Про це повідомляє голландське видання NOS. За інформацією журналістів, від російського посла чекають письмових пояснень із цього приводу.

Нагадаємо, Спільна слідча група з розслідування обставин збиття літака рейсу МН17 у липні 2014 року над окупованою частиною Донецької області 8 лютого заявила про те, що Путін особисто схвалив постачання “Бук-М1” до України. Слідчі оприлюднили аудіо, на яких росіяни стверджують, що рішення щодо постачання ЗРК “Бук” на українську територію ухвалював особисто кремлівський диктатор.

Після цього в зоні бойових дій на Донбасі з’явився ЗРК “Бук”, з якого 14 липня 2014 року був збитий авіалайнер Boeing 777-200ER авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс Амстердам – Куала-Лумпур (МН17). Усі 298 людей, які перебували на борту, загинули.

На цю тему: МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Крім того, слідчі оприлюднили аудіозапис розмови Путіна з тодішнім ватажком створеної росією в Донецькій області терористичної “ЛНР” Ігорем Плотницьким. З нього випливає, що Путін особисто був залучений у розв’язану росією війну і контролював усе, що відбувалося, включаючи бойові дії та обміни полоненими.

У JIT підкреслили, що мають у своєму розпорядженні великий обсяг нової інформації про осіб, причетних до збиття літака рейсу МН17, проте поки що наявних доказів недостатньо для порушення нових судових процесів.

Також нагадаємо: 17 листопада 2022 року суд у Гаазі виніс вирок щодо збитого МН17. Винними визнані терористи Ігор Гіркін, Сергій Дубинський та Леонід Харченко. Вони засуджені до довічного ув’язнення. Провину четвертого підозрюваного Олега Пулатова повністю довести не вдалося, тому він не понесе кримінальної відповідальності.

Московія відмовилася видавати засуджених.

У той же час Нідерланди подали скаргу до ЄСПЛ у справі МН17. У державі, громадянами якої була більшість пасажирів збитого “Боїнга”, Росію хочуть визнати державою, винною в катастрофі.

Сообщение Знову про докази причетності Путіна до катастрофи літака рейсу МН17: Нідерланди чекають письмових пояснень від росії появились сначала на Український репортер.

Прокуратура Нідерландів просить покарати довічним позбавленням волі Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова та Леоніда Харченко, яких судять за причетність до збиття пасажирського рейсу MH17 у небі над Донбасом в 2014 році.

Останні несуть повну відповідальність за збиття MH17, навіть попри те, що фізично не були присутні під час запуску ракети «Бук».

Нагадаю, 17 липня 2014 року над селом Грабове Донецької області російськими військовими із ЗРК «Бук» був збитий пасажирський літак Boeing 777, загинуло 298 людей.

Читайте матеріал: Справа MH17: в Гаазі готують обвинувальний висновок. Прізвищ Путіна та його генералів не почуємо

У липні 2015 року, відповідно до пункту частини першої статті 106 Конституції України Президент України Порошенко видав Указ про створення робочої групи, яка повинна була зайнятися притягненням до відповідальності осіб, винних у збитті пасажирського літака авіакомпанії «Малайзійські авіалінії».

На підставі інформації українських спецслужб 16 липня 2015 року Верховна Рада України ухвалила звернення до ООН щодо створення міжнародного трибуналу для судового переслідування відповідальних за злочин, пов’язаний зі збитим літаком авіакомпанії Malaysian Airlines рейсу MH17 17 липня 2014 року.

У Росії відразу заявили, що створення трибуналу ООН із розслідування катастрофи малайзійського літака буде «передчасним і контрпродуктивним».

Показово, що для тодішнього політичного керівництва України заява Лаврова щодо передчасності і контрпродуктивності створення міжнародного трибуналу виявилося достатнім щоби продемонструвати «політику страуса» і заговорити про створення міжнародних механізмів.

Вже 28 вересня 2016 року міжнародна слідча группа оголосила попередні результати своєї роботи. Слідчі довели, що лайнер був збитий зенітною ракетою серії 9М38 російського зенітно-ракетного комплексу «Бук». Окрім того, оприлюднили місце запуску ракети – поле в районі смт Первомайське, яке на той час перебувало під контролем проросійських бойовиків.

Утім, результати роботи міжнародної слідчої комісії не стали несподіванкою чи сенсацією. 18 липня 2014 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» передає інформацію українським спеціальним службам, що проросійські терористи вирішують питання транспортування «чорних скриньок» збитого Boeing 777 на територію Російської Федерації. Повідомляється, що можливий маршрут транспортування пройде по коридору Луганськ-Краснодон.

Інформація дублюється у ЗМІ. Наголошується, що «чорні скриньки» не повинні залишити Україну, тому що відсутність навіть однієї з них може порушити цілісну картину події й вплинути на оцінки міжнародних експертів.

Російська сторона миттєво реагує на появу цієї інформації. Очільник МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв’ю телеканалу «Россия-24» зазначив, що РФ не збирається «порушувати ті норми, які існують для такого роду випадків у міжнародному співтоваристві» й вилучати «чорні скриньки» з малайзійського «Боїнга», що впав на сході України.

19 липня 2014 року місцевими джерелами «Права Справа» на окупованій території Луганської області зафіксовано рух колони бронетехніки, близько 20 одиниць, яка направляється назад в Росію через місто Червонопартизанськ Свердловського району Луганської області. Зазначається, що цей відхід пов”язаний з катастрофою малайзійського літака «Боїнг-777».

Здавалося б, після оголошення висновків міжнародної слідчої комісії, які фактично є обвинувальним вироком світової спільноти агресивній політиці Кремля по відношенню до України, попередня влада мала би висловити свою принципову позицію і назвати речі своїми іменами – Росія є країною-агресором, яка розв’язала війну на сході України і в Криму. Але замість цього з боку влади демонструється політичний ступор.

Відвертим ступором української влади вміло скористалися офіційні представники Міністерства оборони РФ, які встигають вигадати нову версію про непричетність РФ до збиття МН17. Мета – максимально затягнути розслідування. А в ідеалі і зовсім виправдати РФ.

Прокуратура Нідерландів перевірила всі альтернативні версії катастрофи МН17. Представники обвинувачення докладно розповіли, як слідство вивчало кожну з цих версій. І в кожному випадку після детального аналізу робили висновок про їхню неспроможність.

Зазначу, що рішення суду у справі очікується не раніше осені 2022 року.

Водночас США закликають Росію визнати відповідальність у збитті малайзійського боїнга МН17 над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна докладе всіх зусиль для встановлення правди щодо катастрофи МН17. «Докладаємо усіх зусиль для встановлення правди. Відповідальність – неминуча!», – йдеться в повідомленні.

На мою думку, розслідування теракту має завершити саме українська сторона. Провідна роль в розслідуванні належить саме Україні, і в СБУ знаходиться колосальний масив інформації. Велика частина матеріалів вже розсекречена і передана міжнародній слідчій комісії.

На підставі цих документів Україна повинна підготувати і провести публічний процесс над винуватцями трагедії- Гіркиним і його кремлівськими ляльководами. Такий підхід дасть змогу в українському суді довести вину і винести вирок безпосереднім виконавцям – кадровим військовим РФ і їхнім поплічникам з числа російських найманців і місцевих посіпак.

Дмитро Снєгирьов.

Сообщение Слухання у справі малайзійського “Боїнга”: розслідування теракту має завершити Україна появились сначала на Український репортер.

Сьогодні в Гаазі виступлять родичі загиблих пасажирів «Боїнга», повідомляє Укрінформ.

Всього слово на суді матимуть понад 90 родичів жертв – не тільки з Нідерландів, а й Австралії, Малайзії, Індонезії, Канади. Очікується, що це будуть найбільш емоційні слухання.

За попереднім графіком, засідання суду відбудеться 7, 10, 13, 14, 16, 21, 23 і 24 вересня 2021 року.

Нагадаємо, що 17 липня 2014 року на сході України був збитий літак Boeing 777 компанії Malaysia Airlines рейсу MH17. В авіакатастрофі загинули всі 298 чоловік, що знаходилися на борту. Літак виконував рейс “Амстердам – ​​Куала-Лумпур”. Більшість загиблих – 196 осіб – були громадянами Нідерландів.

Міжнародна спільна слідча група (JIT) у справі МН17 прийшла до висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО збройних сил РФ, дислокованій у Курську.

На минулому тижні слідство звернулося до військових і жителів Курська за допомогою у зборі інформації про катастрофу.

Читайте також:

• Григорій Омельченко: “Я звинувачую Путіна в розв’язанні і веденні війни проти України, навмисному збитті малайзійського “Боїнга” і вбивстві 298 людей”
• Ч. 1: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Ч.2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Ч.3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Ч.4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Ч.5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Ч.6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Ч.7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Ч.8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Ч.9: МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

• Дещо про роль російського терориста Гіркіна у воєнній агресії РФ і збитті МН17

Сообщение Сьогодні в Нідерландах заслухають родичів загиблих в авіакатастрофі над Донецьком появились сначала на Український репортер.

“Боїнг” прямував із Амстердама в Куала-Лумпур.  Загинули 283 пасажири й 15 членів екіпажу.

Міжнародна спільна слідча група, до якої увійшли представники Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України, дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО Збройних сил РФ, дислокованій в Курську.

Вона також назвала причетними до транспортування та бойового застосування «Бука» чотирьох осіб.

Суд у Гаазі в березні 2020 року розпочав розгляд справи про збитий літак рейсу МН17.

Торік на сайті “Український репортер” було розміщено статтю-розслідування генерал-майора СБУ Григорія Омельченка про те, чому Путін уникає в’язниці. Вважаємо, що цей матеріал є актуальним і сьогодні. Тому й публікуємо дослідження Григорія Омельченка.

Аналіз загадкових смертей російських генералів дає підстави зробити висновок: після кожної значимої злочинної операції Кремля таємний підрозділ ФСБ проводить за вказівкою Путіна серію «зачищення» серед вищого військового керівництва Росії. Так було і після збиття росіянами малайзійського “Боїнга“.

24 травня 2018 року Міжнародна слідча група офіційно оприлюднила чергові висновки досудового слідства про обставини збиття літака рейсу МН17.

Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке під час виступу на брифінгу 24 травня 2018 року. На столі — частини ракети російської установки «Бук», якою був збитий літак МН17.

17 липня 2014 року пасажирський літак Воеіng 777-200ЕR з реєстраційним номером 9М-RD Малайзійських авіаліній виконував регулярний рейс МН17 з Амстердама (Нідерланди) до Куала-Лумпура (Малайзія); вилетів з аеропорту «Схіпгол» о 13:30 за київським часом.

О 16 год. 20 хв. 03 сек. (13:20:03 UTC – всесвітній координований час) на висоті 10 100 метрів літак був збитий ракетою класу «земля-повітря», серії 9М38, випущеної з ракетного комплексу ЗРК «Бук» (бортовий номер 332), який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО ЗС РФ (в/ч 32406 дислокується під Курськом).

«Бук» з російським екіпажом був таємно доставлений з Росії в окупований Донецьк вранці 17 липня 2017 року.

Уламки літака впали поблизу міста Торез Донецької області, окупованому російськими військовими підрозділами і їх найманцями – бойовиками-терористами. На борту літака перебувало 298 людей (283 пасажирів, серед них 80 дітей і 15 членів екіпажу), всі загинули.

На зовнішній поверхні корпусу двигуна ракети чітко видно номер: 9Д1318869032.

Експерти встановили, що він означає: 9Д 131 відноситься до номера типу ракетного двигуна – 9М38 і/або 9М38М1; цифра 8 – це кодове позначення виробника ракети (російське науково-виробниче підприємство, яке знаходиться в м. Долгопрудний Московської області); число 86 вказує на рік виготовлення ракети – 1986 рік; число 9032 є унікальним ідентифікаційним номером даного конкретного ракетного двигуна (як відбиток пальця людини).

Саме цією російською ракетою, уламки якої були знайдені на місці падіння літака, і був збитий пасажирський Боїнг.

Глава центрального департаменту кримінальних розслідувань поліції Нідерландів Уілберт Паулсен заявив, що слідчим вдалося зняти навіть відбитки пальців російських військовослужбовців однієї з зенітно-ракетних бригад Росії на уламках ракети, яка збила малайзійський літак.

Після збиття МН17 «Бук» на вантажному трейлері «Вольво» вивезли назад в Росію. Він перетнув українсько-російський кордон в Ростовській області о 7 год. 15 хв. 18 липня.
Згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 2166 Україна, Грузія і Фінляндія, в порядку надання правової допомоги на запит Нідерландів, передала ракети ЗРК «Бук-М1» для проведення експертиз у нідерландському інституті криміналістики для встановлення вибухової сили боєголовок і порівняльного хімічного аналізу їх осколків з осколками, які були виявлені в тілах пасажирів і уламках малайзійського літака.

Фінляндія – єдина країна далекого зарубіжжя, яка мала на озброєнні три дивізіони ЗРК «Бук-М1». Вони були передані Росією в 1997 році в рахунок погашення державного боргу Радянського Союзу і несли бойове чергування з охорони Гельсінкі.

Міжнародна комісія експертів з Польщі, ФРН, Великої Британії і Нідерландів встановила, що виявлені в уламках літака і тілах загиблих осколки НАЛЕЖАТЬ російській боєголовці моделі 9N314M ракети класу «земля-повітря» серії 9M38, якими оснащуються ЗРК «Бук-М1-2», що перебувають на озброєнні ЗС РФ.

Такої класифікації ЗРК «Бук», ракет і боєголовок на озброєнні ЗС України немає й ніколи не було. «Бук-М1-2» було розроблено у Росії в 1997 році та прийнято на озброєння ЗС РФ у 1998 році. До України такі комплекси ніколи не поставляли.

Наказ Москви: ціль знищити!

Для ефективної прицільної стрільби до складу бойової одиниці ЗРК «Бук-М1» входить: мобільний командний пункт (КП) 9С470М1-2; мобільна радіолокаційна станція виявлення цілі (РЛС) 9С18М1 з дальністю виявлення цілі не менш ніж за 100 км; самохідна вогнева установка 9А310М1-2 (саме така установка, бортовий номер 332 з російським екіпажом і була доставлена з Росії в Донецьку область, ракетою з якої і збили малайзійський літак).

Самохідна вогнева установка «Бук» може самостійно здійснювати запуск ракети, але її оператор, як стверджують військові експерти, «не знатиме, куди він стріляє, оскільки невідомо, де знаходиться ціль». Пускова установка має і свій радар, який відстежує ціль.

Однак навіть за наявності досвідченого оператора, як зазначають військові, які служили у військах ППО, «цей радар не дуже точний, йому дуже важко відрізнити військовий літак від цивільного і взагалі визначити тип літального апарата».

Ці висновки були встановлені в ході експертиз і експериментів за участі фінських військових, які несли бойове чергування на ЗРК «Бук», що перебували на озброєнні Фінляндії до 2010 року.

Про це, зокрема, розповів колишній командир фінського батальйону ЗРК «Бук» Еса Келонімі, який брав участь у розслідуванні справи як експерт.

Екіпаж «Бука» складається, як правило, з трьох військових: командир, оператор і водій-механік установки.

Щоб отримати базовий рівень знань для управління «Буком», необхідне спеціальне навчання не менше року, а для професійного рівня — до трьох років.

Тому керувати «Буком», а тим більше прицільно запускати з нього ракети, «донецькі ополченці» (гірники, трактористи, комбайнери) ніяк не могли.

За висновками експертів і моєю інформацією (підтвердженою супутниковими фотознімками), діями екіпажу пускової установки «Бук», яка знаходилася на сільськогосподарському полі біля селища Первомайське (поряд із селищем Сніжне) Донецької області, керували російські офіцери з КП і РЛС виявлення і наведення на ціль, які перебували на території Росії, недалеко від кордону з Україною.

Літак був збитий приблизно за 40 кілометрів до кордону з Росією.

РЛС виявила ціль (нею був малайзійський літак), захопила її, передала координати цілі на КП і пускову установку «Бук» (бортовий номер 332), яка знаходилася на окупованій території Донецької області і супроводжувала ціль до моменту її знищення.

Командир і оператори РЛС та на КП знали, що виявили ціль, яка за її параметрами (висота, швидкість, параметри та інші дані) — пасажирський літак і доповіли командуванню ППО РФ. Але з Москви був наказ: ціль знищити!

На думку військових спеціалістів, екіпаж «Бука» міг і не знати, що ракета вразить пасажирський авіалайнер.

У Росії відреагували на нові докази щодо МН17. Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке заявив: «Мене вже не особливо хвилює, як назвуть ці аргументи російські представник. Нісенітницю від них я чую не перший рік. Те, що ми сьогодні представили – достовірні відомості»,- наголосив Вестербеке.

Державний департамент США у своїй заяві (25.05.2018 р.) відзначив: «США цілком довіряють висновкам МСГ: для ураження літака «Малайзійських авіаліній» МН17 була застосована ракетна пускова установка з 53-ї зенітної бригади Російської Федерації, розташованої у Курську. Ми закликаємо РФ дотримуватися й виконувати Резолюцію 2166 Ради Безпеки ООН (від 2014 року), яка встановила, що всі причетні до знищення МН17 мають бути притягнуті до відповідальності, а всі держави зобов’язані взаємодіяти в зусиллях щодо встановлення такої відповідальності».

«Настав час для Росії припинити свою брехню й відповідати за свою роль у збитті літака»,- наголошено у заяві.

Спецпредставник Держдепу США у справах України Курт Волкер, коментуючи результати розслідування МСГ, зазначив, що вважає переконливими докази прямої відповідальності Росії за збиття МН17, представлені в Гаазі.

«У Нідерландах дуже чітко встановили факти, що стосуються справи, в тому числі безпосередню відповідальність Росії, і підрозділ, і зенітну зброю, яку було привезено, застосовано і повернуто назад. І це дуже важливо, оскільки, я вважаю, те, що продемонструвало слідство Нідерландів, знову підкреслює відсутність двозначності, що це пряма відповідальність Росії»,- наголосив Волкер.

«Стрілочники» (цапи відбувайли)

Лише через 5 років (!) після збиття літака Генеральна прокуратура Нідерландів спромоглася нарешті «розродитися» підозрюваними нижньої ланки, назвавши прізвища чотирьох цапів відбувайлів і видала чергову дозу інформації з чайну ложечку.

19 червня 2019 року генпрокурор Нідерландів Фред Вестербеке і голова Національної поліції Вільберт Пауліссен озвучили на брифінгу офіційну версію результатів розслідування і назвали прізвища чотирьох підозрюваних у знищенні літака: Сергія Дубинського (позивний «Хмурий»), Ігоря Гіркіна («Стрілок»), Олега Пулатова («Гюрза») – всі троє громадяни РФ і Леоніда Харченка («Кріт») – громадянин України.

Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке озвучує прізвища підозрюваних у знищенні літака і демонструє їх фото: Гіркіна, Дубінського, Пулатова, Харченка.

Згодом Генеральна прокуратура Нідерландів видала міжнародні ордери на їх арешт і висунула їм офіційні обвинувачення як співучасникам знищення літака рейсу МН17.
На пресконференції були продемонстровані відео маршруту пересування російського «Бука», яким був збитий літак і перехоплені СБУ телефонні розмови між співучасниками теракту.

Зазначені відео, аудіо записи перехоплених телефонних розмов російських найманців-бойовиків зі своїми московськими кураторами, десятки фото осіб, причетних до знищення малайзійського «Боїнга» та інші документальні докази збиття літака я обнародував ще в лютому 2018 року в серії публікацій в газеті «Україна молода»: «Ігрища на крові» («УМ», 07.02.18, №15), «Два теракти: один замовник – Путін» («УМ», 16-17.02.18, №19), «Путін – гібрид Гітлера-Сталіна» («УМ», 20.02.18, №20), «Ваффен СС»: російський варіант» («УМ», 21.02.18, №21), «Якби не Путін – ми були б живі» («УМ», 27.02.18, №23), «Петля на шиї Путіна» («УМ», 28.02.18, №24), а також на сайті інтернет-видання «Гордон» 6 лютого 2018 року в публікації «Від вибуху польського літака до збиття МН17, або Спецоперація Путіна із «зачистки» виконавців авіакатастроф. Розслідування», а також у багатьох статтях, інтерв’ю на сайті «Український репортер».

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг 19 червня 2019 року привітав заяву МСГ і Генерального прокурора Нідерландів про те, що четверо підозрюваних будуть притягнуті до кримінальної відповідальності як співучасники знищення МН17 і вбивства 298 людей і висловив впевненість в незалежності і професіоналізмі міжнародного слідства і нідерландської правової системи.

Його підтримала міністр закордонних справ Христя Фріланд, яка заявила, що Канада поділяє висновки МСГ і підтримує офіс Генеральної прокуратури Нідерландів, який висунув підозру особам, причетних до збиття малайзійського літака.

Мені заздалегідь були відомі прізвища осіб, відібраних генеральним прокурором Нідерландів та керівництвом генеральної прокуратури і СБ України на роль стрілочників (цапів відбувайлів) – співучасників знищення малайзійського «Боїнга». Це – двоє дрібних «організаторів» (Гіркін і Дубинський) і двоє «пособників» (Пулатов і Харченко).

Про одного з цих «організаторів» доставки «Бука» в Донецьк та його роль у збитті літака МН17 – Ігоря Гіркіна я розповів ще чотири роки тому у статті «Кремль – вбивця» («Україна молода», 5 травня 2016 р., № 55).

В зазначеній публікації, а також у статті «Путін – терорист № 1» («Україна молода», 5 жовтня 2016 р., № 125) я назвав головних організаторів терористичного акту – президента РФ Путіна і окремих представників військово-політичного керівництва Росії та виконавців злочину – офіцерів 53-ї зенітно-ракетної бригади РФ (їхні прізвища, посади, звання та їх фото опубліковані у статті).

Прізвища і позивні трьох інших стрілочників (Дубинського, Пулатова і Харченка), їх роль у знищенні літака, я опублікував у статті «Путін – гібрид Гітлера-Сталіна» («Україна молода», 20 лютого 2018 р., № 20).

У статті «Якби не Путін – ми були б живі» («Україна молода», 27 лютого 2018 р., № 23) я опублікував повний список керівників вищого командного складу ЗС РФ на чолі з Путіним, причетних до збиття малайзійського МН17, щодо яких, на мою думку, як колишнього слідчого, зібрано достатньо доказів для оголошення підозри в організації вчинення терористичної атаки на літак рейсу МН17, яка призвела до загибелі 298 людей.

У своїх публікаціях і неодноразових зверненнях до генеральних прокурорів України і керівництва СБУ я рекомендував їм оголосити президенту РФ Путіну і керівникам вищого командного складу ЗС РФ (їх прізвища, посади, звання були зазначені) підозру в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей ( ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України) і плануванні, підготовці, розв’язанні та ведення агресивної війни проти України (ч.3 ст.27, ст. 437 КК), обрати підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою, оголосивши їх у міжнародний розшук.

У серпні 2016 року міністр юстиції Павло Петренко стверджував: «Ми можемо оголошувати підозру Путіну, якщо він порушив українське законодавство, його посада не має значення».

У грудні 2017 року перший заступник генерального прокурора України Дмитро Сторожук, який входив до складу Міжнародної слідчої групи (МСГ) наголосив, що, відповідно до Угоди між Україною і Нідерландами, судовий процес у національному суді Нідерландів не позбавляє Україну можливості звертатися до українського суду з обвинувальними актами щодо осіб, причетних до знищення літака.

У кожній країні – учасниці спільної МСГ є своє кримінальне провадження, своє слідство, ми знаходимо докази і матимемо можливість звертатися в національні суди з клопотанням про засудження винних у збитті літака,- зазначив Сторожук.

Проте лише 18 червня 2019 року Головне слідче управління СБУ за погодженням Генеральної прокуратури України виявилося спроможним офіційно оголосити повідомлення про підозру стрілочникам Гіркіну і Дубинському в організації вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей ( ч.3 ст.27, ч.3 ст.258 КК України), а Пулатову і Харченку – у пособництві вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей (ч.5 ст.27, ч.3 ст.258 КК України).

Після закінчення брифінгу генерального прокурора Нідерландів 19 червня 2019 року Юрій Луценко, який був присутнім на ньому, заявив журналістам, що МСГ готує підозри широкому колу причетних до збиття літака рейсу МН17 і має «дорожню карту» подальшого розслідування.

«Наступними підозрюваними будуть особи від солдат, полковників і генералів до найвищого політичного та військового керівництва Російської Федерації. Остання розмова між Гіркіним і Сурковим (помічником президента РФ на той час – Г.О.) за двома криптованими кремлівськими телефонами багато про що каже уважним аналітикам»,- наголосив Луценко.

Володимир Зеленський, своєю чергою, привітав висновки МСГ у справі знищення літака малайзійських авіаліній МН17 і висловив сподівання надію, що на лаві підсудних будуть не лише ті, кому СБУ оголосила підозру, а всі ті, хто винний у «зухвалому вбивстві невинних дітей, жінок і чоловіків».

Я сподівався, що після заяви Зеленського тепер ніщо не буде заважати Генеральному прокурору Рябошапці (якого парламент 5 березня 2020 року відправив у відставку) і голові СБУ Баканову порушити кримінальне провадження щодо президента Росії Путіна та вказаних мною осіб вищого військового командування ЗС РФ і військових 53-ї ЗРБ, оголосити їм підозру в організації вчинення терористичного акту, обрати міру запобіжного заходу – арешт і оголосити їх у міжнародний розшук.

Проте до цього часу (минуло 8 місяців!) обіцяних «підозрюваних найвищого політичного та військового керівництва РФ» у знищенні МН17, так і не з’явилось. Більше того, один із підозрюваних у справі – громадянин України, колаборант Володимир Цемах (позивний «Борисич»), командир роти ППО так званої «ДНР» у місті Сніжне, звідки російською ракетою було збито літак МН17, за наполяганням Путіна і за згодою Зеленського, був звільнений з-під варти і 7 вересня 2019 року переданий Росії в рамках обміну полоненими.

Такі дії Зеленського, з точки зору здорового глузду, політичної доцільності і вимог Конституції України (ст.25), яка забороняє видачу своїх громадян іншій державі, є, на мою думку, антиконституційними.

Журналіст слідчої групи Bellingcat Еліот Гіггінс написав у соцмережі Twitter про обмін Цемаха: «Це досить безхребетний обмін з боку українського уряду, який вплине на юридичну справу МН17».

11 вересня 2019 року прокуратура Нідерландів офіційно об’явила підозру Цемаху у співучасті знищення літака рейсу МН17. У грудні СБУ оголосила його в розшук.

Звертаю увагу Зеленського і його підлеглих в правоохоронних органах на те, що Юрій Луценко заявив журналістам: «Я абсолютно не вірю у співпрацю з Кремлем щодо справи про збиття літака МН17…

Тому я би дуже рекомендував усім російським громадянам, причетним до цього злочину, якомога швидше зв’язатися з українською або голландською прокуратурою і отримати статус свідка під захистом. Бо стиль поведінки Кремля з підлеглими, які вчиняють злочини за кордоном, добре відомий усій світовій громадськості».

На підтвердження слів Луценка наведу лише декілька прикладів.

Головним ідеологом диявольського плану провокаційного знищення пасажирського літака (з яким погодився Путін і це повинно було стати приводом для широкомасштабного вторгнення регулярних російських військ в Україну 18 липня 2014 року) був заступник начальника ГШ ЗС РФ – начальник ГРУ генерал-лейтенант Ігор Сєргун.

За анексію Криму президент Путін у квітні 2014 року нагородив Сєргуна орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст., а від міністра оборони РФ Сєргун отримав медаль «За повернення Криму». 21 лютого 2015 року президент Путін присвоїв Сєргуну звання «генерал-полковник».

3 січня 2016 року, згідно з офіційною заявою Кремля, на 59-му році життя Сергун несподівано помер від серцевого нападу (інфаркт), перебуваючи в будинку відпочинку у Підмосков’ї.

Як стверджували його колеги, він був абсолютно здоровим, ніколи не скаржився на серце. Американська розвідувальна аналітична компанія Stratfor повідомила, що, згідно з її даними, Сєргун «раптово» помер 1 січня 2016 року, перебуваючи в Лівані.

Тижнем раніше, 27 грудня 2015 року, від «раптової зупинки серця» на 53-му році життя помер соратник Сєргуна, заступник начальника штабу Повітряно-десантних військ Росії генерал-майор Олександр Шушукін (на фото).

Саме Шушукін здійснював бойове планування і командування операцією захоплення Криму весною 2014 року. Брав участь у воєнній агресії Росії проти Грузії і після анексії Абхазії та Південної Осетії був призначений командиром 4-ї гвардійської військової бази МО РФ на території Південної Осетії.

За проведення операції із захоплення Криму Шушукін був нагороджений (як і Сєргун) орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. і медаллю «За повернення Криму».
Після провалу операції з отруєння екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля в м. Солсбері (Велика Британія) на початку березня 2018 року і ганебного на весь світ телевізійного цирку з так званими Петровим і Башировим (офіцери військової розвідки Росії – підполковник Олександр Мишкін і полковник, Герой Росії Анатолій Чепіга) начальник ГУ ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ) генерал-полковник Ігор Коробов несподівано помер 21 листопада 2018 року від серцевого приступу, як і його попередник Ігор Сергун.

Армійські посади, звання та долі Сергуна і Коробова виявилися однаковими…

Для російських генералів – співучасників злочинів Путіна або свідків цих злочинів, є два шляхи.

Перший — стати черговим «утоплеником», «самострілом», «парашутистом», «стрибуном» з вікна чи даху будинку або з платформи під потяг, раптово померти від «інфаркту», «інсульту», загинути в ДТП, «випадково» бути застреленим на полюванні або в результаті необережного поводження з вогнепальною зброєю… Варіантів ліквідації неугодних Путіну в арсеналі ФСБ багато.

Другий — втеча за кордон із проханням надати політичний притулок в обмін на свідчення про злочини, вчинені Путіним.

Є ще й третій шлях, щоб зберегти свою честь і спокутувати гріхи перед народом. Який саме — генерали добре знають з історії.

Аналіз загадкових смертей російських генералів дає підстави зробити висновок: після кожної значимої злочинної операції Кремля таємний підрозділ ФСБ проводить за вказівкою Путіна серію «зачищень» серед вищого військового керівництва Росії.

За моїми даними, за час режиму Путіна близько 40 генералів — безпосередніх учасників і свідків його злочинів — ліквідовано. Згідно з дослідженнями Міжнародного волонтерського сайту Inform Napalm, таких генералів 43, з яких лише троє, можливо, померли своєю смертю.

Після оголошення висновків МСГ, озвучення прізвищ підозрюваних і перехоплених їхніх телефонних розмов з московськими кураторами, виникла реальна загроза «зачищення» військовослужбовців 53-ї ЗРБ та інших осіб, які брали участь у знищенні літака і тих, хто був свідками його збиття, доставки «Бука» в Україну та повернення його назад в Росію.

За моєю інформацією, офіцери 53-ї ЗРБ, які були залучені до відправки і транспортування «Бука» в Україну і назад в Росію та знищення МН17 — відправлені до Сирії. Деяких з них вже немає серед живих, оскільки їхні рідні і друзі не можуть вийти з ними на зв’язок.

Оператором установки «Бук», з якої збили літак МН17, був сержант Іван Краснопрошин (його фото я опублікував в газеті «Україна молода» за 21 лютого 2018 року, № 21).
Після того, як стало відомо, що був збитий малайзійський пасажирський авіалайнер, командування ППО РФ того ж дня (не виключено, що і заднім числом) видало наказ про переведення екіпажу «Бука», який знищив літак, до Сибірського військового округу для проходження подальшої служби. Але до нового місця призначення ніхто з екіпажу так і не прибув.

Весь екіпаж «Бука» у складі трьох осіб (командир, оператор і водій-механік) швидше за все був «зачищений» спецгрупою ФСБ.

Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке заявив, що його країна готова надати російським військовим (у статусі свідків), які транспортували чи супроводжували «Бук», ракетою з якого був збитий малайзійський літак, а також особам, яким відомо, хто причетний до його знищення, гарантії захисту і безпеки, а також притулок в обмін на їхні свідчення в суді.

На сьогодні 13 свідків у справі знищення малайзійського МН17 залишаються засекреченими, оскільки, за висновками Генеральної прокуратури Нідерландів, їх здоров’я і життя перебувають під реальною загрозою. Ці свідки отримають кодове ім’я, заявили в міністерстві юстиції країни.

За моєю інформацією, сьогодні Нідерланди, як ніколи, «окуповані» агентурою спецслужб Росії, яка розшукує цих свідків з метою їх залякування, викрадення або ліквідації, щоб вони не дали свідчення у суді.

Для висвітлення судового процесу в Гаагу прибула велика кількість журналістів і представників правозахисних організацій з різних країн, серед яких обов’язково будуть агенти спецслужб Росії з документами прикриття. Їх завдання – розшифрувати і ідентифікувати свідків, виявити їх місця проживання, а також встановити їх рідних.

Далі будуть працювати так звані групи «евакуації» (викрадення) або «зачищення» (ліквідації) цих свідків. Акредитацію для висвітлення судового процесу запросило понад 400 представників ЗМІ і, щоб бути присутніми на суді, зареєструвалося 65 міжнародних спостерігачів. Можна лише здогадуватися скільки серед них буде російської агентури!

Не виключаю вчинення серії терористичних актів або появи фейкових повідомлень про їх підготовку, щоб дестабілізувати ситуацію в країні, спровокувати масові безпорядки в Гаазі і зірвати судовий процес. За моєю інформацією, заплановані різноманітні інформаційні атаки – вкидання фейків психологічного характеру, щоб посіяти тривогу, страх і паніку серед населення. Наприклад, анонімні повідомлення про те, що приміщення суду або прилеглі до нього будівлі заміновані.

Поширення в Європі коронавірусу буде використано російською агентурою для нагнітання психозу в Нідерландах через підконтрольні закордонні ЗМІ і соціальні мережі, щоб максимально затягнути судовий процес.

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України, генерал-лейтенант СБУ,
почесний голова Спілки офіцерів України

На цю тему також статті-розслідування генерала Омельченка:

Перша частина матеріалу: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію

Ч.2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину

Ч.3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?

Ч.4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга

Ч.5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування

Ч.6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування

Ч.7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування

Ч.8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування

Ч.9: МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Григорій Омельченко: “Я звинувачую Путіна в розв’язанні і веденні війни проти України, навмисному збитті малайзійського “Боїнга” і вбивстві 298 людей”

Відео:

Сообщение Сім років після трагедії MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють Ґрати.

Цих двох людей слідство ідентифікувало на підставі речей, знайдених на місці катастрофи – документів, квитків й телефонів. Їхні телефони були підключені до телекомунікаційних вишок у Схіпхол перед польотом і містять фотографії, зроблені в аеропорту.

Крім того, частини посадкових талонів були в розпорядженні прикордонної служби Нідерландів. Це підтверджує, що на рейсі МН17 знаходилося 298 осіб.

Ідентифікацію інших людей, що знаходилися на борту, проводили по ДНК, відбитками пальців, фізичній порівнянні або порівнянні одягу і ювелірних виробів. Так були ідентифіковані тіла 296 жертв.

У понеділок, 7 червня, суд почав розгляд по суті справи про катастрофу рейсу MH17.

На початку 2020 року прокуратура Нідерландів пред’явила звинувачення чотирьом підозрюваним у справі щодо катастрофи рейсу MH17 над Донбасом.

Серед підозрюваних: Сергій Дубинський (позивний Хмурий), Ігор Гіркін (позивний Стрілець), Олег Пулатов (позивний Гюрза), Леонід Харченко (позивний Крот).

Пасажирський Boeing-777 малайзійських авіаліній, що виконував рейс МН17 з Амстердама в місто Куала-Лумпур, був збитий збройними силами РФ над окупованих Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебувало 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі вони загинули.

Об’єднана слідча група, яка веде міжнародне розслідування катастрофи Боїнга МН17, зробила висновок, що літак був збитий ракетою, випущеною зенітно-ракетним комплексом Бук поблизу населеного пункту Сніжне. При цьому слідчі впевнені, що ракетний комплекс був доставлений в Україну з Росії.

Читайте також:

• Спецоперації Путіна «під чужим прапором» або Загрози зриву судового процесу у справі МН17
• Григорій Омельченко: “Я звинувачую Путіна в розв’язанні і веденні війни проти України, навмисному збитті малайзійського “Боїнга” і вбивстві 298 людей”
• Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Ч.2:
  МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Ч.3:
• МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Ч.4:
• МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Ч.5:
• MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Ч.6:
• МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Ч.7:
• МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Ч.8:
• МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Ч.9:
• МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

• MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування

• Російські хакери атакували поліцію Нідерландів під час розслідування збиття MH17

Сообщение Справа МН17: останки двох осіб так і не знайшли появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє NRC.

«Підозрювані у справі MH17 у телефонній розмові повідомили незабаром після катастрофи, що їхня установка «Бук» збила літак. Це випливає з нових записів, що були представлені прокуратурою у п’ятницю», — йдеться у повідомленні.

Зокрема, запис свідчить про те, що спочатку бойовики думали, що знищили український військовий літак.

Згідно з матеріалами, о 16:48, незабаром після катастрофи MH17 на сході України, підозрюваний Леонід Харченко зателефонував підозрюваному Сергію Дубинському і сказав: «Ми на місці. Ми вже збили «Сушку» (літак-винищувач — сленг).

Пізніше, о 19:52, Дубинський говорив телефоном з підозрюваним Олегом Пулатовим. Зокрема, він запитував: «Скажіть, стріляв наш «Бук» чи ні?» На що Пулатов відповів: «Бук» збив «Сушку».

Ці матеріали були оприлюднені у відповідь на запити на розслідування захисту Пулатова, які заявляли, що приділено мало уваги альтернативним версіям збиття МН17, зокрема тій, що борт начебто міг знищити український військовий літак.

Раніше повідомлялось, що у слідства у справі щодо збитого у 2014 році над Донбасом літака рейсу МН17 є свідок, який бачив, як їхав «Бук», солдатів в танкових шоломах і запуск ракети.

Зазначимо, підсудними у справі є троє росіян та один українець, яких Міжнародна слідча група вважає причетними до завезення з РФ в Україну «Бука», яким збили літак, а також до його вивезення назад у Росію:

Громадянин РФ Ігор Гіркін-Стрєлков, тодішній «міністр оборони «ДНР»;
Громадянин РФ Сергій «Хмурий» Дубінський, підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, який очолював так звану військову розвідку бойовиків;
Громадянин РФ Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»), підлеглий Дубінського, керував 2-им відділом «ГРУ ДНР».
Громадянин України Леонід Харченко (позивний «Крот»), який керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.
Їх усіх оголосили у міжнародний розшук. На засідання суду вони не з’являються.

У суді в Нідерландах з 8 червня до 3 липня триває друга частина засідань у справі щодо збиття літака Boeing рейсу МН17 у 2014 році над Донбасом. Попереднє слухання було 23 березня.

Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував рейс Амстердам — Куала-Лумпур, був збитий на Донбасі неподалік Сніжного Донецької області 17 липня 2014 року. На борту літака перебували 298 пасажирів та членів екіпажу, усі вони загинули.

Офіційне слідство підтвердило, що ракета «Бук», яка збила літак MH17 неподалік Сніжного Донецької області, була привезена на окуповану територію Донбасу з Росії й належала 53-й зенітно-ракетній бригаді Збройних сил Росії, яка розташована у Курській області.

Влада РФ заперечує причетність своїх структур до трагедії, заявляючи, що літак збили українські військові з села Зарощенське.

На цю тему читайте також:

• Дещо про роль російського терориста Гіркіна у воєнній агресії РФ і збитті МН17
• МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Сообщение Справа МН17: у Нідерландах прокурори представили нові докази того, що літак був збитий установкою «Бук» появились сначала на Український репортер.

Адвокат родичів жертв МН17 Джеррі Скіннер в інтерв’ю DW заявив, що «така потужна, високотехнологічна зброя як «Бук», не могла залишити територію Російської Федерації, якби це не було санкціоновано на найвищому рівні. Все сталося саме так, як сталося. Саме тому, що Путін дав на це дозвіл. Про це можна говорити із упевненістю».

Путін – соціопат-шизофренік

Згідно з Кримінальним кодексом України суб’єктом злочину є фізична ОСУДНА (психічно здорова) особа, яка вчинила злочин. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані НЕОСУДНОСТІ, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок ХРОНІЧНОГО ПСИХІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ, ТИМЧАСОВОГО РОЗЛАДУ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НЕДОУМСТВА АБО ІНШОГО ХВОРОБЛИВОГО СТАНУ ПСИХІКИ. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Не підлягає покаранню також особа, яка вчинила злочин у стані ОСУДНОСТІ, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, а після одужання вона може підлягати покаранню.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом ОБМЕЖЕНО ОСУДНОЮ, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна ПОВНОЮ МІРОЮ усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Для встановлення осудності або обмеженої осудності особи, яка вчинила злочин, призначається судово-психіатрична експертиза.Такі вимоги кримінального і кримінального-процесуального законодавства країн світу.

За висновками експертів Західної Європи у галузі психології, психіатрії, фізіології і фізіономістики, президент Росії Володимир Путін у дитинстві зазнав важкої психічної травми в результаті постійних моральних принижень, насильницьких знущань через його фізичну слабкість і «карликовий» зріст, що, своєю чергою, призвело до появи і розвитку синдрому Наполеона.

Відсутність уваги і тепла рідних батьків (виховувала вулиця) ще більше посилили цю травму. Встановлено, що в дитинстві Путін був усиновлений ріднею його матері Віри Путіної, яка мала однакове прізвище з нею – Володимир і Марія Путіни, у яких не було своїх дітей (двоє рідних синів померли у малолітньому віці) і Марія Путіна через стан здоров’я і вік не могла більше народжувати.

Про справжню біографію Путіна і як він був усиновлений я написав у статті «Ворога треба знати в обличчя. Хто він, Путін», опубліковану на сайті «Український репортер».

В інституті КДБ, де навчався Путін, його за маленький зріст (162 см) кликали «недопалком», що дуже його гнітило. Пізніше за ним закріпилася кличка «бліда моль». Сьогодні Путіна поза очі називають «містер ботекс».

Усе це, на думку фахівців, сформувало в Путіна риси активного соціопата (різновид психопата з патологічною поведінкою), який не має системи цінностей, а до людського життя ставиться з повною зневагою, навіть з огидою і затятим цинізмом.

Свою потребу Путін прагне задовольнити за будь-яку ціну, хай навіть для досягнення своєї мети йому доведеться «піти по трупах», не визнаючи жодних законів.

При цьому Путін абсолютно не відчуває почуття каяття або провини за свої вчинки, оскільки в нього відсутня совість.

Будь-який же докір з боку, будь-яка вказівка на помилковість дій Путіна, будь-яка критика чи засудження його дій — і Путін «вибухає», впадаючи в стан нестримної агресії, злості і гніву, оскільки вважає, що на карту поставлено його виживання.

Це змушує Путіна діяти напролом, як божевільного (недарма західні політики називають Путіна «божевільним із ядерною кнопкою»).

І чим далі прогресує це захворювання у Путіна, тим твердіше він переконується, що чинить правильно.

Путін усе частіше перебуває з оточуючими в стані непримиренної війни і все частіше в нього виникає агресивний стан. Він позбавлений внутрішніх і зовнішніх гальм, але вміє одягати маску доброчесності.

Історія знає безліч осіб, які відносяться, як і Путін, до категорії соціопата. Наприклад, тирани Гітлер, Сталін, Калігула, Нерон, серійні вбивці Чикатило, Джон Вейн Гейсі, Джеффі Дамер. Для злочинця-соціопата жертва — це не людина в загальноприйнятому розумінні, а механізм, засіб задоволення його потреби — сексуальної, матеріальної, самоствердження, отримання абсолютної влади.

За висновками спеціалістів, Путін має всі ознаки втрати почуття реальності, що може призвести до його непередбачуваних, украй небезпечних вчинків.

У Путіна все яскравіше проявляються ознаки синдрому hubrissyndrome — гіпертрофоване самолюбство, пов’язане з тим, що Путін довгий час (20 років!) має абсолютну владу, а також явні ознаки психічно хворого диктатора, з садистськими розладами здоров’я.

На думку фахівців, Путіна вже не можна вилікувати від цієї хвороби, оскільки він має патологічну жадобу до ВЛАДИ, а тваринний інстинкт самозбереження і манія переслідування змусили Путіна (як Гітлера і Сталіна) мати кількох двійників.

Твердження (або версія), що Путін давно помер (вбитий) і замість нього Росією правлять двійники не відповідає дійсності. Але те, що Путін має декілька двійників для забезпечення особистої безпеки – це встановлений мною факт. З одним із двійників (він був у гримі) я зустрічався в Києві весною 2008 року після президентських виборів в Росії. Коли він зняв перуку і грим, я був вражений його схожістю із справжнім Путіним, з яким я особисто знайомий.

Він розповів, що йому відомо про існування ще двох двійників Путіна, а також, як його тренували на цю роль. Коли ж один з двійників загинув у автомобільній катастрофі при загадкових обставинах (відмовили гальма), він, злякавшись за своє життя, прийняв рішення таємно повернутися в Україну, звідки родом…

Про те, що у Путіна є двійники підтвердив і полковник ФСБ РФ Ігор Гіркін.

Жадоба Путіна до влади підтверджується, зокрема і тим, що у березні поточного року депутати Державної Думи РФ після зустрічі з президентом Росії Путіним підтримали поправку про «обнулення» президентських термінів після ухвалення нової Конституції (380 депутатів проголосували за, 43 – проти, один утримався). Тепер Путін може бути пожиттєвим правителем Росії.

Російські світила в галузі психіатрії і психології (яких я знаю ще з радянських часів по роботі) підтверджують діагноз західних колег і доповнюють його тим, що в поведінці Путіна вже є всі ознаки шизофренії, які проявляються у:
1) «нестандартних, дивних формах мислення і проведення «своєрідних» логічних ланцюжків під час прийняття того чи іншого рішення»;
2) «змінах колірних пристрастей»;
3) «частій зміні настрою: сміх, сльози, гнів і злість та крики на підлеглих»;
4) «маячних ідеях»;
5)«підвищеній підозрілості»;
6) «манії переслідування і страху смерті»;
7) «манії величі».

На думку психіатрів, у Путіна яскраво проявляються дві форми шизофренії:
1) депресивно-параноїдальна (постійні відчуття тривоги й очікування поганих звісток або подій);
2) циркулярна (Путін надто виділяє себе над оточуючими, підкреслює свою винятковість та унікальність, що вже є причиною появи маячних ідей і конфліктних ситуацій не лише зі своїм оточенням і підлеглими, а й на міжнародному рівні — розв’язання воєн, воєнних конфліктів).

На моє запитання, чому вони не оприлюднюють свої медичні висновки щодо психологічного і психічного стану Путіна, щоб усунути його з поста президента за станом здоров’я, адже його поведінка може призвести до ще більш трагічних наслідків, а ніж війна в Грузії, Україні, Сирії, відповідь була одна: боїмося за своє життя і життя рідних. Багато з тих, хто знав про психічні вади Путіна і його злочини — мертві.

Після обрання Путіна втретє президентом Росії колишній президент СРСР Михайло Горбачов відзначив такі його риси характеру: «мстивість, злопам’ятство, образливість», що, на думку Горбачова, є недопустимо для політика, який обіймає такий високий пост.

Шведське прислів’я говорить: «Коли Бог хоче покарати народ, то відбирає розум у короля».

За висновками експертів, Путін має явні ознаки педофіла.

Колеги Путіна з КДБ підполковник Олександр Литвиненко, полковник Сергій Третьяков, заступник директора ФСБ, генерал-полковник Анатолій Трофімов, які знали, що Путін — педофіл, бачили оперативні відео¬зйомки (зберігалися в архіві ФСБ до призначення Путіна її директором у 1998 році), де він займається педофілією з хлопчиками, і обговорювали це у своєму колі або оприлюднили цю інформацію, після приходу Путіна до влади, були вбиті.
Спеціалісти зазначають, що Путін усе життя бореться зі своїм почуттям неповноцінності, демонструючи постійно, що він сильний, що він домінуючий «альфа-самець».

Путін вважає себе посланцем небес — «месія-рятівник православ’я і «русского міра». Експерти відзначають у Путіна явно виражені ознаки манії величі.

Більш детально про особливі риси характеру (психологічний портрет) Путіна я опублікував на сайті «Український репортер»  (“Ворога треба знати в обличчя. Хто він, Путін (+відео)”)і в газеті «Україна молода» (12.04.2017р.) у статті під назвою «Соціопатія, шизофренія, манія величі і педофілія: усе, що відомо про діагнози Путіна».

Загальний висновок спеціалістів у сфері психіатрії і психології: президент РФ Путін В. –ОСУДНА ОСОБА, яка має ознаки психологічних і психічних відхилень (перелічені вище). Путін під час вчинення злочинів (розв’язання і ведення воєн в Грузії, Україні, Сирії та терористичної атаки на літак МН17) усвідомлював свої суспільно небезпечні діяння і керував ними. Путін підлягає покаранню, визначеному судом.

Але якщо Путін, до постановлення обвинувального вироку, захворіє на психічну хворобу (ознаки якої у нього явно виражені, наприклад шизофренія), що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то він не підлягає покаранню. У такому разі до Путіна за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, а після одужання він може нести покаранню.

Шанс для кривавого карлика

ПУТІН МАТИМЕ ШАНС СТАТИ НЕОСУДНИМ, ЩОБ УНИКНУТИ ПОКАРАННЯ ЗА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ, ЯКЩО ВМІЛО ГРАТИМЕ РОЛЬ БОЖЕВІЛЬНОГО АБО НЕДОУМКА. АДЖЕ ЯВНІ ОЗНАКИ ШИЗОФРЕНІЇ У НЬОГО,ЯК СТВЕРДЖУЮТЬ ЕКСПЕРТИ, УЖЕ Є.

Міжнародні воєнні злочинці

Оцінка сукупності зібраних доказів, на моє внутрішнє переконання як слідчого в минулому, дає підстави зробити такі обвинувальні висновки:

1). У лютому-березні 2014 року представники вищого військово-політичного керівництва РФ на чолі з президентом Путіним В. вступили у злочинну змову та домовилися про здійснення протиправних умисних дій, спрямованих на планування, розв’язання та ведення агресивної війни проти України, порушення її суверенітету і територіальної цілісності, зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. При цьому Путін і його підлеглі усвідомлювали, що такі протиправні дії, безумовно, призведуть до загибелі дуже великої кількості людей, в першу чергу мирних жителів України, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і бажали їх настання.

2). Президент РФ Путін В., його військово-політичне оточення — міжнародні воєнні злочинці, які вчинили злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку і є реальною загрозою існування цивілізації.

2). Збиття малайзійського пасажирського літака рейсу МН17 є заздалегідь СПЛАНОВАНОЮ СПЕЦОПЕРАЦІЄЮ, організованоюпрезидентом РФ Путіним разом з керівниками вищого воєнного командування Збройних сил країни, з ГЕОПОЛІТИЧНОЮ МЕТОЮ – змусити лідерів ЄС вчинити тиск на президента України Петра Порошенка, щоб він припинив наступ ЗС України, які проводили успішні операції по звільненню окупованого Донбасу і не допустити вступу України в ЄС і НАТО.

3). Відповідальність за збитий малайзійський літак МН17 повинно нести, в першу чергу, найвище військове керівництво Росії на чолі з Путіним як організатори вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі 298 людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України, а саме:

— Володимир Путін, президент, верховний головнокомандуючий ЗС Російської Федерації;
— Владислав Сурков, помічник президента РФ;
—Сергій Аксьонов, голова Ради міністрів Республіки Крим як окупованого (анексованого) суб’єкта РФ;
— Сергій Шойгу, міністр оборони РФ, генерал армії;
— Валерій Герасімов, перший заступник міністра оборони, начальник ГШ ЗС РФ, генерал армії;

— Аркадій Бахін, заступник міністра оборони, генерал армії;

— Ігор Сєргун, заступник начальника ГШ ЗС РФ, начальник ГУ ГШ, генерал-полковник (нині покійний);

— Андрій Картаполов. начальник Головного оперативного управління
— заступник начальника ГШ ЗС РФ, генерал-полковник;

— Олег Салюков, головнокомандувач Сухопутних військ ЗС РФ, генерал-полковник;

— Анатолій Сидоров, командувач військами ЗВО РФ, генерал-полковник;

— Віктор Астапов, начальник штабу — перший заступник командувача військами ЗВО, генерал-лейтенант;

— Олександр Леонов, командувач військами ППО Сухопутних військ ЗС РФ, генерал-лейтенант;

— Олександр Лапін, командувач 20-ї гвардійської загальновійськової армії ЗВО, генерал-лейтенант (до завершення перебування на посаді, до 7 липня 2014 року, установки «Буків» 2-го дивізіону 53-ї ЗРБ були перекинуті з Курська на кордон з Україною);

— Олександр Чайко, командувач 20-ї гвардійської загальновійськової армії ЗВО ( з 8 липня 2014 року), генерал-лейтенант;

— Олексій Золотов командувач зенітно-ракетного з’єднання ЗВО, генерал-майор;

— Андрій Коханов, начальник ППО та авіації ЗВО, полковник;

— Віктор Гуменний, начальник зенітно-ракетних військ РФ, генерал-майор;

— Микола Ткачов (позивний «Дельфін»), головний інспектор Міністерства оборони по Центральному воєнному округу РФ, генерал-полковник;

— Олег Іванніков (позивний «Дунай», він же «Оріон»), генерал-майор ГУ ГШ МО РФ.

Командир і офіцери 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ, причетні до збиття МН17:

— Сергій Мучкаєв, командир 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ (в/ч 32406), полковник (його старшими безпосередніми командирами були Олексій Золотов і Андрій Коханов);
— Дмитро Трунін, командир 2-го дивізіону, підполковник (відповідав за транспортування установки «Бук», члени екіпажу якого були його підлеглими і збили малайзійський літак);
— Олексій Ковтунов, Рафаель Авхадєєв, Дмитро Коюков – командири батарей 2-го дивізіону, офіцери;
— Костянтин Мишкін, Ігор Субічов, Євген Гришин, Віталій Копенков, Євген Мальченко, Володимир Полєжаєв, Вадим Мягков, Сергій Позняков, Сергій Обиночний, Павло Кривошеєв – командири установок «Бук» 2-го дивізіону, офіцери;
— Іван Краснопрошин, сержант, оператор ЗРК «Бук» (бортовий №332).

Командири російських збройних формувань та їх найманці:

— Ігор Гіркін (позивний «Стрєлков»), полковник ФСБ РФ, «міністр оборони ДНР»;
— Сергій Дубінський (позивний «Хмурий», документи прикриття на прізвище Петровський, заступник Гіркіна, генерал-майор ГУ ГШ ЗС РФ;
— Олег Пулатов(позивний «Гюрза» і «Халіф»), підполковник запасу ГРУ ЗС РФ;
— Леонід Харченко (позивний «Кріт»), начальник 2-го відділу «ГРУ ДНР»;
— Володимир Цемах (позивний «Борисич»), командир роти ППО у м. Сніжне «ДНР»;
— Василь Геранін, полковник ГУ ГШ ЗС РФ, член «Ради командирів Союзу добровольців Донбасу»;
— Ігор Безлер (позивний «Бєс»), підполковник ГУ ГШ ЗС РФ; командир «групи Безлер»;
— Василь Геранін, полковник ГУ ГШ ЗС РФ, член «Ради командирів Союзу добровольців Донбасу»;
— Олександр Ходаковський, (позивний «Скіф») міністр державної безпеки «ДНР», командир батальйону «Схід»;
— Олександр Семенов (позивний «Сан Санич»), заступник командира батальйону «Схід»;
— Ігор Безлер (позивний «Бєс »), підполковник ГУ ГШ ЗС РФ; командир «групи Безлер»;
— Сергій Поваляєв (позивний «Боцман»), заступник командира групи Безлера;
— Валерій Стельмах (позивні «Найманець» і «Батя»), комендант м. Дзержинська до 21 липня 2014 року,
— Ігор Українець (позивний «Мінер»), командир піхотного загону «групи Мінера»;
— Едуард Гільязов (позивний «Рязань»), командир диверсійно-розвідувальної групи «Рязань»;
— Олег Шмарпов (позивний «Змій»), командир розвідувального взводу.

На підставі встановлених доказів, відповідно до вимог ст. ст. 214, 216, 218, 219 КПК України, в черговий раз вимагаю від генерального прокурора і голови СБ України:

1. Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про планування, підготовку, розв’язання та ведення агресивної війни проти України президентом РФ Путіним В. В., тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 437 КК України і організацію терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.

2. Повідомити президенту РФ, верховному головнокомандувачу ЗС РФ Путіну Володимиру Володимировичу, 7 жовтня 1952 р. народження, підозру в тому, що він, за попередньою змовою з групою осіб вищого військово-політичного керівництва РФ, брав безпосередньо участь в плануванні, підготовці, розв’язанні і веденні агресивної війни проти України та в організації терористичного акту, вчиненого із застосуванням доставленої за його наказом в Україну з Росії СВУ ЗРК «Бук» номер №332, яка належала 53-й ЗРБ ППО ЗС РФ (в/ч 32406), зтериторії Донецької області, окупованої російськими військовими формуваннями та їх найманцями, наслідком якого стало знищення о 16 год. 20 хв. 17 липня 2014 року пасажирського літака «Боїнг 777-200», що призвело до загибелі 298 людей, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.27, ст. 437 КК і ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.

3. Повідомити вище переліченим особам підозру в організації вчинення терористичного акту (знищенні пасажирського літака МН17), за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.

4. Обрати Путіну, Суркову, Аксьонову, Шойгу, Герасімову та вищезазначеним генералам, офіцерам ЗС РФ і російським найманцям-бойовикам міру запобіжного заходу тримання під вартою і оголосити їх у міжнародний розшук.

Довідково: Гіркіну, Дубінському, Пулатову, Харченку генеральна прокуратура Нідерландів висунула обвинувачення, їх справа розглядається в Окружному суді Гааги. Цемаху – оголошено підозру, він оголошений в розшук.

Формула порятунку земної цивілізації

Наголошую! Воєнні злочинці і терористи на чолі з Путіним, які повинні понести покарання за знищення малайзійського пасажирського лайнера МН17 (ст.258 КК) та розв’язання і ведення агресивної війни проти України (ст.437 КК), у разі супротиву при їх затриманні — підлягають ліквідації в порядку вчинення необхідної оборони (ст.36 КК) або крайньої необхідності (ст. 39 КК).

У ситуації, яка склалася у зв’язку з воєнною агресією Росії проти України, відповідно до норм міжнародного права, законів війни та національного законодавства України, фізична ліквідація Путіна і вищого військово-політичного керівництва Росії, які розв’язали і ведуть агресивну війну проти нашої країни, вчинили терористичний акт проти пасажирського літака МН17, злочини проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку, буде визнана легітимною, правовою і законною, як вчинена у стані необхідної оборони і крайньої необхідності, за аналогією вбивства терориста №1 Усами бен Ладена (знищення якого, за твердженням міністра закордонних справ РФ Лаврова, виправдано з точки зору міжнародного права і права на самооборону).

Аналіз правових підстав фізичної ліквідації президента РФ Путіна я опублікував на сайті «Український репортер» – Підлягає ліквідації як Усама бен Ладен. Правові підстави фізичного знищення Путіна

Кожен громадянин України має не лише право, а й конституційний обов’язок знищувати агресора, який посягнув на Вітчизну, її незалежність і територіальну цілісність.

«Ворога Роду твого знищуй без пощади!»,- заповідали нам, українцям, наші пращури – русичі.

Формулу порятунку земної цивілізації виведено Майстрами Сходу: «Сьогодні вже не тисячі, а мільйони кажуть: «Ні війні!». Людство усвідомило той факт, що ще одна велика битва буде рівнозначна його повному знищенню, і досить багато людей стверджують, що краще нехай зникне правитель і цілий народ, який розв’язав війну, але цивілізація вціліє».

Думаю, що світ можна врятувати, ліквідувавши лише правителя (в нашому випадку – Путіна) та його оточення! А народ хай робить висновки на майбутнє, пам’ятає формулу свого порятунку і не допускає появи нових диктаторів.

Пам’ять…

Кожне 17 липня мешканці села Грабово з церкви йдуть до хреста на в’їзді в село, на якому напис «Спаси і збережи» і до меморіального каменю, на чорній плиті якого, російською мовою написано: «ПАМЯТИ погибших – 298 человек. Невинным жертвам Гражданской войны».

Біля нього свіжі квіти, дитячі іграшки. В школі або на мітингу біля каменю дітям розповідають, що малайзійський літак збили «бандерівці, які захопили владу в Києві». Та з кожним роком у цю брехню вірять все менше і менше, розуміючи, що на Донбасі йде не «громадянська війна», а «агресивна війна», яку веде путінська фашистська Росія проти України.

Одного разу в село, охоплене війною, приїхало декілька голландців – родичів загиблих, щоб забрати жменьку землі звідси. Одна грабовчанка розповідала: «Дійсно, брали землю, насипали в баночку і повезли до себе додому, мовляв, це їхня частинка загиблих дітей. Неможливо було дивитися, як плакав батько, чий син залишився тут навіки…».

Пройде певний час, ми звільнимо окупований Донбас, повернемо анексований Крим. На місці пам’ятного каменю з сепаратистським надписом «жертвам Гражданской войны» українці побудують Міжнародний меморіальний комплекс пам’яті жертв безвинно убієнних фашистським режимом Путіна.

Золотими літерами українською і англійською мовами будуть написані прізвища, імена, дати народження кожного і спільна дата їх загибелі – 16 год. 20 хв. 03 сек. 17 липня 2014 року – «ЖЕРТВАМ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ».

Окремо, чорною фарбою будуть вписані прізвища їх вбивць – Путіна, Суркова, Шойгу, Герасімова, Ткачова, Іваннікова, Гіркіна, Дубинського та інших…

Яка доля може чекати Путіна?

Найкращий варіант для Путіна і його політично-кримінальної банти – Міжнародний воєнний трибунал і відбування покарання у в’язниці в Гаазі, як це було зпрезидентом Югославії Слободаном Мілошевичем та іншими воєнними злочинцями.

Не виключаю, що Путін може закінчити своє життя як диктатори Сталін (отруїли), Чаушеску (розстріляли), Хусейн (повісили) або Каддафі (розтерзали і пристрелили).

«Російський бунт – безглуздий і нещадний»,- зазначав Олександр Пушкін.

Є над чим задуматися Путіну…

Може трапитися, що оточення президента Росії, заради своєї безпеки і збереження мільярдних статків, проведе операцію під кодовою назвою «кремлівський карлик» і «замочить Путіна у сортирі». Це для нього буде Вищий Справедливий Суд!

10 березня 2019 року місцеві активісти-опозиціонери встановили біля будівлі Слідчого комітету міста Набережні Челни (РФ) кладовищенський надгробок з датами народження і смерті президента Росії Путіна. Мешканці міста на деякий час були переповнені почуттями радості та гумору, про що засвідчили їх відгуки і коментарі в соціальних мережах.

Будемо сподіватися, що ця радісна подія для всього світу станеться найближчим часом іземна цивілізація полегшено зітхне, як після ліквідації терориста №1 Усами бенЛадена.

***
У казці про Чахлика Невмирущого (Кощія Безсмертного) розповідається, що життя його міститься на кінці голки, голка знаходиться в яйці, яйце – у зайцеві, заєць – у качці, качка – в скрині, а скриня десь підвішена на дуб, який на острові у морі-океані…І жодних шансів дістатися до життя Кощія немає. Але герой казки, за допомогою помічників, знайшов голку і зламав її…

У нашому випадку голка, на якій міститься життя (доля) «кривавого карлика» Путіна, знаходиться в руках нідерландського правосуддя. Це момент істини для рейсу МН17 і людства в цілому: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити воєнного злочинця, вбивцю Путіна і його терористичну організацію.

ВРЕШТІ РЕШТ, ЩО ВАЖЛИВІШЕ: ДОБРО чи ЗЛО, ЛЮДЯНІСТЬ чи «БАБЛО», ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ чи ЦІНА ПИТАННЯ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ чи ГЕОПОЛІТИКА, ПРАВДА чи ІНТЕРЕСИ?!

ХОТІЛОСЬ БИ ВІРИТИ, ЩО ПРАВДА, ДОБРО, СПРАВЕДЛИВІСТЬ,ЛЮДЯНІСТЬ ВІЗЬМУТЬ ВЕРХ. ЧАС ПОКАЖЕ НА ЩО СПРОМОЖНЕ ЛЮДСТВО І ЧИ ВТІЛИТЬ ВОНО В ЖИТТЯ ФОРМУЛУ ПОРЯТУНКУ ЗЕМНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ВИВЕДЕНОЇ МАЙСТРАМИ СХОДУ…

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА НАЦІЇ! СМЕРТЬ ВОРОГАМ!

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України

• Перша частина матеріалу:
• Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Ч.2:
  МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Ч.3:
• МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Ч.4:
• МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Ч.5:
• MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Ч.6:
• МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Ч.7:
• МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Ч.8:
• МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Ч.9:
• МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Від редакції “Українського репортера”. Ці статті направлено на адреси Посольства Королівства Нідерландів в Україні, прокуратури Нідерландів, а також Міжнародної слідчої групи.

Сообщение Григорій Омельченко: “Я звинувачую Путіна в розв’язанні і веденні війни проти України, навмисному збитті малайзійського “Боїнга” і вбивстві 298 людей” появились сначала на Український репортер.

Російські окупанти та їх «Ваффен СС»

Досягти зазначеної мети вирішили шляхом використання підрозділів ЗС РФ, створення і фінансування терористичних організацій, створення в їх складі незаконних збройних формувань. Путін і його кліка усвідомлювали, що такі протиправні дії, безумовно, призведуть до загибелі дуже великої кількості людей, в першу чергу мирних жителів України, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків.

У період березня — квітня 2014 року вони (Путін, Сурков, Аксьонов, Шойгу, Герасімов, Сергун та інші) організували на території РФ та тимчасово окупованій (анексованій) території АР Крим навчання, фінансування та матеріальне забезпечення (постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки та іншого майна) озброєних злочинних груп. Ці незаконні збройні формування під безпосереднім керівництвом розвідувальних диверсійних груп, які очолювали кадрові офіцери Головного управління ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ, начальник, генерал-полковник Ігор Сергун), виконуючи накази Путіна і воєначальників ЗС РФ, утворили контрольовані ними терористичні організації «Донецька народна республіка» (далі — «ДНР») і «Луганська народна республіка» (далі — «ЛНР») та увійшли до їх структур.

Спецслужби України і розвідки країн НАТО встановили російських генералів і старших офіцерів, які беруть (або брали) безпосередню участь у формуванні та організації бойових дій російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях України.

Командування всіма угрупованнями окупаційних російських військ здійснює начальник штабу — перший заступник командувача Південного військового округу генерал-полковник Сердюков Андрій Миколайович (документи прикриття на прізвище Сєдов).

Командував 1-м армійським корпусом на початку серпня 201-го генерал-майор російської армії Олек Завізйон, відряджений з посади начальника штабу 41-ї армії Центрального військового округу ЗС РФ (документи прикриття на прізвище Пілєвін).

Командир 2-го армійського корпусу — генерал-майор російської армії Євген Нікіфоров (документи прикриття на прізвище Моргун), відряджений з посади заступника командувача 58-ї армії Південного військового округу ЗС РФ. Останнім часом корпусом командував генерал-лейтенант  Сергій Юдін, який очолював штаб 20-ї армії Західного військового округу ЗС РФ.

Штатна чисельність двох корпусів становить до 35 тис. осіб. Додатково на окупованій території перебуває військовий резерв у складі 21 тактичної групи ЗС РФ (15 батальйонних і 6 ротних) чисельністю понад 9 тис. осіб.

На східному кордоні України було сконцентровано ще 53 тактичні групи ЗС РФ (39 батальйонних, 14 ротних) чисельністю 50,5 тис. осіб для «припинення варварських дій українських націоналістів і київської хунти», «врятування російськомовного населення і етнічних росіян» (як під час війни у Грузії) та «стабілізації обстановки у зоні воєнного конфлікту».

Структура російських військ на Донбасі така: рядовий склад корпусів складається на 40% із жителів окупованої території Донецької та Луганської областей, а також із контрактників і найманців iз Росії, які набули бойового досвіду під час військових дій на сході України, в гарячих точках Росії і Сирії.

Особливості формування та функціонування 1-го і 2-го армійського корпусів свідчать, що росіяни обрали для їхнього створення модель, апробовану керівництвом нацистської Німеччини під час Другої світової війни і відому як «Ваффен СС».

«Ваффен СС» — військові підрозділи СС, які брали участь у боях на фронті під час Другої світової війни. У зв’язку з обмеженістю власного мобілізаційного ресурсу керівництво Німеччини вирішило брати на службу добровольців, які були громадянами окупованих країн.

Згідно з офіційною політикою того часу, у вермахті (збройні сили Німеччини) могли служити винятково громадяни Німеччини.

Для СС таких обмежень не було, тому в їхньому складі були створені спеціальні ваффен-дивізії, які складалися з іноземців-добровольців і формувалися, як правило, за етнічною чи релігійною ознакою.

Командний склад цих ваффен-дивізій становили німецькі кадрові офіцери СС, а добровольці з окупованих країн брали участь як гарматне м’ясо, рядовими.

Саме цей нацистський досвід побудови військових частин для ведення бойових дій на сході України взяв на озброєння Генштаб Збройних сил Росії.

Міністр оборони України Андрій Загороднюк 19 лютого 2020 року під час брифінгу, відповідаючи на запитання головного редактора “Українського репортера” Леоніда Фросевича, заявив, що на окупованій території Донбасу дислокується понад 25 тисяч російських військовослужбовців, які разом зі своїми найманцями-бойовиками воюють проти ЗС України, використовуючи озброєння і військову техніку ЗС РФ (див. фото):

Роль Гіркіна у воєнній агресії РФ і збитті МН17

12 квітня 2014 року громадянин РФ Ігор Гіркін, виконуючи завдання військово-політичного керівництва РФ на чолі з її президентом Путіним та спецслужб РФ, прибув до Слов’янська Донецької області для створення незаконного збройного формування «ДНР» та проголосив себе так званим міністром оборони «ДНР».

У період квітня-червня 2014 року Гіркін, перебуваючи у Слов’янську, використовуючи з метою конспірації анкетні дані Стрєлкова Ігоря Івановича та ідентифікуючі позивні «Стрілок» (він же «Перший»), створив незаконний збройний підрозділ «ДНР». До його складу Гіркін залучив військовослужбовців ГУ ГШ ЗС РФ (колишнє ГРУ), а також декілька тисяч осіб із числа проросійськи налаштованих мешканців Донецької і Луганської областей та громадян РФ, які виявили бажання брати участь у діяльності терористичної організації.

Зокрема, до терористичних організації «ДНР» і «ЛНР» увійшли:

—Сергій Дубінський (позивний «Хмурий», мав документи прикриття на прізвище Петровський, заступник Гіркіна, полковник ГРУ ГШ ЗС РФ, 2 серпня 2014 року, з нагоди дня повітряно-десантних військ Росії, Путін присвоїв йому звання генерал-майора, ветеран війни в Афганістані та в інших країнах);
— Олег Бугров (позивний «Бугор»), командир батальйону «Зоря», міністр оборони «ДНР» з 30 серпня 2014 року (колишній працівник луганської міліції);
— Олег Пулатов (позивний «Гюрза» і «Халіф»), підполковник запасу ГРУ, служив у спецназі ПДВ ЗС СРСР і ЗС РФ;
— Леонід Харченко (позивний «Кріт»), начальник 2-го відділу «ГРУ ДНР», підлеглий Пулатова і Дубінського;
— Василь Геранін, полковник ГУ ГШ ЗС РФ, член «Ради командирів Союзу добровольців Донбасу»;
— Ігор Безлер (позивний «Бєс»), підполковник ГУ ГШ ЗС РФ; командир «групи Безлер»;
— Василь Геранін, полковник ГУ ГШ ЗС РФ, член «Ради командирів Союзу добровольців Донбасу»(10 травня 2017 року затриманий в Москві ФСБ за зберігання зброї, подальша доля невідома);
— Олександр Ходаковський, (позивний «Скіф»), міністр державної безпеки «ДНР», командир батальйону «Схід»;
— Олександр Семенов (позивний «Сан Санич»), заступник командира батальйону «Схід»;
— Ігор Безлер (позивний «Бєс »), підполковник ГРУ ГШ ЗС РФ; командир «групи Безлер»;
— Сергій Поваляєв (позивний «Боцман»), заступник командира групи Безлера;
— Валерій Стельмах (позивні «Найманець» і «Батя»), комендант м. Дзержинська до 21 липня 2014 року,
— Ігор Українець (позивний «Мінер»), командир піхотного загону «групи Мінера»;
— Едуард Гільязов (позивний «Рязань»), командир диверсійно-розвідувальної групи «Рязань», у липні 2015 року пропав безвісти і вважається«мертвим»;
—Олег Шмарпов (позивний «Змій»), командир розвідувального взводу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, Гiркiн з метою усунення передумов щодо можливого припинення злочинної діяльності незаконного збройного формування «ДНР», до складу якого він входив та очолював його, 8 червня 2014 року об 11 год 30 хв звернувся до призначеного керівництвом РФ так званого т. в. о. глави Республіки Крим (анексованої і окупованої військами РФ території України — АРК) С. Аксьонова та повідомив йому, що перебуває в Слов’янську Донецької області в оточенні українських урядових військ, і запросив «масштабну російську допомогу» у вигляді танків, протитанкової артилерії, комплексів протиповітряної оборони з підготовленими екіпажами.

Того ж дня об 11 год. 46 хв. Аксьонов особисто повідомив Гіркіну, що на його прохання в РФ уже сформовано єдиний координаційний центр, і документи, які потрібні для його підтримки, вже готують.

23 червня 2014 року о 5 год. 30 хв., виконуючи злочинний план військово-політичного керівництва РФ, узгодженого з президентом Путіним, на підставі наказів №328 від 19 червня 2014 року та №329 від 21 червня 2014 року та заявки №602 від 21 червня 2014 року на супроводження транспортних засобів в/ч 32406 (53-тя ЗРБ ЗС РФ), колона, що налічувала 41 одиницю військової техніки зі складу зазначеної військової частини, яка перевозила у тому числі 6 «Буків» з бортовими номерами 211, 212, 221, 231,232, 332, вирушила з розташування в/ч 32406 (м. Курськ, РФ) для «тактичних навчань на незнайомій місцевості».

Супроводжували колону територіальні підрозділи військової автомобільної інспекції №47 та №56 ЗС РФ.

При цьому «Бук» ( борт №332), з якого потім збили малайзійський літак, перевозили вантажним автомобілем КамАЗ 65225, державний реєстраційний номер 4267 АН, з причепом ЧМЗАП 9990 ХР 4679. Відповідно до зазначених наказів колона військової техніки з шістьома установками «Бук» мала прослідувати за маршрутом: сел. Маршала Жукова — с. Тім — м. Старий Оскол — м. Острогозьк — м. Розсош — м. Міллерове — хутір Ніжнемітякін, куди повинна була прибути 24 червня 2014 року.

Проте через зміну маршруту колона 23 червня 2014 року прослідувала: сел. Маршала Жукова — с. Нікольське — сел. Троїцький — м. Старий Оскол — с. Незнамове — с. Городище. 24 червня — за маршрутом: с. Расховець — м. Алексєєвка — м. Розсош. 25 червня колона прибула до м. Міллерове Ростовської області, яке розташоване за 25 кілометрів від кордону з Україною в районі Луганської області.

6 липня 2014 року о 17 год. 13 хв. Дубинський, перебуваючи в захопленому офісі корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» за адресою: Україна, Донецьк, вул. Щорса, б. 48, викликав до себе підлеглого бойовика Пулатова і повідомив, що вони отримали завдання «пробити коридор» через кордон до РФ у районі с. Дмитрівка Сніжнянського району Донецької області. Тоді ж Дубинський дав вказівку Пулатову ввечері відбути до вказаної місцевості та провести розвідку на місці.

На підставі телеграми начальника військ ППО 20-ї гвардійської армії ЗВО РФ від 13 липня 2014 року, №8/1358/ІІІ та наказу т. в. о. командира в/ч 32406 підполковника К. Демидова і т. в. о. начальника штабу майора Р.Горлатих від 15 липня 2014 року, №129 велика група офіцерів і військовослужбовців контрактної служби на чолі з командиром 53-ї ЗРБ полковником С. Мучкаєвим були «відправлені у відрядження з 15 липня в м. Міллерове Ростовської області для бойового чергування».

У Міллерово (яке розташоване біля кордону з Україною, поруч з Луганською областю) з під Курська, де розташована 53-я ЗРБ (в/ч 32406), було доставлено 6 самохідних вогневих установок ЗРК «Бук» з бортовими номерами: 211, 212, 221, 231,232, 332.

Водії автомобілів, які транспортували «Буки», встановлені (див. фото), матеріали на них передані МСГ.

14 липня 2014 року в м. Сорокине (колишнє Краснодон) Луганської області відбулася нарада за участі Гіркіна та інших командирів терористичних підрозділів «ЛНР», «ДНР» щодо їх підпорядкування новоствореному в Краснодоні штабу під керівництвом головного інспектора МО по Центральному воєнному округу РФ, генерал-полковника Миколи Ткачова (позивний «Дельфiн») та його заступників: полковника ГУ ГШ МО РФ Олега Іваннікова (позивний «Дунай» він же «Оріон») та особи з позивним «Ельбрус». Тоді ж були вирішені питання координації бойових дій терористичних організацій та їх централізованого забезпечення військовою технікою з території РФ зазначеним штабом.

15 липня 2014 року за результатами зазначеної наради та з метою виконання отриманого з Москви завдання прорвати оборону українських військ у Сніжнянському районі Донецької області та створити так званий «коридор» до Ростовської області РФ для подальшого введення по ньому регулярних військових частин ЗС РФ на територію України, збройний підрозділ під керівництвом Гіркіна з території Росії отримав додатково 4 танки Т-64, 3 самохідні артилерійські установки «Гвоздика» та бронетранспортер БТР-80.

Спроба прориву Гіркіна

16 липня 2014 року збройні підрозділи «ДНР» під керівництвом Гіркіна загальною чисельністю понад 800 бойовиків, виконуючи «наказ з Москви», здійснили спробу прориву оборони українських військ у районі кургану Савур-Могила у Сніжнянському районі Донецької області.

Проте внаслідок оборонних бойових дій ЗС України, у тому числі із застосуванням авіації, бойовики Гіркіна зазнали значних втрат в особовому складі та військовій техніці. У зв’язку з цим було прийнято рішення: подальший наступ здійснювати під прикриттям військових систем протиповітряної оборони РФ.

В ніч iз 16 на 17 липня 2014 року СВУ ЗРК «Бук» 53-ї ЗРБ ЗС РФ (бортовий номер 332) з чотирма ракетами класу «земля-повітря» серії 9М38 таємно було переміщено через державний кордон України з Росією за маршрутом: м. Донецьк Ростовської області РФ — смт Сєвєрний Луганської області — м. Сорокине (колишній Краснодон) Луганської області. З метою конспірації присутності військової техніки ЗС РФ бортовий номер «Бука» — 332 — був майже повністю зафарбований (див. фото).

У подальшому вказаний «Бук» вантажним трейлером «Вольво» разом iз російським військовим екіпажем у супроводі бойовиків «ДНР» маршрутом: м. Сорокине (колишній Краснодон) Луганської області — м. Молодогвардійськ — сел. Хрящувате — м. Луганськ — м. Перевальськ — м. Дебальцеве — м. Вуглегірськ — м. Єнакієве — м. Жданівка — смт Нижня Кринка — м. Харцизьк — м. Макіївка — м. Донецьк у період iз 4 год. 28 хв. до 9 год. 7 хв. 17 липня 2014 року був доставлений до м. Донецьк.

Того ж дня о 09 год. 08 хв. бойовик iз позивним «Бібліотекар» доповів Дубинському, що доставив «Бук» разом iз російським екіпажем у Донецьк. О 9 год. 53 хв. Дубинський дав вказівку бойовику «Бібліотекар» передати установку «Бук» бойовику Харченку. Через хвилину (о 09:54) Дубинський віддав наказ Харченку і Пулатову перевезти «Бук» до смт Первомайський у Сніжнянському районі Донецької області та здійснювати його подальшу охорону разом з іншими бойовиками.

Того ж дня у телефонній розмові, яка відбулась об 11 год 24 хв., Дубинський повідомив іншому члену терористичної організації «ДНР», що 16 липня 2014 року він і «Перший» (Гіркін) «розмовляли з Москвою та вийшли на найвищий рівень».

У період iз 10 год. 39 хв. по 12 год. 16 хв. «Бук» вантажним трейлером «Вольво» разом iз російським військовим екіпажом за маршрутом: м. Донецьк — м. Макіївка — м. Харцизьк — м. Зугрес — м. Шахтарськ — м. Чистякове (колишнє Торез) — м. Сніжне була переміщена до м. Сніжного Донецької області, де біля магазину «Фуршет», розташованого на вул. Леніна, буд. 20, була розвантажена з трейлера.

О 13 год. 39 хв. російським екіпажем «Бук» за маршрутом у місті Сніжне: вул. Леніна — вул. Декабристів — вул. Карапетяна — вул. Гагаріна своїм ходом був доставлений на вогневу позицію: сільськогосподарське поле біля смт Первомайський південніше Сніжного Донецької області.

Збили «пташку», та не ту

О 16 год. 19 хв. російський екіпаж «Бука» здійснив пуск ракети серії 9М38 по пасажирському літаку «Боїнг 777-200» з реєстраційним номером 9М-МRD Малайзійських авіаліній, рейс МН17, який слідував ешелоном польоту FL330, на висоті приблизно 10 тис. 100 метрів.

О 16 год. 20 хв. 03 сек. бойова частина (серії 9М314) ракети серії 9М38 вибухнула вище лівої сторони кабіни літака на відстані близько одного метра, внаслідок чого бойові елементи ракети одночасно відірвали кабіну літака від передньої частини фюзеляжу і знищили повітряне судно. Всі 298 пасажирів і членів екіпажу загинули (поіменний список загиблих встановлений).

На думку спеціалістів у сфері ППО, екіпаж «Бука» найімовірніше не знав, що запускає ракету в пасажирський літак, оскільки радару «Бука» дуже важко самому виявити ціль, відрізнити військовий літак від цивільного і взагалі визначити тип літального апарата. Координати цілі на комп’ютер «Буку» були передані РЛС виявлення цілі, яка знаходилася недалеко від кордону з Україною, зазначили військові експерти.

За моєю інформацією (і досвідом), керівники новоствореного спільного штабу «ЛНР-ДНР» у м. Сорокине (колишній Краснодон): головний інспектор МО по Центральному воєнному округу РФ, генерал-полковник Микола Ткачов (позивний «Дельфін»), його заступники полковник ГРУ ГШ МО РФ Олег Іванніков (позивний «Дунай» і «Оріон»), особа з позивним «Ельбрус» та так званий міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (позивний «Стрілок» і «Перший») і його заступник Дубінський (позивний «Хмурий»), а тим більше екіпаж «Бука» НЕ ЗНАЛИ (і не могли знати!) істинної мети спецоперації Кремля і яка саме ціль вибрана Путіним для знищення доставленим з Росії «Буком».

Гіркіну його московські куратори злили дезінформацію про політ у цьому районі українського військово-транспортного літака, на борту якого буде «натовське озброєння для бандерівців», який необхідно знищити за будь яку ціну. Для цього в Донецьк і був доставлений «Бук» і вказано на мапі місце, де він повинен бути дислокований (розміщений).

О 16 год. 37 хв., 16 год. 41 хв., 16 год. 50 хв., 17 год. 16 хв. (за київським часом) 17 липня 2014 року на сторінках Гіркіна у соціальних мережах «Твiттер» та «Вконтактє» були оприлюднені повідомлення від імені Стрєлкова Ігоря Івановича, а також від імені так званого ополчення про збиття в районі Торезу військово-транспортного літака АН-26 ВПС України.
Так, в одному із них вказано: «17 липня поблизу селища Розсипне над містом Торез Донецької області було збито транспортний літак АН-26 українських ВПС. Літак упав у районі шахти «Прогрес». В нього влучила ракета. З неба посипалися уламки».

О 16:40 підполковник російської армії Ігор Безлер («Бєс») доповів своєму куратору полковнику ГУ ГШ ЗС РФ Василю Гераніну, що вони збили транспортний літак АН-26 української армії: «Щойно збили літак. Група «Мінера». За Єнакієво упав».

Невдовзі після знищення пасажирського авіалайнера диктор новин російського телебачення повідомила про збиття літака ЗС України «ополченцями» над містом Торез. Згодом про це з пафосом повторили й інші російські ЗМІ, серед яких «РІА Новості» та Russia Today.

Після обстеження падіння уламків літака бойовики-терористи виявили, що був збитий пасажирський лайнер. З телефонної доповіді одного з бойовиків слідує, що літак збили з «Чорнухівського блокпоста». За його словами, літак розвалився у повітрі, в районі шахти Петропавлівської, а його уламки, тіла людей та речі пасажирів падали прямо у двори. Під кінець розмови бойовик констатував, що вони збили цивільний літак: «Коротше, стопудово цивільний борт».

Отаман козаків війська Донського, командуючий козацької національної гвардії «ЛНР», громадянин РФ Микола Козицін повідомив по телефону бойовику: «Щодо цього літака, збитого в районі Сніжного – Тореза. Це виявився пасажирський. Впав у районі Грабового. Там море трупів, жінок і дітей. Зараз козаки там дивляться це все».

На запитання бойовика, що пасажирський літак робив над територією України, Козицін відповів: «Значить завозили шпигунів, не знаю. Нех…й (нецензурне слово) літати, зараз війна йде».

За повідомленням ЗМІ у липні 2017 року Козицін помер у Москві від «раку»». Був відомий тортурами та катуваннями українських військовополонених. В інтерв’ю російським та іноземним ЗМІ Козицін неодноразово визнавав, що «саме російські терористи збили ракетою малайзійський літак».

Московські фейки

Зрозумівши, що збитим літаком виявився пасажирський «Боїнг», бойовики почали прибирати з мережі інтернет усі повідомлення про збитий український літак АН-26. А російські ЗМІ вдалися до іншої версії збиття літака: «Очевидці спостерігали бойовий літак, який випустив декілька ракет, що вибухнули десь у небі, після чого на землю стали падати уламки літака» («РІА Новості»).

За новою версією офіційних осіб Росії, «Боїнг» був збитий українським штурмовиком Су-25» (зауважу, що практична верхня межа висоти польоту якого на 3000 метрів нижча за висоту, на якій був збитий малайзійський літак»).

Цей фейк підхопив і президент РФ Путін. В інтерв’ю американському журналісту Оліверу Стоуну 4 липня 2015 року Путін заявив: «Наскільки мені відомо, відразу ж після цієї жахливої катастрофи один із українських авіадиспетчерів (по моєму, він спеціаліст іспанського походження) заявив, що бачив в коридорі цивільного літака бойову машину. Ніякої іншої бойової машини, окрім української там бути не могло».

За твердженням Путіна, якби пасажирський «Боїнг» збили з землі, то це могло б відбутися лише з позицій українських військових.

«Щодо системи «Бук», які завдають удари з землі, то за даними наших спеціалістів і експертів, і не лише розвідувальних служб, але і експертів-балістиків, удар був у хвіст літака»,– стверджував російський президент.

Чому ця частина розмови з американським журналістом не ввійшла в телевізійну версію інтерв’ю Путіна, не уточняється, але, думаю, що зрозуміло всім. Більш абсурдної версії збиття літака рейсу МН17 знайти важко.

Навіть державні російські ЗМІ змушені були спростувати дезінформацію про «українського диспетчера іспанського походження», який буцімто працював в аеропорту «Бориспіль» в Києві. Встановлено що такої особи взагалі не існує. А твіттер з аккаунта Carlos Spainbuca, на якому «іспанський диспетчер» стверджував, що «бачив рядом з «Боїнгом» військові літаки», згодом перейменувався в Людмилу Лопатишкіну. Пізніше аккаунт був заблокований, а ЗМІ добавили в новини, що аккаунт є фейковим.

Російські офіційні особи і їх ЗМІ поширили понад дві сотні різноманітних фейків, маніпуляцій і відвертої брехні щодо обставин збиття літака МН17, перекладаючи вину з Росії на Україну (див. відео про це тут):

Наприклад, телеканали Russia Today та Life News озвучили версію, що мотивом знищення малайзійського літака може бути замах на президента Росії Путіна. Мовляв, «Борт №1» російського президента і літак рейсу МН17 перетиналися в одній точці в тому ж ешелоні повітряного простору. Але російські спікери не сказали, що це «перетинання» сталося ще над Варшавою на 330-му ешелоні на висоті 10 100 метрів. Малайзійський літак був там о 15:44, а «Борт №1» — о 16:21 (за московським часом шави до Москви проходить майже за 1000 км північніше Донецька.

Експерти зробили однозначний висновок, що «замах» на російського президента Путіна є пропагандистською вигадкою Кремля.

Тоді «РІА Новості» вкинули нову дезінформацію, що 17 липня український уряд перекинув в зону АТО «Буки»: «За даними системи об’єктивного контролю, в середу, 16 липня, в район Донецька був перебазований дивізіон «Буків» ЗС України, які і знищили літак МН17».

Коли фейк про «українські «Буки» луснув як мильна булька, російський телеканал Life News 29 липня 2015 року висунув ще жахливішу версію збиття малайзійського «Боїнга»: «літак уже був наповнений трупами і знищений із середини, і це була спецоперація». Натяк був на ЦРУ США.

Твердження Путіна про те, що «удар був нанесений у хвіст літака» або був збитий «бойовим літаком», беззаперечно спростували міжнародні експерти і МСГ. Вони встановили, що малайзійський «Боїнг» рейсу МН17 був збитий російською ракетою серії 9М38, класу «земля – повітря», випущеної СВУ ЗРК «Бук-М1-2» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ, бойова частина якої вибухнула вище лівої сторони кабіни літака на відстані близько одного метра, внаслідок чого бойові елементи ракети одночасно відірвали кабіну літака від передньої частини фюзеляжу і знищили повітряне судно.

За твердженням представника Держдепартаменту США, американська розвідка підтвердила, що малайзійський літак був збитий ракетою класу «земля – повітря». В момент пуску ракети з російського «Буку», в районі «Боїнга» МН17, на дальності 30 км, за даними іноземних радіолокаційних станцій і супутників, ніякого військового літака не було.

З кремлівських фейків можна написати роман, більший за обсягом роману-епопеї Льва Толстого «Війна і мир», в якому «кривавий карлик» (він же «мавпа з гранатою») Путін повинен бути «головним героєм» – Антихристом!

Повернення «блудного сина» «Бука» в Росію

Встановивши, що збили пасажирський літак, Гіркін того ж дня о 20 год 30 хв, з метою приховання особливо тяжкого злочину, віддав наказ Дубінському відправити «Бук» у супроводі двох БТРів до кордону з Луганською областю з метою подальшої його евакуації до Росії. У свою чергу Дубінський о 22 год 35 хв віддав наказ Харченку перевезти «Бук» до кордону з Луганською областю та передати його особам, які приїдуть зустрічати установку.
Після 2015 року місцезнаходження Харченка («Крота») невідоме. У 2017 році у соцмережі на сторінці Стрєлкова появилась інформація, що «Кріт» можливо був вбитий після того, як оселився у Ростовській області.

Особа, яка розмістила цю інформацію, пов’язує загибель Харченка з тим, що той забагато знав про знищення літака МН17. Жодних підтверджень цієї інформації немає.

18 липня 2014 року о 07 год. 15 хв. «Бук» за маршрутом: м. Сніжне — м. Хрустальний (колишній Красний Луч) — смт Фащівка — м. Дебальцеве — м. Перевальськ — м. Луганськ — сел. Хрящувате — м. Молодогвардійськ — м. Суходільськ — смт Сєвєрний Луганської області — м. Донецьк Ростовської обасті РФ вантажним трейлером «Вольво» була вивезена до Ростовської області РФ.

Організатори доставки і повернення «Бука»— співучасники збиття МН17.

Громадяни РФ Гіркін («Стрілков»), Ткачов («Дельфін») та Іванніков («Оріон»)особисто координували і контролювали хід доставки установки «Бук» в Україну і вивезення її назад в Росію після знищення літака рейсу МН17 та давали по телефону вказівки особам, задіяним у доставці та евакуації «Бука». Їх телефонні розмови були перехоплені СБУ. Експерти підтвердили автентичність цих розмов і встановили, що голоси належать Гіркіну, Ткачову, Іваннікову та іншим ідентифікованим особам — співучасникам збиття літака МН17.
Від комендатури «ЛНР» операцією доставки «Бука» в Донецьк керував командир батальйону «Зоря» Олег Бугров (позивний «Бугор»), який координував свої дії з «Оріоном» (Іванніковим) по телефону.

Після знищення літака Бугров через певний час виїхав у Санкт-Петербург, де на початку квітня 2015 року був арештований ФСБ Санкт-Петербурга. 17 квітня 2017 року засуджений Дзержинським районним судом Санкт-Петербургу до 5 років позбавлення волі умовно за «шахрайство грішми в особливо великих розмірах», які були виділені Росією бойовикам Донбасу. Подальша доля Бугрова невідома.

Передача «Бука» представнику «ДНР» iз позивним «Бібліотекар» відбулася у Сніжному. Він потім виводив установку з Донецької області після збиття малайзійського літака.

Далі «Бук» супроводжував підполковник запасу ГРУ ГШ МО РФ Олег Пулатов (позивні «Гюрза» і «Халіф»). Саме він супроводжував «Бук» з міста Сніжного на сільськогосподарське поле, був поруч з установкою в момент запуску з неї ракети, яка збила літак, а потім виїздив на місце падіння його уламків і одним із перших повідомив, що знищений лайнер — пасажирський.

Для довідки: Олег Пулатов в 1986 році вступив до Київського вищого загальновійськового командного училища ім. М. В. Фрунзе (КВЗВКУ), на розвідувальний факультет, який закінчив у 1990 рокі. У 2000-і роки був командиром в/ч 85954 – це 54-й окремий десантно-штурмовий батальйон ГРУ ГШ ЗС РФ, який базувався в Ульяновську. Воював у Чечні, нагороджений двома орденами «Мужності» і медаллю «За відвагу». Однокурсником Пулатова був нинішній заступник міністра оборони України Анатолій Петренко (навчалися з ним в одній роті), обидва випускники училища 1990 року. Цікаво, чи пам’ятає він його і чи підтримує з ним контакти?

Безпеку переміщення «Бука» на окупованій території Донецької області також забезпечували бойовики з позивними «Бурят» і «Боцман» (Сергій Поваляєв) — підлеглі «Хмурого» (Дубинського).

У слідчої групи є запис розмови між двома російськими найманцями-бойовиками, який свідчить, що приблизно о 9-й годині ранку 17 липня «Бук» уже був у Донецьку разом із російським екіпажом.

«Бук» бачили у Сніжному, коли установка вже була знята з тягача і йшла власним ходом на поле. За свідченням місцевих жителів, військові, які їхали на установці «Бук», не були схожими на «місцевих ополченців».

Командир розвідувальної роти «Рязань» Едуард Гільязов (позивний «Рязань») після знищення літака МН17 привіз у селище Сніжне своєму командиру Харченку члена екіпажу «Бука», який, будучи в нетверезому стані, заблукав і відстав від решти екіпажу.

Із телефонної розмови бойовиків, перехопленої СБУ, один із яких запитує: «Ти в тому районі чи ні?» Другий відповів: «Ні, я не в тому районі, вже по другу сторону», що означає – «Бук» уже в Росії. Далі бойовики говорять нецензурною лайкою про те, що «десь загубився боєць з установки «Бук»… Свій екіпаж проїб…в, бля…».

СБУ оголосила в розшук офіцера ГРУ РФ Олега Іваннікова, який є одним з ключових підозрюваних у справі про збиття пасажирського рейсу МН17. Інформація про нього внесена в базу даних сайту МВС України. Іваннікова розшукують з 21 січня 2019 року. Йому інкримінують злочини за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної організації, керівництво або участь у ній) і ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни) КК України.

Одним із ключових фігурантів, який підозрюється слідчими у причетності до збиття літака МН17, є генерал-полковник ЗС РФ Микола Федорович Ткачов. Після формального звільнення з армії в 2010 році був головним військовим радником у Сирії з лютого 2011 до серпня 2012 року.Після повернення в Росію Ткачов був призначений головним інспектором МО Центрального військового округу РФ.

Навесні 2014 року наказом МО РФ Ткачов був відряджений у штаб так званої самопроголошеної «ЛНР», який розташований у Краснодоні (нині Сорокине), для координації взаємодії загонів ополченців «ЛНР», «ДНР» і російських військових підрозділів.
Ткачов співпрацював у тісному контакті з Гіркіним, з яким неодноразово особисто зустрічався, про що той розповів журналістам у своїх інтерв’ю.

СБУ встановила, що Ткачов діяв у «ЛНР» під позивним «Дельфін» (якого при спілкуванні називали Микола Федорович) до вересня 2014 року, поки його не змінив генерал-майор російської армії Сергій Кузовлєв (позивний «Тамбов»), який був керівником 1-го армійського корпусу російських військ у збройному конфлікті на сході України.

За даними слідства, Ткачов був головним організатором (відповідальним від МО РФ) доставки установки «Бук» із Росії в Україну і передачі установки Дубинському («Хмурий»), який був відповідальним за її транспортування на окупованій території Донецької області.

Перехоплені телефонні розмови Ткачова з його підлеглим Андрієм Іванніковим (позивний «Оріон», нині генерал-майор ЗС РФ) засвідчують, як Ткачов організовував і контролював доставку «Бука» в Україну.

Іванніков («Оріон»), звітуючи перед Ткачовим («Дельфіном»), як просувається робота із транспортування «Бука», називає його на «Ви» (той — на «ти»), згадує бойовий статут і відмовляє від приїзду в зону бойових дій через небезпеку.

Через деякий час після знищення пасажирського літака Іванніков («Оріон») повернувся в Росію. Нині його доля невідома, телефонних контактів немає.

Автентичність голосу Ткачова («Дельфіна»), який записаний на багатьох аудіо файлах, була ідентифікована двома незалежними експертизами, проведеними в Національному центрі медіа-криміналістики Університету Колорадо в Денвері (США) і в Литовському центрі судової експертизи.

Експерти встановили, що голос «Дельфіна» належить Ткачову М. Ф.

Встановлено, що особа з позивним «Хмурий» — це громадянин РФ Дубинський Сергій Миколайович, 9 серпня 1962 року народження, уродженець Донецької області, генерал-майор запасу ЗС РФ (служив у військовій розвідці, ветеран війни в Афганістані та інших країн, нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» та іншими). Він був відповідальним від «ДНР» за транспортування «Бука» від кордону з Росією в Донецьку область і повернення його назад у Росію.

Виконуючи наказ керівництва спецслужб РФ, Дубинський створив і з 7 липня 2014 року до 2 січня 2015 року особисто очолював «управління військової розвідки», будучи одночасно і заступником «міністра оборони» так званої «ДНР» («міністр» Гіркін).

До складу розвідувального управління увійшли найманці – громадяни України і понад 800 громадян Росії, в тому числі діючі кадрові співробітники спецслужб РФ, із досвідом бойових дій в Афганістані, Придністров’ї, Чечні, Сирії.

На початку 2015 року Дубінський втік до Росії через вчинення фінансових злочинів. Проживає на хуторі Великий Луг (вул. Молодіжна, 4-в), Аксайського району Ростовської області.

9 грудня 2017 р. Шевченківський районний суд м. Києва дав дозвіл на затримання Дубинського.

14 грудня 2017 року Павлоградський міський-районний суд Дніпропетровської області дозволив СБУ заочне розслідування щодо терористичної діяльності Дубинського та відносно семи колишніх його підлеглих — співробітників «розвідувального управління «ДНР»: чотирьох громадян України — бойовиків «ДНР» із позивними «Тихий», «Бокс», «Кріт» (Харченко), «Расторгуєв (Пелех)» і трьох громадян РФ із позивними «Михайло», «Гюрза (ОлегПулатов)» і «Рязань» (Едуард Гільязов).

Своєму другу по Афганістану Сергію Тіунову, який проживає в Україні, під час повернення українських полонених Дубинський розповів, що збити літак їм наказали з Москви (цитую): «Це зробили виродки з Москви!».

У 2015 році Путін особисто вручив Дубинському орден «За заслуги перед Вітчизною з мечами».

10 травня 2017 року ФСБ затримала в Москві полковника ГРУ ГШ ЗС РФ, члена «Ради командирів Союзу добровольців Донбасу» Гераніна Василя Миколайовича, 14 липня 1967 р.н. (місце реєстрації і проживання Московська область, Одинцовський район, місто Кубинка, вул. Армійська, 11, кв. 3), якого міжнародне слідство вважає співучасником і одним із ключових свідків у справі про збиття рейсу МН17.

Характерні ознаки затримання Гераніна вказують на реалізацію спецоперації ФСБ з «зачищення» та «ізоляції» свідків знищення малайзійського літака. Підставою для затримання й арешту стало те, що в автомобілі і квартирі Гераніна знайшли боєприпаси і вогнепальну зброю. Гераніна помістили в СІЗО і заднім числом звільнили з армії. З того часу інформації про нього немає.Швидше за все, полковник уже «нікому не пише» і ніколи не зможе заговорити. ФСБешники — майстри з підкидання вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотиків та «ізоляції» неугодних осіб.

Зазначу, що на початку березня 2014 року полковник Геранін прибув у Крим і брав активну участь у його анексії, а потім з’явився на Донбасі.

Геранін особисто курирував бойовика Ігоря Безлєра (позивний «Бєс»). 17 липня 2014 року СБУ перехопила телефонну розмову між ними, під час якої Безлєр доповідав Гераніну про збитий пасажирський літак.

За свідченнями очевидців, російські бойовики-терористи зривали з трупів золоті кулони, ланцюги, сережки, годинники, забирали гаманці, сумочки, жіночу косметику, готівкові гроші, кредитні картки, якими потім розраховувалися в ресторанах, кафе, крамницях та інші предмети, що представляли хоч якусь цінність. Були непоодинокі випадки, коли мародери дарували ці прикраси і косметику своїм дружинам та дівчатам.

Представники ОБСЄ відзначили, що всі баули, сумки, валізи на місці катастрофи літака рейсу МН17 уже були розпаковані і спустошені, коли вони їх оглядали (див.фото):

Після збиття літака рейсу МН17 Гіркін («як командуючий ЗС ДНР») видав наказ №432, яким зобов’язав своїх підлеглих бойовиків-мародерів, які «знаходилися в зоні катастрофи і володіють особистими речами загиблих, здати всі знайдені речі до 20:00 23 липня 2014 року в штаб ЗС ДНР». «Цінні предмети (часи, сережки, кулони, інші прикраси і вироби з дорогоцінних металів) направити у Фонд оборони ДНР»,- значиться в наказі Гіркіна (див. фото):

Рішення американського суду

20 грудня 2017 року американський суд Північного штату Іллінойс визнав Гіркіна одним із відповідальних за знищення малайзійського літака і зобов’язав його виплатити 400 млн. доларів 25 родичам загиблих пасажирів.

Що важливо, у позові, який суд повністю задовольнив, прямо вказано, що Гіркін був співробітником російської розвідки і вся його діяльність здійснювалася під контролем РФ, в т. ч. і доставка «Бука», з якого був збитий пасажирський літак — як на території України, так і вивезення його потім назад у Росію.

Таким чином, зазначають спеціалісти міжнародного права, судовим рішенням уже встановлено цей факт.

А це дає правові підстави родичам жертв злочину (збитого літака) покласти відповідальність в американських судах уже не на Гіркіна, а на РФ у цілому, в інтересах якої, згідно iз зазначеним судовим рішенням, Гіркін діяв безпосередньо.

Рішення американського суду може бути виконано на території будь-якої країни світу, де є нерухомість, майно й активи Росії.

Європейський суд з прав людини розгляне два групових позови від 380 родичів жертв збитого літака МН17 проти РФ і особисто президента Путіна на 330 млн доларів. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті ЄСПЛ 3 квітня 2019 року.

Петля на шиї кривавого карлика Путіна затягується…

 

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України

• Частина 1: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Частина 2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Частина 3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Частина 4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Частина 5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Частина 6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Частина 7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Частина 8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Частина 9:МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Сообщение МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео) появились сначала на Український репортер.

Все це робиться з метою протипоставити країни ЄС, НАТО, США, щоб домогтися зняття санкцій з Росії і уникнути відповідальності за збитий малайзійський Боїнг рейсу МН17. Чого лишень вартує спецоперація Кремля – направлення до Італії так званого гуманітарного конвою «Із Росії з любов’ю» і його ідеологічний інформаційний супровід: «тільки Росія надає допомогу братньому європейському народові», «західні країни відвернулися від допомоги Італії», «Путін – великий гуманіст, саме він запропонував допомогу».

В соціальних мережах масово поширюється: «Жест Росії ще більше показує, що ми повинні повернутися до того, щоб стати незалежним народом. ПОЗА ЄС – ПОЗА НАТО –ВІЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ НАРОДІВ – смертна кара для зрадників держави». Гаслом інформаційної компанії п’ятої колони ФСБ РФ на Апенінах стала приказка: «Друг пізнається в біді».

Дійшло до того, що італійці вибачаються за санкції ЄС щодо РФ. Так, Sig Gefrico пише: «Це наші друзі, а ми відповідаємо санкціями. Ганьба!». Alessandro зазначає: «Ми дійсно дураки».

Кривава спецоперація Кремля

Сьогодні ми проаналізуємо версію, яка відрізняється від версії колишнього голови СБУ Валентина Наливайченка, що була оприлюднена в попередній частині мого розслідування на сайті «Український репортер» під назвою «МН17: про «блукання» російського «Бука» на окупованій території».

Колишній радник президента Росії Путіна, його представник по зв’язках з лідерами «Великої сімки» (2000-2005 рр.) Андрій Ілларіонов (нині старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні, аналітик) ПЕРЕКОНАНИЙ: збиття лайнера МН17 – НЕ ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА екіпажу «Бука», а СПЕЦОПЕРАЦІЯ КРЕМЛЯ. Із 17 рейсів, які пролітали над Донбасом в зоні ураження «Бука», керівництво РФ обрало саме цей борт з європейцями.

Путін розрахував: загибель сотень європейців рейсу МН17 шокує лідерів ЄС, змусить їх натиснути на президента України Петра Порошенка і зупинити наступ українських ЗС. Що і сталося.

«Якби було збито російський, український, будь-який інший літак із країн СНД, великим чином Європу це не турбувало б»,- підкреслив Ілларіонов і додав: «В принципі не можна повністю виключити ймовірність того, що пасажири ще двох міжнародних літаків, що пролітали 17 липня 2014 року над Донбасом, могли стати жертвами теракту. Але збиття Боїнга “Малайзійських авіаліній” найкраще вирішувало військово-політичні завдання, поставлені Кремлем під час планування і здійснення цієї спецоперації».

На думку Ілларіонова, операція потрібна була Путіну тому, що в середині літа 2014 року проєкт “Новоросія”, націлений на недопущення інтеграції України в західні економічні, політичні й військові союзи, перебував на межі повного краху. Українські війська вели успішний наступ, послідовно звільняючи території, захоплені російськими формуваннями і сепаратистами.

Ще кілька тижнів – і від “Лугандонії” залишилися б тільки історичні спогади. Для того, щоб урятувати її від повного й остаточного розгрому, треба було зупинити наступ сил АТО. До середини липня з’ясувалося, що:
1)військовий опір сепаратистів тане на очах;
2)дипломатичний тиск Заходу на Київ, який здійснювали через Меркель, Олланда та інших західних лідерів, виявився неефективним;
3)пряме повномасштабне вторгнення регулярних російських військ в Україну на той час було визнано недоцільним.

Необхідно було знайти інший засіб, здатний, за задумом Кремля, шокувати сонну доти європейську громадськість із тим, щоб вона, жахнувшись загибелі цивільного борту і його пасажирів, жорстко вимагала б від своїх урядів чинити який завгодно тиск на керівництво України, щоб воно негайно припинило наступ сил АТО. Таким “ефективним” засобом вкотре (на жаль, не вперше і не востаннє) став терористичний акт – збитий малайзійський авіалайнер MH17, наголосив Ілларіонов.

Зазначу, що із 61-го рейсу, які пролітали в небі над Україною, тільки 17 проходили над місцем майбутньої катастрофи, пересуваючись з півночі, північного заходу, заходу на південь, південний схід, схід. Саме цей напрямок руху можна було б (за бажання) продемонструвати як потенційну загрозу російським військовим формуванням і їх найманцям-бойовикам з боку Збройних сил України.

Список цих рейсів:
13:32 Emirates 242 Toronto – Dubai
13:38 UIA 515 Kiev – Tbilisi
13:49 Austrian 659 Vienna – Rostov
14:17 QatarAirways 178 Oslo – Doha
14:32 JET 229 Brussels – Delhi
14:45 ZabaikalAirlines 703 Kharkov – Yerevan
14:52 Jet 119 London – Mumbai
15:00 Lufthansa 758 Frankfurt – Madras
15:18 SIA 323 Amsterdam – Singapore
15:37 nodata
15:48 AirAstana 904 Amsterdam – Atyrau
16:00 Lufthansa 762 Munich – Delhi
16:19 Malaysian 17 Amsterdam – Kuala-Lumpur
16:27 EVA 88 Paris – Taipei
16:38 SIA 333 Paris – Singapore
17:09 Emirates 158 Stokholm – Dubai
17:11 nodata.

Два з цих 17 рейсів не було ідентифіковано (nodata). Із решти 15 рейсів один здійснювала українська компанія, один – казахстанська, один – російська.

Емоційний і політичний ефект від загибелі цих літаків та їхніх пасажирів на європейську (західну) громадську думку був би мінімальним. Він був би, певно, недостатнім також і після аварії літаків, які вилетіли з норвезького Осло, австрійського Відня, шведського Стокгольма.

Із решти дев’яти рейсів шість були неприйнятними для Кремля з геополітичних причин, оскільки вони вилітали з аеропортів країн “Великої сімки”: Канади (з Торонто), Великобританії (з Лондона), Франції (два з Парижа) і Німеччини (рейси з Франкфурта і Мюнхена). Тож залишалися лише три рейси, що вилетіли зі столиць країн-членів НАТО, які не є членами клубу G7:

14:32 JET 229 Brussels – Delhi
15:18 SIA 323 Amsterdam – Singapore

16:19 Malaysian 17 Amsterdam – Kuala-Lumpur

Тому жертвами спланованого Кремлем теракту могли в принципі стати пасажири будь-якого з цих трьох рейсів. Однак, на думку Ілларіонова, з низки політичних та особистих причин рейс, що вилітав з Амстердама до Куала-Лумпур, для Путіна і організаторів терористичної атаки був, очевидно, кращим.

Це пояснювалося тим, що рейс Брюссель – Делі виконували індійці, рейс Амстердам – Сингапур виконували “Сингапурські авіалінії”, а рейс Амстердам – Куала-Лумпур – “Малайзійські авіалінії”. Іншимимсловами, розслідування збиття делійського чи сингапурського рейсів мала би проводити влада Індії чи Сингапуру. Кремль розумів, що політична вага Індії та Сингапуру більша, а потенціал їхнього впливу на неминуче міжнародне слідство більший, аніж у Малайзії.

Тому Кремлю і особисто Путіну було зручніше мати справу з розслідуванням загибелі пасажирського літака, що належав політично слабшій Малайзії, уряд якого залежав від Москви, про це я докладно виклав в «Українському репортері» у публікації «МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга»:

«Мавпа з гранатою»

У китайському гороскопі є рік Мавпи. Тварина ця вкрай нахабна, злодійкувата, схильна до сваволі й капостей. Вона не бажає коритися загальновизнаним правилам і боїться лише тих, хто значно сильніший за неї. Мавпа отримує задоволення, якщо їй вдається когось залякати.

Неприємна істота до того ж людиноподібна.

Найстрашніше, коли мавпа доривається до знарядь убивства. Недарма ж з’явився вислів «мавпа з гранатою», яким окреслюють політиків з непередбачуваною поведінкою, в руках яких опиняється смертельно небезпечна зброя. Отака злобна «мавпа з гранатою» двадцять років тому завелася у Кремлі, звідки погрожує кинути увесь світ у пекло ядерної війни і вчиняє терористичні акти не лише у своїй країні, а й за її межами. І все частіше демонструє  свій старий облізлий зад, який червоніє на очах, вдаючи із себе «альфа-самця».

Кремль ретельно готував операцію інформаційного прикриття, безцеремонно підштовхуючи світову громадськість до версії “Прикра помилка терористів” або “Мавпа з гранатою”.

Версія “мавпа з гранатою”, уперше озвучена російською журналісткою Юлією Латиніною, на перший погляд, здається правдоподібною. Сталася фатальна випадковість: екіпаж «Буку» планував збити український військовийлітак, але влучив у цивільний.

Практично одночасно з трагедією МН17 Кремль вкинув вінформаційний простір саме цю версію, зауважив Ілларіонов. «У моєму списку з трьох основних обговорюваних версій вона називається версія №1 – “Помилка терористів”, або “Мавпа з гранатою”. Кремль ретельно готував цю операцію інформаційного прикриття. Із самого першого репортажу Life News про “збитий ополченцями український Ан-26″ Москва безцеремонно підштовхує громадськість до сприйняття саме цієї версії”.

Доповню Ілларіонова. Подібне говорив постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін, визнаючи факт помилкового збиття літака рейсу МН17 “ополченцями” Донбасу. 21 липня 2014 року в Нью-Йорку на засіданні Радбезу Чуркін заявив: “Відповідно до записів, люди зі сходу України говорили, що вони збили військовий літак. Якщо вони вважали, що збили військовий літак, то це був конфуз. Якщо це був конфуз, тоді це не був акт тероризму».

«АЛЕ ЖОДНОЇ ПОМИЛКИ ТЕРОРИСТІВ НЕ БУЛО І БУТИ НЕ МОГЛО»,- стверджує Ілларіонов. Він навів обгрунтування, які співпадають з моїми, оприлюдненими на сайті «Український репортер» під заголовком «МН17: про блукання російського «Бука» на окупованій території».

Перше. З оприлюднених доповідей Bellingcat, нідерландської Ради з безпеки, Міжнародної слідчої групи ми точно знаємо, що малайзійський лайнер було збито російським зенітним ракетним комплексом “Бук-М1” із 53-ї зенітної ракетної бригади ППО, що дислокується в Курську.

Відповідно до проведеного розслідування, у 20-х числах червня 2014 року з Курська вийшов дивізіон ППО, тобто не одна, а щонайменше шість машин: пускові установки, командні і заряджальні машини, а також пересувні радіолокаційні станції. Однак перетнув кордон України лише один зенітний ракетний комплекс “Бук-М1”. Якби російська влада дійсно ставила завдання “захистити небо Донбасу від українських військових літаків”, то вони переправили б на територію України не одну установку, а хоча б один дивізіон, до того ж уже був підігнаний до кордону. Але цього не було зроблено.

Друге. СБУ оприлюднила перехоплену телефонну розмову між терористами з позивними «Бурят» і «Хмурий», яка відбулася о 9:22 зранку 17 липня, за сім годин до збиття МН17. «Хмурий» – це Сергій Дубінський (псевдонім Петровський), офіцер російської військової розвідки ГРУ і колишній заступник міністра оборони “ДНР”. Він запитує «Бурята»: “Ти мені одну чи дві привіз?” Той відповідає: “Одну, тому що там пішла незрозумілість. Вивантажили і своїм ходом пригнали”.

Наступного ранку після трагедії, 18 липня 2014 року, Служба безпеки України оприлюднила перехоплення телефонних розмов бойовиків із російським офіцером Сергієм Дубінським (позивний «Хмурий»), що відповідав за перевезення “Бука” з РФ на Донбас.

З Курська вийшов дивізіон «Буків». «Хмурий» (Дубінський-Петровський) чекав переходу кордону як мінімум двома “Буками”. Однак насправді кордон перейшла тільки одна установка. Одночасно з цим керівництво спецоперацією запустило дезінформацію, щоб усіх, зокрема й самих терористів, переконати: у російських найманців тепер багато “Буків”. Але через кордон перекинули тільки одну машину. Цього було явно недостатньо, щоб хоч якось ефективно захистити “Лугандонію” від української авіації.

Третє. “Бук” доправили в найглухіший тил “Лугандонії”, дуже близько до російського кордону. Якщо на карту території, яку контролювали бойовики, накласти зону ураження ракетами “Бука”, дислокованого в Первомайському, то виявиться, що мінімум третина площі, яку захищав “Бук”, була в Росії, а не в “Лугандонії”. Погодьтеся, доволі безглуздо переправляти “Бук” до “ДНР” для того, щоб звідти захищати повітряний простір Росії.
Для “захисту неба Лугандонії” ставити машину так близько до російського кордону не було жодного сенсу. Якби ставили завдання з ураження українських військових літаків, то треба було б везти “Бук” в північну, північно-західну або західну зони бойових дій. Саме там у липні 2014-го тривали найзапекліші бої, саме ті райони найчастіше зазнавали атак української авіації, саме там був шанс збити українські військові літаки. Замість цього “Бук” загнали в найглухіший кут, звідки його ракети в принципі не могли дістати північних, північно-західних, західних кордонів зони АТО.

Цілком очевидно, що керівництво запланованої спецоперації не збиралося використовувати “Бук” для захисту сепаратистів від «бандерівських» літаків.

Четверте. 17 липня 2014 року над “Лугандонією” не відбулося жодного прольоту українських військових літаків, тому що напередодні на висоті шести–восьми кілометрів було збито український Су-25. До з’ясування обставин цього інциденту військове командування України заборонило піднімати в повітря свої літаки. Про що було офіційно заявлено українською стороною.

Я перевірив цю заяву, оскільки незалежний об’єктивний дослідник не повинен довіряти тільки одній стороні. Довелося уважно переглянути зведення сепаратистів за цей день: у жодному з них не йшлося про польоти української авіації. Хоча і до, і після 17 липня інформаційні ресурси бойовиків постійно писали: мовляв, хунта знову налетіла, знову бомбардувала.

П’яте.Чому версія “Мавпа з гранатою” непереконлива? Якби у командування “Бука” було завдання охороняти небо “Лугандонії”, то після випуску першої ракети “Бук” залишився б на території сепаратистів. Попри трагедію, терористи тоді знизили б плечима, мовляв, неприємно, промахнулися, збили цивільний рейс, вибачте.

Але захищатися від нальотів української військової авіації все одно потрібно. Тоді “Бук” або залишили б на цьому місці, або переправили в новий район, у якому він протягом наступних днів чекав би прильоту українських літаків. Замість цього відразу після свого єдиного залпу “Бук” з іншими трьома ракетами знявся з місця і негайно, у ніч із 17-го на 18 липня, повернувся в Росію.

Чому? Тому що завдання збивати українські військові літаки у екіпажу «Бука» в принципі не було. Крім того, «Бук» треба було сховати подалі від чужих очей.

«У російського “Бука” у Донецькій області була тільки одна мета – пасажирський літак, найімовірніше, малайзійський Боїнг. Саме тому ЗРК із ракетами привезли не на передову, а в тил. Саме тому було випущено одну, а не чотири ракети. Саме тому після виконання бойового завдання, поставленого Кремлем зі збиття пасажирського МН17, «Бук» негайно повернули в Росію»,- підсумував Ілларіонов.

Чому я і Андрій Ілларіоновмвідкидаємо версію тодішнього голови СБУ Валентина Наливайченка, який стверджував, що “Буком” планували збити російський пасажирський літак рейсу Москва-Ларнака, що створювало casusbelli і давало Путіну привід ввести в Україну свої війська?

Ця версія, а точніше твердження Наливайченка як встановлений факт, спростовуються об’єктивними даними. Дійсно, із шести десятків рейсів, що пролетіли 17 липня з 13:00 до 18:30 над зоною бойових дій, 26 рейсів було здійснено російськими авіакомпаніями. Якщо завдання командування терористів полягало б у тому, щоб збити російський літак із російськими громадянами на борту, що летів з/або в російський аеропорт (що можна було б уявити як так званий casusbelli), то це можна було легко зробити беззастережно аж 26 разів! Однак цього не сталося жодного разу.

Розглянемо докладніше цю версію СБУ: командування в Москві нібито планувало збити російський рейс SU2074 Москва – Ларнака, для чого треба було привезти “Бук” у село Первомайське Ясинуватського району (приблизно за 20 км на північний захід від Донецька). Але “помилково” виконавці переплутали і приїхали в смт Первомайський Сніжнянської міськради (приблизно за 90 км на південний схід від Донецька), долаючи маршрут учетверо довший.

На мою думку, ця версія голови СБУ Наливайченка була дуже хибною і завдала великої шкоди Україні.

По-перше, за висновками військових експертів, із північно-західного Первомайського від Донецька ракета НЕ МОГЛА б дістати до російського літака. Рейс Москва – Ларнака проходив приблизно за 50 км від села Первомайське, тоді як максимальний радіус дії “Бук-М1” – 35 км. Тобто за своїми тактико-технічними характеристиками ця установка в ПРИНЦИПІ НЕ МОГЛА ЗБИТИ літак Москва-Ларнака ( а за версією Наливайченка – могла!).

Щоб хоча б теоретично дістати літак “Аерофлоту”, “Бук” треба було везти не в село Первомайське, а в місто Красногорівку, яке розташоване приблизно за 15 км на північний захід від цього Первомайського. Але й тоді установка діяла б на межі своїх технічних можливостей, оскільки літак рейсу Москва – Ларнака, який летів зі швидкістю 768 км/год, був у межах досяжності “Бука” лише протягом кількох секунд (!). Збити літак рейсу Москва-Ларнака за таких обставин було практично неможливо навіть з Красногорівки, стверджують військові експерти.

Щоб це перевірити і встановити керівництву СБУ необхідно було лише проконсультуватися зі спеціалістами ППО України.

Але важливішими обставинами нереальності версії Наливайченка було інше. Протягом кількох днів, що передували 17 липня, і Красногорівка, і північно-західне Первомайське були під обстрілом українських військ, які вели активний наступ. По всьому західному периметру “ДНР” тривали запеклі бої. Російські збройні формування і їх найманці почали евакуацію своїх людей не тільки з Красногорівки, але навіть з Донецька: тоді вони не були впевнені, що втримають ці міста.

Висновок: відправляти 17 липня “Бук” на північний захід або захід від Донецька – це було б все одно, що майже гарантовано наражати його на знищення або ще гірше – передати його в руки українським військам, що вели наступ. Тому Кремль не планував везти “Бук” в село Первомайське Ясинуватського району і збивати російський рейс Аерофлоту.
Докладно про ці реальні ризики я написав у попередній публікації на сайті «Український репортер».

По-друге, не витримує критики і “обґрунтування” Наливайченка, нібито російські військові переплутали два населені пунктиі замість села Первомайського Ясинуватського району, привезли «Бук» в селище міського типу Первомайський Сніжнянської міської ради.

Зауважимо, що «Хмурий» (Дубінський), який відповідав за дислокацію “Бука”, був полковником ГРУ Генштабу ЗС РФ (нині – генерал-майор). Він сам родом із Донецької області, це його рідні місця, він чудово в них орієнтується.

Окрім того, судячи з перехоплених телефонних переговорів,”Бук” ішов у супроводі бронетехніки батальйону “Восток”. Їхні екіпажі, принаймні частково, складалися з місцевих. Під час руху колони сепаратисти-бойовики регулярно зв’язувалися з командуванням і доповідали, у якому місці перебувають вони і “Бук”. Якби було виявлено помилку напрямку руху «Бука», її виправили б і перенаправили «Бук» в потрібне місце.

Докладніше про повний маршрут (час руху по хвилинам, назви населених пунктів,вулиць, місць зупинок і т. д.) пересування «Бука» в наступній публікації.

По-третє і НАЙГОЛОВНІШЕ, на нашу думку: для здійснення масованого вторгнення в Україну, якби Путін таке рішення ухвалив, йому не потрібен був би жоден casusbelli. Для вторгнення потрібно було б мати лише достатню кількість військ, боєприпасів, пального, продовольства, допоміжної техніки. Але таких сил на кордоні з Україною, щоб окупувати її південно-східні області в Росії на той час не було.

За офіційними повідомленнями, навесні–влітку 2014 року біля східних кордонів України було зосереджено лише до 40-50 тисяч російських солдатів.

Цих сил, за оцінками військових експертів, вистачило б максимум для повної окупації Луганської і Донецької областей, і то тільки в тому разі, якби все населення зустрічало б окупантів квітами та хлібом.

Для порівняння: під час вторгнення в Грузію з населенням приблизно чотири мільйони осіб у серпні 2008 року Кремлю потрібне було угруповання приблизно в 100 тисяч осіб.

Населення Донбасу – 7,5 мільйона осіб, його територія – майже учетверо більша за ту, на якій відбувалися бої під час російсько-грузинської війни.

Тож 40 чи 50 тисяч російських військових на кордоні з Україною, які б були спроможні захопити південно-східну Україну – це був блеф, який підтримувала російська пропаганда.

Якби Путін планував повномасштабне вторгнення в Україну із захопленням, наприклад, Правобережної України, то він змушений був би зосередити на кордоні військове угруповання вторгнення мінімум із 800–900 тисяч осіб. Ні цих, ні скільки-небудь порівнянних сил у Путіна не було.

«Варто також згадати офіційні заяви Кремля влітку 2014-го, до операції в Іловайську. Путін весь час просив, умовляв, вимагав, благав Порошенка й західних лідерів, щоб було укладене перемир’я. Тоді він хотів тільки одного – щоб українські війська припинили наступ на так звані “ДНР” і “ЛНР”,- зазначив Ілларіонов.

Зауважу, що для багатьох українців версія (як встановлений факт), озвучена головою СБУ Валентином Наливайченком: Кремль планував знищення свого пасажирського літака рейсу Москва-Ларнака, що могло стати приводом масштабного вторгнення регулярних російських військ в Україну, до цього часу залишається найбільш привабливою і логічною, а для Кремля ідеальною: «українська хунта» вбила ні в чому не винних громадян РФ.

«Як би це насправді було так, то тоді з погляду Кремля мети операції не було б досягнуто. Збито російський літак, загинуло 200 російських громадян, і які наслідки? Жодних. Український наступ триває, наче і не було нічого. Хто в цьому разі буде чинити тиск на Київ і змушувати його припинити наступ ЗС України для звільнення своїх окупованих територій? Ніхто. Тим більше, що шила в мішку Путіну все одно б не вдалося сховати»,- наголосив Ілларіонов.

Путіну потрібна була загибель саме європейців!

Вибачте за цинічний підхід, але він не мій. Якби було збито російський, український, будь-який інший літак з країн СНД, великим чином Європу це не стурбувало б.

На той час, за три роки війни в Україні загинуло понад 10 тисяч осіб (на сьогодні – понад 13 тисяч – Г.О.). І як на це реагує Європа? Черговою стурбованістю. А як Європа відреагувала на загибель 298 пасажирів рейсу МН17? Як Європа відреагувала на бомбардування російською авіацією сирійського Алеппо, коли там загинуло кілька сотень людей?

Тут же стала дибки! Колишній французький президент Олланд відразу назвав Путіна військовим злочинцем. Тобто понад 10 тисяч убитих українців не схвилювали президента Франції, а кілька сотень сирійців – навіть дуже.

Це цинічно й жахливо, але для європейців кров різних людей має різну ціну. Сирійська кров для лідерів Франції важливіша.

Сирія разом із Ліваном були підмандатними територіями Франції. Вони мають тривалі історичні, культурні, мовні зв’язки. Загибель українців, росіян, представників інших національностей колишнього СРСР Європу зачіпає менше, ніж загибель своїх громадян або жителів колишніх колоній.

Знаючи психологію європейців, Путін точно розрахував, що загибель кількох сотень їхніх співгромадян так шокує лідерів ЄС, що ті негайно вимагатимуть від Порошенка зупинити наступ сил АТО.

Прокол кагебіста Путіна

Але підполковник КДБ СРСР Путін все таки проколовся. І цих проколів було кілька. Найбільший стався 17 липня і став відомий наступного ранку після збиття МН17. До цього все йшло чітко за кремлівським сценарієм операції прикриття: Гіркін опублікував пост про те, що “пташку збили”, канал Lifeт News відразу повідомив, що “ополчення” збило український військово-транспортний літак Ан-26, Юлія Латиніна оперативно почала розкручувати версію №1 «Мавпа з гранатою».

17 липня 2014 року о 17:50 за московським часом російський бойовик Ігор Гіркін (позивний «Стрєлков») повідомляє на своїй сторінці “ВКонтакте”, що “в районі Тореза щойно збили літак Ан-26”. Протягом перших хвилин трагедії терористи були впевнені, що збили український військовий транспортний літак, а не пасажирський Боїнг і активно хвалилися цим в соціальних мережах.

Але тут стався збій – винятково завдяки СБУ! Саме це стало вирішальним у розкритті злочинного плану Кремля.

Можливо, багато громадян і досі залишалися б упевненими, що пасажирський авіалайнер МН17 збили бойовики-сепаратисти, причому збили випадково. Але вранці 18 липня 2014 року СБУ оприлюднила телефонні переговори між «Хмурим» (Дубінським) і бойовиком із позивним «Бурят». У перехопленій розмові«Хмурий» запитує: “Вона своїм ходом прийшла?”, а «Бурят» відповідає: “Сама перейшла через смужку».

“Перейшла через смужку” означає, що “Бук” перетнув російсько-український кордон. «Хмурий», уточнюючи ситуацію, перепитує: “З екіпажем?”. “Так-так, з екіпажем”, – відповів його співрозмовник «Бурят».

Це перехоплення поховало російську версію прикриття, нібито “Бук” був або місцевим, або ж захопленим в українських військових, який місцеві бойовики змогли відремонтувати, забезпечити екіпажем з колишніх військових, що служили у військах ППО і навчилися з нього стріляти.

Оприлюднене перехоплення переговорів «Хмурого» і «Бурята» порвало на шматки спецоперацію, яку Кремль так ретельно готував.

На превеликий жаль, ні керівництво СБУ, ні ГПУ, ні Уряд, ні президент України Петро Порошенко НЕ СКОРИСТАЛИСЯ (а, можливо, не захотіли під чиїмсь впливом) в повній мірі таким фантастичним результатом спецслужби і не стали демонструвати всьому світові, що Кремль хотів збити САМЕ малайзійський літак МН17 із європейцями на борту, а не російський – «Москва-Ларнака»!

https://www.youtube.com/watch?v=ntHj124vnIA&feature=youtu.be

Заступник голови СБУ, начальник Головного слідчого управління Василь Вовк, який очолював досудове слідство у справі збиття літака МН17 в 2014-2015 роках, з приводу версії керывника СБУ Валентина Наливайченка, що «правоохоронними і розвідувальними органами ВСТАНОВЛЕНО, що терористи і військові найманці цинічно планували теракт проти цивільного літака «Аерофлоту» рейсу Москва-Ларнака (Кіпр), який в цей час здійснював політ над територією України, щоб збиття літака використати як привід введення російських військ в Україну», озвученої на брифінгу 7 серпня 2014 року і повторена ним 13 жовтня 2015 в інтерв’ю «Українській правді», заявив журналістам «Новой газеты» 11 жовтня 2015 року, що ЦЯ ВЕРСІЯ НАЛИВАЙЧЕНКОМ БУЛА ОЗВУЧЕНА НАВМИСНО В РАМКАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ.

Генерал Вовк зазначив (цитую): «Хотіли збить російський літак, звинуватити Україну у вбивстві російських громадян, ввійти на танках в Київ – для людей, які не вникають в політичні, дипломатичні можливості виникнення повномасштабного воєнного конфлікту, звучить переконливо. Але я вам зізнаюся відверто: версію озвучили, оскільки вона мала елемент інформаційної війни між Росією і Україною». «Можливо, моя думка не зовсім тактична… У мене був колись наставник, який вчив: «Василю, якщо не можеш говорити правду, не обманюй». «А як потрібно? – «А так, щоб правда з брехнею сходилася»,- розповів Вовк.

Нідерландці бояться Росії із-за основної версії, що  вона збила МН17,- наголосив генерал Василь Вовк.

Цієї версії колишнє політичне керівництво країни на чолі з Порошенком дотримувалося протягом п’яти років, а нинішнє взагалі мовчить.

Поведінка нинішньої влади підтверджує достовірність конфіденційної інформації, що її керівники отримали з Кремля «директиву» забути про справу МН17 і публічно не ворушити «московське зміїне кубло», в якому сплелися головні організатори терористичної атаки на малайзійський літак і вбивці 298 людей.

Чи зможе незалежне хвалебне правосуддя Нідерландів спалити це «зміїне кубло» і «мавпу з гранатою» – покаже час. Я особисто маю сумнів, оскільки все частіше офіційні особи Нідерландів починають говорити, що літак МН17 було збито російським екіпажем помилково і ведуть таємні торги з Росією лише щодо сум компенсації родичам загиблих…

МОЇ ВИСНОВКИ:

1).Президент РФ Путін і його військово-політичне оточення — МІЖНАРОДНІ ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ, які є реальною загрозою існування цивілізації.

Відповідальність за збитий малайзійський літак рейсу МН17 повинно нести, в першу чергу, найвище військове керівництво Росії на чолі з Путіним як організатори вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвів до загибелі 298 людей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.

2). Збиття малайзійського пасажирського літака рейсу МН17 є заздалегідь СПЛАНОВАНОЮ СПЕЦОПЕРАЦІЄЮ, організованою президентом РФ Путіним разом з керівниками вищого воєнного командування Збройних сил країни, з ГЕОПОЛІТИЧНОЮ МЕТОЮ – змусити лідерів ЄС вчинити тиск на президента України Петра Порошенка, щоб він припинив наступ ЗС України, які проводили успішні операції зі звільнення окупованого Донбасу, а також щобі не допустити вступу України в ЄС і НАТО.

У травні – липні 2014 року підрозділи АТО і добровольчі батальйони провели низку успішних операцій зі звільненню населених пунктів Донецької і Луганської областей від терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

11 серпня 2014 року з метою виконання наказу керівництва АТО командування сектору «Б» розробило план блокування підрозділами ЗСУ та зачищення від російських збройних формувань і їх найманців міста Іловайськ. Передбачалося взяття Іловайська разом із контролем північних околиць міста Макіївка, що мало привести до встановлення контролю над шляхами постачання та надалі дозволило б оточити і звільнити Донецьк від російських військових формувань і їх найманців.

3). Після збиття літака МН17 Путін того ж дня, увечері зателефонував канцлеру ФРН Ангелі Меркель (о 20:40), прем’єр-міністру Великої Британії Девіду Камерону (о 22:15), прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте (23:00) і президенту Франції Франсуа Олланду (о 01:10) і поклав відповідальність за збитий літак на Україну через НЕЗАКРИТТЯ повітряного простору над Донбасом, де йшли бойові дії.

Путін ввів їх в оману, стверджуючи, що МН17 помилково могли знищити «донецькі ополченці» (це говорив і Чуркін на засіданні РБ ООН 21 липня 2014 року в Нью-Йорку), але, найімовірніше, його збив «український винищувач». Зараз це виясняють експерти, збрехав російський президент. Він попросив лідерів ЄС не робити поспішних заяв про збиття літака до завершення Росією первинного розслідування, результати якого Путін пообіцяв їм представити.

За декілька днів до збиття МН17 Путін за власною ініціативою завчасно замовив телефонну розмову з президентом США Обамою. «Завчасно» замовлена розмова дивним чином збіглася з часом збиття малайзійського літака – лише за кілька годин після терористичної атаки російського «Бука» на рейс МН17.

Після розмови з Путіним, який повідомив Обамі, що малайзійський літак збив «ймовірніше за все український винищувач» або «донецькі ополченці», президент США дав доручення з’ясувати чи є серед загиблих пасажирів американці. Дізнавшись, що лише один, Обама пристав на пропозиції Путіна: не робити поспішних заяв хто збив літак, а давати дозовану невизначену інформацію, утаємничити від журналістів повідомлення розвідок про обставини знищення МН17, не вносити на розгляд РБ ООН проект резолюції про створення Міжнародного трибуналу для притягнення винних у збитті літака і загибелі 298 людей, дочекатися поки Росія, як обіцяв Путін, завершить своє розслідування і всі його матеріали направить адміністрації президента США для уточнення спільної позиції.

Докладно про це я розповів у своєму розслідуванні «МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину», яке опубліковано на сайті «Український репортер».

4). Збиття літака МН17 Путін використав також для прямого військового вторгнення ЗС РФ в Україну 24 серпня 2014 року, зважаючи на суттєві успіхи українських військ, з метою уникнення поразки російських військових формувань і їх найманців на окупованій територіїта спасіння так званих «ЛНР» і «ДНР».

Вранці 24 серпня – на День незалежності України – за наказом Путіна було здійснено наймасштабніше вторгнення регулярних військ ЗС РФ в Україну у складі дев’яти батальйонних тактичних груп: 3500 осіб особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів, 5 ПТРК при вогневій підтримці артилерії та систем «Град», які вели масовий обстріл українських військових та добровольчих батальйонів на ураження, в тому числі і з території Росії.

Загальна кількість російських військ та їх найманців, які того дня брали участь у воєнній агресії проти України, перевищувала 16 тисяч вояків.

Під час бойових дій в районі Іловайська за офіційними даними було вбито 366 військовослужбовців ЗС України, 429 дістали поранення різного ступеня тяжкості, 300 потрапили в полон, 18 вважаються зниклими безвісти, без врахування втрат добровольців, які брали участь у боях. Втрати озброєння і військової техніки ЗСУ склали майже 300 млн. грн.

Події під Іловайськом ввійшли в новітню історію України як «ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ».

За висновками експертів, єдиним фактором, який має причинно-наслідковий зв’язок з «Іловайською трагедією», є військова агресія ЗС РФ.

5). Після Іловайської трагедії Путін змусив Порошенка підписати5 вересня 2014 року Мінський протокол про тимчасове перемир’я.

19 вересня у Мінську учасниками Тристоронньої контактної групи був підписаний Меморандум про виконання положень цього Протоколу, в якому домовлено про припинення вогню, зупинку військ на поточній лінії зіткнення, встановлення 30-кілометрової зони безпеки, відведення важкого озброєння.

11-12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України і Росії у форматі «норманської четвірки» було підписано Декларацію на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу.

Таким чином Путін врятував так звані «ДНР» і «ЛНР», окуповані російськими збройними формуваннями та їх найманцями, від знищення, звільнення цих територій від окупантів і встановлення українського контролю над Донбасом.

6). Збивши навмисно малайзійський літак,Путін досягнув на міжнародному рівні того, що лідери «Великої двадцятки» (G-20) НЕ ВИМАГАЮТЬ від нього ПОВЕРНЕННЯ анексованого Криму до складу України.

Більше того, опівночі 26 червня 2019 року сесія ПАРЄ ухвалила рішення про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень, без виконання Росією будь-яких міжнародних зобов’язань, незважаючи на порушення принципів Ради Європи.

ПАРЄ навіть відмовилася провести на вимогу нідерландського Фонду «Авіакатастрофа МН17», який представляє родичів жертв загиблих, термінові дебати по зареєстрованому запиту під назвою «Зобов’язання притягнути до відповідальності тих, хто збив МН17».
За повернення держави-агресора, держави-терориста, держави-вбивці понад 13 тисяч українців, десятків тисяч сирійців, 298 людей із 18 країн світу, які були на борту рейсу МН17, проголосували 118 представників ПАРЄ.

У повному складі цю ганебну, аморальну й цинічну резолюцію, підтримали делегації з Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Норвегії, Австрії, Словаччини, Туреччини, Ісландії, Кіпру й Азербайджану.

За повернення Росії в ПАРЄ проголосувала частина парламентаріїв з Німеччини, Швейцарії, Молдови, Чехії, Вірменії, а також 5 із 7 представників від парламенту Нідерландів, попри те, що серед загиблих пасажирів літака було найбільше їх співвітчизників (193).

Цим голосуванням «депутати-іуди» під специфічним впливом Росії зрадили пам’ять загиблих і рідних жертв трагедії, які у своєму листі до Парламентської Асамблеї вимагали не допустити повернення Росії з правом голосу в ПАРЄ.

Питання про повноправне повернення Росії, визнаною на міжнародному рівні ДЕРЖАВОЮ АГРЕСОРОМ, в ПАРЄ було вирішене Путіним, Меркель і Макроном без участі України приблизно за місяць до початку сесії Парламентської асамблеї, як в 1938 році лідери Німеччини, Франції, Великобританії та Італії вирішили долю Чехії також без її участі.

ГЕОПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА, ЯКА БУЛА ЗАКЛАДЕНА ПУТІНИМ У СПЕЦОПЕРАЦІЮ ЗІ ЗНИЩЕННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ЛІТАКА МН17, НА БОРТУ ЯКОГО БУЛО НАЙБІЛЬШЕ ЄВРОПЕЙЦІВ, ДОСЯГЛА СВОЄЇ МЕТИ.

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України, генерал-лейтенант СБУ,
почесний голова Спілки офіцерів України

• Частина 1: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Частина 2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Частина 3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Частина 4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Частина 5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Частина 6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Частина 7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Частина 8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Частина 9:МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Сообщение МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування появились сначала на Український репортер.

Що мені вдалося встановити під час розслідування. Кожен слідчий (прокурор) знає, що згідно з кримінально-процесуальним законодавством будь-якої країни, у кримінальному провадженні підлягають обов’язковому доказуванню, зокрема, форма вини, мотив і мета вчинення злочину (ст. 91 КПК України). Виною є психічне ставлення особи до вчиненої дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умисмлу або необережності (ст. 23).

Якщо для встановлення події злочину (час, місце, спосіб і хто збив літак рейсу МН17) мені і колегам з СБУ знадобилися лише дві-три доби, то для з’ясування форми вини, мотиву і мети знищення малайзійського пасажирського літака дискусії тривають й досі.

У ЗМІ було озвучено декілька реальних версій, як офіційними особами, так і журналістами-розслідувачами. Щоб перевірити настільки вони обгрунтовані, їх сильні і слабкі сторони я перевіряв кожну версію з експертами у сфері цивільної авіації,спеціалістами військ ППО, а конфіденційну інформацію – зі своїми колегами з контррозвідки. Проаналізував сотні публікацій на тему про знищення МН17, ознайомився з доступними матеріалами слідства і даними розвідок різних країн.

7 серпня 2014 року тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко на брифінгу стверджував: «Правоохоронними і розвідувальними органами ВСТАНОВЛЕНО, що терористи і військові найманці цинічно планували теракт проти цивільного літака Аерофлоту AFL-2074 Москва-Ларнака (Кіпр), який в цей час здійснював політ над територією України».

Він підкреслив, що цей злочин планувався як привід для введення в Україну російських військ, тобто CASUSBELLI для воєнного вторгнення РФ.

Відео пресслужби СБУ:

https://youtu.be/MVAOTWPmMM4

За офіційними даними української сторони, відзначив Наливайченко, 17 липня 2014 року в цей час над територією України здійснювали політ два регулярних міжнародних рейси – Малайзійських авіаліній МН17 і «Аерофлоту» AFL-2074. Маршрути зазначених міжнародних рейсів проходили поблизу Донецька. О 16-ій годині 09 хвилин в районі населеного пункту Новомиколаївка маршрути цих рейсів перетнулися.

Як стверджував Наливайченко, характеристики польоту цих літаків були майже однаковими – малайзійський літак здійснював політ на висоті 10 100 метрів на швидкості 909 км/год, а російський – на висоті 10 600 метрів на швидкості 768 км/год.

Від себе додам, що на борту літака «Аерофлоту» перебували 157 пасажирів, які з дітьми летіли на відпочинок. Такий самий цивільний «Боїнг», навіть однакові кольори на фюзеляжі літака, в одному й тому ж самому ешелоні повітряного простору.

О 16-ій годині 20 хвилин із району поселення Первомайське на північний схід від Донецька, біля міста Торез (в травні 2016 року перейменовано на Чистякове, яке знаходиться у 57 км за Донецьком) російський«Бук» збив малайзійський літак; уламки впали в районі села Грабово Донецької області.

Наливайченко нагадав, що із перехоплених телефонних розмов і обнародуваних даних щодо розміщення ЗРК «Бук» відомо, що бойовикам був відданий наказ розмістити установку в районі населеного пункту Первомайське. Населений пункт з такою ж назвою находиться і на західному напрямку на відстані близько 20 км від Донецька.

Голова СБУ заявив, що терористи, більшість з яких не місцеві жителі, а російські найманці, переплутали населені пункти з ідентичними назвами і перемістилися в протилежному напрямку. Про це засвідчує також нелогічний маршрут пересування«Бука» територією України – установка пересікла російсько-український кордон у Луганській області, потім була доставлена на захід – в Донецьк, в подальшому на схід до кордону між Донецькою і Луганською областями.

За твердженням Наливайченка «Бук» мав прямувати до села Первомайське Ясинуватського району, на захід від Донецька, розташування якого співпадає з маршрутом саме російського «Боїнга» (див. фото: на карті червона відмітка ліворуч від Донецька):

«Розміщення установки «Бук» в населеному пункті «Первомайське» саме на захід від Донецька, враховуючи тактико-технічні характеристики озброєння, дозволило б здійснити враження російського літака з наступним його падінням на українську територію, яка контролюється силами АТО»,- значив Наливайченко.

За його словами, це дало б можливість Росії звинуватити українську владу у знищенні літака Росії, загибелі її громадян і стало б безумовним приводом для вторгнення ЗС РФ в Україну.
Дані розвідки засвідчують про те, що уже 18 липня бойовики очікували введення на територію України російських військ. Інформаційна підготовка такого розвитку подій велася російською стороною упродовж декількох попередніх днів. Російські ЗМІ масово тиражували фейкові повідомлення про те, що з української сторони були артилерійські обстріли території РФ, стверджував Наливайченко.

Через рік (13 жовтня 2015 року) Наливайченко (уже не будучи головою СБУ) в інтерв’ю «Українській правді», повторив, озвучений ним у серпні 2014 року на брифінгу як ВСТАНОВЛЕНИЙ ФАКТ (а не версію!) — росіяни переплутали два населених пункти з однаковими назвами Первомайське. Населених пунктів із такою назвою на Донеччині – сім.

«Бук» повинен був стояти біля села Первомайське Ясинуватського району, на захід від Донецька, оскільки в Кремлі був план збити свій пасажирський літак рейсу Москва-Ларнака, щоб отримати привід для широко масштабного вторгнення в Україну,- наголосив Наливайченко.

На перший погляд, висновки «встановлені правоохоронними і розвідувальними органами», озвучені головою СБУ Наливайченком, – переконливі!

Проте, як для мене (слідчого в минулому) висновки спецслужб не можуть бути істиною в останній інстанції, поки фактичні дані (докази), на яких базуються ці висновки, не будуть об’єктивно перевірені особисто.

За твердженням Наливайченка,«Бук» був розміщений на сході від Донецька, а повинен був доставлений на захід від нього, в район села Первомайське, Ясинуватого району.

Зауважу (це важливо!), що від блокпоста «Мотель» до цього Первомайського близько 30 км. Цей населений пункт (за 17,6 км до Донецька) знаходиться за Донецьким аеропортом, на заході він переходить в село Нетайлове (24 км до Донецька), на півночі – у село Водяне (21,2 км до Донецька) і селище Піски (12,3 км до Донецька). Відстані між населеними пунктами вказані напряму.

Якщо подивитися на мапу зони ведення на той час АТО за 16-17 липня 2014 року, то побачимо, що це Первомайське було якраз на лінії фронту (розмежування) українських сил АТО і російських збройних формувань та їх найманців (див. мапу):

З точки зору здорового глузду і воєнної безпеки, як стверджують генерали і старші офіцери, які брали участь у плануванні бойових операцій, установку «Бук» НЕ МОГЛИ розгорнути біля цього Первомайського, адже це надто близько до лінії фронту. Після приведення «Бука» в бойову готовність його зафіксував би радар «Кольчуга» (автоматизована станція радіотехнічної розвідки, яка не може бути виявлена засобами радіоелектронної розвідки).
«Кольчуга» виявляє ціль в радіусі 600 км у глибину території і 150 км по фронту. «Бук» тут же був би накритий українською артилерією з передньої лінії фронту і знищений або могла бути проведена атака і установка була б захоплена нашими військовими.

Крім того, доставити «Бук» в зону великого ризику, не дозволили б офіцери ФСБ РФ, які весь час були присутні біля нього, в тому числі в момент пуску ракети, яка збила МН17. Пуск ракети російські контррозвідники зняли на відео для звіту своєму керівництву. Вони контролювали рух «Бука»і займалися контррозвідувальною роботою серед найманців, які супроводжували і охороняли установку весь час її перебування в Україні.

Голова СБУ Наливайченко наполегливо продовжував стверджувати, що «екіпаж «Бука» і ті, хто його супроводжував до місця розгортання, «через фатальну географічну помилку, переплутали населені пункти з однаковими назвами «Первомайське» і поїхали до селища міського типу Первомайський (розташоване за 92 км від Донецька – Г.О.), яке підпорядковане Сніжнянській міській раді, на південний схід від Донецька. А це вже було якраз на шляху малайзійського літака МН17.

Певний час я також розглядав версію Наливайченка як основну і опублікував її аналіз в газеті «Україна молода» (05.10.2016 р. ) під назвою «Путін – терорист №1».

Якщо Наливайченко був так переконаним, що бойовики сплутали населені пункти з однаковими назвами, то це свідчить про одне: СБУ отримала агентурні розвіддані, що «Бук» був поставлений не там, де планувало російське військове командування. В результаті установка була доставлена до населеного пункту Первомайський біля міста Сніжне (71 км від Донецька), за містом Торез, звідки, як встановила МСГ, і був пуск ракети, яка збила літак МН17.

У розвідці і контррозвідці діє правило: оперативну (агентурну) інформацію можна вважати достовірною, якщо вона підтверджена мінімум з двох джерел, які не викликають сумніву.
Відзначу те, що, на мою думку, могло дезінформувати Наливайченка. Під Торезом є два невеликі населені пункти з майже ідентичною назвою: один – відразу за Торезом – це селище міського типу Первомайський, а за ним, на відстані до 2-х кілометрів – село Первомайське.

Найімовірніше, що саме між цими населеними пунктами-сусідами й «блукав» «Бук». Інформація про це «блукання», швидше за все, і була агентурним донесенням, яке українська контррозвідка до кінця глибоко не перевірила і не уточнила, що мова йде НЕ про село Первомайське, яке знаходиться в Ясинуватському районі, на відстані понад 100 кілометрів від двох «тезок»– Первомайських Сніжнянської міської ради.

Не врахували, мабуть, і того, що населених пунктів з назвою Первомайське або Первомайський в Донецькій області аж сім!

Допускаю, що російські військові могли переплутали одне із цих двох невеликих населених пунктів, які знаходяться поруч (майже упритул) й розмістили «Бук» на кілометр-два неточно – «не там, де», на думку агента, «планувало командування з Москви». Але така неточність, як зазначали військові експерти, не мала ніякого вирішального значення для запуску ракети і збиття літака МН17.

На той час обидва населені пункти Первомайське і Первомайський були глибоким тилом російських найманців у районі Сніжного, де командиром місцевої роти ППО був Володимир Цемах (позивний «Борисич»). Саме у Сніжному йшло постачання російської техніки і зброї для так званої «ДНР». Кордон з Росією майже поруч – менше 20 кілометрів до пункту пропуску Маринівка, який тоді лише формально контролювали підрозділи ЗСУ, які були під постійним обстрілом і були притиснуті до російського кордону.

До Савур-Могили, яка переходила з рук у руки, лише 15 кілометрів. Військові частини України, які там знаходилися, були затиснуті з одного боку кордоном з РФ, з іншого боку на Півночі та Заходу – російськими збройними формуваннями та їх найманцями терористичних «ДНР/ЛНР», які постійно поповнювалися диверсійними підрозділами ЗС Росії через пробитий коридор в районі Краснодону-Суходольська-Ізвариного і через виломи в кордоні в районі Дмитрівки.

16 липня 2014 року російські збройні формування та їх найманці під командуванням Гіркіна загальною чисельністю понад 800 бойовиків, виконуючи наказ з Москви, здійснили спробу прориву оборони українських військ у районі кургану Савур-Могила у Сніжнянському районі Донецької області. Проте внаслідок оборонних бойових дій ЗС України, у тому числі із застосуванням авіації, банда Гіркіна зазнала значних втрат в особовому складі та військовій техніці. У зв’язку з цим було прийнято рішення: подальший наступ здійснювати під прикриттям військових систем ППО ЗС РФ.

«Бук» був розміщений в районі Первомайського якраз по середині українського військового угрупування, притиснутого до кордону з Росією. Командування ЗСУ намагалося повітрям забезпечити підтримку оточеним частинам. Літаки ВПС України пролітали над окупованими частинами Донецької і Луганської областей і завдавали удари по противнику біля українсько-російського кордону, не даючи ворогу знищити українських військових.

З 14 по 23 липня 2014 року українські ВПС зазнали втрат: 14 липня – збито Ан-26 в районі села Давидо-Нікольське (Краснодонський район); 16 липня – збито СУ-25 в районі Амвросіївки; 23 липня -збито 2 СУ-25 в районі селища Дмитрівка та Маринівка.
Від Амвросіївки до Первомайського – 40 кілометрів, від Дмитрівки до Первомайського – близько 20 кілометрів. У цей час українська армія намагалася допомогти оточеним частинам. І саме в цей час в цьому квадраті була підвищена бойова активність ВПС України, які завдали значних втрат збройним формуванням Гіркіна. Тому розміщення російських засобів ППО в цьому районі для протидії українській авіації виглядало логічним з точки зору терористів РФ.

Військові експерти зазначили, що розміщення «Бука» в районі Торезу – це контроль прямої лінії забезпечення Мелітополь-Луганськ (доставка в Сектор А) і контроль лінії Чугуїв-Амвросіївка (доставка Сектор Д).

Але для боротьби з українськими штурмовиками, бомбардувальниками, транспортними літаками і гвинтокрилами «Буки» НЕ ПОТРІБНІ. Для цього достатньо переносних ЗРК таких, як «Стріла», «Ігла», «Верба», яких було достатньо у російських збройних формуваннях, які очолював Гіркін і у бойовиків «ПВК Вагнера», які брали участь у бойових діях на сході України.

Згідно офіційних даних, з квітня 2014 по лютий 2015 рік ВПС і сухопутні війська України втратили від вогню ворога 11 літаків, 7 гелікоптерів, два реактивні безпілотники. Всі вони були знищені зазначеними переносними ЗРК.

«Бук» був застосований лише проти пасажирського літака МН17.

Журналістська версія щодо ЗРК МН17

Мою увагу привернуло журналістське розслідування українця з Німеччини Антона Павлушки, опубліковане наприкінці січня 2016 року (після оголошення версій Наливайченка) у статті«Версія катастрофи МН17 у небі над Донбасом». Вона співзвучна з версією, яку розповів голова СБУ і цікава ще тим, що журналіст висвітлив деякі обставини знищення МН17 під своїм, досить професійним, кутом зору.

«За кілька днів до падіння MH17 російський «Бук» зайшов на територію України з боку російського військового аеропорту Міллерово. Після цього «Бук» направився на західну околицю Донецька. Звідти його перекинули під Торез, у район селища Первомайське. При цьому екіпаж переплутав два розташованих поруч населених пункти з майже ідентичною назвою – в результаті під час прийняття рішення це коштувало екіпажу кілька дорогоцінних секунд»,- зазначив Павлушка.

Мій коментар. МСГ встановила, що до м. Міллерове Ростовської області, яке розташоване за 25 кілометрів від кордону з Україною в районі Луганської області, були доставлені шість «Буків», а не один і не «за кілька днів до падіння MH17» (17 липня), як стверджує журналіст, а 25 червня.

За містом Торез, в напрямку до російського кордону, як я уже зазначав, дійсно є два невеликі населені пункти під назвою «Первомайське/ий»: за містом Сніжне є селище міського типу Первомайський, а за ним село Первомайське, а відстань між ними – рукою подати, якісь 1-2 кілометри. Не виключаю, що саме між цими населеними пунктами й «заблукав» «Бук», яким збили малайзійський літак. Але для нього це була майже одна й та сама вихідна точка для стрільби по цілі.

Як стверджують спеціалісти ППО, це НЕ МАЛО вирішального значення «під час прийняття рішення екіпажом «Бука»», який «стояв трохи не там, де планувалося» і НЕ КОШТУВАЛО екіпажу ніяких «кількох дорогоцінних секунд», (як це стверджуєПавлушка) під час пуску ракети.

На думку журналіста, ділянку під Торезом у районі Первомайського вибрали не випадково — звідси можна було контролювати небо над притиснутим до кордону угрупованням українських військ, крім того, це ділянка на можливому маршруті української військово-транспортної авіації Мелітополь — Луганськ.

Тут, вважає Павлушка, росіяни чекали на якийсь український транспортник. Вони знали, коли він буде летіти й що це за літак. Недаремно відразу після пуску від сепаратистів пішла інформація про збитий український Ан-26.

Для того, щоб «розчистити» небо для своєї ППО і не сплутати український військовий Ан-26 або Іл-76 з цивільним літаком, скасували, щонайменше, один рейс Баку-Київ (і автоматично Київ-Баку). У росіян був точний час прольоту українського літака і маршрут.

Можливо, у вирішальний момент український літак так і не з’явився. Підсвітку й інформаційний супровід забезпечили радари військового аеродрому Міллерово або радари частин ППО ЗС РФ, які були на українсько-російському кордоні. І тут в квадраті з’являється малайзійський Боїнг – трохи не звідти, звідки чекали. Але було завдання збивати – і літак збили, зазначає Павлушка.

Мій коментар. Слідством встановлено, що український диспетчер дозволив командиру літака МН17, на його прохання (о 16:00 за київським часом– 13:00 за UTC), відхилитися на декілька кілометрів на північ (в сторону Росії), щоб оминути грозовий циклон, але потім він повернувся на свій маршрут о 16:15 (13:15 за UTC – див. фото):

Тому твердження журналіста Павлушки: «І тут у квадраті з’являється малайзійський Боїнг – ТРОХИ НЕ ЗВІДКИ, ЗВІДКИ ЧЕКАЛИ» – є ПОМИЛКОВИМ.

А ось команду з землі на ВИХІД МН17 ІЗ ВІДРАЗУ ДВОХ міжнародних коридорів (L980 і B947) о 13:19:21 за UTC (всесвітній координований час – за київським – 16:19:21 – за 42 секунди до його збиття) передав командиру малайзійського літака диспетчер Ростова (через українського), як це слідує із записів переговорів екіпажу МН17 з українським диспетчером (Дніпропетровськ), і українського — з російським (Ростов). О 16:25 за київським часом літак МН17 повинен був перетнути кордон РФ.

Реальний маршрут МН17 у коридорі L980, карта-схема його маршруту, файл і роздруківка цих переговорів є у МСГ і звіті Ради безпеки Нідерландів. Ці переговори були викладені в Інтернеті ще 9 вересня 2014 року і опубліковані мною на сайті «Українського репортера».

Оператор РЛС виявлення цілі та командир КП, які знаходилися рядом з українським кордоном (приблизно в 15-20 кілометрах) ВПЕВНЕНО ЗНАЛИ, що захоплена ціль (за її параметрами: висота, швидкість, ешелон, час польоту рейсу, розміри цілі та інші дані) – це пасажирський літак малайзійських авіаліній рейсу МН17 і передали його координати на комп’ютер «Бука», оскільки мали наказ знищити цей борт.(абзац виділить на голубому фоні!)

На думку військових спеціалістів, екіпаж «Бука» міг і не знати, що збиває пасажирський літак, оскільки радару «Бука» дуже важко відрізнити військовий літак від цивільного і взагалі визначити тип літального апарата.

За моєю інформацією, так званий міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін і його заступник Дубінський (а тим більше екіпаж «Бука») не знали істинної мети спецоперації Кремля і яка саме ціль вибрана Путіним для знищення.

Гіркіну його московські куратори злили дезінформацію про політ у цьому районі українського військово-транспортного літака, на борту якого буде «натовське озброєння для бандерівців», який необхідно знищити. Для цього в Донецьк був доставлений «Бук» і вказано на мапі місце, де він повинен бути розміщений.

17 липня 2014 року (після доставки «Бука» в Донецьк) Дубінський о 09:54 віддав наказ (який він отримав від Гіркіна) своїм підлеглим Харченку і Пулатову перевезти «Бук» до смт Первомайський у Сніжнянському районі Донецької області та здійснювати його подальшу охорону разом з іншими бойовиками.

Того ж дня у телефонній розмові, яка відбулась об 11:24, Дубінський повідомив іншому бойовику терористичної організації «ДНР», що 16 липня 2014 року він і «Перший» (псевдонім Гіркіна) розмовляли з Москвою та вийшли на найвищий рівень».

У період iз 10 год. 39 хв. по 12 год. 16 хв. 17 липня установка «Бук» вантажним трейлером «Вольво» разом iз російським військовим екіпажем за маршрутом: м. Донецьк — м. Макіївка — м. Харцизьк — м. Зугрес — м. Шахтарськ — м. Чистякове (колишнє Торез) — м. Сніжне була переміщена до м. Сніжного Донецької області, де біля магазину «Фуршет», розташованого на вул. Леніна, буд. 20, була розвантажена з трейлера.

О 13 год. 39 хв. російським екіпажем «Бук» за маршрутом у місті Сніжне: вул. Леніна — вул. Декабристів — вул. Карапетяна — вул. Гагаріна своїм ходом був доставлений на вогневу позицію: сільськогосподарське поле біля смт Первомайський південніше Сніжного Донецької області.

О 16 год. 19 хв. російський екіпаж «Бука» за отриманими координатами РЛС, яка знаходилася на військовому аеродромі Міллерово або РЛС Курської 53-ї ЗРБ, яка була поруч з кордоном України, здійснив пуск ракети серії 9М38 по пасажирському літаку «Боїнг 777-200» з реєстраційним номером 9М-МRD Малайзійських авіаліній, рейс МН17, який слідував ешелоном польоту FL330, на висоті приблизно 10 тис. 100 метрів.

О 16 год. 20 хв. 03 сек бойова частина (серії 9М314) ракети серії 9М38 вибухнула вище лівої сторони кабіни літака на відстані близько одного метра. Всі 298 пасажирів і членів екіпажу загинули.

Журналіст Павлушка зазначив: «Потім зрозуміли, що зробили. Проаналізували вихідні дані радарів і про всяк випадок вирішили нічого не передавати в голландську прокуратуру. Дані російських систем ППО показали б повну картину участі Росії в цьому вбивстві. Але ні про аеродром в Міллерово, ні про російські частини ППО чи А-50 в голландському звіті так і не згадали».

Мій коментар. Встановивши, що збили пасажирський літак, Гіркін того ж дня о 20-ій годині 30 хвилин, з метою приховання особливо тяжкого злочину, віддав наказ Дубінському відправити «Бук» у супроводі двох БТРів до кордону з Луганською областю з метою подальшої його евакуації до Росії. Дубінський о 22. 35 хв. віддав наказ Харченку перевезти «Бук» до кордону з Луганською областю та передати його особам, які приїдуть зустрічати установку.

Командир розвідувальної роти «Рязань» Едуард Гільязов (позивний «Рязань») після знищення літака МН17 привіз у селище Сніжне своєму командиру Харченку члена екіпажу «Бука», який, будучи в нетверезому стані, заблукав і відстав від решти екіпажу.

Із телефонної розмови бойовиків, перехопленої СБУ, один із яких запитує: «Ти в тому районі чи ні?» Другий відповів: «Ні, я не в тому районі, уже по інший бік». Фраза «…по інший бік» означає, що уже в Росії. Далі бойовики говорять нецензурною лайкою про те, що «десь загубився боєць з установки «Бук»… Свій екіпаж проїб…в, бля…».

18 липня 2014 року о 07 год. 15 хв. установка «Бук» за маршрутом: м. Сніжне — м. Хрустальний (колишній Красний Луч) — смт Фащівка — м. Дебальцеве — м. Перевальськ — м. Луганськ — селище Хрящувате — м. Молодогвардійськ — м. Суходільськ — смт Сєвєрний Луганської області — м. Донецьк Ростовської області РФ вантажним трейлером «Вольво» була вивезена до Ростовської області РФ.

Чому літак рейсу Баку-Київ посадили в Мінеральних Водах?

На думку журналіста Антона Павлушки, «17 липня 2014 російський «Бук» явно чекав на когось в районі Первомайського. Можливо, йшлося про український транспортник, або там була виставлена пастка на українські штурмовики, які підтримували заблоковане українське угруповання. Але росіяни знали кого і коли чекати в цьому квадраті».

Мій коментар. 17 липня 2014 року над окупованою частиною Донбасу НЕ МОГЛО відбутися жодного польоту українських військових літаків, тому що напередодні було збито український Су-25, а другий Су-25 був обстріляний ПЗРК. До з’ясування обставин цього інциденту військове командування України заборонило піднімати в повітря свої літаки. Про що офіційно заявила українська сторона і про це добре знали Гіркін і його підлеглі збройні формування.

Російський екіпаж «Бука» чекав не українські військові літаки, а міжнародний рейс МН17! (обгрунтування цього висновку – в наступній публікації).

Того дня було перенесено рейс Баку — Київ, літак мав приземлитися в Києві в першій половині дня, а за кілька годин цей же борт полетів би назад. Це був літак української компанії МАУ й ранкові рейси PS 0602 та PS 9683. Літак вилетів із Баку, але десь через годину-півтори його посадили в Мінеральних Водах (Росія). 30 хвилин пасажири чекали в літаку, потім їх провели через митницю в аеропорт, де вони чекали до вечора. У Києві літак приземлився близько години ночі вже 18 липня.

Цей літак за своїм маршрутом пролітає над Донбасом в районі Донецька. Можливо, хтось таким способом «чистив» небо, щоб було легше працювати російській ППО. Цікаво було б дізнатися, які ще рейси того дня «перенесли».

«Можливо, у росіян була інформація про виліт українського військового літака, і за часом і місцем він приблизно збігався з рейсом Баку — Київ чи Київ — Баку (мав летіти саме з боку MH17). Для того, щоб мирний рейс не заважав «Буку», росіяни вирішили «почистити небо». Переносити міжнародні рейси світових авіакомпаній було б складно, а перенесення рейсу українського МАУ мало хто помітить»,- припускає Павлушка.

Мій коментар. Гіркін не міг перенести рейс Баку – Київ чи Київ – Баку. Це могли зробити лише з Москви, щоб «розчистити» небо «Буку» для знищення літака МН17. Тому рейс Баку – Київ і завернули на посадку до Мінеральних Вод в Росії.

Де дані з російських радарів?

Звертаю увагу на один цікавий факт, який є у офіційному звіті нідерландської прокуратури, на який, судячи з аналізу ЗМІ, майже ніхто не звернув уваги.

З українського боку літак «вів» Дніпропетровський радар, з російського — Ростовський. Становище української сторони було ускладнене тим, що українські диспетчери цивільної авіації і РЛС ППО не контролювали всю територію країни, оскільки частина обладнання, за даними «Украероруху» опинилася на окупованій території.

У результаті український радар, через відсутність контролю українськими ППО частини Донбасу, бачив тільки літаки, обладнані вторинною радіолокацією. На літаках встановлений транспондер, який відповідає на запити радара аеропорту. У відповідь іде інформація про тип літака, номер рейсу, швидкість польоту та висоту. Так отримують дані для сайтів типу Flightradar24.

Та є ще й первинна локація – це коли радар надсилає радіосигнал й чекає його відбиття від поверхні. Так отримують первинні дані об’єкта в повітрі.

Отже, під час розслідування, нідерландська сторона вимагала дані радарів в української та російської сторони:

Таблиця наданих даних з радарів України і Росії.

Росія, на відміну від України, навмисно передала міжнародному слідству тільки записи з екранів радарів. Перевірити справжність цих записів з російських радарів було неможливо.
Причина такої поведінки досить дивна. На вимогу ICAO країни зобов’язані зберігати такі дані 30 днів, якщо стався інцидент, то довший час, поки запис більше не будуть вимагати. Але Федеральне агентство повітряного транспорту РФ не надало цих даних, мотивуючи свою відмову тим, що подія сталася за межами Росії, тому вони не зобов’язані зберігати ці дані.

Такими діями, керівництво РФ проігнорувало вимоги резолюції РБ ООН № S/RES/2166 від 21 липня 2014 року, яка вимагає притягнути до відповідальності осіб, винних у збитті літака рейсу МН17 і загибелі 298 людей, і забезпечити всебічну співпрацю всіх держав в рамках зусиль щодо встановлення відповідальних.

Досить дивна позиція російської сторони. Країна, яка більше від інших звинувачує Українуу збитті літака МН17, не хоче співпрацювати з офіційним міжнародним слідством і шукає для цього формальні підстави та порушує резолюцію РБ ООН, за яку голосувала і яка є обов’язковою для виконання всіх держав, без виключення.

Генеральний прокурор Нідерландів Фред Вестербеке в інтерв’ю Spiegel повідомив про запит на отримання російських радарних даних: «Ми готуємо запит, в якому просимо Москву надати інформацію, яка могла б бути нам цікава. Зокрема, мова про дані з радарів, на яких росіяни бачили український військовий літак біля МН17».

У результаті версія Росії виявилася брехнею. Українського літака біля Боїнга не було – це зазначено у звіті нідерландської прокуратури.

Чому rawdata з російських радарів так і не показали?

Цінним є rawdata – формат необроблених первинних даних, які дозволяють уникнути втрати інформації. В таких файлах знаходиться повна інформація про збережений сигнал. Дані приходять на установку ППО або радар, опрацьовуються фільтрами, непотрібне відсіюється, залишаються зрозумілі для радара дані (відповідь на «свій» запит), які й показуються на екрані.

Система працює приблизно так. Посилається сигнал, який відбивається від цілі. Система постійно зчитує сигнали, що надходять, опрацьовує їх фільтрами, які з усіх сигналів залишають тільки відбиття свого сигналу-підсвітки.

Відкритим залишається питання, чи зберігає радарна установка весь набір сигналів і чи можна по них визначити чужі сигнали і відповіді на них.

Слідством встановлено точний час пуску ракети «Бука» (16:19) і цікаво було б побачити зміни сигналу в цей час (+/-) — чи був ще якийсь відбитий сигнал в той час, який відсіявся, але міг належати установці самого «Бука» чи допоміжній установці-підсвітки (якщо таку використовували).

А системи контролю й запам’ятовування всіх сигналів є. На додачу до штатної комплектації ЗРК “Бук-M1-2” російська промисловість має можливість поставити систему об’єктивного контролю (СОК) дій бойових засобів ЗРК методом реєстрації, запам’ятовування, зберігання та відтворення інформації обміну СОУ-ЗУР-ПЗУ.

Можна було б перевірити, який сигнал генерує «Бук», яким збили МН17 й порівняти з вихідними даними з радарів, адже є ймовірність, що кожен «Бук» “вшиває” в свій сигнал унікальний ключ, по якому можна було б його визначити.

Тому цікаво було б подивитися на самі вихідні первинні дані й спробувати відповісти на запитання:

– чи довго «Бук» відстежував ціль (коли був включений) і посилав сигнали, які відбивалися від Боїнга МН17?

– працював «Бук» сам, чи ще хтось посилав сигнали й «підсвічував» МН17 для нього?

Військовий аеропорт Міллерово

МСГ встановила маршрут «Бука, який збив літак МН17, оприлюднивши його 28 вересня 2016 року на прес-конференції в Гаазі (він повністю збігається з маршрутом, встановленим мною і опублікованим у газеті «Україна молода» ще 5 травня 2016 року у статті під заголовком«Кремль – вбивця»).

Завдяки водію строкової служби в/ч 83466 ЗС РФ Дмитру Зубову вдалося отримати путівку автомобільної колони, яка перевозила «Буки» (див. фото):

Судячи із записів у путівці, «Буки» 25 червня 2014 року були доставлені у м. Міллерово, біля якого за 25 кілометрів від українського кордону є російський військовий аеродром (див. фото).

Пропоную опис того, що видно на фото, зроблене одним з російських військових у Міллерово.

Біля аеродрому Міллєрово стоїть стандартний набір систем ППО, який може контролювати ситуацію вглиб українського кордону, в тому числі до Первомайського, де знаходився ЗРК «Бук» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ.

РЛС П-19 бачить на 160 км, РЛС виявлення цілі (СВЦ) 9С18М1-3, яка працює у зв’язці з «Буком» на 140-150 км, РСЛ «Десна-М» – до 300 км, радіолокаційна станція 9С15М «Обзор-3» – до 240 км.

Відстань від військового аеродрому Міллерово до місця пуску ракети з «Буку», яка збили літак МН17, близько 160 км.

МСГ мала зробити запит на отримання даних не тільки аеродрому Ростова, але й даних з військового аеродрому Міллерово, а також про переміщення російських РЛС вздовж українського кордону. Ці дані дали б можливість встановити, чи працював «Бук», з якого збили МН17, у парі з РЛС, яка стояла на російській території поруч з українським кордоном, чи з РЛС, які знаходяться на військовому аеродромі Міллерево.

У звіті нідерландської прокуратури про аеродром Міллерово немає жодного слова.
Звичайно, Росія не зобов’язана надавати свої військові дані, але, приміром, у розслідуванні прокуратури Нідерландів окремим пунктом проходить повідомлення про дані літака-розвідника НАТО – AWACS, який пролітав через Польщу та Румунію 17 липня 2014 року. Він був надто далеко від українсько-російського кордону і не мав необхідної для слідства інформації. Але запит такий був.

Проте у нідерландському звіті жодного слова про російський аналог AWACS A-50 «Шмель», який використовують ЗС РФ для контролю свого кордону. Його також зафіксували і в Сирії, де Росія веде війну на боці президента Асада.

Логічно було б, якби Росія надала дані своїх систем ППО з аеродрому Міллерово чи інших військових частин ППО РФ, які були найближче до місця збиття МН17. Якщо Росії нема чого приховувати і вона ні в чому не винна, то це не повинно бути для неї проблемою.

Але Росія цих даних на запит Генеральної прокуратури Нідерландів не надала.

Рада безпеки Нідерландів відтворила відеореконструкцію з українськими субтитрами польоту літака МН17 і знищення його ракетою «Бука» 53-ї ЗРБ ППО ЗС РФ

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України

• Частина 1: Момент істини для МН17: чи спроможне правосуддя Нідерландів засудити вбивцю Путіна і його терористичну організацію
• Частина 2: МН17: момент істини. Як Путін і Обама приховували сліди злочину
• Частина 3: МН17: чому Трамп боїться кривавого карлика?
• Частина 4: МН17: роль сильних світу цього та європейських іуд у справі збиття Боїнга
• Частина 5: MH17: Путін уникає в’язниці, світ заплющує очі. Розслідування
• Частина 6: МН17: як під дудку Путіна танцюють нідерландські прихвостні. Розслідування
• Частина 7: МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування
• Частина 8: МН17: яку мету переслідував Путін, знищуючи малайзійський Боїнг? Розслідування
• Частина 9:МН17: знищення “Боїнга” в деталях і подробицях. Розслідування (+відео)

Сообщение МН17: про блукання російського “Бука” на окупованій території. Розслідування появились сначала на Український репортер.