рішення Конституційного Суду, а також важливість реалізації прав громадян України на отримання інформації державною мовою пропоную телеканалам, не чекаючи липня 2024 року, використовувати виключно українську мову у своїх ефірах”, – зазначає Тарас Кремінь.

Також мовний омбудсмен нагадав, що з 1 січня 2024 року загальнонаціональні телеканали мають транслювати програми та фільми державною мовою не менш ніж 90% загального ефірного часу між 7:00 і 18:00 та між 18:00 і 22:00 годинами.

А з 7 липня 2024 року в українськомовних програмах використовувати інші мови без дублювання або озвучення можна буде тільки у сталих виразах, коротких фразах та окремих словах.

Сообщение Мовний омбудсмен закликав телеканали припинити практику двомовності появились сначала на Український репортер.

Про це він повідомив у Фейсбуку.

За його словами, не можна допустити звуження сфери використання державної мови.

“Будь-який законопроєкт повинен, насамперед, враховувати особливості національного законодавства. Тому дискусії з європейськими партнерами не повинні стати дискримінаційними для національних інтересів”, – зауважив мовний омбудсмен.

За словами Креміня, до цього документа є застереження з боку українського суспільства, частини нардепів та представників медіасередовища, тому між першим і другим читанням, він повинен бути суттєво вдосконалений.

“Українська мова завжди була і буде залишатися носієм української ідентичності. Будь-які спроби звузити сферу її функціонування можуть завдати втрат українській державності. Тому я закликаю народних депутатів України бути максимально конструктивними під час ухвалення відповідних рішень при обговоренні цього документа до другого читання. Сподіваюся, що в остаточній версії всі чутливі складові проєкту закону будуть прибрані”, – наголосив він.

Читайте також:

• Пул і Пу. Слово & влада
• Журналіст Степан Колесник своїми критичними матеріалами розхитував підвалини тоталітарного режиму. Інтерв’ю з публіцистом (+відео)

Сообщение Тарас Кремінь: законопроєкт про медіа слід доопрацювати, не можна допустити звуження сфери використання української мови появились сначала на Український репортер.

Про це у Фейсбуку написав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

“Сьогодні офіційно стартують XXXII літні Олімпійські ігри в Токіо. Україну представлятимуть 158 спортсменів у 25 видах спорту.

Спорт – це знак вправності у володінні стрілою часу. Але крім спортивних досягнень сьогодення вимагає від наших рекордсменів влучно вцілити в ще одну державотворчу ціль – гідно нести міжнародний авторитет держави. Спортсмени вже давно стали прикладом для багатьох співвітчизників, а їх досягнення викликають почуття гордості за власну країну.

Цьогорічна Олімпіада в Токіо сприяє тому, щоб на головних аренах планети української стало більше. На щастя, минають ті часи, коли сферу спорту вважали зросійщеною, натомість зростає кількість тих, котрі не лише ставлять нові рекорди, а й зміцнюють статус державної мови на міжнародній арені”.

Кремінь зазначив, що в Україні йде війна, а утвердження української мови в спортивній дипломатії такого рівня, як Олімпіада, зміцнює державність.

Він повідомив, що напередодні поїздки української збірної на Олімпіаду в Токіо зустрічався з міністром молоді та спорту, олімпійським чемпіоном Вадимом Гутцайтом – і говорив із ним про важливість дотримання “мовної дипломатії” у спорті.

“Бажаємо, щоб наші олімпійці досягали найвищих сходинок, а вся планета бачила, як виконується наш славень та підіймається державний прапор. Але, водночас, було б справедливо, щоб під час брифінгів, виступів, пресконференцій українські чемпіони, їхні тренери, представники Національного олімпійського комітету та офіційних делегацій спілкувалися українською”, – заявив Кремінь.

На його думку, у спортсменів уже з’явилося розуміння важливості мовної ідентичності.

“Олімпіади у світі, попри здебільшого класичний формат, ще і політичний інструмент. Це вкотре доводить, що спорт має національну ідентичність, тому він ніколи не був і не стане поза політикою, сучасним життям держави та її майбуттям”, – заявив Кремінь.

На його думку, “українські спортсмени – посланці України у світі, справжні виразники її ідентичності, оборонці державної мови”.

Читайте також:

• У Токіо розпочалася церемонія відкриття Олімпіади-2020 (+відео)

Сообщение Мовний омбудсмен закликав олімпійців говорити українською мовою появились сначала на Український репортер.

Про це уповноважений Верховної Ради з питань захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав у Фейсбуку.

Згідно із статтею 30 закону про забезпечення функціонування української мови як державної всі приватні, державні та комунальні надавачі послуг зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.

“У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою”, – уточнив Кремінь.

Мовний омбудсмен зазначив, що у разі порушення права громадян на отримання інформації та послуг українською мовою слід звертатися до його відомства.

Сообщение З 16 січня всі заклади сфери обслуговування повинні перейти на українську мову появились сначала на Український репортер.